Опозиція свій / чужий у англомовних та україномовних перекладах статей про Україну

Key words: opposition SELF / ALIEN, concept, intercultural communication, ethnic myth.

Політичні події на території Україні з жовтня 2013 року схвилювали міжнародну спільноту, а отже і потрапили у фокус уваги державних та зарубіжних ЗМІ, займаючи перші шпальти передових газет світу. Будь-які буремні події неодмінно сприяють, з одного боку, зростанню самоусвідомлення нації, але, з іншого, посилюють розмежування ворогуючих сторін. Поглиблення таких настроїв у суспільстві, як правило, розділяє його на два табори - "свої" та "чужі", що неодмінно відображається на стилістиці та прагматиці статей у ЗМІ. На нашу думку, дослідження опозиції СВІЙ / ЧУЖИЙ має показати не лише культурні відмінності у сприйнятті різними народами однієї і тієї ж проблеми, але і вказати на те, яким є політичне реноме країни, про яку пишуть. Актуальність теми випливає із необхідності розкрити та визначити такі ментальні структури, що формують міжкультурні зв'язки та сприяють комунікації між різними країнами на політичній арені. Саме тому дослідження опозиції СВІЙ / ЧУЖИЙ, його зміст та сприйняття носіями мови набувають особливого значення.

Метою дослідження є визначення місця України для західних держав на осі СВІЙ / ЧУЖИЙ. Об'єктом розвідки стала словесна реалізація концепта СВІЙ / ЧУЖИЙ в англомовному політичному дискурсі та його перекладах українською. Предметом були зміни, яких зазнавала словесна та етноконцептуальна сторона при перекладі англомовних статей про події 20132014 рр. в Украіні українською.

Матеріалом дослідження послугували статті англомовних інтренет-видань ВВС News, Financial Times тощо й їх переклад у інтернет-виданнях УКРІнформ та BBC Україна.

Опозиція СВІЙ / ЧУЖИЙ є невід'ємною складовою будь-якої етнічної спільноти [2, с. 84] і дозволяє певному етносу встановити та окреслити етичні і моральні межі для тієї чи іншої спільноти. Вчені розглядають концепт (або концептуальну діаду) СВІЙ / ЧУЖИЙ як холістичне ментальне утворення із упорядкованою структурою [1, с. 3; 5; 8, с. 572]. Опозиція СВІЙ / ЧУЖИЙ - це одне з універсальних когнітивних протиставлень, яке визначає структуру та менталитет колективу [4, с. 5].

У сферу СВІЙ входить те, що знаходиться поруч, стосується безпосередньо особи або етносу, є родинним, дружнім, властивим тільки комусь чи чомусь одному [6]. Сфера ЧУЖИЙ включає те, що виходить за рамки свого, є ворожим, непритаманним, незвичним, нерідним, неблизьким [6]. Проте одна і та ж категорія може переходити із однієї сфери в іншу і навпаки. Вербально опозиція СВІЙ / ЧУЖИЙ реалізується за рахунок повтору присвійних займенників; конструкцій, лексичних одиниць, семантика яких вказує на приналежність чи володіння; стилістичних прийомів; а також мовних засобів, які вказують на відстань між людьми, предметами, явищами [4, с. 4-10].

Аналіз статей, присвячених подіям 2013-2014 рр. в столиці найбільшої країни в центрі Європи, вказує на зміни у сприйнятті міжнародною спільнотою подій в Україні. Зокрема, спершу кроки президента В. Януковича та прем'єр- міністра М. Азарова, а також міністра ВСУ В. Захарченка викликали критику у міжнародних ЗМІ як антидемократичні та неприйнятні для сучасного устрою: The tragedy about the crackdown in Ukraine is that the day of violence began with the promise of peace. Tuesday was the day that the Ukrainian parliament was supposed to begin discussions on the basic constitutional change that is needed as a first step towards resolving the present political crisis and restoring normal governance to the country [12]. - Особливо трагічним у подіях у Києві є те, що день насильства розпочався з обіцянки миру. "У вівторок український парламент мав почати обговорювати поправки до Конституції, які могли б допомогти врегулювати кризу і відновити у країні нормальну ситуацію [9]. Лексика, що вжита автором статті (crackdown, change, normal), вказує на початок розколу в суспільстві та є першою "ластівкою", що призвела до актуалізації в світовому суспільтві опозиції СВІЙ / ЧУЖИЙ. Антитеза violence / peace підсилює такий розподіл. Проте, якщо англомовна стаття підкреслює опозицію, переклад зберігає лише антитезу, не прямо, не фокусуючи увагу читача на самому концепті.

Протягом наступних чотирьох місяців події в Україні стрімко розгортались, конфлікт почав переходити з державного на континентальний, а згодом і світовий рівень. Кожного дня глави та політичні діячі держав, представники та керівники міжнародних організацій, критики, дипломати висловлювали свою думку та позицію щодо подій в Україні: як про внутрішні (справи країни, його новий уряд, настрої суспільства), так і про зовнішні (анексія Криму, політика Росії, санкції ЄС, США та інших держав та інше): The US has accused Russia of using its energy supplies "as a tool of coercion " to try to control Ukraine [11]. - США засуджують використання Росією енергоресурсів як "інструменту примусу" України [10]. Вже тоді відбулося оформлення, чи скоріше переформатування сфер СВІЙ / ЧУЖИЙ. Для міжнародної спільноти сформувалися три сфери: СВІЙ ЗАХІД, ЧУЖА РОСІЯ та СВОЯ-ЧУЖА УКРАЇНА. При цьому на осі СВІЙ / ЧУЖИЙ місце України то посувається ближче в напрямку до СВОГО ЗАХОДУ, то до ЧУЖОЇ РОСІЇ. У наведеному вище прикладі негативно забарвлена лексика (accused, coercion, control Ukraine) по відношенню до Росії проводить межу між США та ворожою до України Росією. При цьому Україна постає як жертва, проте не включається до сфери СВІЙ.

У аналізованих статтях цього періоду простежується розмежування між ставленням до держави України та народу України. Сам народ України, в першу чергу, отримує позитивну оцінку і цим наближається до сфери СВІЙ, проте так і не включається в неї. Багато закордонних журналістів, які приїхали до України та висвітлювали усе що відбувалось прямо із місця подій, пишались діями революціонерів, їхньою витримкою та стриманою поведінкою. Навіть після активних дій на вулиці Грушевського, журналісти з різних куточків світу відзначали наскільки мирно та культурно відбувалась революція в Україні в порівнянні з подібними актами супротиву в таких країнах як Греція, Турція та Єгипет: Right now, Ukraine is a good learning example for those countries that desire democracy, especially in the context of how this democracy and its basic institutions can be lost [16]. - Україна зараз є хорошим навчальним прикладом для тих країн, які прагнуть демократії, особливо у тому контексті як цю демократію та її базові інститути можна втратити [16]. Бачимо, що незважаючи на порівняння України із "гарним прикладом" займенники those countries, this democracy, its basic institutions та прийменникове словосполучення in the context of, залишають Україну в протиставленні до розвинутого Заходу, і ставлять в один ряд із країнами, що розвиваються. Дієприслівник lost відносить Україну ближче до сфери ЧУЖИЙ, ніж СВІЙ. комунікація ментальний лінгвокогнітивний

З іншого боку, світова спільнота схвально відгукнулась стосовно затвердження в Україні нового уряду та нового в. о. Президента України, та висловила надію на український народ на шляху до створення нового демократичного ладу в країні, покращення та стабілізації як політичної, так і економічної ситуації: "Today, the Rada voted overwhelmingly to approve a new transition government - technical government, importantly - and that technical government will serve until the election can be held in May. We - the United States welcomes this development and we_ look forward to working closely with this transitional government" [17]. - "Рада більшістю голосів схвалила новий перехідний уряд, а також те, що уряд буде виконувати свої обов'язки до проведення виборів в травні. Ми - Сполучені Штати - вітаємо такий розвиток подій, і ми чекаємо на тісну співпрацю з цим перехідним урядом" [9]. У статтях, що стосувалися цих подій, Україна наближається до сфери СВІЙ, про що свідчить більший процент використання іменників, прийменників та прислівників із семантикою руху вперед - forward, to, transition, як у прикладі. Більше того, з'являються слова із семантикою наближення, напр., closely. Також, було помічено, що збільшується процент використання займенника we на близько 25%. У перекладі частково через різницю в двох мовах, а частково через спрямованість на цільову аудиторію українців частково втрачається цей вектор. Тут вже Україна входить до сфери СВІЙ, що простежується в збільшенні займенників свій, наш, та ін.