Термін "картина світу" з'явився у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Спочатку він уживався в фізиці, філософії та логіці [2], а у лінгвістику цей термін був введений Л. Вайсгербером [8]. Серед картин світу виокремлюють концептуальну картину, яка відображає результати пізнавальної діяльності людини, фізичну, хімічну та інші спеціально зорієнтовані картини світу. Особливе місце серед картин світу належить мовній картині світу (далі - МКС), яка охоплює майже усі сфери людських знань. Завдяки мові образ світу, створений певною національною спільнотою, отримує об'єктивне вираження в МКС й може бути представлений іншим спільнотам (Г. Брутян [1], Т. Гачев [5], Н. Новикова, Н. Черемисина [8], М. Шигарєва [12], J. Bartminski [13], A. Wierzbicka [3; 4]). Дослідження МКС, їхнього існування в сучасних процесах глобалізації є актуальним.

Дослідник Г. Колшанський вважає, що національна специфіка МКС може бути потлумачена як специфіка субстанції матеріального знака (а саме її фонетичні, лексичні, граматичні особливості), але не як специфіка тієї концептуальної картини світу, яка створена не окремою людиною, не окремим народом - носієм тієї чи тієї мови, а людством в цілому [7, c.76]. На нашу думку, національна специфіка мови виявляється не лише в її зовнішній структурі, а й у внутрішньому змісті. Слова, що містять у собі специфіку світобачення людей, досягнення науки, літературну й фольклорну спадщину народу тощо, складають пласт культуроспецифічої лексики, яка відтворює картину світу окремого етносу.

Мета запропонованої статті - здійснити порівняльний аналіз основних понять культурної, історичної, фольклорної спадщини в

МКС трьох народів - поляків, українців та англійців. Об'єкт дослідження - культуроспецифічна лексика української, польської та англійської мов, предмет дослідження - особливості її функціонування в ролі запозичень у зазначених МКС.

Існування в мові культуроспецифічних концептів (далі - КК) і лінгвокультурних універсалій (далі - ЛУ) засвідчує її національні особливості. Такі КК закріплено в мові одного народу й найбільш яскраво помітні на рівні фразеології, у творах національної літератури, народної творчості. У процесі вивчення культури, історії певного народу необхідно знати й розуміти КК та слова, що їх називають. Вони формують невід'ємну складову етнічної картини світу; в системі іншої мові складають своєрідний пласт запозичень. Наприклад, на позначення різдвяної страви з товченої пшениці в українців є слово кутя, у росіян - сочельник (рос. кутья вважається поминальною стравою), у поляків kutia (цю страву тепер готують лише на сході Польщі, на колишніх українських теренах, т. зв. Kresach). Інші католики-поляки дотримуються звичаю на Різдво ділитись з кожним із присутніх oplatkiem "виріб із прісного тіста". Відмінності в святкуванні Різдва у слов'ян, а відтак і в мовному описі цих свят, тлумачимо приналежністю східних і західних слов'ян до різних гілок християнства - католицизму і православ'я. Значення польських слів kolacja (XVI ст.) i wieczerza (стсл. Вечерь, з лат. vigilia - czuwanie, straz; vigilare - czuwac) [16] потрібно враховувати при перекладі текстів відповідного змісту та знайомстві з культурою поляків. Давнє kolacja в сучасній польській мові має загальне побутування, але в розумінні Святвечора, Різдвяної вечері, вживається також wieczerza wigilijna поряд з kolacja wigilijna. Слово wieczerza має культурологічну конотацію. Для порівняння українське слово вечеря отримає таку конотацію лише в контексті Свята вечеря, Святвечір.

У Великобританії традиційні різдвяні страви - roast turkey "смажена індичка", Christmas pudding "пудинг" (зазвичай сливовий), Brussels sprouts "брюссельська капуста", Christmas ham "різдвяний окіст" тощо. Для ірландського Різдва характерна страва - a loaf of bread filled with caraway seeds and raisins "пиріг з кмином та родзинками". Сам же Святвечір - Christmas Eve - англіканці й римо-католики проводять на богослужінні - Midnight Mass [17]. Отож, при знайомстві з чужими різдвяними традиціями представники кожного з етносів потребуватимуть описового пояснення певної страви чи обряду.

Часто спільні КК неоднаково розглядаються різними народами, зважаючи на різне світосприйняття. У польській фразеологічній традиції словосполучення bialy kruk (дослівно білий ворон) означає бібліографічну рідкість "fenomen, rzadkosc, unikat - zwlaszcza w odniesieniu do cennych ksiqzek" [14], а в українській - біла ворона - людину, яка відрізняється від інших: "той, хто відрізняється від інших чимось незвичайним, зовсім не схожий на інших" [10]. В англійські мові значеннєвий еквівалент українського КК біла ворона - ідіома odd man out пор.: When I got to the party everyone was wearing beautifully tailored suits and I was in ripped jeans. Felt like an odd man out. - Коли я прийшов на вечірку, всі були в прекрасно пошитих на замовлення костюмах, а я був у порваних джинсах. Я відчував себе білою вороною [18].

Специфіка національних мовних картин світу полягає також у тому, що різним об'єктам притаманні схожі властивості, тому кожна конкретна мова обирає за еталон свої власні. Наприклад, пол. КК czarna owca (дослівно чорна вівця) має в українській мові відповідник біла ворона. В англійській мові словосполучення black sheep (дослівно чорна вівця) позначає таку людину, яку трактують як ганьбу для сім'ї чи групи однолітків [Там же]. Пол. nawarzyc piwa (komus): wpqdzic siebie lub kogos w klopoty [14] - це укр. фразеологізм заварити кашу: затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками [10] та англ. еквівалент to stir up trouble каламутити воду.

У системі певної мови чужі фразеологізми можуть виконувати роль запозиченої лексики (проте ідіоми, що потребують роз'яснення, можуть вживатися лише за певних умов). Порівняйте відповідники (пол. na skorze wolowej pisac - укр. вилами по воді писати, англ. it's all up in the air; пол. kosc niezgody - укр. яблуко розбрату, англ. sticking point; пол. psy na kims wieszac - укр. обливати брудом, англ. scapegoat; пол. siedzies na dwoch stolkach - укр. гнатись за двома зайцями, англ. he that grasps at too much holds nothing fast "той, що багато хапає, не втримає нічого" або if you run after two hares, you will catch neither "поженешся за двома зайцями не впіймаєш жодного"; пол. znac siq jak lyse konie - укр. бути добрими друзями, англ. bosom friends - добрі друзі, soul mate - споріднені душі.

Учений В. Шаклеїн у своєму дослідженні розглядає чинники, що зумовлюють ту чи іншу інтерпретацію ЛУ в конкретній національній мовній картині світу. Він доводить, що ЛУ - це певна генетична тенденція психофізіологічних особливостей сприйняття, злиття етнічної свідомості в єдину систему лінгвокультурних універсалій [11, с.87]. Погоджуємося, що при розгляді цього фактору мовноетнічного бачення світу, необхідно враховувати наступне:

територіальні межі обстежуваного регіону;

особливості природного середовища;

визначення особливостей системи ЛУ, залучених в аналізовану мовну картину світу;

визначення меж переплетення мовної та космічної моделей світу;

розмежування традиційного та інтерпретуючого рівнів у системі ЛУ.

Скажімо, ЛУ української мови уста (вуста) губи, рот (порівняйте, рос. уста: заст. рот, губы [9], пол. usta otwor w dolnej czqsci twarzy, odprzodu zamkniqty wargami, wewnqtrz przechodzqcy w jamq ustnq; tez same wargi [27]) має конотативну ознаку урочистості, емоційного піднесення. Поряд із нею існують лексеми укр. рот, рос. рот, пол. wargi, що стосуються фізіології людини. Англійські еквіваленти lips, mouth поєднують в собі обидва значення - і фізіол. губи, й поет. вуста. Натомість словники фіксують велику кількість просторічних, фамільярних і сленгових лексем на зразок cakehole 'a person's mouth' (e. g. you might at least have the courtesy to keep your cakehole closed), maw 'the mouth or gullet of a greedy person' (e. g. I was cramming large pieces of toast and cheese down my maw), північноамериканське yap (will you kindly keep your yap shut for a minute?), gob 'a person's mouth' (Jean told him to shut his big gob), kisser 'a person's mouth' (I belted him one, right on the kisser) chops 'a person's or animal's mouth or jaws' (a smack in the chops) тощо [19]. В українській та польській мовах зафіксовано такі лексеми з негативною конотацією: укр. пелька і писок [9], хліборізка [20], пол. pysk, pyszczek [18]).

Словосполучення big mouth (дослівно великий рот), вжите у фразеологізмі Me and my big mouth означатиме балакучість [22]. Показовими є також ідіоми із зазначеними словами: down in the mouth 'як у воду опущений' чи 'який впав духом ', keep a stiff upper lip 'впертий ' [Там же].

ЛУ рос. o4u також має конотацію урочистості, піднесеності ("очи страстные и прекрасные") в порівнянні з укр. очі, пол. oczy, а от рос. глаза не мають такої конотації. В англійській мові побутує лексема orb 'two wild staring orbs which flashed around the room ' [22], яка зустрічається в поетичній творчості; сленгове peeper 'keep your peepers peeled for a familiar face [Там само], мед. eyeball 'the round part of the eye of a vertebrate, within the eyelids and socket', застаріле й водночас гумористичне optic поряд із загальновідомим eyes (очі). Уживання англійського eyes у мовотворчості англійців представлене багатьма фразеологізмами:

1. To have an eye for smth 'розбиратися в чомусь, знати толк';

2. To keep an eye on something 'слідкувати за чим-небудь, не зводити очей';

3. To have eyes in the back of your head 'мати очі на потилиці';

4. His eyes are bigger than his stomach 'їсти очима';

5. One's eyes are bigger than one's belly 'очі завидющі, руки загребущі';

6. To throw dust into smb. 's eyes 'замилювати очі' тощо [22]. Українська мова, як і польська, також багата на фразеологізми із головним словом око, наприклад, в українській їх налічується близько 300 одиниць [21].

Отже, своєрідність позначуваних явищ дійсності в різних мовних системах, як правило, зводиться до того, що коли в одній мові відсутня певна лексична одиниця для позначення відповідного об'єкта, то в іншій повинно бути або описове, або цілком деталізоване/дослівне, або граматичне позначення. Як засвідчив обстежений матеріал, усі розбіжності поділяються на:

значеннєві (семантичні) невідповідності окремих одиниць і категорій мовних систем;

невідповідності, пов'язані з етнокультурними особливостями, закріпленими в певному соціумі.

Прикладом останнього твердження є розгляд російських слів свобода и воля, польських swoboda i wolnosc, англійського freedom австралійською дослідницею польського походження А. Вежбицькою, яка розглядає семантичні розбіжності цих лексем, беручи до уваги історико-культурні конотації. "Слово свобода, - зазначає дослідниця, - до цього часу здається перекладом з французького liberte. свобода для москвича - поняття негативне, синонім розпусти, безкарності, хаосу" [3, с.78]. Воля має історичні конотації: в часи кріпосного права воля була мрією про те, щоб утекти звідти, де утримують проти волі. Інші конотації слова пов'язані з виходом із в'язниці. Зважаючи на конотативні аспекти лексичного значення слова воля, його антоніми - рос. рабство и тюрьма.

У польській мові конотації слова wolnosc перш за все пов'язані з національною свободою, примушують думати про національну незалежність (вона завжди під загрозою, за неї постійно треба боротися, навіть ціною власного життя - Прим. авт.). Польське wolnosc має звеличений характер і ніколи не вживається стосовно будь-якої з мирських морально-нейтральних "свобод", більш близьких до польського swoboda, але не тотожних з російським свобода [Там же]. У "Словнику польської мови" В. Дорошевського слово wolnosc - це не стан, яким можна насолоджуватись, а певний ідеал, тобто дещо таке, чого людина хоче (і за що повинна боротися). Тут подано кілька значень цього слова:

1. niezaleznosc jednego panstwa od innych panstw w sprawach wewnqtrznych i stosunkach zewnqtrznych;

2. mozliwosc podejmowania decyzji zgodnie z wiasnq wolq;

3. zycie poza wiqzieniem, zamkniqciem;

4. prawa obywateli wyznaczone przez dobro powszechne, interes narodowy i porzqdek prawny [15]. На нашу думку, польський концепт wolnosc об'єднує суспільний (національний) та індивідуальний компоненти. Пара wolnosc / swoboda відтворює поляризацію концептів, відокремлює тимчасові й поверхневі життєві обставини (swoboda) від фундаментальних умов буття (wolnosc). Зі словом wolnosc пов'язане щось звеличене: в XVI-XVII ст. слово wolnosc означало також привілеї, якими треба було насолоджуватись і користуватись (згадаймо історичну Zlotq Wolnosc, що дарувала польській шляхті рівні права й великі привілеї).

В українській мові зафіксована паралель до польського wolnosc: в "Етимологічному словнику української мови" знаходимо слово вільгота з позначкою застаріле. Воно означає 'пільга, полегкість, вільність¹ [9]. Але значення цього слова частково протилежне до польського wolnosc. Якщо українське вільгота означає позбавлення певних зобов'язань, то польське wolnosc - своєрідний національний ідеал. Подібним за значенням до wolnosc є українське воля. У тлумачному словнику подаються такі його значення:

1. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість;

2. Бажання, хотіння. || Вимога, наказ;

3. Право розпоряджатися на свій розсуд; влада.11 Дозвіл, згода, рішення;

4. Відсутність обмежень; привілля. || Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу тощо);

5. Свобода, незалежність; прот. неволя, рабство. || Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін.6. іст. Звільнення селян від кріпацтва [Там же].

Уважаємо, що в українській мові воля має змістове наповнення пов'язане передусім з національно-визвольною боротьбою. Українське воля (пор. відомий вислів "За вільну Україну!", "Воля або смерть!") за значенням наближається до слова незалежність (абстрактний іменник від прикметника незалежний), позначаючи національну відокремленість, самостійність. СУМ фіксує такі його значення:

1. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. 11 Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини). || Який виражає або свідчить про самостійність у поведінці, вчинках і т. ін. 2. Самостійний у міжнародних відносинах та у внутрішніх справах; суверенний [Там же].

Багатовікова боротьба за мовну, культурну, релігійну незалежність відображена в лексичному значенні українського воля. У польській мові національна незалежність позначається словом niepodleglosc `„niezalezny od innych panstw' [15] і відрізняється від niezaleznosc державною, національною спрямованістю:

1. Niepodporzqdkowany komus, czemus, decydujqcy o sobie; tez: swiadczqcy o braku podporzqdkowania komus lub czemus;

2. Niebqdqcy wyznaczonym, zdeterminowanym przez cos;

3. Wygiaszajqcy bezstronne opinie, niekierujqcy siq interesem zadnej grupy spoiecznej;

4. Nienalezqcy do zadnej z rywalizujqcych partii [Там же]. Niezaleznosc використовується на позначення міжособистісних взаємин, ставлення людини до чогось. Цікаво, що в російській мові одне із значень слова независимость "политическая самостоятельность, отсутствие подчиненности, суверенитет' [24] позбавлене тих конотативних ознак, властиві українській, оскільки історія Росії позбавлена гострої боротьби її народу за мовну, культурну, територіальну незалежність.

В англійській мові часто вживане слово freedom стосується вибору (пор. freedom from.). У словнику зареєстровано синоніми liberty, license. Проте лексема liberty наголошує на праві вільного вибору: "liberty, perfect liberty, to think, feel, do just as one pleases" (William Hazlitt) [25]. Натомість license інколи позначає навмисне відхилення від звичних правил або практики, щоб досягти бажаного ефекту. Розуміння незалежності від контролю чи впливу інших передається також словом independence [Там же].

Тому слова freedom, liberty, license, свобода, wolnosc, воля, незалежність в різних народів формують різні КК, що відображають несхожі культурні ідеали. Виникнення таких КК у конкретній мові можна зрозуміти лише на фоні культури, до якої ця мова належить, адже вони дарують цінні ключі до розуміння цієї культури. Подібних слів немає в мові австралійських аборигенів, в Японії. Там вони можуть існувати лише як семантичні культурні запозичення, що не затвердились у загальному лексиконі. В Японії, наприклад, взагалі існує позитивне ставлення до залежності: КК атае означає "любляча залежність" [3].

Отже, відмінності в етнічних МКС можуть виникати як через різницю в об'єктивній дійсності - рельєфі місцевості, рослинному й тваринному світі, особливостях клімату, так і завдяки національній історичній, культурній спадщині. І такі відмінності важливо засвоїти при вивченні мови іншого народу. У цьому випадку роль запозиченої лексики можуть виконувати КК, які займають вагоме місце в етнічних картинах світу різних народів, зокрема поляків, українців та англійців.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в описі та аналізі КК та ЛУ обстежених мов на прикладі художніх творів письменників-класиків.

етнічна мовна картина світ

Список використаної літератури