Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює дослідження, пов'язані з особливостями функціонуванням фразеологічних одиниць у художньому тексті. Одним з аспектів вивчення даної проблематики є аналіз контекстуальних авторських перетворень ФО, які нерідко слугують для актуалізації художнього мовлення.

Питанням функціонування фразеологізмів у художньому тексті присвячено праці багатьох як вітчизняних (В. Білоноженко, В. Ващенко, І. Гнатюк, В. Дорошенко, Р. Зорівчак, М. Коломієць, Л. Назаренко, Ю. Прадід, Л. Скрипник, В. Ужченко та ін.), так і чеських (Е. Мргачова, С. Пастиржик, Ф. Чермак, М. Чехова та ін.) мовознавців. Однак багатоплановість об'єкта дослідження зумовлює необхідність подальшого опрацьовування даної тематики, зокрема питань трансформацій ФО у художньому тексті, що й визначає актуальність нашої розвідки. Предметом дослідження стали численні трансформації ФО, виявлені у творах сучасних чеських прозаїків М. Вівега, Б. Грабала, М. Кундери, О. Павела, В. Парала, П. Шабаха, Й. Шкворецького.

Фразеологічна одиниця, як компонент будь-якого тексту, тісно пов'язана з контекстом твору. Як зазначають дослідники, аналіз фразеологічної одиниці ізольовано від контексту не забезпечує повного розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові відносини з певним контекстом. Фразеологічна одиниця поза текстом становить абстрактну схему, яка в кожному конкретному випадку наповнюється особливим, властивим лише цьому контексту змістом [1, с.72-73]. Зміна структури та лексичного складу, тобто трансформація ФО, сприяє ще тіснішому зв'язку з контекстом, унаслідок чого фразеологізм утворює з ним єдину змістову цілісність. Отож питання контекстуальних авторських перетворень ФО стає важливим аспектом дослідження їхнього функціонування у художньому тексті. Питання авторства фразеологізмів, яке з давніх-давен вважалося одним з найбільш дискусійних, стає ще проблематичнішим, якщо його розглядати у власне лінгвістичному аспекті, де авторство виступає лише як здатність трансформувати усталену фразеологічну модель. Пошук вихідної фразеологічної моделі в загальнофілологічному плані, на переконання В. Мокієнка, є широким семіотичним завданням. Вчений зазначає, що у лінгвістичному аспекті необхідно підкреслити можливість зведення багатьох т. зв. "авторських" фразеологізмів до загальніших структурно-семантичних моделей [3, с.87].

У художньому мовленні частотним є використання саме трансформованих ФО (напр., у зазначених письменників тзв. "чистих" фразеологізмів нами виявлено значно меншу кількість; йдеться переважно про прислів'я, приказки, ідіоми, усталені порівняння: "Tisickrat nic umorilo osla, vis synu? “" (M. Viewegh); "Ani za zlate prase, rekl Kvido" (M. Viewegh); "Vyhodis ho dvermi a on vleze oknem" (O. Pavel); "Ale ryby to byly za gros kudla!" (O. Pavel); "Vzal jsem proutek a vyrazil jak zavodni кип" (V. Paral); "Nekdo vstupoval nebo odchazel casto, a nekdo zas jednou za uhersky rok" (P. Sabach)).

У широкому розумінні трансформація - це зміна основної мовної моделі (ядерної структури), що призводить до створення вторинної мовної структури [5, с.312]. Тобто, трансформація - це конструкція, яка виникає в результаті цієї зміни. Трансформована ФО формально і за значенням є подібною до базової ФО, відрізняючись від неї, на відміну від варіанта, лише функціонально, напр.: "Alice, nkam si, neni-li lepsi koktavy vrabec Ladik v hrsti nez zlaty pav Harlan na strese?" (V. Paral) (заміна стрижневого компонента на компонент з близькою семантикою + розкладання виразу вкрапленням частини кваліфікуючого контексту) ^ lepsi vrabec v hrsti nez holub na strese; "A tak nac hazet tyhle sve perly tem muzskym kancum?" (V. Paral) (заміна стрижневого компонента на компонент з близькою семантикою + розкладання виразу вкрапленням частини кваліфікуючого контексту) ^ hazet perly svimm; "Maj se jak ta tlusta zviratka v zite”, filozofoval Kopanec" (J. Skvorecky) (заміна стрижневого компонента описовим виразом, перифразом) ^ mit se jak prasata v zite і под.

Загальноприйнятим є судження, згідно з яким ФО з фонетичними, морфологічними чи словотвірними змінами того самого компонента вважаються варіантами фразеологізму. За М. Шанським, "варіанти фразеологічного звороту - це його лексико-граматичні різновиди, тотожні йому за значенням і ступенем семантичної спаяності" [4, с.50]. Більшість дослідників також визнають, що основними типами фразеологічного варіювання є формальні трансформації і лексичні заміни компонентів фразеологізму, тобто така видозміна, при якій зберігається його семантика. Формальне варіювання компонентів фразеологізму визначається фактом генетичної спорідненості слова і фразеологічного компонента, тому види варіювання компонентів ФО аналогічні видам варіювання лексем. Морфологічні варіанти ФО, як у вітчизняному, так і зарубіжному мовознавстві, вивчені досить добре (Ю. Аваліані, О. Кунін, В. Мокієнко, О. Молотков, Л. Ройзензон, Л. Скрипник М. Шанський, F. Cermak, K. Hronek та ін.). Ці варіанти зводяться до двох типів - парадигматичних і словотвірних (парадигматичних і морфологічних; парадигматичних і граматичних). Перший тип - це варіантність, зумовлена парадигматичними, флективними модифікаціями компонентів фразеологізму; другий тип - варіанти, зумовлені модифікаціями словотвірних формантів. Таким чином, формальне варіювання ФО - це варіювання її компонентів, трансформація слів, що демонструє слівний характер фразеологізму; лексичне варіювання - це власне фразеологічне варіювання, трансформація порізно оформленої, але семантично цілісної одиниці.

У чеському мовознавстві класифікаційна схема варіантності ФО детально розроблена відомим фразеологом Ф. Чермаком [7]. Згідно з даною класифікацією, варіанти бувають трьох типів: синтагматичні, парадигматичні та мішані. Синтагматичні варіанти включають у себе факультативну частину, яку можна випустити без зміни значення. Парадигматичні варіанти включають у себе альтернативні частини, які можна замінити одна одною. Мішані варіанти бувають двох видів: міжплощинні (прості та комплексні) та релятивні, які виявляються у переході ФО до інших структурних типів.

З даної класифікації фразеологічної варіантності випливає класифікація трансформацій ФО, прийнята у чеському мовознавстві. За Ф. Чермаком, трансформації щодо своїх можливостей і різновидів є подібними для всіх структурних типів ФО (вербальних, невербальних, адвербіальних ФО, усталених порівнянь) - вони можуть відбуватися як між площинами (міжплощинні трансформації,), так і в межах однієї площини (внутрішньоплощинні трансформації), а також між різними структурними типами (міжструктурні трансформації, вони ж по суті є внутрішньоплощинними), або в межах однієї структури (внутрішньоструктурні трансформації). Усі трансформації також різняться усталеністю / неусталеністю [7, с.172-175].

Завдяки міжплощинним трансформаціям утворюються функціонально різні, але семантично й формально близькі ФО іншої площини [7, с.173], напр. перехід словосполучення у речення: poznat ptaka po peri ^ Ptaka poznas po peri; перехід словосполучення у слово: chytat lelky ^ lelkovat; перехід порівняння в тзв. усталену характеристику on je jako slon v porcelanu ^ To je ale slon! [8, c.25] тощо. Міжплощинних трансформацій у досліджуваних авторів обмаль. Нами було виявлене лише одне таке контекстуальне перетворення, а саме: перехід порівняння в усталену характеристики: "On si o mne mysli: To je ale krava pitoma! Rikal to i vam, ze?" (J. Skvorecky) ^ byt jako krava (pitoma).

Міжструктурні (внутрішньоплощинні) трансформації утворюють характеристичний паралелізм двох чи більше структур усередині однієї площини, тому буває непросто визначити базову і похідну ФО (мається на увазі перехід одного структурного типу в інший; нерідко трансформована ФО буває напівусталеною [6, с.627]), напр.:. "Kratky ^es, havrani leskle vlasy, rovny profil velice krasneho obliceje" (J. Skvorecky): havrani vlasy ^ mit vlasy jako havran (перехід усталеного порівняння в недієслівний фразеологізм); "Hledёl jsem na ni, pohledem patrne psim (J. Skvorecky): psi pohled ^ hledёt / divat se jako pes (перехід усталеного порівняння в недієслівний фразеологізм); "A bejk byl potom klidnej beranek, rekl v kancelari pomocnik Bohous" (B. Hrabal): byt klidnej beranek ^ byt mirny / krotky jako beranek (перехід усталеного порівняння в напівусталений дієслівний фразеологізм);". v chalupe atmosferapodpsa" (M. Viewegh): mit se /zitpodpsa ^ pod psa (перехід дієслівного фразеологізму в адвербіальний); "Dostavil se slaby, presto vsak nepnjemny pocit, ze jsem svim" (J. Skvorecky): byt jako svim ^ byt svim (перехід усталеного порівняння в дієслівний фразеологізм). Жоден з цих видів трансформацій не утворюється автоматично, всі вони мають виразно індивідуальний, аномальний характер, тому кожен вираз треба завжди досліджувати окремо.

Внутрішньоструктурні трансформації ФО - це перетворення, в результаті яких у рамках однієї структури утворюються нові фразеологізми або їх текстові варіанти. Більшість новоутворених ФО є поєднанням двох чи більше трансформацій. Такі трансформації виражають різні аспекти, фази стану в широкому розумінні, тому їх ще називають статутарними [6, c.629], напр.: nasadit mkomu brouky do hlavy - mit brouky v hlave - vyhnat mkomu brouky z hlavy; dostat se na kone - byt na koni. Даного типу трансформацій ФО нами не виявлено.

Найвиразнішими внутрішньоплощинними трансформаціями є індивідуальні, або авторські трансформації, які поділяються синтагматичні, парадигматичні та мішані.

До синтагматичного типу авторських трансформацій найчастіше належать випадки розкладання фразеологізму вкрапленням частини кваліфікуючого контексту, напр.: "Zasycel, spis, jako had" (J. Skvorecky) ^ sycet jako had; "Borivoj. pri svem chudem knihovnickem platu byl vsak chudy, jak se tenkrat nkalo,,jak kostelni mys" (V. Paral) ^ byt chudy jako kostelni mys; "Pochopil jsem, ze jde do tuheho; ze kun meho pnbehu je zatracene osedlan" (M. Kundera) ^ osedlat kom;". ta muzika uz hraje na pocest mymu tatovi, ktery s Davidovou hvezdou na kabate vypalil Nemcdm rybnik" (O. Pavel) ^ vypalit rybnik;". af Alenka mdёld v dome divadlo" ^ delat divadlo (P. Sabach); "Ten chlapec byl vsechno, jen ne certovo kvitko" (P. Sabach) ^ byt certovo kvitko; "Sedim tady ve svem pokojicku s vyhledem do Riegrovych sadd nad cerstvym archem zlutaveho papnu svobodna jak vznasejici se ptaceh" (V. Paral) ^ byt svobodny jak ptacek.

Парадигматичні трансформації найчастіше являють собою інверсію або випущення компонентів, напр.: Jako straka krade, pani, ten vas povedeny synacek (B. Hrabal) (інверсія правої і лівої частин порівняння) ^ krast jako straka;". ale jo, ale ja jeste nejsem od vojny a jednak jsem slabej na prsa, ze ale mivam sny, v kterejch se mi zdava o ptackovi, ktereho chytili do klece" (B. Hrabal) (інверсія компонентів вербального фразеологізму) ^ chytit ptacka do klece; "I kdybyste byla chuda jako mys, budete na to mit" (J. Skvorecky) (випущення компонента порівняння) ^ byt chudy jako kostelni mys.

Зрідка у досліджуваних авторів трапляються випадки мішаних трансформацій, напр.: ^<Hledёl jsem na ni, pohledem patrne psim" (J. Skvorecky) ^ hled<2t / divat se jako pes (перехід дієслівного фразеологізму в недієслівний з інверсією компонентів і вкрапленням кваліфікуючого контексту); "Ale Dasa seskocila, uchopila cisi a pronesla hlasem nachlazeneho paviana.!" (J. Skvorecky) ^ rvat jako pavian (перехід усталеного порівняння в неусталений дієслівний фразеологізм з вкрапленням частини кваліфікуючого контексту).

Можливість контекстуальних авторських перетворень ФО спирається на їхні основні властивості - мовну усталеність, порізно оформленість і семантичну цілісність. За визначенням Р. Зорівчак, авторські перетворення фразеологізмів - це стилістично релевантні зміни в їхньому лексичному складі, синтаксичній структурі, семантиці, при яких узуально стала форма фразеологічної одиниці протиставляється її оказіональній, зміненій формі, і таким чином відбувається її актуалізація, оживлення опорного слова у художньому мовленні, перетворення її в експресоїд [2, с. 196].

Актуалізаційні трансформації не змінюють ідентичності ФО, а лише за потребами контексту змінюється їхня граматична функція і форма (найчастіше йдеться про вербальні фраземи). Хоч теоретично вербальні фразеологізми можуть мати увесь набір граматичних категорій, однак на практиці вони реалізуються далеко не всі, адже інакше йшлося б про звичайне дієслівне сполучення. Скажімо, фразеологізм nasadit mkomu do hnizda kukacci vejce може вживатися лише в 1 особі однини і множини, у теп. і майб. часі, має наказовий і умовний спосіб та форму пасиву; hoditpsovi host реалізується в 1 особі однини і множини, в теп. часі, в наказовому способі і пасивній формі. З огляду на сильний потенційний узус ФО, треба відрізняти звичайний, нейтральний узус від зсунутого, метафоричного й актуалізованого для кожного окремого фразеологізму [6, с.630]. Скажімо, деякі ФО використовуються лише із запереченням (напр. nebud' pro srandu kralikum; nebyt ani ryba ani rak); деякі ФО не можна вжити у майбутньому часі (напр. moct chytat mysi), в наказовому способі (напр. byt mala ryba; mit na mozku svaba) тощо. Тобто, узус і трансформація, яка його відображає, тісно пов'язані з нормами і стандартами поведінки фразеологізму в контексті [6, с.630].

Наведемо приклади актуалізаційних трансформацій ФО, відібраних з творів досліджуваних чеських авторів: "Chyti mkdo z nas v zivote skutecm velkou rybu?" (O. Pavel); "A mbj tatinek кйі zelezo, pokud bylo zhave" (O. Pavel); "Syna cloveka prodali za tricet zlatek" (B. Hrabal);". vsecko si musfte podle spisku pane Batisty prohHdnout, abyste nekupovaly zajice v pytli" (B. Hrabal); "Ani za zlata prasatka, rekl Kvido" (M. Viewegh);". af Alenka nedёla v dome divadlo" (P. Sabach); "Pochopil jsem, ze jde do tuheho; ze km meho pnbehu je zatracene osedlan" (M. Kundera) - у багатьох з цих фразеологізмів йдеться не лише про їх граматичні трансформації, але одночасно й про трансформації синтагматичного типу з використанням розкладання виразу вкрапленням частини кваліфікуючого контексту, що є доволі частотним явищем у досліджуваних письменників.

Отже, численні контекстуальні перетворення у творах сучасних чеських письменників є бажанням нового, оригінального висловлювання, адже відображають особистий, творчий підхід автора до мови, підсилюють його індивідуальність. Чималу роль у цьому відіграють також фразеологічні одиниці, які були і залишаються невичерпною скарбницею для актуалізації мови.

фразеологічна одиниця художній текст

Список використаної літератури

Размещено на Allbest.ru

1. Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк. - К.: Наук. думка, 1989. - 154 с.

2. Зорівчак Р.П. Фразеологічні скарби віршових творів Тараса Шевченка / Р.П. Зорівчак // Слово. Фраза. Текст. - М.: Азбуковник, 2002. - С. 195-206.

3. Мокиенко В.М. Славянская фразеология / Валерий Михайлович Мокиенко - М., 1989. - 324 с.

4. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. / Николай Михайлович Шанский. - М.: Высшая школа, 1985. - 192 с.

5. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енциклопедичний словник. / І.Б. Штерн. - К.: АртЕк, 1998. - 336 с.

6. Cermak F. Ceske frazemy a idiomy verbalnk Uvod. / Frantisek Cermak // Slovrnk ceske frazeologie a sdiomatiky. Vyrazy slovesne. - Praha 1994. - D.2. - 634 s.

7. Cermak F. Idiomatika a frazeologie cestiny. / Frantisek Cermak. - Praha 1982. - 240 s.

8. Mrhacova E. Nazvy zvirat v ceske frazeologii a idiomatice. Tematicky frazeologicky slovnik. / Eva Mrhacova. - Ostrava 1999. - 244 s.

Джерела ілюстративного матеріалу:

9. Hrabal B. Tanecni hodiny pro starsi a pokrocile. / Bohumil Hrabal Praha 2000. - 94 s.

10. Kundera M. Zert. / Milan Kundera. - Praha 2007. - 368 s.

11. Paral V. Dekameron 2000 aneb laska v Praze. / Vladimir Paral. - Praha 2000. - 386 s.

12. Pavel O. Zlati hhori. / Ota Pavel. - Praha 1999. - 190 s.

13. Skvorecky J. Lvice. / Josef Skvorecky. - Praha 1996. - 268 s. Sabach P. Babicky. / Petr Sabach. - Praha 1998. - 172 s.

14. Viewegh M. Bajecna leta pod psa. / Michal Viewegh. - Brno 2002. 238 s.