Основні напрями досліджень у термінознавстві кінця ХХ - початку ХХІ століть

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут української мови НАН України

Основні напрями досліджень у термінознавстві кінця ХХ - початку ХХІ століть

В. Іващенко

Анотація

У статті визначено й систематизовано основні напрями досліджень сучасного термінознавства з огляду на його поліпарадигмальність - парадигмальні, крос-парадигмальні, аспектуальні, крос-аспектуальні та крос-дисциплінарні. Обґрунтовано метамову опису цих напрямів.

Ключові слова: термінознавсвтво, напрям досліджень, парадигмальний, крос-парадигмальний, аспектуальний, крос-аспектуальний, крос-дисциплінарний.

The paper determines and sytematizes the main lines of research into modern terminology bearing in mind its paradigmality, namely paradigm, cross-paradigm, aspectual, cross-aspectual and cross-disciplinary lines. The metalanguage of description of these lines is justified.

Keywords: terminology, line of research, paradigm line, cross-paradigm line, aspectual line, cross-aspectual line and cross-disciplinary line.

Розвиток термінознавства як науки передбачає баланс між його теорією і практикою. Саме тому зібраний та описаний термінологічний і термінознавчий матеріал вимагає періодичного теоретичного узагальнення, осмислення, можливо, й переосмислення. У цьому контексті актуальним стає також подальше прогнозування термінознавчої проблематики, зокрема й формулювання соціального запиту на термін, що фактично неможливе без аналізу досвіду в цій царині наших попередників та сучасників. Одним із аспектів узагальненого аналізу є систематизація основних напрямів досліджень у термінознавстві.

Спроби такої систематизації уже знайшли часткове відбиття в наукових працях, В.С. Гриньова, Л.Ю. Буянової, В.А. Татаринова, І.М. Кочан та багатьох інших дослідників, зокрема у форматі визначення окремих підрозділів, наукових дисциплін, аспектів у термінознавстві, проте безвідносно до з'ясування їхнього парадигмального, крос-парадигмального, аспектуального, крос-аспектуального, дисциплінарного чи крос-дисциплінарного статусу. Тому нам видається актуальною систематизація наукових пошуків сучасного термінознавства (кінця ХХ - початку ХХІ століть), яку розпочнемо з урахування двох концепцій у вивченні терміна, - інженерної (О.Вюстер, Є.К. Дрезен, Д.С. Лотте) та лінгвістичної / винокурівської (Г.О. Винокур, О.О. Реформатський) [2, с. 5-14]. Відтак можемо говорити, з одного боку, про лінгвістичне (С.В. Гриньов) [13] або філологічне (Л.Ю. Буянова) [5] термінознавство, з другого, - про архівознавче (Е.І. Хан-Піра, К.І. Рудельсон, О. В. Єлпатьєвський) [23, с. 86-87], медичне (С.В. Гриньов) [11], юридичне (Н.П. Яцишин) [31], математичне (Є.М. Какзанова) [17], біологічне (Л.Ю. Буянова) [5] термінознавство тощо, яке набуває статусу наукової дисципліни, що формується на стику мовознавства й різних наук технічного, природничого, суспільного/гуманітарного напрямів, які також вивчають термінологію з метою її кодифікації (опису) та нормалізації, частково використовуючи досягнення й поняттєво-термінологічний апарат загального термінознавства. Іншими словами, над розробленням термінології конкретної галузі знань поряд із лінгвістами-/ філологами-термінознавцями активно працюють і фахівці-термінологи.

У нашому дослідженні зосередимо увагу більшою мірою на проблематиці лінгвістичного термінознавства в його спробі, з одного боку, систематизувати наукові пошуки мовознавців, з другого, - уніфікувати лінгвістичну термінологію, тобто термінологію метамови опису мови- об'єкта. Аналізуючи пошукові розвідки лінгвістів-термінознавців кінця ХХ - початку ХХІ століть, можна цілком справедливо стверджувати про паралельне співіснування в термінознавчому просторі трьох основних парадигмальних напрямів як визнаних у мовознавчій спільноті теорій, моделей дослідження галузевих термінологій, узгоджених між собою спільною тенденцією, або трьох дослідницьких парадигм:

1) [системно-] структурної / терміноцентричної / традиційної, або структуралістської, класифікаційно-структурної, таксономічної, формальної, інвентарної, на її постпарадигмальному етапі - [системно-]структурне / терміноцентричне / традиційне термінознавство;

2) функціональної* на її власне парадигмальному етапі - функціональне термінознавство;

3) когнітивної / антропоцентричної / когнітивно-дискурсивної, або дискурсивно-когнітивної, амбісемантичної, функціонально-когнітивної, когнітивно-функціональної, неофункціональної, когнітивно-комунікативної, інтерпретаційної, на її допарадигмальному етапі - когнітивне термінознавство.

При цьому в термінознавчій науці кінця ХХ (90-ті рр.) - початку ХХІ ст. важливо розрізняти також внутрішньопарадигмальні та міжпарадигмальні напрями досліджень, зокрема:

1) аспектуальні (внутрішньопарадигмальні дослідницькі напрями, тобто такі, що сформувалися в межах однієї парадигми);

2) крос-аспектуальні (поєдання кількох внутрішньопарадигмальних дослідницьких напрямів у межах однієї парадигми);

3) крос-парадигмальні, або міжпарадигмальні (поєднання в межах тієї самої наукової дисципліни теорій, моделей, методологій різних парадигм, як-от: зародження нових ідей на тлі усталених теорій спричиняє певну взаємодію, скажімо, постпарадигмального етапу старої дослідницької парадигми й допарадигмального етапу нової парадигми, що призводить до міжпарадигмального синтезу);

4) крос-дисциплінарні, або крос-дисциплінарно-парадигмальні (вплив на термінознавство дослідницьких парадигм інших наук або дисциплін).

До крос-парадигмальних напрямів відносимо структурно-функціональний та функціонально-когнітивний/когнітивно-функціональний. Підставою для виокремлення останнього є апеляція деяких дослідників до понять “когнітивно-функціональна парадигма” (Т.В. Васильєва) [6], “функціонально-когнітивна парадигма” (Т. Перелигіна, О.Д. Вишнякова) [26; 7]. соціолінгвістичний цивілізаційний поліпарадигмальність термінознавство

Зауважимо, що в лінгвістичних працях термін традиційний, традиція у парадигмальному аспекті використовують на позначення: традиція = антропоцентричний = прескриптивний = стандартний (П.Б. Паршин) [25, с. 20-24]; традиційна лінгвістика = “затишний” традиційний антропоцентризм / антропоцентричний підхід = доструктурна лінгвістика // традиційний = словоцентричний = системоцентричний (В.М. Алпатов) [4, с. 15-26]; традиційне мовознавство = структуралізм (А.С. Зеленько) [16, с. 13] традиційний підхід = нормоцентричний підхід, традиційний підхід = лінгвоцентричний підхід (С.Л. Мішланова) [21, с. 96-97]; традиційний підхід = теоретико-множинний підхід у порівняльно-історичному термінознавстві (К.Я. Авербух) [2, с. 5-14].

У нашому дослідженні вважаємо за необхідне розрізняти: традиційне / прескриптивне / доструктурне/ порівняльно-історичне мовознавство (теоретико-множинний підхід) і традиційне / системно-структурне / нормоценртичне / прескриптивне - лінгвоцентричне термінознавство (системний підхід). Звідси виникає колізія прескриптивне мовознавство (виформовується на тлі до структурної / порівняльно-історичної лінгвістичної парадигми) і прескриптивне термінознавство (виформовується на тлі системно-структурної лінгвістичної парадигми).

Розмаїття термінів на позначення нової антропоцентричної парадигми лінгвістичного знання, зокрема когнітивна = когнітивно-дискурсивна = дискурсивно-когнітивна (Н.Ф. Алефіренко, Г.П. Гаврилічева) [3; 8] = когнітивно-комунікативна (О.Й. Голованова) [10] = когнітивно-функціональна (Т.В. Васильєва) [6] = функціонально-когнітивна парадигма (Т. Перелигіна, О.Д. Вишнякова) [26; 7], спричиняє синонімію термінів когнітивне термінознавство (С.В. Гриньов, О.Й. Голованова, Ю.Г. Кокоріна та ін.) [12, с. 11-22; 18, с. 117-124; 10] = когнітивно-комунікативне термінознавство [20, с. 120-126] / когнітивно-комунікативний аспект у термінознавстві (О.А. Слоєва) [28] = когнітивно-дискурсивне термінознавство (С.Л. Мішланова, А.М. Гурєєва) [22, с. 40-43; 14] / когнітивно-дисфункційної - ред. курсивний напрям у термінознавстві (І.Г. Гурєєва) [15] на позначення сформованого в 90-х рр. ХХ ст. нового парадигмального напряму термінознавства, що відповідно синонімізує терміни когнітивний = когнітивно-комунікативний, когнітивний = когнітивно-дискурсивний, когнітивно-комуні- кативний = когнітивно-дискурсивний (О.Й. Голованова) [9, с. 85-91], а також когнітивний = когнітивно-функціональний. Це значно ускладнює структурування наукових пошуків сучасного термінознавства.

Пропонуємо також розрізняти:

1) синонімічні терміни когнітивний, когнітивно-дискурсивний = дискурсивно-когнітивний, когнітивно-комунікативний, когнітивно-функціональний = функціонально-когнітивний у їхній сполучуваності з термінами парадигма, напрям, аспект;

2) термін когнітивно-номінативний у його сполучуваності лише з терміном аспект (Г.Ф. Ракшанова) [27] (пор. також: “когнітивно-номінативне моделювання як новий етап розвитку теорії номінації" - М.К. Абаєва [1]);

3) гіперо-гіпонімічні терміни когнітивний Ц когнітивно-дискурсивний, когнітивний Ц когнітивно-комунікативний у їх сполучуваності зі словом термінознавство (когнітивне термінознавство Ц когнітивно-дискурсивне термінознавство, когнітивно-комунікативне термінознавство), де словосполучення когнітивно-дискурсивне термінознавство і когнітивно-комунікативне термінознавство використовуємо на позначення підрозділів сучасного когнітивного термінознавства. На позначення ж одного з крос-парадигмальних напрямів використовуватимемо варіативний термін функціонально-когнітивний/когнітивно-функціональний.

Крім парадигмальних і крос-парадигмальних, у теоретичному термінознавсті можна виокремити й аспектуальні напрями, які фактично формують окремі підрозділи термінознавства, як-от: ономасіологічний - ономасіологічне термінознавство, а в його контексті мотивологічне термінознавство (О. Фельде, А. Перфільєва, О. Штейнгарт) [30]; семасіологічний - семасіологічне термінознавство; історичний - історичне термінознавство; історіографічний - історія/ історіографія термінознавства; типологічний - типологічне термінознавство; порівняльний - порівняльне термінознавство; зіставний - зіставне термінознавство; контрастивний - контрастивне термінознавство; методологічний - методологічне термінознавство, або методологія термінознавства; теоретико-термінографічний/термінографічний - теорія термінографії; [функціонально-] стилістичний - стилістичне термінознавство; [функціонально-] комунікативний - комунікативне термінознавство; перекладознавчий - перекладне термінознавство тощо.

До крос-аспектуальних напрямів відносимо, наприклад: ономасемасіологічний - ономасемасіологічне термінознавство, а в його контексті діалектне термінознавство (М.П. Богуцька, А.В. Лагутіна) [29]; порівняльно-зіставний - порівняльно-зіставне термінознавство; теоретико-методологічний - теорія і методологія термінознавства, зокрема теорія і методологія прикладного термінознавства; а також історико-семасіологічний, історико-ономасіологічний, історикотиполо- гічний, типолого-термінографічний, порівняльно-історичний напрями тощо.

У світлі сучасних лінгвістичних парадигм можна говорити також про інтеграційне, або інтегративне, термінознавство (М. Попова), що виформовується на тлі інтеграційної теорії терміна, комплексно-варіологічного підходу, інформаційно-семіотичної теорії терміна, інтеграційної концепції (моделі) мови спеціального призначення, поєднання здобутків системно-структурного, функціонального й когнітивного термінознавства в їх аспектуальних і крос-аспектуальних / крос-теоретичних виявах.

Особливо відчутний вплив сьогодні на термінознавство з боку дослідницьких парадигм філософії, логіки, психології, математики, культурології, соціології, етнології, комп'ютерних наук та власне предметних галузей, що засвідчує міжнауковий, міждисциплінарний синтез теоретичних і методологічних засад різних наук (дисциплін), і дає підстави говорити про крос-дисциплінарні напрями досліджень у термінознавстві, зокрема:

1) соціолінгвістичний як міждисциплінарний синтез соціології і термінознавства на тлі соціолінгвістики, що засвідчує на користь формування соціотермінознавства, а також соціокогнітивний як синтез соціології, термінознавства, когнітивістики на тлі соціолінгвістики й когнітивної лінгвістики, що засвідчує на користь формування соціокогнітивного термінознавства (Р. Теммерман);

2) цивілізаційний напрям у термінознавстві (виявляє знання і досвід цивілізацій, відображених у мові, у цивілізаційному, порівняльно-історичному, історико-генетичному, антропоцентричному та внутрішньоструктурному аспектах) як міждисциплінарний синтез загальної теорії цивілізації і загальної теорії терміна на тлі цивілізаційної лінгвістики (В.Г. Кульпіна, З.Р. Палютина) [19, с. 342-346; 24], яка взаємодіє із соціолінгвістикою, історією, лінгвокультурологією, комп'ютерними технологіями і яку визначають як новий метод у сучасному термінознавстві;

3) лінгводидактичний як міждисциплінарний синтез педагогіки й термінознавства на тлі лінгводидактики - лінгводидактичне термінознавство (Л.Ю. Буянова) [5];

4) лінгвотехнологічний як міждисциплінарний синтез лінгвістики й комп'ютерних технологій - комп'ютерне термінознавство, комп'ютерна термінографія, а в їх контексті корпусне термінознавство, корпусна термінографія;

5) маргінальний (з перевагою філософського аспекту) як міждисциплінарний синтез філософії, лінгвістики, соціології, культурології, герменевтики, методологічної культури науки, когнітивістики.

Зазначимо, що когнітивне термінознавство має особливий статус - і власне парадигмального напряму (оскільки формує одну із сучасних парадигм наукового знання), і крос-дисциплінарно-парадигмального напряму (оскільки сучасна прарадигма наукового знання є глобальною знаннєвою парадигмою, тобто полі-(мульти)парадигмальною).

Кожен із зазначених напрямів пронизують фундаментальні опозиції: “загальний - частковий” і “теоретичний - практичний/прикладний”, які фактично визначають два архінапрями термінознавчих досліджень - загальнотеоретичний і частково теоретичний/галузево-теоретичний, що дає підстави говорити про дихотомії загальне - галузеве термінознавство і теоретичне - прикладне термінознавство.

Отже, пошук нових теорій, формування нових напрямів, які в контексті нових дослідницьких парадигм співіснують разом зі старими (за можливості домінування) дає усі підстави кваліфікувати термінознавство кінця ХХ - початку ХХІ ст. поліпарадигмальним, або мультипарадигмальним, з елементами інтеграційного підходу та міждисциплінарного синтезу.

Література

1. Абаева М.К. Фразеологизмы со значением интеллектуальной деятельности с позиции когнитивной теории: дисс. канд. филол. наук: 10.02.01 / Мадина Кабылкызы Абаева. - Алматы, 2008. - 276 с.

2. Авербух К.Я. Общая теория термина / К.Я. Авербух. - М.: Изд-во МГОУ, 2006. - 252 с.

3. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: учеб. пос. / Н.Ф. Алефиренко. - М.: Флинта-Наука, 2005. - 412 с.

5. Буянова Л.Ю. Терминологическая деривация в языке науки: когнитивность, семиотичность, функциональность: монографія / Л.Ю. Буянова.-М.: Изд-во «Флинта», 2011. - 340 с.

6. Васильева Т.В. Заголовок в когнитивно-функциональном аспекте (на материале современного американского рассказа): дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Татьяна Викторовна Васильева. - М., 2005. - 246 с.

8. Гавриличева Г.П. Когнитивно-структурный аспект семантики оценочных прилагательных в современном рекламном дискурсе: дисс. кандидата филол. наук: 10.02.19 / Галина Петровна Гавриличева. - Тюмень, 2011. - 230 с.

9. Голованова Е.И. Базовые когнитивные понятия и развитие терминоведения / Е.И. Голованова // Вестник Удмуртского унта: История и филология. - 2010. - Вып. 2. - С. 85-91.

10. Голованова Е.И. Введение в когнитивное терминоведение: учеб. пос. / Е.И. Голованова. - М.: Изд-во «Флинта»; Изд-во «Наука», 2011. - 222 с.

11. Гринев С.В. Методические основы медицинского терминоведения (состояние и перспективы разработки) / С.В. Гринев // Проблемы упорядочения медицинской терминологии: мат-лы Всесоюз. науч. конф. (Юрмала, 27 февраля - 1 марта 1989 г.). - М., 1989. - С. 79-81.

12. Гринев С.В. Актуальность проблемы когнитивного терминоведения / С.В. Гринев // Научно-техническая терминология. - 2002. - С. 11-22.

13. Гринев С.В. Учебно-методический комплекс учебной дисциплины «Основы лингвистического терминоведения» / С.В. Гринев. - М.: Московский городской пед. ун-т, кафедра «Англистики и межкультурной коммуникации», 2012. - 33 с.

14. Гуреева А.М. Вариативные модели терминологии международного бакалавриата (на материале английского и русского языков): автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / А.М. Гуреева. - Пермь, 2010. - 19 с.

15. Гуреева И.Г. Когнитивно-дискурсивный анализ межотраслевой экологической терминологии в области рыбного промысла: на материале английского языка: дисс. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Ирина Геннадьевна Гусева. - Калининград, 2010. - 291 с.

16. Зеленько А.С. Загальне мовознавство: навч. посіб. / А.С. Зеленько. - К.: Знання, 2010. - 380 с.

17. Какзанова Е.М. Лингвокогнитивные и культурологические особенности научного дискурса (на материале математических и медицинских терминов-эпонимов: дисс. доктора филол. наук: 10.02.21 / Евгения Михайловна Какзанова. - М., 2011. - 379 с.

18. Кокорина Ю.Г. Когнитивное терминоведение и археологическое знание (к проблеме междисциплинарных исследований) / Ю.Г. Кокорина // Актуальные проблемы германистики, романистики и русистики. Ч. 1: мат-лы Междунар. науч. конф. (Екатеринбург, 5-6 февраля 2010 г.). - Екатеринбург, 2010. - С. 117-124.

19. Кульпина В.Г. Цивилизационный подход к терминологии / В.Г. Кульпин // Татаринов В.А. Общее терминоведение: Энциклопедический словарь. - М.: Московский Лицей, 2006. - C. 342-346.

20. Манерко Л.А. Истоки и основания когнитивно-коммуникативного терминоведения / Л.А. Манерко // Лесикология. Терминоведение. Стилистика: сб. науч. тр., посвященный В. М. Лейчику. - М.; Рязань: Пресса, 2003. - С. 120-126. 21. Мишланова С. Л. Терминоведение ХХІ века: История, направления, перспективы / С. Л. Мишланова // Филологические науки. - 2003. - №2. - С. 94-101.

22. Мишланова С.Л. Семиотические аспекты терминологизации / С. Л. Мишланова // Вестник Челябинского гос. ун-та. - 2011. - No 24 (239): Филология. Искусствоведение. - Вып. 57. - С. 40-43.

23. Олевская В.В., Олевская М. И. К вопросу о становлении отечественного архивоведческого терминоведения и о подготовке первых многоязычных терминологических словарей / В.В. Олевская, М.И. Олевская // Вестник ПСТГУІІІ: Филология. - 2008. - Вып. 3 (13). - С. 85-104.

24. Палютина З.Р. Теоретические основы цивилизационного направления в исследовании терминологии: дисс. доктора филол. наук: 10.02.20 / Зилаира Риязовна Палютина. - Екатеринбург, 2005. - 365 с.

25. Паршин П.Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века / П.Б. Паршин // Вопросы языкознания. - 1996. - С. 19-42.

26. Перелыгина Т.А. Специфика языкового знака в рамках репрезентации концептуальной сущности в современном английском языке (на примере концепто- сферы `corporate culture') / Т.А. Перелыгина // Вестник Челябинского гос. ун-та. - 2011. - No 3 (218): Филология. Искусствоведение. - Вып. 50. - С. 111-114.

27. Ракшанова Г.Ф. Система дериваційних засобів сучасної науково-технічної термінології (когнітивно-номінативний аспект): дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ганна Федорівна Ракшанова. - К., 2004. - 192 с.

28. Слоева Е.А. Когнитивнокоммуникативный подход к описанию анатомического объекта: дисс. кандидата филол. наук: 10.02.19 / Елена Анатольевна Слоева. - Самара, 2007. - 182 с.

29. Терминоведение на Украине: Библиографический указатель 1947-1980 / Сост. М.Ф. Богуцкая, А.В. Лагутина. К.: Наук. думка, 1982. 105 с.

30. Фельде О., Перфильева А., Штейнгарт Е. Мотивологическое терминоведение. Теоретико-методологические основы: монография / О. Фельде, А. Перфильева, Е. Штейнгарт. - GmbH: Lambert Academic Publishing, 2011. - 268 с.

31. Яцишин Н.П. Українське та міжнародне юридичне термінознавство та їх взаємодія в процесі інтеграції терміносистем / Н.П. Яцишин // Науковий вісник Волинського нац. ун-ту імені Лесі Українки. - 2012. - Вип. 22. - С. 227-229.