Синонімія та антонімія в українській фітомеліоративній термінології у спеціальних словниках початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тетяна Петрова

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

У статті висвітлено актуальні проблеми явища синонімії та антонімії у фітомеліоративній системі; схарактеризовано синоніми й антоніми за різними критеріями (структурою, поняттєво-семантичними, частиномовною приналежністю); простежено взаємозв'язок синонімічних та антонімічних відношень у галузевій терміносистемі фітомеліорації.

The urgent problems of synonymy and antonymy in the phytoameliorative system are considered; synonyms and antonyms are characterized by different criteria (structure, concept- semantics, morphology); the correlation between synonymous and antonymous relations in the terminology of phytoamelioration is studied.

Проблема синонімії та антонімії є однією з найбільш складних та дискусійних у термінологічній семасіології. Явище синонімії в українській термінології досліджують А. Коваль [4], А. Крижанівська [9], І. Кочан [7], Т. Панько [13] та інші. Синонімію галузевих термінів, зокрема військових, термінів генетики, землеустрою та кадастру, машинобудування, менеджменту тощо, розглядають відповідно Я. Яременко [24], Т. Соколовська [19], О. Тур [20], Н. Краснопольська [8], О. Литвин [11].

Термінологічним аспектам явища антонімії у царині термінології присвячені праці Л. А. Лисиченко [10], Т. В. Михайлової [12], Т. Панько [13] та інших. Антонімічні відношення в багатьох галузевих терміносистемах, зокрема авіації, біології, гірничої та дорожньо-будівельної справи, холодильної техніки, видавничої і швацької термінології, криміналістики й туризму характеризують відповідно Л. Халіновська [21], Л. Симоненко [16], О. Колган [6], Н. Книшенко [3], О. Южакова [23], М. Процик [14], О. Романова [15], Є. Ковкіна [5], І. Черненко [22]. Особливості парадигматичної організації українських термінів фітомеліорації в спеціальних словниках початку ХХ ст. з погляду синонімії та антонімії спеціально не вивчалися. Це зумовлює актуальність нашої теми. Метою статті є виявлення особливостей семантики, структури й функціювання синонімів та антонімів у фітомеліоративній термінології, а також простеження перетину синонімічних та антонімічних зв'язків у галузевій терміносистемі фітомеліорації.

Матеріалом нашого дослідження є терміни, вилучені методом суцільної вибірки зі спеціальних словників початку ХХІ ст.: «Лісова меліорація агроландшафтів: словник-довідник термінів та визначень» [1] та «Лісові меліорації: термінологічний словник» [2].

Аналіз особливостей синонімії фітомеліоративної термінології дає підстави представляти її класифікацію за такими ознаками: за ступенем абсолютної тотожності значення (абсолютні та часткові синоніми); за структурою (синтетичні, аналітичні). Терміни-синоніми фітомеліорації переважно абсолютні синоніми, тому що їх визначення ідентичні (ландшафтні рубки - рубки формування ландшафту, розмив ґрунту - ерозія ґрунту водна). Часткові синоніми можуть утворювати родовидові відношення (водозатримуючий вал - дорога, водозатримуючий вал - канава, водозатримуючий вал - тераса, насадження лісові мулофільтри - насадження лісові кольматуючі):

Серед виокремлених синонімів виділяємо велику групу терміноодиниць аналітичного типу, що заміщуються синтетичними, і навпаки. Синонімія означеного типу утворена за такими моделями:

• багатокомпонентний термін - однокомпонентний термін (водозбірна площа - водозбір, галерейні ліси - тугаї, ґрунтовий покрив - ґрунт, водозатримуючий вал - тераса, ґрунт карбонатний - рендзина, ділянка тестова - сегмент, ерозія ґрунтів вітрова - дефляція, землі незручні - неугіддя, зона лісостепова - лісостеп, зона напівпустелі - напівпустеля, зона пустелі - пустеля, зона степова - степ, сельовий потік - сель, сумарне випаровування - евапотранспірація, угруповання рослинне - фітоценоз, тип лісової ділянки - едатоп).

З-поміж наведених синонімів виділяємо модель «власне український термін - іншомовний термін», однак не всі термінологічні одиниці є абсолютними синонімами: наприклад, абсорбція - вбирання, де «абсорбція - від лат. absorbens - поглинаючий, вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об'ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла (абсорбента)» [17], а «вбирання, поглинання - втягування чогось усередину» [18, с. 300];

• багатокомпонентний термін - багатокомпонентний термін (ажурність смуги лісової - конструкція смуги лісової ажурної, екологічна піраміда - піраміда біомас, лінійна ерозія ґрунтів - глибинна ерозія, ландшафтні рубки - рубки формування ландшафт, текстура ґрунту - гранулометричний склад ґрунту);

• багатокомпонентний термін - абревіатура (агропромисловий комплекс - АПК, агротехнічні протиерозійні заходи - АПЗ, адаптивна система землеробства - АСЗ, азональна напруженість території - АНТ, азональна рослинність - АЗ, елементарна структурна одиниця агроландшафту - ЕСО, лісомеліоративна станція - ЛМС, розрахунково-технічна карта - РТК, цифрова модель місцевості - ЦММ, цифрова модель рельєфу - ЦМР, цифрова топографічна карта - ЦТК, несприятливі і небезпечні природні явища - ННПЯ тощо). Зауважимо, що виникнення синонімів- абревіатур у межах певної галузі спричинене потребою замінити термін або терміносполуку їхньою скороченою формою. Це закономірно, оскільки кожна мовна система, а особливо термінологічна, прагне до лаконічності й має здатність до словесно-матеріальної компресії зі збереженням такого ж обсягу інформації. Однак не до всіх терміносполук виникають абревіальні відповідники, головною найбільш суттєвою передумовою їх появи є рівень стійкості й частота вжитку.

Виділяємо групу термінів, що містять синоніми до одного з компонентів термінологічної словосполуки: ліси байрачні (балкові), меліорація лісова ярів (балок), система насаджень (смуг) лісових захисних, зімкнутість крон (пологу), вирубування чагарників (кущів), вологоємність ґрунту найменша (польова, польова гранична).

Наявність же значної кількості синонімів допомагає терміносистемі найповніше задовольняти потреби наукового спілкування, а також забезпечує належний рівень культури наукової мови. Відносно високий ступінь синонімії (4,4% від загальної кількості одиниць) характерний для фітомеліо- ративної термінології на етапі її становлення (кінець ХХ - початок ХХІ століть).

Проведений нами аналіз антонімічних відношень у терміносистемі фітомеліорації засвідчив, що найчастіше вони встановлюються між одиницями, які позначають ознаки, якості та властивості (співтовариство вертикальне - співтовариство горизонтальне, стік внутрішньоґрунтовий - стік поверхневий, рослинність антропогенна - рослинність природна) або дії, процеси (солонцювання - розсолонцювання, зрошення - осушення тощо). Частиномовне вираження антонімії у фітомеліоративній термінології репрезентоване насамперед прикметниками (верхові води - ґрунтові води, ландшафт антропогенний - ландшафт природний), іменниками (макрорельєф - мікрорельєф, угіддя - невгіддя опріснення - засолення), дієприкметниками (піски закріплені - піски рухливі, схил гірський залісений - схил гірський оголений).

За планом вираження антонімічні одиниці в термінології фітомеліорації представлені аналітичними й синтетичними термінами. Антонімічні синтетичні терміни характеризуємо за різними параметрами:

за кількістю кореневих морфем: прості й складні. До простих належать такі антоніми, які у морфемному складі мають лише одну кореневу морфему: залісення - опустелювання. Складних антонімічних синтетичних термінів не виявлено;

за якістю (подібністю) кореневих морфем фіксуємо такі термінологічні одиниці:

- різнокореневі, лексичні: зрошення - осушення;

- однокореневі. Антонімічні значення реалізуються протиставленням безпрефіксального слова префіксальному: угіддя - невгіддя, солонцювання - розсолонцювання. Крім однокореневої антонімії, що ґрунтується на кореляції префіксів, існують терміни-антоніми змішаного типу, де антонімічні відношення побудовані на протиставленні перших компонентів складних слів при однакових других: макроелементи - мікроелементи, макрорельєф - мікрорельєф. Такі усічені основи макро- і мікро- містять у собі ознаки протилежності розміру;

за частиномовним вираженням в українській фітомеліоративній термінології серед антонімічних синтетичних терміноодиниць виділяємо лише іменникові: залісення - опустелювання, угіддя - невгіддя;

за походженням визначаємо такі типи синтетичних термінологічних антонімічних пар (ТАП): власне українські (зрошення - осушення, солонцювання - розсолонцювання, угіддя - невгіддя), запозичені - інтернаціоналізми (макрорельєф - мікрорельєф, натуралізація - ренатуралізація).

Таким чином, в українській термінології фітомеліорації функціонує невелика кількість синтетичних терміноодиниць. Проте синтетичні терміни становлять основний склад фітомеліоративної терміносистеми.

Серед антонімічних аналітичних термінів за кількістю складових виділяємо такі:

двокомпонентні: (землеробство стале - землеробство нестале, ландшафт антропогенний - ландшафт природний, вершина яру - глибина яру, піски закріплені - піски рухливі, рекультивація постійна - рекультивація тимчасова, розвівання пісків - закріплення пісків, насадження чагарників