Важливі вияви лексикографічного досвіду А. Кримського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Важливі вияви лексикографічного досвіду А. Кримського

Борис Галас

Анотація. Характеризуються лексикографічні зацікавлення і задуми А. Кримського, коментуються матеріали словників кінця ХІХ -- 30-х років ХХ ст., до яких А. Кримський має стосунок як автор, співавтор, редактор або вчений, словниковий доробок якого враховано в їх джерельній базі.

Ключові слова: лексиконологія, українська лексикографія, рукописний словник, А. Кримський, М. Комаров, Б. Грінченко, С. Єфремов, А. Ніковський.

Borys Halas. The important manifestation of А. Krymskyi's lexicographic experience

Summary. А. Krymskyi's lexicographic personal interests and intentions are characterized, materials of dictionaries of the end of ХІХ -- 30th of XX of century are commented, -- of those dictionaries, in relation to which А. Krymskyi has been an author, coauthor, editor or scientist, whose lexicographical work was taken into account as their sources.

Key words: lexiconology, Ukrainian lexicography, handwritten dictionary, А. Krymskyi, M. Komarov, B. Hrinchenko, S. Yefremov, А. Nikovskyi.

А. Кримському належить значна заслуга в розвитку української лексикографії. Вона виявляється і в друкованій словниковій продукції, і в його неопублікованій лексикографічній спадщині, і в інших явищах, що розкривають наукові зацікавлення А. Кримського, його лінгвістичні погляди й досягнення, зокрема в листах до осіб, для яких українське словництво було сферою особливої уваги, полем відповідальної наукової праці, нерозривно пов'язаної з їхньою громадянською активністю.

Матеріали А. Кримського у словнику М. Уманця і А. Спілки. Докладно про ініціативу А. Кримського створити колективними зусиллями великий російсько-український словник і про участь І. Франка в обговоренні цього задуму йшлося в спеціальній нашій статті [1]. І. А. Гнатюк та Л. О. Симоненко представили окремі факти, як співпрацювали А. Кримський і М. Комаров у заходах із підготовки російсько-українського словника [див. 9: с. 79--80]. Дослідники відзначили, що А. Кримський, будучи надзвичайно завантаженим, хоч і не брав безпосередньої участі у створенні й редагуванні словника М. Уманця (Комарова) й А. Спілки (колективу “адеських” ентузіастів) і не відгукнувся на запрошення приїхати до Одеси на допомогу упорядникам, -- свою підтримку виявив у тому, що передавав М. Комарову власні лексичні матеріали, записані з уст народу на Звенигородщині (або Звиногородщині -- у такій формі цю назву наполегливо пропагував А. Ю. Кримський), й опублікував в “Этнографическом обозрении” (кн. ХХ за 1894 р.) прихильну й доброзичливу рецензію, вказавши й на певні недоліки словника [9: с. 79]. лексикографічний словник кримський

З'ясувати, що саме з матеріалів А. Кримського влилося у зміст словника М. Уманця і А. Спілки, -- важливий і, наскільки нам відомо, ще не реалізований напрям наукового пошуку. У пропонованій статті спробуємо дати принаймні початкову основу для відповіді на поставлене питання.

У першому томі (А--І) “Словаря росийсько-українського”, упорядкованого М. Уманцем і А. Спілкою, пояснення ужитих скорочень назв використаних джерел подано двома списками: а) на чотирьох сторінках безпосередньо перед словниковими статтями на А (тут не зазначено жодних матеріалів А. Кримського); б) на двох сторінках після слів на І під назвою: “Добавочний список джерел, на які ми здаємося в сїй працї”. У цьому другому, додатковому, списку зазначено таке: “Кр. -- Кримський Хванько. -- Слова з примірами, записані ним від народа в Київщині” (УмАС І 319). У коментарі до цього списку сказано: “Деякі з показаних в сьому спискові джерел, що наспіли до нас вже на приконченню 1-го тому, увійдуть до 2. і дальших томів Словаря; список иньших джерел, що маємо з' ужитковати в тім роцї, буде надрукований при 2. томі. Просимо мати на увазї нашу замітку, надруковану в Зорі за сей рік ч. 12, наперед дякуючи всїм, хто присилатиме нам слова і приміри, записані від народа або вибрані з книжок” (УмАС І 320). У 1-му томі розгляданого словника ремарка Кр., за нашими спостереженнями, вперше вжита в статті замахиваться, де український відповідник заміряти ся ілюструється фразою: Замірив ся на мене. Кр. (УмАС І 249). Ремарка Кр. ужита також у статтях заминать (двічі), замгьта, замгьтный, заниматься, запомнить, зародишь, засуетиться, затруднительный, зеліе, злоргьчить, знакомство, игрокь, извиниться, извнгь, изгадить, издалёка, изжелтгьть, измарать, имущество, исключать, испортить. Крім ремарки Кр., ужитої в 23 статтях, помічено в трьох статтях не пояснену упорядниками ремарку З. Крим. [`записи (зібрання, збірка) Кримського'?], що була застосована на початку обробки надісланих А. Кримським матеріалів: Жатва = жнива, жниво [...] (починати жнива) -- зажинати. -- Зажинати найкраще в пятницю або вівторок. З. Крим. Жилица, жиличка = постояльниця (С[ловарь] З[акревського]), пожильчііха, сусїда. -- Ми маємо й пожильчиху, з того живемо. З. Крим. Зажинать, зажать = зажинати, зажати (починать жати і заробляти жнивом). -- Зажинати найкраще в пятницю або ві второк [!]. З. Крим. (УмАС І 215, 222, 239).

А. Кримський згодом писав, що він для потреб словника порціями надсилав М. Комарову, “пристосовуючися до того, котра з черги літера готувалася в нього остаточно до друку” [7: с. 604], власні лексикографічні матеріали, які позбирав із народних уст на Звенигородщині (і ще далі продовжував збирати), а крім того -- виписки на картках слів із деяких етнографічних збірок та літературних писань окремих письменників.

У 2, 3 і 4 томах виявлено понад 160 ремарок Кр., які зазначені переважно після живомовних ілюстрацій і рідше трапляються при українських словах у перекладній частині. Наприклад:

Кушакъ = пояс, пас (С[ловарь] З[акревського]), шкуратяний разом з гаманом на гроші -- черес. (С. З.). -- Сидить козак на могилї, сорочку латає, він кинув ся до череса -- копійки не має. Н[ародна] п[існя]. -- Черес із червінцями. Кр. (УмАС ІІ 63). Кушаніе = їдення, їда, їдїння (Кр.) -- Застав його за їдою (УмАС ІІ 63). Ремаркою Кр. паспортизуються ще матеріали в статтях каверзить, кстати, лампа, ливень, ломкій, ломоть, маршъ, мгьта, открывать, отнимать, передохнуть, передушить, перемиріе, поглощать, подать, подбородокъ, подгорать, подбирать, поджигать, подлый, поднимать, подольщаться, подробный, подсолнечникъ, покушеніе, ползкомъ, полить, положительный, полосатый, помтсь, порядокъ, поселять, посптвать, поставлять, постоялый дворъ, привыкать, привязчивый, пригорю ниваться, прйзракъ, прикосновеніе, предпріймчивость, преимущественный, прельщать, прештствовать, приваживать, похвала, похищать, почіинивать, почудесить, пошабашить, превосходить, превращеніе, предать, прилаживать, приревновать, притворять, пртмытъ, приискивать, пріобщать, пробирать, провгьдывать, продолжать, промычать, простужать, прощаніе, пугалище, пузыристый, пустовать, сварливый, сверкать, свободный, связываться, семёрка, серьёзно, синева, скатывать, складывать,

сконфузить, скрывать, смолоду, смрадъ, смыслъ, снашивать, солома, соскальзывать, сплоховать, способный, срамный, старинный, стать, стелька, стирать, стокъ, столбикъ, сторона, стравдливать, странный, страхъ, стр^паніе, ступать, суматоха, сушеніе, сушь, сыро, стменной, толкучій рытокъ, топкій, топь, тошнить, тратить, трёпка, труха, трясина, тряскій, трясти, тяжелгьть, тянуться, убирать, уборка, угловатый, уголъ, угощать, угрюмый, удалой, улегаться, умилять, уминать, умчать, управитель, управлять, упрашивать, усаживать, устаивать, ухабистый, фамилія, характеръ, холя, хорошій, хрипгьть, христосоватся, хромой, хрустгьть, хрюкать, цппной, чавкать, частый, чикать, чиликать, чрезвычайно, чудесный, шагать, шарить, шелестить, шелуха, шишка, шуршать, щёлкать, тденіе, гоноша; [у 4 томі доповнення:] велосипедъ, единственнный, жужжать.

Отже, загальна кількість покликань на А. Кримського, які вдалося нам виявити у словнику М. Уманця і А. Спілки, -- понад 190.

М. Комаров дуже точно відтворив записи А. Кримського, що засвідчує порівняння їх з упорядкованими, мабуть, уже пізніше й передрукованими на друкарській машинці матеріалами Крм РукЗвиног. Дрібні текстові незбіги (наприклад, немає позначення наголосу чи написання ся, відповідно до загальної правописної настанови, окремо) трапляються рідко. Поодинокі більш суттєві незбіги в ілюстративному матеріалі можна пояснити тим, що, ймовірно, А. Кримський сам вносив зміни порівняно зі своєю картотекою і надсилав М. Комарову свої записи у скоректованому вигляді, а не в тому, в якому вони були в картотеці і в якому вони постали згодом у передрукованому (зведеному з карток) словнику. Щось, напевно, скоротив М. Комаров. Наприклад:

Борода -- подбородокъ. Упала та вдарилася бородою об стіл (Крм РукЗвиног 17). Пор.: Подбородокъ = підборіддя, борода, спідня частина -- воло [...] Упала та вдарила ся бородою об стіл. Кр. (УмАС ІІІ 58).

Видушити -- передушить. Тхір у нас усі кури видушив (Крм РукЗвиног 38). Пор.: Передушить = подушити, видушити, подавити, видавити. -- Тхір у нас усі кури видушив. Кр. -- Сучого сина зьвірюка половину кролів видавив. Н[ародна] к[азка] (УмАС ІІІ 16).

Визбірати -- подобрать, собрать до конца, до послЬдку. Розбила лямпу; то визбірай шкло, щоб хто ногу не заскабив (Крм РукЗвиног 38--39). Пор.: Подбирать, подобрать, ся = 1. підбирати, на(по)збірати, підібрати, зібрати, визбірати. -- Насилу позбірав -- такого багато порозсипало ся.

-- Розбила лямпу, то визбірай шкло, щоб хто ногу не заскабив. Кр. (УмАС ІІІ 58).

Виказати кого -- выдать, открыть (сообщника). Викажи товариша! (= открой сообщника). А на суді він їх усіх виказав. Виказати когось -- открыть (сообщника). Це такий, що нікого не викаже (Крм РукЗвиног 39). Пор.: Открывать, открыть = [...] 2. ОткрЫть сообщника = виказати.

-- Викажи товариша. Кр. (УмАС ІІ 58). Предавать, предать, ся = [...] Предать кого = видати кого, зрадити (кому), виказати на кого (або кого).

-- О! цей своіх товаришів не викаже. Кр. (УмАС ІІІ 148).

Грузний (наголос на “гру”) -- топкій, вязкій. Коло нашого села був колись ставок, а тепер там грузне болото. Пор.: Топкій, ко = грузький (С. Аф. З.), грузько, грузний, багнистий. [...] Грузне болото. Кр. (УмАС IV 117).

А. Кримський, Б. Грінченко і питання словникарства. Відомо, що Б. Грінченко одержав запрошення Київської Старої Громади на посаду редактора зібраного при редакції журналу “Киевская старина” українсько-російського словника у 1902 р. Хоч його кандидатура не була першою (обговорювалася можливість на цю посаду призначити М. Дикарева), однак аж ніяк не випадковою. Що Б. Грінченко мав авторитет компетентної в словникових справах людини, засвідчують і матеріали його листування з різними особами, зокрема з А. Кримським, із яким Б. Грінченко обговорював важливі лексикологічні й лексикографічні питання ще до того, як він став редактором-упорядником “Словаря української мови”. В особі Б. Грінченка А. Кримський бачив доброго фахівця, який не лише вмів цінувати словники, а й мав здібності словникаря. У свою чергу, Б. Грінченко, спілкуючись з А. Кримським, набував нових позитивних якостей у своїй філологічній підготовці, яка й була реалізована у процесі його відомої неймовірно стиснутої в часі титанічної лексикографічної праці (Грн).

У листі до Б. Грінченка 2 березня 1897 р. А. Кримський, перебуваючи в Бейруті, зацікавлено писав про українсько-російський словник, початок якого (А -- Борозка) редакція журналу “Киевская старина” надіслала своїм передплатникам: “Словаря” “Киевс[кой] старины” не маю, бо, мабуть, він вийшов разом з декабрською книжкою, а тая не прийшла сюди. А з янв[арською] книжкою не дістав ані шматка “Словаря”. Чи й не було?” [2: с. 276].

Як засвідчує лист А. Кримського до Б. Грінченка від 18 липня 1898 року із Звенигородки, предметом обговорення між цими визначними діячами були зміст і форма окремих слів. А. Кримський, погодившись із думкою Б. Грінченка, замінив у своїх текстах миндаль на мигдаль. Але при цьому зауважив, що має внутрішній спротив до окремих аргументів Б. Грінченка: “... мусю сказати, що мені більше до вподоби миндаль, сахар, рис і т. ін., ніж мигдаль, цукер, риж і т. ін. З Вашою думкою, що російському закінченню -астый (напр. головастый) мусить завсігди одповідати укр[аїнське] -атий, згодитись не можу, -- згадайте: гіллястий, вітластий, цибанястий, смужкастий (хоч і смужкатий), гранчастий і безліч інших приложників чисто українських. На мою думку, слова: головатий, рукатий, вухатий, зубатий, ногатий (та, може, ще декілька слів, що торкаються членів тіла) -- то, мабуть, єдиний випадок, де по-російськи інакше закінчення. Щодо смолистий і щетинистий, то я розпитався тепер, як у нас кажуть. Кажуть: смолистий, смолянистий і щетинястий. В останній формі я бачу н е закінчення -ястий, але -истий, бо в нас, бачите, є нахил вимовляти я замість е, а в слові щетинистий ненаголошене и не одрізняється од е (щетинестий); так само я вияснюю собі й зозулястий із зозулистий); зрештою, аналогія з словами типу цибанястий теж могла зробити своє діло. Пісочаний -- так у нас усі кажуть, і так єсть у Марка Вовчка (т. І, стор. 14: “Пісочаний шлях”) [3: с. 316--317]. Небезінтересно тут зіставити: пісочаний `песчаный' Пісочаний шлях. МВ. І. 14 (Грн ІІІ 188).

А. Кримський виношував ідею створення історичного словника української мови. Важливі деталі про такий словник, пов'язані з П. Житецьким, А. Кримський повідомив у листі до Б. Грінченка від 25 грудня 1898 року з Бейрута: “Житецький (може, я Вам про це й писав) оддав мені свої великі словарні матеріали для історичного словаря української мови і взяв з мене обіцянку, що неодмінно доведу теє діло до кінця” [4: с. 299].

Тема історичного словника порушена і в листі до Б. Грінченка від 1 вересня 1900 року зі Ставрополя, у якому А. Кримський повідомляв, що на Кавказі він “набрав силу вражень, а що найважливіше -- поправивсь на здоров'я” [5: с. 347]. А. Кримський запевняє Б. Грінченка, що у разі погіршення самопочуття перед кінцем зими зовсім перейде служити на Кавказ і покине професорську посаду в Москві: “Втратити професуру мені не шкода, бо научної праці я однаково ніколи не покину, а на Кавказі, де-небудь у Кутаїсі абощо, швидше подокінчаю купу розпочатих робіт: словар [тут і далі підкреслення наше -- Б. Г.], збірки подільських казок Димінського і т. ін.” [5: с. 347]. А. Кримський, відчувши погіршення стану свого здоров'я, запереживав передусім із приводу того, чи встигне він завершити заплановані дуже важливі, з його погляду, праці: “І не самої ж то смерті я боюся, -- ні, мені до неї байдужісінько, -- а попросту шкода, що я не пороблю всього того, до чого маю снагу й охоту і що вважаю за корисне, от як історичний словар української мови. До речі, Ви питалися, що то за словар. Житецький год із сімнадцятеро збирав матеріали для такого словаря, черпаючи їх з усяких пам'яток нашого письменства, починаючи з Галицько-Волинської літописі; чимало він поробив виписок із ніде не друкованих архівних документів XVII -- XVIII в. Багато ще треба буде призбирувати дальшого матеріалу, але й те, що дав мені Житецький, уже має величезну вагу. Я часто марю про те, яке б велике було щастя, коли б словар був уже готовий!” [5: с. 347].

У листі до Б. Грінченка від 17 грудня 1907 р. з Москви А. Кримський у відповідь на запит щодо слова мазепа дав консультацію, суть якої зводиться до наступного: 1) по-перськи [мазе] означає `спина, хребет', а [па] -- `нога'; прикметник [мазепа] дослівно означає `хребтоногий', тобто `неповороткий', “неуклюжій” -- як сказали б по-російськи; 2) є й інше перське слово: [музіпа], “воно по-російськи близенько передається словом “озорник”, себто шкодний (як кажуть у нас про котів, що крадуть харч із кухні, про корів, що залізають у город, і т. ін.)”; це слово складається з арабського дієприкметника [музі] `шкодний, шкодливий' і того ж самого [па] -- нога. “Та я не думаю, -- зауважив А. Кримський, -- щоб наше мазепа пішло з музіпа; воно, очевидячки, вийшло з мазепа” [6: с. 406]. Ця консультація надійшла незадовго до виходу в світ другого тому “Словаря української мови” (1908), в ньому етимологічний етюд А. Кримського Б. Грінченко врахував:

Мазепа, -пи, об[щаго рода]. Первоначально то-же, что и замазура, -- замараха, а затемъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человекъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у (Срав. персидское прилагат. «Мазепа», дословно значащее -- хребтоногій, а переносно -- неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крьімскій) (Грн ІІ 392).

В ЕСУМі Т. Б. Лукінова запропонувала простіше пояснення походження цього слова: мазепа “неохайна, грубувата або нерозумна людина”; бр. [мазЭпа] “замазура”, п. mazepa “плаксій; розтелепа; нечупара, замазура”; -- похідне утворення від мазати “бруднити” (ЕСУМ ІІІ 359).

Словникові матеріали А. Кримського зі Звенигородщини не були в розпорядженні Б. Грінченка під час упорядкування “Словаря української мови”. Проте в двох випадках редактор зробив покликання на А. Кримського як такого, що зафіксував ужиті в народному мовленні слова:

Ввдайкати, каю, єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымский (Грн І 156). Пор.: Ввдайкати -- выклянчить, выканючить. Побачили вони в мене ті груші. Зараз: “дай, дай!” -- доки видайкали (Крм РукЗвиног 36).

Звідомлення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразе: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46. (Грн ІІ 131).

3. “Українсько-російський словник, зібраний з народніх уст у Звиногородщині (Київщина)” як одне з джерел з академічного “Російсько-українського словника” (1924--1933).

Незавершений (на А--П) академічний російсько-український словник 1924--1933 рр. (РУС УАН; ЕВ РУС УАН) містить 1420 ремарок Звин., Звиног., Звиногор., що, згідно з поясненням редакторів, означають `Звиногородщина' (без докладніших відомостей). Так паспортизується матеріал, який, за нашими спостереженнями, збігається зі змістом “Українсько-російського словника, зібраного з народніх уст у Звиногородщині (Київщина)” А. Кримського. Цей словник доповнювався й доопрацьовувався принаймні до 1904 р., що засвідчує така стаття: Зробитися -- явитьтся, возникнуть. Наше “Общество потребителів” зробилося в 1904 р. (Крм РукЗвиног 184). Якщо зважити, що рукопис А. Кримського містить понад 4000 статей, то зміст його в РУС УАН представлений приблизно на 35,5 %. При цьому варто мати на увазі, що саму процедуру включення матеріалів із Звенигородщини до РУС УАН забезпечував не А. Кримський, та й загальне редагування, за умов політичного переслідування, лягло значною мірою не на нього. Є відомості, що значну роботу з підготовки кінцевої версії словника виконав

В. Ганцов [10: с. 32--34], якому, як і іншим членам редколегії, доводилося враховувати нові тенденції нормалізації української літературної мови (цим, зокрема, можна пояснити, чому скрізь у використаному із записів А. Кримського живомовному ілюстративному матеріалі форма давального відмінка особового займенника міні (взагалі характерна для УмАС) замінена на мені, замінено вбірущий на вбирущий та ін.). Користь для РУС УАН словникових матеріалів, зафіксованих А. Кримським на Звенигородщині, незаперечна, що підтверджують і такі окремі зіставлення:

Висадити -- встащить, взгромоздить. Яке воно важке! насилу на стіл висадив (Крм РукЗвиног 49). * Пор.: Взгромазживать, взгромоздить -- 1) стереблювати, стеребити, висаджувати, висадити. [Яке-ж воно важке, насилу на стіл висадив! (Звиног.)] (РУС УАН 71).

Грати на щось -- играть на чемъ. Грає на ліру. Грати на що -- играть на чемъ. Той, що грає на скрипку. Грати -- бродить. В ту кадку він насипає житнього борошна, тоді сипле соли, і тоді лиє туди воду, півкадки. Тоді воно грає днів десять, аж доки викисне добре. І тоді воно зветься квас. Грати -- взлетать вверхъ и внизъ; порхать. Вороння грає: підлетить дуже високо, а тоді летить до низу (Крм РукЗвиног 87). * Пор.: Взлетать вверх и вниз -- грати. [Вороння грає: підлетить дуже високо, а тоді летить до низу (Звиног.)] (РУС УАН 72).

Вбірущий -- поместительный, вместительный. емкій. Не великий кошикъ, але вбірущий (Крм РукЗвиног 25). * Пор.: Вместительный -- місткий, вбирущий, укладистий; (о чемодане) паковний; (о зданиях) просторий, обшїірий. [Не великий кошик, та вбирущий (Звиног.)] (РУС УАН 85).

Врода -- внешній видъ, наружность, внешность. Яка погана йому врода, а пан! (Крм РукЗвиног 67). * Пор.: Внешность -- 4) (внешность, наружность человека) -- а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)] (РУС УАН 86).

Гора -- верхъ. До гори -- вверхъ. Кидають до гори під стелю того мняча. Гора. З гори -- подъ гору, внизъ. Сапати й косити краще під гору, ніж з гори. Гора. Під гору -- вверхъ (не з гори!!), на гору. Коняці під гору важко їхати, це не те, що з гори. Гора. Під гору -- вверхъ, на гору. Сапати й косити краще під гору, ніж з гори (Крм РукЗвиног 82). * Пор.: Вниз -- 1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)]; 2) (к земле, на землю, на пол) додолу, наділ, долі. [...] Сльози котилися по щоках та спадали наділ (Крим.). [...]; 3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж з гори (Звиног.)] (РУС УАН 87).

Подаємо ще кілька прикладів із РУС УАН, які засвідчують використання лексикографічних матеріалів А. Кримського (Крм РукЗвиног):

[обдимати] -- Вздувать, вздуть -- 1) (огонь, угли) роздмухувати, (сов.) роздмухати; 2) обдимати, обдути, надимати, здути, набубнити. [Зеленої конюшини не давай багато коням, бо обдимає (Звиног.) (РУС УАН 71).

[підгонистий] -- Возбудительный -- підгонистий, зворушний, збудливий, збудний, побудливий, побудний. [Нехай кум не спить, дайте йому чарку перцівки: перцівка -- горілочка підгониста (Звиног.)] (РУС УАН 92).

[претити] -- Воспрещать, воспретить -- забороняти [...]; (провинц.) претйти (пріщати), (многое) попрітати. [Ніхто тобі не претить: іди, коли хочеш (Звиногор.)] (РУС УАН 109).

[прибільшатися] -- Возрастать, -расти,

взрастать, взрасти -- 2) (вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [...] (Єфр.)], (числом, в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)] [...] (РУС УАН 100).

[ходиться] -- Важно -- 1) (спесиво) пишно, з-пишна, бундючно; 2) (с достоинств[ом]) поважно, велично; 3) (имеет значение) важно, важли во, ходиться за (про) що. [За це мені й ходиться (Звиногор.)] (РУС УАН 51).

Крім покликань на власне словниковий матеріал, зібраний А. Кримським на Звенигородщині, РУС УАН містить ремарки Кр., Крим., Кримськ. (`Кримський А.'), якими супроводжуються цитати з художніх творів А. Кримського (ЕВ РУС УАН 7, 9).

4. Доповнення з покликаннями на А. Кримського у “Словарі української мови” за ред. Б. Грінченка в доопрацюванні С. Єфремова та А. Ніковського (1927--1928).

Про А. Кримського як продуктивного працівника на ниві української лексикографії писав А. Ніковський у “Вступному слові” до доповненого перевидання словника української мови за редакцією Б. Грінченка. Перша згадка про нього тут у контексті відомостей про нові термінологічні словники, які спираються на лексичний фонд, опрацьований Б. Грінченком: “Наші термінологичні словники так само визбірують основний і найпевніший матеріал у Грінченка, про що їхні складачі здебільшого й кажуть (Словник хемичної термінології О. Курилової, геологичної термінології ак. П. Тутківського, правничої термінології під. ред. ак. А. Кримського)” [8: с. V].

Вдруге про А. Кримського А. Ніковський згадує у зв'язку з мотивацією заходів, які взяли на себе редактори -- наступники Б. Грінченка, а саме

С. Єфремов та А. Ніковський. Пояснюючи, якими джерелами вони користувалися і звідки брали доповнення до словника за редакцією Б. Грінченка, А. Ніковський писав: “Що розвиток нашої діалектології та глибше вивчання народньої мови потверджують давно висловлену думку про лінгвістичну єдність українських говірок, що навіть малі пошукування в літературі за лексичним матеріялом дають той позитивний здобуток, що кваліфікація лексичних провінціялізмів повинна бути дуже обережна, що нарешті на своєму досвіді редакція цього видання переконалася, що толерантно трактований пісенний чи з живої мови взятий лексичний матеріял раз-у-раз дістає повне потвердження на широких просторищах українського етнографичного розселення, то й тепер редакція не тільки лишає з цілою свідомістю послідовного вчинку всі діялектизми в Грінченка, але ще й додає чимало нового матеріялу з власних спостережень обох редакторів, з батьківщини одного й другого, з місць, де вони довший час пробували чи робили записи й спостереження, з довголітніх стосунків на літературному й громадському ґрунті з людьми з мало не всіх закутків України, далі з відомостей від ближчих співробітників цього видання про їхні говірки, далі з матеріялів Етнографичної Комісії при Українській Академії Наук, з великої на 5000 карток збірки власних записів академика А. Ю. Кримського, ведених систематично коло 30-ти років на Звинагородщині (підкреслення наше -- Б. Г.) та дещо з галицьких письменників на діялектах” [8: с. V]. А. Ніковський продемонстрував, що фіксація діалектної лексики часто доводить історичну мовну єдність нині досить віддалених, здавалося б, регіонів, і показав спорідненість ужитого М. Черемшиною дієслова бексати з Галицького Покуття і виявленого в картотеці А. Кримського бексання із Звенигородщини. Ці слова заведено в доповнений словник: *Бексати, саю, єш, гл. Кричать, орать. Копил бексає на все горло... Черемш. *Бексаня, ня, с. Плач ребенка. Хлоп 'я прокинулось і взяло скимлити та заводити свої бексання. Крим. (Грн Горно І 57) .

Ще раз А. Ніковський виокремлює А. Кримського, коли обґрунтовує включення до нової редакції словника таких матеріалів, що максимально відповідають первісному задумові словника, зібраному при редакції журналу “Киевская старина”. А. Ніковський зауважив: “Нарешті, мова про використання літературних джерел для нового видання словника Б. Грінченка. Найщасливішим придбанням для себе редакція вважає збірку записів акад. А. Кримського, ведених на Звинагородщині [!], себто на батьківщині Т. Шевченка, себто в околиці, що найглибшим чином залягла в основу нашої літературної мови і скількома нападами в мові пізніших письменників (Нечуя-Левицького, Кримського) додавала нові багацтва з своїх невсихущих джерел, зміцняючи своє право на честь зватися основою нашої літературної мови. Збірка ак. А. Кримського показує в ряді цікавих нових значінь до відомих уже слів, в тонких деталях вислову, у фразеологичній грі з старим мовним матеріалом, як треба пильно й уважно студіювати всяку дрібницю кожного хоч би й часто вже використаного діялекту і як багато ще можна здобувати корисного для практичного культурного і літературного вжитку живого елементу. Те саме можна сміливо казати й про всіх використаних свого часу для словника Б. Грінченка письменників, класиків нашої мови. Їх неповно визбірано, в них покинуто величезну силу слів, годящих просто-таки на законне місце в номенклатурі українського словника, а окрім того, вибрано неповно щодо значінь слів, фразеології та керування” [8: с. XIII].

Не передбачаючи, що друкування доповненого п'ятитомного Грінченкового словника через “велику турботу” більшовицької влади буде припинене після третього тому й обірване на слові нятися, А. Ніковський про вжиті ремарки -- умовні позначення назв джерел-доповнень -- орієнтував читачів так: “Спис джерел, через те що вони мінятимуться в процесі роботи, редакція подасть у кінці V тома” [8: с. XV]. Незважаючи на відсутність списку джерел, можна встановити, що в доопрацьованому А. Ніковським та С. Єфремовим словнику за ред. Б. Грінченка помітне місце займають матеріали із “найщасливішого придбання” редакції -- “Українсько-російського словника, зібраного з народніх уст у Звиногородщині (Київщина)” А. Кримського (Крм РукЗвиног).

У трьох томах словника Грн Горно виявлено, за електронною пошуковою методикою, 790 (232 + 266 + 292) ремарок Крим. Наводимо показові приклади з цього словника (додатково виділяючи напівжирним ремарку Крим.) у зіставленні з машинописом Крм РукЗвиног, при відтворенні матеріалів із якого окремі шрифтові виділення напівжирним ми зробили для привернення уваги до тих деталей, які не збігаються з тим, як вони виглядають у Грн Горно:

1. А, сз. 1) А, же, но, напротив. Ha гору йду -- не бичую, а з гори йду -- не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. *А не. Разве не, да разве не. А не казав я? А треба було йти. Крим. *А втім. Впрочем, а впрочем. А втім, робіть, як знаєте. Крим. 2) Да. Течуть річки, а все кровавії. Н. п. [...] 3) В начале предложений вопросительных и предложений, служащих ответом на них, употребляется для усиления речи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? -- А був? *Разве, да разве? Ідіть туди! А можна? Крим. (Грн Горно І 1). Аж, сз. 1) Так-что даже, аж, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. *11) Глядь! Він прокинувсь -- аж нема волів. Крим. (Грн Горно І 5--6). * Пор.: А -- развЪ, да развЪ. А не -- развЪ не, да развЪ не (А не казав я? А треба було йти?!). А в тім -- (а) впрочемъ (А в тім, робіть, як знаєте!) Аж -- глядь (Він прокинувсь -- аж нема волів!) (Крм РукЗвиног 1).

2. Ба! меж. как сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотрика. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, -- вже й зробила. 2) Вот, а вот. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і коном став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. *Ан. Ти не знаєш цього. -- Ба знаю. Крим. (Грн Горно І 15). * Пор.: Ба -- анъ. Ти не знаєш цього! -- Ба знаю (Крм РукЗвиног 1).

3. Бабочка, ки, ж. Ум. от баба. *Куколка (у мотыльков). Уже з осельні поробилися бабочки. Це так бува: -- з осельні -- бабочка, з бабочки -- метелик (Грн Горно І 18). Джерело не вказане. Очевидно, не вміщалося в рядок і було знято у процесі верстки. * Пор.: Бабочка -- куколка (у мотыльковъ). Вже з осельні поробилися бабочки. Це так бува: з осельні -- бабочка, з бабочки -- метелик (Крм РукЗвиног 2).

4. *Багаттячко, ка, с. Небольшой костер, костерчик. Холодно в куріні, то я наклав багаттячка тай гріюся. Крим. (Грн Горно І 21). * Пор.: Багаттячко -- небольшой костеръ, костерчикъ. Холодно в куріні, то я наклав багаттячка тай гріюся (Крм РукЗвиног 2--3).

5. Багацько, нар. = 1) Багато. У бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), -- чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244. *2) Гораздо. Я ж багацько менча проти неї. *3) Очень. Не багацько я тим хлібом заївся. Крим. (Грн Горно І 21). * Пор.: Багацько -- много, множество, очень. Вишень не було, за те грушок буде багацько. Не багацько я тим хлібом заївся. Багацько -- гораздо. Я ж багацько менча проти неї (Крм РукЗвиног 3).

6. *Базарювання, ня, с. 1) Сделка (на рынке). Покупила корівчину за сімдесят карбованців. Ой, буде ж мені од чоловіка за таке базарювання! Крим. 2) Пребывание на базаре (Грн Горно І 24). * Пор.: Базарювання -- сделка (на рынкЬ). Покупила корівчину за сімдесять карбованців. Ой, буде ж міні од чоловіка за таке базарювання! (Крм РукЗвиног 3).

7. Байдуже, нар. Безразлично, нужды нет, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько -- байдуже, вмерла мати -- байдуже, умер милий чорнобривий, -- та й стало жаль дуже. Н. п. Ум. Байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Кролев. у. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки. Морд. Оп. 1. *Байдуже собі. Ничего себе, сносный. Хатка в його -- байдуже собі, розкішненька. Крим. (Грн Горно І 25). * Пор.: Байдуже собі -- ничего себъ, сносный. Хатка в його -- байдуже собі, роскішненька (Крм РукЗвиног 4).

8. Балакайло, ла, м. Болтун, говорун, пустомеля. Желех. *Балагур. Крим. *Балака іііпіа. ни, ж. Болтовня, пустые разговоры. За тією балаканиною вони нічого не зробили. Крим. (Грн Горно І 28). * Пор.: Балакало -- балагуръ. Балаканина -- Болтовня, пустые разговоры. За тією балаканиною вони нічого не зробили (Крм РукЗвиног 4).

9. *Балдикати, каю, каєш, гл. Болтать вздор. Роби, а не балдикай. Крим. (Грн Горно І 29). * Пор.: Балдикати -- болтать вздоръ. Роби, а не балдикай! (Крм РукЗвиног 4).

10. Баня, ні, ж. 1) Купол на церкви, вообще на строении. [...] *4) Баня. В суботу пішов до бані. Крим. (Грн Горно І 33). * Пор.: Баня -- баня. В суботу пішов до бані. Баня -- куполъ (Крм РукЗвиног 5).

11. Баранець, нця, м. 1) Ум. от баран. Небольшой баран. [...] *6) Блок. А оце кружальце придається на баранець для відер. Крим. (Грн Горно І 33--34). * Пор.: Баранець -- блокъ. А оце кружальце придається на баранець для відер (Крм РукЗвиног 5).

12. Батько, ка, м. 1) Отец. [...] *2) Мн. Батьки, ків. Родители. Як помер її чоловік, вона знов повернулася до своїх батьків. Крим. (Грн Горно І 39--40). * Пор.: Батько. Батьки -- родители. Як помер її чоловік, вона знов вернула до батьків (Крм РукЗвиног 6).

Зі сказаного випливало б, що актуальним завданням української лексиконології (словникознавства) є дальше поглиблене вивчення опублікованої й неопублікованої лексикографічної спадщини А. Кримського, включення до повноцінного наукового обігу тих мовних скарбів, які він ретельно призбирував і пропагував, не розраховуючи на жодну винагороду, крім однієї: збереження доброї пам'яті про свою працю.

СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ДЖЕРЕЛ

Грн -- Словарь української мови / Зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Упорядкував, з додатком власного матеріалу, Борис Грінченко: У 4-х т. -- К., 1907--1909 [Надруковано з видання 1907--1909 рр. фотомеханічним способом. -- К.: Вид-во АН УРСР, 1958].

Грн Горно -- Словник української мови / Зібрала редакція журнала “Киевская Старина”. Упорядкував з додатком власного матеріялу Борис Грінченко. -- 3-є вид., випр. й доповнене, за редакцією Акад. Сергія Єфремова та Андрія Ніковського. -- Т. 1--3 (А--Н). -- К.: В-во “Горно”, 1927-- 1928. [Електронниий ресурс]. -- Режим доступу: http://www.r2u.org.ua/main/ dicts_ for_ download.

ЕВ РУС УАН -- Повна електронна версія академічного “Російсько-українського словника” 1924-- 1933 рр. за ред А. Кримського (А--П). Підготував О. Телемко. -- Київ: Вид-во “К. І. С.”, 2007. -- 3060 с. -- Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/243350.

ЕСУМ -- Етимологічний словник української мови: У 7 т. -- Т. 1--6. -- К.: Наук. думка, 1982--2012.

Крм РукЗвиног -- Кримський А. Ю. Українсько-російський словник, зібраний з народніх уст у Звиногородщині (Київщина). Машинопис // Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського. -- Шифр: І, 22364.

РУС УАН -- Російсько-український словник / Гол. ред. акад. А. Кримський; Ред. В. Ганцов, Г. Голоскевич, С. Єфремов, М. Грінченкова, М. Калинович, А. Ніковський, Я. Ярошенко та ін. -- Т. 1 (А--Ж). -- 290 с.; Т. 2 (З--Н), -- 1037 с.; Т. 3 (О--П). -- 653 с. -- К., 1924-- 1933.

УмАС -- Словарь росийсько-український / Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка. -- Львів: З друкарні Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського: Т. 1 (А--І), 1893; Т. 2 (К--П), 1894; Т. 3 (П--С), 1896; Т. 4 (С--Я), 1898.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Галас Б. Лексикографічна проблематика у листуванні І. Франка і А. Кримського / Борис Галас //Син народу, що вгору йде... [140-річчю від дня народження І. Я. Франка присвячується]: Науковий збірник праць викладачів, аспірантів, студентів Ужгородського держуніверситету. -- Ужгород, 1997. -- С. 26--32.

2. Кримський А. Ю. До Б. Д. Грінченка. 2 березня 1897 р. // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 5. -- Кн. 1. -- К.: Наук. думка, 1973. -- С. 274--277.

3. Кримський А. Ю. До Б. Д. Грінченка. 18 липня 1898 р. // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 5. -- Кн. 1. -- К.: Наук. думка, 1973. -- С. 316--318.

4. Кримський А. Ю. До Б. Д. Грінченка. 25 грудня 1898 р. // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 5. -- Кн. 1. -- К.: Наук. думка, 1973. -- С. 298--304.

5. Кримський А. Ю. До Б. Д. Грінченка. 1 вересня 1900 р. // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 5. -- Кн. 1. -- К.: Наук. думка, 1973. -- С. 346--349.

6. Кримський А. Ю. До Б. Д. Грінченка. 17 грудня 1907 р. // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 5. -- Кн. 1. -- К.: Наук. думка, 1973. -- С. 404--406.

7. Кримський А. Ю. Михайло Комар // // Кримський А. Ю. Твори: У 5 т. -- Т. 2. -- К.: Наук. думка, 1972. -- С. 591--613.

8. Ніковський А. Вступне слово / А. Ніковський // Словник української мови / Зібрала редакція журнала “Киевская Старина”. Упорядкував з додатком власного матеріялу Борис Грінченко. -- 3-є видання, виправлене й доповнене, за редакцією Акад. Сергія Єфремова та Андрія Ніковського. -- Т. 1: А--Ґ. -- К.: В-во “Горно”, 1927. -- С. V--XV.

9. Симоненко Л. О. Українознавчі й термінознавчі студії академіка А. Ю. Кримського / Л. О. Симоненко // Термінологічний вісник. -- К.: ІУМ НАНУ, 2013. -- Вип. 2 (1). -- С. 72--84 [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.google.com. ua/?gfe_rd=cr&ei=zQOLU8_ KN9TDNKa5gpAD#q=5.

10. Шевельов Ю. Всеволод Ганцов / Юрій Шевельов // Його ж. Портрети українських мовознавців. -- К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2002. -- С. 32--56.