Валентність дієслів багатократно-дистрибутивної дії

Особливості проведення аналізу дієслів багатократно-дистрибутивної дії за внутрішніми інтенційними ознаками і синтаксичною сполучуваністю. Аналіз специфіки дієслів багатократно-дистрибутивної дії у заповненні ними позицій в структурі простого речення.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2019
Размер файла 39,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Валентність дієслів багатократно-дистрибутивної дії

У статті проведено аналіз дієслів багатократно-дистрибутивної дії за внутрішніми інтенційними ознаками і синтаксичною сполучуваністю. Встановлено специфіку дієслів багатократно-дистрибутивної дії у заповненні ними позицій в структурі простого речення.

Функціональна парадигма лінгвістичної теорії кінця ХХ - початку ХХІ століття зумовила значну увагу вчених до різнорівневої природи повнозначного слова, зокрема дієслова, яке характеризується складною категоріальною системою.

В українському мовознавстві окремі аспекти дослідження лексико-семантичних розрядів дієслів на рівні функціонування знайшли відображення в розвідках В. М. Русанівського, І. Р. Вихованця, К. Г. Городенської, М. Я. Плющ, А. П. Грищенка, Т. Є. Масицької, Г. П. Серпутько, О. М. Попенко. Проте актуальною залишається проблема валентності і синтаксичної сполучуваності різних лексико-граматичних груп дієслів.

Метою статті є з'ясування валентнісних характеристик, семантичної сполучуваності та функціонального діапазону дієслів багатократно-дистрибутивної дії у структурі речення.

Об'єктом наукової розвідки є дієслова багатократно-дистрибутивної (БДД), що входять до кількісних способів дієслівної дії.

Предметом дослідження є валентнісна характеристика дієслів багатократно-дистрибутивної дії в сучасній українській мові.

Дослідження валентності зазвичай тісно пов'язане з аналізом структури речення, визначенням синтаксичних моделей з різними типами предикатів, з'ясуванням семантичних функцій компонентів та семантико-семантичних відношень між ними.

Центральну позицію у структурі речення посідає дієслово, тому що воно, визначаючи семантичні ролі залежних іменників, передбачає його будову. У кожного дієслова свій набір залежних іменників, тобто своя валентна рамка. На її основі дієслівні лексеми об'єднуються у валентні класи. До валентної рамки дієслів української мови може входити від одного до семи іменників з конкретно-предметними значеннями [Вихованець 2004].

Валентність компонента закладена в його семантичній структурі і є "віртуальною належністю лексеми". Саме на рівні семантичної структури простежуємо прогнозовану програмованість аргументів; відповідні синтагматичні семи предикатних прономінативних елементів "вимагають своєї наступної наповнюваності на рівні речення" [Загнітко 1990].

Валентнісні відношення презентують результат синтактифікації семантичних відношень між елементарними семантичними віртуальними одиницями, трансформованими в реченнєву структуру (предикати та аргументами). Н. М. Костусяк зауважує, що залежні контекстні партнери (субстанційні синтаксеми) з ознаковими слова (предикатами) поєднані не довільно, оскільки саме лексичне значення предиката задає найсуттєвіші умови сполучуваності його з іншими словами в синтаксичних одиницях-конструкціях - реченні та словосполученні [Костусяк 2012, 188]. На думку І. Р. Вихованця, таке поєднання відбувається на основі сумісності та сполучуваності сем (мінімальних семантичних одиниць, елементарних диференційних семантичних ознак) [Вихованець 1987, 42]. Вчений зазначає, що "семантична валентність відображає той факт, що ознакові слова (як єдині носії валентності) вимагають певних контекстних партнерів з іншими семантичними ознаками" [Вихованець 1987, 42]. Тому, функціонування залежних іменникових компонентів (субстанційних синтаксем) чітко регламентоване семантикою предиката.

Найбільш повне висвітлення особливостей мовних структур може бути досягнуто в органічному поєднанні в єдине ціле моделей синтаксичної і лексико-семантичної (логіко-семантичної) валентності та проведенні семантико-компонентного аналізу висловлення.

У такому аспекті розглядається валентність дієслів багатократно-дистрибутивної дії (БДД).

Одновалентні дієслова БДД можуть вказують на зміну фізичного стану суб'єкта: перехворіти, перестраждати, переглухнути, перетерплювати, перетіпати. Наприклад: Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру його нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (Гончар) [СУМ 1975, 307]. На синтагматичному рівні більшість одновалентних дієслів можуть реалізовуватись як двовалентні: (перехворіти на гепатит - про багатьох людей).

Можуть передавати результат тривалих процесів, що стосуються багатьох осіб: перемирати, передохнути, перегинути. (Настя) - ... хата наша стоїть ніби пусткою, все пустує, як перемерли мої старші діти (Нечуй-Левицький) [СУМ 1975, 226].

Одновалентні дієслова можуть мати значення:

1) дії пасивної якісної ознаки предмета, шо є наслідком певного тривалого процесу: перекришитися, переламатися, перерізатися, перебиватися і перебитися. Наприклад: Весь посуд перебився;

2) значення стану особи після хвилювання, емоційного вибуху, стресу: переказитися, перехвилюватися, перебіситися показитися, подутися, поприндитися, порозважатися. Наприклад: Ми дуже перехвилювались, проте речі на станції тій знайшли, та не всі (Коцюбинський) [СУМ 1975, 307]. Хлопці показилися. Мало назвати їхні вислови лайкою. Багато років вчилися вони висловлювати почуття неймовірними сполученнями слів (Яновський) [СУМ 1976, 9];

3) значення зміни зовнішнього вигляду особи чи предмета після тривалого процесу: перерядитися, переряджатися, перемаститися, пересушитися, повзуватися, поодягатися, посушитися, поголитися. Наприклад: Віталій і Тоня поодягались, внутрішньо напружені, йшли вже понад бортом судна (Гончар) [СУМ 1976, 177].

Суб'єктні дієслова в більшості випадків дуже вузькі за змістовим обсягом, однак можуть виражати не тільки дієслівну ознаку, а й супутні їй обставинні характеристики (цілі, причину, інтенсивність дії) і ставати двовалентними (перемаститися всіма мазями; пересушуватися на сонці). Пор.: Увечері дівчата перерядилися, причесалися. Перерядився царевич у просту одежину, сів на свого коня і поїхав з купцями до батька (Стороженко) [СУМ 1975, 270].

Інші характеристики мають двовалентні дієслова. Вони поділяються на семантичні групи за ознакою спрямованості / неспрямованості дії на об'єкт, що виявляється в категорії перехідності / неперехідності.

На думку В. П. Абрамова, перехідність завжди розглядається як можливість дієслова приєднувати об'єктний компонент (прямий додаток) у знахідному відмінку [Абрамов 1980, 14]. Перехідність і валентність розглядаються як категорії, залежні від семантики. Але перехідність визначається за особливістю виділення тільки залежного елемента (іноді у двоперехідних дієсловах), в той час як валентність трактується як здатність дієслова приєднувати елементи, до складу яких включається і суб'єкт (підмет). У розмежуванні перехідних і неперехідних дієслів враховуються особливості плану змісту і плану вираження, на одному з яких базується і поняття перехідності. Змістовою особливістю цієї категорії є семантика сильнокерованого іменника - суб'єктного актанта, що виражає об'єкт, на який спрямована дія чи якій він підлягає.

Формальним показником, завдяки якому розрізняється перехідність / неперехідність дієслова, є знахідний відмінок без прийменника.

У теорії валентності найбільш суперечливим є трактування плану її змісту. Твердження про відсутність прямого зв'язку валентності з лексичним значенням дієслова позначається на класифікації за кількісним принципом (можливостями приєднання актантів): виділяються класи одно-, дво-, три-, чотири- (і більше) валентних дієслів. При цьому відходить на задній план той факт, що за однаковою кількістю актантів можуть критися семантичні відмінності. Так, до одного з великих класів - двовалентних дієслів - належать різні лексико-семантичні групи дієслів: просторового значення, емоційного стану та ін. За своєю семантикою дієслова можуть потрапляти в різні валентні класи. Тому, на наш погляд, зіставлення класів перехідних / неперехідних дієслів з валентними класами, які виділяються за формальним принципом, може призвести тільки до констатації їх перехрещування. Аналіз дієслів показав, що неперехідні дієслова можуть бути як одно-, так і багатовалентними, а перехідні дієслова є здебільшого дво- й тривалентними, але можуть мати і більшу кількість актантів.

Класи суб'єктних і об'єктних дієслів мають бути уточнені через поняття, що дозволяє диференціювати їх всередині валентних типів і між різними класами дієслів.

Семантика двовалентних дієслів передбачає суб'єктний та об'єктний актанти. При цьому дія суб'єкта може бути спрямована на об'єкт різного характеру. Можна виділити такі типи об'єктного спрямування дії:

1) перетворення об'єкта в якісно новий стан: перероблювати, перегострити, перезолочувати, пересмажувати, переплавити. Наприклад. - Авжеж і крадуть. Те дворище де шинок був, собі одгромив (Йосипенко), на весну, чула, будуть перестроювати та перероблювати. Заїжджиний двір робити має (Мирний) [СУМ 1975, 268];

2) зіпсування вигляду або якостей об'єкта: перемочити, перепаскудити, перемотлошити, перегиджувати. Наприклад: Хоч яке добре м'ясо, а одна погана муха все перепаскудить (Укр. нар. прис. та приказки) [СУМ 1975, 245].

Двовалентні дієслова можуть мати значення розумової діяльності суб'єкта: передумувати, перемріяти, перечитати. Наприклад: - То мрії сестро. Скільки я вже їх перемріяла (Собко) [СУМ 1975, 233].

Семантично дієслова цієї групи допускають приєднання обставинного детермінанта "багато", "скільки" та ін., якщо розумова діяльність суб'єкта відбувається з певною метою досягнення результату: Справжній учений чоловік тяжко працює, доходячи розумом до правди, скільки книжок мусить він перечитати, скільки розумних речей переслухати, скільки чужих мов навчитися (Леся Українка) [СУМ 1975, 319].

Двовалентні дієслова можуть позначати також:

1) "тривале переміщення по конкретному місцю багатьох людей" (із вказівкою як на завершеність, так і на незавершеність): По йому (полю) вдовж і впоперек бігали коні, переходили люди, палили з гармат; стріляли з рушниць... (Мирний) [СУМ 1975, 310];

2) "переміщення по багатьох місцях": Відлітаючи у вирій, птахи перелітають гірські, водні й земні простори, долаючи з трудом великі відстані(З журналу) [СУМ 1975, 216];

3) "переміщення у багатьох місцях": Злива переплавав усі моря земної кулі (Трублаїні) [СУМ 1975, 251].

Своєрідні значення об'єкта реалізуються двовалентними зворотними дієсловами, де ролі об'єкта і суб'єкта чергуються. Двовалентні дієслова з "усіченим" другим актантом (-ся) у своїй семній структурі передають два актанти, один з яких виконує функцію суб'єкта, а другий - об'єкта. Суб'єкт репрезентується формою номінатива, а об'єкт - формою орудного відмінка з прийменником "з". Семантика об'єкта змінюється залежно від лексичного значення дієслова, який займає позицію присудка. За значенням об'єкта двовалентні дієслова можуть поділятися на кілька семантичних груп: дієслова, що виражають соціальні стосунки між суб'єктами (перезнайомитися, переженитися, передружитися) приєднують об'єкт із значенням взаємодії у стосунках. Наприклад: Як звичайно буває в поїзді всі в купе перезнайомилися, розговорились (Кобилянська) [СУМ 1975, 184].

Однак це дієслово може мати ще одне значення, якого не подає СУМ: "перезнайомитися з усіма, з якоїсь причини удруге", і тоді воно виступає як тривалентне: Пляшки раз у раз мінялися. Люди охмеліли, розговорилися. Я почав удруге з усіма перезнайомлюватися (Хорунжий) [СУМ 1975, 184].

Двовалентні дієслова можуть виражати:

1) зміну координат об'єкта в просторі: знаходитися де-небудь. Наприклад: То

з половину понаймають, а решта або вертає додому голіруч, або отак переваляється день: десь води принесе, дров врубає або що, аби кусник хліба або ложку страви дістати (Франко) [СУМ 1975, 134];

2) дію, що спричинює знищення, зіпсування чогось: поранити, попустошити, позбувати, погноїти, попсувати. Наприклад: Вона з першої години мене не злюбила. Запаски мої найкращі шовковії попсувала (Вовчок) [СУМ 1975, 238];

3) цілеспрямовану дію з певною метою: поженити, понаймати, подурити, повиселяти, посповідати, похрестити, позалучати. Наприклад: Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати (Багряний) [СУМ 1976, 147];

4) процес, який спрямований на об'єкт: потріскати, похлебтати, посмоктати, похрумати, попригубляти, поглитати, полопати, поковтати. Наприклад: Поїв (Ілько) теплоїлепішки, похлебтав кваші, зготовленої на буряковому узварі, й очі його почали злипатись од утоми (Гуцало) [СУМ 1976, 450];

5) переміщення суб'єкта у багатьох місцях: Вони вже побували в Болгарії та

Югославії, мали на грудях червоні та золоті нашивки і трималися з певністю (Гончар) [СУМ 1975, 628].

Ієрархічно вищою ланкою в системі валентних можливостей є дієслова з незайнятими трьома актантними позиціями. У таких дієсловах в основному прогнозується: суб'єкт - перший актант, що є інваріантною семантикою інших комбінаторно факультативних реалізацій. Перший актант презентується номінативом лівобічнії позиції речення як предикативної одиниці. Другий актант за таких умов, як правило, позначає об'єкт дії суб'єкта, а третій актант - того, кому чи для кого адресована дія. На реалізацію цієї валентності спрямовані категоріальні значення особи дієслова і значення називного відмінка.

Другий актант переважно реалізується формою акузатива без прийменника. Третій - реалізується формою датива без прийменника, первинною семантико-синтаксичною функцією якого є адресат, що приєднується до присудка (предиката дії) підрядним зв'язком.

Серед тривалентних дієслів можна виділити такі лексико-семантичні групи, що позначають:

1) знищення суб'єкта за допомогою чогось: перестріляти, перевішати, передавити, перетруювати, перегризти, перебити, передушити. Наприклад: Молодші (молдувани) нахвалялися не пустити ворогів на виноградники, перестріляти з рушниць (Коцюбинський) [СУМ 1976, 288]. Проте ці дієслова можуть реалізувати компонент із семантикою причини дії (знищення об'єкта): Ощасливлений народженням доньки, Уралов перестріляв на радощах всіх селезнів, усіх качок та курей задля широкого розсіяного ”раю ” - свята народження першої на полігоні людини (Гончар) [СУМ 1976, 288];

2) перетворення об'єкта за допомогою якогось знаряддя: перекопати, передраювати, перемолочувати, перетрощувати: Катерина засміялася, розшукала лопату і граблі і пішла перекопувати свій городець (Бедзик) [СУМ 1975, 202]. Це тривалентне дистрибутивне дієслово може мати значення завершеного тривалого процесу, який дає результат у вияві досвіду і реалізується як двовалентне: Видно, не один гектар ґрунту перекопали та переорали вони за своє півстоліття (Бедзик) [СУМ 1975, 242];

3) діяльність суб'єкта з відповідною метою: перемальовувати, переклеювати: Можна почитати... книжку про Тараса Бульбу, потім перемальовувати звідти деякі малюнки (Бедзик); Художник у підземному переході за день перемальовує профіль двадцяти-тридцяти бажаючих [СУМ 1975, 222];

4) переміщення суб'єкта з одного місця в інше: перепроваджувати, переводити, перескакувати, перебігати: Цікаво спостерігати, як з дерева на дерево перескакують білочки (З журналу) [СУМ 1975, 279].

Трьома актантами характеризуються дієслова, що у своїй семантиці прогнозують "модифікацію об'єкта", переведення його в інший якісний стан, вимір внаслідок істотного впливу на нього: пересвердлювати, перерубати, перемуровувати, пересіювати, перемішувати: Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк) [СУМ 1975, 202]. У разі вказівки, на скільки частин перерубати, дієслово відображає і четверту позицію: Батько перерубав сокирою усі дрова на дрібні поліна [СУМ 1975, 202].

До тривалентних дієслів належать також дієслова із значенням "вплив суб'єкта на об'єкт у процесі миття, прання": переполоскати, перемити. Наприклад: Тихне робочий день..., переполоскали білизну гуцулки в потоках (Хотк.) [СУМ 1975, 257]. Ці дієслова на синтаксичному рівні можуть бути і двовалентними: Шовкун легким рухом зібрав посуд, перемив, перетер, і, хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось йшла сама собою, швидко й до ладу (Гончар) [СУМ 1975, 257], і чотиривалентними: Скільки білизни за свій вік мати переполоскала своїми руками у холодній проточній воді. До тривалентних належать лексеми, що означають переміщення суб'єкта (об'єкта) до кінцевого пункту і дають вказівку на адресат. Вони вказують: на тривале переміщення об'єкта у певному напрямку "з місця на місце": перекантувати, перекантуватися: Я даю наказ військам за ніч перекантуватися з Букрина на Вишгород (Дмитерко) [СУМ 1975, 190]; - Колись як розсержусь, то, без сорома казка, попроганяю з покоїв своїх тіточок та дядинок, - сказала Настуся (Нечуй-Левицький) [СУМ 1976, 233].

Чотири позиції можуть відображати дієслова, що виражають:

1) значення поділити на частини щось за допомогою чогось: потовкти, попиляти, посікти, поколоти, почертвертувати: Купить (жінка) невеликий буханець хліба, посіче ножем дві-три цибулі з двома-трьома яйцями, тай тим дітей годує (Кобринська) [СУМ 1976, 238];

2) спрямовану дію суб'єкта на об'єкт з відповідною метою за допомогою якогось знаряддя в багатьох місцях: понадрізувати, понадстригувати: Він (Конюшний) негайно став із постелі, знайшов ножиці - ... і обережно понадстригував усіх слуг, що у челядній спали, потроху над ухом, так як йому король (Д. Бокаччо) [СУМ 1976, 212];

3) рух об'єкта чи суб'єкта звідкись кудись на чомусь (за допомогою чогось) з відповідною метою: позвозити, поприїжджати, попривозити, поперевозити: Косарів звідкілясь понаводив (Паценко) і покосив, і все до зілиночки у двір до себе на конях позвозив (Грінченко) [СУМ 1975, 807]. На синтаксичному рівні це дієслово може виражатися як тривалентне, вказуючи на місце завершеності (результату) переміщення: Як позвозили снопи у тік - оттакі! (Панас Мирний) [СУМ 1975, 807]; Аж ось прийшли збожчики з кіньми, позапрягались і поперевозили товар до лавки (Квітка-Основ'яненко ) [СУМ 1976, 187]; В місті було так багато людей, неначе вони з'їжджались на ярмарок. Деякі польські дідичі попривозили цілі хури з скарбами і ховали їх в збаразькій твердині (Нечуй-Левицький) [СУМ 1976, 187]. Вид транспорту, як правило, не експлікується (поперевозити возами та ін.). Окремі дієслова руху і переміщення у контекстульних умовах можуть реалізуватися як п'ятивалентні, якщо експлікуються предметні актанти агенса, об'єкта, адресата, засіб і локативний компонент: Син понавозив з міста машиною матері харчів.

Валентнісні відношення в цілому презентують характер семантичних відношень між елементарними семантичними віртуальними одиницями, трансформованими в реченнєву структуру (предикатами й аргументами). Валентність розглядається як складне явище в системі взаємодій формальної структури і структури значення. Учені підкреслюють, що найбільш повне висвітлення особливостей мовних структур може бути досягнуто в органічному поєднанні в єдине ціле моделей синтаксичної, граматичної і лексико-семантичної (логіко-семантичної) валентності та проведенні семантико-компонентного аналізу висловлення.

Отже, одновалентні дієслова багатократно-дистрибутивної дії за формальними ознаками одновалентні, але семантично - двовалентні. Двовалентні дієслова об'єднуються в кілька груп за ознакою спрямованості / неспрямованості дії на об'єкт, що виявляється в категорії перехідності / неперехідності. Ієрархічно вищою ланкою в системі валентних можливостей дієслів багатократно-дистрибутивної дії є три актантні позиції: суб'єкта, об'єкта і засобу дії.

Чотирма актантами характеризуються дієслова БДД, які у своїй семантиці прогнозують "модифікацію об'єкта", "переведення його в інший якісний стан", тощо. Чотиривалентні і п'ятивалентні дієслова БДД можуть означати "переміщення об'єкта з місця на місце певним засобом". Проте в актах комунікації одновалентні та двовалентні дієслова можуть виявляти і більшу синтаксичну сполучуваність. Семи дистрибутивності, які відображають сукупність ознак позначуваної дієсловом дії (процесу, стану) і є мінімальними одиницями смислу номінативного словесного знака, ускладнюються у синтагматичних побудовах відповідно до орієнтації на виконання дієсловом предикативної функції.

дієслово речення дистрибутивний

Література

дієслово речення дистрибутивний

1.Абрамов, В. П. Структурно-семантическое описание глаголов передачи в русском языке: авто- реф. дис. на присвоения наук степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Валерий Петрович Абрамов. - М., 1980. - 20 с.

2.Вихованець, І. Р. Система відмінків української мови / Іван Романович Вихованець. - К. : Наук. думка, 1987. - 231 с.

3.Вихованець, І. Теоретична морфологія української мови / І. Вихованець, К. Городенська. - К. : Пульсари, 2004. - 398 с.

4.Загнітко, А. П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці / Анатолій Панасович Загнітко. - Донецьк: ДонДУ, 1990. - 129 с.

5.Костусяк, Н. М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови : монографія / Наталія Миколаївна Костусяк. - Луцьк : Волин. Нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. - 452 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014

  • Поняття, класифікація та синтаксичні функції модальних дієслів. Прийоми перекладу окремих модальних дієслів: must, may/might, would, should/ought to, need, can/could. Відтворення емоційної виразності і особистого ставлення при перекладі модальних дієслів.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.06.2015

  • Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.

    дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015

  • Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Особливості архітектоніки твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ дієслів.

    статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017

  • Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.

    курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015

  • Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014

  • Дослідження перфективації багатозначних дієслів. Лексико-семантичні групи парновидових та одновидових вербальних багатозначних дієслів української мови, їх особливості у сполучуваності з префіксами як реалізаторами словотвірно-граматичної функції.

    статья [20,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Дискурс як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище та мовленнєвий потік. Особливості дистрибуції та значення дієслів заборони, їхній вплив на адресата політичного дискурсу. Специфіка та будова лексико-семантичного поля дієслів заборони.

    статья [80,2 K], добавлен 08.07.2011

  • Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010

  • Темпоральна характеристика категорії часу, особливості регулювання даної категорії по відношенню до дієслів в українській мові. Форми теперішнього та майбутнього часу. Особливості та можливості використання дієслів минулого та давноминулого часу.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 04.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.