До питання розуміння поняття внутрішньо-організаційних засад забезпечення діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання розуміння поняття внутрішньо-організаційних засад забезпечення діяльності

Заяць Р.Я., перший заступник начальника ДНДЕКЦ МВС України полковник міліції, к.ю.н., доцент

Анотація

організаційний внутрішній організація дослідний

У статті присвячено увагу розгляду змісту таких понять як «організація» («організовувати») та «організаційні засади», наголошено, що організація як діяльність має яскраво виражений управлінський аспект, вона виступає інструментом, за допомогою якого налагоджується та підтримується нормальна робота (діяльність, функціонування) певної системи, на підставі чого зроблено висновки про сутність поняття «внутрішньо-організаційних засад забезпечення діяльності науково-дослідних установ».

Ключові слова: організація, організовувати, організаційні засади, внутрішньо-організаційні засади

Аннотация

В статье посвящено внимание рассмотрению содержания таких понятий как «организация» («организовывать») и «организационные принципы», отмечено, что организация как деятельность имеет ярко выраженный управленческий аспект, она выступает инструментом, с помощью которого налаживается и поддерживается нормальная работа (деятельность, функционирования) определенной системы, на основании чего сделаны выводы о сущности понятия «внутренне-организационных основ обеспечения деятельности научно-исследовательских учреждений».

Ключевые слова: организация, организовывать, организационные основы, внутренне-организационные основы

Annotation

The article is devoted to the consideration of the content of such concepts as “organization” (“organize”) and “organizational principles”, stressed that the organization as an activity has a distinct administrative aspect, it is an instrument by which the adjusted and maintained normal operation (activities operation) a system whereby conclusions about the nature of the concept of “intra-organizational principles support of research institutions.”

Keywords: organization, organize, organizing principles, intra-organizational basis

Вступ

Значення науки у житті суспільства важко переоцінити, адже більшість речей, які нас оточують та якими ми користуємося у повсякденному житті є з'явилися у результаті наукових відкриттів та винаходів. Саме завдяки науковим дослідженням, кропіткій та наполегливій роботі науковців і винахідників суспільство досягло такого прогресу у ряді сфер своєї життєдіяльності, при чому слід наголосити на тому, що сучасна наука -- це не лише основна форма пізнання природи й суспільства, що забезпечує людину науковими знаннями, а й найважливішим інструментом її життєдіяльності [1]. Сьогодні наукова діяльність є тим фактором, який обов'язково враховується при вирішенні більшості різноманітних соціальних проблему із різних сфер суспільного життя. Тому не дивно, що кожна сучасна держава приділяє значну увагу питанням врегулювання організації та здійснення науково-дослідній діяльності у ній. Не є у цьому виключенням і Україна, яка прагнучи стати повноправним членом високорозвиненої європейської та світової спільноти, не може не розуміти, що у нинішніх умовах суспільного розвитку наукові досягнення є одним із тих факторів, що можуть забезпечити її конкурентоспроможність та гарантувати їй належне місце серед інших високорозвинених країн світу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Одну з ключових ролей у збільшенні наукового потенціалу нашої держави відіграють науково-дослідні установи, які відповідно до Закону України «Про науку та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII являють собою юридичні особи незалежно від форми власності, що створені в установленому законодавством порядку, для яких наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт [2]. Як і будь-яка інша юридична особа, наукова-дослідна установа потребує для її нормального функціонування та належного виконання поставлених перед нею завдань здійснення відповідного організаційного забезпечення. При чому таке забезпечення може мати як зовнішній, так і внутрішній або внутрішньо-організаційний характер, саме останнім буде присвячено увагу у даній статті. Адже якщо окремі організаційно-правові аспекти зовнішнього управління науково-дослідницькою діяльністю отримали більш-менш пристойне висвітлення, зокрема у працях таких дослідників як С. І. Айвазян, Д.А.Бекерська, В. Б. Авер'янов, Л.Я.Гервіц, А. О. Селіванов, В. А. Дозорцев, Н. І. Іванова, Л. Ю. Бугров, С.Г.Кара-Мурза, А.Кукрус, В. В. Жернаков, Е.І.Мінц, П.В.Онищук, П. С. Гуревич та інші. То проблематиці внутрішньо-організаційних засад забезпечення діяльності науково-дослідних установ не приділялося суттєвої уваги.

Тому метою даної статті є: дослідити поняття внутрішньо-організаційних засад забезпечення діяльності науково-дослідних установ. Для більш чіткого усвідомлення сутності поняття «внутрішньо-організаційні засади» слід визначитися із змістом понять «організація» та «організовувати». Так у тлумачних словниках слово «організація» (від лат. organizo -- улаштовувати, упорядковувати ) має такі тлумачення: 1) сукупність людей груп, об'єднаних для досягнення якої-небудь мети на основі розподілу праці, розподілу обов'язків і наявності ієрархічної (управлінської структури); 2) об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети програми дій і т. ін.; 3) характер устрою будови чого-небудь; 4) комплекс заходів зміст яких полягає в координації дій окремих елементів системи; 5) забезпечення скоординованої, основаної на внутрішній дисципліні, діяльності у якій-небудь сфері [3, c.853; 4, с.723-724].

Виклад основного матеріалу. У свою чергу слово «організовувати» у тлумачній літературі визначається як:

1) дія, наслідком якої є створення, налагодження чого-небудь;

2) комплекс заходів зміст яких полягає в координації дій окремих елементів системи;

3) щось створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього кого-небудь;

4) здійсню вати певні заходи, розробляючи їх підготовку і проведення;

5) чітко налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь. організовувати роботу [3, c.853; 5, с.404; 6, с. 302].

З викладеного видно, що терміни «організація» та «організовувати» позначають щось єдине ціле, впорядковане, злагоджене, або діяльність із впорядкування, приведення у відповідний чого- або кого-небудь. У цьому контексті дуже влучним є твердження про те, що категорію організації протистоїть дезорганізації, невпорядкованості, невизначеності, хаосу [7, с.19]. Також доречно зауважував А. Богданов, що найчастіше термін «організувати» означає згрупувати людей з певною метою, скоординувати та регулювати їх дії в контексті доцільної єдності [8]. Слушною ви дається й точка зору Г. Л. Монастирського, який говорить, що у найзагальнішому випадку під організацією слід розуміти впорядкований стан елементів цілого та процес їх упорядкування в доцільну єдність. Він пропонує організацію розглядатися в статиці та динаміці. У статиці -- це деяке цілісне утворення (соціальне, технічне, фізичне, біологічне), що має цілком певну місію. У динаміці вона виступає у вигляді різноманітних процесів з впорядкування елементів, формування та підтримки цілісності природних об'єктів, що створюються або вже функціонують. Ці процеси можуть складатися з цілеспрямованих дій людей або з природних фізичних процесів, тобто мати самоорганізуючий початок [8].

Автори «Юридичної енциклопедії» пишуть, що організація це: по-перше, властивість будь-якого матеріального об'єкта, що виявляється у впорядкованості структури, внутрішньої будови. Організація означає сукупність пов'язаних між собою складових частин (елементів) відповідного об'єкта, а також зв'язків (взаємовідносин) між ними та іншими об'єктами [9, с.294]. Є. Б. Кубко та В. П. Нагребельний, що в загальному контексті поняття «організація» застосовується разом з поняттями «структура» і «система» щодо соціальних, економічних, біологічних та деяких технічних об'єктів; 2) соціальна функція суспільства, завдяки якій створюються виробничо-економічні та інші системи, встановлюється динамічна рівновага між їх елементами, забезпечуються сталість і водночас розвиток різних суспільних структур. Організувати -- означає належним чином визначити ті функції і дії, які необхідні для реалізації певних завдань або виконання тієї чи ін. роботи, а також об'єднання цих функцій і дій у рамках відповідної орг. структури. Дослідники підкреслюються, що організація будь-якої системи безпосередньо пов'язана з такими її властивостями, як централізація і децентралізація, інтегрування і диференціація, структуризація і проектування, адаптація і саморегулювання, регулювання і дерегулювання тощо [9, с.294]; 3) особливо цікавим у контексті нашого дослідження є розуміння організації як однієї з універсальних функцій соціального (в т. ч. державного) управління. З цієї позиції організація означає складову змісту управлінської діяльності щодо впорядкування певних суспільних відносин (об'єктів управління), раціональної побудови органів (апарату) управління (суб'єктів управління), а також системи управління у цілому як сукупності відповідних управлінських елементів, що перебувають у відношеннях та зв'язках між собою і утворюють органічну цілісність, єдність [9, с.294].

Отже, організація як діяльність має яскраво виражений управлінський аспект, вона виступає інструментом, за допомогою якого налагоджується та підтримується нормальна робота (діяльність, функціонування) певної системи. В. О. Храмов досліджуючи поняття організації відзначає, що воно (поняття) має інструментальний характер і описує систему формальних правил та приписів, за якими налагоджується робота підприємств, установ, організацій тощо [10].

Дослідники у галузі державного управління, і у галузі адміністративного права під час розгляду такої категорії як «організація» акцентують увагу на тому, що її сутність розкривається у ефективному розподілі різних функцій управління між спеціалізованими органами влади [11, с.496], організація управління повинна забезпечити правильний вибір суб`єктів управлінської діяльності, встановлювати місце й роль кожного з них і чітку взаємодію між ними, що є однією з найважливіших умов економічності й ефективності державної діяльності [12, с.283].

Доволі змістовну точку зору з приводу розуміння поняття «організація» виловили Г. В. Осовська та О. А. Осовський, вони зазначають, що поняття «організація» широко вживається в багатьох науках (філософії, математиці, економіці, соціології та ін.) і в практичній діяльності багатозначне. Це поняття багатозначне. Найчастіше воно означає: внутрішню упорядкованість, узгодженість взаємозалежних елементів цілого (системи); сукупність процесів або дій, що забезпечують досягнення цілей системи; об`єднання людей, спільна діяльність яких спрямована на реалізацію встановлених програм на основі певних правил і процедур. Таким чином це поняття «організації» може означати об'єкт, властивості об'єкта та діяльність (процес) і вживається для позначення різних семантичних категорій: соціальної організації або інституту (статика) і процесу управління як впорядковуючої та свідомо координуючої діяльності (динаміка) [13]. Далі автори пишуть, що призначення організації як процесу полягає у створенні нових і удосконаленні створених і функціонуючих систем будь-якого виду. Тому організувати -- значить створити нову систему або поліпшити стан колишньої в процесі її функціонування відповідно до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов. Безпосередньо організація процесу управління -- це всебічне його упорядкування, що визначає чіткість, послідовність і припустимі межі його здійснення. Інакше кажучи, це доцільна побудова процесу управління в часі й у просторі відповідно до потреб узгодження спільної праці в соціально-економічній системі з задачами підвищення ефективності управління виробництвом [13].

Г. Л. Монастирський у своїй праці присвяченій теоретичним аспектам організації констатує, що організація як явища повинна розглядатися у таких аспектах:

1) організація як система -- це внутрішня впорядкованість, узгодженість та взаємодія частин цілого, що обумовлена його побудовою та цілями;

2) організація як процес -- це сукупність цілеспрямованих дій, що зумовлюють утворення необхідних зв'язків [8]. Автор наголошує, що поняття «організація» в ширшому сенсі можна визначити: по-перше, як внутрішню впорядкованість, узгодженість, взаємодію більш-менш диференційованих та автономних частин цілого, обумовлену її будовою; по-друге, як сукупність процесів або дій, що приводять до утворення і вдосконалення взаємозв'язку між частинами цілого [8].

Отже, враховуючи вищезазначене з приводу розуміння поняття організації, можемо зробити висновок що організаційні засади забезпечення діяльності тієї чи іншої системи слід розуміти як сукупність найважливіших принципів, вимог, критеріїв у відповідності з якими забезпечується її єдність (цілісність) та належне функціонування.

Внутрішній характер організаційних засад забезпечення діяльності науково-дослідних установ свідчить про те, що вони встановлюються та реалізуються у межах структури кожної окремої зазначеної установи. Отже, внутрішньо-організаційні засади забезпечення діяльності науково-дослідних установ -- це комплекс найбільш важливих, принципових вимог, на підставі та у відповідності з якими здійснюється налагодження і реалізація управління в середині організаційної структури науково-дослідної установи. Метою цих засад є запровадити такий механізм внутрішньо-організаційного управління, який би забезпечував максимально ефективне функціонування науково-дослідних установ та гарантував належне виконання поставлених перед ними завдань. Для того, щоб зазначені засади мали обов'язковий характер, вони закріплюються на рівні відповідного нормативноправового акту, тобто набувають юридичної форми. Адже як слушно зазначив А. О. Селіванов, що наука не існує без закону. Правова інфраструктура має складатися і в сфері наукової та науково-технічної діяльності [14, с. 15]. Оскільки організаційна діяльність має управлінський характер, то основна роль у її врегулюванні належить нормам адміністративного (управлінського) права. Звідси внутрішньо-організаційні засади забезпечення діяльності науково-дослідних установ -- це сукупність закріплених у нормах адміністративного права вимог, щодо побудови управління в середині організаційної структури науково- дослідних установ, зокрема з частині здійснення керівництва ними, розподілу компетенції та обов'язків між їх структурними ланками, управління персоналом, а також щодо планування, організації та порядку проведення науково-дослідних робіт у них.

Висновок

Зауважимо, що визначатися внутрішньо-організаційні засади діяльності науково-дослідних установ можуть як у нормативно-правових актах центрального, так і локального характеру, тобто як у тих, що видаються вищими або центральними органами влади, так і тих, що приймаються на рівні відповідної науково-дослідної установи її керівництвом.

Література

1. Філософія: підручник/С. П. Щерба, О. А. Заглада.-[5-е вид.]- К.: Кондор, 2011.-548 с. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki.com/16650214/filosofiya/nauka

2. Про науку та науково-технічну діяльність : Закон України : від 13.12.1991 № 1977-XII / / Відомості Верховної Ради України, 1992, № 12, ст.165

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.-К; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005, - 1728 с.

4. Большой толковый словарь русского языка / сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. -- СПб. : «Норинт, 2000». --1536 с.

5. Бибик С.П., Сюта Г.М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко; Худож. - оформлювач Б. П. Бублик. -- Харків: Фоліо, 2006. -- 623 с.

6. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови, Х.: «Фоліо», 2002 р., - 543 с.

7. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій (Загальна частина) / Л. Коваль. - К. : Основи, 1994. - 154 с.

8. Монастирський Г А Теорія організації: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008., - 319 с. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki.com/20080215/menedzhment/zagalna_ harakteristika_ organizatsiyi#994

9. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. -- К.: «Укр. Енцикл», т. 4: Н -П. - 2003. -- 736 с.

10. Храмов В. О. Навчально-методичний посібник Основи управління персоналом: Навч.-метод. Посіб / В. О. Храмов, А. П. Бовтрук. -- К.: МАУП, 2001. -- 112 с // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://studentbooks.com.Ua/content/view/1089/42/1/2/

11. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. - К.: НАДУ, 2010. - 820 с.

12. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Бигяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Бигяка. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.

13. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту Навчальний посібник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський / / К.: “Кондор”, 2006. - 664 c. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www.info- library.com.ua/books-text-5412.html

14. Селіванов А.О. Наука і закон: Перший досвід системного аналізу законодавства у сфері науки і науково-технічної діяльності. - К.: Логос, 2003. - С. 15.

Размещено на Allbest.ru