Засоби референції мети лексикалізованими одиницями польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засоби референції мети лексикалізованими одиницями польської мови

Антонова О. О.

Ключові слова: прийменниковий еквівалент, каузація, семантика мети, модель структури. прийменниковий еквівалент поляк мовний

The article deals with the research ofform of expression and inner organization ofprepositional word equivalents of purpose semantics in Polish language. The structural models as well as system links of the investigated elements are also determined and described.

Keywords: prepositional word equivalents, purpose semantics, structural model

У польському мовознавстві вже існує чимало наукових праць, теоретичного і аналітичного характеру, присвячених вивченню нарізно- оформлених прийменників [10; 12; 15-17].

У мовознавчій традиції досліджуваної мови зазначені одиниці розглядаються у межах прийменникового класу, але спостерігається особливе ставлення польських лінгвістів до прийменникових структур, які об'єднують два або більше компонентів. До складу таких комплексів входять первинні прийменники і, як правило, повнозначний компонент. Про це свідчать теоретичні праці М. Гроховського [10], І. Косек [11] і дослідження аналітичного плану Б. Мілев- ської [14], M. Бера [8], І. Червинської [9], здійснені протягом останнього десятиліття. Незважаючи на невизначеність статусу нарізно- оформлених прийменникових одиниць, польські дослідники намагаються довести, що аналітичні прийменники, з огляду на неподільність змісту, відтворюваність у текстах різних стилів у незмінному вигляді, а також з огляду на особливий характер синтагматичних зв'язків у реченні, не є пустими знаками «реляції» між вербальною і номінальною фразами, а наближаються до лексичних одиниць, яким властиві індивідуальні значеннєві відтінки. Тому у полоністиці тривають пошуки відповідного терміна, який би адекватно втілював сутність таких мовних одиниць. Наприклад, Т. Новак обирає визначення «przyimki graficznie zlozone» [16], I. Косек «dwu-, trzysegmentowe ci^gi slow tekstowych» [14].

Тривають пошуки відповідної методики, котра дозволила б створити алгоритм, за допомогою якого прийменниковий еквівалент слова можна однозначно виокремити з-поміж нарізно- оформлених прислівників і вільних сполучень як лексичну одиницю у мовній системі і як реєстрову одиницю для спеціалізованого словника.

© Антонова О. О., 2014

В україністиці нарізнооформлені прийменники теж не мають чітко визначеного статусу. Це можна пояснити складною природою самого прийменника, проблематика якого є багатоас- пектною у загальному мовознавстві. В україністиці й русистиці прийменникові одиниці впевнено увійшли до корпусу еквівалентів слова української і російської мов і стали предметом спеціальних теоретичних розробок. За останні роки надруковано лексикографічні праці тлумачного і перекладного характеру «Словник еквівалентів слова української мови» А. Лучик (Київ, 2008), «Українсько-польський словник еквівалентів слова» А. Лучик, О. Антонової і І. Дубров- ської [18], а також «Польсько-український словник еквівалентів слова» А. Лучик і О. Антонової [19], лексичні корпуси яких слугуватимуть джерельною базою пропонованого дослідження. Актуальність теми зумовлюють такі фактори, як перехідний характер прийменникових одиниць у слов'янських флективних мовах, невизначеність статусу нарізнооформлених єдностей у системі польської мови, їхнє вибіркове представлення і однобічне висвітлення у польській тлумачній і перекладній лексикографії.

Мета дослідження полягає у встановленні складу прийменникових еквівалентів слова (далі - прийменникових ЕС) і здійсненні всебічного, комплексного аналізу властивостей їхньої форми вираження, внутрішньої організації. На прикладі прийменникових ЕС зі значенням мети простежимо, які індивідуальні властивості форми вираження мають дво-, трикомпонентні прийменникові сполучення.

У кожній мові можна виділити фонд слів, які віддзеркалюють світогляд народу, серед них час і вічність, свобода і воля, добро і зло, дія і мета [1, с. 14]. Семантика цих слів перебуває у тісному зв'язку з національними картинами світу. Концепт мета завжди належав до лінгвоспецифічних у культурах усіх слов'янських мов, зокрема польської. Про це свідчать роботи дослідників прийменникової системи польської і української мов [2; 3; 10; 15]. Особливість людської свідомості створювати образи і символи багатьох понять, пов'язаних із цілеспрямованою діяльністю, відбивається у лексичній і граматичній системах і представлена на всіх рівнях досліджуваної мови. На морфологічному рівні у польській мові наявні повнозначні слова з різною частиномовною належністю, які референціюють значення мети: cel, ukierunkowanie, pragnienie, dqzenie, docelowy, bezcelny, службові слова, прийменники і сполучники: celem, aby, dlatego, zeby.

На синтаксичному рівні - це складнопідрядні речення з підрядними мети і стійкі сполучення miec na celu, miec za cel, cel uswiqca srodki, trafic w sedno. У порівнянні із фразеологізмами з причиновою семантикою, одиниць зі значенням мети значно менше, оскільки причина - це проекція у минуле, дослідження минулого, яке дозволяє робити певні висновки, а мета як початок шляху перебуває у просторі думки й уяви. Проте мова продовжує породжувати нові засоби позначення цільових відношень, які потребують спеціального розгляду.

Як зазначалося, нарізнооформлені прийменники у морфологічній системі розглядалися лише як вторинні прийменники. У дослідженнях такого плану визначалися ступінь препозиціоналізації і межі прийменникових сполук. У польських словниках тлумачного характеру фіксуються дво-, трикомпонентні прийменники, які представлені як реєстрові одиниці поряд зі словами.

У пропонованій роботі прийменникові сполуки розглядатимемо як еквіваленти слова, елементи перехідного рівня мовної системи, оскільки «перехідність є відзеркаленням системної динаміки і дозволяє говорити про властивості її розвитку на певному часовому відрізку» [6, с. 10]. У корпусі польських еквівалентів слова прийменникові ЕС є однією з найчисельніших груп: їхній обсяг становить 127 одиниць. Зі словом прийменникові одиниці зближує і те, що вони утворюються за певними словотвірними моделями. Однак структурні елементи моделей ЕС відрізняються від елементів моделі «звичайного» слова (початковий компонент, повнозначний компонент, компонент згортання). З огляду на такі ознаки, як стійкість, відтворюваність, граматична належність, що зумовлюють наявність семантики прийменникових ЕС, зазначені лексикалізовані одиниці вимагають комплексного аналізу не тільки в прийменниковій системі, а й у системі мови, як одиниці, які збагачують її лексичний склад.

В основу семантичної характеристики прийменникових еквівалентів польської мови покладено класифікацію, розроблену І. Вихованцем [3, с. 243-244]. З виявлених польських прийменникових еквівалентів за семантичними ознаками виділено одиниці просторового і темпорального значень (w czasie, w stronie), значення причини і наслідку, умови, допустової семантики (z okazji, na skutek, pod warukiem, nie baczqc na), сематики відповідності і підстави ( w odiesieniu do, na bazie), значення зіставлення-протиставлення (na ksztalt, na rozicq od), порівняння (na wzor), включення-виключення (z wyjqtkiem), обмеження, уточнення, супровідних обставин (ze strony, pod znakiem) та асоціативного значення (razem z, w towarzystwie).

Пізнання семантичних властивостей конкретної мови здійснюється через встановлення властивостей внутрішньої організації її одиниць, зіставлення виявлених фактів з подібними явищами у спорідненій чи неспорідненій мові дозволяє виявити ті характеристики, які при внутрішньому спостереженні були непоміченими. Мовна картина світу може бути створена як узагальнення картин світу окремих мов [5, с. 259].

Дослідження здійснюється за допомогою описово-аналітичного методу із залученням методу контекстного аналізу, який дозволив виділити особливості семантики досліджуваних прийменникових ЕС. Компонентний аналіз сприяє визначенню семного складу кожної лек- сикалізованої одиниці.

У корпусі польських прийменникових еквівалентів виділено 10 одиниць, які референціюють семантику мети. Вони об'єднуються на підставі спільного значення мотивації дії.

У польській мові прийменниковий ЕС w celu, який є семантичним центром аналізованої групи, вказує на мету або призначення дії чи об'єкта: Woznicy nie bylo wcale, widocznie odjecha! w celu szukania pomocy (H. Sienkiewicz).

У складі прийменникової сполуки dla celow повнозначний компонент теж представлений іменником cel, але з іншими граматичними показниками. Хоча початковий компонент прийменник dla теж є основним виразником цільових відношень у прийменниковій системі мови, у порівнянні з одиницею w celu, прийменниковий ЕС dla celow має відтінок невизначеності. На думку Н. Арутюнової, категорія множини маркує неозначений зміст висловлювання [1, с. 24], тому меліоративним значенням аналізованої одиниці є «потреба» : Narodowy Bank Polski dla celow polityki pieniqznej zestawia dwa agregaty: tzw. pieniqdz ogolem oraz pieniqdz krajowy (Z czasopisma).

За властивостями змісту і структурою до сполуки dla celow наближається прийменниковий ЕС w interesach, який вважається його семантико- стильовим варіантом. Ця одиниця вказує, на користь кого відбувається дія, чиї інтереси враховуються, вона активно вживається в усіх функціональних стилях польської мови. Наприклад: Lezy to w interesie gminy, zeby taki kandydat jak najlepiej i najrazniej siq przedstawiat (M. Konopnicka); Utozyli, ze powie pani Krotyszowej, iz Swojski zmuszony byt w interesach Ligi wyjechac do Lodzi i uprosit Jozefa, by go wyttumaczyt (T. Dol^ga- Mostowicz). Czyniq to w interesie bogatych (А. Zor).

Прийменниковий еквівалент dla dobra, на відміну від одиниці dla celow, імплікує значення мети з відтінком кінцевого позитивного результату: Postanowit poswiqcic siq dla dobra sprawy, ale nie miat zamiaru ukrywac, ze zerwanie umowy uwaza za nikczemnosc (I. Jurgielewiczowa).

Концепт ціль включає такі поняття, як зацікавленість, прагнення, завдання, зумовленість дії, передбачення наслідків, тобто поєднується із таким концептом, як призначення [7, с. 25].

До прийменникових одиниць w interesie і w interesach з огляду на план змісту наближаються прийменникові ЕС na rzecz і na korzysc, які вказують на особу або групу осіб, для користі, інтересу яких щось відбувається: Rzeczywiscie, zwyczqstwo, jakkolwiek swietne, nie roztrzygato bynajmniej sprawy na korzysc Chmielnicriego (H. Sienkiewicz); Jedna z pan, piszqc do Emmy z Rzymu wspomina o zbiorkach organizowanych we Wtoszech na rzecz gtoduqcych w Irlandii, ze do biedy w Polsce tak sq wszystcy przyzwyczajeni, iz jq przestali zauwazac i dlatego o niej nie mowiq (H. Wysocki). Початковий компонент прийменник na у досліджуваній мові передає відношення мети з відтінком цілеспрямованості. З цим прийменником частіше пов'язуються назви духовного стану людини, моральних та етичних понять [4, с. 6]. Оскільки, як зазначає Т Радзієвська [7, с. 25], мета виступає параметром, необхідним для розуміння і інтерпретації дій і явищ, одиниці містять значення оцінки. Порівняймо у реченні: Mito bqdzie pozniej przyjqc fakt, ze on, metodysta, wystuchat przeciez mszy swiqtej uroczystej w katedrze franciszkanow w Elizabethville, ktora odbyta siq 21 lipca 1960 roku na intencjq ocalenia Katangi i Belgii przedpiekielnikiem Lumumbq (Z gazet).

На мету, яка водночас є приводом для реалізації дії і вносить у вислів відтінок експресивності, наснаженості і пошани, вказують прийменникові еквіваленти na czesc i na chwatq : Ziarno idei sprawiedliwosci spotecznej zasiane w jego sercu zaowocuje dzietami na chwatq polskiej literatury (W. Zalewski).

Протилежне лексичне значення маніфестують прийменникові ЕС na ztosc і na szkodq, тобто вказують на того, кому прагнуть завдати шкоду, зробити щось наперекір, навпаки: Kazatem im na ztosc rozpakowac rzeczy i kufar nakryc dywanem, bo mnie to juz drazni (S.Zeromski). Nie wolno przecie dziatac na szkodq instytucji, a krzywdzic ludzi to okropne, to nie daje spokoju (T. Dol^ga- Mostowicz).

Значення найвищого ступеня зацікавленості маніфестує прийменниковий еквівалент w imiq, вказуючи на те, заради кого або чого, на честь, у пам'ять кого або чого відбувається дія чи призначається щось. Сполука може передавати і причиново-цільове значення: Po drodze myslatem, ze chociaz Czarek zachowat siq przed chwilq podle, teraz postanowit mi to jednak w imiq przyjazni wynagrodzic (M. Sokolowski).

Слід зазначити, що у перекладних польсько- українських і українсько-польських словниках польськими аналогами багатозначного прийменника ради і його варіанта заради є первинний прийменник dla і прийменниковий ЕС z celem, які вказують на мету, і трикомпонентний прийменник ze wzglqdu na у причиновому значенні. Оскільки семантика українського прийменника розглядається як мовна маніфестація галузі перетину культурних концептів «радість», «мета», «причина», його смисл може бути переданий польськими прийменниковими ЕС, що мають початковий компонент прийменник ku, який має обмежене коло значень, «вказує на мету цілеспрямованого руху». Об'єднуючись з іменниковими компонентами radosc, uciecha, zadowolenie, утворюються лексикалізовані прийменникові сполуки, що вказують на об'єкт, для якого призначені радість, втіха, задоволення: Ale czym innym jest trup powszedni - ztoczynca ku przestrodze powieszony u bram miasta, ofiara cholery czy wojak zmiazdzony przez armatniq kulq - a czym innym ciato rzucone na stot i krojone ku chwale nauki (W. Henryk). Цільові відношення, ускладнені відтінками позитивного наслідку і способу дії, прагнення, бажання, руху, передають прийменникові еквіваленти ku radosci, ku uciesze, вказуючи на об'єкт, на радість, втіху, задоволення якого виконується дія: Sienkiewicz dopiero w «Panu Wotodyjowskim» najczarniejszym charakterem uczynit Azjq Tuhajbejowicza, postac stuprocentowo fikcyjnq, mogt go wiqc ku radosci czytelnika nawlec w finale na pa (A. Sapkowski); - Jesli musi byc czarownik, jak wszyscy twierdzicie, to najlepszy oczywiscie Arasybo -oswiadczytem ku zadowoleni wojownikow (А. Fiedler); Za barem PA WEL zongluje butelkami, ku uciesze klientow (R. Figura).

Прийменникові компоненти лексичного комплекса przez pamiqc dla, відбивають схему, запропоновану Ч. Ляхуром, який, співвідносячи основні філософські категорії: каузацію причину, наслідок і мету, називає останню «причиною в русі» і «потенційним наслідком» [13, с. 141]: Jezeli nie dla mnie, to bodaj przez pamiqc dla Aleksandra zaniechaj zartow (W. G^siorowski).

Матеріал дослідження свідчить, що нарізно- оформлені прийменники у польській мові здатні передавати семантику мети, оскільки у колі слів, суміжних понять, граматичних і синтаксичних конструкцій, висловів вони маніфестують значення цілі, кінцевого результату, призначення, позитивного чи негативного наміру. Лексична семантика прийменникових ЕС, які містять повнозначний компонент, є досить прозорою, а це дозволяє розуміти їхнє значення без контексту, отже дозволяє здійснити семантичний аспект дослідження із застосуванням компонентного аналізу і опозиційного методу.

Прийменникові еквіваленти слова аналізованої семантики виявляють особливий, системо- твірний характер будови і виконують службову, прийменникову функцію.

Зі спостережень над формою вираження випливає, що до складу переважної більшості структур входять два нарізнооформлені компоненти. Однаковий ступінь продуктивності мають прийменники z, dla, ku na, оскільки здатні репрезентувати цільові значення як первинні прийменники.

Неповнозначні лексичні комплекси, співвідносні з прийменниками із семантикою мети, виявляють парадигматичні зв'язки, утворюючи синонімічні ряди (na korzysc, z racji). У досліджуваній мові виявлено полісемічні комплекси, здатні одночасно позначати відношення мети і причини, відповідності і підстави (ze wzglqdu na, liczqc na).

Метод опису, використаний у дослідженні, доводить, що нарізнооформлені прийменники й аналоги прийменників у польській мові поєднують у собі властивості лексичної одиниці і складеного текстового слова тому, що кожна одиниця має індивідуальний план змісту і відтворюється у текстах різних стилів як неподільна єдність. Використання цього методу уможливить опрацювання принципів представлення подібних структур як в одномовних, так і перекладних словниках.

Список літератури

1. Арутюнова Н. Д. Язык цели / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка модели действия / Рос. Академия наук ; Институт языкознания. - М. : «Наука», 1992. - C. 14.

2. Бутко Л. Неповнозначні лексичні комплекси української мови (структурно-семантичний і функціонально-стилістичний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. філол. Наук : спец.10.02.01 «Українська мова» / Л. В. Бутко. - Кіровоград, 2008. - 20 с.

3. Вихованець І. Р Прийменникова система української мови / І. Р Вихованець. - К. : Наукова думка, 1980. - С. 243-244.

4. Іваненко З. Прийменникові конструкції мети в сучасній українській мові (навчальний посібник) / З. Іваненко. - Чернівці : ЧДУ, 1972. - C. 24.

5. Лучик А. Компонентний аналіз у зіставних дослідженнях лексичних одиниць / А. Лучик // Сучасні дослідження іноземної філології : зб. наук. праць. - Вип. 7. - Ужгород : Ужгородський нац. ун-т. - С. 258-262.

6. Лучик А. Прислівникові еквіваленти слова в українській мові / А. Лучик. - Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu S4skiego, 2009. - С. 167.

7. Радзиевская Т. В. Семантика слова цель / Т. В. Радзиев- ская // Логический анализ языка модели действия / Рос. Академия наук ; Институт языкознания. - М. : «Наука», 1992. - С. 23-30.

8. Bera М. W zw^zku z - prob4 opisu 4czliwosci i znaczenia / M. Bera // Akta uniwersitstis Nicolae Kopernici Filologia polska LV. - Nauki Humanistyczno-Spoteczne. - Zeszyt 347. - 2001. - S. 5-11.

9. Czerwinska I. Przyimki dwusegmentowe z czlonem pod implikuj4ce argumnt osobowy / I. Czerwinska // Akta uniwersitstis Nicolae Kopernici Filologia polska LV. - Nauki Humanistyczno-Spoleczne. - Zeszyt 347. - 2001. - S. 25-51.

10. Grochowski M. Przyimek jako wyktadnik relacji semantycznych mi^dzy wyrazeniami predykatywnymi / M. Grochowski // Polonika, 2. - 1976. - S. 73-91.

11. Kosek I. Problem interpretacji gramatycznej niektorych trzysegmentowych ci4gow stow tekstowych / I. Kosek // Zeszyty naukowe WSP w Olsztynie. - Prace Filologiczne. - z. 1.

12. Kosek I. Interpretacja dwusegmentowych ci4gow o ksztatcie wyrazen przyimkowych / I. Kosek // AUNC. - Filologia polska, 46. - 1995. - S. 65-77.

13. Lachur Cz. O istocie przyczyny w lingwistyce / Cz. Lachur // Мова. Людина. Світ : зб. наук. Статей / відп. ред. У О. Тараненко. - К. : Вид.центр КНЛУ, 2006. - С. 44.

14. Milewska B. Przyimki wtorne we wspotczesnej polszczyznie / B. Milewska. - Gdansk, 2003. - S. 228.

15. Milewska B. Wyodr^bnianie przyimkow wtornych w ci4gach o strukturze przystowek + przyimek / B. Milewska // J^zyk polski LXXX. - № 5. - 2000. - S. 374-378.

16. Nowak T. Przyimki lokatywno-inkluzyjne we wspotczesnym j^zyku polskim w gt^bi w obr^bie w srodku we wn^trzu / T. Nowak // Przce naukowe Uniwersytetu Sl4skiego w Katowicach. - Katowice : Wydawnictwo Uniwrsytetu Sl4skiego, 2008. - S. 153

17. Przybylska R. Wydzielenie przyimkow wtornych we frazach temporalnych / R. Przybylska // J^zyk Polski Rocznik LXVIII. - 1988. - S. 243-248.

3. Slownik wspol czesnego j^zyka polskiego / red. Boguslaw Dunaj. - Warszawa : Wilga, 1996. - 1440 s.

4. Milewska B. Slownik przyimkow wtornych / B. Milewska. - Gdansk : Wydawn. Uniw. Gdanskiego, 2003. - 291 s.

Размещено на Allbest.ru