Мовленнєва мелодика як просодичний маркер когнітивних стратегій англомовного лекційного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовленнєва мелодика як просодичний маркер когнітивних стратегій англомовного лекційного дискурсу

Стаття містить результати перцептивного аналізу мовленнєвої мелодики як маркера когнітивних стратегій англомовного лекційного дис-курсу. Запропоновано програму та методику формування експерименталь-ної бази й аналізу фактичного матеріалу. Вивчення мелодики передбачало дослідження шкали, ядерного тону, висотно-тонального рівня та мелодій-ного діапазону.

Ключові слова: перцептивний аналіз, мелодика, просодичний маркер, актуа-лізація, когнітивні стратегії, лекція, сприйняття інформації.

Статья содержит результаты перцептивного анализа речевой мелодики как маркера когнитивных стратегий англоязычного лекционного дискурса. Предложена программа и методика формирования экспериментальной базы и анализа фактического материала. Изучение мелодики предусматривало исследования шкалы, ядерного тона, высотно-тонального уровня и мело-дического диапазона.

Ключевые слова: перцептивный анализ, мелодика, просодический маркер, актуализация, когнитивные стратегии, лекция, восприятия информации. мовленнєвий мелодика англомовний дискурс

The present paper contains the results of the perceptual analysis of speech melody as a marker of cognitive strategies of the English lecture discourse. The program and method of forming the experimental framework and the analysis of factual material are stated. The study of speech melody involved investigation of scale, terminal tone, pitch level and pitch range.

Key words: perceptual analysis, speech melody, prosodic marker, actualization, cognitive strategies, lecture, information perception.

Інформація, що міститься в лекції, переважно сприймається через слухові аналізатори, тому дослідження просодичного оформлення лекції є центральним у розумінні когнітивного механізму сприйняття. Когнітивні стратегії задаються лектором при їх продукуванні та можуть бути виявлені при сприйнятті. Когнітивні стратегії розуміються як шлях вирішення мисленнєвих (у тому числі і тих, що вербалізуються у мовленнєвій діяльності) завдань [2, c. 37]. Таким чином, у процесі продукування мовлення когнітивні стратегії реалізуються як мовленнєві, й мають двоїсту когнітивно-мовленнєву сутність.

Основою для дослідження просодичного маркування когнітивних стратегій є принципи організації та актуалізації інформаційної структури дискурсу. Низка аргументів свідчить про значущість поділу інформації на “нову” та “дану” в когнітивних механізмах сприйняття [1; 6]. Це явище діє як механізм активізації знань адресата та розглядається як одне з двох основних когнітивних принципів побудови когнітивної площини дискурсу (О. С. Кубрякова, В. З. Дем'янков, Ю. П. Панкрац, Л. Г. Лузіна, У. Л. Чейф, Е. Прінс). Таким чином, у світлі новітніх тенденцій когнітивного підходу до мовних й мовленнєвих явищ, актуальним убачається погляд на просодичне маркування “даного” і “нового” в реченні з позицій когнітивно-дискурсивної парадигми, під ракурсом, що ще не опинявся у полі зору фонетистів. Мета цієї статті - викласти результати перцептивного аналізу мовленнєвої мелодики як маркеру ефективних когнітивних стратегій лекторського мовлення.

Дослідження просодичної актуалізації когнітивних стратегій здійснювалося відповідно до основних завдань дослідження за розробленою методикою, яка ґрунтується на комунікативно-когнітивному підході до вивчення одиниць супра- сегментного рівня. У роботі було впроваджено комплексну методику когнітивного дослідження просодії, яка передбачала залучення, крім традиційних фонетичних методів, спеціального перцептивного експерименту з елементами психолінгвіс-тичного аналізу. Психолінгвістичний експеримент дозволяє звернутися до свідо-мості слухача й визначити ступінь засвоєння інформації залежно від просодичної актуалізації когнітивної стратегії, реалізованої мовцем. В основу дослідження просодичних параметрів покладено комбінований перцептивно-акустичний фонетичний метод з елементами загальної лінгвістики [4, c. 16].

В результаті психолінгвістичного дослідження було відібрано мовленнєві зразки лекторів-дикторів (п = 6), які були охарактеризовані аудиторами- інформантами (п = 36) як “добре”, “посередньо” або “погано”, залежно від ступе-ня сприйняття інформації. Для зручності проведення експерименту кожний диктор отримав код та відповідний цифровий індекс: диктор чоловік - ДЧ, диктор жінка - ДЖ.

Другим етапом суб'єктивного, а саме аудитивного аналізу, стало дослі- дженння експериментального матеріалу аудиторами-фонетистами. На цьому етапі учасники експерименту повинні були визначити суб'єктивні перцептивні кореляти акустичних ознак просодичної актуалізації когнітивних стратегій дис-курсу лекції. У цій статті ми детально зупинимося на обговоренні результатів дослідження мовленнєвої мелодики, якій належить пріоритетна роль у комплексі просодичних засобів.

Аудитивний аналіз проведено за спеціально розробленою анкетою, що містила завдання за поданими градуальними шкалами, обґрунтованими А. А. Ка-литою [3, с. 97-98]. Для опису вказаних вище парметрів використовувалися шкали комплексу перцептивних градацій:

- тип інтонаційної шкали: поступово спадна ступінчаста, поступово спад-на ступінчаста з перерваною поступовістю, спадна ковзна, спадна скандентна, поступово-висхідна, плавно-висхідна, рівна (висока, середня низька);

- тип термінального тону: спадний, висхідний, висхідно-спадний, спадно-висхідний, рівний з урахуванням рівнів їх початку та завершення;

- тип передшкали: низька, середня, висока;

- тональний діапазон: вузький, звужений, середній, розширений, широкий;

- висотно-тональний рівень: екстрависокий, високий, середній, середньо- підвищений, середньопонижений, низький, екстранизький.

Нижче подано детальний опис отриманих результатів по кожному з проаналізованих параметрів.

Як уже зазначалось, аналіз характеру мовленнєвої мелодики передбачав дослідження шкали, ядерного тону, висотно-тонального рівня та мелодійного діапазону. Розгляд опційних елементів композиції мелодійного контуру було розпочато з важливого компонента просодичної актуалізації значущої інформації - шкали. У ході дослідження ми класифікували шкали відповідно до концепції М. А. Соколової [5, с. 154-158]. Найбільш уживаними мелодійними шкалами зразків “добре” виявилися спадна ступінчаста та рівна середня. Відзначимо, що у цій підвибірці аудитори фіксували висхідні мелодійні шкали частіше, ніж у “посередньо” й “погано”, де загальний мелодійний контур має переважно спад-ний характер. Як правило, у зразках “добре” більш емфатичні, емоційно забарв-лені мелодійні контури нової інформації протиставляються нейтральним конту-рам на фоновій. Емфаза створюється за рахунок використання ковзних низхідних та висхідних шкал; модифікацій передшкали (висока або низька); варіювання (розширення або звуження) мелодійного діапазону шкали; розши-рення діапазону ядерного тону. В інших досліджуваних зразках розбіжностей у маркуванні не засвідчено: переважає спадний характер як на фоновій, так і на новій інформації. Наведені нижче приклади відповідають загальній тенденції щодо інтонаційного контуру досліджуваних зразків.

Наприклад:

ДЧ2, який отримав оцінку інформантів “добре”, у наведеному прикладі використовує рівну середню шкалу з низьким спадним тоном вузького діапазону на фоновій інформації, а на важливій - висхідну скандентну, що поєднується з високим спадним ядерним тоном широкого діапазону. Емоційна й емфатична забарвленість шкал та фінальних тонів у цій фразі сигналізує про ступінь важливості інформаційних квантів, що надходять до слухача. Відсутність такої мелодійної актуалізації призводить до погіршення якості сприйняття. Аналіз переконливо довів, що чітке відокремлення мовцем нової та фонової інформації сприяє її кращому засвоєнню. Навпаки, відсутність різниці в просодичній актуалізації лектором інформаційних блоків не сприяє її прийому на слух.

Наприклад:

Схема-тонограма фрази “'There will be oc'casions when a 'draft 'quality will

suffice, for your 'own 'use or °some other in-house "function". ДЖ5 (“посередньо”)

Наведена схема-тонограма демонструє вживання лектором спадної скан- дентної шкали у поєднанні з низхідним ядерним тоном вузького діапазону як на важливій, так і на менш значущій інформації. Як наслідок, таке мелодійне оформлення знижує ступінь засвоєння інформації слухачем. Найбільш ужива-ними термінальними тонами у підвибірках, що були позитивно схарактеризовані інформантами, є спадні тони: високий спадний широкого діапазону на “новій” й низький спадний вузького діапазону на “даній” інформації. Незважаючи на відпо-відність загальній тенденції переважного вживання спадних тонів у лекції, існу-ють деякі розбіжності в мелодійному оформленні мовлення з різним ступенем сприйняття інформації. Високий спадний ядерний тон є характерним для “добре” і практично відсутній в інших досліджуваних підвибірках, а найбільш уживаним складним тоном тут виступає низький спадно-висхідний. Для “добре” також було відзначено вживання спеціального підйому, як засобу підсилення та надання промінантності окремим словам дискурсу. Крім того, спеціальний підйом пору-шує регулярність спадної шкали й утворює мелодійний контур з порушеною поступовістю. Фізично цей просодичний параметр відбувається як за рахунок висотно-тональних характеристик мовлення, так і за рахунок силового компо- нету. Перцептивно він сприймається як підвищення. Загалом висхідні й спадно- висхідні тони у підвибірці з оцінкою “добре” фіксувалися частіше, ніж у “посередньо” та “погано”.

Наприклад:

-->Now \ 'let's v turn to the ''first of the 'three °topicaf issues. || It's the "question of "raw та\ terial prices. || "Raw ma'terial чprices. || LDCs are 'worried \ that industrial ^countries are exploiting /hem. || Exploiting them ] by 'buying 'raw majerials from °them at 'low ч price. || And then 'sending the 'same paw majerial ' back to them \ in the form of manufactured ^ goods. || 'But \ at a "much fagher price. ||^Countries \ which produce 'primary со pmodities \ 'like 'coffee, \ for 'example/ or 'minerals °like popper, \ would ^Лlove to be pble to popy the oil- pros ducing v countries. I They'd "love to 'triple the ч price of their 'primary v products, I but at the 'same _r time \ 'not _к suffer a sigpiificant refaction in the "quantities de manded. \ | |

ДЖ2 (“погано”)

" Good ч morning у very one! || 'Welcome to the 'model ч office. || 'Last °week I 'showed you a round the , office | and 'indicated °some of the yange of equipment we fave here for ,,students to practice v using. || You have 'just had a ,lecture on pe_y ripherals, I v haven't you? || v Well, \ I 'said I'd 'talk to you in 'more 'detail to fay about v printers, \ so fere we _s go. 111

У цілому тематичні інформаційні блоки характеризуються більшою тональною варіативністю, ніж рематичні, для яких визначальними залишаються спадні тони. Це пояснюється смисловою структурою рематичного блоку, який орієнтований на оптимальну актуалізацію головної інформації. За Д. Бразилом [7] спадні тони є прокламаційними, що передають “нову” інформацію. Згідно з тією ж концепцією, висхідні тони вказують на ту частину повідомлення, яка потребує реактивації, а їх використання свідчить про те, що адресант-мовець намагається посісти домінантну роль у дискурсі.

Серед фразових наголосів у “добре” було відзначено більшу кількість емфатичних та логічних наголосів і тонів. Емфаза створюється за рахунок збіль-шення показників усіх просодичних засобів (висоти тону, гучності, тривалості). У зразках “посередньо” й “погано” переважають синтагматичні наголоси.

Розгляд мелодійного діапазону як засобу маркування інформації у дискурсі проводився на рівні синтагми. Результати опрацювання мелодійного діапазону синтагм дали можливість отримати такі відносні показники: “добре” - розширений - 73 %, середній - 20,7 %, широкий - 6,3 %; “посередньо” - роз-ширений - 16,7 %, середній - 80,2 %, звужений - 3,1 %; “погано” - розширений - 40,6 %, середній - 43,1 %, звужений - 16,3 %. Одержані дані подаються нижче у вигляді зведеної таблиці даних (табл. 1).

Зведена таблиця результатів аналізу мелодійного діапазону синтагм (%)

Таблиця 1

Як демонструє таблиця 1, синтагми зразків “добре” здебільшого актуалі-зуються в розширеній зоні мелодійного діапазону (73 %), водночас переважна більшість реалізацій (80,2 %) зразків “посередньо” припадає на сєрєдню зону. Неоднозначна ситуація спостерігається у використанні діапазонів зразків “погано”. Так, майже у рівних частках зареєстровано функціонування середнього (43,1 %) й розширеного (40,6 %) діапазонів.

На основі викладеного можна зробити висновок про те, що розширений діапазон є більш сприятливим для сприйняття усної інформації. Такий діапазон мелодики виступає орієнтиром для слухача у реалізації когнітивної стратегії лектора. Відповідно звуження діапазону призводить до зниження ступеня сприйняття інформації. Відзначено, що варіювання мелодійного діапазону в межах дискурсу зумовлюється інформаційним навантаженням і ступенем емоційної насиченості кожного конкретного фрагменту.

Результати студіювання висотно-тонального рівня фраз у мовленнєвих зразках із різним ступенем сприйняття інформації дозволили встановити таке (табл. 2): у зразках “добре” превалює середньопідвищений тональний рівень (67,2 %); більшість реалізацій (58,6 %) з сукупності “посередньо” знаходяться у високому регістрі. Відмінною рисою зразків, що були негативно охарактеризовані інформантами стало домінування середньозниженого висотно-тонального рівня (62,3 %).

Зведена таблиця результатів аналізу висотно-тонального рівня синтагм (%)

Таблиця 2

Отже, на перцептивному рівні мелодика як маркер ефективних когнітивних стратегій лекційного дискурсу характеризується поступово спадними та рівними шкалами в поєднанні з низькими й високим спадними тонами переважно серед-нього та розширеного діапазонів. Розрізнення мовцем мелодійних контурів на новій і фоновій інформації ефективно актуалізує когнітивну стратегію мовця. Інформація реалізується здебільшого в розширеній зоні тонального діапазону, із погіршенням якості сприйняття частка розширеного діапазону значно змен-шується. Дослідження висотно-тонального рівня виявило, що домінування се- редньопідвищеного регістру з тенденцією до високого позитивно вплинуло на ступінь сприйняття інформації у лекції.

Перспективу подальших досліджень може скласти іструментальний ана-ліз акустичних корелятів перцептивних показників мелодики із застосуванням новітніх комп'ютерних програм і технологій. Інструментальні виміри значно уточ-нюють дані, отримані при чуттєвих оцінках, та дають можливість дослідникові провести багатосторонній і багатофакторний аналіз об'єкта дослідження. Зокрема, планується розглянути такі показники значень частоти основного тону (ЧОТ): напрям зміни руху ЧОТ; максимальна і мінімальна ЧОТ; локалізація мак-симумів і мінімумів ЧОТ; частотний діапазон; типи тонального контуру завер-шення з урахуванням їх діапазону.

Література

1. Абашина В. Н. Роль актуального членения в процессах, связанных с вербализацией когнитивной деятельности, 2004 [Електронний ресурс] / В. Н. Абашина. - Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultNar/knp.htm. 49-1/knp49 -1-7-9.htm.-

Назва з екрана.

2. Аксенова Г. Н. Когнитивные стратегии аргументативной деятельности: на материале судебной речи : дис. ... канд. филол. наук : спец.10.02.19 / Аксенова Галина Николаевна. - Барнаул, 2005. - 199 с.

3. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу емоційного висловлю-вання : монографія / Алла Андріївна Калита. - К. : Вид. центр КДЛУ, 2001. - 351 с.

4. Потапова Р. К. Язык, речь, личность / Р. К. Потапова, В. В. Потапов. - М. : Языки славянской культуры, 2006. - 496 с.

5. Соколова М. А. Практическая фонетика английского языка : учеб. для студ. выш. учеб. заведений / М. А. Соколова, К. П. Гинтовт, Л. А. Кантер, Н. И. Крылова, И. О. Тихонова, Г. А. Шабадаш. - М. : Гуманит. изд. центр “ВЛАДОС”, 2001. - 384 с.

6. Янко Т. Е. Когнитивные стратегии в речи: коммуникативная структура русских интродуктивных предложений / Татьяна Евгеньевна Янко // Вопросы языкознания. - 1994. - № 6. - С. 37-59.

Brasil D. The Communicative Value of Intonation in English / David Brasil. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - 188 p. Размещено на Allbest.ru