Специфіка англійського діалогічного мовлення соціально-педагогічної спрямованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка англійського діалогічного мовлення соціально-педагогічної спрямованості

Мулик К.О.

Ключові слова: діалогічне мовлення, соціально-педагогічна сфера, професійна діяльність.

Ключевые слова: диалогическая речь, социально-педагогическая сфера, профессиональная деятельность.

The article focuses on dialogical speech of socio-pedagogical orientation. The specific characteristics of dialogue of specialists in socially-pedagogical sphere are identified.

Keywords: dialogical discourse, socially-pedagogical sphere, professional activity. діалогічне мовлення педагогічний соціальний

Нині активно розвивається міжнародна співпраця, відбувається поступове взаємопроникнення культур через обмін інформацією в різних сферах людської діяльності. Англійська мова - це універсальна мова комунікацій. Англійська мова фактично стає другою мовою людства. Фахівці різних галузей часто бувають в зарубіжних країнах, де необхідні знання англійської. Вільне володіння іноземною мовою, разом з професійними навичками, дозволить фахівцю отримати гідну роботу і побудувати успішну кар'єру. Отже, уміння іншомовного діалогічного мовлення є частиною професійної компетенції соціальних педагогів і ця проблема є нині актуальною з точки зору лінгвістики.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. До питання щодо діалогічного іноземного мовлення звертались багато вітчизняних та іноземних дослідників. Так, проблему розвитку діалогічного мовлення професійної спрямованості розглядали такі вчені як Н.А. Сура, Н.В. Саєнко, В.Д. Дев- кін, С.Г. Агапова, Г.П. Грайст, В.А. Бухбіндер, І.О. Зимняя, С.С. Коломієць, В.П. Скалкін та інші.

Проблема лінгвістичних особливостей жанру ділового листування розглядається у роботах О.Ю. Дубенко, І.Б. Іванової, В.В. Калюжної, Т.М. Ка- менєвої, Т.Д. Пасічник, І.М., Підгайської, І.Д. Суханової.

Серед іноземних вчених цю тему досліджували L. Hamp-Lyons, В. Hearsley, С. Norman, R. Rycroft, P.Ernestта інші.

Метою нашого дослідження є аналіз діалогічного мовлення соціально-педагогічної спрямованості.

Вивчення будь-якого об'єкта лінгвістичного дослідження, очевидно, слід починати з визначення його онтології, з виділення його основних характеристик, властивостей, ознак. Діалогічне мовлення має свої особливості: у межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець, тому співрозмовник не тільки має вміти говорити, але й слухати і розуміти, що йому кажуть для того, щоб змогти правильно і вчасно зреагувати на сказане.

Специфіка професійної діяльності соціальних педагогів, можливості їх подальших контактів з зарубіжними колегами зумовлюють актуальність оволодіння уміннями професійно спрямованого діалогічного мовлення.

Услід за О. Б. Тарнопольським та С. П. Кожушко вважаємо, що для професійно орієнтованого спілкування найбільш характерною формою комунікації є діалог з елементами монологу, коли обидва співрозмовники по черзі обмінюються поширеними монологічними висловлюваннями [5, 60]. Ми згідні з думкою Г. В. Кравчук, що професійно орієнтований діалог - це діалогічний монолог, що є обміном мікромонологами, які чергуються з діалогічними репліками [1, 8].

Однією з найважливіших особливостей діалогічного мовлення соціально-педагогічної спрямованості є його ситуативність, тобто, фактично, зовнішні обставини, в яких відбувається спілкування: місце, час, особистість партнера (партнерів), соціальні ролі співрозвомників тощо. Важливість ситуативності у діалогічному мовленні зумовлена тим, що часто зміст комунікації можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Іншими словами, існує чітка співвіднесеність діалогічного мовлення зі ситуацією, що, однак, не можна розуміти буквально [3, 147]. Як зазначає Є. Пассов, самі зовнішні обставини ситуації можуть у момент мовлення не бути наявними, проте вони є у свідомості комунікантів і включені в неї [6, 27]. Це можуть бути якісь минулі події, відомі лише співрозмовникам, їхні переживання, життєвий досвід, спільні відомості тощо.

На основі аналізу сучасної літератури, результатів опитування студентів та викладачів соціально-педагогічих дисциплін ДЗ «ПНПУ ім. Ушинсько- го» ми виявили такі типові комунікативні ситуації іншомовного діалогічного спілкування:

- встановлення контактів/стосунків;

- представлення власних відкриттів/досягнень/проектів у соціально-педагогічній сфері та їх обговорення на міжнародних конференціях.

- участь у подальшому обговоренні власної доповіді та інших доповідей в офіційній та неофіційній обстановці на міжнародному семінарі, симпозіумі або конференції;

- обговорення з іноземними колегами інформації про новітні досягнення сучасної науки;

- переговори із зарубіжними колегами про співпрацю;

- профілактична робота, обговорення проблемних ситуацій з батьками, учнями.

До основних типів діалогів, які є найбільш функціональними у професійній діяльності соціального-педагога є: діалог-розпитування, діалог-домов- леність, діалог-обмін враженнями, діалог-обговорення.

Аналіз ОКХ спеціалістів даної галузі, програми з англійської мови для професійного спілкування соціального педагога та тематики текстів навчального підручника «English for social teachers» (Мартинова Р.Ю., Алексєє- ва О.Б., Мулик К.О) дав нам змогу уточнити вміння, необхідні для успішного ведення діалогу:

- реагувати на суттєво важливу інформацію під час детальних обговорень, дискусій, лекцій, бесід, що пов'язані з навчанням та професійною діяльністю соціального-педагога;

- чітко аргументувати погляди під час дискусій стосовно актуальних тем академічного та професійного життя;

- адекватно реагувати на позицію, погляди співрозмовника;

- пристосовуватися до змін, які трапляються під час бесіди і стосуються її напряму, стилю.

Особливістю діалогічного мовлення соціального педагога є його емоційна забарвленість. Діалог завжди має емоційне забарвлення, оскільки фахівець передає свої думки, почуття,ставлення до того, про що йдеться, саме тому він містить репліки подиву, захоплення, незадоволення та інші. У живому емоційно забарвленому мовленні з семантичної структури в стилістичних цілях може бути виключений сполучник. Асідентон, (виключення сполучника), може виконувати в мові декілька функцій. Перш за все, відсутність сполучника відособляє, робить більш самостійними частини висловлювання, підкреслюючи тим самим інформацію в кожній з них. В офіційно діалогічному мовленні соціально-педагогічного спрямованості особливого значення набувають засоби його інформаційної сегментації, що пояснюється передусім необхідністю виділення важливих елементів висловлення, просодичне оформлення ключових слів, які є найбільш емоційно й комунікативно навантаженими словами в реченні та вирізняються інтонаційно-смисловою активністю як актуалізатори текстового змісту. Вони здебільшого оформлюються за допомогою таких параметрів: логічного наголосу, який виділяє комунікативний центр речення; сповільнення темпу мовлення під час виділення комунікативно-вагомої інформації; переривання поступової спадної шкали; вживання складних ядерних тонів; підвищенню тонального рівня або гнучкості мовлення на виділеному слові.

Однією з дистинктивних ознак варіативності англомовного діалогічного соціально-педагогічного мовлення на перцептивному рівні є темп мовлення, який детермінує характер паузації, членування мовлення на синтагми та його ритмічну організацію. Як відомо, варіативність темпу залежить від ступеня офіційності мовлення: саме темп виступає показником ситуативної зумовленості мовлення. В офіційно-діловому спілкуванні темп мовлення може виступати засобом інформативного членування повідомлення, що дозволяє слухачеві розмежовувати основну й фонову інформацію: сповільнення темпу спостерігається на важливих інформативно актуальних частинах повідомлення, у свою чергу менш важливі частини вимовляються прискореним темпом. Таким чином, інтонація підвищує прагма-інформативний потенціал висловлень мовця. Разом із тим, темп діалогу може слугувати індикатором зниження ступеня його офіційності та підвищення його емоційно-прагматичного потенціалу. Зі зростанням емоційно-прагматичного потенціалу висловлення спостерігається загальне прискорення темпу вимовляння, яке може набувати різних емоційно-конотативних відтінків.

Іншою визначальною рисою діалогічного мовлення соціального педагога є його спонтанність. Відомо, що мовленнєва поведінка кожного учасника діалогу значною мірою зумовлюється мовленнєвою поведінкою другого партнера. Саме тому діалогічне мовлення неможливо заздалегідь спланувати. Обмін репліками відбувається досить швидко, і реакція вимагає нормального темпу мовлення. Це й зумовлює спонтанність, непідготовленість мовленнєвих дій, потребує досить високого ступеня автоматизова- ності і мобілізуючої готовності використання мовного матеріалу.

Професійне діалогічне мовлення має двосторонній характер. Спілкуючись, фахівець-співрозмовник виступає то в ролі мовця, то слухача, який повинен реагувати на репліку партнера. Репліки бувають різної протяжності - від однієї до кількох фраз. Найбільш типовою вважається однофразова репліка. Розрізняють такі види реплік: репліка-спонукання, репліка-реакція, в іншій термінології - керуюча (перша) і спонукаюча (друга) або ініціативно- реактивна. Іншими словами, обмін репліками не може здійснюватися без взаємного розуміння, яке відбувається через аудіювання, а в сучасних умовах застосування комп'ютера реалізується головним чином у формі писемного мовлення.

Зазначимо, що в сучасному світі ділове листування електронною поштою може розглядатися як один із способів обміну інформацією і найбільш універсальний засіб встановлення та підтримання офіційних, службових контактів - тобто одним із різновидів професійного діалогу. Як різновид ділової комунікації, електронне листування є специфічною формою двосторонньої взаємодії суб'єктів, які вступають до неї як партнери [2, 127], опосередковано часом та простором, передбачає спрямованість на співпрацю, взаєморозуміння і співробітництво у вирішенні питань [6, 8-9].

Ділові електронні листи можуть бути офіційними або неофіційними. Диференціація електронних листів на офіційні та неофіційні знаходить відображення у стилістичному забарвленні лексико-граматичних засобів, що вибираються залежно від контексту ситуації спілкування. При складанні офіційних ділових електронних листів використовують стандартні фрази і конструкції, чітко визначену композиційну структуру, великий відсоток кліше, що підвищує рівень офіційності. Неофіційні ділові електронні листи припускають вживання менш формалізованої лексики, експресивних мовних елементів. У них також використовуються шаблони, але менш формальні за стилем. Мовленнєвими засобами зменшення рівня офіційності виступають розмовні за стилем мовленнєві формули, кліше для встановлення, підтримання та виходу з контакту, спеціалізована лексика, термінологія та специфічна абревіатура. Мовними засобами зменшення рівня офіційності виступають засоби пом'якшення категоричності: модальні фрази, дієслова, частки, розділові питання, умовний спосіб тощо та лексичні одиниці, що відповідають вимогам політ коректності.

Діалогічні електронні листи соціально-педагогічної тематики, так само як і усний діалог, складаються з декількох окремих висловлювань-реплік, які за характером взаємодії можуть бути ініціативними або реактивними. Щодо мовленнєвих засобів, які відтворюють якості діалогічного мовлення, то до них відносяться такі: вживання розмовних за стилем мовленнєвих формул характерних для ситуацій неформального спілкування; часова невизначеність, прості розповідні речення з дієсловами в Present Indefinite та Present Perfect. За характером логіко-синтаксичних зв'язків це - повідомлення, яким притаманні часові відношення, короткий виклад фактів у стислій інформаційній формі. Інформативність цих текстів забезпечується високим рівнем знайомства обох комунікантів з предметом обговорення. Це пояснюється особливостями писемного діалогічного мовлення, а саме його спонтанністю.

Іноземна мова виступає не лише показником загальної і професійної культури фахівця, але й засобом формування єдиного європейського ринку висококваліфікованих фахівців. Соціальний вчитель зобов'язаний бути не тільки компетентним фахівцем з високою науковою і діловою кваліфікацією, виконавською дисципліною; не лише духовно багатою особистістю, що несе моральну відповідальність за свою професійну діяльність, він має бути водночас комунікабельною особистістю з достатньою культурою іншомовного спілкування, вмінням вести англомовний діалог, дискутувати, забезпечувати позитивний моральний та емоційний настрій у професійній взаємодії. У ході професійного діалогу соціальний педагог не тільки кількісно збільшує свій комунікативний досвід, він обирає певну стратегію спілкування з властивими їй нормами, прийомами і засобами.

Перспективою подальшого дослідження бачимо у складанні англо- українського термінологічного словника соціально-педагогічної спрямованості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кравчук Г. В. Методика навчання студентів технічних спеціальностей професійно орієнтованого англійського діалогічного мовлення на основі текстів науково-технічної реклами: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. В. Кравчук. - К., 2010. - 358 с.

2. Ломов Б.Ф. Категория общения и деятельности / Б.Ф. Ломов // Вопросы философии. - 1979. - №8. - С. 127.

3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. - К., 2002.

4. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению./ Е.И. Пассов. - М.,1989.

5. Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: учеб. пособие / О. Б. Тарнопольський, С. П. Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. -192 с.

6. Чаковская М.С. Текст как сообщение и воздействие/ М. С. Чаковская. - М.: Высшая школа,1986. - 128 с. [Библиотека преподавателя]

Размещено на Allbest.ru