До питання про дефініцію і морфеміку інноваційно-технічного глосарія

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811. 111'37

ДО ПИТАННЯ ПРО ДЕФІНІЦІЮ І МОРФЕМІКУ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ГЛОСАРІЯ

Метою статті є виявлення та аналіз специфічних рис лексем, що складають інноваційно-технічний глосарій німецької та української мов, а також вивчення особливостей їхньої морфемної структури і відповідно словотвору. Новизна висунутої проблеми зумовлена недостатністю ґрунтовних досліджень термінів сфери новітніх технологій у німецькій та українській мовах. Стаття також має на меті дослідити та порівняти морфеміку зазначеної лексики на прикладі виокремлених семантичних категорій “суб'єкта”, “локації”, “процесу” та “елементів технології”. Таким чином, об'єктом дослідження є конституанти інноваційно-технічного глосарія на рівні слова та словосполучення. Предметом дослідження виступає морфемна структура зазначеної лексики.

Вивчення лексичного глосарія починається з визначення дефініції та морфологічної структури його конституантів. У нашому дослідженні трактуємо інноваційно-технічний термін як лексему чи словосполучення, яке виражає зафіксоване у словнику спеціальне поняття сфери інформаційних технологій, що розкриває сферу його функціонування. Оскільки конституанти інноваційно-технічного глосарія належать до фахової лексики, вважаємо за доцільне навести основні дефініції терміна як лексичної одиниці, що позначає реалії окремої сфери знань.

У сучасній лінґвістиці існує низка трактувань терміна, серед яких виокремимо визначення О. Ахманової як “слова чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. ін.) мови, яке створюється (приймається, запозичується і т. ін.) для точного найменування спеціальних понять і позначення спеціальних предметів” [1, с. 474]. Погоджуємося із трактуванням В. Виноградова, на думку якого “слово виконує номінативну або дефінітивну функцію, тобто є засобом чіткого позначення та засобом логічного визначення” [2, с. 20]. Т. Кияк зазначає, що термінові притаманна дефінітивність, оскільки кожен термін зіставляється з чітким окремим визначенням; термінові властива відносна автономність і незалежність від контексту; термін повинен визначатися точністю, хоча у фахових мовах і субмовах зустрічаються численні “хибно орієнтовані” одиниці; термін повинен бути коротким; термін повинен бути однозначним, хоча такої однозначності треба домагатися в межах однієї терміносфери; термін не може утворюватися на базі діалектизмів, жаргонізмів, варваризмів [3, с. 12--13]. Поділяємо думку Т. Кияка, за якою термін не є ізольованою, незалежною одиницею загальновживаної мови і має лише йому притаманні властивості, а виступає повноцінною частиною загального складу мови, де властивості слів проявляються більш визначено, регламентовано, відповідно до вимог професійного спілкування [3, с. 13].

Важливим, на нашу думку, є визначення функціонального поля фахової лексики. Так, В. Лейчик виокремлює такі функції терміна:

— номінативну -- називання класу спеціальних об'єктів або їх ознак;

— сигніфікативну -- позначення загального поняття, яке є елементом системи спеціальних понять певної галузі науки чи техніки;

— комунікативну -- передача в часі і просторі фахових знань [4, с. 36].

Термін тісно пов'язаний із поняттям терміносистеми, під якою розуміють упорядковану сукупність термінів, що описують певну спеціальну сферу [3, с. 11]. О. Селіванова трактує термінологію як “систему слів і сполук, що позначають коло понять спеціальної сфери спілкування в науці, виробництві, техніці, мистецтві тощо”, якій властиві певні ознаки, а саме:

— прагнення до однозначної відповідності, тобто моносемії, яке порушується у всіх терміносистемах, що спричинено різними аспектами дослідження того самого поняття або невпорядкованістю термінологічного апарату певної течії, галузі чи теорії через їхню новизну;

— прагнення до усунення синонімії шляхом конкретизації строгої дескрипції синонімічних пар або дублетів;

— відкритість і динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре- і детермінологізації, постійному поповненні системи новими термінами;

— прозорість внутрішньої форми терміна, що полегшує його сприйняття і збереження у терміно- системі;

— жорстка конвенційність, що дає змогу застосовувати терміни у певній обмеженій сфері спілкування;

— стилістична нейтральність термінології відображена в галузевих термінологічних словниках, які є різновидом енциклопедичних словників і містять дефініції термінів [5, с. 618].

З огляду на сказане вище, запропонуємо власне визначення інноваційно-технічної терміносисте- ми, яка є сукупністю впорядкованих термінів, що характеризуються спільною смисловою спрямованістю та зв'язністю і виражають поняття новітніх технологій. Інноваційно-технічний глосарій - це сукупність лексичних засобів, які обслуговують теорію і практику новітніх технологій та позначають поняття новітньої техніки.

Оскільки морфемна структура інноваційно-технічного терміна має безпосередній стосунок з його значенням, тому вважаємо за доцільне проаналізувати німецькі та українські конституанти інноваційно-технічного глосарія та визначити їхні найпродуктивніші моделі, а також порівняти механізм утворення термінологічних лексичних одиниць в обох мовах.

Німецькі терміни сфери інноваційних технологій характеризуються здебільшого дериваційним способом творення (за допомогою додавання афіксів до основи лексеми), а саме:

- префіксальний спосіб словотвору: (der Abbruch, das Ablaufprotokoll, die Festplatte, der Festpunkt, das Uberbrennen, der Uberlauf);

- суфіксальний спосіб словотвору (die Betriebsmittelzuweisung, die Dateierklarung, der Dateispeicher, der Hostrechner, die Programmvertraglichkeit, die Transposition);

- префіксально-суфіксальний спосіб словотвору (dieAbbruchbedienung, dieAujwartsvertraglichkeit, die Ausgabeeinheit, die Auswahlschaltung, der Einchiprechner, die Ubertragsbildung) [6].

За А. Статкевич та О. Фенчук, німецький інноваційно-технічний глосарій містить велику кількість абревіатури, яка переважно має номінативний характер. Скорочення представлені англійською мовою, а пояснення їх значень подаються німецькою (die Umwandlung der Namen der Webserver in eine Zahlenfolge (укр. - система доменних імен); Damit kann man Text-, Programm-, Ton-, und Videodaeien von einem anderen Rechner herunterladen (укр. - протокол відправлення файлів); Unterhaltung im Internet, die uber Eingabe von Schrift in die Tastatur erfolgt (укр. - протокол підтримки діалогового спілкування через Інтернет). Часто абревіації в німецькій мові сполучаються з нескороченими словами, утворюючи нову термінологічну одиницю (HTTP Server (Hyper-Text Transfer Protocol Server), BBBOnLine (Better Business Bureaus Online), virtual ISP (virtual Internet Service Provider). Абревіації часто включають у себе також не- початкові літери (IPX/SPX (Internetwork Packet eXchange / Sequenced Packet eXchange), XBRL (eXtensible Business Reporting Language) або цілі складові відрізки - UNIVAC (UNIVersal Automatic Computer), XLink (Extensible Linking Language), MagRAM (Magnetoresistive Arbeitsspeicher in einem Computer). Складові абревіатури є доволі продуктивним типом словотворення. Випадати може будь- яка частина слова (Pro (processor), E-mail (electronic mail), Kbyte (kilobyte), searchandizing (search and merchandizing)) [6]. На думку дослідниць, німецька комп'ютерна термінологія містить також велику кількість складних слів, які переважно представлені іменниками: die Ubertragungscharakteristik, die Vordergrundverarbeitung, die Adressendekodierlogik, die Laufzeitunterstutzung [7, с. 176]. інноваційний термін глосарій морфемний

Дослідниці також звертають увагу на один із видів словотворення складних слів комп'ютерної термінології в німецькій мові, де перша частина складного слова є англійською, а друга - німецькою: die Download-Adresse, der Frame-Buffer, die Host-Sprache, die Multisession-Aufnahme, der Read-Befehl, das Schell- Benutzerinterface, die Byteverarbeitung. Також наведено ще один спосіб творення слів - написання через дефіс цілих словосполучень: die Ariphmetik-Logik-Einheit, die Basis-Kollektor-Spannung, die Link-Bibliothek, die Reset-Taste, das Zweiphasen-Sperrprotokol [7, с. 177].

Як свідчать кількісні обчислювання, найпродуктивнішими способами словотворення німецького інноваційно-технічного глосарія є афіксація, словоскладання та скорочення, що, на нашу думку, пов'язано з граматичними та морфологічними особливостями німецької мови.

У таблиці 1.1. подано морфемну структуру німецьких інноваційно-технічних термінів, у якій відображено основні способи словотвору та їх відсоткове співвідношення у виокремлених нами семантичних категоріях суб'єкта, локації, процесу та елементів технології, що формують інноваційно-технічний глосарій німецької мови. За даними таблиці, у морфемній структурі німецького інноваційно-технічного глосарія менше представлені конверсія та синтаксичний спосіб утворення термінів. Натомість афіксація, словоскладання та скорочення становлять більшість:

Морфемна структура німецьких інноваційно-технічних термінів за А. Статкевич та О. Фенчук

Таблиця 1.1

Українські терміни інноваційно-технічного глосарія характеризуються здебільшого дериваційним та синтаксичним способом словотворення, що, своєю чергою, пов'язано з морфологічними та граматичними особливостями української мови:

— префіксальний спосіб словотвору: поліфонія, міжмережа;

— суфіксальний спосіб словотвору: аналоговий, зображення, командний, локальний, супутник, інформаційний, маршрутизатор, растерізація;

— префіксально-суфіксальний спосіб словотвору: затримка, прокрутка, підшвидкість [8].

Як і німецька, українська термінологія інноваційних технологій представлена чималою кількістю абревіатури: ВІДЕООЗПП (пам'ять, спеціально адаптована для використовування у відеоадаптерах), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), ПК (персональний комп'ютер), ФКІ (формат керуючої інформації), ММГ (мобільна мережева графіка), Р6 (шосте покоління мультипроцесорів), Р7 (наступник процесорів Pentium Pro і Pentium II від компанії Intel) [8].

Особливої уваги заслуговують терміни, утворені за допомогою словоскладання: слот-граматика, слово-ознака, пакет-модуль, оригінал-макет, об'єкт-нащадок, мітка-заповнювач, меню-каскад, лямбда-числення, користувач-непрограміст, крос-засоби, крос-система, регістр-пам'ять, буфер- текст тощо [8]. А. Ніколаєва зазначає, що оскільки композити мають синтаксичну базу у вигляді вихідної словосполуки, то за характером синтаксичних відношень між компонентами розрізняють два основні типи складних слів -- із сурядним та підрядним зв'язком. В інноваційно-технічному глосарії наявні деривати, утворені за допомогою кожного з них. Комбінацією рівноправних компонентів є терміни: бенчмарк-задача, бенчмарк-оцінка, блок-схема, буквено-цифровий, буфер-тест, вектор- функція, десятково-двійковий, дельта-маршрутизація, електронно-оптичний, згортка-розгортка, інженерно-технічний, крос-транслятор, крос-асемблер. Підрядний зв'язок компонентів, на думку дослідниці, передбачає наявність серед них синтаксично головних і залежних: букводрукувальний, век- торнозначний, взаємоблокування, взаємозв'язок, восьмизначний, внутрішньосхемний, двоцифровий, графоповторювач, графоаналітичний, дев'ятиразовий, криптографія, криптологія, методологія, машинозалежний, многовид, многократний, многочлен, низькопріоритетний, низькочастотний, нескінченновимірний, перфочитач, перфострічка, самозаписувач, самомодифікація [9, с. 39].

За способом сполучування компонентів А. Ніколаєва розрізняє атематичні та тематичні композити. Перша група складних термінів або складників складних термінів утворюється безпосередньою інтеграцією. Мотивуючими основами при цьому однаково є як інтернаціональні компоненти, так і основи суто українських слів [9, с. 40].

Погоджуємося з дослідницею в тому, що завдяки тому факту, що функція складних слів у спеціальному тексті зводиться до семантичної компресії, конденсації інформації, спрощення морфолого- синтаксичних засобів у плані вираження та трансформації синтаксичних структур, то названі утворення якнайкраще здатні задовольнити основні вимоги до термінології -- ясності, точності та компактності. У таблиці 1.2. зображено морфемну структуру українських термінів сфери новітніх технологій, у якій відображено основні способи словотвору та їх відсоткове відношення у виокремлених нами семантичних категоріях суб'єкта, локації, процесу та елементів технології, що, своєю чергою, формують український інноваційно-технічний глосарій:

Морфемна структура українських інноваційно-технічних термінів за А. Ніколаєвою