Конституенти лексико-семантичного поля "Емоційний стан" у поетичних текстах Д. Паркер

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституенти лексико-семантичного поля "Емоційний стан" у поетичних текстах Д. Паркер

Слова перебувають одне з одним в певних синтагматичних і парадигматичних відношеннях, вони існують не ізольовано одне від одного, а об'єднуються за допомогою окремих значень. Саме тому й відбувається систематизація лексичних одиниць за семантичною ознакою.

На утвердження думки про системність лексики великий вплив мали дослідження німецьких лінгвістів Й. Тріра, Г. Ібсена, В. Порціга. Помітний внесок у розробку лексико-семантичної теорії зробили також такі вчені, як: Ю.Д. Апресян, І.В. Арнольд, М.П. Кочерган, Й.А. Стернін.

Проте незважаючи на велику кількість наукових праць з теорії лексико-семантичного поля, сам термін «лексико-семантичне поле» досі не набув однозначного тлумачення й інколи використовується як синонімічний до термінів «семантичне поле», «семантична група», «тематична група», «парадигма», «ряд».

Спираючись на дослідження вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, ми визначаємо семантичне поле як сукупність взаємообумовлених значень слів, об'єднаних спільністю будь-якої понятійної сфери мови, що має певну структурно-функціональну спрямованість і виражає спосіб світосприйняття певним народом, етносом [1; 2].

Варто зазначити, що поля можуть виділятися цілком довільно і належати до різноманітних сфер вживання мови. Кожне семантичне поле пов'язане з іншими семантичними полями мови і в своїй сукупності утворюють мовну систему. Лексичні одиниці можуть входити до багатьох семантичних полів [1, с.86].

Обов'язковою для лексико-семантичного поля є наявність спільної семантичної ознаки, яка об'єднує усі одиниці поля та зазвичай виражається лексемою з узагальнюючим значенням. Ця інтегральна ознака зустрічається у лінгвістичній літературі під різними назвами: класема (В.Г. Гак, І.В. Арнольд), маркер (Дж. Катц, Дж. Фодор), ядерна сема (Л.М. Васильєв). На думку З.Д. Попової, найбільш поширеним терміном для інтегральних сем лексичних груп є «архісема».

Зазвичай лексико-семантичне поле об'єднує ряд мікрополів - словесних угруповань, що співвідносяться з підкатегоріями (парцелами) у межах загальної поняттєвої категорії. Серед мікрополів вирізняються:

1) ядерне мікрополе (містить одиниці, які систематично експлікують категорію і представляють її найбільш однозначно);

2) периферійне мікрополе (тут зосереджено одиниці, значення яких меншою чи більшою мірою відхиляються від семантики ядерного мікрополя, що надає периферії лексико-семантичного поля вигляд "прошаркового" утворення). Віддалений "прошарок" периферії поля є маргінальним, він перетинається з периферією інших полів. Цей чинник свідчить про наявність міжпольових реляцій і безперервність семантичного простору мови [3, c. 42].

Метою нашої статті є виявлення конституентів лексико-семантичного поля «Емоційний стан» та засобів їх репрезентації у поетичних текстах Д. Паркер.

Оскільки емоційний стан людини може бути репрезентований через опис її відчуттів або ж почуттів, конституентами лексико-семантичного поля «Емоційний стан» виступають саме мікрополя «Відчуття» та «Почуття», хоча їх виокремлення є досить умовним та суб'єктивним, так як неможливо абсолютно точно визначити межі між цими екзистенціями емоційного стану.

Яскравим прикладом, що ілюструє мікрополе «Відчуття» лексико-семантичного поля «Емоційний стан», є вірш “Autumn Valentine“ («Осінній Валентин»), в якому лірична героїня розповідає про те, як колись її серце було розбите, та передає емоції, які вона переживала на той момент.

In May my heart was breaking-

Oh, wide the wound, and deep!

And bitter it beat at waking,

And sore it split in sleep.

And when it came November,

I sought my heart, and sighed,

"Poor thing, do you remember?"

"What heart was that?" it cried [4]

семантичний емоційний мова

Тут мікрополе «Відчуття» репрезентоване парцелою «Душевний біль», складовими якої є лексичні одиниці to break (розбивати), to sigh (зітхати, тужити) to cry (кричати, плакати), bitter (болісно), sore (боляче, тяжко) та wound (рана). Кожна з зазначених лексем у своєму прямому чи конотативному значенні відображає відчуття душевного болю ліричної героїні, її розпач через нещасливе кохання. Крім того, до парцели «Душевний біль» можна також віднести іменники аutumn (осінь) та November (листопад), оскільки ці лексеми, окрім семи на позначення пори року та місяця, містять також сему передачі людських почуттів та відчуттів, адже осінь та осінні місяці мають асоціативний аспект значення з відчуттям душевної туги, розпачу, смутку, печалі. Лексеми bitter та sore можна виокремити як домінанти парцели «Душевний біль», бо її денотація закладена у прямому значенні обох цих слів.

Аналізуючи мікрополе «Почуття» як складову лексико-семантичного поля «Емоційний стан», варто зазначити, що у творчості Д. Паркер воно загалом представлене парцелою «Кохання», що, у свою чергу, має досить складну будову. Д. Паркер має своє специфічне бачення кохання, яке вона часто тлумачить як гнітюче почуття, що супроводжується смутком, розпачем, та розчаруванням. У віршах Д. Паркер ми часто спостерігаємо регенерацію кохання в інші почуття або відчуття ліричної героїні й у такому випадку дуже складно встановити межу між тим чи іншим емоційним станом, визначити точку трансформації почуттів.

Таке авторське бачення кохання ми спостерігаємо у вірші “The Immortals” («Безсмертні»):

If you should sail for Trebizond, or die,

Or cry another name in your first sleep,

Or see me board a train, and fail to sigh,

Appropriately, I'd clutch my breast and weep.

And you, if I should wander through the door,

Or sin, or seek a nunnery, or save

My lips and give my cheek, would tread the floor

And aptly mention poison and the grave.

Therefore the mooning world is gratified,

Quoting how prettily we sigh and swear;

And you and I, correctly side by side,

Shall live as lovers when our bones are bare

And though we lie forever enemies,

Shall rank with Abelard and Heloise [5]

семантичний емоційний мова

Тут мова йде про трагічну історію двох закоханих. Лірична героїня каже, що її серце дуже страждатиме, якщо з коханим станеться біда. Вона також переконана, що її коханий шукатиме спосіб померти, якщо вона відречеться від грішного земного життя. І навіть після смерті вони будуть поруч, як нерозлучні відданні одне одному закоханні, як Абелар та Елоіза. Весь світ буде захоплюватися та дивуватися їх коханню та стражданням, які воно їм принесло.

Щоб передати трагічність цієї історії кохання, Д. Паркер використовує такі лексичні одиниці: to die (померти), to cry (кричати), to sigh (зіткахи, тужити), to clutch (стискати), to weep (ридати), to sin (грішити), to swear (клястись), poison (отрута), grave (могила). Всі виокремленні лексеми у контексті цього поетичного тексту можна об'єднати у фрагмент «Страждання» парцели «Кохання» лексико-семантичного мікрополя «Почуття», оскільки ці слова дають негативну характеристику почуття кохання. Конституентами парцели «Кохання», зважаючи на контекстуально-асоціативний аспект, можна вважати алюзивні власні назви Abelard and Heloise (Абелар та Елоіза), адже кохання ліричної героїні та її обранця порівнюється з легендою про любов Абелара та Елоізи, які попри велику різницю у віці, супротив рідних, та інші несприятливі обставини, все ж були разом і навіть після смерті поховані в одній могилі. Домінантою парцели «Кохання» визначаємо лексему lover (закоханий, коханець), оскільки вона найбільш повно репрезентує денотацію «кохання».

Отже, на основі поданого вище аналізу, можна стверджувати, що підставою для виділення лексико-семантичних полів може служити наявність спільного змістового, понятійного, предметного або функціонального компонентів у структурі значення слова. Конституенти лексико-семантичного поля формують ядерне та периферійне мікрополя. Кожне з виділених мікрополів складається у свою чергу з парцел - родо-видових структур, підкатегорій у межах однієї категорії - кожна з яких має свою домінанту, визначену методом семантичного аналізу, та архісему - спільний для всіх членів семантичний компонент.

Література

1.Кезина С. В. Семантическое поле как система / С. В. Кезина // Филологические науки / ст. ред. П. А. Николаев. - Вып. 4. - М.: Нефтяник, 2004. - C. 86.

2.Попова З. Д. Лексическая система языка - Изд. 2, доп и испр./ З. Д. Попова, И. А.Стернин. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2007. - 178 c.

3.Ткач О. М. Базові категорії та властивості семантичного поля / О. М. Ткач [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/98AF~1/AppData/Local/Temp/apko_2011_2_32.pdf

4.Parker D. Autumn Valentine [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://famouspoetsandpoems.com/poets/dorothy_parker/poems/19298

5.Parker D/ The Immortals [Tktrnhjyybq htcehc]/ - Ht;bv ljcnege^http^||famouspoetsandpoems/com|poets|dorothy_parker|poems|19479.

Размещено на Allbest.ru