Стійкі сполуки із домінантою "природні явища" в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811. 161. 2: 81' 373. 7

Стійкі сполуки із домінантою «природні явища» в українській мові

Алексєєвич Ірина

Науковий керівник - доцент Гайдаєнко І. В.

Анотація

фразеологічний словник удовиченко природний

У статті розглядаються фразеологічні одиниці із компонентами-назвами природних явищ, уміщені у «Фразеологічному словнику української мови» за редакцією В. Ужченка та «Фразеологічному словнику української мови» Г. Удовиченка.

Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця, варіативність, синонімія, антонімія.

Останніми роками жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія - порівняно молода дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики та об'єкт вивчення якої є важливими рівнями мовної системи. Саме від з'ясування таких питань, як зміст фразеологічних одиниць, визначення їх найхарактерніших диференційних ознак залежить вивчення фразеології загалом, а також окремих її аспектів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що позначення явищ природи - є одним із найбільш сприятливих об'єктів досліджень як лексикології, так і фразеології. Це пояснюється відносною стабільністю їхнього складу впродовж багатьох століть і достатнім ступенем репрезентативності в лексикографічних та фразеологічних джерелах.

Мета наукової роботи полягає в дослідженні лінгвістичних особливостей фразеологічних одиниць із компонентом-назвою явище природи, дібраних із фразеологічних словників української мови.

Основним завданням нашого дослідження є вивчення функціонально-семантичних особливостей досліджуваних мовних одиниць в українській мові.

На наш погляд, найбільш вдалим є визначення терміна фразеологізм, подане у «Сучасній термінологічній енциклопедії» О. Селіванової, під яким авторка розуміє «...стійкі, зв'язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості, є репрезентантами культури народу й характеризуються образністю й експресивністю» [3, c. 641].

Аналіз лексичних варіантів довів, що фразеологізми з компонентом-назвою явища природи характеризуються високим ступенем варіативності. А. Малюга досить слушно зауважувала, що «…саме характеристика таких фразеологічних одиниць як часто вживаних сприяє тому, що вони обростають варіантами, які взагалі є характерними для фразеологізмів, що часто використовуються в усній мові або є розмовними за стильовою належністю» [1, с. 22].

Варіанти фразеологічного звороту - це його лексико-граматичні різновиди, які мають те саме значення та ступінь семантичного злиття [7, с. 22-23].

А. Молотков виділяє такі різновиди варіантів компонентів фразеоло-гічних одиниць: варіювання компонентів за формою (формальні варіанти); варіювання компонентів за складом (лексичні варіанти); варіювання компонентів за складом і формою (видові варіанти). Також розрізняють такі варіанти, як: лексичні; фонетичні; морфологічні; видові; конструктивні; словотворчі [2, с. 166].

Слід зазначити, що найпоширенішою серед досліджуваних фра-зеологічних одиниць із компонентами-найменуваннями природних явищ є лексична варіативність. Для підтвердження цієї думки наведемо кілька прикладів: діставати (добувати ) з-під землі [6, с. 55]; закопати (живим, живцем) у землю [6, с. 55]; багато (чимало) води сплило (спливло, упливло, утекло, вибігло) [6, с. 18]; вітер у голові грає (свище) [6, с. 16]; аж (і) небу буде (стане) жарко [4, с. 71]; як сніг на голову звалюватися (з'являтися) [6, с. 176] тощо.

Окрім того, в українській мові поширена морфологічна варіативність аналізованих фразеологізмів, наприклад: варити / виварити воду [6, с. 18]; пошукати / шукати вітра в полі [6, с. 16]; як торішній / позаторішній сніг потрібно / потрібен [6, с. 176] та багато інших.

Деякі досліджувані усталені конструкції вступають між собою у відношення синонімії. Науковці стверджують, що фразеологізми-синоніми об'єднані спільним (близьким) значенням, однак у їх основі лежать різні образи, що відчутно спричинює їх відмінність у відтінках значення. Різницю в образах, що лягли в основу внутрішньої форми, виразно демонструють фразеологічні одиниці, які розкривають поняття «дуже швидко», наприклад: як крізь землю провалитися (піти) [6, с. 56]; аж земля дрижить (гуде, здригається) [4, с. 22]; наче вітром здуло [6, с. 16]; з вітерцем [5, с. 216].

Значення «виражати почуття сильного гніву, незадоволення, роздратування» різною мірою виявляється у фразеологізмах: змести з лиця землі [6, с. 55]; бодай тебе земля не прийняла [4, с. 49]; вогнем дихати [6, с. 19]; метати громи і (та) блискавки [6, с. 37]; наганяти (нагонити) / нагнати холоду [6, с. 191].

Значення «несподівано і безслідно зникнути» різною мірою виявляється у фразеологізмах: як крізь землю провалитися (піти) [6, с. 56]; як вітром здуло [6, с. 16]; піти (збігти і т. ін.) за вітром (по вітру (за водою) [4, с. 131].

Аналізовані фразеологічні одиниці з компонентом-назвою явища природи, за нашими даними, можуть вступати й в антонімічні відношення. Такі вчені, як Ж. Колоїз В. Калашник та, розглядаючи фразеологічну антонімію, визначили основні критерії встановлення антонімії у фразеології. Так, «фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: усталені словесні комплекси диференціюються протилежною семантикою; семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм - фразеологізм»; усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності» [1, с. 136].

Фразеологічна антонімія охоплює як структурно однотипні, так і структурно неоднотипні усталені словесні комплекси. За даними фактоло-гічного матеріалу, наявні такі антонімічні пари усталених конструкцій із компонентом-назвою явища природи:

· структурно однотипні фразеологічні антоніми, що організовані за однаковими фразеологічними моделями і мають компонент, який експліцитно виражає антонімію: як із (з-під) землі виростати (з'являтися) / вирости (з'явитися) [6, с. 56] ? як крізь землю провали-тися (піти) [6, с. 56]; нестися аж до хмар [6, с. 20]; - провалитися крізь землю [6, с. 55];

· структурно однотипні фразеологічні антоніми, що поєднують компоненти, опозиція яких зовсім не пов'язується з лексичною антонімією, а диктується загальною контрастною семантикою: набирати / набрати води в рот [4, с. 30] ? на вітер говорити (кидати, пускати) [4, с. 16]; каламутити (скаламутити) воду в криниці [6, с. 18]- лити (гнати) воду на млин [6, с. 18]; валитися від вітру [6, с. 16] ? як грім [6, с. 37];

· структурно неоднотипні фразеологічні антоніми, що організовані за різними фразеологічними моделями, проте містять у собі протилежні значення аж мороз поза шкурою (шкуру) пішов [6, с. 23]? море по коліна [6, с. 28]; виводити / вивести на чисту воду [6, с. 18] - виходити сухим із води [6, с. 18].

Таким чином, фразеологізми у мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проаналізований фактологічний матеріал засвідчив, що фразеологізми з компонентом-назвою явища природи, які вміщені у «Фразеологічному словнику української мови» Г. Удовиченка та «Фразеологічному словнику української мови» В. Ужченка, можуть вступати між собою в синонімічні та антонімічні відношення, а також яскраво представляють приклади лексичних та формальних варіантів фразем; тоді як омонімічні відношення серед зафіксованих мовних одиниць відсутні.

Література

1. Малюга А. Ф. Системність відношень у тематичній групі слів на позначення явищ природи / А. Ф. Малюга // Вісник ЛНУ ім. Т.Шевченка. - № 13. - Вип. 2. - С. 129-137.

2. Молотков А. И. Основы фразеологии русского языка / А. Молотков. - Л.: Наука, 1977. - 283 с.

3. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

4. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. - Т. 1. ? / Г. М. Удовиченко. - К: Вища школа, 1984. - 304 с.

5. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. - Т.2. ? / Г. М. Удовиченко. - К: Вища школа, 1984. - 384 с

6. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови / За ред. Л. В. Молодова. - К.: Освіта, 1998. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru