Стилістично знижена лексика в сучасній англійській мові та джерела її поповнення у молодіжному сленгу

Відносно лайливої лексики англійської мови можна відзначити лондонський діалект кокні. Жодне інше місто щорічно не поповнює свій лексикон такою кількістю лайок і не в одному іншому місті не вживають так часто ці слова в повсякденному мовленні «і старий і малий».

Ці лайливі «канонади», які, насправді, можуть викликати відчуття ворожості, є часто невинними виразами. Характерними для діалекту кокні лайками є ті, які наповнені іронією й глузуванням, але означають більше вміння володіння мовою, ніж бажання образити або зачепити опонента. Приклади діалекту кокні: bevry - напій; bogey - чужинець у компанії, як правило, поліцейський); brassnail - повія; bunce - добра нагода, «пруха»; chavvy - дитинча; clobber - поношений одяг, ганчір'я; Jewish piano касовий апарат у крамниці; dukes - руки; flim - п'яти фунтова банкнота; gaff - ярмарок; gelt - гроші; jam jar (a car) - автомобіль; kip (a sleep) - лігво; lark - рахуба; moll (donah) - жінка; mungary - харчі, їжа; rosy leaf (tea))» [25, 186-187].

Молодь із її бравадою всім «заборонним», а тому - «дорослим», не може обійти своєю увагою настільки оригінальні форми самовираження й, наслідуючи дорослим, з «особливим цинізмом» використовує подібну лексику.

Слід також згадати й відомий Rhyming Slang.

2.2 Фактори, що впливають на розвиток сленгу

Сленг молодих людей, як і загальний жаргон, неоднорідний, він охоплює майже всі сфери життя. Жаргон зосереджений на людині - сферах її буття, відносинах з іншими людьми. Часто буває так, що жаргонні слова, використовувані молоддю, «переселяються» у мовлення дорослих людей і стають його невід'ємною частиною.

Що впливає на жаргон молоді?

1. Розвиток комп'ютерних технологій. Інтернет, його широкі можливості, комп'ютерні технології, які розвиваються, завжди приваблювали молодих людей. У зв'язку із цим з'являється багато нових жаргонізмів. Ось деякі з них: user - користувач комп'ютером, gamer - людина, яка грає в комп'ютерні ігри.

2. Сучасна музична культура. Одне із захоплень молоді - музика. Вона є частиною життя молодих людей. Сучасна музика - це суміш різних культур, музичних напрямків, результат композиторських експериментів.

Молодіжні жаргонізми, що відносяться до сфери музики, містять назви різних музичних стилів:

This style is very pop - Це дуже модний стиль.

Yearly the cats and the jazz buffs rock staid Newport where there is an annual jazz festival - Щороку під час джазового фестивалю чуваки й аматори джазу ставлять на вуха спокійний Ньюпорт.

Root - аплодувати.

3. Тюремна лексика. Деяким молодим людям здається, що використання такої лексики в мовленні робить їх «крутими», авторитетними й піднімає над усіма оточуючими. Тому її часто можна почути від тих молодих людей, які намагаються бути лідерами в компанії, класі. Знанням тюремної лексики молоді люди часто намагаються підкреслити свою «дорослість» і «крутість».

У лексиці, пов'язаній із кримінальною сферою, представлені назви осіб (cop, bull, bobby, copper, blue boy, Big John - поліцейський), дій (croak - убити), місць (fuzz - поліцейська дільниця) [31, 55].

Окремого розгляду вимагає невелика група жаргонних одиниць, яка номінує реалії, близькі до кримінальної сфери (наприклад, арешт, затримка поліцією, деякі види зброї), але вироблених не кримінальним арго, а молодіжним жаргоном (оскільки носіям молодіжного жаргону так чи інакше доводиться зустрічатися з подібними явищами). Сюди можна віднести такі жаргонізми: nick - приміщення для затриманих людей; prowl car - автомобіль патрульної групи поліції; to nab, to collar, to bust, to run in - заарештовувати, gong - сирена поліцейського автомобіля, to stick up, to pinch - красти; to crack a crib - здійснити крадіжку зі зломом; cracksman, crook - злодій; shakedown artist - шахрай.

Цікаво, що для позначення поняття «в'язниця», існує кілька розмовних синонімів: lockup, pound, bandhouse, blockhouse, jailhouse, jankers, calaboose, can, choky, clink, college, hock, jug, mill, quod, stone-jug.

4. Арготизми, пов'язані з наркотиками, алкоголем. Вони, в основному, підрозділяються на слова, що є найменуванням наркомана, на найменування наркотиків і на слова, що позначають дії, пов'язані з наркотиками. Як, наприклад, junky, hashhead, dope-fiend, doper, head, pot-head, acid-head, pill-popper, tripper, hop-head - наркоман; dope, gong - наркотики, rush - кайф.

Слова, пов'язані з алкоголем, теж можна розділити на невеликі групи:

dips, winebibber, inebriate, alky, barfly, soak, boozer, dipso, stew, rummy, lush, booze-hound, wino - алкоголік;

sauce, booze, hard stuff, juice, moonshine, fire-water, rot-gut, hooch - спиртне;

imbibe, liquor (up), kiss, put away, crook the elbow - пити.

5. Комп'ютерні ігри, відео, мультфільми. Дуже багато жаргонних слів приходить у мовлення молоді з комп'ютерних технологій, але найчастіше ці слова є специфічними у використанні, їх вживають, в основному, молоді люди: end user - комп'ютерний користувач з не дуже високим рівнем знань в галузі комп'ютерних технологій, lamer - безнадійно неосвічений користувач комп'ютера, high-rez - технічно грамотна людина, яка не цурається нових технологій, але й не довіряє їм повністю, naпve user - користувач із дуже невеликим досвідом роботи з комп'ютером, power user - користувач із підвищеними вимогами до продуктивності комп'ютера, superuser - користувач, що має доступ до всіх ресурсів системи, default user - гіпотетичний користувач,

Найбільш виразні, смішні імена героїв кіно й мультфільмів, що запам'ятовуються, переходять у молодіжному мовленні в імена загальні: gobblings, gremlings, simpsons - від назви мультфільмів [12, 34];

6. Хобі й захоплення молодих людей. У молодих людей є різні захоплення, яким вони присвячують свій вільний час. І світ жаргонізмів, пов'язаних з тим або іншим захопленням, яскравий і своєрідний. Молодь, яка цікавиться або займається різними видами спорту, також користується різними жаргонізмами: kicker, kick - футболіст, mauler - боксер, mittens, mitts - боксерські рукавички, pugilist, pug - борець, diamond - майданчик для гри в бейсбол, tally - рахунок, ump - суддя на полі, concede - програвати, cycle, push-bicycle, bike - велосипед, gong - медаль, jumper - м'яч, закинутий у стрибку, chutist, para, skyman - парашутист, fly boy, birdman, George - льотчик.

7. Шкільний жаргон можна кваліфікувати як корпоративний молодіжний жаргон. У ньому виділяється лексична група, яка є «ядром» шкільного жаргону - одиниці, які входять до неї, реалізуються в мовленні більшості школярів без яких-небудь (наприклад, територіальних) обмежень. Наприклад, maths - математика; stinks - хімія, buzzer - дзвінок, hop - дискотека, танці, fresher - першокурсник, sophomore - другокурсник, people - чуваки, the old folks at home - батьки, старі, schoolma'm - учителька, old lady - мати, old man - батько, kid, teeny-bopper - підліток.

8. Слова, які прийшли з армійського жаргону: greenhorn, rookie, whippersnapper - салага, молодий солдат, whizz-bang - снаряд, equalizer - пістолет, non-com - сержант, Sam Browne - офіцер, push, onrush, onset, drive, thrust, mug, jump - напад, атака, big boy - пушка, barker, piece, six-shooter - револьвер.

2.3 Функціональне навантаження стилістичних кластерів у молодіжному сленгу

Через те, що в останні роки серйозно зросла активність зниженої лексики й фразеології в розмовному мовленні, в умовах міжособистісної комунікації при неформальному спілкуванні, то мовна манера, властива так званому нон-стандарту, супроводжувана актуалізацією зниженої лексики, охоплює усе більш широкі, так сказати, нетрадиційні групи населення, включаючи жінок і школярок-підлітків, донедавна найбільш консервативних стосовно зниженої лексики.

І хоча численні сленгізми привносять у сучасне комунікативне середовище негативне сприйняття життя, грубі, натуралістичні номінації й оцінки, примітивне, приземлене вираження думки й емоцій, проте, найбільш частою причиною вживання в молодіжному сленгу знижених лексичних одиниць є прагматичний аспект: потрібно сказати швидко, точно передати значення інформації, витрачаючи мінімум часу, мінімум слів, при цьому бути зрозумілим відразу і правильно. Звідси прагнення до скорочень, акронімії, до більш коротких жаргонних і територіальних дублетів, які перейшли з ідіолекту в загальновживану сферу: prof замість professor `професор', doc замість doctor `доктор', nix замість nothing `ніщо'.

Не в останню чергу з мовним прагматизмом пов'язане вживання знижених лексичних одиниць у когерентній функції, тобто у функції вигукових слів і слів - заповнювачів мовних пауз, «зв'язки» мовлення в єдиний мовний твір. При втраті логічного ланцюжка мовцеві необхідний час, щоб зорієнтуватися й правильно закінчити думку. Заповнити виниклу паузу зручніше за все зниженою лексикою, тому що вона завжди є в активному словниковому запасі носія мови.

При цьому вона може бути як позбавленою експресії або ж зі слабко вираженими емоційними характеристиками, так і нести на собі яскраве емоційне навантаження.

У тісному зв'язку з когерентною перебуває дейктична функція зниженої лексики. Функція вигукових ситуативних позначень предмета розмови або адресата мовлення (при цьому такі слова майже завжди мають аморфну семантику, обумовлену даною ситуацією спілкування) - теж у неофіційному спілкуванні або у виробничій ситуації.

Іллокутивна (яка впливає) сила зниженої лексики в ігровому контексті виявляється спрямованою на інший світ, на світ уяви, а не на реальних учасників спілкування. Гра, принаймні, почасти, дозволяє зняти з мовця можливі обвинувачення в порушенні табу, наприклад на обсценні вирази, коли знижена лексика використовується в мовленні як реакція на систему заборон «формалізованого» суспільства з одного боку, мовець «зневажає основи», з іншого боку, він залишає собі шляхи до відступу, наділяючи свій протест у трохи ігрову форму.

Саме ця функція найчастіше реалізується в мовленні підлітків і молоді, і саме наявність ігрового моменту допомагає уникнути контрреакції з боку іншої людини.

Професор Т.Дж. Галліно вважає, що в спробі затвердитися в очах однолітків і самоствердитися молоді люди найчастіше «бравірують у порожнечу», тобто вживають інвективну лексику тоді, коли адресат уже не може їх чути, але чують їхні друзі, однокласники [9, 4].

Однак більший інтерес, безперечно, представляє номінативна (називна) функція, яка в сленгу найчастіше невіддільна від інвективної (образливої) функції. У цьому випадку комунікація є завжди адресною, має місце персоналізація зниженої лексики й фразеології. «Назвати» тут дорівнює «обізвати», а вміння відповісти агресією на агресію, образою на образу цінується в підлітковому середовищі понад усе. Психологи підкреслюють, що жодна соціальна група (навіть кримінальне середовище) не може похвастатися настільки майстерним умінням давати людині образливі й влучні прізвиська, як підліткові колективи [9, с. 6].

Найчастіше номінативна функція реалізується й у публічній сфері мовної комунікації, у тому числі може фігурувати в ЗМІ (у пресі й електронних ЗМІ). Тут же ми можемо говорити про експресивну функцію. Знижена лексика виступає в цьому випадку як досить сильний експресивний (стилістичний) засіб, щоб пожвавити, зробити більш емоційним мовлення мовця, рідше - людини, яка пише.

Одночасно з номінативною й експресивною функцією зниженої лексики існує й індентифікуюча функція. Тут лексика виступає в якості коду - сигналу оточуючим, що мовець, який органічно вживає знижену лексику й фразеологію, - свій.

2.4 Джерела поповнення регістру зниженої лексики

Англійський молодіжний сленг являє собою найцікавіший лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не тільки певними віковими рамками, як це ясно із самої його номінації, але й соціальними, часовими, просторовими рамками. Він існує в середовищі міської учнівської молоді й окремих більш-менш замкнених референтних групах. Як усі соціальні діалекти, він являє собою тільки лексикон, який живе на фонетичному й граматичному ґрунті загальнонаціональної мови.

Правда, треба відзначити одну своєрідну особливість вітчизняних робіт, присвячених цієї темі: деякі лінгвісти, немов соромлячись, що узялися за дослідження такого «невартого», «низького» предмета, починають або закінчують закликами до боротьби з ним і своє дослідження виправдовують необхідністю глибоко вивчити зло, щоб знати, як краще з ним боротися. Такий підхід представляється нам ненауковим: лінгвіст не може й не повинен боротися з мовою, завдання лінгвіста - досліджувати його різноманіття, у тому числі й ненормативні прояви.

У розглянутих нами в попередній частині роботи прикладах представлена знижена лексика, яка є різною (споконвічно) за сферою свого вживання (студентський, злодійський жаргони, діалект) і за своїм походженням (запозичена лексика, переосмислені поняття і т. ін.).

Найбільш повне уявлення про будь-який лексичний регістр неможливе без розгляду джерел його поповнення. Регістр зниженої лексики англійської мови відрізняється своєю «всеїдністю» у відношенні використовуваного лексичного фонду, яскравістю створюваних тут неологізмів, оригінальним переосмисленням існуючих лексем, але, на думку більшості сучасних дослідників, у сучасному молодіжному сленгу спостерігається тенденція прагнення до примітивізації мовного матеріалу.

При настільки активних процесах глобалізації одним з основних джерел поповнення регістру зниженої лексики залишаються запозичення.

1. Іноземні запозичення (chalkie - шкільний учитель, у Британії з 1930 року, вплив австралійського мультиплікаційного персонажа «Old Chalky»).

2. Запозичення лексичних одиниць інших навчальних закладів у межах однієї країни (swilge, swiggle - слабка кава з достатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачним, Вестфільдський коледж, Лондонський університет).

3. Запозичення з мови інших верств населення (roofer - лист-подяка хазяям після проживання в їхньому будинку, - університети Оксфорд, Кембридж).

Для запозичень із німецької мови XX століття характерною є помітна перевага слів, пов'язаних, прямо або непрямо, з війною. Після Другої Світової війни запозичується ряд слів, що позначають поняття й реалії, які з'явилися під час гітлерівського режиму. Найбільш відомі з них: Black Shirt (Schwarhemd), Brown Shirt (Braunhemd), gauleiter, Gestapo, Hitlerism, Nazi, Stormtroopers (Stumabteilung), the Third Reich (третя імперія), blitzkrieg, bunker, Luftwaffe, Wehrmacht.

Із запозичень із голландської мови середини XX століття можна відзначити: autostrada, duce і fascist. Останнє слово пов'язане з латинським словом fasces - назва емблеми виконавчої влади в Давньому Римі (пучок березових прутів з уткнутою посередині сокирою).

З іспанської мови в другій половині ХХ століття були запозичені такі слова: macho, gringo і інші.

Майже повністю втратили свою актуальність латинська й французька мова. Практично всі лексеми французького й латинського походження, використовувані на сьогоднішній день у молодіжному сленгу, були запозичені в попередні сторіччя.

Другим за значимостю джерелом поповнення регістру розмовної лексики в молодіжному сленгу є словотвір. На думку В.Д. Девкіна, розмовний словотвір практично не має свого власного арсеналу засобів і значної вибірковості словотворчих типів [13, 16]. Однак саме «нерозбірливість у засобах» (вільний словотвір), а не наявність власних засобів є відмітною рисою народної словотворчості, її фірмовою маркою. Так найчастіше запозичена лексика, яка була у вихідній мові нейтральною, і яка перейшла до приймаючої мови без переосмислення поняття або з розширенням / звуженням поняття, здобуває розмовного забарвлення: bread - гроші, drag - нудота, acid - наркотик ЛСД.

Серед семантичних інновацій останніх десятиліть переважають лексичні одиниці, які розширили своє значення. Так, слово mafia стало означати «будь-яка таємна організація, замкнуте коло, клан.» Серед найбільш вживаних нових значень у сучасній англійській мові можна виділити: charisma - сильна особиста притягуюча сила; bummed out - розчарований; go-go - динамічний, сучасний; bananas - сходити з розуму.

Широко використовується в обох варіантах англійської мови прикметник heavy у новому значенні «серйозний» (особливо у фразі It is a heavy question (problem).

Фонологічні неологізми утворюються з окремих звуків. Вони представляють собою конфігурації звуків. Такі слова інколи називають «штучними». До групи фонологічних неологізмів мі умовно відносимо нові слова, утворені від вигуків. Наприклад: Zizz (британський сленг) - короткий сон (імітація звуків, які видає людина уві сні, нерідко передається у коміксах за допомогою трьох букв ZZZ. Або Sis-bombah (американський сленг) - видовищні види спорту, особливо футбол (склади часто застосовувались школярами для підбадьорювання гравців). Слово to zap - стріляти, вдарити в зуби (у прямому й переносному значенні). Спочатку zap використовувалося як вигуки в коміксах для передачі в графічній формі звуку космічної зброї. Або ж qwerty - це неофіційна назва клавіатури друкарської машинки, яка утворилася з перших букв верхнього рядка стандартної друкарської машинки Q, W, E, R, T, Y.

Усі наведені вище приклади поряд з лексичною мутацією ілюструють і таку словотворчу можливість як «творча словогра». У більшому ступені сюди відносяться слова, утворені не за якою-небудь словотворчою моделлю (з порушенням семантичної сполучуваності або ж при транспозиції), а спонтанні фонологічні уподібнення (а іноді й помилки), через свою несподівану оригінальність, що закріпилися в мові.

Загалом, за зміною значення можна виділити наступні варіанти:

1) повна зміна значення: dough «гроші»;

2) розширення значення: cool `спокійно, розслаблено, дуже добре';

3) звуження значення: looser `ненадійна людина'.

Як видно з наведених нами вище прикладів, нерідко переосмисленню в молодіжному сленгу зазнають слова, які прийшли із жаргонів. Найчастіше це Інтернет-жаргонізми: hacker, looser і т.д. Дослідники комп'ютерного жаргону підкреслюють, що постійним користувачам Мережі властиве своєрідне почуття гумору, що відбивається в експресії існуючих в hackerese (мова хакерів) номінацій:

WHOIS - системна команда,

crаftsmanship - майстерно виконана робота,

flatworm - підкреслення,

user-friendly - система зі зручними засобами спілкування,

hacker - програміст-фанатик,

kludgy - зроблений наспіх,

hackish - митецький, хакерський,

ezine - електронна версія популярного видання (газети, журналу).

Кожний носій того або іншого жаргону неусвідомлено переносить жаргонну лексику на ту сферу спілкування, яка не пов'язана з «ареалом вживання» перенесеного жаргонізму. Новизна звучання, а, отже, і експресивна привабливість закріплюють слово в молодіжному сленгу, де воно може поміняти своє значення через уживання носіями, незнайомими з початковим значенням або, які мають про нього опосередковане/невірне уявлення.

Велика кількість лексичних одиниць є багатозначними (sand: 1. цукор, 2. сіль). У більшості випадків зміна значення викликається переносом найменування: 1. Метафора birdcage (пташина клітка) - студентський гуртожиток; 2. Метонімія: to visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (Леді Перріам подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет).

Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується словопродукування. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору (homers від homework - домашнє завдання). При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень. Найпоширеніший - суфікс - er. У середині XX століття цей суфікс став активно використовуватися в мовленні студентів Оксфорда, а потім одержав широке поширення й в інших університетах і коледжах.

Велику групу становлять дієслова, уживані в стійкій комбінації з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні - out і up (wash out - не скласти іспити, бути виключеним).

Префіксальне словопродукування не властиве для англійського шкільного й студентського сленгу [42, 254-255].

Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмів становлять слова, піддані скороченню.

На думку Робіна Фрідмана англійська мова стає коротшою з появою сленгових виразів, які, найчастіше, вигадуються й використовуються молоддю. Дослідник пов'язує це із прискореним темпом життя, коли потрібно дуже швидко передати текстове повідомлення on-line або з бажанням підлітків самим вигадати свою термінологію, що відрізняється від загальноприйнятих стандартів. Ці лексичні одиниці часто використовуються в чатах [49].

Найчастіше в цих цілях вживаються цифри. Так, «2» і «4» використовуються замість «to» and «for»; цифра «3» - замість букви «e» («b3» і «th3»); цифра «8» заміняє звукосполучення при його вимові («gr8» замість «great» і «l8r» замість «later»).

Також для нового написання слів часто використовуються букви, буквосполучення й комбінації букв і цифр. Так, буква u» пишеться замість «you», а буквосполучення «ur» замість «your», «qt» замість «cutie», «cu» замість «see you»); «b4» пишеться замість «before».

Часто зустрічаються в молодіжному сленгу абревіації й акроніми: «cuz» замість «because», «peeps» замість «people».

Явно з іронією до минулих століть молоддю використовується вираз «i heart u» замість давньоанглійського «i luv u».

Такі вирази швидко розуміються: «lol» («laughing out loud»), «btw» («by the way»), і «imho» («in my humble opinion»).

Злегка «загадковими» є вирази: «iykwim» («if you know what I mean»), «mtfbwy» («may the force be with you»), і «wysiwyg» («what you see is what you get»).

Різновиди скорочень:

1. Усікання слів (soph = sophomore, zam = exam, pre sci = preliminary science examination). У студентському середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових його слів, що несе семантичне навантаження, інше ж - опускається (ret = tobacco cigarette).

2. Ініціальні скорочення: В.F = best friend, «bff» замість «best friends forever». Структура скорочених слів може зазнати подальших змін (prog (від proctorise) + in + s = proggins).

3 Стягнення. Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу «sexology», «boyology» (мистецтво приваблювати чоловіків). Вони різняться першими компонентами. Зміст другого повторюється у всіх словах і полягає в натяку на яку-небудь наукову дисципліну.

Студентському сленгу властиве досить широке застосування таких способів словотвору, як конверсія (shake-up - тренувальний зал для великого класу від shake-up - трясти, розворушити) і словоскладання (blue + stocking = bluestocking).

У США в недалекому минулому до сленгу входили такі звичні вирази, як of course, OK, to get up, lunch. Слово «lunch» - слово, що увійшло до англійської мову після Першої світової війни, дотепер відсутнє у деяких підручниках, які по-старому користуються «dinner» для позначення обіду, хоча dinner - це вже більш «вечеря», ніж «обід».

Ази розмовної мови можна представити, як АВС, що не так уже й важко. ОК є перший «аз», або «А». Другий «аз», або «В», - це слова, що виражають позитивне світовідчування: cool і oh boy. І, нарешті, «С» - слова, що виражають негативні відчуття: shit і fuck [42, 254-255 с.].

OK або O'kay знайомо всім із глибокого дитинства за характерним знаком. ОК має декілька життєво важливих значень:

1) «будь ласка» і «спасибі»,

2) «здоровий», «здорова», «здорові»,

3) «правильно»,

4) «усе в порядку»,

5) «добре».

Сленгове слово «сool» виникло в 30-х роках ХХ століття в часи розквіту джазової культури. Але наступні покоління придумували свої слова для позначення поняття «крутий», «класний»: bully, groovy, hep, crazy, bodacious, far-out, rad, swell. Але, однаково, слово «сool» уживається й сьогоднішньою молоддю, і її батьками.

Слово «cool» у словниках перекладається як щось середнє між теплим і холодним, тобто прохолодне. У повсякденному ж спілкуванні cool звучить у ті моменти, коли ми говоримо: «здорово!», «клас!», «кльово!», «чітко!». Іноді можна говорити й great, що точно так само перекладається. Отут головне, хто говорить. Якщо слово «great» вигукує пристойно одягнений джентльмен з метеликом, то great буде перекладатися як «грандіозно», якщо панк-то «круто», якщо хіпі - «кльово, хіпово», якщо дівчина - «божевільно», а якщо хлопець-то «здорово». Great може використовуватися і як прикметник: a great skirt.

«Shit and fuck». Вищезгадані лайки є противагою позитивним cool і oh boy. Виражають вони, відповідно, негативні емоції. Хоча існують і виключення. Так, наприклад, на «you are fucking nice» ображатися не варто, тому що в американців це значить, що ви дійсно сподобалися. Звичайно, де-небудь на врочистому офіційному прийомі таких слів уникають, але для вулиць, кухонь, кімнат і пабів Америки це цілком прийнятне.

Часто в мовленні сучасної молоді можна почути такі вирази:

Hello, citizen! (вітання друзів або однокласників)

a bullshit session, chitchat (дурна балаканина)

hell has broken loose or the shit hit the fan (безладдя)

no problem (без проблем)

Shoot! Darn! Fudge! (лайка «Чорт!»)

a dummy, a blockhead, a moron (дурень)

man, bro, dude, ese, bra («братан», дружок)

to hit the bottle (сильно випивати)

Fuck off! Piss off! (Забирайся геть!)

Сan ya dig it? (Ти зрозумів?)

to zonk out («відключитися», заснути)

a bug, a glitch («глюк», видіння)

to whoop it up, to kick it (голосно веселитися)

Let's live it up, let's paint the town red (Давай відірвемося!)

antsy, jumpy (засмиканий)

You got me up to here! (Дістав (ла)!)

to goof off (валяти дурня)

the looney bin, the funny farm (божевільня)

a stiff (труп)

to be on the dot («забити стрілку», призначити зустріч)

a party poper (зануда)

Shut up! Shut it! (Заткнися!)

Про людину: dead-cush - порядна; drag - докучлива; pretty boy - хвалько; fishy - підозріла; leery - хитра; pot-boiler - халтурник; shy fish - соромлива; poor fish - роззява; cold fish - стримана (або недружелюбна); kinky - дивна.

Про обличчя: clock, dish, mask, pan, signboard, smiler, kisser, snoot.

Про дружину: best piece; carving-knife.

Про дівчину, жінку: peach, foxy, cobra, vamp; flapper, tomato, gold-digger.

Про їжу, напої: grab, eats - їжа взагалі, spam - консерви, cat beer - молоко, sludge - пиво.

Про гроші: dirt, cabbage, dough, long green, blood, boot; chip - монета, yellow boys, - золоті монети, bob - шилінг, quid - фунт стерлінгів, Charlie, buck - долар, nickel - 5 доларів, quarter - 25 доларів, monkey - 500 фунтів.

Слова, пов'язані з театром: tear-bucket - літня акторка на сентиментальних ролях; pocket artist - посередній актор; dead hopper - поганий танцюрист; chair-warmer - гарна акторка на маленьких ролях; to get the big bird - бути обсвистаним; screamer - спектакль, що має великий успіх; gooser - спектакль, обсвистаний публікою»

Умерти: to go pop, to conk out, to go West, to kick the bucket, to croak, to cash the chip, to be out the road.

Різні слова й вирази: to game, to crank it on - брехати; to spin a yarn - розповідати («плести»); to get the needle - турбуватися, тривожитися; pen-pusher - журналіст, писака; Limey - англієць; Doughboy - американець; batchy, dotty, loony - ненормальний, «псих»; to spoon - доглядати; spoony - дурнуватий, закоханий; togs - одяг; undies - нижня білизна; crib, digs - будинок, квартира; blood-waggon - машина швидкої допомоги.

Сленг дуже швидко змінюється. Так, якщо раніше використовувалися такі лексичні одиниці, як «phat,» «sweet,» «excellent» і «awesome» («good»), то зараз популярною сленговою одиницею є «dude.»

Таким чином, мовою молоді є молодіжний сленг, який не слід плутати з різними видами молодіжних жаргонів, що є включеннями в загальний соціолект - сленг.

Висновки

англійський лексика словниковий розмовний

Проблема даної дипломної роботи полягала в комплексному описі молодіжного сленгу як однієї з підсистем сучасної англійської мови.

У зв'язку з актуальністю обраної нами теми в ході проведеного дослідження було встановлено, що сленг характеризується певною соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, ним можуть користуватися представники різного соціального й освітнього статусу, різних професій і т.д. Тому можна відзначити таку рису сленгу, як загальновідомість і широку вживаність. У цей час немає чіткого й одного визначення сленгу.

У системі сучасної англійської мови сленг займає дуже важливе місце. Проведене дослідження показало, що жаргон не є літературною мовою, що він виникає й уживається в усному мовленні, що сленг є експресивною й емоційно-забарвленою лексикою, що він характеризується фамільярною забарвленістю і ділиться на дві групи: загальновживаний і загальновідомий сленг, а також що жаргон молоді має велику різноманітність відтінків і що багато слів є незрозумілими для основної маси населення.

Що стосується умов функціонування, то нами було виявлено, що студенти й школярі використовують жаргон у міжособистісних відносинах, у сфері побуту й дозвілля й у навчальних закладах.

Були виявлені основні способи утворення нових одиниць у молодіжному сленгу: конверсія, перенос найменування, афіксація і префіксальний словотвір, різні види запозичення: іноземні запозичення, запозичення з мови інших верств населення та запозичення через комп'ютерні програми.

Розглядаючи словотвір як джерело поповнення регістру зниженої лексики, ми не знаходимо власне «знижених словотворчих моделей», тому що словотвір розмовного мовлення поділяє засоби з літературною мовою. Проте, мова може йти про ряд таких характерних для молодіжної мови прийомів, як:

1) фонологізація;

2) лексична мутація;

3) творча словогра;

4) неологізація;

5) зміна значення слова.

Сленг відіграє дуже важливу роль у житті молоді, її життя сьогодні вже немислиме без сленгу, який допомагає молодим людям спілкуватися між собою.

Розробка новітніх інформаційних і комп'ютерних технологій, поява глобальної мережі Інтернет також вплинули на мовлення молоді.

Сленг, який активно використовує сучасна молодь - свого роду протест проти навколишньої дійсності, проти типізації й стандартизації. Це відбивається й у зовнішності молодих людей (зачіски, що шокують, одяг, пірсінг, тату). Так підліток виділяється з юрби. Але з іншого боку, своєрідна мова, зовнішність - це свого роду ознака стадності, приналежності до того або іншого молодіжному угруповання (готи, рокери, байкери). Підліток визнає, що він не такий як усі. Головною рисою молодіжного сленгу є постійна емоційність, експресивність, оцінність і образність мовлення молодих людей. Разом з мовленням розвивається й постійно поновлюється молодіжний жаргон. Це сприяє загальній динаміці літературної мови;

Молодіжному сленгу, як усякому арго й ширше - як усякій субмові, властива деяка розмитість границь. Вичленувати його як замкнену підсистему, як об'єкт спостереження можна тільки умовно. Поступове поширення молодіжного сленгу йде від центру до периферії, і на периферії він укорінюється мінімально;

Для сленгу є характерним скоріше семантичний гумор. Найбільш цінується вдала - часом похмуро-абсурдна - гра слів.

Молодіжний сленг відрізняється «зацикленістю» на реаліях світу молодих.

Термін «молодіжний сленг» - це слова, що вживаються тільки людьми певної вікової категорії, заміняють повсякденну лексику й відрізняються розмовним, а іноді й грубо-фамільярним забарвленням. Крім того, більшість слів, що відносяться до молодіжного сленгу, є похідними від професійних термінів;

У сучасній англійській мові існує прагнення до демократизації або до зниження літературної норми мови, що знаходить своє відбиття у всіх сферах суспільного життя.

Стилістичні кластери зниженої лексики виконують різні функції у мові молоді. Носій мови сам несвідомо визначає функціональне навантаження вживаної їм у процесі спілкування лексеми. Інтенція мовця може бути найрізноманітнішою: від приязно-грубофамільярних до явно образливих.

Експресивно забарвлена лексика, наділена емоційно-оцінною конотацією, характеризуються відомою аморфністю значення, рухливістю його оцінних рамок, аж до протилежних оцінок. Таке значення в більшому ступені забарвлене суб'єктивним відношенням мовця до навколишньої дійсності.

Тільки контекст або аналіз ситуації мовлення може допомогти в розшифруванні експресивного забарвлення, емоційно-оцінного змісту висловлення, експресивно забарвлених, оцінних слів цього висловлення.

Таким чином, можна сказати, що поставлені перед початком даного дослідження завдання нами досягнуті.

На закінчення хотілося б сказати, що дана робота ні в якій мері не претендує на повноту через деяку обмеженість фактичного матеріалу, яким є не живе мовлення носіїв мови, а довідкова література, а також у зв'язку з різноманіттям аспектів дослідження зниженої лексики, охопити які в одній роботі не представляється можливим. Однією з перспектив подальшого дослідження могла б стати проблема зіставлення зниженої лексики англійської й української мов.

Список використаних джерел

1. Англо-український фразеологічний словник / [Укладач К.Т. Баранцев]. - К.: Тов. «Знання», КОО, 2005. - 1056 с.

2. Антрушина Г.Б. Стилистика современного английского языка./ Г.Б. Антрушина. - M.: Дрофа 1999. - 288 с.

3. Аракин В.Д., Выгодская З.С., Ильина Н.Н. Англо-русский словарь: Ок.36000 слов./ В.Д. Аракин. - М.: Русский язык Медиа, 2009. - 559 с.

4. Арнольд И.В. Стилистика./ И.В. Арнольд. - М., Флинта, 2009. - 384 с.

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов./ О.С. Ахманова - М.: КомКнига энциклопедия, 2007. - 571 с.

6. Биховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів // Мовознавство - 1988. - №6. - С. 5-12.

7. Борисова-Лукашапец Е.Г. Лексические заимствования и их нормативная оценка (на материалах молодежного жаргона 60-70 годов)./ Е.Г. Борисова-Лукашапец. - М.: Наука, 1999. - 88 с.

8. Вадим Ф. Лурье. Table - Talk сегодня. - Режим доступу: http://www.ruthenia.ru/folktee/CYBERSTOL/I_AM/table_talk.html

9. Галлино Т.Дж. Мат из любви к искусству. - Режим доступу: http://www.gramma.ru

10. Гальперин И.Р. О термине «сленг» // Вопросы языкознания - 2004, №6. - С. 87.

11. Гез Н.И. Устная речь./ Н.И. Гез. - М.: Высшая школа, 1974. - 74 с.

12. Грачев М.А., Гуров А.И. Студенческий жаргон // Филологические науки - 2006. - №1. - С. 34.

13. Девкин В.Д. Специфика словаря разговорной лексики./ В.Д. Девкин. - М.: Русский язык, 1994. - 234 с.

14. Елистратов В. Арго и культура // Словарь московского арго: Материалы 1984-1990 гг. - М., 1994. - С. 32.

15. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка./ В.И. Заботкина. - М.: Высшая школа, 1989. - 124 с.

16. Исаева О.В. К понятию статуса разговорной речи // Культура народов Причерноморья - 2002. - №29. - С. 51-54.

17. Кожина М.Н. Стилистика русского языка./ М.Н. Кожина. - М.: Флинта, 2007. - 463 с.

18. Колпакчи M. Слэнг. Дружеские встречи с английским языком. - Режим доступу: http://www.english4free.ru/index.php? option=com_content&task=view&id=45&Itemid=34

19. Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социолингвистические исследования. - М.: Флинта, 2006. - 144 с.

20. Кузнецов С.А. Большой толковый словарь русского языка./ С.А. Кузнецов. - Спб., Норинт, 2000. - 1536 с.

21. Маковский М.М. Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимология). / М.М. Маковский. - М.: Высшая школа, 1982. - 135 с.

22. Матюшенко Е.Е. Заимствование как один из самых продуктивных способов образования единиц современного молодёжного сленга // Социальные варианты языка - II: материалы Междунар. науч. конф. - Н. Новгород: НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2003. - С. 386 - 389.

23. Метод Ч. Фриза, Р. Ладо. - Режим доступу: http://villa-romana.ru/metody-obucheniya/metod-ch.-friza-r.-lado.html.

24. Методика обучения иностранным языкам в средней школе [Под ред. Н.И. Гез, М.Н. Ляховицкого, А.А. Миролюбова и др]. - М.: Высшая школа, 1982. - 376 с.

25. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови./ М.І. Мостовий. - Х.: Основа, 1993. - 256 с.

26. Мюллер В.К. Англо-русский словарь./ В.К. Мюллер - М.: Русский язык, 1985. - 863 с.

27. Неологизмы в английском языке. - Режим доступу: http://www.philosoft.ru/_subsites/tcportal/perevod/tr03_2.htm

28. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое. Веселая наука. Злая мудрость: Сборник / Пер. с нем./ Ф. Ницше - М.: ООО «Попурри», 1997. - 648 с.

29. Онлайновый словарь компьютерного сленга. - Режим доступу: www.slovari.net

30. Попов Р.Н., Валькова Д.П., Маловицкий Л.Я., Федоров А.К. Современный русский язык./ Р.Н. Попов, Д.П. Валькова, Л.Я. Маловицкий, А.К. Федоров. - М.: Просвещение, 1978. - 464 с.

31. Радзиховский Л.А., Мазурова А.И. Сленг как инструмент отстранения // Язык и когнитивная деятельность. - М.: Наука, 1989. - С. 55.

32. Ребрина С.А. Причины формирования компьютерного жаргона. - Режим доступу: www.inf.vspu.ac.ru

33. Рифмованный сленг кокни. - Режим доступу: // www.2uk.ru

34. Рожанский Ф.И. Сленг хиппи. - Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics2/rozhansky-92.htm

35. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пособие для учителя./ Д.Э. Розенталь, М.А. Теленкова. - М.: Просвещение, 1985. - 399 с.

36. Ротенберг Т., Иванова В. Англо-русский словарь американского сленга./ Т. Ротенберг, В. Иванова. - М.: «Инфосерв», 1994. - 544 с.

37. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие./ Л.И. Скворцов. - М.: Наука, 2007. -252 с.

38. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка./Ю.М. Скребнев. - М.: Астрель АСТ, 2003. - 221 с.

39. Стенин И.А. Словарь молодежного жаргона./ И.А. Стенин. - Воронеж: ВНУУ, 2004. - 144 с.

40. Хроленко А.Т. Лингвокультуроведение: Пособие к спецкурсу по проблеме «Язык и культура»./ А.Т. Хроленко. - Курск: изд-во ГУИПП «Курск», 2000. - 131 с.

41. Янков А.В. Семантичні процеси та семантичні неологізми в американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. - Львів, 2004. - Вип. 113. - С. 106 - 113.

42. Янко-Триницкая Н.А. Междусловное наложение // Развитие современного русского языка. М.: МГУ, 2004. - С. 254-255.

43. Ярцева В.Н. Большой энциклопедический словарь./ В.Н. Ярцева. - М.: Языкознание, 1990. - ISBN 5-85270-031-2.

44. Ayto J., Simpson J. The Oxford Dictionary of Modern Slang./ J. Ayto, J. Simpson. - Oxford: Oxford University Press, 2005. - 246 р.

45. Chapman R. New Dictionary of American Slang./ R. Chapman. - New York: HarperCollins, 1997. - 613 р.

46. Dalzell T. Flappers 2 Rappers: American Youth Slang./T. Dalzell. - Springfield, MD: Merriam-Webster Inc., 1996. - 256 р.

47. Dickson P. Slang! The Topic-By-Topic Dictionary of Contemporary American Lingoes, Pocket Books./ P. Dickson. - New York, USA, 1990. - 295 р.

48. Eble C.C. Slang & Sociability: In-group Languages among College Students. - Режим доступу: http://www.pbs.org/speak/words/sezwho/campustalk/

49. Friedman R. Youth Speak. - Режим доступу: http://www.america.gov/st/diversity-english/2008/April/20080608233205srenoD0.4039575.html

50. Galperin I.R. Stylistics./ I.R. Galperin. - M: Higher school, 1977. - 332 p.

51. Green J. The dictionary of contemporary slang./ J. Green. - London, Pan Books, 1992. - 126 р.

52. Partridge E. Slang Today and Yesterday: With a Short Historical Sketch and Vocabularies of English, American and Australian Slang./ E. Partridge. - London, 1979. - 98 р.

53. Spears R.A. Slang and Euphemism./ R.A. Spears. - N.Y.: New American Library, 2006. - 448 р.

54. Thorne T. Dictionary of Contemporary Slang./ T. Thorne. - London: A & C Black Publishers Ltd, 38 Soho Square, W1D 3HB, 2007. - 494 р.

55. Voice of the People // English Learner's Digest. - 2001. №1. - P.2.

Размещено на Allbest.ru