Унісуфікси: морфемний та словотвірний статус

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Унісуфікси: морфемний та словотвірний статус

Ірина Козленко, канд. філол. наук, доц. КНУ ім. Тараса Шевченка

У статті йдеться про морфемний і словотвірний статус унікальних фінальних субморфів. Унісуфікси - нерегулярні суфіксальні одиниці, що перебувають на периферії морфемної підсистеми, мають інваріантне значення, властиве афіксам у системі мови, та залишкове значення у складі слова. Унісуфікси виконують конститутивно-словотвірну функцію у словах - "одноосібниках"; їх потенційна словотвірна функція частково підтверджується окремими новотворами.

Ключові слова: морфема, суфікс, уніфікс, значення морфеми, словотвірне значення.

Аннотация

Рассматривается морфемный и словообразовательный статус уникальных финальных субморфов. Унисуффиксы - нерегулярные суффиксальные единицы на периферии морфемной подсистемы, имеющие инвариантное значение, свойственное аффиксам в системе языка, и остаточное значение в составе слова. Унисуффиксам свойственна конститутивно-словообразовательная функция в словах-"единоличниках"; при этом их потенциальная словообразовательная функция находит подтверждение в новых словах.

морфемний унісуфікс одноосібник словотвірний

Морфема за своєю суттю є одиницею операційною і залежить від тих принципів, на яких відбувається її виокремлення: принцип обов' язкового подвійного співвідношення слів і за коренем, і за афіксом [Винокур]; принцип достатності співвідношення слів або лише за коренем, або лише за афіксом [Гринберг: 82-84], що мають в інших словах подібне значення; "для подільності основи взагалі достатньо, щоб вона входила в один ряд співвідношень" - або за коренем, або за афіксом [Смирницкий: 24].

З-поміж слів, що входять в один ряд співвідношень, безумовно подільними (мають достатню вільну подільність, за Н. Янко- Триницькою [Янко-Триницкая]) є слова з вільним коренем і неповторюваним афіксом. Подільність таких слів не заперечується лінгвістами і фіксується сучасними морфемними словниками: укр. знах-ар-0, морал'-іте, негр-итос-0, норм-ал'-0, пас-т-ух-0, форт-исимо [Словник]; рос. зна-хар-ь0, пас-тух-0, пе-тух-0, люб-ов-ь0, свекр-ов-ь0 [Кузнецова]. Однак у поглядах лінгвістів немає єдності щодо того, на які одиниці подільні ці слова і чи є вони похідними.

Поняття подільності й похідності (словотвірної чи словозмінної) хоч певною мірою пов'язані та співвіднесені, але в основі їх лежать різні принципи; "семантичні підстави для подільності на морфемному рівні виявляються іншими, ніж для подільності на рівні словотворення, і результати подільності на різних рівнях розходяться" [Кубрякова: 57-58].

Структуру слів із достатньою подільністю (дефектною подільністю, за О. Кубряковою) складають морфи і субморфемні одиниці - такі морфемні одиниці, що функціонують паралельно з афіксальними одиницями, але вони дистрибутивно обмежені або семантично недостатні й тому, як прийнято вважати, "не досягають статусу морфів": рос. л'уб-ов'-0, пас-тух-0, поп-ад й-а, св'екр-ов'-0, ст'екл'-арус-0, франц-уз-0 [Кубрякова: 55-62].

Виокремленню субморфів, на думку І. Мельчука, сприяє їх "морфемоподібність", подібність за фонемним вираженням до повноцінних морфів, "субморфи тотожні морфам не лише фізично, а в межах певної мовної системи" [Мельчук: 354355]. Субморф у широкому розумінні охоплює компоненти, які не мають морфемного корелята [Кубрякова: 61]: дубл'-ікат-0, морал'-іте, пас-тух-0, пошт-амт-0, сенйор-ит-а, франц-уз-0.

У науковій літературі на позначення фінальних субморфів, що не мають морфемного корелята, уживані різні терміни: квазіморфи [лат. quasi 'ніби, несправжній'] (О. Кубрякова); суфіксоїди [гр. siSog 'вигляд', 'подібність'] (Є. Карпіловська, О. Реформатський); уніфік- си [лат. unus 'один'] (О. Земська, Н. Клименко, О. Тихонов); умовні суфікси (О. Тихонов); нерегулярні суфікси (Є. Клобуков, М. Шанський); афікси унікальної дії (ЛЭС); сегментеми (В. Максимов); аномальні афікси (А. Кузнецова); морфеми-суфікси (Н. Клименко, В. Лопатін, І. Милославський, Г. Пастушенков, РГ-80).

Неоднакові погляди лінгвістів, пов'язані з розумінням похід- ності слів із унікальними субморфами, узагальнено передає антиномія: слова з унікальними субморфами подільні, але непохідні // слова з унікальними субморфами подільні і похідні.

О. Земська, для якої визначальними ознаками афікса є повторюваність (як мінімум у двох словах) і можливість творення похідних, вважає слова з уніфіксами непохідними, але подільними, хоч, очевидно, має певні сумніви щодо статусу унікальних частин слова. Ці сумніви простежуються в неоднозначній інтерпретації уніфіксів: “не афікс, а одиничне "нарощення"” [Земская 1966: 5, 12]; їх "варто вважати морфемами, але морфемами особливого типу" [Земская 1969: 100-105]); "особливі одиничні унікальні сегменти у складі слова" (без вказівки на їх морфемний статус) [Земская 1981: 153-155].

Натомість М. Крилов вбачає словотвірну похідність російських слів із уніфіксами жених, любовь, пастух [Крылов 1963: 37], однак у похідному слові пастух кваліфікує "звуковий відрізок -тух - як неморфему, незважаючи на те, що пастух є основою, а пас - є коренем, тобто морфемою" [Крылов 1969: 155].

Як особливий - функціональний - різновид морфемних одиниць у складі "готових одиниць" (непохідних), що відрізняються від "повноцінних" морфів дистрибутивною обмеженістю та словотвірною неспроможністю, які "навряд чи здатні взяти участь у творенні нових одиниць", розглядають унікальні субморфи О. Кубрякова [Кубрякова 1974: 60] та Є. Карпіловська [Карпіловська 1999: 14]. Унікальні субморфи виконують "ква- ліфікативну функцію, функцію віднесення до певної ономасіо- логічної категорії або розряду" [Карпіловська: 175].

Однак значна частина слів з уніфіксами сприймається як похідні слова не лише носіями мови, а й лінгвістами: архів-0 - архів-ар'іус-0, л'уб-и-ти - л'уб-ов-0, маск-а - маск-арад-0, пошт-а - пошт-амт-0, франц'ій-а - франц-уз-0 [РГ-80; Словотвір]. При цьому семантичний зв'язок між словами може тлумачитися неоднаково, як, наприклад, у парах слів: л'уб-и-ти - л'уб-ов-0, д'іт-и - д'іт-вор-а, франц'ій-а - франц-уз-0 і клей-0 - клей-стер-0, патрон-0 - патрон-таш-0, чай-0 - чай-хан-а [Карпіловська: 172173; Тихонов: 24]. “Таке "різночитання" не є дивним, коли розв'язання проблеми багато в чому наштовхується на тлумачення семантики - матерії, як відомо, "тонкої"” [Касевич: 94].

Похідність слів з уніфіксами вбачають у їх формальній та семантичній співвіднесеності з непохідними твірними, у складі яких є повторюваний корінь (Т. Єфремова, Н. Крилов, В. Лопатін, Г. Пастушенков, О. Тихонов, М. Шанський, Н. Янко-Триницька). На переконання російських учених, основи з достатньою вільною подільністю "можна вважати вивідними, хоч їх незіставлю- вані дериваційні афікси є несистемними": рос. ваз-он, котл-ован, детв-ор(а), чист-оган, четвер-г, овс'-уг, юмор-еск(а), бел'-ес(ый), обой-удн(ый), наг-ишом і под. [Янко-Триницкая 1968: 536]; рос. дур-алей, кипр-иот, коз-ел, мяк-оть, стекл'-арус, мальч-уган [РГ-80]; рос. архив-ариус, генерал-итет, дет-вор-а, дур-алей, знахарь, коз-ел, маск-арад, негр-итенок, пас-тух [Ефремова 2005].

Справедливою є думка О. Реформатського про те, що одиниця мови визначається "не кількісними ознаками (більше - менше), а якісними, що залежить від основної функції цієї одиниці. Саме це конституює реальність абстрагованих одиниць" [Реформатский 1957: 33-34].

У сучасній лінгвістичній теорії поглиблення знань про систему і структуру мови сприяло усвідомленню відсутності прямої відповідності між морфемною подільністю та словотвірною по- хідністю і диференціації одиниць, які по-різному характеризують слово: морфема - в аспекті морфемної структури слова; словотвірний формант - в аспекті його словотвірної структури (Н. Арутюнова, С. Богданов, О. Моїсеєв, Г. Пастушенков), словозмінний формант - в аспекті його парадигматичної структури (М. Гухман, Н. Ільїна, І. Милославський, М. Панов, М. Трубецькой, Н. Янко-Триницька). Структурно-семантичні одиниці - морфеми (корені й афікси) не тотожні структурно-функціональним одиницям - словотвірному форманту та словозмінному форманту (флексії в широкому розумінні).

Основною функцією морфеми як "морфологічно і семасіологічно неподільної одиниці" [Бодуэн 1917: 249] є конститутивна функція - функція структурної організації слова, а основними ознаками морфеми є мінімальність і двобічність. Морфема як одиниця двобічна конституює двобічну одиницю - слово. Безумовно, уніфікси конституюють слово; безумовно, що значення слів з уніфіксами та співвідносними з ними спільнокореневими словами є різними. Саме уніфікси формують додатковий компонент семантики слова, за яким воно відрізняється від співвідносного з ним спільнокореневого слова. У цьому полягає семасіологічна функція морфеми як одиниці морфемної підсистеми мови. "За будь-кого підходу до визначення ступенів морфемної подільності того чи іншого слова важливо з'ясувати, чи означає що-небудь виокремлюваний (чи той, що залишається після виокремлення) компонент. Важливо, щоб сегмент мав значення у принципі: дивне амт у слові поштамт зі значенням 'головний у місті' так само морфема, як звичайний чик у слові карман- чик-о" [Милославский 1974: 36-37].

Н. Арутюнова також вважає основною ознакою морфеми її смислову цінність, безвідносно до того, значення слова є результатом словотворення чи є наслідком функціонування слова в мові [Арутюнова 1961: 48-49]. Наявність фонемного вираження та значення (семантики) дозволяє вважати уніфікси морфемами.

Мова є продуктом історичного розвитку, у процесі якого вона розвивається; одні її одиниці змінюються, відмирають або виходять з ужитку, інші за потреби людського суспільства створюються. Саме тому “поряд із актуальними моделями і типовими структурами є також і словотвірно ізольовані слова, своєрідні структурні "одноосібники"” [Шанский 1981: 27], що й зумовлює існування регулярних і нерегулярних афіксів у морфемній підсистемі української мови. Має рацію М. Шанський, наголошуючи на тому, що нерегулярні афікси (уніфікси) є "фактом цілком реальним, тому що слова, у складі яких вони є, функціонують у мовній системі як певні елементи словотвірних гнізд, семантичних полів і лексико-семантичних категорій" [Шанский 1981: 24]. Нерегулярними стають афікси, що вийшли з ужитку - екс- афікси (Б. Бартков) та іншомовні афікси, що запозичуються разом із запозиченими словами.

Кожен афікс є членом морфемної підсистеми мови. У результаті протиставлення та корелятивності одиниць морфемної підсистеми, що повторюються або в багатьох словах, або в одному слові, формується її ядро, до якого входять регулярні суфікси, та периферія, що охоплює унікальні, нерегулярні суфікси [Блум- фильд 1968: 167]. Суфіксальні морфеми характеризуються не лише різними кількісними показниками вживаності в словах, але й різною функцією у складі слова, а також обсягом морфемно-семантичних парадигм та актуалізацією в ало- і варіоморфах.

Унікальні суфікси, безумовно, належать до периферійних морфемних одиниць, насамперед тому, що є нерегулярними (мають обмежену сполучуваність), одиничними, не утворюють актуальної словотвірної моделі, хоч потенційно їм властива словотвірна функція. С. Богданов називає їх "потенційними" словотвірними афіксами [Богданов: 46]. З огляду на розмежування власне морфемних одиниць і функціональних словотвірних одиниць уніфікси є морфемами-суфіксами та потенційними словотвірними формантами, що засвідчують новотвори типу кримінал'-ітет-0 (подібно до генерал'-ітет-0): Не можна закритим списком формувати владу, бо тоді до влади потрапляє криміналітет (Сільські вісті, 6.11.2009), л'апас-имент-и (подібно до аплод-исмент-и): Я не жалів своїх долонь на оплески й ляпасименти (Ю. Івакін), а також застарілі слова типу сцен-ар'іус-0 (подібно до архів-ар'іус-0). Нерегулярними можуть бути не лише словотвірні, а й словозмінні афікси: й-а, в-ас, н-ас; хт-о, шч-о; йі-м, йіс-и, йіс-т'.

Не можна погодитися з думкою, що лише морфи є "справжніми <...> елементами системи мови", а субморфні, чи квазіморфні, одиниці "залишаються субморфемними одиницями, не входячи до складу жодної "нормальної" морфеми (л'уб-ов-0, стекл'-арус-0), чи, можливо, формуючи квазіморфему" [Кубрякова 1974: 59-61]. І "повноцінні" морфи, і "неповноцінні" морфи (уніморфи), актуалізовані в мовленні, є реалізаціями інваріантних одиниць системи мови, різною є їх функція та кількісна актуалізація у словах.

Системний статус одиниці та її функція у складі одиниці вищого рівня - явища різні. З погляду морфеміки, унісуфікси - нерегулярні суфіксальні одиниці, сферою функціонування яких є одиничні слова, тому вони перебувають на периферії морфемної підсистеми; функція таких одиниць - конститутивна; за О. Кубряковою, уніфікси - це "маркери", "носії особливих службових значень, за якими слово ідентифікується як належне тому чи іншому класу" [Кубрякова: 168]. З погляду словотворення, уні- суфікси - словотвірні форманти у словах-"одноосібниках"; при цьому потенційна словотвірна функція (принаймні в частині з них) може бути в майбутньому реалізована, що залежатиме як від власне лінгвальних, так і позалінгвальних факторів.

Слова з унісуфіксами пов'язані смисловими відношеннями зі словами, які є для них твірними. Їх значення програмується позицією в слові, що виявляється у вираженні відношення похідного слова щодо свого твірного. У сильній словотвірній позиції уніфікс стає виразником цього відношення, тобто є звичайним словотвірним формантом. Значення уніфіксів завжди зв'язане, властиве їм лише як частинам тих слів, у яких вони виокремлюються, і тому, як прийнято вважати, є залишковим значенням, воно корелює зі словотвірним значенням, що виявляється в подібних словах, які входять до регулярних словотвірних типів. В. Лопатін відзначає, що слова з уніфіксами “"вписуються" в типи перетворення основ, відомі за словами з "нормальними" суфіксами” [Лопатин 1977: 129]. "Наявність мовних значень, які мають вираження не лише у словотвірних, а й у синтаксичних засобах, є свідченням того, що перед нами значення, властиві мовній системі в цілому, що перед нами справжні суфікси, хоч вони й репрезентовані одиничними словами" [Пастушенков 1977: 74].

Значення морфеми як структурно-семантичної одиниці мови і значення морфеми як структурно-функціональної одиниці (морфеми у функції словотвірного форманта) є різними (Н. Клименко, О. Кубрякова, В. Лопатін, І. Улуханов, І. Милославсь- кий). Так, у словах бурс-ак-0, див-ак-0, жебр-ак-0, мор'-ак-0, нов-ак-0, свой-ак-0, спів-ак-0 суфікс має системне інваріантне значення 'предметність', конкретне значення 'особа чоловічої статі' і три загальні словотвірні значення: 'особа, яка характеризується за відношенням до дії' (жебр-ак-0, спів-ак-0), 'особа, яка характеризується за відношенням до предметної ознаки' (бурсак-0, мор'-ак-0), 'особа, яка характеризується за відношенням до ознаки' (див-ак-0, нов-ак-0, свой-ак-0).

Сферою функціонування морфеми є слово, але, виокремившись зі слова, морфема набуває автономності не лише у плані вираження, а й у плані значення. Кожен афікс як член морфемної підсистеми "в силу тих відношень, у які він вступає з іншими афіксами в цій системі, має свою цінність, значущість, на фоні якої і виявляється його значення" [Герд 1983: 48-51]. У системі мови морфема має самостійне значення, "не визнавати самостійного значення морфеми означає заперечувати саме існування цієї одиниці у структурі мови" [Милославский 1980: 4-5]. Це стосується й унікальної морфеми також.

Семантична специфіка суфіксів, порівняно з префіксами, полягає в тому, що вони виражають найбільш загальне значення - предметності, процесуальності, атрибутивності. Власне, це і є їх інваріантне значення, властиве суфіксам як одиницям морфемної підсистеми мови.

Функціонуючи у словах, інваріантне значення суфіксів індивідуалізується. "Уточнення" семантики суфіксів властиве й "повноцінним" афіксам: 'предметність, особа' мудр-ак-0, скрип-ак-0, сл'іп-ак-0; 'предметність, предмет' піш-ак-0 (шахова фігура), тесак-0 (теслярська сокира); 'предметність, тварина' рис-ак-0. Відмінність лише в тому, що значення повноцінних суфіксів підтверджується входженням слів із цими суфіксами в певний словотвірний тип й у такий спосіб ніби сприймається як абстраговане від окремого слова. Зв'язане значення уніфікса є залишково-конкретним, яке корелює зі словотвірним значенням слів певного словотвірного типу й у такий спосіб об'єктивується в мові.

Так, уніфікси з інваріантним значенням 'предметність' мають подані нижче залишково-конкретні значення, співвідносні зі словотвірними значеннями переважно продуктивних словотвірних типів. При цьому одні уніфікси вживані більш ніж в одному слові¹ За О. Земською, морфемами-афіксами, тобто будівельними компонен-тами мови, є "такі елементи, які функціонують у двох і більше різно- кореневих, але семантично співвідносних словах" [Земская 1966: 4]., інші - можна вважати аломорфами до "повноцінних морфів" М. Кравченко вважає, що у словах типу пас-т-ух-0, пи-т-ун-0 є "пов-ноцінні" суфікси -ух-, -ун-, що приєднуються до усіченого інфінітив-ного суфікса -т- [Кравченко 1990: 12-14].:

'особа чоловічої статі' (СЗ 'особа за відношенням до предмета'; СЗ 'особа за відношенням до дії')

-аріус-: архів-ар'іус-0 'хто [працює] в архіві' (СУМ 'охоронець архівних матеріалів; співробітник архіву'); сцен-ар'іус-0 'хто [працює] на сцені' ('помічник режисера; працівник театру, що стежить за своєчасним виходом акторів на сцену') і нот-ар'іус-0,

заст. нот-ар-0 (СІС 'службова особа, яка засвідчує, оформляє юридичні акти' [лат. notarius - писар, секретар]);

-ург-: драмат-ург-0 'хто [створює] драми' (СУМ 'письменник, який створює драматичні твори'); метал-ург-0 'хто [видобуває] метал' (СУМ 'фахівець з металургії');

-уз-/-гуз-: бой-а-г/уз-0 'хто боїться' (СУМ 'дуже несмілива, боязка, ляклива людина'); франц-уз-0 'хто [мешкає] у Франції' (СУМ 'нація, народ, що становить основне населення Франції');

-ух-/-тух-: пас-т/ух-0 'хто пасе [тварин]' (СУМ 'той, хто пасе стадо, череду, отару тощо'); розм. пи-т/ух-0 'хто [полюбляє] пити' (СУМ); л'ін'-т'/ух-0 'хто лінивий';

-их-: жен-их-0 'хто [збирається] женитися' (СУМ 'чоловік стосовно жінки, з якою збирається узяти шлюб');

-хар- // -ор-/-хор- // -ур-/-хур-: зна-х/ар-0, заст. зна-х/ор-0, заст. зна-х/ур-0 'хто знає [як лікувати]' (СУМ 'людина, що лікує немедичними засобами, а також займається чаклуванням');

-іс'імус-- генерал'-іс'імус-0 'хто [має найвище звання] генерала' (СУМ 'найвище військове звання, а також особа, якій присвоюється це звання');

-йе-: конферанс-йе 'хто [веде] конферанс' (СУМ 'артист (артистка), що оголошує номери програми під час вистави, концерту тощо');

'особа жіночої статі' (СЗ 'недорослість')

-ит-: сенйор-ит-а (СУМ 'ввічливе називання, звертання до дівчини');

'особа ~ негативна суб'єктивна оцінка (ч. і ж. рід)'

-тус-: свин-т/ус-0 'хто як свиня' (СУМ фам. 'те саме, що свиня ~ неохайна людина');

-агел'-: мудр-агел'-0 'хто [занадто] мудрує' (СУМ розм., ірон. 'той, хто багато роздумує, розмірковує');

-ерд'-: скуп-ерд'-а 'хто [занадто] скупий' ( СУМ розм. 'те саме, що скупердяга');

-ендр-/-индр-: скуп-ендр-а, скуп-индр-а 'хто [занадто] скупий' (СУМ розм. 'те саме, що скупердяга');

'збірність'

-ітет-: генерал'-ітет-0 (СУМ 'вищий командний склад армії; генерали'), нобіл'-ітет-0 (СУМ нобіл'-0 'аристократ, представник знаті ~ у Стародавньому Римі') і мун 'іципал '-ітет-0 ('орган місцевого самоуправління');

-вор-: д'іт-в/ор-а (СУМ збірн. 'те саме, що діти¹ ~ маленькі дівчатка і хлопчики');

-лах-: д'іт-лах-и (СУМ мн. 'те саме, що діти¹');

-ар-: мошк-ар-а (СУМ збірн. 'те саме, що мошка'); -ил'ій-/-ил'й-: флот-ил'ій-а (СУМ '1. З'єднання військових суден; 2. З'єднання промислових, експедиційних або спортивних суден'), ескадр-ил'й-а (СУМ 'Тактичний підрозділ військово- повітряних сил, що складається з кількох ланок або загонів');

'істота, тварина' (СЗ 'самець за відношенням до самки') коз-ел-0 'самець кози' (СУМ '1. Дика рогата жуйна тварина, що живе переважно в горах; 2. Те саме, що цап¹');

'місце' (СЗ 'приміщення за відношенням до предмета (речовини, матеріалу)'

-тер'ій-: кафе-тер'ій-0 'де [п'ють] каву' (СУМ 'кав'ярня із самообслуговуванням');

-хан-: чай-хан-а (СУМ 'чайна в Середній Азії та Ірані, де подають чай та інші страви' - ('де [п'ють] чай');

-амт-: пошт-амт-0 'де [здійснюють] поштові операції' (СУМ 'центральна поштова установа в місті; приміщення, в якому розташовано цю установу');

'предмет' (СЗ 'предмет за відношенням до предмета, матеріалу, речовини'; СЗ 'предмет, що є результатом певної дії')

-таш-: патрон-таш-0 'що для патронів' (СУМ 'сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів'); -тун-: пи-т/ун-0 'що для пиття' (СУМ діал. 'посуд для пиття'); -арус-: стекл'-арус-0 'що зі скла' (СУМ збірн. 'тоненькі короткі трубочки з кольорового скла, які використовують для намиста, оздоблення одягу тощо; різновид бісеру');

-стер-: клей-стер-0 'що для клею' (СУМ 'клей, виготовлений із крохмалю або борошна');

-тух-: клей-тух-0 'що для клею' (СУМ 'жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю');

дубл '-ікат-0 'що є результатом дії дублювати' (СУМ '1. Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу; 2. Другий екземпляр чого-небудь; один із двох однакових предметів');

'абстрактне поняття' СЗ 'опредметнена дія'

-ов-: л'уб-ов-0 'те саме, що любити' (СУМ '1. Почуття глибокої прихильності до кого-небудь; кохання; 2. Почуття сердечної прив'язаності до кого-чого-небудь; 3. Інтерес до чого-небудь');

-исмент-: аплод-исмент-и 'те саме, що аплодувати' (СУМ 'плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого- небудь'), л'апа-симент-и (зневажл. 'ляпати в лодоні ~ аплодувати').

Отже, унісуфікси, незважаючи на те, що сферою їх функціонування є одиничні слова, є морфемами - одиницями морфемної підсистеми мови. Вони, подібно до інших афіксів, характеризуються певною сукупністю ознак (фонемне вираження; аломор- фія; фіксована позиція у структурі слова; значення у складі слова й у системі мови; структурна функція, потенційна словотвірна функція [Кубрякова 1990: 59]), за якими визначають як самостійні одиниці мови - морфеми.

список використаних джерел

1. Арутюнова Н.Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке / Н.Д. Арутюнова. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 152 с.

2. Блумфильд Л. Язык / Л. Блумфильд. - М.: Прогресс, 1968. - 607 с.

3. Бодуэн де Куртенэ И.А. Введение в языковедение / И.А. Бодуэн де Куртенэ // Бодуэн де Куртенэ И.А. Избр. труды по общему языкознанию. Т. ІІ. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 246-293

4. Богданов С.И. Форма слова и морфологическая форма / С.И. Богданов. - С.-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1997. - 248 с

5. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию / Г.О. Винокур // Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. - М.: Учпедгиз, 1959. - С. 419-442.

6. Герд А.С. Семантика морфемы: значение или значимость (valeur)? / А.С. Герд // Структурная и прикладная лингвистика. - Вып. 2. - Л., 1983. - С. 47-52.

7. Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков / Дж. Гринберг // Новое в лингвистике, ІІІ. - М.: Изд-во иностран. лит. 1963. - С. 82-84.

8. Земская Е.А. Понятие производности, оформленности и членимости / Е.А. Земская // Развитие словообразования современного русского языка. - М.: Наука, 1966. - С. 3-12.

9. Земская Е.А. Словообразование / Е.А. Земская // Современный русский язык / под ред. В.А. Белошапковой. - М.: Высшая школа, 1981. - С. 133-239.

10. Земская Е.А. Унификсы (об одном виде морфем русского языка) / Е.А. Земская // Ученые записки Моск. гос. пед. ин-та им. В.И. Ленина. - № 341: Вопросы филологии. - М., 1969. - С. 100-107.

11. Ефремова Т.Ф. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка / Т.Ф. Ефремова. - М.: АСТ: Астрель, 2005. - 636 с.

12. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація / Є.А. Карпіловська. - К.: Ін-т мовознавства НАН України, 1999. - 298 с.

13. Касевич В.Б. Морфонология / В.Б. Касевич. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. - 160 с.

14. Кравченко М.В. Словообразовательная морфонология украинского языка: автореф. дис. ... доктор. филолог. наук 10.02.02. - К.: Институт языковедения им. А.А. Потебни АН УССР, 1990. - 39 с.

15. Крылов Н.А. Несколько замечаний об интерфиксации / Н.А. Крылов // Вопросы филологии. Ученые записки Моск. гос. пед. и-та им. В.И. Ленина. № 341. - Москва, 1969. - С. 153-165.

16. Крылов Н.А. Типы основ в современном русском языке / Н.А. Крылов // НДВШ. Филологические науки. - 1963. - № 2. - С. 31-42.

17. Кубрякова Е.С. Аффикс / Е.С. Кубрякова, Ю.Г. Панкрац // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - С. 59-60.

18. Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа / Е.С. Кубрякова. - М.: Наука, 1974. - 319 с.

19. Кузнецова А.И. Словарь морфем русского языка / А.И. Кузнецова, Т.Ф. Ефремова. - М.: Русский язык, 1986. - 1136 с.

20. Лопатин В.В. Русская словообразовательная морфемика. Проблемы и принципы описания / В.В. Лопатин. - М.: Наука, 1977. - 315 с.

21. Мельчук И.А. К понятию словообразования / И.А. Мельчук // Изв. АН СССР, ОЛЯ. - 1967. - Т. XXVI. - Вып. 4. - С. 352-362.

22. Милославский И.Г. План содержания у русских суффиксов / И.Г. Милославский // Вестник Московского университета. - 1974. - № 4. - С. 36-42.

23. Милославский И.Г. Вопросы словообразовательного синтеза / И.Г. Милославский. - М.: Наука, 1980. - 296 с.

24. Пастушенков Г.А. Некоторые проблемы структуры слова (Единицы структурно-семантического плана) / Г.А. Пастушенков. - Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-т, 1977. - 84 с.

25. Реформатский А.А. Что такое структурализм? / А.А. Реформатский // Вопросы языкознания. - 1957. - № 6. - С. 25-57.

26. Русская грамматика. Т. І. Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование. Морфология. - М.: Наука, 1982. - 784 с.

27. Словник афіксальних морфем української мови / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, В.С. Карпіловський, Т.І. Недозим. - К.: Ін-т мовознавства НАН України, 1998. - 434 с.

28. Смирницкий А.И. Некоторые замечания о принципах морфологического анализа основ / А.И. Смирницкий // Доклады и сообщения филологического факультета МГУ. - 1948. - Вып. 5. - С. 21-26.

29. Шанский Н.М. Современный русский язык. Ч. 2. Словообразование. Морфология / Н.М. Шанский, А.Н. Тихонов. - М.: Просвещение, 1981. - 270с.

30. Янко-Триницкая Н.А. Членимость основы русского слова / Н.А. Янко-Триницкая // Известия АН СССР. Серия лит. и яз. - 1968. - Т. XXVII. - Вып. 6. - С. 532-540.

Размещено на Allbest.ru