Особливості перекладу німецьких фразеологізмів українською (на матеріалі поеми Г. Гейне "Атта Троль" у перекладі Лесі Українки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Руслана Гончарук

У статті робиться спроба аналізу перекладів фразеологічних одиниць з німецької мови на українську. Матеріалом для дослідження послужив текст поеми Г. Гейне «Атта Троль» та її переклад українською, виконаний Лесею Українкою. Художня література є тією духовною сферою, в якій зосереджений весь спектр надбань людського суспільства за всю історію його існування. Вона поєднує в собі риси як національної єдності певного народу, так і його інтернаціональні зв'язки. Твори, які вийшли з-під пера яскравих представників певної національної культури, можуть і повинні бути перекладені іноземними мовами світу, щоб отримати достойну оцінку іншими народами. Завдяки саме такому духовному обміну в рамках процесу міжкультурної комунікації відбувається процес зближення націй, їх взаємозбагачення. В презентації картини національного колориту важливу роль відведено образним мовним засобам. Серед таких засобів фразеологічні одиниці відіграють провідну роль. На основі проведеного дослідження автор приходить до висновку, що на фразеологізми покладено в художньому тексті виконання смислових та стилістичних функцій, тому повноцінний переклад фразеологічних одиниць іноземною мовою є однією з основних умов для створення адекватного перекладу. Для його створення перекладач повинен підібрати мовний відповідник фразеологічній одиниці, щоб зберегти значення та естетичну цінність вихідного твору художньої літератури та донести їх до читача мови-реципієнта. Переклад фразеологічних одиниць, які вжиті в поетичному творі, викликає найбільше труднощів, оскільки розуміння важливих базових принципів, на яких базується побудова поетичного твору, є важливою передумовою рівноцінного перекладу поетичного твору загалом, окрім того перекладач повинен також майстерно ввести фразеологізм в текст твору, зберігши при цьому його ідейно-естетичне наповнення, зміст та форму.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, переклад, комунікативна функція, поетичний твір.

The article attempts to analyze the translation of phraseological units from the German language into Ukrainian. The material for the study was the text of the poem by G. Heine "Atta Troll" and its translation into Ukrainian, performed by Lesya Ukrainka. Fiction is the spiritual sphere in which is concentrated the entire range of achievements of human society during its lifetime. It combines the features of both the national unity of a particular people and its international relations. Works that came out of the pen of bright representatives of a certain national culture can and must be translated into foreign languages of the world in order to receive a worthy appraisal by other peoples. Due to this very spiritual exchange within the process of intercultural communication, the process of rapprochement of nations, their mutual enrichment takes place. In the presentation of the national color painting, imaginative linguistic means play an important role. Among these, phraseological units play a leading role. On the basis of the research, the author comes to the conclusion that on phraseologisms is put the implementation of semantic and stylistic functions in the fiction text, therefore full-fledged translation of phraseological units into a foreign language is one of the main conditions for the creation of an adequate translation. To create it, the translator should pick up the linguistic equivalent of the phraseological unit in order to save the meaning and the esthetic value of the original work of fiction and convey it to the reader of the recipient language. The translation of the phraseological units used in the poetic work, poses the greatest difficulty, since understanding of the important basic principles, on which the construction of a poetic work is based, is an important premise for the equivalent translation of a poetic work in general, besides that the translator must also skillfully put phraseology in the text of the work, while preserving it's ideological-aesthetic content, substance and form.

Key words: phraseological unit, translation, communicative function, poetic work.

фразеологічний переклад німецька українська

В статье делается попытка анализа переводов фразеологических единиц с немецкого языка на украинский. Материалом для исследования послужил текст поэмы Г. Гейне «Атта Троль» и ее перевод на украинский язык, который исполнила Леся Украинка. Художественная литература является той духовной сферой, в которой сконцентрирован весь спектр достижений человеческого общества за всю историю его существования. Она объединяет в себе черты, как национального единства определенного народа, так и его интернациональные связи. Произведения, которые вышли из-под пера ярких представителей определенной национальной культуры, могут и должны быть переведены на иностранные языки мира, чтобы другие народы достойно их оценили. Благодаря именно такому духовному обмену в рамках процесса межкультурной коммуникации происходит процесс сближения наций, их взаимообогащение. В презентации картины национального колорита важная роль отведена образным языковым средствам. Среди таких средств фразеологические единицы играют ведущую роль. На основании проведенного исследования автор приходит к выводам, что на фразеологизмы в художественном тексте положено исполнение смысловых и стилистических функций, поэтому полноценный перевод фразеологизмов на иностранный язык является одним из основных условий для создания адекватного перевода. Для его создания переводчик должен подобрать языковое соответствие фразеологической единице, чтобы сохранить значение и эстетическую ценность исходного произведения художественной литературы и донести их до читателя языка-реципиента. Перевод фразеологических единиц, которые употреблены в поэтическом произведении, вызывает наибольшие трудности, поскольку понимание важных базовых принципов, на которых базируется построение поэтического произведения, является важным условием для создания равноценного перевода поэтического произведения в целом, кроме того, переводчик должен также мастерски ввести фразеологизм в текст произведения, сохранив при этом его идейно-эстетическое наполнение, содержание и форму.

Ключевые слова: фразеологическая единица, перевод, коммуникативная функция, поэтическое произведение.

Постановка проблеми. Багаторічні дослідження міжкультурних зв'язків чітко демонструють ті обставини, що кожен народ у процесі пізнання реалій навколишнього світу формує власну уяву про них, відображаючи це в мові, та вимальовуючи таким чином картину національного мовного колориту. В. Гумбольдт писав, що «розбіжності між мовами є дещо більше, чим просто знакові розбіжності, що слова та форми слів утворюють та визначають поняття і що різні мови по своїй суті, за своїм впливом на пізнання та на почуття являються в дійсності різними світобаченнями» [9, с. 370] Тобто, кожна мова з різного кута дивиться на навколишній світ, розкриваючи для носіїв іншої мови нові грані знайомого та звичного явища. Бернар Дадьє також зауважував, що відображення та інтерпретація навколишнього світу є досить суб'єктивним, і ця суб'єктивність втілюється саме в мовних відбитках [10, с. 245]. З одного боку, образні мовні засоби відіграють важливу роль у представленні національного колориту, з іншого боку, вони є також незамінними при презентації як особистого, так і суспільного поглядів на явища реального та духовного світів. Саме тому фразеологічна одиниця знаходиться в центрі уваги науковців як вербальний результат пізнавальної діяльності нації. Художній переклад фразеологізмів завжди представляв собою чи не найбільш складне та, не зважаючи на це, найбільш цікаве питання для дослідження в рамках теорії перекладу. Це і зумовило актуальність нашого дослідження, оскільки увага представників сучасної лінгвістичної науки до провідних парадигм, як і до проблеми перекладу фразеологічних одиниць, як важливого компонента для визначення міри адекватності перекладу, останнім часом значно зросла.

Метою написання розвідки є спроба дослідження особливостей функціонування фразеологізмів в поетичному творі та їх перекладу українською мовою.

Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці німецької та української мов, а предметом є особливості перекладу фразеологічних одиниць з німецької мови на українську. Матеріалом для розвідки послужила поема Г. Гейне «Атта Троль» та її переклад українською мовою, здійснений Лесею Українкою.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки фразеології приділяється значна увага, про що може свідчити вагома кількість наукових досліджень, які присвячені вивченню питань фразеології, часте вживання фразеологізмів у повсякденному мовленні, в публіцистиці та у творах художньої літератури.

У художній літературі яскраво виражені дві складові - національна та інтернаціональна. Саме ця особливість літератури реалізує той факт, що художні твори можна і потрібно перекладати з однієї мови на іншу, а також гарантує, що ці переклади будуть цілком зрозумілі та достойно оцінені представниками інших культур. Результатом духовного обміну, який здійснюється за допомогою перекладу, стає взаємозбагачення та зближення націй. А фразеологію можна вважати чи не найяскравішою складовою будь-якої національної мови, яка несе в собі інформацію про сприйняття навколишнього світу носіями даної мови, її історію, традиції та обряди. «Фразеологія (від гр. phrasis, род. в. phraseos - вираз і logos - вчення) - 1) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови у його сучасному стані й історичному розвитку; 2) сукупність фразеологізмів даної мови, те, що й фразеологічний склад» [5]. Я. І. Рецкер уважає «... фразеологію одним із виразних засобів мови» [13, с. 143]

Фразеологізм - це складне та багатогранне явище мовної системи, дослідженню якого присвячені чисельні наукові праці таких лінгвістів як В. В. Виноградов, А. Вежбицька, Й. Дапчева, Я. І. Рецкер та ін. Вперше термін фразеологія вживає Ш. Баллі в назві розділу, в якому розглядає стійкі сполуки слів [1, с. 16]. О. В. Кунін зауважує, що «фразеологізми являються сполученнями слів, тобто окремо оформленими утвореннями з повністю чи частково переосмисленими компонентами, фразеологічними значеннями. Для фразеологічних одиниць характерна . стійкість на фразеологічному рівні, закономірні залежності словесних компонентів та структурно-семантична немодельованість. Фразеологічні одиниці утворені за граматичними моделями змінних сполучень та речень» [12, с. 24]. В. В. Виноградов виділяє три типи фразеологізмів:

Фразеологічні єдності, в яких значення цілого ніколи не дорівнює сумі значень елементів, а виникає внаслідок своєрідної хімічної сполуки слів.

1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) - це немотивовані та непохідні словосполучення, які абсолютно неподільні, які не можна розкласти на складові, значення яких не залежить від їх лексичного складу, від значень їх компонентів.

2. Фразеологічні сполуки - це тип фраз, які утворені за допомогою реалізації невільних значень слів, в яких слово з невільним значенням допускає синонімічну підставу та заміну, ідентифікацію [8, с. 140-161].

Фразеологізми також відіграють у мові комунікативну роль і є досить важливим та дієвим засобом художньої, образної та емоційно-експресивної характеристики твору. На фразеологізми покладено в художньому тексті виконання смислових та стилістичних функцій, тому повноцінний переклад фразеологічних одиниць іноземною мовою є однією з основних умов для створення адекватного перекладу.

З огляду на це, найбільше труднощів виникає саме при відтворенні фразеологізмів, тому що перекладач повинен підібрати мовний відповідник фразеологічній одиниці, щоб зберегти значення та естетичну цінність вихідного твору художньої літератури та донести їх до читача мови-реципієнта. Переклад фразеологізмів вимагає також від перекладача володіння особливими знаннями та перекладацьким талантом, оскільки необхідно правильно підібрати еквівалент, який мав би однакове значення та стилістичне забарвлення. Я. І. Рецкер з цього приводу так і зауважує, що «фразеологію потрібно передавати фразеологією» [13, с. 149].

В.Н. Комісаров особливого значення при перекладі фразеологізмів надає проблемі еквівалентного відтворення значень образних фразеологічних одиниць, семантика яких являє собою складний інформативний комплекс, який містить в собі як предметно-логічні, так і конотативні компоненти. Серед найбільш значущих з точки зору вибору відповідностей в мові перекладу вчений виділяє наступні: 1) перенесений чи образний компонент значення фразеологізму; 2) прямий чи предметний компонент значення фразеологізму є складовою основою образу; 3) емоційний компонент значення фразеологізму; 4) стилістичний компонент значення фразеологізму; 5) національно-етнічний компонент значення фразеологізму [11, с. 151]. Також В. Н. Комісаров виділяє три основних типи відповідностей образним фразеологічним одиницям оригіналу:

1. тип, в якому зберігається весь комплекс значень одиниці, яка підлягає перекладу. В такому випадку в мові перекладу є відповідний фразеологізм, який співпадає з оригіналом і в прямому, і в переносному значенні (напр., інтернаціональні фразеологізми).

2. тип, в якому однакове переносне значення передається в мові перекладу за допомогою іншого образу при збереження всіх інших компонентів семантики фразеологізму. Такий спосіб, на думку вченого, підходить, якщо фразеологізм не наділений яскраво вираженим національним забарвленням.

3. тип, який створюється шляхом калькування іншомовної образної одиниці. Його, як вважає В. Н. Комісаров, слід застосовувати, якщо оригінальний образ має досить «прозоре» для носіїв мови-перекладу переносне значення [11, с. 153].

Переклад поетичних творів представляє собою чи не найскладніший вид перекладацької діяльності, так як його засоби значною мірою відрізняються від тих, яких потребують переклади прозових творів. Розуміння важливих базових принципів, на яких базується побудова поетичного твору, є важливою передумовою рівноцінного перекладу поетичного твору загалом. При перекладі також не слід забувати, що фразеологізми, які вжиті в поетичному творі, тісно пов'язані з його змістом.

Слід зауважити, що найбільш часто фразеологізми зустрічаються в тих поетичних творах, в яких комунікативна функція є рівнозначною з поетичною мовленнєвою функцією, чи навіть переважає над нею. Фразеологічні одиниці в художній літературі подібні до майстерно покладеного штриха, який наносить своїм пензлем майстер, і який завершує та поєднує воєдино усю картину твору.

Україномовні переклади творів Г. Гейне, майстерно виконані Лесею Українкою, завжди викликали жвавий інтерес науковців, які займаються проблемами компаративної лінгвістики. Переклади з німецької складають значну частку всієї перекладацької спадщини великої української поетеси. Вагому частину їх представляють переклади творів Г. Гейне. Це було втіленням задуманого прогресивною молоддю України того часу: «... серед киян молодих остатнього часу починає ширитись європеїзм; вони починають учити європейські мови і інтересуватись європейською літературою. Доказом цього може служити те, що ми (молодіж) задумали видати цілу серію перекладів найкращих творів європейських ... авторів» [3, с. 45]. Та до цього кола належали не всі представники української інтелігенції того часу, і це викликало занепокоєння у Лесі Українки. «Біда, що більшість нашої української громади сидить на самій нужденній російській пресі, а через те не бачить як слід світу - ні того, що в вікні, ні того, що поза вікном» [3, с. 85].

Г. Гейне написав поему «Атта Троль» на початку 40-х років ХІХ століття, в період, коли в німецькій літературі відбувався ріст зацікавленості політичною та суспільною тематикою. Леся Українка свою роботу над перекладом поеми розпочала вочевидь в 1889 році (можливо, і раніше). Принаймні, в своєму листі до брата від 26-28 листопада 1889 року вона зазначає, що має вже перекладених 7 пісень з поеми [3, с. 38]. Хоча в листі до М. П. Драгоманова від 5 січня 1890 року поетеса вже пише, що переклала 6 глав [3, с. 45]. На жаль, завершений в 1893 році перший варіант поеми губиться під час пересилання до видавця [3, с. 239] і Леся Українка робить новий, який виходить друком у «Віснику» в 1890 році [4, с. 163].

У поемі «Атта Троль» Гейне вживає багато фразеологічних одиниць, які майстерно та з любов'ю переклала Леся Українка, оскільки, як зізнавалася сама, дуже любила цю поему. Про це вона писала в листі до О. С. Маковея, в якому повідомляла про завершення роботи над перекладом. «Цікаво, як здається Вам мій переклад «Атта Троля», я старалась, як могла, щоб він вийшов непоганий, бо сю поему я дуже люблю. Я перекладала її з правдивою втіхою, не знаю, чи одбилось це на вартості перекладу» [3, с. 189]

У текстах оригіналу та перекладу поеми «Атта Троль» нами було проаналізовано 20 фразеологічних одиниць. З цих 20 одиниць в оригінальній версії поеми зустрічається лише 12, які Леся Українка перекладає, підбираючи для них українські еквіваленти фразеологізмів з ідентичним лексичним значенням, майстерно вбудовуючи їх в поетичну структуру поеми. Слід зауважити, що повні еквіваленти, тобто, фразеологізмі, які співпадають із фразеологізмами мови оригіналу за стилем, емоційно-експресивним забарвленням, змістовим та образним наповненням і складом, в перекладах зустрічаються не часто. Серед таких можна навести фразеологізм «Aufrecht tragt ihr zwar das Haupt» [15; 14, с. 423], який в українській версії звучить «Високо Ви несете голову» [2, с. 200; 7, с. 547]. Обидва звороти мають значення «бути гордим».

Частіше поетеса вживає фразеологічні одиниці, які допомагають зберегти образність оригінальних, але не співпадають з ними по структурі та компонентному складу. Так, наприклад, фразеологізм «nicht auf den Kopf gefallen sein» [15], який використовує Гейне, і який має значення «бути розумним» [14, с. 425], Леся Українка перекладає фразеологізмом з ідентичним лексичним значенням та емоційним забарвленням «в тім'я довбнею не биті» [2, с. 199; 7, с. 26].

В одному із досліджених випадків Леся Українка застосовує буквальний переклад фразеологічної одиниці. Та і сам Гейне в своїй поезії дещо змінює структурний компонент застарілої німецької приказки «Tod und Teufel!» («смерть і диявол») [14, с. 755], яка має високу ступінь експресивно-емоційного забарвлення та вживається в якості прокляття, на форму «Tod und Hцlle!» [15] («смерть і пекло»). Тим самим поет зберігає емотивну складову конотації фразеологізму та досягає найвищого ступеню експресивності та емоційності в передачі настрою ліричного героя і реалізації авторського задуму. Леся Українка дослівно перекладає цю фразеологічну одиницю «Смерть і пекло!» [2, с. 198], очевидно, зваживши усі можливі варіанти, та обравши цей як найкращий, який допомагає донести до читача мови перекладу емоційне забарвлення поезії.

Також у перекладі поеми «Атта Троль» Леся Українка вживає фразеологізми там, де в оригінальному тексті вони відсутні. Таких у тексті нараховується 7. Очевидно, що вживання фразеологічних одиниць приваблювало поетесу яскравим емоційно-експресивним забарвленням, можливістю небагатослівно, проте, влучно висловити власну думку, відношення до події, описати ситуацію і т. д. Як приклад, можна навести фразеологізм, застосований у перекладі, який яскраво малює в уяві читача картину зливи, «Мов із цебра дощ полився!» [2, с. 236; 6, с. 15]. У Гейне ж читаємо «^о1кепЬтсЫ» (злива) [15] Використавши в перекладі фразеологізм, поетеса досягає збереження структурної форми поезії та посилення її емоційного забарвлення.

Висновки. Підводячи підсумки, слід зазначити, що при виконанні художнього перекладу перекладач повинен ураховувати світогляд, культурне середовище та творчий задум автора, наблизити читача до атмосфери, в якій був написаний твір, стати «посередником» між читачем-реципієнтом мови перекладу та автором твору. Фразеологічні одиниці відіграють важливу роль для створення певного колориту в творі художньої літератури. Тому при роботі з ними перед перекладачем постає важливе завдання збереження та правильної передачі їх національного забарвлення, лексичного значення, ролі та функції в тексті. При відтворенні фразеологічних одиниць у перекладі поеми «Атта Троль» Г. Гейне Леся Українка застосовує як фразеологічні, коли фразеологізм у тексті оригіналу перекладається фразеологізмом мови перекладу, так і нефразеологічні способи перекладу, також уживає фразеологізми замість звичайних словосполучень та речень. Подальше комплексне дослідження проблеми перекладу фразеологічних одиниць у поетичних текстах Лесі Українки має широкі перспективи та заслуговує значної уваги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баран Я. А. Основні питання загальної та німецької фразеології / Я. А. Баран. - Львів: Вища школа. Видавництво при Львівському у-ті, 1980. - 156 с.

2. Леся Українка. Поезії /Леся Українка. Зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Шабліовський Є.С. (голов.ред.) [та ін.] - К.: Наук. думка. - 1975.- Т.2: Поеми. Поетичні переклади. - 1975. - 367 с.

3. Леся Українка. Поезії /Леся Українка. Зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Шабліовський Є.С. (голов.ред.) [та ін.] - К.: Наук. думка. - 1978.- Т.10: Листи (1876-1897). - 1978. - 542 с., С.189

4. Леся Українка. Поезії /Леся Українка. Зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Шабліовський Є. С. (голов.ред.) [та ін.] - К.: Наук. думка. - 1978.- Т.11: Листи (1898-1902) - 1978. - 478 с., С.163

5. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів [Електронний ресурс]/ Д. І. Ганич, І. С. Олійник. - К.: Вища школа, 1985 Ужченко В. Д. УЗЗ Фразеологічний словник української мови/ В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К.: Освіта, 1998. - 224 с. ISBN 966-04-0027-6

6. Фразеологічний словник української мови/ Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. - К.: Наук. думка, 1993. - 984 с., ISBN 5-12-000635-3

7. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке/ В. В. Виноградов Избранные труды. Лексикология и лексикография. - М., 1977. - С. 140-161.

8. Гумбольдт Вильгельм. Язык и философия культуры / Вильгельм Гумбольдт. - М.: Прогресс, 1985. - 452 с., С. 370

9. Дадье Б. Люди между двумя языками / Б. Дадье // Иностранный язык. 1968. - № 4. - С. 245

10. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз./ В. Н. Комиссаров. - М.: Высш. шк, 1990. - 253 с. ISBN 5-06-001057-0

11. Кунин А. В. Английская фразеология/ А. В. Кунин. - М.: «Высшая школа», 1970. - 344 с.

12. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода/ Я. И. Рецкер // 3-е изд., стереотип. - М.: «Р. Валент», 2007. - 244 с.

13. Duden. Redewendungen. Wцrterbuch der deutschen Idiomatik. 4._ neu bea rbeitete und aktualisierte Auflage. Band 11. Herausgegeben von der Dudenredaktion. Dudenverlag. Berlin. 2013. ISBN 9783-411-91128-8 (E-Book) ISBN 978-3-411-04114-5 (Buch)

14. Heinrich Heine Atta Troll. Ein Sommernachtsraum (1841-1842) [Електронний ресурс]/ Heine Heinrich - Режим доступу до книги: http://gutenberg.spiegel.de/buch/atta -troll-5940/1

Размещено на Allbest.ru