Функціонування фразеологічних одиниць з агіонімами та хрононімами в німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З АГІОНІМАМИ ТА ХРОНОНІМАМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

З. Чепурна, старший викладач кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

АНОТАЦІЯ

З. Чепурна

У статті здійснена спроба вивчення комплексу проблем, пов'язаних із перекладом фразеологічних одиниць, розглядаються труднощі перекладу німецьких фразеологічних одиниць українською мовою, пропонуються способи перекладу фразеологічних одиниць з агіонічним і хрононімічним компонентами.

Ключові слова: стійкі фразеологічні сполучення, компонент, фразеологізм, власна назва, ономастика, фраза, ідентичність, словосполучення.

АННОТАЦИЯ

ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ С АГИОНИМАМЫ И ХРОНОНИМАМЫ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ

З. Чепурная

В статье предпринята попытка изучения комплекса проблем, связанных с переводом фразеологических единиц, рассматриваются трудности перевода немецких фразеологических единиц на украинский язык, предлагаются способы перевода фразеологических единиц с агионичним и хрононимичним компонентами.

Ключевые слова: устойчивые фразеологические сочетания, компонент, фразеологизм, имя собственное, ономастика, фраза, идентичность, словосочетания.

SUMMARY

FUNCTIONING OF PHRASEOLOGICAL UNITS WITH AGIONIMAS AND CHRONONYMAS IN GERMAN LANGUAGE

Z. Chepurna

The article attempts to study a set of problems related to the translation of phraseological units. It examines the difficulties of translating German phraseological units into the Ukrainian language and suggests ways of translating phraseological units with an agonistic and chrononym component.

Key words: stable phraseological combinations, component, phraseology, proper name, onomastics, phrase, identity, word-combinations.

Проблеми взаємодії мови й культури, впливу етнокультурних та етнопсихологічних чинників на мовні процеси передбачають опрацювання питань текстової компетенції народної культури, народної психології, міфотворчості із залученням у поле зору таких об'єктів позамовної дійсності, як побут, природа, обряди, традиції, міфічні образи, тощо, у категоріях мовленнєвих стереотипів [1, с. 10].

Яскравими лексичними компонентами національно забарвлених фразеологізмів є власні назви, які відіграють важливу роль у системі мови та культури, сприяють виявленню національно-культурних особливостей певного народу й виконують роль орієнтира в часі та просторі. До аналізу й досліджень цієї тематики долучались багато зарубіжних і вітчизняних учених-філологів, таких як О.П. Пророченко, О.Ф. Кудіна, Р.П. Зорівчак, Р.І. Охштат, Н.П. Щербань, В. Фляйшер, Ю.А. Фірсова, Cs. Foldes і багато інших. Тематика статті актуальна, адже сучасна лінгвістика спрямована на виявлення та аналіз мовних явищ, пов'язаних із культурою, етносом, національною ментальністю, у тісному зв'язку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю, а також зумовлена помітним інтересом дослідників до закономірностей функціонування мовної системи, дослідження функцій мови та мовних одиниць.

Метою статті є аналіз однієї з підсистем фразеологічної системи німецької мови, а саме фразеологічних одиниць з агіонімами та хрононімами, та способів відтворення їх значення українською мовою.

Як уже доведено, власні назви не можуть бути просто «мітками», оскільки в семантиці імені проявляється те загальне, що може абстрагуватися, що відображає дійсність, становлячи єдність загальних та індивідуальних рис характеру людини, предмета чи явища. У їх семантиці ми виділяємо граматичне значення, понятійний зміст, який формується під впливом реальної дійсності. Власні назви дають можливість у єдності з мовним контекстом дослідити історію народу, його світогляд, історію мови й перетворення конкретного значення в образ, у символ. У складі фразеологізмів оніми можуть зберігати свій онімічний характер, указуючи на конкретну особу або об'єкт і викликаючи в адресата мовлення згадки про певні події, властивості та ознаки, пов'язані з денотатами - реальними носіями імені. У цьому випадку онім є етимологічним індикатором [2, с. 61], носієм екстралінгвістичної інформації про денотат імені й утворює семантичне ядро фразеологізму. Проте у більшості випадків унаслідок збільшення абстрактності та за рахунок уведення більш виразних у плані мотивації фразеологічного змісту компонентів відбувається послаблення семантики власної назви, вона набуває узагальнено-вказівного значення.

З огляду на це, досить цікавими з погляду трактування й перекладу є фразеологічні одиниці з агіонімічними та хрононімічними компонентами, а саме з іменами святих, назвами свят, днів тижня й місяців. Первинними денотатами агіонімів (назв святих) були конкретні люди з певними іменами. З часом первинне значення конкретної власної назви втрачалося, із цими іменами почали пов'язувати вторинне значення одиничного, специфічного. Такі антропоніми трансформувалися в хрононіми - власні назви часових понять - і стали співвідноситися з певною порою року, з певними днями - святами [3, с. 169-170]. Наприклад: der Martin kommt auf dem Schlitten geritten - про сніг у листопаді (день святого Мартіна, святкують 11 листопада), Martin wirft mit Ntissen - про сильний вітер у листопаді, який зриває з дерев горіхи, St. Klemens uns Winter bringt - 23 листопада, день святого Клемента, символізує початок зими.

З іменами святих пов'язані народні уявлення про зміну пір року, про погоду, майбутній урожай тощо. Наприклад: nach Matthaus geht kein Fuchs mehr tiber Ei; St Andreas macht das Eis, St. Georg bricht es. Уважалося, що перші ознаки весни з'являлися вже на Стрітення - ліхтмесс (Марія Ліхтмесс), 2 лютого. У цей день селяни починали готуватися до весняно-польових робіт. Перевагу на Стрітення надавали прохолодній погоді. Уважалося, що в цей день краще побачити вовка, ніж сонце: Lichtmess іт Klee, Ostern іт Schnee. У Вестфалії та деяких інших землях початком весни вважали 22 лютого (день святого Петра). Хоча в цей день ще холодно, проте все свідчить про наближення весни: St. Petri Stuhl den Frtihling winkt; St. Peter stofit den Brand in die Erde.

Багато сільськогосподарських прикмет пов'язані з днем святого Віта (hi. Veit - 15 червня). Уважалося, що це найкращий час для посіву льону та ячменю:

Wer den Lein sdet nach 'Veit,

Wer ihn saet vor Meder - 1st ein Narr.

«Південний архів» (Збірник наукових праць. Філологічні науки) „Pivdenniy Arkhiv” (Collectedpapers on Philology)

Цей день уважали також зміною пори року: Sankt Veit andert sich die Zeit, und die Blatter wenden sich auf die andere Seit. Багато прикмет метеорологічного й сільськогосподарського характеру пов'язують з Івановим днем (21 червня). Давні люди були переконані, що до Івановою дня дощі потрібні, а після нього від них лише шкода: Was der Juni beregnet, er auch segnet. Найбільша кількість звичаїв і прикмет припадає на день святого Андрія (ЗО листопада). Уважалося, що Kathe wascht, Andreas trocknet (день святої Катерини Великомучениці 25 листопада); St Andreas macht das Eis, St. Georg bricht es; Andries bringt den Winter gewiss; Andreas Misse kommt der Winter gewisse.

Іноді назви святих уживаються для створення метафоричних зворотів жартівливого характеру: bei Sankt Velten! - сто чортіві Doss dich Sankt Velten ankomme! -Дідько б тебе побрав! Petrus meint's gut (mit uns) - розм. погода гарна, погода сприяє нам; Peter Idsst Wasser - розм. йде дощ; mit ihm ist (es) Matthm am letzten - розм. його справи погані, він недовго протягне, він доживає останні дні; die Schltissel Petri suchen - сподіватися на хорошу погоду; Petrijtinger sein - бути завзятим рибалкою; das ist Matthm am letzten - розм. далі цього неможливо, це крайній термін; bei Petrus anklopfen - евф. померти; bei ihm ist es Matthm am letzten - розм. у нього в кишенях пусто,у нього закінчилися всі гроші.

Сталі порівняльні звороти з компонентами - іменами святих створюють фразеологічні образи суттєвого емоційно-експресивного забарвлення: long wie ein Johannistag - розм. довгий як Іванів день (24 червня); arm wie Lazarus - бідний як Лазар.

Національно-культурно забарвленими є також фразеологізми з компонентами - днями тижня, назвами місяців і пір року. На нашу думку, найбільш образно позначуваними є німецькі дні тижня неділя та понеділок. Так, вираз der blaue Montag має в німецькій мові свою історію. Спочатку йшлося про останній масничний понеділок перед Великим постом, який був вихідним днем. У цей день католики прикрашали вівтар блакитною тканиною. Згодом традиція неробочого вихідного понеділка набула нового тлумачення у зв'язку з цеховою діяльністю. Понеділок був традиційним днем для всіх цехових зборів, і коли постало питання надання робітникам додаткового вихідного дня, то вибір припав на понеділок. У сучасній німецькій мові в іронічному значенні вживається фразеологізм blauen Montag machen/halten, який має значення прогулювати, не виходити на роботу (після свят, після неділі). Реалізуючи негативні емоції, компонент Montag уживається також у прислів'ї Montag blau, Dienstag Hunger. Фразеологічне маркування неділі виявлено в цілій низці зворотів. Насамперед це фразеологізми на позначення певних днів-свят: der silberne Sonntag - передостання неділя перед Різдвом, неділя третього адвента; der goldene Sonntag - остання неділя перед Різдвом; kupferner Sonntag - третя неділя перед Різдвом, неділя третього адвента; Palmsonntag - вербна неділя; der weifie Sonntag - неділя після Пасхи (в цей день відбувається конфірмація й дівчата вперше одягають довгі білі сукні; пор.: рос. Фомино воскресенье). Інші фразеологічні одиниці є метафорично переосмисленими та мають здебільшого повчальний характер: alle Tage ist kein Sonntag - розм. не все коту масляна, буде і Великий піст; sich einen Sonntag machen - зробити собі свято (вихідний день); wie derMontag auf den Sonntag klappen - розм. йти як no маслу, вдаватися; wer alle Tage feiert, fragt nicht nach dem Sonntag; Ein guter Sonntag 'will einen guten Montag haben - після хорошого вихідного буде легким тиждень.

У німецькому календарі важливе місце посідали релігійні свята, що відображено в мові. Назви релігійних свят входять до складу багатьох фразеологізмів. Найбільшим святом у Німеччині є Різдво: tiber Weihnacht kein Fest tiber des Adlers kein Nest - присл. немає свята більшого ніж Різдво, як немає гнізда вищого, ніж в орла. Значущість цього свята пояснюється тим, що ще до XVII століття воно було початком року, а в далекому минулому в древніх германців на цей час припадало свято середини зими - Mittewinterzeit. Темою різдвяних свят мотивовані фразеологізми weifie Weihnachten - біле Різдво (говорять, коли на Різдво випадає сніг); grtine Weihnachten - зелене Різдво (говорять, коли на Різдво немає снігу); sichfreuen wie ein Kind auf Weihnachten - дуже радіти чому-небудь; deine Sorgen wtinsche ich dir zu Weihnachten (австр.) - розм. твої хвилювання нічого не варті; lieber zehn (funf Jahre nichts zu Weihnachten-мені це не потрібно! (вигук, відхилення, запевнення). Улюбленими святами є також у німців Великдень (Ostem), Трійця (Pfingsten), масляна (Fasching, Fastnacht, Kameval). Багато прикмет пов'язані із цими святами: grtine Weihnachten - 'weifie Ostem - безсніжне Різдво, пізня зима - пізня весна.

В основу низки зворотів покладено традиції, пов'язані зі святкуванням того чи іншого свята. Так, на Трійцю особливо в південній частині Німеччини існував звичай прикрашати вінками худобу. Цій традиції зобов'язаний своїм походженням зворот geschmtickt sein wie ein Pfingstochse - бути одягненим без смаку. Будучи стрижневими словами таких фразеологізмів, ономастичні компоненти не лише виконують функцію хрононімів, а й, у свою чергу, зазнають семантичних перетворень, які базуються на метафоричному перенесенні ознак певного святого або свята.

У вигукових зворотах власнеіменний компонент є семантично спустошеним і підлягає повній десемантизації: ich haue dir `runter, dass du denkst, Ostem und Pfingsten fallen auf einen Tag! - розм. Я тебе так трісну, що ти світу білого не бачитимеш!

У багатьох народів є свої жартівливі свята, під час яких можна не лише повеселитися, а й поглузувати з кого-небудь, розіграти кого-небудь. Європейський звичай розігрувати кого-небудь першого квітня пов'язаний зі зміною календарної системи за «юліанським» принципом. За часів правління Ромула, засновника Риму, квітень уважався другим місяцем року (всього було 10 місяців). Із латинської квітень (aprilis) означає той, що відкриває, тобто місяць, коли прокидається природа, місяць весняного рівнодення. Це було свого роду свято Нового року. Коли за наказом короля Карла IX у 1564 році зі зміною календарної системи початок року у Франції був перенесений на 1 січня, першоквітневий Новий рік став неофіційним, несправжнім [4, с. 54]. У середньовічній Німеччині давали один одному такі «доручення», як роздобути десь гусячого молока, півнячих яєць, сушеного снігу. Цей день став днем «усіх дурнів». Першоквітневу тематику відтворюють такі фразеологічні одиниці: heute ist doch nicht der erste April - розм. сьогодні не перше квітня, мене не o6dypurn;jemanden/einen in den April schicken - розм. обдурити кого-небудь, поглузувати з кого-небудь; der Aprilnarr - розм. обдурений першого квітня.

Унаслідок народних спостережень за погодою та майбутнім урожаєм з'явилися фразеологізми: Was der August nicht kocht, Idsst der September ungebraten - літній день рік годує; Mai кйкі und nass, fullt der Bauer Scheuer und Foss - прик травень холодний, рік хлібородний; wer іт Ней nicht gabelt, in der Ernte nicht zappelt, im Herbst nicht frtih aufsteht, sieht zu, wie es im Winter geht - хто не працює круглий рік, страждатиме взимку; April, April, der macht was er will - у нього сім п'ятниць на тиждень; der Sommer sorgtfur den Winter und der Winter fur den Sommer - попрацюєш улітку, матимеш спокій узимку; Frauengunst und Aprilwetter sind verdnderlich - квітнева погода мінлива як жіночі примхи.

Отже, фразеологізми з іменами святих, назвами свят, днів тижня та місяців утворюють численну й цікаву групу сталих сполучень і прикмет, у складі яких власні назви зазнають семантичних перетворень і розвивають темпоральні значення. Виходячи із цього, можемо стверджувати, що під час фразеологічних способів відтворення фразеології оригіналу в перекладі за максимального збереження смислу висловлювання з найбільшою повнотою передаються елементи форми цього висловлювання. Під час використання фразеологічних еквівалентів зберігається весь комплекс значень перекладеної одиниці. У цьому випадку в мові перекладу існує образний фразеологізм, що збігається за всіма ознаками з фразеологічною одиницею оригіналу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кононенко І.В. Мова і народна культура. Мовознавство. 2001. № 3. С. 62-69.

2. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми з власноіменним компонентом. Мовознавство. 1984. № 6. С. 61-65.

3. Москаленко Н.А. Фразеологізми з антропонімами в українській мові. Питання сучасної ономастики / відп. ред.К.К. Цілуйко. Київ: Наукова думка, 1976. С. 166-170.

4. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. Киев: Рад. шк., 1989. 221 с.

Размещено на Allbest.ru