Метафора як чинник формування геологічної терміносистеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'373.47

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

МЕТАФОРА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ГЕОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ

Венгринюк М.І.

Васильєв О.О.

Постановка проблеми. Вивчення семантич них процесів, які відбуваються в сучасній технічній термінології української мови, посилило увагу лінгвістів до тих засобів, які відображають не лише поняттєве, а й образне осягнення світу.

Це зумовлено насамперед тим, що у форму ванні концептуальної картини світу (наукового знання) образні засоби відіграють важливу роль, оскільки виступають інструментами мислення, пізнання дійсності, розкриття сутності явищ. С. Гусєв слушно зауважує, що «мова найрізно манітніших наукових теорій -- від математики до філософії -- будується на основі більш чи менш відкритих метафоричних тверджень, і ніяке зна ння не може бути отримане й організоване без їх участі» [2, с. 11]. У зв'язку з цим дослідження метафори як чинника творення терміносистем різних технічних галузей, зокрема геологічної, є актуальним мовознавчим завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ви вчення метафори крізь призму формування укра їнської термінології було предметом наукових розвідок Г. Дядюри, Г. Краковецької, О. Кримець, І.Кочан, Н. Родзевич та ін. Увагу дослідників зо середжено насамперед на визначенні функціо нального і типологічного статусу цього поняття.

Розкриваючи параметри образності в науково му стилі, Г. Дядюра наголошує на тому, що мета фора -- це явище семантики і продукт прагмати ки, психологічний і когнітивний феномен, здатний віддзеркалювати механізми мислення. Вивчаючи природничі і технічні тексти, дослідниця виокрем лює такі типи метафор: номінативні, когнітивні, образні, концептуальні та безаналогійні [4].

Розуміння метафори як одного із чинників розширення мови науки і техніки відображено у працях О. Кримець. Дослідниця наголошує на тому, що в науково-технічній сфері найпошире нішою є метафора, що «ґрунтується на схожості функцій, тому що принцип дії є основною кате горією техніки» [5, с. 15].

Аналізуючи термінологію нафтогазової сфери, С. Дорошенко зауважує, що під час творення тер мінів від загальновживаних слів в основу метафо ричного перенесення кладуть певну диференцій- ну ознаку, що вказує на внутрішню та зовнішню подібність предметів. Зважаючи на це, дослідниця пропонує виділяти такі семантичні групи термі нів: 1) утворені метафоричним перенесенням на основі подібності позначуваних предметів за фор мою; 2) утворені внаслідок подібності виконува них функцій; 3) утворені на основі функціональної та зовнішньої подібності [3, с. 74].

Виділення невирішених раніше частин за гальної проблеми. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок, присвячених до слідженню метафори як чинника формування української термінології, певні галузі науково- технічної сфери, зокрема геологічна, потребують ґрунтовного осмислення. Це дозволить глибше розкрити функціональний потенціал засобів об разності, посилити їх значущість у формуванні науково-технічної термінології.

Мета статті. Проаналізувати різні типи мета фор, які актуалізуються в геологічному дискурсі, розкрити конструктивну роль метафори як чин ника становлення і розвитку термінології науко во-технічної сфери.

Виклад основного матеріалу. У геологічній терміносистемі актуалізуються різні типи мета фор. Можна виокремити такі ознаки, на основі яких відбувається метафоричне перетворення вихідних значень:

1. Схожість функції.

Наприклад, яскрава експресивність при таманна терміну «ложе океану». Слово «ложе» має значення «місце для спання; постіль» [6] та «заглиблення в ґрунті, камені, яким тече річ ка, струмок і т. ін.; річище, русло» [6]. Термін «ложе океану» означає «дно заповнених водою западин, глибина яких в середньому становить 4500 м відносно поверхні океану, в межах яких розміщені серединно-океанічні хребти, улогови ни, глибоководні жолоби та інші форми рельєфу» [1]. Обидва слова позначають заглиблення, запа дини, утворення випуклої форми. «Ложе» -- це зручне місце для сну і відпочинку людини. Таку саму функцію виконує «ложе океану», підтриму ючи водні масиви океанів планети.

Розгляньмо інший приклад. Слово «депресія» означає хворобливий стан приголомшеності, при гнічення, скорботи. Термін «депресія» яскраво застосовують у багатьох галузях. В економіці він позначає застій капіталістичних країн. У метео рології -- зону зниженого атмосферного тиску або низького рівня барометра. А в геології термін «депресія» набуває таких значень: семантичний метафора геологічний термінологія

1) у тектоніці -- ділянка прогинання земної кори, як правило, заповнена молодими відкла дами;

2) у геоморфології: у широкому розумінні -- будь-яке зниження земної поверхні; у вузькому розумінні -- западина, дно якої лежить нижче за рівень океану (Каспійське море, Мертве море та ін.);

3) у гідрогеології -- зниження рівня підзем них вод навколо свердловини чи колодязя під час відкачуванні води [1].

Люди часто використовують вираз «впадати в депресію», що означає погіршення емоційного самопочуття, настрою. Отже, всі вищезазначені терміни вказують на рівень, що є нижчим за до пустимий.

2. Зовнішня схожість.

Яскравим прикладом метафоричності в гео логічній термінології української мови є термін «цирк», що означає «своєрідну екзотичну форму рельєфу, яка нагадує амфітеатр» [1]. За похо дженням розрізняють такі різновиди цирку:

1) водозбірний -- у верхів'ях річок та ярів;

2) льодовиковий -- у верхів'ях льодовикового трогу, як правило, заповнений фірном та льодом;

3) зсувний -- котловина у вигляді амфітеа тру, що утворюється на крутих схилах внаслідок зсувних процесів [1].

Як слово загальновживаної української лек сики, терміном «цирк» позначають:

1) у Стародавньому Римі -- місця, арени для кінних змагань, а пізніше -- боїв гладіаторів та інших видовищ;

2) вид театрального мистецтва, який охоплює акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоу наду, дресирування тварин та ін.;

3) заклад, який влаштовує вистави цього виду мистецтва;

4) приміщення, що має вигляд круглого будин ку з амфітеатром для глядачів і ареною в центрі для таких вистав [6].

Отже, обидва поняття мають значення чогось сенсаційного, такого, що варте уваги кожного, та позначають місце, де за цим можна спосте рігати.

Словом «бісквіт» називають солодке пух ке бездріжджове печиво. У геології термін «бі сквіт» набуває значення пластинки з порцеляни (фарфору), поверхня якої не вкрита глазур'ю [1]. Порцеляна -- це виріб з абсолютно гладень кою блискучою поверхнею, вкритий глазур'ю. Глазур'ю покривають печиво, торти, пироги та інші кондитерські вироби. «Бісквіт» є одним із кондитерських виробів, який не покривають глазур'ю, тому він і є схожим на таку пластинку з порцеляни.

Проаналізуймо інший приклад. У геологічній термінології української мови є словосполучен ня «чорні курці». Слово «курець» означає «той, хто курить, має звичку курити» [6]. У контексті геологічної промисловості «чорними курцями» називають «глибоководні гідротермальні джере ла, що приурочені, як правило, до рифтових зон серединно-океанічних хребтів» [1]. Ззовні «чорні курці» мають вигляд високих (до 60 м і більше) конічних труб, складених переважно сірчистими мінералами. Над їх жерлами підіймаються хмари чорного кольору із тонкодисперсних сульфідів, сульфатів і оксидівметалів. Такі хмароутворення і викликали асоціацію з димом, який утворюєть ся в процесі куріння, а «чорними» їх назвали че рез колір цих хмар.

Розгляньмо термін «око». В українській мові він позначає орган зору в людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин [6]. Здавалося б, що могло привернути таку увагу дослідників до цього слова? Напрочуд, саме воно стало основним елементом утворення таких термінів геології:

1) «котяче око» -- зеленувато-жовтий різно вид хризоберилу (цимофан) із світловим ефек том відблиску, що бігає по поверхні, нагадуючи око кішки;

2) «соколине око» -- прозорий (напівпрозорий) синюватий різновид кварцу із шовковистими пе реливами, зумовленими включеннями крокідолі- ту. «Соколине око» є напівкоштовним каменем;

3) «бичаче око» (волов'яче око») -- це «тигро ве око», що перебуває природним чи штучним температурним впливом, внаслідок якого лімо- ніт частково зневоднюється і переходить в гема тит, який і надає каменю бурих відтінків;

4) «тигрове око» -- золотисто-жовтий або тем но-бурий смугастий кварц із шовковистими хви лястими переливами, що має дрібні волокнисті та лускуватих мінералів. «Тигрове око» є напів коштовним каменем [1].

Усі поняття мають форму «ока», окрім «би чачого ока», що є квадратним, та колір, що від повідає забарвленню шкіри тварин, найменням яких вони названі. Ознака схожості зовнішності тут очевидна.

Звернімо увагу на слово «лоб» -- верхня на дочна частина обличчя людини або морди тва рини [6]. У геології вживають термін «баранячі (льодовикові) лоби», щоб позначити відшліфова ну льодовиком скелю, заокруглену з однієї сто рони [1]. З боку наступання льодовика схили «ба ранячих лобів» гладкі. Зазначимо, що «лоб» має заокруглену форму та зазвичай є гладким. Тож схожість зовнішньої форми стала приводом на зивати такі скелі «баранячими лобами».

3. Функціональна й зовнішня схожість.

Вартий уваги термін «луска (лусочка) гра фіту», що позначає кристалики мінералу класу самородних напівметалів, найстійкіший у зем ній корі кристалічного різновиду вуглецю. Як слово загальновживаної української мови, тер мін «луска» вживають для позначення шкірних утворів (твердих, щільно припасованих одна до одної пластинок) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію [6]. Яскрава зо внішня схожість надала геологічному поняттю саме такої назви. Термін «луска графіту» вико нує ту саму функцію, що і слово «луска», тільки захищають вони різні предмети, що і є їхньою єдиною відмінністю.

Розгляньмо інші метафоричні терміни геоло гічної терміносистеми української мови, зокрема «скелет ґрунту». Слово «скелет» означає сукуп ність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин [6]. Термін «ске лет ґрунту» позначає частинки та уламки гір ських порід, що входять до складу ґрунту. Це неорганічний компонент, який утворився з ма теринської породи внаслідок її вивітрювання. Мінеральні фрагменти, що утворюють речовину ґрунтового скелета, різні -- від валунів і каменів до піщаних крупинок і найдрібніших частинок глини [1]. Усі ці фрагменти є твердою основою ґрунту, його каркасом, подібно до того, як «ске лет» є твердою опорою тіла людини. Це і викли кало неабиякі асоціації в науковців.

Загадкової метафоричності набув вислів «чор ний ящик», який широко застосовують в техні ці та кібернетиці. Слово «ящик» позначає виріб з дощок, фанери та ін. (переважно чотирикут ний), який використовують для пакування, збе рігання або перенесення чого-небудь [6]. Сферу геології цей термін теж не оминув. Він означає «пізнавальну систему, в якій досліднику відо мі лише вхідні та вихідні величини, а внутріш ня структура та процеси, які відбуваються все редині, невідомі» [1]. Метод (принцип) «чорного ящика» широко використовують під час геоло гічних досліджень, коли необхідно змоделюва- ти поведінку складних систем. Припустімо, що «ящик» -- це внутрішня структура пізнавальної системи. «Чорним» його назвали через те, що все, що є всередині пізнавальної системи, невідоме, невидиме. Саме таке порівняння лягло в основу метафори цього терміна.

4. За місцем розташування або кількістю складників (найрідше).

Розгляньмо приклад. Словом «крило» нази вають літальний орган птахів, комах та деяких ссавців [6]. Варто зазначити, що «крила» мають плоску форму і розташовані у тварин з обох бо ків. Терміном «крила складки» позначають один із структурних елементів складки - бічні ділянки моноклінального залягання порід по обидва боки від замка [1]. «Крила» тварин та «крила складки» зазвичай плоскі та розташовані по обидва боки, що і є їх спільною ознакою.

Цікавим є те, що слова можуть метафоризу ватися способом поєднання таких ознак, як од накове розташування та функція. Наприклад, слово «підошва» тлумачать як нижню частину взуття, якою ступають по землі, пришиту або приклеєну до верху за допомогою устілки [6]. Термін «підошва пласта» позначає поверхню, яка обмежує пласт порід знизу (підстилаюча, нижня поверхня) [1]. Вона складається з гірських порід, які безпосередньо розташовані під покла дом (жилою) корисної копалини і мають зниже ну стійкість та міцність за стиснення. Таке саме розташування «підошви» взуття, що підстилає стопу людини знизу, та функція, яка запобігає биттю стопи об землю.

Метафоризувалися й інші терміни геологічної сфери: жила, хребет, чохол, щит, шапка, хвіст, ядро, ланцюг, лоно, планшет, щітка, пастка, об лямівка, брівка, зерна.

Висновки і пропозиції. Геологічна терміносис- тема, що відображає «живий», динамічний про цес наукового представлення знань про Землю, має потужний потенціал для актуалізації засобів образності. Різні типи метафоричних перенесень (за зовнішньою схожістю, за схожістю функцій, за функціональною і зовнішньою схожістю, за місцем розташування або кількістю складни ків) підтверджують думку про те, що образність є важливим чинником становлення і розвитку термінології геологічної сфери.

Перспективами дослідження є вивчення ме тафоризації як універсального мовного явища, здатного поповнювати терміносистеми науково- технічних галузей знань новими поняттями.

Список літератури

1. Гусев С. С. Наука и метафора / С. С. Гусев. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1984. - 152 с.

2. Дорошенко С. Українська термінологія нафтогазової промисловості: становлення і розвиток: монографія / Світлана Дорошенко. - Полтава: Вид-во ПолтНТУ, 2013. - 139 с.

3. Дядюра Г. М. Функціональні параметри образності в науковому стилі (на матеріалі текстів природни чих та технічних наук): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Дядюра Галина Миколаївна. - К., 2001. - 17 с.

4. Кримець О. М. Метафора і метонімія як чинники творення та розвитку української технічної термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Кримець Оксана Михайлівна. - Харків, 2010. - 19 с.

5. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980.

Анотація

У статті окреслено семантичні процеси, які відбуваються в сучасній технічній термінології української мови. Висвітлено конструктивну роль метафори як чинника становлення і розвитку геологічної терміно логії. Описано шари лексики, що, метафоризуючись, слугують джерелом появи нових термінів. На основі аналізу фактичного матеріалу проілюстровано функціональне навантаження метафори як важливого за собу наукового пізнання й осягнення світу, ключового чинника розширення мови науки і техніки. Описано різні типи метафори, які актуалізуються в геологічному науковому дискурсі.

Ключові слова: метафора, метафоризація, технічний термін, геологічна терміносистема, концептуальна картина світу, семантичні процеси.

В статье исследованы семантические процессы, которые происходят в современной технической тер минологии украинского языка. Раскрыта конструктивная роль метафоры как фактора становления и развития геологической терминосистемы. Описаны слои лексики, которые служат источником появ ления новых терминов. На основании анализа фактического материала проиллюстрирована функцио нальная нагрузка метафоры как важного средства научного познания и постижения мира, ключевого фактора расширения языка науки и техники. Описаны разные типы метафоры, которые актуализиру ются в геологическом научном дискурсе.

Ключевые слова: метафора, метафоризация, технический термин, геологическая терминосистема, концептуальная картина мира, семантические процессы.

The article outlines semantic processes that occur in the modern Ukrainian technical terminology. Metaphor's constructive role in formation and development of geological terminology is highlighted. Lexicological units, serving as a source of new terms, are described. The actual material proves metaphor's functional load as an important means of scientific knowledge and comprehension of the world and a key factor in the expansion of the science and technology. Different types of metaphor, which occur in the geological scientific discourse, are described.

Keywords: metaphor, metaphorisation, technical term, geological terminology system, conceptual world picture, semantic processes.

Размещено на Allbest.ru