Гендерна лінгвістика: методологічні засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерна лінгвістика: методологічні засади

Біловус Леся Іванівна

Анотація

Стаття присвячена репрезентації гендеру у вітчизняному мовному та мовленнєвому просторі. Зроблена спроба через опитування респондентів з'ясувати найбільш репрезентативні лексеми для характеристики пари чоловік - жінка.

Ключові слова: гендер, особливості мовленнєвої поведінки, стимули «українська жінка», «український чоловік».

Аннотация

Статья рассматривает презентацию гендера в украинском языковом и речевом пространстве. Сделаны попытки посредством опроса респондентов представить наиболее репрезентативные лексемы для характеристики пары мужчина - женщина.

Ключевые слова: гендер, особенности речевого поведения, стимулы «украинская женщина», «украинский мужчина».

Annotation

This article is devoted to gender representation in the national language and speech area. Due to the respondents' answers in the process of survey the attempt was made to determine the most representative lexemes in order to characterize a pair man - woman.

Key words: a gender, the peculiarities of speech behavior, incentives "Ukrainian woman", "Ukrainian man".

В останні п'ятнадцять років в українському мовознавстві все чіткіше вимальовується новий напрям досліджень, що базується на соціально та культурно маркованій специфіці статі (gender). Цій проблемі присвячено праці М.М. Дмитрієвої, А.В. Кириліної, О. Кісь, Луценко О., Піщуліної О.М., Ставицької Л. та ін.

Існує думка, що ця лінгвістична традиція (яка враховує статевий чинник) сягає ще часів античності, періоду, коли почалося осмислення категорій природної статі (sexus) та граматичного роду (gender). Однак, правильним також можна назвати і твердження про те, що статеворольова традиція суспільної свідомості зародилася у давньокитайській філософії з її основними поняттями - янь та інь. Концепція про взаємодію полярних сил інь-янь як основних сил руху, дуалізм яких проявляється у нерозривній єдності і боротьбі світлого та темного, твердого та м'якого, чоловічого та жіночого начал у природі, - лягла в основу вчення про символи взаємодії крайніх протилежностей. Постійна взаємодія та протистояння цих двох начал створює і змінює матеріальний світ, а також суспільство, ідеї, культуру, мораль. гендер респондент лексема мовленнєвий

Гендерні дослідження на матеріалі української мови виявили відмінності як на рівні системи мови, так і на рівні її застосування. Стосовно гендерних відмінностей на рівні мови як системи можна стверджувати, що тут виявляються різноманітні асиметрії у вигляді семантичних лакун, коли у мові відсутнє позначення якогось концепту. Ми поставили за мету з'ясувати найбільш репрезентативні лексеми для характеристики пари чоловік - жінка. Результати нашого аналізу є цікавими, вони в цілому підтверджують думки соціумів, які ділять світ на два простори - чоловічий і жіночий, причому ще раз пересвідчуємося у менш видимій соціальній активності жінки порівняно з чоловіком. Однак разом з тим приходимо до висновку, що поступово гендерні ролі обох концептів змінюються.

Так, обидві статі часто описують себе як людей, які працюють, мають професію, є сильними, висококваліфікованими, наділеними владою і т. ін. Крім того, помічена тенденція, коли все частіше жінка описує себе впевненою, успішною у професійному, а не тільки сімейному плані.

Іншими словами, це зайвий раз свідчить про те, що будь-яке суспільство характеризується своєю комунікативною ситуацією, притаманною цьому суспільству соціально-функціональною стратифікацією мови, де завжди помітні певні особливості мовленнєвої поведінки жінок на відміну від мовленнєвої поведінки чоловіків.

Кожне суспільство, як відомо, має свою комунікативну структуру, що полягає у системі соціальних ролей, інститутів, норм, засобів утілення, передачі, обробки та зберігання текстів. Система соціальних ролей відбиває структуру суспільства.

У нашій статті ми намагалися показати своєрідність гендерних концептів в українському мовленнєвому суспільстві, зокрема, високе значення і ступінь лексикалізації концепту жіночність, а також відображення не тільки чоловічої, а й жіночої картини світу в українській мові.

Установлено, що українська жінка респондентами обох статей оцінюється значно вище, ніж український чоловік. Український чоловік оцінюється жінками нижче, ніж чоловіками. Однак найчастіше респонденти відмовляються інтерпретувати саме українського чоловіка. Цей факт свідчить про те, що вони часто не можуть визначити типові риси українського чоловіка. При ідентифікації типових рис української жінки таких труднощів не виникало.

Українська жінка характеризується не тільки більш позитивно, але й детальніше. У реакціях на цей стимул простежується образ жінки, якій усе під силу, але яка не втратила своєї жіночності та материнських рис. Негативних рис, що їх стереотипно приписують жінкам (брак інтелекту, балакучість, схильність до сварки), не зафіксовано. Навпаки, реакція розумна є найчастішою. Однак як негативні риси оцінюються наступні реакції: імпульсивність, перенавантаженість, покірливість.

На увагу заслуговує відмінність в оцінюванні чоловіками і жінками негативних якостей останніх. Названі вище перенавантаженість, покірливість, невміння себе цінувати зустрічаються рідко, однак це пояснюється тим, що при вказівці на негативні риси використовують різні лексеми. Самі ж негативні якості мають чітко виражену тематичну організацію. Це в першу чергу стосується жінок, котрі вважають, що вони надто багато працюють і мало себе цінують, тобто імплікується відсутність здорового егоїзму. Серед відповідей чоловіків можна вибрати лише такі негативні якості жінок: підступність і примхливість, що повністю співпадає з негативним стереотипом, який зафіксований у дослідженнях інших мовознавців [2; 3]. Однак частотність цих негативних реакцій надто мала.

Усі респонденти, незалежно від статі, образ української жінки асоціюють з терпінням, добротою, працелюбністю, красою, любов'ю (перш за все материнською), самовідданістю. Звертають також увагу на високу активність, рішучість, енергію та цілеспрямованість української жінки. Респонденти переважно акцентують ще й на хазяйновитості та материнстві, таких моральних якостях, як: вірність, чуйність, здатність до співчуття, емоційна теплота.

Порівняно з кількістю лексем і висловів, що стосуються характеру й особистісних якостей, асоціативне поле «зовнішність» у відповідях представлено не так розгорнуто. Найбільш часто зустрічається слово красива. Однак розгорнутих характеристик зовнішності небагато. Як правило, вказуються розміри: округлі форми, висока/середнього зросту, струнка. Що ж стосується прототипних та візуальних образів, то відзначаються наступні: українка, жителька міста.

Навпаки, прототипних образів українського чоловіка значно більше: Котигорошко, князь, популярні актори серіалів.

Загалом українська жінка більшістю респондентів характеризується позитивніше, частотні реакції у чоловіків і жінок співпадають, хоча індекс частотності може дещо різнитися. Так, жінки бачать себе (у порядку спадання) терплячими, добрими, красивими, розумними, самовідданими, люблячими, енергійними (це поняття виражається різними лексемами). Для чоловіків українська жінка красива, працьовита, добра, любляча, розумна, терпляча (знову ж таки у порядку спадання).

Характеристики українського чоловіка жінками і чоловіками виявляються більш неоднорідними, містять велику кількість негативних чи позитивних оцінок, що проявляється у наявності обмежувальних слів але, іноді, як правило: Розумний, але лінивий.

Найбільш частими реакціями жінок на стимул український чоловік є: добрий, щедрий, сильний, п'яниця (або має схильність), не дуже працелюбний. У чоловіків цей стимул викликає більш позитивні асоціації: розумний, широка душа, добрий, сильний. Окрім цих якостей також відзначаються прямота, відсутність меркантильності, самопожертва, кмітливість, уміння діяти в критичній ситуації. Звичайно, цей факт можна інтерпретувати з позицій останніх досліджень (зокрема, Мулліна та ін.), де доводиться, що респонденти осіб своєї статі оцінюють вище, ніж осіб протилежної статі. Однак у випадку реакцій на стимул українська жінка дані таких досліджень не підходять.

Діапазон негативно конотованих реакцій українських чоловіків також є досить широким. Найбільш часто (як у жіночих, так і в чоловічих реакціях) відзначається схильність до зловживання алкоголем.

Отже, в українській мовленнєвій свідомості образ жінки має більш позитивну оцінку, ніж образ чоловіка. Жіночність сьогодні асоціюється не зі слабкістю, а з силою, рішучістю та витривалістю. Однак реакції, що відображають зовнішні параметри української жінки, не співвідносяться з великими розмірами. В українській мові смисл великого розміру завжди знаходився у тісному зв'язку із ідеєю сили, тобто лексема «сильний» безпосередньо входила в кількість частотних реакцій на стимул український чоловік. Стосовно образу української жінки переважає сила духовна, моральна.

Українські чоловіки високо оцінюють українських жінок, при цьому розставляючи акценти не стільки на зовнішності, скільки на особистісних якостях - їм дається більш розлога характеристика. Цим пояснюється і слабке вираження сексуальних аспектів стосунків між статями, оскільки знову ж таки переважають моральні оцінки.

Українські жінки виявляються більш критичними до українських чоловіків, ніж навпаки. Український чоловік постає передусім як людина, яка схильна до вживання алкоголю. До речі, така реакція присутня і в чоловічому асоціативному полі. Чоловіки себе оцінюють значно вище, ніж їх оцінюють жінки, однак нижче, ніж вони самі характеризують жінок.

Помітна відсутність негативних якостей серед реакцій на стимул українська жінка і висока частота лексем самовідданість, самопожертва, доброта дозволяють зробити припущення: чоловіки орієнтуються у своїх оцінках на ідеальний образ, а жінки проектують позитивну самооцінку; поняття жінка і мати виявляються неієрархічними, оскільки мають різні синтагматичні та поєднувальні характеристики. У лексеми «мати» відсутні негативні конотації, тоді як всі негативні судження стосуються лексем «жінка/баба». Звідси можна зробити висновок, що у відповідях респондентів відбився у першу чергу образ матері, якому не властиво приписувати негативну оцінку. На користь цього свідчать і реакції жінок на стимул український чоловік, які є аналогічні висловлюванню: дещо, що потребує опіки і турботи.

Структурна матриця реакцій на стимули за семантичними полями може виглядати наступним чином.

Жіночі реакції на стимул «українська жінка»

Найчастіше зустрічаються: терпляча, добра (доброта), красива, розумна, самовіддана, любляча, витривала, самопожертва, вірна, жіночна, енергійна, мати.

Риси характеру: ніжна, чутлива, тепла, душевна, загадка, благородна, щедра, гостинна, жаліслива, співчутлива, чуйна, поступлива, безкорисна, спокійна, віруюча, хороша мати і дружина, проста, пряма, кмітлива, відкрита, імпульсивна, мінлива.

Активність: ділова жінка, цілеспрямована, ініціативна, сильний характер, рішуча, енергійна, самостійна.

Зовнішність: приваблива, висока, струнка, українка, приваблива за будь-яких обставин.

Негативні якості: змучена життям, тягне дім, сім'ю, роботу; мучениця, неврівноважена, хитра, іноді тужлива, вся в проблемах, не цінує себе, істота середнього віку, що бігає по крамницях, але, якщо одягнути й нафарбувати, то приваблива.

Чоловічі реакції на стимул «українська жінка»

Найчастіше зустрічаються: красива, добра (доброта), розумна, терпляча, любляча, любить дітей, сім'ю, чуйна, працьовита, енергійна, мати, самовіддана, вірна.

Риси характеру: терпляча, високоморальна, концентрат ніжності, терплячості, працелюбства, стійкості, чуйності, вміння дати відсіч; жінка з яскраво вираженим спокійним і поступливим характером, добра, співчутлива; сердечна, здатна на самопожертву; не завжди чесна, привітна, любляча, вірна, надійна, стерпить більше, ніж чоловік; швидше незалежна, емоційна, готова до всього, привітна, хороша господиня, турботлива, свята жінка, домовитість.

Ставлення до праці: працелюбна, людина, яка тягне на собі сім'ю і роботу, або вантаж більший, аніж чоловік; у всьому любить порядок; встає вранці і крутиться до пізнього вечора; виняткова працездатність.

Зовнішність: довге волосся, красива, приваблива, округлі форми.

Жіночі реакції на стимул «український чоловік»

Найчастіше зустрічаються: сильний, широка натура, добрий, схильність до алкоголю.

Риси характеру: хороше почуття гумору, цікава людина, волелюбний, добрий, щедрий, порядний, благородний, гостинний, співчутливий, оптимізм, великодушний, спритний, кмітливий, не позбавлений талантів, борець за виживання.

Ставлення до праці: непоганий працівник, швидко думає, захоплюється ідеєю, орієнтований на швидке досягнення результату, готовий до важкої праці, але водночас неорганізований, лінивий, не наполегливий, невмілий.

Зовнішність: українець, високий, або хоча б середнього зросту, не обов'язково красивий, сильний чоловік.

Негативні якості: анархізм, пасивність, слабість, дещо, що потребує турботи та уваги; неуважний до жінок, любить компанії, футбол; те, від чого потрібно триматися подалі; іноді любить перехвалити себе; слабохарактерний, ідеалізм, непрактичність, хамить, не завжди вмілий, не завжди тверезий, але думає, що він - центр всесвіту.

Чоловічі реакції на стимул «український чоловік»

Найчастіше зустрічаються: розумний, широка натура/душа, добрий.

Інтелект: розумний, кмітливий, своєрідний склад розуму, різнобічно розвинена людина, незалежно від освіти.

Риси характеру: здатний протистояти життєвим труднощам, твердий, не схильний до побутових зручностей; патріот, широка натура, великодушний, добрий, впевнена у собі людина, здатний на самопожертву заради інших, гроші для нього - ніщо, сміливий, справжній друг, прямота, відкритість, рішучість, відстоює свою думку, забитий економічними експериментами, довірливий, вірний, зразковий сім'янин, терплячий, витривалий.

Ставлення до праці: дисциплінований, виконавчий, халатний, із золотими руками і головою, працелюбний, винахідливий; якщо можна не працювати, працювати не буде; дещо лінивий, може зробити багато чого.

Зовнішність: сильний, міцний, витривалий, не дуже стежить за зовнішністю, могутній.

Негативні якості: суворий, може мати буйний характер, жорстокий, легкодушний, консервативний, нерішучий, злий, неконтрольований, з холодним розумом, часто «тусується» зі своїми друзями, завжди може вскочити у гречку, іноді підкаблучник.

Література

1. Гендер и язык / Под ред. А. Кирилиной. - М., 2005.

2. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма. - М., 2003.

3. Гриценко Е.С. Язык. Дискурс. Гендер. - Нижний Новгород, 2005.

4. Земская Е.А., Китайгородская М.А., Розанова Н.Н. Особенности мужской и женской речи. - М., 1993.

5. Крейдлин Г.Е. Мужчины и женщины в невербальной коммуникации. - М., 2005.

Размещено на Allbest.ru