Полісемантичні географічні терміни Житомирщини на позначення лексико-семантичної групи "місце добування матеріалів для господарських робіт"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛІСЕМАНТИЧНІ ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ ЖИТОМИРЩИНИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ "МІСЦЕ ДОБУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РОБІТ"

Т.Ю. Черненко, аспірант Житомирський державний університет імені Івана Франка

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто семантичні ряди географічних термінів на позначення "місця добування матеріалів для господарських робіт" та визначено територію локалізації цих термінів у Житомирській області. Окреслено не лише регіони поширення досліджених географічних апелятивів, але й побутування цих лексем в інших значеннях у говірках Житомирщини. Географічні номени покласифіковано з погляду називання географічних реалій. Виокремлено найпоширеніші лексеми, маловживані та поодинокі.

Ключові слова: географічний термін, полісемантичний термін, лексема, номен, сема, говірка.

АННОТАЦИЯ

ANNOTATION

2. Місце добування каменю: гранітний кар'єр, камінний кар'єр, кам'яний кар'єр, кар'єр.

3. Місце добування глини: глина, глиниця, глинище, глинка (глинки, глинкі), глинник, глиновище, глиняк, глиняний кар"єр, глиняник, глинянник, глинянка, гліна, глінина, глінка (глінкі), глінянаяма, гліняний кар"єр, ґлініщє, копанкі, рудокоп, суглинкі, ямки.

4. Місце добування білої глини: глинище, глинки, глиняник, копанка.

5. Місце добування піску: кар'єр, копанкі, пещаний кар'єр, пєщаний кар'єр, писок, піски (піскі), пісище, пісковик, пісковня, пісовисько, пісочний кар'єр, піщаний кар'єр, піщовий кар'єр.

6. Місце добування глини і піску: кар"єр, копанка.

7. Місце добування вапна: вапнище, вапняк, вапнярка, поклади.

8. Місце добування торфу: торфища, торфовище, торфяник, торфянік, торфянка.

9. Місце добування кварциту: кварцитний кар'єр, кварціт.

10. Місце добування вугілля: уголь.

11. Місце, де раніше добували руду: печище.

1. Уживання лексем на позначення "місця добування корисних копалин" незначне. Мовці надають перевагу називанню місця добування конкретних корисних копалин, тому для позначення "місця добування корисних копалин (будь-яких)" уживається незначна кількість спорадичних і поодиноких назв, які зафіксовано лише в південних говірках (Ан, Бар, К-2, Пл): копальня (с. Мала П"ятигірка Ан; сс. Кмитів, Студениця К-2; сс. Рудокопи, Соколів Пл), рудня (смт Полянка Бар), шпат (с. Павлівка Пл). Термін шахта в поодиноких випадках розширило семантичне значення, окрім "місця добування корисних копалин" (с. Мала П'ятигірка Ан), номен шахта трапляється ще й у К-2 (м. Коростишів, сс. Великі Кошарища, Кмитів, Малі Кошарища та Стрижівка) на позначення гідротерміна "озеро з прозорою, чистою водою, що утворилося на місці добування вугілля". У с. Мала П'ятигірка (Бар) відзначено паралельне функціонування термінів копальня та шахта на позначення "місця добування корисних копалин".

2. Найпоширеніша назва, яка побутує майже в усіх районах області - кар'єр. На теренах Житомирщини вона уживається в п'яти значеннях, три з них репрезентують ЛСГ "місце добування матеріалів для господарських робіт". Номен кар'єр в усьому обстеженому говірковому ареалі (окрім Ан, де термін не зафіксовано в жодному значенні) називає "місце добування каменю" (Бар, Бер, Бр, Єм, Жт, К- 1, К-2, Лг, Лб, Мл, Нр, Н-В, Ов, Ол, Пп, Пл, Рд, Рм, Рж, Хр, Чрн, Чд). У Бар, Бр, Єм, Жт, К-2, Мл, Ов, Ол, Пп, Пл, Чрн, Чд також позначає "місце добування глини і піску", а в Бар, Єм, К-1, К-2, Лб, Мл, Нр, Ов, Пл, Рм, Рж, Чд репрезентує сему "місце добування піску". У двох населених пунктах Ов (сс. Норинськ та Підвелідники) має значення "великої штучно виритої ями", а в Чд (смт Іванопіль, с. Дібрівка) - "штучної водойми". Вторинні значення слова кар'єр "велика штучно вирита яма" та "штучна водойма" розвинулися на позначення заглибини на місці, де добували камінь.

У значній кількості сіл лексема кар'єр позначає "місце добування трьох (каменю, піску, глини) корисних копалин": м. Баранівка, с. Йосипівка Бар; сс. Краківщина, Малинівка, Морозівка, Соловіївка Бр; сс. Горбова, Здоровець, Кам"яногірка, Катеринівка, Малий Яблунець, Мойсіївка, Мокляки, Нові Серби, Покощеве, Серби, Сімаківка, Старі Серби Єм; м. Житомир, сс. Висока Піч, Зарічани, Нова Рудня, Рудня- Пошта, Станишівка, Старошийка, Тетерівка Жт; м. Коростишів, сс. Мамрин, Стрижівка К-2; смт Чоповичі, сс. Барвінки, Новобратське Мл; сс. Радовель, Рудня-Радовельська Ол; смт Попільня, сс. Лисівка, Парипси, Попільня, Турбівка Пп; смт Пулини, сс. Рудокопи, Соколів Пл; смт Черняхів, сс. Велика Г орбаша, Жадьки, Нераж, Нові Жадьки Чрн; смт Вакуленчук, Великі Коровинці, Іванопіль, сс. Дібрівка, Медведиха, Троща Чд. У ряді населених пунктів кар'єр презентує дві семи "місце добування каменю" й "місце добування піску": сс. Андрієвичі, Куліші, Степанівка, Яблунівка Єм; м. Коростень, сс. Видень, Дружбівка, Жабче, Жупанівка, Іскоростень, Ушомир К-1; сс. Вишневе, Грубське, Щигліївка К-2; сс. Гринівці, Малий Браталів Лб; с. Новоселиця Мл; смт Народичі, сс. Новий Дорогинь, Яжберень Нр; сс. Нагоряни, Оленичі, Скребеличі, Стугівщина, Хлупляни Ов; с. Ясна Поляна Пл; сс. Печанівка, Химрич Рм; сс. Березянка, Білилівка, Дерганівка, Чехова Рж; сс. Княжин, Турчинівка Чд. У Лг, Н-В, Рд та Хр термін кар'єр уживається лише на позначення "місця добування каменю". Кар'єр у значенні "каменоломня" виступає запозиченням з фр. carriere, пов"язане з equarrir "прямокутно обтісувати, робити чотирикутним", із давнього carrer "робити квадратним", яке походить від лат. quadrare "робити квадратним" [1: 391]. На території Житомирщини (К-2) лексему кар"єр засвідчено пізно: ...під час вивозні каменю з Головинського кар'єру... (1958 р.) [2: ф. 31, оп. 1, сп. 46: 8].

Іменник кар'єр у говірках Житомирщини активно сполучається з прикметниками на позначення виду корисних копалин, що добувають: глиняний, гліняний, гранітний, камінний, кам'яний, кварцитний, пещаний, пєщаний, пісочний, піщаний, піщовий. Таким чином, сему "місце добування каменю" репрезентує слово кар'єр та словосполучення гранітний кар'єр, камінний кар'єр і кам'яний кар'єр. Словосполучення гранітний кар'єр на Житомирщині має дві зони локалізації, це суміжні райони північного наріччя: К-1 (м. Коростень, сс. Васьковичі, Жабче, Михайлівка, Плещівка), Лг (с. Солов'ї), Мл (сс. Лісове, Омелянівка), Нр (смт Народичі, с. Старий Дорогинь) та південно-західного й південно- східного наріч: Жт (сс. Заможне, Покостівка), К-2 (сс. Кмитів, Студениця), Пп (сс. Парипси, Попільня), Чрн (сс. Велика Горбаша, Городище, Некраші, Троковичі). Словосполучення камінний кар'єр та кам'яний кар'єр трапляються у південних говірках. Камінний кар'єр побутує в трьох районах: Жт (сс. Заможне, Рудківка), Н-В (м. Новоград-Волинський, сс. Майстрів, Маковиці, Наталівка, Олександрівка), Рм (сс. Ольшанка, Улянівка), а кам'яний кар'єр - у п'яти південних районах області: Лб (сс. Коростки, Мала Деревичка), Пп (сс. Кам'янка, Красногірка), Пл (смт Пулини, с. Івановичі), Рд (сс. Кочерів, Поташня), Чрн (сс. Браженка, Жадьки, Нові Жадьки, Селець).

3. Для "місця добування глини" найширше виявлення мають географічний термін глинище (Ан, Бар, Бер, Бр, Єм, Жт, К-1, К-2, Лг, Мл, Нр, Н-В, Ов, Ол, Пп, Пл, Рм, Рж, Чрн) та словосполучення глиняний кар"єр (Бар, Бер, Жт, К-1, К-2, Лб, Мл, Ол, Пп, Рд, Хр). Інші більш поширені назви, які репрезентують сему "місце добування глини": глинки (сс. Дениші, Катеринівка, Корчак, Михайлівка, Рудня-Пошта, Старошийка Жт; сс. Білка, Кам"яна Гора, Сушки К-1; сс. Жабоч, Іванівка, Нянівка, Соснівка Мл; с. Морогівка Рд; смт Черняхів, сс. Велика Горбаша, Новосілка Чрн), глинкі (сс. Глибочок, Харитонівка К- 2; сс. Городище, Майстрів, Наталівка, Пилиповичі, Таращанка Н-В; сс. Андріївка, Сущани Ол; сс. Зелена Поляна, Пулино-Гута, Чернявка, Ясенівка, Ясна Поляна Пл; смт Хорошів, сс. Давидівка, Дворище Хр), глиняник (сс. Бровки Перші, Гарапівка, Городище, Лебединці, Міньківці, Мостове, Павелки Ан; сс. Гардишівка, Житинці, Іванківці, Семенівка, Скраглівка Бер; с. Підлуби Єм; сс. Рудокопи, Соколів Пл; сс. Вільськ, Перемога, Щербини Чрн; смт Вакуленчук, сс. Малі Коровинці, Рачки Чд). Вужчі ареали значення "місце добування глини" мають: лексеми глинник (смт Ємільчино, с. Руденька Єм; с. Глибочиця Жт), глиновище (сс. Слобода Романівська, Яблуневе Н-В; с. Юрово Ол), словосполучення гліняний кар"єр (с. Бродник Нр; сс. Кирдани, Корчівка, Мочульня Ов). Номен гліна поширений у двох найпівнічніших районах області: в значенні "місце добування глини" трапляється в Ов (сс. Верпа, Коптівщина, Левковичі, Можари, Нагоряни, Покалів, Хлупляни) та Ол (с. Копище), а на позначення "глиняного, в'язкого ґрунту" побутує лише в Ов (сс. Верпа, Гаєвичі, Левковичі, Можари, Павловичі, Піщаниця, Поліське).

Реалізація семи "місце добування глини" обмежується одним районом поширення для таких назв: глинянник (смт Великі Коровинці, с. Михайленки Чд), глінина (сс. Гаєвичі, Покалів, Полохачів, Скребеличі Ов), ґлініщє (сс. Великі Кошарища, Малі Кошарища К-2), копанкі (м. Олевськ, с. Варварівка Ол), глина (сс. Вільшанка, Зосимівка Єм), ямки (сс. Радовель, Рудня-Радовельська Ол) та суглинкі (мн.) з м'яким закінченням -і (сс. Очеретянка, Чернявка, Ясна Поляна Пл). Лексема глина в десятьох районах області (Бар, Бер, Жт, К-1, К-2, Мл, Рж, Хр, Чрн, Чд) трапляється в основному значенні - "глей; розм"якшена водою глина". Глинка в північному наріччі називає "місце добування глини" (смт Народичі, сс. Новий Дорогинь, Селець, Яжберень Нр), а в південно-західному наріччі передає два поняття - "глиняний, в'язкий ґрунт" (сс. Березівка, Бичева, Велика Волиця Лб; сс. Голубин, Залужне, Червоні Хатки Рм) та "глиняний берег" (сс. П"ятка, Рачки Чд). На території Житомирщини термін глиняк має акцентуаційні та значеннєві варіанти: глиняк називає "місце добування глини" в Єм (сс. Мала Глумча, Малоглумчанка), а глиняк у двох населених пунктах Пл (сс. Рудокопи, Соколів) позначає "глиняний берег". На території області множинні форми ямки та ямкі побутують у трьох районах - Ан, Ов, Ол. Лексема ямки в Ов (сс. Верпа, Левковичі, Можари) та Ол (сс. Держанівка, Жубровичі, Зубковичі) позначає "багато ям на дорозі", а ямки передає два поняття - "місце добування глини" (сс. Радовель, Рудня- Радовельська Ол) і "багато ям на дорозі" (сс. Бровки Перші, Гарапівка, Городище, Лебединці, Міньківці, Мостове, Павелки Ан; сс. Перга, Рудня-Перганська Ол). Фонетичний варіант ямкі репрезентує сему "багато ям на дорозі" в Ов (сс. Гаєвичі, Павловичі, Піщаниця, Поліське) й Ол (сс. Озеряни, Рудня- Озерянська). Також зафіксовано номени суглинок (одн.), суглинки, суглинкі (мн. з твердим і м'яким закінченнями). Термін суглинок, ускладнений іменним префіксом су < *s , побутує в Нр (сс. Калинівка, Любарка) на позначення "глею, розм"якшеної водою глини" й у Рж (сс. Бистріївка, Верхівня) для передачі семи "поле, що погано родить". Множинна форма з м"яким закінченням суглинкі трапляється в Пл (сс. Очеретянка, Чернявка, Ясна Поляна) "місце добування глини". Форма суглинки в значенні "непридатна для засіву й орання земля" поширена в Бер (м. Бердичів, сс. Бистрик, Семенівка, Скриглівка) й Пп (сс. Кам'янка, Красногірка). Вживання лексеми суглинок (мн. суглинки) в значеннях "поле, що погано родить" та "непридатної для засіву й орання землі" мотивоване тим, що в землі міститься значна частина піску і глини, що знижує її плодючість. Фактично аналізований термін долучається до сільськогосподарської термінології. У північних районах засвідчено закінчення -і: глинкі (К-1, Н-В, Ол, Пл, Хр) та глінкі (Ол), а в південних - -и: глинки (Жт, К-2, Мл, Рд, Чрн).

Поодинокі назви на позначення "місця добування глини": лексеми глиниця (с. Бондарі Ов), глинянка (с. Оліївка Жт), глінка (с. Юрово Ол), глінкі (с. Сущани Ол), композит рудокоп (с. Андрієвичі Єм) та словосполучення гліняна яма (с. Бродник). Т. О. Марусенко також зафіксувала термін глинянка в одному населеному пункті Бар (с. Берестівка) в значенні "западина на вершині гори" [3: 223]. На території Житомирської області слово рудокоп уперше зафіксовано в ХІХ ст. в основі мікротопоніма: они знаютъ урочища: Круглое Поле, Добрица, Рудокопы, Дубровки, 1888 р. [4: ф. 135, оп. 1, од. зб. 1, арк. 234 зв.], але його значення могло бути "люди (ті), які копали руду".

4. "Місце добування білої глини" репрезентують ті самі лексеми, що й "місце добування глини": глинки (сс. Ольшанка, Цеберки Рм), глинище (сс. Берестівка, Ситисько Бар; с. Яроповичі Ан та смт Брусилів Бр), глиняник (сс. Вишнянка, Ксаверівка, Недашки Мл; сс. Бровки Перші, Гарапівка Ан). Лексема глинище в Ан (с. Яроповичі) та Бр (смт Брусилів) позначає "місце добування глини" й "місце добування білої глини", номен глиняник в Ан (сс. Бровки Перші, Гарапівка) також називає "місце добування глини" і "місце добування білої глини", тобто з уточненням колористики глини.

Полісемантична лексема копанка в діалектах Житомирської області вживається на позначення аж дев"яти понять. Три з них стосуються "місця добування корисних копалин": 1. "місце добування глини й піску" (сс. Кам"яна Гора, Сушки К-1; смт Діброва, Дружба, сс. Бацеве, Калинівка, Ліски, Радовель, Рудня- Радовельська Ол; сс. Зелена Поляна, Пулино-Гута Пл), 2. "місце добування білої глини" (с. Котівка Рд),

3. "яма в кар'єрі, звідки беруть глину, пісок" (сс. Бистріївка, Верхівня Рд). Інші значення презентують поняття, які стосуються семи "вода", що дозволяє наближувати лексему копанка до гідротермінів:

4. "джерело з дуже холодною водою" (сс. Лисівка, Турбівка Пп), 5. "криниця в полі" (с. Яроповичі Ан, с. Нянівка Мл), 6. "невелика штучно викопана яма біля будинку" (Ан, Бар, Бер, Єм, Жт, К-1, К-2, Лг, Лб, Мл, Нр, Н-В, Ов, Ол, Пп, Пл, Рд, Рж, Хр, Чрн, Чд), 7. "ставок, обсаджений вербами" (смт Великі Коровинці, с. Михайленки Чд), 8. "штучно викопана яма для розведення риби" (Ан, Пл, Чрн, Чд), 9. "штучно викопана яма з водою" (Ан, Єм, Ов, Ол, Рм, Рж). Термін копанка, окрім записаних нами дев'яти значень, зафіксований іншими дослідниками Житомирщини (М. В. Никончуком, П. С. Лисенком й Т. О. Марусенко) в таких значеннях: "назва для заглибини зі стоячою водою й гряззю" (с. Голубієвичі Нр) [5: карта №18], "велика мотика для підгортання чи копання картоплі" (с. Лучанка Ов) (пор.: карпатське застаріле копанка називає "дерев"яну лопату, оббиту залізом" (с. Руська, Чернівецька область) [6: 200-201]) [7: 103], "вирита штучна западина" (с. Романівка Н-В), "заглиблення в ґрунті невизначеної форми" (с. Пилипо-Кошара Рм) [3: 232]. Значення "велика мотика для підгортання чи копання картоплі" стосується сільськогосподарської сфери. Копанка - це субстантивоване утворення з суфіксом -к(а) від дієприкметника минулого часу [8: 15-16]. Словник української мови фіксує вживання апелятива копанка в таких значеннях: "невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка", "криниця без зрубу" [9: 279].

5. Для "місця добування піску" експедиційні матеріали найширше засвідчують полісемантичний термін кар"єр (Бар, Єм, К-1, К-2, Лб, Мл, Нр, Ов, Пл, Рм, Рж, Чд) та словосполучення піщаний кар"єр (Ан, Бар, Бер, Бр, Єм, Жт, К-1, К-2, Лг, Лб, Мл, Н-В, Ов, Ол, Пп, Пл, Рж, Хр, Чрн). Інші лексеми поширені в кількох населених пунктах одного-двох районів, тобто не набули масового вживання: у північному наріччі - лексеми копанкі (м. Олевськ, с. Варварівка Ол), писок (смт Першотравневе, сс. Кам"янівка, Прилуки Ов), словосполучення пещаний кар"єр (сс. Білка, Кам"яна Гора, Сушки К-1; сс. Верпа, Клинець, Левковичі, Можари, Мочульня, Піщаниця Ов); у південно-західному та південно-східному наріччях - лексеми пісище (смт Брусилів, сс. Морозівка, Нові Озеряни, Привороття, Соловіївка Бр), пісковик (смт Черняхів, с. Новосілка Чрн), пісковня (сс. Мала Козара, Олександрівка Рм), словосполучення піщовий кар"єр (с. Харитонівка К-2), пісочний кар"єр (сс. Колодязьки, Стрижівка, Городське К-2). Номен пісковня в Рм (сс. Голубин, Залужне, Червоні Хатки) вживається ще на позначення "озера, яке утворилося на місці добування піску". Словосполучення пєщаний кар"єр побутує в одному районі північного наріччя Ов (сс. Білка, Гаєвичі, Коптівщина, Нагоряни, Оленичі, Покалів, Полохачів, Скребеличі, Сорокопень, Хлупляни, Черевки) та у двох російськомовних селах К-2 (сс. Великі Кошарища, Малі Кошарища), які розташовані на території південно-східного наріччя. Множинні форми піски та піскі називають декілька понять, які стосуються піску. Термін піски на позначення "місця добування піску" трапляється в Мл (м. Малин, с. Юрівка) та Пл (смт Пулини, с. Івановичі), а в значенні "піщана дорога" - в Ол (сс. Радовель, Рудня-Радовельська). Для реалізації семи "місце добування піску" спостерігаються одиничні випадки вживання лексем піскі (смт Яблунець Єм) та пісовисько (с. Гарапівка Ан). Номен пісовисько твориться за допомогою суфікса -иськ(о), який слугує для творення не лише іменників з відтінком збільшення чи згрубілості, але й з просторовою назвою місця [10: 125, 134]). Термін піскі в Мл (с. Жабоч), Рд (сс. Облітки, Потіївка) та Пл (сс. Зелена Поляна, Пулино-Гута) називає "піщаний берег".

6. Сему "місце добування глини та піску" репрезентують дві лексеми: кар'єр (м. Баранівка, смт Довбиш, сс. Вірля, Деревищина, Жари, Йосипівка, Наталія Бар; сс. Краківщина, Малинівка, Морозівка, Соловіївка Бр; сс. Горбове, Здоровець, Кам"яногірка, Катеринівка, Льонівка, Малий Яблунець, Мойсіївка, Мокляки, Нові Серби, Покощеве, Серби, Сімаківка, Старі Серби, Чміль Єм; м. Житомир, сс. Висока Піч, Зарічани, Нова Рудня, Рудня-Пошта, Станишівка, Старошийка, Тетерівка Жт; м. Коростишів, сс. Мамрин, Стрижівка К-2; смт Чоповичі, сс. Барвінки, Новобратське Мл; сс. Красилівка, Прибитки Ов; сс. Радовель, Рудня-Радовельська Ол; смт Попільня, сс. Лисівка, Парипси, Попільня, Турбівка Пп; смт Пулини, сс. Івановичі, Рудокопи, Соколів Пл; смт Черняхів, сс. Велика Горбаша, Жадьки, Нові Жадьки, Нераж Чрн; смт Вакуленчук, Великі Коровинці, Іванопіль, сс. Дібрівка, Медведиха, П"ятка, Рачки, Троща Чд) та копанка (див. вище).

7. На території Житомирської області сему "місце добування вапна" зафіксовано в південній частині області. На позначення аналізованої семи засвідчено незначну кількість лексем. Це пов'язано з тим, що географічна реалія "поклади вапна" відсутня в переважній більшості обстежених населених пунктах. Семантику "місце добування вапна" передають назви з твірною основою вапн-: вапняк, вапнярка, вапнище та лексема поклади. Лише один географічний термін вапнярка трапляється в двох районах області (сс. Кмитів, Студениця К-2 та сс. Мала Козара, Олександрівка Рм). Уживання інших термінів на позначення "місця добування вапна" обмежується одним районом чи населеним пунктом: моносемантичні лексеми вапнище (смт Іванопіль Чд), поклади (с. Зарудинці Рж) і термін вапняк (смт Черняхів, с. Велика Горбаша Чрн). Вапняк у Бер (сс. Кукільня, Озадівка, Осикове, Семенівка), К-2 (сс. Кмитів, Студениця), Н-В (сс. Нова Романівка, Слобода Романівська, Яблуневе) та Чд (смт Іванопіль, сс. Дібрівка, Медведиха, Троща) позначає "вапняковий, крейдяний ґрунт".

8. "Місце добування торфу" представлене лише суфіксальними іменниками від основи торф-. Їх активне вживання локалізується на межі з Київською та Вінницькою областями (Ан, Бер, Бр, Жт, К-2, Мл, Нр, Ов, Рд) й у двох східних районах на межі з Ровенською областю (Бар, Н-В). Аналізовану сему найширше представляють номени торфовище (сс. Деревищина, Жари Бар; смт Брусилів, сс. Карабачин, Костівці, Краківщина, Лазарівка, Морозівка Бр; с. Федорівка Мл; сс. Ігнатпіль, Рудня Ов; смт Біла Криниця, с. Вишевичі Рд) і торфяник (с. Яроповичі Ан; м. Бердичів, сс. Бистрик, Скраглівка Бер; с. Глибочиця Жт; м. Коростишів, сс. Кмитів, Мамрин, Стрижівка, Студениця К-2; смт Базар, сс. Карпилівка, Сухарівка Нр; м. Новоград-Волинський, с. Сусли Н-В; сс. Котівка, Русанівка, Філонівка Рд). Лексема торфовище в Ол (с. Юрово) й Рм (сс. Годиха, Лісна Рудня, Межирічка, Станіславівка, Старочуднівська Гута) називає "місце, де було болото". Термін торфяник на Житомирщині передає ще три значення - "місце, де було болото" (с. Юрово Ол; с. Рудокопи Пл; сс. Печанівка, Химрич Рм), "осушене болото" (м. Житомир, сс. Зарічани, Тетерівка Жт; сс. Нові Жадьки, Нераж Чрн) і "торф"яне болото" (Ан, Бар, Бер, Бр, Єм, Жт, К-1, К-2, Мл, Нр, Н-В, Ов, Пл, Рд, Рм, Рж, Чрн, Чд). На позначення "місця добування вапна" в Мл (сс. Зелений Гай, Недашки) трапляється номен торфища, в К-2 (сс. Великі Кошарища, Малі Кошарища) - торфянік. В Ол (с. Майдан-Копищенський) торфянік називає "місце, де було болото", в Лг (с. Липники), Нр (с. Бродник), Н-В (сс. Вишнівка, Олександрівка, Чижівка), Ов (сс. Верпа, Левковичі, Можари) та Ол (сс. Майдан-Копищенськи, Рудня-Хочинська, Хочине) - "торф"яне болото". Російський варіант торфянік трапляється у північних районах області та в двох російськомовних селах. Слово торфянка на позначення "місця добування торфу" побутує в Н-В (сс. Майстрів, Наталівка, Таращанка). Житомирські актові книги не засвідчують апелятивів на позначення "місця добування матеріалів для господарських робіт", тому їх фіксація на території області пізня: установить норму вивозни з торфяника торфу підводою 3 тони (1958 р.) [2: ф. 31, оп. 1, сп. 46: 4].

9. В Ов (на північ від м. Овруч) зафіксовано географічний термін кварціт (сс. Дубовий Гай, Корчівка, Черепин) та словосполучення кварци"тний кар"єр (смт Першотравневе, сс. Бережесть, Кам"янівка) на позначення "місця добування кварциту". Їх м'яка вимова зумовлена особливостями середньополіського говору.

10. У двох сусідніх селах Жт (сс. Заможне, Рудківка) записано географічний термін уголь на позначення "місця добування вугілля".

11. На території Житомирщини зафіксовано лише два одиничні випадки вживання терміну печище в Ол: печище у значенні "місце, де раніше добували руду" (с. Сущани) та печище на позначення "окремого великого каменя" (с. Майдан-Копищенський).

ВИСНОВКИ

Таким чином, ЛСГ "місце добування матеріалів для господарських робіт" вміщує семи, які презентують назви об'єктів природи, де господарює людина. Уперше подано географічну номенклатуру Житомирщини на позначення ЛСГ "місце добування матеріалів для господарських робіт" як цілісну систему. Зафіксовано загальні назви географічних об'єктів аналізованої семи та здійснено структурно- семантичний опис такої лексики. Отримані результати можна використовувати для характеристики говірок Житомирської області, при вивченні міжговіркової взаємодії та для укладання Словника географічних термінів України.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Ан - Андрушівський р-н,

Бар - Баранівський р-н,

Бер - Бердичівський р-н,

Бр - Брусилівський р-н,

Єм - Ємільчинський р-н,

Жт - Житомирський р-н,

К-1 - Коростенський р-н,

К-2 - Коростишівський р-н,

Лг - Луганський р-н,

Лб - Любарський р-н,

Мл - Малинський р-н,

Нр - Народицький р-н,

Н-В - Новоград-Волинський р-н,

Ов - Овруцький р-н,

Ол - Олевський р-н,

Пп - Попільнянський р-н,

Пл - Пулинський р-н,

Рд - Радомишльський р-н,

Рм - Романівський р-н,

Рж - Ружинський р-н,

Хр - Хорошівський р-н,

Чрн - Черняхівський р-н,

Чд - Чуднівський р-н.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Етимологічний словник української мови: в 7 т. / За ред. О. С. Мельничука. - К. : Наукова думка, 1985. - Т. 2. - 571 с.

2. Архівний сектор Коростишівської районної державної адміністрації (фонди).

3. Марусенко Т. А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (названия рельефов) / Т. А. Марусенко // Полесье (Лингвистика, Археология, Топонимика) / Отв. ред.: В. В. Мартынов, Н. И. Толстой. - М.: Наука, 1968. - С. 206-255.

4. Державний архів Житомирської області (фонди).

5. Никончук М. В. Лексичний атлас правобережного Полісся / М. В. Никончук. - Київ-Житомир, 1994. - 418 с.

6. Бернштейн С. Б. Карпатский диалектологический атлас / С. Б. Бернштейн, В. М. Иллич-Свитыч, Г. П. Клепикова та ін. - М., 1967. - 271 с.

7. Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. - К.: Наукова думка, 1974. - 260 с.

8. Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / Под. ред. О. Н. Трубачова. - М.: Наука, 1984. - Вып. 11. - 220 с.

9. Словник української мови: в 11 т. / Гол. ред. І. К. Білодід. - К.: Наукова думка, 1973. - Т. IV. - 840 с.

10. Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору / С. П. Бевзенко. - Ужгород: Закарп. обл. вид-во, 1960. - 416 с.

REFERENCES (TRANSLATED & TRANSLITERATED)

1. Etymolohichnyi slovnyk ukrains"koi movy: v 7 t. [The Etymological Dictionary of the Ukrainian Language : 7 Toms] / Za red. O. S. Mel"nychuka. - K.: Naukova dumka, 1985. - T. 2. - 571 s.

2. Arkhivnyi sektor Korostyshivs"koi rayonnoi derzhavnoi administratsii (fondy) [The Archive Sector of Korostyshiv District Commission (Foundations)].

3. Marusenko T. A. Materialy k slovariu ukrainskykh heohrafycheskikh apelliatyvov (nazvaniia rel"efov) [Materials to the Dictionary of Ukrainian Geographical Appeals (Names of Reliefs)] / T. A. Marusenko // Poles"e (Lynhvystyka, Arkheolohyya, Toponymyka) [Polissya Area (Linguistics, Archeology, Toponymy)] / Otv. red.: V. V. Martynov, N. I. Tolstoi. - M. : Nauka, 1968. - S. 206-255.

4. Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrs"koi oblasti (fondy) [State Archives of Zhytomyr Region (Foundations)].

5. Nykonchuk M. V. Leksychnyi atlas pravoberezhnoho Polissya [The Lexical Atlas of the Right-Bank of Polissya Area] / M. V. Nykonchuk. - Kyiv-Zhytomyr, 1994. - 418 s.

6. Bernshteyn S. B. Karpatskiy dialektologicheskii atlas [Carpathian Dialectological Atlas] / S. B. Bernshtein, V. M. Illich-Svitych, G. P. Klepikova ta in. - M., 1967. - 271 s.

7. Lysenko P. S. Slovnyk polis"kykh hovoriv [Dictionary of the Poles Talked] / P. S. Lysenko. - K. : Naukova dumka, 1974. - 260 s.

8. Etimologicheskiy slovar" slavyanskikh yazykov: Praslavyanskii leksicheskii fond [The Etymological Dictionary of Slavic Languages : Orthodox Lexical Foundation] / Pod. red. O. N. Trubachova. - M. : Nauka, 1984. - Vyp. 11. - 220 s.

9. Slovnyk ukrains"koi movy : v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian Language : 11 Toms] / Hol. red. I. K. Bilodid. - K. : Naukova dumka, 1973. - T. IV. - 840 s.

10. Bevzenko S. P. Istorychna morfolohiia ukrains"koi movy: Narysy iz slovozminy ta slovotvoru [Historical Morphology of the Ukrainian Language: Essays on Word-of-Mouth and Word-Formation] / S. P. Bevzenko. - Uzhhorod : Zakarp. obl. vyd-vo, 1960. - 416 s.

Размещено на Allbest.ru