Латинська клінічна ветеринарна термінологія: словотворчі, лексико-семантичні та синтаксичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Латинська клінічна ветеринарна термінологія: словотворчі, лексико-семантичні та синтаксичні аспекти

І.В. Карбовнік

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, м. Львів, Україна

Стаття присвячена дослідженню латинської медико-ветеринарної клінічної терміносистеми - однієї з підсистем загальної медико-ветеринарної термінології. Проаналізовано шляхи формування латинської субмови клінічної ветеринарії, визначено джерела її поповнення; виявлено, що більшість термінів складена з використанням терміноелементів греко-латинського походження, що і є визначальною тенденцією розвитку терміносистеми ветеринарної медицини й у наш час. Досліджено, що для сучасного термінологічного словотворення клінічної ветеринарної лексики характерні всі основні способи, за допомогою яких поповнюється термінологічний запас професійної мови ветеринарного лікаря: семантичний, синтаксичний, морфологічний. У статті вперше здійснено словотворчий, лексико-семантичний та синтаксичний аналіз латинської клінічної ветеринарної термінології; вказано на основні словотвірні моделі, описуються дериваційні процеси, словотворчі форманти латинських клінічних ветеринарних термінів та аналізується комплекс способів їх словотворення; визначено статус і семантичні характеристики формантів - складників терміна; виявлено лексико-семантичні особливості досліджуваної термінології; звернено увагу на етимологію, явище деривації і найбільш продуктивні афікси та терміноелементи у структурі однослівних клінічних ветеринарних термінів. Здійснено систематизацію терміноелементів за тематичними групами, що перебувають у певному лексико-семантичному взаємозв'язку, а саме: терміноелементи, які позначають назви наук, лікування, методи діагностичного обстеження, хірургічні прийоми; словотворчі елементи на позначення органів тварин та тканин; терапевтичні прийоми, назви патологічних змін органів і тканин; терміноелементи, які позначають різні фізичні властивості, якість, колір, розмір; словотворчі елементи на позначення функціональних змін, процесів та станів. Звернено увагу на морфологічну та синтаксичну структуру одно-, дво- та багатослівних клінічних термінів з різними типами означень. Вважаємо одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики - не лише зафіксувати, вивчити та проаналізувати лексико-семантичні інноваційні процеси в термінології, але й кодифікувати саму терміносистему. Тому, одним із пріоритетних напрямків термінологічної роботи в галузі ветеринарної медицини на сучасному етапі є унормування клінічної термінолексики, тобто перегляд терміносистеми відповідно до поняттєвої бази та норм латинської і української наукової мови. Як найважливіший аспект вважаємо розроблення єдиної концепції термінотворення, що використовує досвід і позитивні надбання вчених різних поколінь. Забезпечення лінгвістичної нормативності термінів має відбуватися на всіх рівнях - як поняттєвому, так і власне мовних - фонетичному, орфоепічному, орфографічному, лексико-семантичному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному.

Ключові слова: латинська клінічна ветеринарна термінологія, термін, терміноелемент, словотворчий елемент, корінь, префікс, суфікс, афікс, греко- латинське походження, грецький дублет.

латинський субмова клінічний ветеринарія

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online

UDC: 811.124:619:616

Latin clinical veterinary terminology: word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects

I.V. Karbovnik

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine

Karbovnik, I.V. (2018). Latin clinical veterinary terminology: word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 161-166. doi: 10.15421/nvlvet8631

The article is devoted to the research of the Latin medical-veterinary clinical terminology system - one of the subsystems of general medical-veterinary terminology. The ways of formation of the Latin Sublanguage of clinical veterinary medicine are analyzed, sources of its replenishment are determined; It was discovered that most of the terms are composed using terms of Greek-Latin origin, which is a decisive trend in the development of the terminology of veterinary medicine and in our time.It is investigated that for the modern terminological word formation of clinical veterinary vocabulary all main methods are typical, by means of which the vocabulary of the veterinary doctor is replenished: semantical, syntactical, morphological. In the article a word-formation, lexical-semantic and syntactical analysis of the Latin clinical veterinary terminology was made for the first time; the main word-building models are described, the derivation processes, word-formation fortresses of the Latin clinical veterinary terms are described and the complex of methods of their word-formation are analyzed;defined the status and semantic characteristics of formants- components of the term; the lexical-semantic features of the studied terminology are revealed; attention was paid to etymology, the phenomenon of derivation and the most productive affixes and term elements in the structure of one-word clinical veterinary terms.The systematization of term elements according to thematic groups that are in a certain lexical-semantic relationship is carried out, namely: termelements, which denote the names of sciences, treatment, methods of diagnostic examination, surgical techniques; word- formation elements for the designation of organs of animals and tissues; therapeutic methods, names of pathological changes of organs and tissues; term elements that denote various physical properties, quality, color, size; word-formation elements to denote functional changes, processes, and states.The attention is paid to the morphological and syntactical structure of single, dual, and verbose clinical terms with different types of definitions. We consider one of the most important tasks of modern linguistics - not only to fix, study and analyze lexical-semantic innovation processes in terminology, but also codify the terminology system itself. Therefore, one of the priority directions of terminological work in the field of veterinary medicine at the present stage is the normalization of clinical terminology, that is, the revision of the terminology system in accordance with the conceptual basis and norms of the Latin and Ukrainian scientific languages. As the most important aspect, we consider the development of a single concept of terminology, which uses the experience and positive achievements of scientists of different generations.Provision of linguistic normative terms should take place at all levels - both conceptual and actual language - phonetic, orthoepic, spelling, lexical-semantic, word-building, morphological, syntactical.

Key words: Latin clinical veterinary terminology, term, termoelement, word-formation element, root, prefix, suffix, affix, greek-latin origin, greek doublet.

Сучасні вимоги щодо підготовки спеціалістів у різних галузях передбачають глибоке знання та розуміння термінології обраної спеціальності, а у сфері медицини передбачають володіння практичними навичками для роботи з міжнародними номенклатурами (Tsekhmister, 2002). Ветеринарний лікар має коректно формулювати в усній або письмовій мовленнєвій діяльності спеціальну інформацію використовуючи професійну мову у спілкуванні з колегами, від чого, зокрема, залежить взаєморозуміння між ними, що і впливає на визначення вірного діагнозу, і, як наслідок, грамотне лікування. Володіння навичками роботи зі спеціальними термінами, крім того, допомагає краще розуміти спеціальну літературу, яка видається різними європейськими мовами, отже, розвивати професійну ерудицію. Міжнародна наукова терміно-система ґрунтується на греко-латинському лінгвістичному субстраті, побудована за змішаним типом і передбачає знайомство з основами латинської фонетики, граматики та синтаксису (Kisel'ova, 2013).

Сучасна клінічна ветеринарна термінологія (від грецького cline - ліжко, стійло для тварин) формувалася протягом багатьох епох, вдосконалюючись у всіх аспектах. Вона є однією з найскладніших підсистем медичної ветеринарної термінології, яка охоплює назви хвороб і патологічних станів, способів обстеження й лікування, профілактики та діагностики, назви хірургічних операцій та маніпуляцій тощо. Значна частина клінічних термінів успадкована ще від стародавніх греків, у сучасному її складі зустрічаються латинські слова та слова, запозичені з сучасних мов. Поряд зі словами суто грецького чи латинського походження в клінічній термінології зустрічаються також терміни-деривати, утворені одночасно від грецьких і латинських компонентів. Наприклад: dysfunctio, onis f/порушення функції (dys-/префікс грецького походження зі значенням «порушення, розлад»; functio, onis f/латинський іменник зі значенням «виконання, здійснення, функція»).

У вітчизняній практиці, в історії хвороби, довідковій та навчальній літературі, прийнято писати клінічні терміни в українській орфографії (наприклад: холецистотомія, дисфагія і т.п.). З огляду на те, що клінічна термінологія греко-латинського походження, у даній статті подаємо клінічні терміни у латинській орфографії, яка є міжнародною, що допоможе майбутньому ветеринарному лікарю свідомо оперувати даними поняттями як в латинському, так і в українському написанні.

Інтернаціональний характер, різноманіття наукових понять забезпечують постійний дослідницький інтерес до цієї термінологічної підсистеми, визначають напрями досліджень і різні теоретичні аспекти вивчення (Світлична Є.І. досліджувала субмову клінічної стоматології (Svitlychna et al., 2006); дослідження Г. Краковецької (Krakovetskaya, 1979), Р. Беляєвої (Byelyayeva, 2016)) присвячені етимологічному аналізу греко-латинських медичних терміноелементів; Л. Бахрушина вивчала питання антонімії клінічних термінів (Bakhrushina, 1989) та ін.).

Актуальність дослідження полягає у виявленні різнопланових моделей сучасних клінічних ветеринарних термінів, що є певним внеском у розробку актуальних проблем термінотворення та сприятиме комплексному вивченню лексичної системи латинської мови.

Мета дослідження - продемонструвати крізь призму систематизації методологічних досліджень медичної термінології особливості структури латинських клінічних ветеринарних термінів, що увійшли до сучасного наукового обігу; диференціювати значення клінічних термінів, утворених з грецьких терміноелементів, оформлених в латинській і українській орфографії; представити й подекуди прокоментувати термінологічний матеріал, що використовуємо в курсі латинської мови при вивченні медичної ветеринарної термінології.

Відповідно до мети дослідження визначено завдання: 1) визначити корпус клінічних ветеринарних термінів, що увійшли до сучасного наукового обігу; 2) проаналізувати словотворчі, лексико-семантичні та синтаксичні особливості клінічних ветеринарних термінів; 3) виокремити найбільш продуктивні афікси та терміноелементи у субмові клінічної ветеринарії; 4) здійснити систематизацію терміноелементів за тематичними групами.

Матеріали та методи

Аналіз терміноодиниць здійснено на основі медико-ветеринарних лексикографічних джерел (SMVT, 1990; RUSTVM, 1994; Vlasenko et al., 2008; Ponomar et al., 2011). Описовий та дистрибутивний методи дозволили виокремити словотворчі, лексико-семантичні та синтаксичні особливості клінічних ветеринарних термінів. Дистрибутивний метод дає змогу ідентифікувати синтаксичне оточення лексем та виявити типові моделі, в яких вони вживаються; дескриптивний метод призначений для дескриптивної характеристики досліджуваних лексем, допомагає повніше розкрити особливості їхньої семантики.

Результати та їх обговорення

Отримані результати можуть бути застосовані у викладацькій практиці щодо латинської мови, у спецкурсах, присвячених питанням лексичної семантики та перекладу, під час написання курсових і дипломних робіт, для підготовки навчальних посібників та словників, а також у курсі комп'ютерної лінгвістики, зокрема, застосування комп'ютерних програм та інтернет-ресурсів у лінгвістичних дослідженнях. Це найдавніша термінологія, на прикладі якої можна простежити шляхи становлення, розвитку та вдосконалення термінів, реалізацію семантичних процесів, тенденції, способи і методи словотворення, а також функціонування цих методів саме в терміносистемі ветеринарної медицини.

Словотворчий аналіз терміноодиниць субмови латинської клінічної ветеринарної термінології свідчить, що однослівні клінічні терміни є прості, похідні та складні. Прості у свою чергу бувають грецького походження, тобто, це ті лексеми, які зберегли свою автентичну форму, а саме: ascites асцит, черевна водянка, asthma астма, ядуха, diabetes діабет, сечове виснаження, phlegmone флегмона, розлите гнійне запалення підшкірної клітковини, therapia терапія, лікування, cho^ra холера. Серед клінічних ветеринарних термінів є чимало латинських слів: abscessus нарив, ulcus виразка, gangraena гангрена, змертвіння, struma зоб, воло, lupus вовчанка, туберкульоз шкіри, scabies короста, cancer рак, hernia грижа.

Основну роль в засвоєнні однослівних похідних та складних клінічних термінів відіграють греко- латинські словотворчі елементи - терміноелементи. Компоненти складного терміна, що мають твердо зафіксоване, стабільне значення і утворюють декілька термінів одного змістового ряду, називаються терміноелементами. Наприклад, кінцевий терміноелемент - pathia/страждання, захворювання у складних термінах вказує на захворювання: mastopathia/захворювання молочної залози; adenopathia/захворювання лімфатичних вузлів; osteochondropathia/захворювання кістки і хряща; myopathia/захворювання м'язів. Оволодіння системою греко-латинських терміноелементів - це, свого роду, термінологічний ключ до розуміння базової медико-ветеринарної клінічної термінології.

Серед однослівних клінічних ветеринарних термінів виділяємо похідні, які утворюються шляхом афіксації: а) префікса і кореня: an+aemia/недокрів'я; dys+trophia/розлад живлення; hyper+ergia/підвищена реактивність організму; б) кореня і суфікса: dermat- itis/запалення шкіри; lip-oma/жирова пухлина; arthrosis/хронічне захворювання суглобів; в) префікса, кореня і суфікса: endo-metr-Itis/запалення слизової оболонки матки; syn-arthr-osis/нерухомий суглоб (сполучення кісток зрощенням).

Складні однослівні терміни можуть утворюються шляхом сполучення двох або кількох коренів (основ) слів грецького, рідше грецького і латинського походження: mast-ectomia/видалення молочної залози; cyst-o-tomia/операція сечового міхура; colp-o-hyster-o pexia/закріплення матки; oste-o-chondr-o-pathia/захворювання кістки і хряща; phleb-o-graphia seu (або) ven-o-graphia/рентгенографія вен; herni-o- tomia seu cel-o-tomia/операція на грижу; ul-ectomia seu gingiv-ectomia/резекція ясен; proct-o-scopia seu rect-o- scopia/огляд прямої кишки за допомогою ректоскопа; venaesectio seu phleb-o-tomia/венозне кровопускання: буквально: розріз, розтин вени. Однак бувають випадки, коли при утворенні клінічних термінів вживається не справжня основа (корінь) іменника, а так звана основа називного відмінка. Наприклад: microorganismus /мікроорганізм, мікроб; megacolon/розширення і потовщення стінок ободової кишки; sten-o-thorax/звуження грудної клітки; prot-o- plasma/вміст клітини, включаючи її ядро.

Кінцеві терміноелементи приєднуються до основи попереднього іменника сполучним голосним -о, який звичайно випадає, якщо кінцевий терміноелемент починається з голосного, наприклад: cyst-o- tomia/операція сечового міхура; blephar-o-plegia/параліч повіки; haemat-uria/сечокрів'я; gloss- algia/біль в ділянці язика. Однак, від прикметників з основою на -y складні терміни утворюються без сполучного голосного: poly-dactylia/багатопалість.

Двослівні та багатослівні клінічні терміни утворюються за схемами: SnSg; SnAn, де Sn - іменник у називному відмінку; Sg - іменник у родовому відмінку; An - прикметник у називному відмінку; Ag - прикметник у родовому відмінку. Наприклад, SnSg: strictura urethrae/звуження сечівника; fractura costae/перелом ребра; mammilitis bovum/ виразковий герметичний мамміліт великої рогатої худоби; SnAn: atrophia pulmonalis/легенева атрофія; hydrops cardiacus/серцева водянка; SnSgSg: insufficientia valvWae aortae/недостатність клапана аорти; SnSgAn: ulcus ventrirali rotundum/кругла виразка шлунка;

SnAnAn: pneumonia pneumococca асШл/гостра пневмококова пневмонія; SnAnAnAn: anaemia sideropenica posthaemorrhagica chronica/хронічна постгеморагічна залізодефіцитна анемія; SnSgAgAn: vulnus femoris dextri incissum/різана рана правого стегна; SnSgSgAn: luxatio articulationis humeri simplex/простий вивих суглоба плечової кістки. Аналіз досліджуваних багатослівних клінічних ветеринарних термінів показав, що у більшості з них неузгоджене означення стоїть на першому місці, а узгоджене - на другому (SnSgAn). Однак, спостерігається тенденція, коли неузгоджене означення стоїть на другому місці, а узгоджене - на першому (SnAn(An)Sg): rhinitis infectiosa avium/інфекційний насморк птахів; enctphalomyelitis enzootica suum/ ензоотичний енцефаломієліт свиней; hepatitis infectiosa-necrotica ovium/ інфекційний некротичний гепатит овець

Лексико-семантичний аналіз досліджуваних клінічних ветеринарних термінів дозволяє виокремити такі тематичні групи:

Грецькі терміноелементи на позначення органів, виділень, статі: aden- /залоза, лімфатичний вузол; amygdal-/мигдалик; blephar-/повіка; cyt-/клітина; cyst-/міхур, сечовий міхур; cholecyst-/жовчний міхур; enter-/кишка, кишківник; hist-/тканина; haem-, haemat- , -aemia/кров; lapar- живіт; nephr- нирка; pЫeb-/вена; pneum-/легеня; proct-/пряма кишка; somat-/тіло; splen- /селезінка; typhl- /сліпа кишка; my-, myos м'яз; ur-, - uria сеча, сечові шляхи; ^ole- жовч; sial-, ptyal-, sialia/слина; tox-, toxic-/отрута; hidr-/піт, hyd^/вода; py-/гній, lithus, lith-/камінь; -paedia/виправлення недоліків; ger-, geront-/старий; -genesis/утворення, виникнення; -poёsis/утворення; zoo-/тварина.

Словотворчі елементи грецького походження, що позначають назви патологічних змін органів і тканин, терапевтичні прийоми: -algesia/больове відчуття; -algia/біль без органічних змін; -odynia/біль; -ectasia/розширення, розтягнення; -lysis/розпад; - malacia/розм'якшення; -pathia/захворювання; - plegia/параліч, удар; -ptosis/опущення органа; - rrhagia/кровотеча; -rrhoea/течія, сильне виділення; - sclerosis/затвердіння, ущільнення тканин чи органів; - stenosis/звуження; -therapia/лікування; onc-/пухлина; carcin-/рак, ракова пухлина; -mycosis/грибкове захворювання; -necrosis/змертвіння; -rrhexis/розрив; - schisis/розщеплення; -stasis/застій фізіологічної рідини в органах.

Грецькі словотворчі елементи, які позначають функціональні зміни, процеси та стани: aeti/причина; aesthesi-, -aesthesia/чутливість; -acusia/cлух; -ergia/діяльність; -gnosis/знання, пізнання; - kinesia/рух; -mnesia/пам'ять; -phagia /поїдання, ковтання; -philia/схильність; -phobia/боязнь; -plegia/удар, параліч; prosop-/обличчя; pneum-, pneumat-/повітря; psych-/душа; phren-/думка, розум; sphygm-, - sphygmia/пульс; -trophia/живлення органів і тканин; - geusrn/смак; /orexia апетит; -osmia/нюх; -opia, - opsia/зір; -emesis/блювота.

Грецькі терміноелементи на позначення органів, виділень, статі: aden- /залоза, лімфатичний вузол; amygdal-/мигдалик; blephar-/повіка; cyt-/клітина; cyst-/міхур, сечовий міхур; cholecyst-/жовчний міхур; enter-/кишка, кишківник; hist-/тканина; haem-, haemat- , -aemia/кров; lapar-/живіт; nephr-/нирка; phle^^ra; pneum-, pneumat-/легеня; proct-/пряма кишка; somat- /тіло; splen-/селезінка; typЫ-/сліпа кишка; my-, myos/м'яз; ur-, -uria/сеча, сечові шляхи; с^к-/жовч; sial-, sialia/слина; tox-, toxic-/отрута; hidr/піт, hydr/вода; py-/гній; Иїй-/камінь; -paedia/виправлення недоліків; ger-, geront-/старий; -genesis/утворення, виникнення; -poёsis/утворення; arthr-/суглоб; ot-/вухо; kephal-/голова; chondr-/хрящ; encephal-/головний мозок; cardi-, cardia/серце, odont-/зуб; embry-/raw, зародок; gony/коліно; brachi-/плече; cheih/губа; gloss- /язик; mast-/молочна залоза; myel-Мстковий мозок; rhin-Мс; neur-/нерв; ophthalm-/око; oste-Мстка; pod/нога, стопа; proct-/пряма кишка; tem/сухожилок; amygdal-/мигдалик; angi-/судина; pЫeb-/вена; spondyl- /хребець; splanchn-/нутрощі; salping-/маткова труба; hyster, metr-/матка.

Грецькі дублетні позначення різних фізичних властивостей, якості, кольору та розміру: auto-/сам, той самий; homeo-, homo-/подібний, однаковий; neo- /новий; pseudo-/несправжній, xer-/сухий; cry-/лід, холод; therm-, ^тт-Лепло, жар; pyr-/вогонь; macr-, mega-, megah/великий; -megalia/збільшення; micr-, olig-/малий; poly-/численний; pan-, panh/весь, всякий; brachy-/короткий; brady-/повільний; їдЛу^швидкий; chrom-/колір; leuc-/білий; erythr-/червоний; melan- /чорний glyc-/солодкий poli-/сірий xanth-/жовтий; tachy-/швидкий.

Проаналізувавши тематичні групи, виділяємо те- рміноелементи, які мають одинакове звучання - фонетичні омофони, наприклад: 1. Терміноелемент бра- хі-: а) brachy - від грец. brachys/короткий, маленький. Наприклад: brachymetropia/короткозорість; brachyce- phalia/короткоголовість; б) brachi - від грец. brachion/плече, рука, плечова кістка. Наприклад: bra- chialgia/біль у плечі; brachialis/плечовий. 2. Терміное- лементи гем-, гем(ат)-, гем(і)-: а) haem-, haem(at)- від грец. haima, haimatos/кров. Наприклад: haematologia/наука про кров; haemolysis/ процес руйнування червоних кров'яних тілець; б) hem(i)-, від грец. Hemi/пів, половина, односторонній. Наприклад: hemialgia/біль в одній половині тіла. 3. Терміноелементи гідр-, гіґр-: а) hydr- від грец. hydor/вода. Наприклад: hydrops/водянка; hydrophobia/боязнь води; б) hidr- від грец. hidros/ піт. Наприклад: hidradenoma/доброякісна пухлина потової залози; hidrorrhoea/надмірне виділення поту; в) hygr-/вологий, рідкий. Наприклад: hygroscopicus/той, що поглинає вологу. 4. Терміноелемент гіст(ер)-: a) hyst(er)- від грец. hystera/матка. Наприклад:

hysterectomia/видалення матки; б) hist- від грец. histos/тканина. Наприклад: histopathologia/наука про хворобливі зміни тканини. 5. Терміноелементи ети-, еті-, ете-: a) aeti- від грец. aitia/причина. Наприклад: aetiologia/вчення про причини хвороби, сама причина хвороби; б) aeth- (грец.) вказує на етил, етилен. Наприклад: Aethazolum/етазол; aethylicus, a,

um/етиловий. 6. Терміноелемент пед-: а) paed- від грец. pais, paidos/дитина. Наприклад: paediater/дитячий лікар (>iater - лікар); б) ped- від лат. pes, pedis m/нога, стопа. Наприклад:

pedistibulum/стремено, стебло; pediculus/1) воша; 2) ніжка, стебельце. 7. Терміноелемент полі-: a) poly- від грец. polys/численний. Наприклад:

polyarthritis/множинне запалення суглобів; б) poli- від грец. polios/сірий. Наприклад: poliomyelitis/запалення сірої речовини спинного мозку; в) poli- від грец. polis/місто. Наприклад: policlinica/поліклініка. 8. Терміноелемент стен-: а) sthen- від грец. sthenos/сила, міць. Наприклад: asthenia/безсилля, загальна слабкість; б) sten- від грец. stenos/вузький. Наприклад: stenothorax/вузькість грудної клітки. 9. Терміноелемент цит-: а) cyt- від грец. cytos/порожнина, клітина. Наприклад: cytodiagnosis/діагноз на підставі мікроскопічного дослідження клітин; б) cit- від лат. citus/швидкий. Наприклад: cito/швидко;

citissime/якнайшвидше; в) cit(r)- від лат. citrus/цитрусове дерево. Наприклад: acidum citricum /лимонна кислота.

Важливу роль у структурі клінічних термінів відіграють суфікси, які приєднуються переважно до основ грецьких, іноді і до основ латинських іменників, наприклад: tonsilitis запалення мигдаликів, dermatitis запалення шкіри, gastritis гастрит, запалення слизової оболонки шлунка, dermatoma шкірна пухлина, обмежене потовщення, або гіпертрофія шкіри. Серед суфіксів виділяємо найбільш продуктивні, що використовуються для позначення патологічних станів - назв хвороб запального, незапального та пухлинного характеру, а саме: суфікс (разом із закінченням) -itis (itidis f) вказує на запальні процеси в органах: hepatitis/гепатит, запальне захворювання печінки; суфікс -osis (is f) означає незапальне захворювання постійного характеру, пов'язане з перевищенням норми: arthrosis/артроз, хронічне суглобове захворювання; leucocytosis збільшення кількості лейкоцитів у крові; суфікс -iasis (is f) служить для позначення назв хвороб незапального характеру, ознак хвороб: nephro- lithiasis/нирковокам'яна хвороба; leontiasis/леонтіаз, левове обличчя (ознака сказу); суфікс -oma (atis n) вказує на наявність пухлини: myoma/м'язова пухлина; суфікс -ema (atis n) - наявність висипів, набряків та наривів: empyema /скупчення гною в порожнині; exanthema /висип на шкірі; суфікс -ismus (i m)/отруєння; хворобливий стан; відхилення від норми: gigantismus/гігантизм, надмірний ріст;

iodismus/отруєння йодом. Якщо запаленням уражена оболонка органа, то до клінічного терміна додається префікс peri-, якщо внутрішня оболонка органа - префікс endo-, якщо клітковина навколо органа - префікс para-, наприклад: perimetritis, itidis f/периметрит, запалення серозної оболонки матки, endometritis, itidis f/ендометрит, запалення слизової оболонки матки, parametritis, itidis f/параметрит, запалення сполучної тканини навколо матки. Деякі запальні захворювання зберігають традиційні назви: pneumonia, ae f/запалення легень, panaritium, i n/панарицій, гнійне запалення пальця.

Префіксальне словотворення - це приєднання (префікса) до основи слова. У процесі термінотворення грецькі прийменники часто виступають у ролі префіксів. Префікси ніби розгортають конкретне значення відповідних прийменників і, крім основних значень, можуть виражати також вторинні і переносні значення. Вони суттєво не змінюють значення кореня, а лише надають йому певного відтінку або підсилюють це значення. Найчастіше в ролі префіксальних морфем виступають латинські і грецькі префікси, а також латинські і грецькі числівники. При цьому латинські префікси можуть поєднуватися як з латинськими, так і з грецькими основами і навпаки: грецькі - з грецькими, і з латинськими основами. У більшості випадків один і той самий смисловий відтінок можна виразити синонімічними за значенням латинськими і грецькими префіксами. Кінцевий приголосний префікса може уподібнюватися до початкового приголосного кореня слова. Це явище називається асиміляцією. Наприклад, префікс in- перед приголосними b, m, p переходить в im- (implantatio імплантація > in-planto - 1) хірургічна операція, при якій здійснюється вживлення в тканини чужих для організму матеріалів; 2) загальна назва багатьох видів пластичних хірургічних операцій (пересадка хряща кістки тощо). У процесі термінотворення в грецьких префіксах може випадати кінцевий голосний перед голосним кореня, наприклад: hypacusia/гіпакузія (від hypo-acusia)/порушення слуху, зумовлене зниженням збудливості рецепторних клітин спірального органа. Грецькі префікси у творенні клінічних ветеринарних термінів: а-/ап-/не, без (заперечення, позбавлення, відсутність): atrophia/відсутність живлення; anaemia/недокрів'я; dys-/розлад функції: dyspnoё/задишка; hemi-/пів, односторонній: hemialgia/біль в одній половині тіла; hyper-/надто, понад, вище норми:

hypertonia/підвищення артеріального тиску hypo- Лур-/під, нижче норми, зменшення hypotonia/зниження артеріального тиску;

hypoxia/кисневе голодування; syn/sym -(перед губни- ми)/разом, з, з'єднання, сумісна дія: synergismus (syn- ergia) сумісна діяльність органів у спільному напрямку; cata-^ro: catabolismus/процес розпаду складних органічних речовин в організмі, деструктивний метаболізм; meta-Лміж, після metabolismus сукупність хімічних перетворень у живому організмі, що складаються з асиміляційної (anabolismus) та дисиміля- ційної (catabolismus) стадій; ana-^верх, назад anabo- lismus/засвоєння, перетворення харчових речовин у живу речовину; конструктивний метаболізм; anti- /проти antidotum/протиотрута; en- (перед губними em-Ув, всередині: encephalon /головний мозок; em- bryotrophia/живлення зародка; endo-/всередині: endocardium/внутрішня оболонка серця; epi-/ra, над epigastrium/надчерев'я; para- (перед приголос-ним) par- (перед голосним)/проти (відхилення від норми, помилкове, неправильне)/при, біля, коло:

paraplegia/параліч нижніх кінцівок;

parotitis/запалення привушної слинної залози; peri- /навколо, з усіх боків: periodontitis/періодонтит, запалення надкісниці зубного кореня; db/два diglossia/роздвоєння язика; mono-/один monobrachia/однорукість. Латинські префікси менш активні у творенні клінічних ветеринарних термінів: de- (перед голосними des-): а) погіршення degeneratio/виродження, переродження б) заперечення desinfectio/знезараження; dis-/розповсюджування:

disseminatio /розсіювання; in- (-im) заперечення insanabiИs/невиліковний (про хворобу); con- /поєднання, сумісна дія: consilium/ консиліум, нарада лікарів; per-/ рух через: perforatio/прорив, прокол; post-/після: postoperativus/післяопераційний re-/зворотність, повторність: reinfectio/повторне зараження; sub-Лменший ступінь: subacutus/підгострий; trans-/переміщення у просторі transfusio/ переливання.

Висновки

Як свідчить матеріал субмови клінічної термінології ветеринарної медицини, переважна більшість термінів складена з використанням терміноелементів греко-латинського походження, що і є визначальною тенденцією розвитку терміносистеми ветеринарної медицини й у наш час. Для сучасного термінологічного словотворення клінічної ветеринарної лексики характерні всі основні способи, за допомогою яких поповнюється термінологічний запас професійної мови ветеринарного лікаря: семантичний, синтаксичний, морфологічний. Дослідження латинської клінічної термінології ветеринарної медицини на рівні лінгвістичного спостереження функціонування в словниках та наукових працях не лише дозволяють виокремити лінгвістичні аспекти фахових термінів, але й допомагають фахівцям цієї галузі медицини досконало володіти професійною мовою.

Перспективи подальших досліджень. Лінгвістична проблема вдосконалення латинської термінології підмови клінічної ветеринарії, її практичне втілення, яке трактуємо як цілий комплекс робіт щодо систематизації, кодифікації, впорядкування, уніфікації та стандартизації, а також нормування термінології, тобто перегляд терміносистеми відповідно до норм латинської та української мови. Аналіз вищеокреслених термінологічних проблем вважаємо перспективними у подальших дослідженнях.

References

1. Byelyayeva, O.M. (2016). Latyns'ko-ukrayins'kyy tlu- machnyy slovnyk klinichnykh terminiv. K.: VSV «Medytsyna» (in Ukrainian).

2. Bakhrushina, L.A. (1989). Sposoby vyrazheniya antonimicheskikh otnosheniy v terminologicheskoy leksike (na materiale latinskogo i russkogo yazykov) Problemy uporyadocheniya meditsinskoy terminologii: tezizy dokladov Vsesoyuznoy nauchnoy konferentsii po problemam uporyadocheniya i standartizatsi meditsinskoy terminologii. Pod. red. D.S. Sarkisova. Moskva, 23-26 (in Russian).

3. Vlasenko, V.M., Levchenko, V.I., & Rublenko, M.V. (2008). Tlumachnyy slovnyk klinichnykh terminiv veterynarnoyi medytsyny: navch. posib. dlya stud. f- tiv vet. med., slukhachiv In-tiv pislyadyplomnoyi osvity. K.: Urozhay (in Ukrainian).

4. Kisel'ova, O.H. (2013). Metodyka navchannya medych- noyi terminolohiyi maybutnikh likariv Pedahohichnyy protses: teoriya i praktyka. 4, 62-68 (in Ukrainian).

5. Krakovetskaya, G.A. (1979). Metaforizatsiya kak sredstvo formirovaniya meditsinskoy terminologii (na materiale drevnegrecheskogo, latinskogo, russkogo i ukrainskogo yazykov). Avtoref. dis kand. filol. nauk. K. (in Ukrainian).

6. Ponomar, S.I., Bon'kovs'ka, S.H., & Bon'kovs'kyy, O.A. (2011). Slovnyk parazytolohichnykh veterynarnykh terminiv ukrayins'koyu, rosiys'koyu, anhliys'koyu ta latyns'koyu movamy. K.: «Ahrarna osvita» (in Ukrainian).

7. RUSTVM (1994). Rosiys'ko-ukrayins'kyy slovnyk terminiv veterynarnoyi medytsyny (in Ukrainian).

8. Svitlychna, Ye.I., Bazarova, V.I., & Zhuk, L.H. (2006). Klinichna terminolohiya: Navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. Vyd-vo NFaU: Zoloti storinky (in Ukrainian).

9. SMVT (1990). Slovnyk morfolohichnykh veterynarnykh terminiv. Levchuk V.S ta in. K.: Vyshcha shkola, (Lat., ukr., ros. movamy) (in Ukrainian).

10. Tsekhmister, Y.V. (2002). Doprofesiyna pidhotovka uch- niv u litseyi medychnoho profilyu: teoriya i praktyka: Monohrafiya. K.: Naukova dumka (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru