Фразеологізми тематичної групи "спілкування" у зіставному аспекті

Summary

The article is dedicated to the study of peculiarities of the phraseological units of the thematic group “Communication”. It is determined that this group consists of three semantic fields: “Verbal communication”, “Non-verbal communication”, and “Silence”. Some universal and specific features of the phraseological units of this group were established on the material of the French, Ukrainian, and Bulgarian languages.

Key words: phraseological unit, communication, verbal communication, non-verbal communication, silence.

Загальновідомо, що однією із основних функцій мови є комунікативна. Тому вивчення явищ, пов'язаних із комунікацією членів соціуму є невичерпним, а, отже, завжди актуальним. Злободенність зазначеної проблематики підсилюється й антропоцентричною парадигмою сучасної лінгвістики, адже названий підхід передбачає вивчення взаємодії суб'єкта і мови. На нерозривність цієї взаємодії справедливо вказують багато мовознавців, зокрема Н. Арутюнова, І. Голубовська, О. Селівановата ін. [1; 4; 5; 12].

У цьому руслі особливий інтерес як об'єкт дослідження є стійкі вирази, адже фразеологічний корпус будь-якої мови відображає накопичений століттями досвід людини, її фізичний стан, психологію, емоції тощо. Фразеологія є вже досить давно сформованим розділом мовознавства з, однак, іноді суперечливими дефініціями, класифікаціями, напрямами тощо. Це зумовлено, на наш погляд, насамперед, великим масивом стійких виразів та відсутністю єдиних критеріїв визначення фраземи.

Що стосується проблеми вивчення спілкування на матеріалі сталих виразів, то це питання вже досліджувалось у ряді праць у різноманітних аспектах. Так, зокрема, О. Мартіною вивчались фразеологізми зі значенням міжособистісних відношень [10]; Г. Демиденко присвятила свою розвідку вивченню стійких виразів на позначення невербально!' поведінки мовця [6]; позначенню процесів мовленнєвої та розумової діяльності у фраземах присвятила своє дослідження Н. Янчук [17] та ін. Зауважимо, що на сьогодні недостатньо наукових праць, присвячених зіставному вивченню фразеологізмів із семантикою “Спілкування”. Названі вище позиції й обумовлюють актуальність нашої роботи.

Метою нашого дослідження є зіставне вивчення фразеологізмів, що позначають спілкування. Поставлена мета передбачає розв'язання наступних завдань: вибрати стійкі вирази тематичної групи (ТГ) “Спілкування”; розподілити їх за ідеографічними таксонами; виявити універсальні та етноспецифічні риси у семантиці французьких, українських та болгарських фразеологізмів.

У нашій розвідці ми керуємося визначенням фразеологізму, запропонованим В. Ужченком та Д. Ужченком, які тлумачать його як надслівну, семантично цілісну, відносно стійку (із допущенням варіантності), відтворювану й переважно експресивну одиницю, яка виконує характеризуючи-номінативну функцію [15, 26].

До нашого дослідження залучено, крім власне фразеологізмів, ще й паремії, оскільки ми поділяємо думку багатьох мовознавців, зокрема, М. Шанського, Л. Булаховського, О. Куніна, Л. Скрипник та ін., проте, що до фразеологічного фонду мови входять прислів'я та приказки [16, 121- 122; 2, 33; 9, 34-66, 240; 13, 46, 80].

Керуючись розробленнями у галузі фразеологічної ідеографії Ю. Прадіда, В. Ужченка, Д. Ужченка, І. Колеси і ко вої та ін. [8; 11; 15], будуємо структуру ТГ у досліджуваних мовах. Найнижчий рівень складається із варіантно-синонімічних рядів (ВСР), які об'єднуються у семантичні групи (СГ). Останні складають семантичні поля (СП) “Вербальна комунікація”, “Невербальна комунікація” та “Мовчання”, які й утворюють досліджувану нами тематичну групу.

Підставою для внесення фразеологізмів останнього із названих СП до ТГ “Спілкування” дають нам дефініції відповідних дієслів (фр. se taire, укр. мовчати, болг. мълча): se taire визначається наступним чином: “А/е pas dire. S'abstenir de parler. Ne pas divulguer un secret' [18]. Аналогічно в українській мові:“1. Нічого не говорити. 2. Не розказувати, не говорити про кого-, що-небудь; зберігати в таємниці. 3. Не видавати звуків, не порушувати тиші. 4. Не давати про себе знати; не виявлятися (про почуття, переживання тощо). 5. Не висловлювати відкрито своєї думки, не діяти, не втручатися в що-небудь” [14, 771]. Болгарське дієслово тлумачиться так: “1. Не произнасям нищо, не говоря, не издавам никакви звукове. 2. Не възразявам, когато ме укоряват. 3. Пазя тайна, не говоря за нещо” [3, 468].

Як справедливо пише О. Кобяков, “ідентифікується мовчання як відсутність шуму, переривання комунікації (курсив наш - А. С.), заборона озвучувати об'єкт, замовчування тощо, про що, зокрема, свідчать афоризми, парадокси та прислів'я” [7].

У французькій мові СП “Вербальна комунікація” поділяється на СГ “Види мовленнєвої діяльності” та СГ “Характеристики мовлення”. Перша із названих груп складається із наступних таксонів: ВСР “фліртувати”: chanter (conter; dire) fleurette (fleurettes); ВСР “почати розмову”: ouvrir la bouche; eleverla voix; prendre la parole и др.; ВСР “розповісти усю правду”: de bouche en bouche circuler (passer); ВСР “довіритися”: epancher son ame (son coeur); ouvrir son coeur, ВСР “брехати”: bousculer le pot de fleurs; charrier (cherrer) dans les begonias и др.; ВСР “обіцяти”: donner(tenir) la (sa)parole; promettre monts et merveilles; ВСР “не досягати згоди”: dialogue de sourds; ne pas parler la mgme langue; ВСР “пояснити”: en paroles expliquer (presenter) та окремих фразеологізмів: “досягнути згоди”: trouver un langage commun; “пліткувати”: racontar n a pas de fruits, fleur n'a pas de paille; “повідомити про свої наміри”: tenir аи courant; “відмовитися від сказаного раніше”: renier sa parole; “повчати”: donner une legon; “клопотати”: dire un petit mot a qqn en faveur; “дорікати”: dire deux mots.

ВСР “вести пусті балачки”: la langue lui demange; jeter les paroles au vent; ВСР “говорити чітко”: mot a mot dire (raconter); ВСР “коротко висловитися”: en deux mots dire (raconter); ВСР “говорити неохоче”: entre les dents bougonner (parler); ВСР “заявити прямо, принципово”: sans detour (dire; parler; raconter); ВСР “красномовність”: fleur de /'eloquence; (les) fleurs de rhetorique; ВСР “казати дурниці”: divaguer (radoter) des absurdites (un amphigouri; un galimatias; des betises; des inepties); ВСР “багато розмовляти”: avoir la langue longue; casser (corner; rebattre; rompre) les oreilles; etre pendu au telephone; ou femme ily a silence il n'y а; ВСР “мати дефекти мовлення”: avoir de la bouillie dans la bouche; s'enfarger dans les fleurs du tapis; BCP “говорити улесливо”: jeter des fleurs (sur les pas); semer (couvrir) de fleurs; ВСР “говорити голосно”: a pleine voix chanter (parler) та одиничні фраземи “пусті розмови; балачки”: vain mot; “бути дотепним у розмові”: jouer sur les mots; “бути красномовним”: avoir la langue bien pendue; “говорити із назальним відтінком”: parler du nez; “замаскований спосіб виражати думку”: la langue d'Esope; “говорити, звертаючи увагу на свої слова”: peserses mots утворюють у французькій мові СГ “Характеристики мовлення”.

Щодо французького СП “Невербальна комунікація”, то до нього входить лише один фразеологізм: langage des fleurs.

До СГ “Відсутність спілкування” входять ВСР “мовчати”: rester bouche cousue; avaler sa langue; avoir la langue Нее; ne pas desserrer les levres; avoir un boeuf sur la langue; clouer le bee; couper le sifflet; la mettre en veilleuse; avaler la pilule; river son clou та ін.; BCP “примусити мовчати; не давати розмовляти”: bouche cousue! faire rentrer a qn ses paroles dans la gorge; seul le muet peut faire taire un bavard; rabattre le caquet; BCP “мовчання - благо”: dans une bouche close, il n'entre point de mouche; en bouche close n'entre mouche; tant que les mots restent dans la bouche, ils sont a soi; sitot prononces, ils sont a tout le monde; bonnes sont les dents qui retiennent la langue; les meilleures dents, c'est celles qui retiennent la langue; tourne sept fois ta langue dans ta bouche; partout assez place, quand la langue reste en sa place; j`ai un bon mot sur la langue, mais je ne le puis dire; fais de ta bouche une prison, pour mettre ta langue a la raison; fille aimant silence a grand science; le plus sage se taitja ін. Таким чином, ми побудували СП “Мовчання” у французькій мові.

Будуємо ТГ “Спілкування” в українській мові. Фразеологізми СП “Вербальна комунікація” поділяються на дві СГ. Одну із них складають стійкі вирази на позначення різних видів мовленнєвої діяльності. До складу ВСР “пліткувати” входять фраземи: точити бали (баляси; ляси; баляндраси); травити баланду; розводити боби (на бобах). Крім того, включаємо сюди й вирази: вилетіло, як мак, а учинило, як птах (шпак); пусти брехню як мак, а виросте завбільшки з кулак; перебирати (розбирати; перебрати; розібрати) по кісточках; брати на зуби (на решето) та ін. Групуємо фразеологізми за ВСР: ВСР “дорікаючи, давати пораду”: читати (вичитувати; прочитати; вичитати) нотації (нотацію; мораль); ВСР “лаяти”: задати перцю з маком; О, як затрусить зеленим маком, так держись берега! ВСР “повідомити про свої наміри”: розкривати (розкрити) карти; ВСР “відмовитися від сказаного раніше”: повертати (повернути) слово (назад)] ВСР “давати корисні поради”: наставляти (спрямовувати; наставити; спрямувати) на (добру; вірну) путь (шлях; стежку); ВСР “почати розмову”: мову почати (розпочати, завести); ВСР “розповісти усю правду”: відкривати (розкривати; відкрити; розкрити) очі; ВСР “повчати”: вставляти (вставити) клепку (клепки); ВСР “довіритися”: відводити (відвести) душу; ВСР “збрехати” намолов три мішки маку і всі з горохом; зводити (звести) наклеп; ВСР “звалити провину”: вішати (всіх) собак; ВСР “вимагати”: гризти (прогризти) голову; ВСР “обіцяти”: давати (дати) слово; казав чоловік - маку дам; ВСР “клопотати”: замовити (закинути) слово (слівце); ВСР “досягнути згоди”: знаходити (знайти) спільну мову.

Друга група складається із ВСР, фразеологізми якої у своїх значеннях містять характеристики мовлення. Як-от: ВСР “висловитися недоречно”: вискочити (висунутись) як (голий) козак (Кузьма) з маку; вискочити (вистрибнути) як Пилип з конопель; ВСР “висловитися зневажливо”: пришивати (пришити; пришпилити; пришпилювати) квітку; ВСР “говорити улесливо та нещиро”: (аж) з медом та маком (промовити; сказати); язиком “ось яі”, а на ділі - свиня; ВСР “улеслива розмова” медові слова (речі); на язиці медок, а на думці (під язиком) льодок; ВСР “швидко розмовляти”: засипав (засипала), як маком дрібненьким; язик мов лопата, а строче, як із автомата; ВСР “говорити чітко” як по писаному (говорити; відповідати); ВСР “коротко висловитися” перекидатися (перекинутися) словом (словами); ВСР “пусті розмови; балачки” тендеренде з маком; язик без кості: що хоче, те й меле; язик без кісток: що хоче лопоче та ін.; ВСР “вести пусті розмови” переливати з пустого (та) в порожнє; лити воду, товкти воду в ступі; плести (розповідати) банелюки (баналюки) та ін.; ВСР “говорити неохоче”: кидати (кинути) слова (через плече); ВСР “говорити як рівний із рівним”: на рівній (на одній) нозі, розмовляти; ВСР “заявити прямо, принципово”: ставити (поставити) питання руба (ребром); ВСР “бути дотепним у розмові”: за словом (по слово) у кишеню (до кишені) не лізти (не полізти); ВСР “красномовність” квіти красномовства; короткі вислови врізаються в розум людей, пускають корені, дають квіти, приносять плоди й не припиняють справляти вплив; красне слівце та ін.; ВСР “приємна розмова”: ласкаве (тепле) слово; ВСР “говорити із назальним відтінком”: в ніс говорити (балакати); ВСР “дуже детально пояснити”: розжовувати (розжувати) і в рот (до рота) класти (покласти; положити); ВСР “говорити дурниці”: плести (верзти; городити; наплести; наверзти; нагородити) нісенітницю (нісенітниці); ВСР “замаскований спосіб вираження думки”: езопівська (езопова) мова; ВСР “багато говорити”: рота не закривати; меле язиком мняко і багато: за день намеле такого, що й за тиждень не вбереш; знає на копійку, а язиком теліпає на весь руб.

Крім того, існують одиничні фраземи, що характеризують мовлення: “різко сказати” як ножем відрізати; “даремно говорити” кидати слова на вітер; “сказати із злістю” з серцем сказати. Таким чином, СГ “Види мовленнєвої діяльності” та СГ “Характеристика мовленнєвої діяльності” утворюють СП “Вербальна комунікація”.

СГ “Відсутність спілкування” складається з трьох рядів: ВСР “мовчати”: грати (гратися) в мовчанку; набирати (набрати) води в рот; ні пари з вуст; ні слова (ніпівслова); (і) рота не розкривати; слова не промовити; справляти мовчанку; тримати язик за зубами; як (мов; наче) води в рот набрати та ін.; ВСР “примусити мовчати”: мовчи та мак товчи: мовчанка не пушить (не шкодить); ВСР “мовчки”: без слова; як заціпило; ВСР “бути мовчазним”: не витягнеш (не вирвеш) (обценьками) слова та фразеологізму зі значенням “мовчання - благо” мовчання - золото. Отже, у СП “Мовчання” входить лише одна СГ, як і у французькій мові.

Аналогічно із однієї СГ складається й СП “Невербальна комунікація”. До СГ “Жестикуляція” входять два ВСР: ВСР “відмова”: дуля з маком (під ніс) и ВСР “відмовити”: дулю з маком (дати; піднести; показати); показати дулю з маком.

Відібрані нами болгарські фразеологізми на позначення вербального спілкування, поділяються на дві СГ: СГ “Види мовленнєвої діяльності” и СГ “Характеристики мовлення”. Перша з них складається із наступних таксонів: ВСР “пліткувати”: говоря (тръбя; разтръбявам; разтръбя) наляво и надясно; чужди уста (хорските езици) не се връзват; ВСР “лаяти”: правя (направя) на бъзе и коприва; злословя по адрес; ВСР “відмовлятися ід сказаного раніше”: говоря (приказвам) слова на вятър; вземам (взема) си думите назад; ВСР “почати розмову”: отварям (отворя) дума; вземам (взема) думата; правя (направя) на въпрос; правя (направя) дума; ВСР “розповісти усю правду”: казвам (кажа; изказвам; изкажа; изплаквам; изплача) си болката; говоря (казвам; кажа) право (направо) в очите; ВСР “повчати”: вкарвам (вкарам; докарвам; докарам) акьл (акьла) в главата; давам (дам) акьл; научавам (научам; уча) на акьл; ВСР “довіритися”: хващам (хвана) вяра; ВСР “обіцяти”: говоря (приказвам) големи думи (приказки); давам (дам) дума; ВСР “досягнути згоди”: разбираме си от думата; говоря на един и същ език; приставам (пристала) на акьла; ВСР “поставити питання”: отварям (отворя) въпрос; поставим (поставя) въпрос; ВСР “висловитися” казвам (кажа) си думата та спорадичних фразеологізмів: “просити пораду”: искам акьл; “не досягти згоди”: говоря на разни езици.

До складу СГ “Характеристики мовлення” входять: ВСР “швидко розмовляти”: говоря като навита пружина; говоря като на стената; ВСР “вести пусті розмови”: наливам вода в кофа без дъно; нося вода в морето; нося вода с решето; като (празна) воденица (дрънка; мели); много мели воденицата та ін.; ВСР “бути дотепним у розмові”: дьржа думите под езика си; отговорът е винаги на устата му; на царя отговор дава; ВСР “не бути красномовним”: вьрзан сьм в устата (в езика); ВСР “приємна розмова”: блага дума; блага приказка пари не струва; ВСР “говорити з назальним відтінком”: бая (бъбря; бърборя; мърморя; говоря; казвам; кажа) си под нос; говоря през нос; ВСР “говорити дурниці”: казвам (кажа; говоря; дрьнкам) безсолни думи (приказки); разправям басни; приказвам (говоря) врели-некипели; говоря лет за четири; ВСР “говорити голосно”: говоря на високи ноти; отпускам (отпусна) глас; повишам (повиша) глас; пускам (пусна) глас; ВСР “говорити бездумно” каквото ми дойде (ладне) на езика говоря (приказвам); пьрвото, което ми дойде на езика, казвам (кажа, споменавам, спомена) та ін.; ВСР “бути балакучим”: роден сьм на воденица; мьлчанието е злато, но ниє не сме алчни; хорските уста не са чувал да ги завьржеш; ВСР “багато говорити” говоря през кьра; арменска уста (имам); ВСР “різко сказати”: дьржа (хаплив; злъчен; лош; язвителен) език; ВСР “перебільшувати” говоря (приказвам; льжа) на едро; ВСР “говорити виважено” (на кантар) меря (измервам; измеря; премервам; премеря) думите си; ВСР “мати дефекти мовлення” прегльщам (прегльтна) думите си та окремі фраземи: “говорити чітко” говоря като по книга; “пусті розмови; балачки” устата му цяла воденица; “бути красномовним” имам уста да говоря; “замаскований спосіб вираження думки” езопов език, “говорити зарозуміло” говоря отвисоко; “добре відгукнутися” говоря добро.

Другим за кількістю є СП на позначення мовчання. До нього входить, як і в інших досліджуваних нами мовах, СГ “Відсутність спілкування”, яке складається із чотирьох рядів: ВСР “мовчати”: държа си езика (зад зъбите); няма да отроня (не проронвам; няма да пророня) нито дума] (не обелвам) ни дума не казвам; ни гък, ни мък; мълчи като ибрик (пукал; пън; фит; риба; блъсна; гроб; кос на яйца) и др.; ВСР “примусити мовчати; не давати говорити”: много приказки на воденицата; дръж си думите под езика! дръж си езика (сдържай си езика) зад зъбите; глътни си езика! Та ін; ВСР “осіктися” предъвкам (предъвча) думите си; ВСР “мовчання - благо”: мълчанието е злато; мълчанието е знак за съгласие; мълчанието е приятен, който никога няма да те предаде та фразеологізму “бути мовчазним” мълчалив като гроб.

До СП “Невербальна комунікація” входить лише один ВСР “отримати відмову”: грънци вземам; ще имаш да взимаш та фразеологізм “відмовити” показвам кукиш.

Результати нашого дослідження показують, що стійкі вирази ТГ “Спілкування” займають важливе місце у французькій, українській та болгарській картинах світу. Головна функція мови - комунікативна - обумовлює наявність універсалій у семантиці фразем. Вивчення фразеологізмів в ідеографічному аспекті показує тенденцію до універсальності у кількісному відношенні: перевага за фраземами СП “Вербальна комунікація”, більш низькі показники мають стійкі вирази СП “Мовчання”, а найнижчі - СП “Невербальна комунікація”. Ізоморфізми проявляються також і у структурі ТГ (див. рис.1).

100%

90%

80% U 70%

60%

50%

40% 82,00% 7? 40%

30%

20%

10%

0% ^^

Фр.мова Укр.мова Болг.мова

¦ СГГНевербальна комунікація" ¦ СП "Мовчання" ¦ СП"Вербальна комунікація"

Рис. 1. Фразеологізми тематичної групи “Спілкування” у французькій, українській та болгарській мовах.

Що стосується етноспецифічних елементів, то вони особливо яскраво проявляються на нижчих рівнях структури ТГ, а також в окремих фразеологізмах, які не утворюють таксонів (див. вище).

Перспективою наших подальших досліджень вважаємо вивчення функціонального аспекту фразеологізмів на позначення спілкування.

ЛІТЕРАТУРА