Правнича термінологія та особливості її перекладу з англійської мови на українську

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.111

ПРАВНИЧА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ II ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ

Сидор А.Р., Нанівськиїї Р. С. Національний університет «Львівська політехніка»

У статті досліджено особливості перекладу правничої термінології. Установлено, за допомогою яких прийомів та способів перекладач повинен передавати всі особливості культури мови носія мовою перекладу.

Key -words: terminology, law, neologisms, borrowing, translation studies.

Вступ

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Термінологія є найбільш динамічним складником лексичної системи мови, що характеризується постійним розвитком та неологізацією, важливим чинником якої, поряд із дією внутрішньомовних тенденцій, є лексичний вплив інших мов. Сучасний етап розвитку української термінології, як і терміносистем багатьох європейських мов, характеризується стрімким збільшенням кількості англомовних запозичень. Помітним є вплив англійської термінології на розвиток української правничої терміносистеми, формування якої в межах єдиної європейської правової системи зумовлюється інтеграційними процесами у світовій спільноті та інтернаціоналізацією національного права. Цим пояснюється особливий інтерес до проблеми запозичень з англійської мови та переклад суто англійських термінів українською мовою.

Правнича термінологія еволюціонує з розвитком держави, адже зі змінами державного устрою тісно пов'язані зміни в суспільних відносинах, що регулюються правом. Протягом останнього десятиліття правова система України активно реформується під впливом правничої науки розвинутих правових держав, право поширюється на сфери суспільних відносин, які раніше не регулювалися законодавством нашої країни. Процес розширення понятійного апарату багатьох галузей права супроводжується активізацією запозичення іншомовних термінологічних одиниць. Відповідно на сьогодні питання розгляду мови в ракурсі її взаємодії з культурою і суспільством є, з одного боку, недостатньо поширеним і з'ясованим, а з іншого - таким, що переклад правничих текстів саме з погляду їх кореляції з культурологічним і соціологічним аспектами життя є важливою проблемою перекладацької діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених Н. Ф. Клименко, Е. Ф. Скороходька, Т. Р. Кияка, В. М. Лейчика, А. Д. Бєлової, В.І. Карабана, Б. Н. Головіна, С. В. Гріньова, Т. А. Журавльової, В. Г. Гака, І. С. Квитко, Л. Ф. Омельченко, А. В. Суперанської, Л. Б. Ткачової, В. Бішина, Б. Бікса, П. Гудріха, Д. Мелінкофа та інших. Деякі аспекти проблеми англомовних запозичень в українській правничій термінології досліджено в працях Я. Голдованського, І. Каминіна, Л. Кислюк, С. Рижикової та ін. Відсутність у вітчизняному мовознавстві узагальненого комплексного дослідження англомовних запозичених термінів, а також потреба системного опису та унормування терміносистеми права, одним із важливих складників формування якої на сучасному етапі є англомовні запозичення, визначають актуальність напрямку дослідження.

Формулювання мети і завдань статті. Мета дослідження - з'ясувати особливості перекладу правничої літератури, показати, за допомогою яких прийомів та способів перекладач повинен передавати всі особливості культури мови носія мовою перекладу. Досягнення мети дослідження передбачає виконання таких завдань: побудова синтаксичних гнізд термінів, які мають ієрархічну структуру; спеціалізація значень при перекладі термінів іншою мовою та уніфікація перекладних еквівалентів; виокремлення найпоширеніших типів варіантних відношень у системі англійської юридичної підмови.

Об'єктом дослідження є правнича термінологія України та англомовних країн. Предмет дослідження - особливості термінотворення та способів перекладу правничої термінології з англійської мови на українську.

Виклад основного матеріалу дослідження

Українська правнича термінологія сьогодні динамічно вдосконалюється. Вивчення терміна як багато- аспектного явища є об'єктом пильної уваги науковців. Українські дослідники Т. Кияк, Т. Панько, Г. Мацюк, І.Кочан та ін. вивчають проблеми українського термінотворення, вживання та функціонування термінологічних одиниць. Серед сучасних наукових досліджень, спрямованих на вивчення термінології, варто акцентувати на працях Л. Боярової, Г. Сергєєвої, О. Радченко, Т. Михайлової, О. Медведь та ін.

Правнича термінологія - найдавніший пласт термінологічної лексики української мови, який своїми коренями сягає глибокої дописемної старовини, коли право існувало у своїй первинній формі - формі звичаїв і традицій. Норми звичаєвого права зафіксовані в перших правничих писемних пам'ятках періоду Київської Русі: Договорах руських з греками 907, 911 і 944 рр., Правді Руській та інших документах князівського законодавства, що дають нам, як зазначав І. Франко в «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.», «найстаріші зразки актового язика і правничої термінології дохристиянської Русі Хв.» [1, 13].

Правнича термінологія як мовнознакова система створюється впродовж усієї історії державно-правового розвитку людства й відображає різноманітні способи осмислення, номінації, визначення, класифікації правових явищ і категорій, шляхи еволюції правового знання, національно-мовні традиції термінотворення [9].

Правнича термінологія як предмет дослідження - це терміносистема, яка нині перебуває в стані формування. Тому вивчення загальних тенденцій її розвитку, дослідження дериваційного потенціалу, зокрема продуктивності / непродуктивності словотвірних типів, є актуальною як у теоретичному, так і в практичному плані. На сьогодні в англійській мові існує більш ніж тридцять термінотворчих префіксів, а саме: after-, all-, со-, counter-, cross-, dis-, ex-, extra-, heter(o)-, para-, poly-, post-, pro-, quasi-, self-, sub-, un-, de-, interad-, trans-, ob-, in-, com-, re- [2, 75].

У правничій англомовній літературі найчастіше використовуються терміни з префіксами after-, all-, со-, cross-, dis-, ex- (74% та 78 термінів усієї термінологічної системи), менш продуктивними в термінотворенні є префікси counter-, extra-, heter(o)-, para-, poly- (16% та 12 термінів термінологічної системи правничої мови) і найменше використовуються терміни зпрефіксами рго-, quasi-, self-, sub-, un-, de-( 10% та 10 термінів правничої терміносистеми) [4, 14].

В англійській мові правничі терміни інтерпретуються у вигляді різних номінативних одиниць. Прості лексичні одиниці передають глобальне бачення світу (law, crime, act, court, intent, duty, verdict, plea, suit, fine, charge, pact). Номінативні одиниці юридичної терміносистеми - похідні і складні слова різних типів та словосполучення - еквівалентні простим лексичним одиницям. Похідні і складні слова, які є термінами юриспруденції, найчастіше передають основні та диференційні ознаки екстралінгвістичної реальності. Словосполучення дублюють елементи основної категорії, але відрізняються ознаками додатковості, посилювання і орієнтуються на субкатегорізацію єдиної категорії за різними ознаками, які становлять цінність для фахівців у галузі права.

В умовах, коли потрібно називати нові явища та поняття, багато загальновживаних слів набувають визначеної специфіки. Відбувається спеціалізація їхнього значення при передачі термінів іншою мовою і уніфікація перекладних еквівалентів. Учені виділяють основні прийоми перекладу термінів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливою є взаємодія терміна з контекстом, за рахунок чого конкретизується значення слова. Г. А. Сергеева виокремлює два етапи у процесі перекладу терміна: перший - це з'ясування значення терміна в контексті, другий - це переклад значення рідною мовою [6]. Правничі терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі, становлять суттєву складову правничих текстів і спричиняють основні труднощі їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників у випадку термінів-неологізмів та національну варіативність, тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському та інших варіантах англійської мови, що позначають те саме явище, процес, об'єкт тощо [3, 46].

Відповідно в наш час англійська мова, як і багато інших мов, переживає так званий «неологічний бум». Кількість неологізмів тільки в періодичних виданнях (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) в англійській мові досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються в мові). Більшість неологізмів (до 90%) - це терміни, зокрема медичні технічні терміни. Неологізми багатьох мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються і досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень [7].

Термін звичайно розуміють як слово або групу слів, які мають у межах тієї чи тієї галузі або спеціалізації конкретний і єдиний сенс, що виключає будь- яку можливість іншого, що відрізняється від передбаченого автором розуміння або тлумачення [3, 47].

Наприклад, наведені нижче слова і групи слів є термінами: judicial authority - судовий орган; court rules - судові прецеденти; cost - судові витрати; paper mill - судовий архів; court briefing - судовий брифінг; crier of court, crier - судовий глашатай; writ - судовий документ; court injunction, prohibitory injunction, injunction, interdict, judicial restraint, writ of injunction, restraining order, injunction - судова заборона [10].

На основі цих прикладів очевидно, що термін може бути однослівним і складатися з ключового слова або бути термінологічною групою, до складу якої входить ключове слово чи ядро групи, одне або декілька лівих означень і одне або декілька правих або прийменникових означень, що уточнюють або модифікують сенс терміна. Для успішного проведення дешифрування термінів перекладач повинен добре уявляти загальні принципи термінотворення, знати певний мінімум префіксів латинського і грецького походження, які беруть найбільш активну участь у процесах термінотворення, а також володіти певними навичками практичного застосування цих знань.

Правничі тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.

Однак у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із уживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цього полягає в детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і передусім у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач.

Основні засади становлення сучасної української термінології свого часу досить чітко визначив І. Б. Усенко:

- термінологія має бути здебільшого українська лексично й максимально зберігати синонімію;

- необхідно зберегти семантику термінів; прагнути узгодження з першоджерелом;

- терміни мають бути узгоджені з вимогами мовного оточення - можливість утворення термінологічних розгалужень, лаконічність, консонантність;

- доцільно поновити деякі орфографічні норми, що достоту відбивають притаманні українській мові риси [8]. Як доводять дослідники, розв'язання галузевих термінологічних проблем повинне відбуватись з урахуванням наведених позицій та характерних особливостей кожної галузі. Особливість ж правничого словника, на думку І. Б. Усенка та Т. Панько, полягає в послуговуванні термінами з різних галузей науки і техніки, разом з чим й актуалізуються всі їхні негативні та позитивні процеси, що будуть безпосередньо впливати на розвиток правничої термінології [5; 8].

Наведемо приклад ситуації перекладу. Натрапивши на ланцюжок багатозначних термінів, наприклад: taxes, duties, imposts, levies, assessments, charges and user fees, перекладач звертається до словників і прагне визначити для кожного терміна значення, що відрізняє його в цьому контексті від загального для синонімічних рядів значення [11]:

- tax - податок;

- duty - митний збір, податок, збір; мито, збір, податок;

- impost - податок, подать, мито, митний збір;

-levy-збір, податок; обкладання, стягування;

- assessment - обкладання податком, розмір податку; сума податкового обкладання, податок, збір;

- charge - платня, збір, тариф, нарахування; збір, податок;

- fee - збір, комісійний збір, плата за послуги; членський внесок, грошовий збір.

Тепер перекладач може перекласти слова ланцюжка: податки, мито, податі, збори, обкладення, тарифи і платежі за користування.

Аналіз дефініцій терміна «деривація» у різних терміносистемах дає змогу кваліфікувати такі лексичні одиниці, які мають різний набір релевантних компонентів сем, об'єднаних спільною лексичною парадигматичною семою-інваріантом. Аналогічно термін «intellectual property right» - «право на інтелектуальну власність» - в юриспруденції та правознавстві означає «право людини чи народу бути освіченими людьми» [11].

Серед проблем перекладу юридичної термінології також важливе місце відведене синонімії та омонімії. Варто нагадати, що синоніми - це слова, різні за звучанням, близькі за значенням, але різняться змістовим, емоційним і стильовим відтінком [10]. У тексті документа використовується одне зі слів, а не весь синонімічний ряд.

У правничій термінології синонімія є поширеним явищем. У мові права існує чимало різних мовних позначень того самого поняття, наприклад: державна мова - офіційна мова, тягар доказування - обов'язок доказування; позбавлення волі - ув'язнення; залучати до злочинної діяльності - втягувати у злочинну діяльність тощо. Отже, наявність синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторення слів, найточніше висловити думки і почуття.

При складанні проектів нормативних актів розуміння і правильний підбір синонімів та омонімів з-поміж проблем юридичної термінології посідає одне із перших місць. Нормативні акти, розраховані на неодноразове застосування, повинні викладатися мовою і стилем, що відповідають діям і меті права як регулятора суспільних відносин. Неточне формулювання юридичних приписів, використання синонімів та омонімів певним чином можуть відобразитись на досягненні завдань, що стоять перед правом.

Відповідно при підготовці та застосуванні правових актів синоніми повинні повністю збігатися за змістом і не мати будь-яких інших відтінків, наприклад, підприємницьке законодавство - законодавство про підприємництво, транспортні засоби - засоби транспорту тощо. Нині правові акти часто мають відхилення від норми використання термінів, особливо якщо це акти різної юридичної сили. У забезпеченні єдності вирішальну роль відіграє лексика законів, указів, постанов. Акти цих рівнів розв'язують проблеми синонімів значною мірою однорідним способом, що є суворою ієрархією субпідрядних актів.

Домогтися повного виведення синонімії з термінології законодавства у правових нормах можна лише при виникненні нової галузі права, коли для неї можна заново розробити і стандартизувати термінологію. Не всі синоніми однаково поширені в усіх її функціональних стилях, тобто вони можуть розрізнятись між собою стильовим співвідношенням. На цій підставі їх поділяють на дві групи:

- синоніми загальновживані: повідомлення -- оповіщення, рапорт - донесення, екзамен - іспит тощо. Такі синоніми поширені лише в діловому стилі;

- синоніми, співвіднесені з будь-яким функціональним стилем: синонімом загальновживаних слів захисник, оборонець є поборник, що використовується в ораторському мовленні.

Синонімія є важливою при індексації змісту нормативних актів, утворенні пошукових зразків документів, отриманні й обробці правової інформації.

Водночас не тільки синоніми, а й омоніми можуть сприйматись і використовуватись перекладачем у різних значеннях, мати різний зміст. Тому не можна залишати поза увагою визначення в ряді нормативних актів значення понять, які для іншої групи можуть бути іншими. Одночасне розуміння термінів у міжнародних договорах забезпечується роз'ясненням їх у самому тексті визначень. Тобто виникає пов'язана із синонімами проблема омонімів, що теж має своє юридичне значення. Прикладом може бути слово property, передбачене різними галузями законодавства, у значенні:

- державного;

- профспілкового;

- рухомого і нерухомого;

- яке підлягає вилученню з опису при накладенні арешту.

Кожне з названих, а також інших наповнень правового поняття майно містить різний набір предметів, речей, і водночас відповідає чи не суперечить майну як сукупності речей, матеріальних цінностей, що знаходяться у будь-чиєму володінні.

З омонімами відбувається дещо аналогічне до синонімів. Для прикладу слід порівняти не відтінок, а різні поняття, що виражені однаковим словом: група ризику і група крові, мова прокурора і мова як суспільне явище, термін як поняття у галузі науки і термін - момент, проміжок часу виконання чогось, акт як документ і акт як дія (терористичний акт).

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі при їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Паронімічні відношення поєднують пари слів.

Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного їх вживання. При перекладі юридичного тексту увагу зосереджено на особливості функціонування паронімів у діловому мовленні, де не припустиме вживання замість належного слова його пароніма, адже це може спричинити непорозуміння або взагалі перекручення інформації. Звукова подібність паронімів спричиняє невмотивовані взаємозаміни цих слів. Тому необхідно досить уважно добирати слова, схожі за звучанням, з'ясовувати відтінки їхніх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником або за довідником з культури мови.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Отже, правнича термінологія як мовнознакова система постійно змінюється впродовж процесу державно-правового розвитку людства й відображає різноманітні способи осмислення, номінації, визначення, класифікації правових явищ і категорій, шляхи еволюції правового знання, національно-мовні традиції термінотворення. У зв'язку з появою нових галузей права, відкриттям нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загально-технічної галузевої і вузькоспеціальної термінології.

Помічено, що явища полісемії, омонімії, синонімії та антонімії відіграють організувальну та дезорганізувальну роль в окремих підсистемах юридичної лексики. Полісемія правничого терміна надає термінології права необхідну для її функціонування можливість економії мовних засобів та створює основу для здійснення процесів поступового переосмислення елементів термінології.

правничий термінологія переклад лексика

Література

1. Артикуца Н. Проблеми і перспективи вивчення правничої термінології / Наталія Артикуца // Право України. - 1998,-№4.-С. 56-57.

2. Бойко І. В. Особливості правничих термінологічних словосполучень та їх переклад з англійської мови на українську мову /1. В. Бойко // Формула компетентності сучасного перекладача : [матеріали VI Міжнародної науково-методичної конференції, 25 березня 2015]. К. : НТТУ «КПІ», 2015. - С. 19-22.

3. Згурська В. Г. Структурно-семантичні характеристики юридичної термінології англійської мови у рамках україномовного перекладу / В. Г. Згурська // Актуальні проблеми слов'янської філології. - 2010. - Вип. XXIII. - Ч. 2. - С. 535-542.

4. Луньо П. Є. Структурне моделювання двокомпонентних термінів конституційного права України / П. Є. Луньо // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. -2013,- Вип. 39. - С. 61-64.

5. Панько Т. І. Українське термінознавство : [підруч. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл.] / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. - Львів : Світ, 1994. - 216 с.

6. Сергеева Г. Сучасні тенденції розвитку терміносистеми української правничої мови / Галина Сергеева // Українська термінологія і сучасність : [зб. наук, праць]. - К. : КНЕУ, 2001. - Вип. IV. - С. 265-267.

7. Сидор А. Творення неологізмів в англійській мові та способи їх передачі в українському перекладі на матеріалі англомовних засобів масової інформації / Андрій Сидор // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики : [науковий журнал]. - Чернівці: Видавничий дім «Родовід», 2017. - Вип. 2 (15). - С. 155-159.

8. Усенко І. Б. Українська правнича термінологія /1. Б. Усенко // Українське державотворення: невитребуваний потенціал /1. Б. Усенко; за ред. О. М. Мироненко. - К., 1997. - 559 с.

9. Шеремета Н. Історичні процеси творення правничої термінології в синхронному та діахронному аспектах / Наталія Шеремета // Проблеми української термінології: [зб. наук, праць учасників XII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2012», Львів, 27-29 вересня 2012 року]. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. - С. 122-127.

10. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 222 с.

11. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології: труднощі терміновживання / С. А. Воробйова, Н. В. Соломашенко. - К. : Українська правнича фундація, 1994. - 554 с.

Размещено на Allbest.ru