Маркери когерентності в ідіодискурсі Франца Кафки

Найбільш насиченим з точки зору вживання кон'юнктива є оповідання "Brief an den Vater", яке налічує 92 приклади звернення автора до умовного способу на 20-ти сторінках тексту. Автор використовує таку частотність з метою підсилення емоційної напруги при передачі нереалізованих можливостей, невиправданих надій, незаслужених докорів батька стосовно сина. Прозовий твір "Brief an den Vater" є найбільш автобіографічним з усієї творчої спадщини Ф. Кафки. У тексті художнього переосмислення набувають особисті переживання автора (конфлікт з батьком), його невпевненість, самотність:

Ich hдtte eine Familie, das Hцchste, was man meiner Meinung nach erreichen kann, also auch das Hцchste, das Du erreicht hast, ich wдre Dir ebenbьrtig, alle alte und ewig neue Schande und Tyrannei wдre bloЯ noch Geschichte (Brief an den Vater, с. 19);

Дія, описана у наведеному прикладі, нереальна у даному відрізку часу, оскільки герой розірвав заручини. Уміле оперування темпоральними формами умовного способу поряд з влучним добором лексико-семантичних одиниць є одним з найяскравіших маркерів когерентності, застосованих автором для реалізації власної інтенції у процесі прагматичного впливу на реципієнта.

Висновки

Особливості ідіодискурсу Ф. Кафки розкрито крізь призму когерентності як текстової та дискурсивної категорії, що зумовило виявлення текстових та дискурсивних маркерів її реалізації.

Когерентність є однією з домінантних категорій ідіодискурсу Франца Кафки, що задіяна у художній комунікації між адресантом та адресатом у певному часовому та просторовому контексті. Когерентність реалізується через текстові (фонетичні, морфолого-синтаксичні, лексико-семантичні) та дискурсивні (наративні) маркери.

Фонетичними маркерами, застосованими автором для створення когерентного тексту, є алітерація, асонанс, ритмомелодика прози, вигуки та звуконаслідування, що виконують певну мету: занурити реципієнта у свідомість тваринної істоти (типового персонажа прозових творів Ф. Кафки).

Словотвір, словопорядок та розташування частин речення, використання надвеликих синтаксичних полісиндетонічних і асиндетонічних конструкцій слугує створенню когерентного образу психологічного стану героя тексту, вміло підкреслюючи те, що має сприйматися як ключове.

Лексико-семантичні текстові маркери когерентності, такі, як звуження лексичного значення, синонімія, повтори лексем, тропи та фразеологізми, дають додаткову семантичну характеристику предметам і явищам, мають оцінний компонент, є ще й засобом концентрації або ж розбавлення смислового навантаження, а також засобом досягнення максимальної контекстуальної промовистості відповідно до інтенції автора.

Дискурсивними маркерами когерентності вважаємо типи невласне- прямого мовлення, які є ключовими композиційно-мовленнєвими формами наративної організації ідіодискурсу Ф.Кафки. З'ясовано закономірність, за якою автор оперує композиційно-мовленнєвими формами відповідно до певної конкретної мети: передачі емоційної напруги. Рівень напруги є прямо пропорційним рівню контамінації, тобто ступеня присутності особи автора-наратора у мовленні персонажа, де психологічний спокій персонажа передано здебільшого позначеним невласне-прямим мовленням, вищий ступінь емоційної напруги передано невласне-прямим мовленням, а апогей емоції представлено прямим мовленням. Функція дискурсивних маркерів когерентності - композиційно мовленнєвих форм, якими є різні типи невласне-прямого мовлення у досягненні когерентності, полягає у авторському вмілому маніпулюванні його типологічними видами відповідно до комунікативної та прагматичної мети.

У композиційно-мовленнєвих формах невласне-прямого мовлення реалізується дискурсивна ситуація бажання-здійснення: нестандартна ситуація > намагання усунути перешкоду > аналіз нереалізованих можливостей > порівняння і протиставлення героя і оточення > оправдання. Вибір темпоральних форм умовного способу Konjuktiv для реалізації даної дискурсивної ситуації в межах ідіодискурсу Ф.Кафки залежить від градусу надії, де за сператив відповідають презентативні часові форми умовного способу, а за десператив - претеритальні у його максимальній реалізації - плюсквамперфекті кон'юнктива.

Перспективним убачається подальше дослідження ідіодискурсу Ф.Кафки крізь призму інших текстових та дискурсивних категорій.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора

1. Сас В.З. Дискурсне сприйняття іншомовного тексту / В.З. Сас // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологісні науки. Мовознавство. - 2010. - №7. - С. 151- 154.

2. Сас В.З. Методи реалізації концепту у мовній картині світу автора на прикладі малої прози Ф. Кафки / В.З. Сас // Наукові записки. - Вип. 95 (1). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - С. 274 - 277.

3. Сас В.З. Засоби когезії у модернізмі на прикладі малої прози Ф. Кафки / В.З. Сас // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - № 58. - С. 73 - 76.

4. Сас В.З. Глобальна когерентність як результат фонетичних та словотвірних прийомів (на прикладі малої прози Ф. Кафки) / В.З. Сас // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Вип. 32. - Камянець-Подільський: Аксіома. - 2013. - С. 333 - 335.

5. Sas Wasylyna. Thematische Rede: Figurenperson im kohдrenten Diskursaufbau Sas W. // The 1-st International Conference on European Conference on Languages, Literature and Linguistics. - Vienna. - 2014. - P. 55 - 60.

6. Сас В.З. Семантический окрас лексических единиц в дискурсе (на материале прозы Ф. Кафки) / В.З. Сас // В мире науки и искусства: вопроси филологии, искусствоведения и культурологи / Сб. ст. по материалам LVIII междунар. науч.- практ. конф. - № 3 (58). - Новосибирск: Изд. АНС "СибАК", 2016. - С. 63 - 68.

7. Cac В.З. Морфолого-синтаксичний компонент когерентності художнього тексту (на прикладі малої прози ф. Кафки) / В.З. Сас // Наукові записки. - Вип. 145. - Серія: Філологічні науки. - Кіровоград, 2016. - С. 563 - 568.

8. Сас В.З. Елементи дискурсного аналізу тексту для домашнього читання на заняттях з іноземної мови / В.З. Сас // Методичні та психолого-педагогічні проблеми викладання іноземних мов на сучасному етапі: ІІ Всеукраїнська науково-методична конференція, 3 квітня 2009р.: тези доп. - Вип. 2.: Харків. - ХНУ ім. В.М. Каразіна. - 2009. - С. 116 - 117.

9. Сас В.З. Зв'язність як дискурсознавча категорія / В.З. Сас // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізації процесів: ІІІ Міжнародноа науково-практичноа конференція, 7- 8 квітня 2011 р.: тези доп. - Тернопіль: Економічна думка. - 2011. - С. 112 - 114.

10. Сас В.З. Фреймовий підхід до викладання іноземної мови / В.З. Сас // Актуальні проблеми викладання іноземних мов для професійного спілкування: Всеукраїнська науково-практична конференція, 6 -7 квітня 2012 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2012. - У 3 т. Т.2. - С. 41 - 45.

Размещено на Allbest.ru