Об’єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Об?єктивація концепту recession/ рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Херсон - 2015

Анотація

У реферованій роботі розкрито специфіку об'єктивації концепту recession у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі в лінгвокогнітивному, семіотичному та комунікативно-прагматичному аспектах.

Запропонована комплексна методика дослідження концепту recession, спрямована на виявлення специфічних рис, притаманних політичному Інтернет-дискурсу, зокрема міфологічності та полікодовості.

Семантичне наповнення концепту recession значною мірою залежить від екстралінгвальних умов, оскільки вони багато в чому визначають актуалізацію його периферійних концептуальних ознак та вибір засобів вербалізації.

Особливість фрагментів політичного Інтернет-дискурсу, в яких об'єктивовано концепт recession, полягає у реалізації їх жанрової специфіки через первинні та вторинні тексти. До первинних текстів відносяться промови політичних діячів, виступи, дебати, натомість до вторинних - коментарі, новини.

У когнітивному плані відмінність між первинними та вторинними текстами полягає у рефреймінгу, тобто у трансформаціях конструювання концепту recession, що втілений у вторинному тексті порівняно з першоджерелом.

Вивчення об'єктивації концепту recession з позицій комунікативно-прагматичного підходу засвідчує спроможність засобів, за допомогою яких вербалізується концепт, реалізовувати авторські інтенції та вплив на адресата через комунікативно-прагматичні стратегії, що спрямовані на досягнення перлокутивного ефекту.

Ключові слова: концепт recession, політичний Інтернет-дискурс, жанри політичного дискурсу, первинні тексти, вторинні тексти, стратегії, тактики.

Аннотация

В реферируемой работе раскрыта специфика объективации концепта recession в современном англоязычном политическом Интернет-дискурсе в лингвокогнитивном, семиотическом и коммуникативно-прагматическом аспектах.

Предложенная комплексная методика исследования концепта RECESSION направлена на выявление особенностей политического Интернет-дискурса, а именно идеологизированой направленности, мифологичности и поликодовости - доминантных качеств дискурсивных фрагментов, в которых объективирован этот концепт. Особенности содержания составляющих концепта преимущественно обусловлены идеологическими факторами. Семантическое содержание концепта recession зависит от экстралингвальных аспектов, поскольку они определяют актуализацию его периферийных концептуальных особенностей, а также выбор способов вербализации.

Лексико-семантический и этимологический анализ имени концепта recession позволил выделить ядро его семантического поля, которое содержит номинативные единицы recession, decline, change, fall. Ближнюю периферию составляют break, decrease, depression, collapse, default, crisis, inflation, bankruptcy, дальнюю - unemployment, destabilization, bottom-out, downturn, shakeout, rainy days, hard times, bad times, slide, slump, stagnation. Позитивные результаты рецессии объективируются через имена существительные development, progress, advance, revival.

Жанровая специфика политического Интернет-дискурса предполагает наличие первичных или вторичных текстов. К первичным текстам относятся речи политических деятелей, выступления, к вторичным - комментарии, новости.

Установление коммуникативно-прагматических стратегий дискурсивной реализации концепта recession способствовало выявлению амбивалентных свойств его составляющих. В этом смысле номинативные единицы ядерной зоны логико-понятийного слоя концепта рецессия (change, fall) актуализируют как негативные, так и позитивные смыслы. При этом характерно то, что в жанрах выступлений политиков реализуется позитивная оценка таких составляющих концепта, как изменение - change, падение - fall, в то время как в комментариях и новостных статьях те же составляющие приобретают негативную коннотацию в результате так называемого рефрейминга.

Анализ дискурсивных фрагментов, в которых реализуется концепт RECESSION, выявил такие стратегии влияния на адресата: аргументативную, апеллятивную, валоративную и стратегию оптимизации перлокутивного воздействия. Основываясь на ценностных ориентациях, аргументативная стратегия реализуется через тактики манипулирования (фактами и цифрами), детализацию (построение логической цепочки, проспекция). Апеллятивной стратегии присущи тактики идеологизации (апеллирование к высшим ценностям, патриотическим чувствам), манипулирование массовым сознанием (оправдание непопулярных решений, апеллирование к чувству социальной незащищенности), фатическая тактика (идентификация с народом) и тактика ретроспекции (привлечение внимание к просчетам оппонента). В реализации ключевых стратегий доминирует эмоционально окрашенная лексика в сочетании с идеологемами, характерными для политического дискурса, а также превалируют эмфатические конструкции, усиливающие влияние на аудиторию. Эмотивность сопровождает как аргументацию, так и оценку, а также влияет на подсознание и несет сугубо прагматическую информацию, способствующую достижению перлокутивного эффекта - убеждению адресата в правомерности предлагаемых мер по устранению недостатков.

Изучение объективации концепта recession с позиций коммуникативно-прагматического подхода показало способность средств, с помощью которых вербализируется концепт, реализовывать замысел адресанта и оказывать влияние на адресата через коммуникативно-прагматические стратегии, направленные на достижение перлокутивного эффекта.

Ключевые слова: концепт recession, политический Интернет-дискурс, жанры политического дискурса, первичные тексты, вторичные тексты, стратегии, тактики.

Summary

This dissertation focuses on revealing the specific features of the objectification of the concept recession in contemporary English political Internet discourse in linguistic, cognitive, semiotic, communicative and pragmatic perspectives.

It suggests a comprehensive methodology for exposing the dominant features of the concept recession in political Internet discourse, such as mythic and policode nature. The nuclear entities of the notional layer of the analyzed concept as well as its metaphorical actualization in the discourse demonstrate its ambivalent character.

It has been proved that political discourse is a complex communicative phenomenon which contains not only thematically united texts but extra-linguistic political, economic, cultural and social factors. Two types of texts have been distinguished as the peculiarity of the political Internet discourse. These types are primary texts (speeches of the politicians) and secondary texts (commentaries, news).

It is argued that communicative and pragmatic strategies and tactics of the realization of the concept recession ensure the perlocutionary effect on the reader and justify social and political orientation of contemporary English political Internet discourse.

Key words: concept recession, political Internet discourse, the genres of political discourse, primary texts, secondary texts, communicative-pragmatic strategies and tactics.

1. Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена виявленню специфіки об'єктивації концепту recession / рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі з позицій лінгвокогнітивного, семіотичного та комунікативно-прагматичного підходів.

Концепт recession, безсумнівно, є одним із найбільш соціально і культурно значущих компонентів концептосфери сучасної людини.

Спираючись на визначення концепту як "одиниці національної свідомості", "оперативної одиниці мислення та інформаційної структури, що відображає знання й досвід людини" (О.С. Кубрякова), під об'єктивованим концептом recession/рецесія ми розуміємо виражену вербальними і невербальними знаками сукупність певним чином організованих знань і уявлень мовців про явище рецесії в економічній та політичній сферах.

У межах когнітивної лінгвістики здійснено дослідження базових концептів політичної картини світу (влада, політик, демократія, суспільство, вибори) в англійській, українській, російській лігвокультурах (А.П. Мартинюк, С.І. Потапенко, А.М. Приходько, Л.Л. Славова, О.Й. Шейгал та ін.), окремих аксіологічних концептів американського політичного дискурсу (G. Lakoff), політичної метафори у російському дискурсі (А.М. Баранов, А.П, Чудінов). Незважаючи на численні роботи, присвячені багатоаспектному аналізу різних концептів, концепт recession не отримав належного висвітлення у сучасній лінгвістиці.

Вибір політичного Інтернет-дискурсу зумовлений тим, що він становить найбільш адекватний контекст реалізації концепту recession/рецесія, який містить типовий набір предметно-референтних ситуацій, що конкретизують різноманітні характеристики феномену рецесії.

У сучасній лінгвістиці значна увага приділяється вивченню дискурсу як ситуативно обумовленій розумово-мовленнєвій діяльності (Н.Д. Арутюнова, А.О. Кібрик, О.С. Кубрякова, І.С. Шевченко) та особливостям реалізації концепту як ментальної одиниці, що забезпечує дискурсивну діяльність (Л.Р. Безугла, М.М. Болдирєв, В.І. Карасик, О.І. Морозова, М.В. Нікітін, А.М. Приходько, Й.А. Стернін, І.С. Шевченко).

У річищі лінгвокогнітивного підходу увага зосереджується на описі та моделюванні структури досліджуваного концепту як глобальної ментальної одиниці концептосфери сучасної людини через аналіз його вербалізованих складників (В.І. Карасик, Т.В. Луньова, З.Д. Попова, Й.А. Стернін). Орієнтуючись на масову свідомість, політики, аналітики, коментатори висловлюють у Інтернет-мережі свої думки з приводу того, що відбувається у світі, застосовуючи певні мовні механізми з метою впливу на людину та формування її політичних уподобань. Усе це передбачає високий ступінь ідеологічного навантаження концепту recession, що в свою чергу підсилює актуальність його аналізу для виявлення взаємозв'язків мови і суспільства, мови та ідеології.

Актуальність дослідження визначається, по-перше, загальною спрямованістю наукових розвідок у галузі концептології на пошук новітніх методів аналізу концептів, по-друге, відповідністю об'єкта аналізу найактуальнішим проблемам соціально-економічного й політичного життя сучасної людини, по-третє, окресленням змісту й структури концепту recession на основі когнітивно-дискурсивної методології, що сприяє поясненню того, у який спосіб певні засоби вербалізації складників досліджуваного концепту в політичному Інтернет-дискурсі впливають на формування політичної свідомості користувачів Інтернету.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету в межах наукової теми "Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні аспекти дослідження мовно-мовленнєвих одиниць сучасної англійської мови" (номер держреєстрації 0110U002453). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ХДУ (протокол № 6 від 31 січня 2011 р.), уточнена на засіданні вченої ради ХДУ (протокол № 7 від 23 лютого 2015 р.).

Мета дослідження полягає у встановленні лінгвокогнітивних, семіотичних та комунікативно-прагматичних особливостей об'єктивації концепту recession у різних жанрах політичного Інтернет-дискурсу. Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

- окреслити корпус сучасних підходів до аналізу концептів у політичному Інтернет-дискурсі;

- уточнити особливості сучасного англомовного політичного дискурсу у річищі комунікативно-прагматичного підходу;

- виявити репертуар жанрів політичного Інтернет-дискурсу, в якому актуалізований концепт recession;

- описати механізм трансформації концепту recession у різних жанрах політичного Інтернет-дискурсу;

- розробити комплексну методику аналізу вербалізованих складників концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі;

- визначити специфіку об'єктивації концепту recession з позицій інтегративного підходу, що базується на методах лінгвокогнітивного, семіотичного та комунікативно-прагматичного аналізу;

- описати комунікативно-прагматичні стратегії реалізації концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі.

Об'єктом дослідження постає об'єктивація концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі.

Предмет вивчення становлять лінгвокогнітивні, семіотичні та комунікативно-прагматичні властивості вербалізованих складників концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що лінгвокогнітивні й комунікативно-прагматичні властивості вербалізованих складників концепту recession обумовлені жанровими особливостями сучасного політичного Інтернет-дискурсу, який характеризується активною соціально спрямованою позицією адресанта й адресата. Способи та засоби вербалізації концепту recession зумовлені комунікативно-прагматичною спрямованістю дискурсу та авторською інтенцією на створення бажаного перлокутивного ефекту.

Матеріалом дослідження слугувала авторська картотека, яка налічує 1677 дискурсивних контекстів реалізації досліджуваного концепту з електронних ресурсів мережі Інтернет, дібраних методом суцільної вибірки (статті новин, виступи політиків, коментарі до них).

Методологічним підґрунтям дисертації слугує когнітивно-дискурсивна парадигма лінгвістики, що обґрунтовує розуміння мовного значення як інтерсуб'єктивної сутності, яка формується у процесі дискурсивної взаємодії індивідів і відіграє орієнтувальну роль у процесі адаптивної діяльності людини як соціального суб'єкту (Л.Р. Безугла, Р. Гаррис, О.О. Залевська, О.В. Кравченко, А.П. Мартинюк, І.С. Шевченко).

Вибір методів дослідження зумовлений метою й завданнями роботи. Серед них використовуємо контекстуальний аналіз (вивчення суспільно-історичного контексту), когнітивно-дискурсивний аналіз (установлення відповідної специфіки функціонування вербалізованих складників концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі), культурологічний аналіз (співвідносить текстові смисли із загальнокультурною інформацією), концептуальний аналіз (вилучення метафоричних та метонімічних концептуальних схем, які лежать в основі розгортання концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі), метод когнітивно-семантичного аналізу (виявлення знань, які опредметнюються в семантиці лексичних одиниць), метод семіотичного аналізу (визначення знакової природи образності концепту recession шляхом установлення характеру взаємодії різних кодів, утілених у його когнітивно-семантичній структурі), інформаційно-смисловий метод (аналіз смислового розгортання тексту і вивчення процесу смислоформування на основі інформації, втіленої в політичному Інтернет-дискурсі), комунікативно-прагматичний метод (виокремлення основних комунікативно-прагматичних стратегій із зазначенням очікуваного перлокутивного ефекту).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше визначено лінгвокогнітивні особливості концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі, зокрема виявлено ідеологічну обумовленість розгортання конкретних смислів концепту залежно від позалінгвальних чинників реалізації контекстів та схарактеризовано такі категоріальні ознаки досліджуваного дискурсу, як міфологічність та полікодовість.

Уперше вивчено концепт recession з позицій лінгвокогнітивного, семіотичного та комунікативно-прагматичного підходів, установлено основні комунікативно-прагматичні стратегії дискурсивної реалізації концепту recession, запропоновано комплексну методику дослідження концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі. Здійснено класифікацію жанрів аналізованого дискурсу на основі диференціації первинних і вторинних видів текстів.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її результати і висновки слугують певним внеском у розвиток когнітивної лінгвістики (побудовано модель концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі, реконструйовано спектр і діапазон концептуальних метафор, що структурують його образно-асоціативний шар), прагматичної лінгвістики (з'ясовано комунікативно-прагматичні стратегії реалізації recession у політичному Інтернет-дискурсі), теорії дискурсу (виявлено домінантні категоріальні ознаки досліджуваного дискурсу).

Практичне значення дисертаційного дослідження вбачається в можливості застосування результатів і висновків дисертації у курсі стилістики англійської мови (розділ "Стилістика тексту"), інтерпретації тексту (розділ "Жанрово-стильова диверсифікація текстів"), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, когнітивної прагматики. Основні положення дисертації можуть бути застосовані при написанні курсових, бакалаврських, магістерських робіт.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 7 одноосібних публікаціях автора, серед яких 5 статей, надрукованих у наукових фахових виданнях України й одній статті, опублікованій у зарубіжному виданні. Загальний обсяг публікацій - 2,9 друк. арк.

Апробація результатів дослідження здійснена на наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Англійська мова в контексті сучасних наукових парадигм" (Херсон 2011); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Переклад у мультикультурному просторі: школи, традиції, перспективи" (Херсон 2011); ІV Міжнародному кримському лінгвістичному конгресі "Мова і світ" (Ялта 2012); VІI Міжнародній науково-практичній конференція "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград 2013); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Англійська мова в контексті сучасних наукових парадигм" (Херсон 2013); Міжнародній науковій конференції "Філологічні науки у ІІІ тисячолітті" (Будапешт 2013).

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, окреслено теоретичне й практичне значення роботи, розкрито наукову новизну, сформульовано робочу гіпотезу, подано відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження концепту RECESSION в англомовному політичному Інтернет-дискурсі" узагальнено основні здобутки лінгвістичних досліджень політичного дискурсу та наукових розвідок Інтернет-дискурсу.

Теоретичним підґрунтям аналізу об'єктивації концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі слугували дослідження низки концептів (влада, демократія, політика та ін.) у руслі кількох наукових підходів, зокрема класифікаційного (В.І. Карасик, А.П. Мартинюк, А.М. Приходько), фреймового (С.А. Жаботинська, Т.В. Луньова), семіотичного (О.П. Воробйова, О.Й. Шейгал), комунікативно-прагматичного (А.Д. Бєлова, Л.Р. Безугла, І.С. Шевченко). Існуючі класифікації концептів відображають різні аспекти та ступінь інтеграції когнітивних структур, їх стандартизованість, особливості відображених у концептах денотатів (концепти предметів або фрейми ситуацій), характер мисленнєвих операцій, що утворюють концепти, функції концепту в пізнавально-практичній діяльності людини тощо.

З точки зору семіотичного підходу політичний дискурс є інформаційною знаковою системою, в якій за допомогою особливих кодів створені сценарії людської поведінки, відображені закони соціуму через політичні лозунги, логотипи політичних партій. У цілому політичний Інтернет-дискурс можна представити як полікодовий простір. Саме в знаках людина відбирає і структурує свої знання про світ і свій досвід, відповідно, різні політики по-різному здійснюють відбір і структурування інформації. Семіотичні дослідження розглядають усі феномени політичного дискурсу як факти комунікації, окремі повідомлення якої організуються і стають зрозумілими за допомогою не лише вербального, а й невербальних кодів (І.І. Сєрякова, В.Є. Чернявська). Відтак, семіотичний підхід спирається на положення про те, що політичний дискурс говорить символами і знаками, тому можна виявити їх глибинні смисли, декодуючи ту чи іншу інформацію.

У річищі комунікативно-прагматичного підходу найважливішою складовою політичного дискурсу вважається прагматична інтенція тексту. Її визначають як "матеріалізований в тексті конкретний намір адресанта здійснити відповідний вплив на адресата" (В.Л. Наер). Складовою прагматики тексту є прагматичний зміст тексту, який виникає на основі прагматичної інтенції, розробляє і розвиває її, обумовлюючи її певну спрямованість, і доносить її до адресата. Отже, у дослідженні прагматичної складової політичного дискурсу необхідно виокремлювати: (1) прагматичну інтенцію (з якою метою відправлено висловлення); (2) перлокутивний вплив і ефект (яка інтенція адресанта реалізована і, який результат його отримання адресатом); (3) прагматичний зміст (пресупозиційний фонд). Названі параметри дослідження прагматичних властивостей лексичних одиниць починають "працювати" в комунікативно-прагматичній ситуації, що пов'язана із позалінгвальними умовами спілкування.

У контексті нашого дослідження політичний дискурс розуміємо як складну мисленнєво-комунікативну діяльність, яка є сукупністю процесу й результату і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальний аспекти (Л.Р. Безугла, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, І.С. Шевченко) та зорієнтована не стільки на передачу інформації політичного характеру, скільки на здійснення перлокутивного впливу на електорат (переконання, перетягування на свою сторону, спонукання до дії) через реалізацію відповідних стратегій і тактик (С.І. Потапенко, А.М. Приходько). Функціонуючи у мережі Інтернет, політичний дискурс реалізується через безліч медіатекстів, побудованих за системним принципом, які диференціюють цей різновид комунікації від всіх інших. Медіатексти постають частиною багатовимірної комунікативної ситуації, де вплив на одержувача інформації є багатоканальним, тобто значення має не тільки вербальний текст, а й фон, форма зображення, розташування матеріалу, що дозволяє висновувати про множинність форм прагматичного впливу (С.І. Потапенко). Вербальні та невербальні елементи комунікативного повідомлення утворюють єдине візуальне, структурне, смислове та функціональне середовище, спрямоване на забезпечення прагматичної ефективності (перлокуції) політичного дискурсу (І.І. Сєрякова).

Жанрове розшарування політичного дискурсу в його сучасному стані багатогранне й досить суперечливе. Аналіз основних підходів до таксономії політичних жанрів уможливлює побудову системи основних жанрів політичного дискурсу, яка включає дебати, публічні промови політиків, гасла (І.С. Шевченко, О.Й. Шейгал, N. Fairclough). У контексті дослідження до основних жанрів політичного Інтернет-дискурсу, в якому об'єктивовано концепт recession, відносимо промови, дебати, інтерв'ю політиків, коментарі, обговорення, аналітичні й новинні статті. Ці жанри виділені нами за принципом авторської та хронологічної реалізації у дискурсі, що у когнітивному плані передбачає процедуру рефреймінгу (Р. Бендлер, Дж. Гриндер, Г.Г. Молчанова), яка полягає у певній трансформації фрейму концепту recession, утіленому у вторинному тексті порівняно з першоджерелом. У мовному плані рефреймінг полягає в лексичних та синтаксичних змінах вербалізованих складників концепту. З точки зору прагматики, промови (первинні тексти) та їх коментарі (вторинні тексти) можуть відрізнятися переакцентуванням і зміною фокалізації, скерованою на певний перлокутивний вплив на адресата.

З позицій функціонального підходу розрізнюють такі домінувальні властивості політичного дискурсу, як регулятивна та орієнтаційна. Перша підкреслює роль мови в регулюванні поведінки адресата шляхом спонукання його до дії через повідомлення адресату інформації. Друга спрямована на зміцнення відданості системі (у мові політиків завжди є символи, здатні викликати сильні аффективні реакції, що концентрують у собі патріотичну гордість, пам'ять про минулу славу, обіцянки величі) (Т.І. Нікішина). У контексті реферованої роботи функціональний підхід до аналізу дискурсивних фрагментів, в яких реалізується концепт RECESSION, уможливлює встановлення таких домінантних ознак політичного Інтернет-дискурсу, як міфологічність і полікодовість. Міф у політичному дискурсі трактується як прийняті на віру певні стереотипи масової свідомості (М.Н. Епштейн). Політичний міф тісно пов'язаний з ідеологією, адже остання насаджує пануючу систему цінностей, що відбивається в семантиці номінативних одиниць, через які розгортається зміст міфу. У промові Джона Маккейна (первинний текст), яка згадується також і у статті новин (вторинний текст), концепт recession об'єктивовано через міф про "затягування пасків". Первинний текст (промова політика): Obama was asked in our debate Friday to name a single program he would consider cutting to help our country through this recession, and he struggled to name a single program! [Інтернет-ресурс]. Вторинний текст (новинна стаття): In the debate, McCain suggested a partial freeze on government spending, excluding defense, veterans and other programs he did not identify. In reply, Obama said the problem with a freeze is that it short-changes programs which deserve an increase [Інтернет-ресурс]. Як у первинному, так і у вторинному текстах експлікується міф про підвищення добробуту нації через скорочення та урізання (cutting) фінансування соціальних програм і видатків на науку, освіту та культуру, полікодовість якого реалізується через візуальне супроводження повідомлення (фото політичних діячів, символічна кольорова гама, різноманітні графічні засоби).

У другому розділі "Методологічні засади дослідження концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі" обґрунтовано власний інтегративний підхід та розроблено методику аналізу концепту RECESSION у політичному Інтернет-дискурсі.

Застосування інтегративного підходу до вивчення об'єктивації концепту recession у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі передбачає чотири етапи аналізу. На етапі теоретичного узагальнення та осмислення здійснюється аналіз наукових джерел та з'ясовуються основні теоретичні засади дослідження політичного Інтернет-дискурсу, що з подальшим уточненням уможливлює аналіз потрактувань основних термінів і понять розвідки.

На таксономічному етапі дослідження методом суцільної вибірки з текстів англомовного політичного Інтернет-дискурсу виокремлюються фрагменти дискурсу, де вербалізується концепт recession. У реферованій дисертації послуговуємося поняттями первинного та вторинного текстів як провідних для розподілу текстів за жанровою ознакою. Так, до первинних текстів відносимо такі жанри: публічні промови політиків, політичні дебати, натомість до вторинних текстів - новини, коментарі, обговорення.

Етап моделювання концепту recession полягає у залученні семантичного, концептуального та семіотичного аналізу, які передбачають дослідження у напрямку концепт - концептуальна схема - смисл, тобто від розгляду функціонування образних засобів у політичному Інтернет-дискурсі до реконструкції релевантних структур авторської свідомості, що віддзеркалюється в концептуальних метафорах (визначається їх спектр і діапазон), які слугують підґрунтям образності політичного Інтернет-дискурсу. Наприклад, виступ Джона Маккейна (первинний текст): Two times, on March 14, 2008 and June 4, 2008, in the Democratic budget resolution, Obama voted to raise taxes on people making just $42,000 per year. He even said at the time that this vote for higher taxes on the middle class was 'getting our nation's priorities back on track [Інтернет-ресурс], - подано у коментарі на сайті NBC (вторинний текст): Оbama plans will deepen the recession and that may lead to impoverishment of middle class - the backbone of American society and as a result to collapse of our economy [Інтернет-ресурс].

У первинному тексті концепт recession об'єктивується у висловленні Obama voted to raise taxes on people making just $42,000 per year, де дієслово to raise не асоціюється з рецесією, адже має позитивну оцінку з боку адресата, але у вторинному тексті to raise taxes on people розуміється в негативному ключі: підняття податків супроводжується погіршенням рівня життя середнього класу, який є кістяком американського суспільства. У коментарі (вторинному тексті) автор описує плани Б.Обами (Оbama plans will deepen the recession), використавши дієслово у майбутньому неозначеному часі. На лексичному рівні спостерігаємо опозицію, яка є підґрунтям для рефреймінгу: to raise taxes on people осмислюється як погіршення, що веде до краху економіки. У когнітивному плані визначаємо рефреймінг як прийом, що уможливлює зміну точки зору, і, відповідно, відношення до предмета, події, або явища. Інформаційно-смисловий метод, який включає інтерпретаційний аналіз семантики дискурсивних контекстів, де об'єктивована концепт recession, свідчить, що рецесія може мати як негативні, так і позитивні наслідки. У наведеній промові Дж. Маккейн не виключає можливості саме позитивних наслідків для країни, натомість коментар акцентує можливість саме негативного впливу на життя суспільства.

Етап визначення комунікативно-прагматичного потенціалу концепту recession спрямований на виявлення комунікативно-прагматичних стратегій і тактик у політичному Інтернет-дискурсі. Під комунікативно-прагматичною стратегією розуміємо реалізацію комунікативних намірів, що враховують об'єктивні та суб'єктивні фактори та умови комунікації. З огляду на комунікативно-прагматичний підхід вважаємо, що різниця між первинним та вторинним текстом полягає у реалізації певної стратегії для досягнення бажаного перлокутивного ефекту.

У третьому розділі "Реалізація концепту recession в англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний та семіотичний аспекти" визначено особливості вербалізації концепту recession з позицій лінгвокогнітивного та семіотичного підходів.

У розділі окреслено структуру концепту recession/рецесія у політичному Інтернет-дискурсі на основі традиційної методики аналізу трьох основних шарів: логіко-поняттєвого, образно-асоціативного й валоративного (В.І. Карасик). Методика пошарового аналізу доповнена з'ясуванням семіотичних властивостей складників досліджуваного концепту та виявленням прагматично обумовлених засобів вербалізації концепту.

Зіставлення дефініцій лексеми recession в англійській та американській лінгвотрадиціях демонструє, що у британських словниках першим значенням зазвичай є "відхід" (the act or action of receding: withdrawal), "завершальна хода духовенства і церковного хору після закінчення служби" (a departing procession as of clergy and choir at the end of a church service), а вже потім - "період зниженої економічної активності" (a period of reduced economic activity). В американських словниках на перший план виноситься значення "період зниження рівня торгівлі і ділової активності" (a period of time during which there is less trade, business activity etc. than usual), "тимчасової депресії в економічній діяльності" (a temporary depression in economic activity or prosperity). Тлумачні словники, словники синонімів сучасної англійської мови дозволяють сформулювати таку узагальнену дефініцію імені концепту: recession - is a time of great danger, difficulty or uncertainty when problems must be solved or important decisions must be made. Узагальнення результатів семантичного аналізу словникових статей та текстів політичного Інтернет-дискурсу дають нам підстави дійти висновку про те, що ядром структури семантичного поля досліджуваного концепту постає концептуальна ознака економічний занепад, зниження ділової активності - a period of reduced economic activity, а периферійними - ознаки, що характеризують занепад соціально-економічного та суспільно-політичного життя.

У лексемі recession порівняно з її синонімами не закладена ідея катастрофічності ситуації, а радше зміна певного циклу економіки, або суспільно-політичного життя спільноти. У тлумачних словниках лексема recession відноситься до спеціальних економічних термінів, що входять у свідомість сучасної людини незалежно від її волі: телевізійні ведучі та їх співбесідники експерти-економісти, політики і державні діячі вживають їх, переважно не коментуючи значення. Інтерпретаційний та семантико-когнітивний аналіз фрагментів дискурсу, у яких реалізується концепт RECESSION, уможливлюють виокремлення номінативних одиниць, концептуальні ознаки яких відбивають зміни та зрушення в економічній та суспільно-політичній сферах життя спільноти.

Отже, ядро логіко-поняттєвого шару концепту recession структурують номінативні одиниці, що позначають економічну і соціальну сфери життя: recession, change, fall, decline. До ближньої периферії відносимо синонімічні слова: break, decrease, collapse, depression, default, crisis, inflation, bankruptcy, а до дальньої - дериваційні: unemployment, destabilization, bottom-out, downturn, shakeout та одиниці вторинної номінації: rainy days, hard times, bad times, slide, slump, stagnation. Протилежну за значенням антонімічну низку склали такі іменники, як development, progress, advance, revival. У такий спосіб, у контексті нашого дослідження концепт RECESSION репрезентований такою схемою (рис. 1):

Рис. 1. Номінативне поле концепту RECESSION

Образно-асоціативний шар концепту recession представляємо у вигляді фреймової мережі (С.А. Жаботинська): [агенс (суб'єкт рецесії - уряд) є такий (мотивований егоцентричною потребою досягнення певної мети, економічною кризою] діє там (в інституціональній (політичній, економічній сфері) діє на пацієнса (об'єкта рецесії - громада, уряд) діє задля мети/ результату (оновлення, перебудова, підкорення) діє так (певні види діяльності, реакції на стан рецесії, протидії).

Когнітивно-семантичний та фреймовий аналіз дискурсивних контекстів уможливив реконструкцію парцел фрейму recession, де до парцели агенс входять імена відомих політиків: V. Putin, B. Obama, A. Merkel, D. Cameron.

Парцела види діяльності складається зі слотів reforms, manipulations. Семантичний зміст парцели структурується у такий спосіб: [такий хтось: агенс (суб'єкт - уряд) діє так з результатом (такий/щось)]. Склад парцели результати діяльності має структуру: [такий хтось: агенс (суб'єкт - уряд) діє так з результатом (такий/ щось]. Заповнення парцели види діяльності ілюструє такий фрагмент дискурсу: But to truly transform our economy, protect our security, and save our planet from the ravages of climate change, we need to ultimately make clean, renewable energy the profitable kind of energy [Інтернет-ресурс]. Використовуючи інфінітив як обставину мети (to truly transform our economy) у сполучення з наказовим способом (protect our security, and save our planet from the ravages of climate change), адресант апелює до почуттів адресата та наголошує на важливості трансформування системи.

Парцела реакція на рецесивний стан (протидія рецесії) містить інформацію про дії, спрямовані на протидію рецесивному стану. У зв'язку з цим його концептуальна структура має вигляд акціонального субфрейму [такий хтось: агенс (уряд) діє так з результатом (такий/ щось (дія)]. Парцела реакція реалізується в такому фрагменті тексту Senate Foreign Relations Committee, John McCain, has urged leaders of NATO countries to arm Ukraine to defend itself against what he says is a clear Russian invasion. The outspoken Republican said they should also impose crushing sanctions against Moscow to check Russian aggression [Інтернет-ресурс]. Метафоричний вираз crushing sanctions against Moscow застосовано з метою наголошення на важливості застосування санкцій, адже руйнування (crushing) економічної системи країни-агресора є одним із головних пріоритетів країн-опонентів Кремля. Метафоричний епітет crushing у метафорі crushing sanctions against Moscow актуалізує концепт recession через одну з його парцел - реакцію, адже санкції західних держав є реакцією на рецесію у взаємовідносинах Росії та України. Використання віддієслівного прикметника crushing у поєднанні з економічним поняттям sanctions сприяє реалізації перлокутивної мети - наголошення на навмисному руйнування економіки Росії.

У семіотичному плані політичний дискурс репрезентується знаками, які сприяють реалізації намірів суб'єктів політики щодо досягнення політичних цілей, що слугує ефективності комунікативного впливу на аудиторію. Значного семіотичного потенціалу в політичному Інтернет-дискурсі набувають номінативні одиниці, що позначають такі артефакти, як політичні символи. До традиційних артефактів, що виступають в якості символів вищої влади відносять, зокрема головні убори (корона, діадема, вінець, тіара), символічна цінність яких полягає в тому, що вони візуально збільшують зріст тих, хто їх носить, і, таким чином, постають символом піднесеності влади. У висловленні Джона Маккейна про В. Путіна, яке у контексті нашого дослідження вважаємо вторинним типом тексту, спостерігаємо згадування артефакту crown: Sen. John McCain says that Ukraine is the “crown jewel” of the empire Russian president Vladimir Putin is trying to rebuild [Інтернет-ресурс]. Згадування цього артефакту створює іронічний ефект, адже наразі відоме бажання президента Росії про повернення колишніх кордонів імперії будь-яким шляхом. У цьому висловленні об'єктивується такий складник концепту, як "зміна, погіршення" у політичних відношеннях між Україною та Росією, спад демократії.

Слідом за М. Едельманом ми поділяємо словесні політичні знаки на знаки-конденсати (condensation symbols) і референтні (referential symbols). Знаки-конденсати характеризуються "зарядженою лексикою" (loaded words) (D. Bolinger), ярликами (good and bad labels) (G. Green). Референтні знаки є денотативними, емоційно нейтральними, вони є економним способом зв'язку з предметами та ситуаціями об'єктивної дійсності; такі знаки сприяють адекватному осмисленню ситуації (governor, candidate, election). Семантика знаків-конденсатів відбиває патріотичну гордість, пам'ять про минулу славу або приниження, тривогу і занепокоєння, надію на майбутню велич тощо (social progress, repression, freedom fighters, independence). На відміну від референтних знаків з чітко окресленим денотатом, знаки-конденсати характеризуються більш розпливчастим і невизначеним денотатом (М. Edelman). Непідготовленому читачеві важко зрозуміти слова Дж. Маккейна про "Арабську весну": Tweets of warning are in the air as US Senator John McCain, former presidential candidate and Russia skeptic, told Prime Minister Vladimir Putin to watch out for an "Arab Spring." "Dear Vlad, the Arab Spring is coming to a neighborhood near you, " McCain wrote after United Russia, which backs Putin for president in upcoming elections, suffered an unexpectedly low return in the polls after Sunday's State Duma elections [Інтернет-ресурс]. Говорячи про "Арабську весну", Дж. Маккейн іронічно попереджає В. Путіна про можливе майбутнє, адже "Арабська весна" - серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх збройних конфліктів у низці арабських країн, що почалися наприкінці 2010 року в Тунісі й тривають у деяких країнах по нині. Висловлення the Arab Spring is coming to a neighborhood near you дозволяє реконструювати концептуальну метафору: ARAB SPRING IS recession, смисл якої полягає у застереженні президента Росії про можливість політичної рецесії у його країні на зразок арабських держав. Успіх Жасминової революції у Тунісі дав поштовх аналогічним акціям протесту в інших арабських країнах. У цьому випадку словосполучення "Арабська весна" уособлює символ змін, адже весна є початком оновлення, що приводить до занепаду старого політичного режиму. Саме номінативна одиниця Spring актуалізує образ змін та оновлення (recovery).

Політики використовують міфи для створення ілюзії реальності з метою інтерпретації дійсності в бажаному для них напрямі. У фрагменті політичного Інтернет-дискурсу адресант спростовує політичний міф про те, що зміна політичних сил сприяє позитивним зрушенням у країні: "Will democracy survive in Greece? If things get too bad, they've tried every political party already and they all screwed up," said Jim Angel, a finance professor at Georgetown University's McDonough School of Business. He points to Venezuela's late leftist strongman, Hugo Chavez, as an example of a military autocrat coming to power and "systematically dismantling democracy" [Інтернет-ресурс]. Відомо, що при владі в Греції були єврокомуністичні, маоїстські, троцькістські, екологічні та євросоціалістичні партії, кожна з яких намагалася поліпшити життя суспільства, звинувачуючи у рецесії своїх попередників. У наведеному фрагменті політичного Інтернет-дискурсу концепт recession актуалізовано через фразеологічну одиницю screw up. Розвінчуванню міфу сприяє також і смислова антитеза про Уго Чавеса, представника лівого руху Венесуели, незмінного президента Венесуели з 1999 до 2013 р. У зазначеному дискурсивному фрагменті концепт recession реалізовано в дієприслівниковому словосполученні systematically dismantling democracy. Зміст висловлення підсилено за допомогою стилістичного прийому алітерації, який набуває сили завдяки прислівнику systematically, що позначає регулярність повторення дії.

У четвертому розділі "Комунікативно-прагматичні стратегії і тактики дискурсивної реалізації концепту RECESSION" визначено репертуар комунікативно-прагматичні стратегій і тактик, які сприяють виявленню особливостей об'єктивації складників досліджуваного концепту в англомовному політичному Інтернет-дискурсі.

Аргументативна стратегія полягає в переконанні адресата шляхом раціонально-емоційного впливу на нього через зміну його асоціативних зв'язків (І.С. Шевченко). Як правило, щоб досягти потрібного перлокутивного ефекту, виділяються два-три центральних аргументи, які вважаються найбільш вагомими та переконливими з точки зору суспільної значущості. Аргументативна стратегія в межах досліджуваного дискурсу реалізується через такі тактики: маніпулювання - переконання шляхом створення бажаних для адресанта логічних висновків; деталізації - переконання за допомогою конкретизації та більш докладної подачі інформації. Тактика маніпулювання може втілюватися шляхом як уточнення інформації, так і викривлення фактів, а також виправдання негативних наслідків певних подій. У наведеному нижче дискурсивному фрагменті складники концепту recession актуалізовано прямим і непрямим способами номінації. Тактика маніпулювання здійснюється через метафору cusp of a recovery, яка апелює до почуттів адресата і додає висловленню драматизму, асоціюючи економічний занепад із хворобою живої істоти: The US economy is now on the cusp of a recovery. Many economies that export heavily to the US will follow suit, as the US leads the way out of the first synchronised global recession in a generation. But what caused the global recession? The roots of the global recession can be traced to the end of the Asian crisis in 1998, when several key Asian economies began to export their way out of recession [Інтернет-ресурс]. Тактика маніпулювання посилюється через використання запитань, відповідь на які дає сам адресант. У відповіді подається неповна інформація про причини глобальної рецесії та замовчується діяльність США, що до неї призвела. Причому, саме у відповіді втілено міф про зовнішнього ворога - винуватцем рецесії постають азіатські країни, натомість США постає як герой, месія, супердержава, яка виведе інші країни з рецесії.

Крім того, тактика деталізації реалізується через таку технологію подачі повідомлення, як проспекція, що виражена вживанням дієслів-присудків у майбутньому часі. Така тактика реалізується також створенням логічного ланцюжка шляхом залучення стилістичного прийому градації: "We will tell the American people that if you elect democrats we will fight for a platform of values: revolution, courage, heroism, freedom, brotherhood, honesty, hard work" [Інтернет-ресурс]. Тактика деталізації характеризується точними вказівками на час подій: "…to the end of the Asian crisis in 1998 <…> their way out of recession"; вживанням імперативних та інфінітивних конструкцій у функції обставини мети: "If vou want your local area to have more recycling, greener parks and public spaces, cleaner streets and better transport, vote Conservative on the 4 ' of May".

Апелятивна стратегія реалізується у низці тактик емоційного впливу: ідеологізації; фатичній (контактотвірній); маніпулювання масовою свідомістю; тактиці ретроспекції. Тактика ідеологізації передбачає вживання номінативних одиниць, у семантиці яких міститься емотивний компонент - апелювання до вищих цінностей, патріотичних почуттів. У текстах промов Тоні Блера і прем'єр-міністра Канади Жана Кретьєна домінує меліоративна лексика, прикладом якої є номінативна одиниця progressive. Часто вживається у мовленні Жана Кретьєна лексична одиниця succeed: Our mission is to govern for a progressive purpose - to make changes not just for a few years but to build good society for generations to come. For Canada to thrive, all citizens must have opportunities to succeed [Інтернет-ресурс].

Фатична тактика, суть якої полягає у завоюванні довіри і підтримці контакту "адресант-адресат", реалізується за допомогою таких технологій, як ідентифікації себе з народом через вживання інклюзивного займенника ми: But we need Ebola treatment units. We need health care workers. We need medevac capacity. We need mobile laboratory and staff. We need non-medical support: telecommunications, generators, incinerators, public communications capacity, training, construction <…> there is not a moment to waste in this effort [Інтернет-ресурс]. У цьому фрагменті політичного Інтернет-дискурсу Джон Керрі ідентифікує себе з народом через систематичне повторення словосполучення We need. Така тактика сприяє зменшенню дистанції між політиком та аудиторією, до якої він звертається, а повторення цього словосполучення надає виступу певного ритму та створює сугестію впевненості та твердості намірів адресанта. Спонукання до дії актуалізовано у слогані there is not a moment to waste in this effort, що завершує виступ політика та імпліцитно пропонує шлях вирішення проблем, а значить і сприяє визнанню автора як людини, що знає як подолати кризу.

Валоративна стратегія впроваджується через (само)презентацію, (само)вихвалення адресанта, або, навпаки - дискредитацію політичного опонента. Така стратегія реалізується через низку тактик: позиціонування - створення необхідного іміджу в певному соціокультурному середовищі та політичному контексті; дистанціювання, яке припускає штучне зняття всього негативного, що може зруйнувати позитивний імідж, знизити його рейтинг; міфологізація, яка полягає у використанні архетипної символіки, що впливає на підсвідомість адресата; ретроспекція створює позитивний образ на тлі негативного образу опонента шляхом згадування його невдалих вчинків. Тактика дистанціювання актуалізується через такі технології: нейтралізація несхвальної інформації; виділення позитивних якостей і применшення недоліків: "I'm here this morning to make an urgent plea to countries in the world to step up even further. While we are making progress, we are not where we can say that where we need to be. And there are additional needs that have to be met in order for the global community to be able to prop," ?…?. There are specific needs, he said, urging more countries to move resources of specific kinds. "It is not just a question of sending people, though it is vital to send people [Інтернет-ресурс]. Висловлення While ?…? we need to be репрезентоване складнопідрядним реченням, що імпліцитно виражає концепт recession. Така тактика сприяє приховуванню недоліків існуючого політично-економічного становища. Наступне висловлення And there are additional needs ?….? to prop спрямоване на створення враження, що адресант дійсно знає як вирішити проблеми.

Домінантною в політичному Інтернет-дискурсі виявляється стратегія оптимізації перлокутивного впливу, яка слугує для полегшення сприйняття інформації та економії когнітивних зусиль адресата. Стратегія оптимізації реалізується через тактики деталізації (підвищення розуміння суті повідомлення); емоціотвірної тактики (підвищення привабливості та апелювання до цінностей); тактики мнемонізаціі (забезпечення запам'ятовування повідомлення); тактики візуалізації (вплив через графічні, кольорові та фото і відео-засоби). Наприклад, візуальним елементом, який одразу привертає увагу, є кольорова гамма веб-сайтів політичних партій. У палітрі веб-сайтів Консервативної партії Великої Британії і Демократичної партії США домінує блакитний колір, який є офіційним кольором цих партій, а на веб-сайтах Республіканської партії США і Лейбористської партії Великої Британії переважає їх офіційних колір - червоний. Яскравими диференційними маркерами є логотипи політичних партій. Прикладом тактики візуалізації є зміна логотипу Консервативної партії Великої Британії з руки із факелом, як символу сили, стійкості, призиву до дії на дерево зеленого кольору, а також на дерево кольору британського прапору, яке використовується на офіційному веб-сайті партії (Рис. 2).

Рис. 2. Зміна логотипу Консервативної партії Великої Британії

Така еволюція логотипу пов'язана, на нашу думку, із намаганням привернути на свою сторону прихильників захисту навколишнього середовища, а нечіткість напису Conservatives, який виконаний у традиційному для партії блакитному кольорі, сприяє закріпленню нового "м'якого" іміджу партії.

Свідченням того, що партія намагається переконати виборців у тому, що вона змінює свою політику у відповідності до вимог часу, є банер із написом Conservatives It's time for change (Рис. 3). Вплив на аудиторію здійснюється за допомогою парадоксального висловлення Консерватори Настав час для змін, яке реалізується через використання оксюморону.

Рис. 3. Банер консервативної партії

Стратегії мовленнєвого впливу з когнітивної точки зору представляють собою сукупність процедур над моделями світу виборців (І.С. Шевченко). Використання стратегій і тактик залежить від жанру політичного дискурсу, а також від того, який із складників концепту recession - поняттєвий, образний чи ціннісний обрано адресантом для здійснення перлокутивного впливу у конкретному фрагменті досліджуваного дискурсу.

Висновки

У контексті дисертації англомовний політичний Інтернет-дискурс розуміємо як ситуативно й комунікативно зумовлену когнітивно-мовленнєву діяльність адресанта й адресата з осмислення й інтерпретації соціально-політичного й економічного феномену рецесії британською й американською мовними спільнотами. Політичний Інтернет-дискурс реалізується в різних типах текстів на різних рівнях репрезентації інформації: у вигляді виступів політиків (первинний текст) та коментарів до них (вторинний текст). Автор вторинного тексту (коментар, аналітична стаття, новини) створює особливе бачення певної політично-економічної ситуації на основі тих чи інших інтенцій. У вторинному тексті присутні оцінні елементи, що безпосередньо взаємодіють із змістовою стороною тексту, що коментується. З первинним його пов'язує не тільки спільність політичного дискурсу та тематики, але й факт збереження, розвитку тих ключових концептів політичного Інтернет-дискурсу, які є змістовно значущими для первинного тексту. У когнітивному плані відмінність між первинними та вторинними текстами полягає у рефреймінгу, тобто у трансформаціях конструювання концепту recession, що втілений у вторинному тексті порівняно з першоджерелом.