Словотвірні потенції твірних основ префіксальних дієслів на рівні утворення безафіксно-похідних іменників у німецькій економічній термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

СЛОВОТВІРНІ ПОТЕНЦІЇ ТВІРНИХ ОСНОВ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ НА РІВНІ УТВОРЕННЯ БЕЗАФІКСНО-ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Воловик Л.Б. Словотвірні потенції твірних основ префіксальних дієслів на рівні утворення безафіксно-похідних іменників у німецькій економічній термінології

Анотація

В статті розглядається утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ префіксальних дієслів шляхом субстантивації основ інфінітива, конверсії основ інфінітива, конверсії основ претериту префіксальних дієслів.

Ключові слова: словотвірна модель (СМ), словотвірне значення (СЗ), мікромодель (ММ), твірна основа слова (ТО), похідна основа (ПО).

Аннотация

Воловик Л.Б. Словообразовательные потенции производящих основ префиксальных глаголов на уровне образования безафиксно-производных существительных в немецкой економической терминологии.

В статье рассматривается образование безаффиксно-производных существительных от производящих основ префиксальных глаголов путем субстантивации основ инфинитива, конверсии основ инфинитива, конверсии основ претерита префиксальных глаголов.

Ключевые слова: словообразовательная модель, словообразовательное значение, микромодель, производящая основа слова, производящая основа.

Annotation

Volovik L.B. The word-formative potential of prefixed verbs in German economic terminology.

The article considers bormation of nonabbixal depived nouns by means of substentative stems of inbinitives and conversion.

Key words: derivational pattern, derivational pattern, meaning micro pattern derivational stem, derived stem.

Безафіксне словотворення виконує важливу роль у розвитку словникового складу німецької мови. Більшість словотвірних моделей (СМ) безафіксного словотворення продуктивні в сучасній німецький мові. Архітектоніка твірних основ (ТО) префіксальних сильних дієслів характеризується наявністю в їх словотвірних рядах (СР) віддієслівних похідних іменників, утворених за СМ: М_2,3SN=SVPrдf.+SV_st-(SV_st+)+en - моделі віддієслівних безафіксно-похідних іменників з незмінним коренем (SV_st-) і зі змінним коренем (SV_st+).

У статті розглядається утворення безафіксно-похідних іменників від ТО префіксальних дієслів шляхом субстантивації основ інфінітива, конверсії основ інфінітива, конверсії основ претериту префіксальних дієслів.

Субстантивація основ інфінітива ? явище досить поширене в німецькій мові, яке досліджувалося різними вченими [2;208]. Це один із способів збагачення словникового складу мови. Субстантивований інфінітив ?,,являє собою найпростіший засіб субстантивації кожного дієслова” [311,405]. Віддієслівне ім'я ? універсальне, оскільки, воно є для всіх дієслів, за винятком деяких випадків претерито-презентних дієслів” [2,96]. Субстантивація інфінітива дає змогу компактно виражати в іменнику два комплекси значень: значення предметності, граматичного роду, відмінка, з одного боку, та значення часу, способу протікання дії, видові відношення до об'єкта дії, з другого боку. Отже, субстантивований інфінітив виступає засобом економії в мові, засобом конденсації іменного та дієслівного значення в одному слові. Завдяки простоті способу творення він успішно конкурує з іншими віддієслівними іменами. За своєю семантикою субстантивований інфінітив близький до абстрактних іменників, які виражають процес дії або стан, тому що він є назвою цього процесу, але водночас він відрізняється від них більшою визначеністю та позначає абстрактне поняття дії, яке не співвідноситься з будь-якими ознаками, у тому числі до суб'єкта.

М. Степанова відзначала, що субстантивовані інфінітиви являють собою імена дії (стану) із менш яскраво вираженою процесуальністю у порівнянні з несубстантивованими інфінітивами, відмінюються за сильним типом і як правило, не вживаються у множині [211,215]. Процес субстантивації відбувається тоді, коли виникає потреба передати процесуальність у предметній формі. Особливістю семантики субстантивованого інфінітива є його нейтральність у позначенні дії без додаткових та уточнювальних відтінків. Він називає абстраговані предмети, поняття (дії, предмети, стани).

Субстантивовані інфінітиви префіксальних сильних дієслів утворюються за СМ: М₂ SN=SN:SV(Prдf.+SV_st-)+en. ПО, утворені за цією СМ мають СЗ: 1) результату дії (процесу), наприклад, be//schaffen (u, a) ? заготовляти > das Beschaffen ? заготовка, закупка; 2) зміни форми або стану, закінчення дії, наприклад er//lцschen (o,o)? потухати > das Erlцschen - затухання; припинення (напр. страхування); закінчення (напр. терміну). У межах моделі М₂SN=SN:SV(Prдf.+SV_st-)+en, ми виділяємо такі ММ:

1. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._be-+SV_st-)+en, наприклад: be//laden (u, a) ? навантажувати > das Beladen ? навантаження; be//schaffen (u, a) ? заготовляти > das Beschaffen ? заготовка, закупка; залучення (напр. капіталу).

2. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._ge-+ SV_st-)+en, наприклад: ge//frieren (o, o) ? морозити > das Gefrieren ? замерзання. При утворенні віддієслівних безафіксно-похідних іменників, від ТО префіксальних сильних дієслів з префіксом ge-, утворюються дієслова, які мають значення засвоєння якості.

3. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._er-+SV_st-)+en: er//halten (ie, a) ? отримувати > das Erhalten ? одержання (напр. грошей); er//lцschen (o, o) ? потухати, гаснути > das Erlцschen ? затухання; припинення (напр. страхування); закінчення (напр. терміну). При поєднанні ТО префіксальних сильних дієслів з префіксом er-, утворюються дієслова, які мають значення зміни форми, або стану, закінчення дії.

4. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._ver-+SV_st-)+en: ver//laden (u, a) ? завантажувати, виробляти > das Verladen ? завантаження; ver//lesen (a,e)? сортувати > das Verlesen ? сортування. При поєднанні ТО префіксальних сильних сильних дієслів з префіксом ver-, утворюються дієслова, які мають значення закінчення дії.

5. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._zer-+SV_st-)+en:zer//brechen (a, o) ? ламати > das Zerbrechen ? поломка. При поєднанні ТО префіксальних сильних сильних дієслів з префіксом zer-, утворюються дієслова, які виражають негативну оцінку або дію.

6. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._ent-+SV_st-)+en: ent//laden (u, a) ? розвантажувати> das Entladen ? розвантажування; ent//werfen (a, o) ? проектувати > das Entwerfen ? проектування. За даною ММ утворилися ПО із СЗ закінчення дії.

7. ММ₂ SN=SN:SV(Prдf._emp-+SV_st-)+en: emp//finden (a, u) ? випробовувати> das Empfinden ? сприйняття; процес.

8. ММ₂SN=SN:SV(Prдf._miss-+SV_st)+en: miss//fallen (ie, a) ? не подобатися> das Missfallen ? невдоволення.

Утворення віддієслівних безафіксно-похідних іменників, від ТО префіксальних слабких дієслів, шляхом придбання основою інфінітива дієслова парадигми іменника подана за:

М₂SN=SN:SV(Prдf.+SV_schw.)+en - СМ субстантивації основи інфінітива префіксального слабкого дієслова. ПО мають значення дії, процесу: be//merken (-te, -t) - помічати > das Bemerken; ver//setzen (-te,-t)- переміщувати, переводити на нове місце роботи (віддати під заставу); > das Versetzen - переміщення; ver//rechnen (-te, -t) - проводити розрахунок> das Ver//rechnen - помилка в розрахунку.

М_2,3SN=SN(Prдf.+SN/SA+en) - модель похідних іменників з незміненим і зі зміненим коренем - субстантивацією основи інфінітиву ТО префіксального слабкого дієслова, співвідносного з ТО іменника або прикметника: be//lichten (-te, -t) - експонувати > das Belichten - освітлення; er//hдrten (-te, -t) - підтверджувати (документ) > das Erhдrten- підтвердження; er//wдrmen (-te, -t) - зігрівати > das Erwдrmen- покращення відносин.

Субстантивація основ інфінітива префіксальних слабких дієслів є характерним явищем, але від деяких TО інфінітивів субстантивація не виявлена. Наприклад, у дієслів: beachten, beanspruchen, bebauen, bedienen, bedingen, begrenzen, beliefern, belьften, benutzen, berechnen, erhitzen, erproben, erschьttern, erzeugen, entwickeln, ьberarbeiten, ьberblatten, ьberdachen, ьberdecken, ьberflьtend, ьberhцhen, ьberlappen, ьberprьfen, ьberbevцlkern, ьberbewerten, ьberbilden, ьberbrьcken, ьberdehnen, ьberfдrben, ьberfьllen, ьberkдmmen, ьberkitten, ьberlasten, ьbermalen, ьberragen, ьberstreifen, ьbertьnchen, ьberwalzen, ьberweiвen, umbauen, umbessern, umgittern, umgrenzen, umkleiden, ummalen, ummanteln, umschalen, umschьren, umwehren, umzдunen, unterbauen, untermauern, unterwцlben, verдndern, verarbeiten, verbrennen, veredeln, vereinfachen, vereinigen, verformen, verkrьmmen, verlagern, verriegeln, verstдrken, zerstцren. Той факт, що наведені веще ТО інфінітивів не мають зареєстрованих у словниках субстантивованих інфінітивів, не говорить про те, що вони не можуть виникати. Від кожного інфінітива дієслова може виникнути субстантивований інфінітив, якщо в ньому є комунікативна необхідність. Так, у словнику Р. Клаппенбах зареєстровані субстантивовані інфінітиви, яких немає в інших словниках (befцrdern - das Befцrdern, beheizen - das Beheizen, belasten - das Belasten, beobachten - das Beobachten, verbrauchen - das Verbrauchen). Це свідчить про те, що субстантивовані інфінітиви можуть виникати як новоутворення і стати стабільними структурами. Характерно, що субстантивація інфінітивів частіше відббувається в префіксальних слабких дієсловах з префіксами be-, ver-, які в сучасній німецькій мові є найбільш частотними і продуктивними [134, 230].

Безафіксно-похідні віддієслівні іменники, утворені від ТО префіксальних слабких дієслів, продовжують брати участь у словотворенні. При цьому безафіксно-похідні іменники, що виникли внаслідок субстантивації інфінітива префіксальних слабких дієслів, виявляють у процесі утворення складних іменників незначну словотвірну активність. Лише декілька субстантивованих інфінітивів виявлені в складі складних іменників: ver//sagen - das Versagen - die Versagenshдufigkeit; ver//schweiвen - das Verschweiвen - das Unterpulververschweiвen.

1.М₂SN=SV(PII)+SVsein/werden - модель субстантивації складного інфінітива для позначення стану, в якому знаходиться який-небудь предмет, яке-небудь явище, яке виражається ТО префіксального слабкого дієслова.

2. М₂SN=SV(PII) - модель субстантивації дієприкметнику минулого часу: be//dienen (-te, -t) - обслуговувати - der Bediente - службовець.

За визначенням О. Смирницького:,,Конверсія інфінітіва ? безафіксне утворення десубстантивних дієслів за допомогою зміни лише однієї парадигми без участі будь-яких словотвірних афіксів” [200, 71].

За визначенням К. Левковської: ,,Конверсія інфінітива являє собою спосіб словотворення без застосування яких-небудь спеціальних словотвірних афіксів. При конверсії основа тієї чи іншої частини мови набуває системи форм іншої частини мови, оскільки нове слово утворюється внаслідок включення ТО в іншу парадигму. Єдиним словотвірним засобом є система форм тієї частини мови, до якої належить слово що виникає” [136,98].

Нині конверсію розглядають як внутрішньорівневу трансорієнтацію мовних одиниць. Зона дії функціональної трансорієнтації може бути обмеженою тільки одним рівнем мовної системи або охоплювати декілька з них.

Прикладом функціональної трансорієнтації одиниць одного рівня може слугувати конверсія лексичних одиниць. Витоками теорії функціональної трансорієнтації лінгвальних одиниць можна вважати вчення Ш. Баллі про функціональну транспозицію елементів мови [14,136] ? одну з перших спроб вивчення структури мови, невіддільну від її функціонування.

Сутність теорії транспозиції полягає у розкритті механізму обміну функціями між одиницями мови. Було встановлено, що подібно до того, як кореневі морфеми входять до різних морфологічних структур або частин мови, так і сформовані слова входять до різних синтаксичних сполучень, із яких одні є для них визначальними і типовими, інші - менш звичними, але припустимими. Така система відношень і складає сутність функціональної транспозиції [14,131].

Функціональну транспозицію, на думку Ш. Баллі, можна подати як процес, що здійснюється на базі трьох елементів: транспоненда (вихідної форми), транспозитора (засобу транспозиції) та транпозита (результату). Такі транспозитні кроки нагадують етапи дериваційного акту, а отже і природу і, відповідно,різновид деривації нам ще належить визначити.

Дослідження явища функціональної транспозиції ґрунтувалося, головним чином, на аналізі мовних фактів лексичного рівня, хоча й наголошувалося, що охоплює вона всю мовну систему через залучення одиниць усіх рівнів у процедуру транспозиції. Ш. Баллі описував функціональну транспозицію як траспонування кореневої морфеми за допомогою словотворчих засобів у ту чи іншу частину мови, а потім створене слово могло виконувати або функції властиві його власній категорії, або ж через реалізацію у незвичному контексті функції, характерної для інших частин мови [14,130-132]. Таким чином, сутність функціональної транспозиції була фактично зведена до конверсії лексичних одиниць ? одного з різновидів транслінгвального феномену функціональної трансорієнтації мовних одиниць.

Традиційно конверсію ототожнюють із ,,транспозицією серед частин мови, коли слово з однієї частини мови транспортується в іншу частину мови” [29,20]. Але конверсія є, на нашу думку, значно складнішим процесом, ніж механічне ,,транспортування” лексичних одиниць з одного лексико-граматичного класу до іншого.

У випадку з конверсією слід говорити про функціональну трансорієнтацію лексичних одиниць, оскільки зміна частиномовних (синтаксичних і морфологічних) ознак транспонендів (вихідних форм) є лише одним із наслідків модифікації функціонально-прагматичної ,,орієнтації” вихідного слова. Функціональна трансорієнтація передбачає повне оновлення функціональної парадигми вихідної одиниці, модифікацію її семантики, зміну дистрибуції.

Складністю феномена конверсії можна пояснити і різні трактування її природи. Оскільки конверсія виявляється через частиномовну транспозицію, тривалий час її вважали граматичним явищем. З огляду на те, що і транспонендам (вихідними формами), і транспозитами (результатами) конверсійних актів є одиниці лексичного рівня, робилися спроби визначення функціональної транспозиції як лексичного явища. Дериваційна природа конверсії, спрямована на породження ,,нової”, у певному сенсі, лексеми сприяла встановленню думки про вербокреативну сутність цього явища.

Сучасні лінгвісти визначають конверсію специфічним способом словотвору, який характеризується: а) повним збереженням експонента вихідного знака,,зовнішньої форми слова” [154,120] і відсутністю лінійних словотворчих засобів; б) обов'язковою зміною синтаксичної функції вихідної лексичної одиниці; в) оновленням парадигми похідної лексичної одиниці відносно твірної; г) модифікацією семантики твірної лексеми [23,92; 154,120; 160,54; 100,40].

Віддієслівні безафіксно-похідні іменники утворюються від ТО префіксальних сильних дієслів шляхом конверсії основи інфінітива за СМ: М₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf.+SV_st.)>SN]. У межах цієї моделі виділяємо такі ММ:

1. ММ₂SN=SN:SVinf.[(Prдf._be-+SV_st-.)>SN]: be//schlagen (u, a) ? конфісковувати > der Beschlag ? конфіскація; be//sitzen (a, e) ? володіти ч-н.> der Besitz ? володіння; власність, майно; be//tragen (u, a) ? складати (суму) > der Betrag ? сума.

2. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._er-+SV_st-.)>SN)]: er//lassen (ie, a) ? віддавати (розпорядження) > der Erlaв ? указ; оподаткування; звільнення від податків; er//tragen (u, a) ? приносити дохід > der Ertrag ? дохід, прибуток; вихід (напр. продукту); er//werben (a, o) ? придбавати, заробляти > der Erwerb ? придбання, дохід, заробіток;

3. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._ver-+SV_st-.)>SN]: ver//tragen (u, a) ? укладати договір > der Vertrag ? договір, контракт; ver//laden (u, a) ? порівнювати > der Verlad ? завантаження; ver//derben (a, o) ? псувати > der Verderb ? псування (товару); ver//leihen (ie, ie) ? давати позику > der Verleih? прокат.

4. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._zer-+SV_st-.)>SN]: zer//fallen (ie, a) ? руйнуватися > der Zerfall ? розруха;

5. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._ent-+SV_st-.)>SN]: ent//fallen (ie, a) ? випадати на частку > der Entfall ? тех. брак, відходи;

6. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._eмp-+SV_st-.)>SN]: emp//fangen (i, a) ? приймати, отримувати > der Empfang ? прийом, отримання (грошей);

7. ММ₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf._miss-+SV_st-.)>SN]: miss//fallen (ie, a) ? бути неприємним > der Missfall ? неприємний випадок.

Не всі кореневі сильні дієслова, які є ТО в складі префіксальних сильних дієслів, мають віддієслівні іменники, які утворені шляхом конверсії основ інфінітива. Так, кореневі сильні дієслова gleichen, lassen не мають іменників Gleich, Laв, в той час як префіксальні дієслова vergleichen, verlassen мають з ними співвідносні іменники Vergleich, Verlaв.

Віддієслівні безафіксно-похідні іменники утворюються від ТО префіксальних слабких дієслів шляхом конверсії основи інфінітива за СМ: М₂SN=SN:SV_inf.[(Prдf.+SV_schw.)>SN]. У межах цієї моделі виділяємо такі ММ:

1. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._be-+SV_schw.)>SN]: be//richten (-te, -t) - надавати звіт > der Bericht - доповідь, звіт; be//legen (-te, -t) - оподаткувати > der Beleg - документ;

2. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._ge-+SV_schw.)>SN]: ge//wдhren (-te, -t) - надавати (напр. пільгу, кредит) > die Gewдhr - гарантія; ge//brauchen (-te, -t) - вживати (що-небудь) > der Gebrauch - вживання;

3. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._er-+SV_schw.)>SN]: er//lцsen (-te, -t) - викупати, виручати (гроші) > der Erlцs - виторг, прибуток;

4. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._ver-+SV_schw.)>SN]: ver//kaufen (-te, -t) - продавати > der Verkauf - продаж, збут (продукції); ver//brauchen (-te,-t)- вживати, витрачати > der Verbrauch - споживання; ver//kehren (-te, -t) - спілкуватися > der Verkehr - (грошовий) обіг;

5. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._zer-+SV_schw.)>SN]: zer//knallen (-te, -t) - розбивати (з тріском) > der Zerknall - вибух;

6. ММ₂SN=SN:SV_іnf.[(Prдf._miss-+SV_schw.)>SN]: miss//brauchen (-te, -t) - використовувати в злочинних цілях (ког-н., що-н.) > der Missbrauch - зловживання.

Віддієслівні безафіксно-похідні іменники утворюються від ТО префіксальних слабких дієслів шляхом конверсії ТО претериту префіксальних слабких дієслів: М₃SN=SV(Prдf.+SV_schw.): belegen (-te, -t) - покривати > der Belаg - контингент осіб; ersetzen ? заміщати > der Ersatz> компенсація.

Ця модель не характерна для слабких дієслів, зважаючи на відсутність у трьох основних формах цих дієслів аблаута. Наведені дієслова є винятком з тієї причини, що вони каузативні дієслова, утворені від сильних кореневих дієслів. Наприклад: (lіegen - lag - gelegen; legen - legte - gelegt > der Belag); (sitzen - saв - gessen; setzen - setzte - gesetzt - der Ersatz). За структурою вони співвідносяться з ТО сильного кореневого дієслова.

Віддієслівні безафіксно-похідні іменники утворюються від ТО префіксальних сильних дієслів шляхом конверсії ТО претериту за СМ: М₃SN=SN:SV_imp.[(Prдf.+SV_st.+)>SN] наприклад: ver//treiben (ie, ie) ? продавати, збувати > der Vertrieb ? продаж, збут; be//stehen (a, a) ? полягати> der Bestand ? склад; be//treiben (ie, іe) ? займатися (чим-н.) > der Betrieb ? виробництво; be//greifen (i, i) ? розуміти > der Begriff ? поняття.

Віддієслівні безафіксно-похідні іменники утворюються від ТО префіксальних сильних дієслів шляхом конверсії ТО із супутнім чергуванням кореневого голосного за СМ: М₃SN=SN:SV[(Prдf.+SV_st.+)>SN] наприклад: be//ziehen (o, o) ? закуповувати (товари) > der Bezug ? одержання (прибутку); ver//schlieвen (o, o) ? приховувати > der Verschluв ? замук; be//tragen (u, a) ? складати (суму) > der Betrug ? обман; ent//werfen (a, o) ? розробляти (напр. проект) > der Entwurf ? проект.

Утворення іменників шляхом конверсії з супутнім чергуванням кореневого голосного спостерігаємо в СР тільки тих сильних префіксальних дієслів, у складі яких кореневі сильні дієслова мають співвідносні з ними безафіксно-похідні іменники, утворені шляхом конверсії із супутнім чергуванням кореневого голосного. Наприклад: ent//werfen (a, o) ? розробляти (напр. проект) > der Entwurf ? проект.

Основи префіксальних дієслів виявили низьку активність у породженні ПО іменників внаслідок субстантивації основ інфінітива (19,5%), конверсії основ інфінітива (17,5%), конверсії основ претерита (14%).

іменник префіксальний дієслово транспозиція

Література

1. Адмони В.Г. Историко-типологическая морфология германских языков (Именные формы глагола, категория наречия, монофлексия) / В. Г. Адмони, В. Н. Ярцева // - М.: Наука, 1978. - 175 с;

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. // ? М.: Изд-во ин. лит-ры, 1955. ? 416 с;

3. Вацеба 2004 -Вацеба Р. В. Функціональна транспозиція (конверсія) як перехід вихідної частини мови у твірну частину мовлення і її можливості співвідношення / Р. В. Вацеба // Вісник Запорізького державного університету. ? Запоріжжя: ЗДУ, 2004. ? №4. ? С. 18 - 23;

4. Квеселевич 2001 - Квеселевич Д. І. Практикум з лексикології сучасної англійської мови / Д. І. Квеселевич, В. П. Сасіна. // ? Вінниця: Нова книга, 2001.? 126 с;

5. Левицький 2008 - Левицький В. В. Основи германістики / В. В. Левицький. // ? Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. ? 528 с;

6. Левковская К. А. Лексикология немецкого языка / К. А. Левковская. // - М.: Учпедгиз, 1956. ? 245 с;

7. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка / А. И. Смирницкий. // ? М.: Изд-во лит-ры на иностр. яз., 1956. ? 260 с;

8. Степанова М. Д. Валентность в синтаксисе и словообразовании немецкого языка / М. Д. Степанова. // ? М.: Высшая школа, 1983. - 256 с;

9. Willmans W. Deutsche Grammatik. Zweite Abteilung: Wortbildung / W Willmans. // ? [2.Aufl.] ? Strassburg: Verlag von Karl J. Trьbner, 1899. - 671 s.

Размещено на Allbest.ru