Когнітивно-прагматичні особливості актуалізації комунікативної ситуації кібербуллінгу (на матеріалі англомовного інтернет-дискурсу)

Під впливом подразника у потенційного агресора з'являється потреба (досягнення, агресії, домінування, приниження, самопрезентації), які можуть поєднуватися у комплекси потреб. На підставі потреб виникають мотиви, тобто мотив є усвідомленою потребою. Мотив є причиною, поштовхом для появи наміру, але має довільний характер. Мотив містить приховану ціль (ulterior object), і тому його можна визначити як неусвідомлений намір. Усвідомлення мотиву перетворює його на бажання, що має свій об'єкт (мету бажання), прагнення до якого запускає механізм інтенції, або наміру. Інтенція є результатом, метою дії мотиву, має усвідомлений, навмисний характер і постає у вигляді уявної, потенційної дії. Інтенцію слід тлумачити як планування, спрямоване на досягнення мети.

Мотиваційну базу продуцента комунікативної ситуації кібербуллінгу можна унаочнити у вигляді інваріантної когнітивної моделі, що складається за базисних пропозиціональних схем (Жаботинська С.А.):

{ХТОСЬ/ЩОСЬ^STI подразнює

[ДЕХТО1^PR є ДЕХТО1^AG] має ЩОСЬ1^ND формує ЩОСЬ1^MT усвідомлюється у ЩОСЬ1^DR трансформується у ЩОСЬ1^INT

спрямовано діє на [ДЕХТО2^RP є ДЕХТО2^VC]

в результаті ДЕХТО1^AG досягає ЩОСЬ1^GL нейтралізує ЩОСЬ1^DR задовольняє ЩОСЬ1^ND}

Умовні позначення: STI - стимул-подразник; AG - кіберагресор; ND - потреба; MT - мотив; DR - бажання; INT - інтенція; PR - продуцент висловлення; RP - реципієнт висловлення; VC - жертва кібербуллінгу; GL - мета.

На відміну від кіберагресора, інтенціональна діяльність жертви спрямована на захист. І, на даному етапі, базисна пропозиціональна схема, що відображає слот ДЕХТО2^VC має два варіативних розгалуження. В одному випадку жертва реагує пасивно, в іншому активно.

Структура слоту ДЕХТО2^VC, що відображає мотиваційну сферу жертви кібербуллінгу під час пасивної реакції, має наступний вигляд:

{[ДЕХТО2^RP є ДЕХТО2^VC] відчуває [ЩОСЬ1^DI під впливом дій ДЕХТО1^AG]

має ЩОСЬ2^ND формує ЩОСЬ2^MT усвідомлюється у ЩОСЬ2^DR трансформується у ЩОСЬ2^{INT AV}

в результаті чого ДЕХТО2^VC є ТАКИЙ^{QL PA} відчуває ЩОСЬ2^FR

Структура слоту ДЕХТО2^VC, що відображає мотиваційну сферу жертви кібербуллінгу під час активної агресивної реакції, виглядає наступним чином:

{[ДЕХТО2^RP є ДЕХТО2^VC] відчуває [ЩОСЬ2^DI під впливом дій ДЕХТО1^AG]

має [ЩОСЬ2^ND формує ЩОСЬ2^MT усвідомлюється у ЩОСЬ2^DR трансформується у ЩОСЬ2^{INT AV}]

в результаті чого ДЕХТО2^VC є ТАКИЙ2^{QL AC} відчуває ЩОСЬ2^IND

прагне досягнути [ЩОСЬ2^GL нейтралізує ЩОСЬ2^DR задовольняє ЩОСЬ2^ND]

в результаті чого [ДЕХТО2^RP є ДЕХТО2^VC] стає [ДЕХТО1^PR є ДЕХТО1^AG]}.

Умовні позначення: AG - кіберагресор; VC - жертва кібербуллінгу; ND - потреба; MT - мотив; DR - бажання; INT - інтенція; AV - уникання; PR - продуцент висловлення; RP - реципієнт висловлення; QL - якість; PA - пасивний; AC - активний; FR - фрустрація; DI - образа гідності; IND - обурення; GL - мета.

Структуру вузла Дії Учасників можна унаочнити у наступній схемі:

{[ДЕХТО1^PR є ДЕХТО1^AG]

діє через ХТОСЬ/ЩОСЬ^STI ТАМ^FL [ДЕ^{CYB EN} ДЕ^FO за допомогою ЧОГО^INS] ТОДІ^TM [ТОДІ^{SY TM}/ ТОДІ^{AS TM}] ТАК1^STR [визначається через ЩОСЬ1^GL локалізується у ТАК1^TC спрямовано на вирішення ЩОСЬ1^OBJ за допомогою ЧОГОСЬ1^{COM INS}] на [ДЕХТО2^RP є ДЕХТО2^VC]

в результаті чого ДЕХТО2^VC має ЩОСЬ2 ^DI діє ТАК2^STR}

Умовні позначення: AG - кіберагресор; VC - жертва кібербуллінгу; STI - стимул-подразник; FL - сфера висловлення; CYB EN - кіберсередовище; FO - формат Інтернет-дискурсу; INS - інструмент (технічний засіб); TM - час; SY TM - синхронний хронотоп; AS TM - асинхронний хронотоп; STR - стратегія; GL - мета; TC - тактика; OBJ - локальна ціль (завдання) COM INS - вербальні та невербальні засоби; DI - образа гідності.

Конкретної ситуації кібербуллінгу не існує у чистому вигляді, оскільки він є набором абстрагованих правил і принципів, що знаходять своє втілення в актуалізації його конкретних видів. Натомість існують конкретні комунікативні епізоди флеймінгу, троллінгу, кіберпереслідування тощо. Комунікативна взаємодія учасників представлено концептуальними метафорами CYBERHARASSMENT IS HUNTING, FLAMING IS WAR, TROLLING IS PROVOCATION.

Найбільш поширеними комунікативними форматами в Інтернет-дискурсі виявилися соціальні мережі, електронна пошта, форум (конференція, дискусійна група), чат, сайти електронних видань, блог, персональний веб-сайт, гра онлайн. Явище кібербуллінгу як правило актуалізується у форматах форуму, електронного видання, чату, блогу та соціальної мережи.

Конфліктна ситуація кібербуллінгу актуалізуєтеся у двох площинах - когнітивній та дискурсивній. З одного боку конфлікт - це зіткнення та протидія двох концептуальних систем - агресора й жертви, протиставлення їх інтересів і потреб. З іншого боку, конфлікт реалізується у комунікативному середовищі за допомогою вербальних та невербальних засобів. Інтерпретація дискурсивних епізодів дозволяє покроково встановити принципи комунікативної взаємодії учасників дискурсу у зворотному порядку: від комунікативних засобів реалізації до потреб, які стимулюють когнітивну, а, згодом, і комунікативно-дискурсивну діяльність. Внаслідок цього, доречним видається аналіз конкретних фрагментів дискурсу, що актуалізують комунікативну ситуацію кібербуллінгу, для встановлення тактико-стратегічного комплексу суб'єктів дискурсу, яким і визначається їх мовленнєва поведінка.

Прикладом цього може слугувати когнітивно-прагматичний аналіз фрагменту флеймінгу між прихильниками комп'ютерів сумісних з операційними системами Macintosh та Windows. Приводом для суперечки слугувало алегоричне зображення вищезазначеного обладнання у вигляді персонажів повнометражного мультфільму Wall-E. Перші пости коментують доречність аналогії Windows з Wall-E а Macintosh з Eve. У мультфільмі Wall-E постає як застарілий, але успішно функціонуючий робот, що має розвинену особистість і власні переживання. Eve є представником роботів нового покоління з сучасним дизайном і комплексом неймовірних технологічних можливостей, але, водночас, позбавлена особистості. Wall-E є антропоцентричним персонажем, тобто більше нагадує людину, тоді як у персонажі Eve окреслюється робот-виконавець.

Користувач wookie_x погоджується зі схожістю концепції персонажів до відповідних комп'ютерів та оперативних систем: Sooooo, the PC is ugly but known for having a personality, and the Mac is slick looking, but generic. Yeah, makes sense. Задля оцінки зовнішніх характеристик використовуються означення ugly, що контекстуально реалізують семи “поганий”, “незграбний”, “зовнішньо непривабливий”, “недоліки”. Далі, Mackintosh та Windows позиціонуються як об'єкти поклоніння, полярні світогляди, що реалізується апеляцією до концепту БОГ (tardex: …WHERE IS YOUR GOD NOW?!).

Напруга зростає з появою репліки користувача teezy-weezy: PCs have personality? Get outside much? Фрагмент Get outside much? є непрямим інвективним мовленнєвим актом з експлікатурою HOW OFTEN DO YOU GO OUT? та імплікатурою YOU GOT CRAZY, що робить репліку PCs have personality? іронічною. Відповідно, можна ідентифікувати користувача як прихильника Mackintosh технологій, який використовує тактику пониження статусу, намагаючись зруйнувати аргумент на користь Windows.

Справжня конфронтація розпочинається з заяви користувача pjh3000: BULLSHIT!!! We all know that both macs and PCs are exactly the same now. The only difference is one has an obscure OS used by elitist faggots, and the other has a mainstream and popular OS called Windows, used (at least in part) by 99% of the computing public. Sure, Windows won't make you suck other men's cocks, but it will actually run all the popular software and games out there. Помітно зростаюча перевага характеристик Mackintosh над Windows нейтралізується за допомогою експресивної одиниці BULLSHIT!!!, що виконує функцію привертання уваги та спрямована на апеляцію до здорового глузду з імплікацією IT IS NOT TRUE! WAKE UP!

У реченні We all know that both macs and PCs are exactly the same now реалізується тактика подання інформації у вигляді аксіоми, загальновідомого факту, що не потребує доказів. Використання займенника we поряд із квантифікатором all спрямовано на подання власної думки у вигляді безапеляційної точки зору усієї спільноти. До того ж we all має здатність категорично нейтралізувати опозицію свої : : чужі та підкреслювати апріорність поданої інформації, виключає прецедент суперечки. Відповідно, імплікатура має вигляд THERE IS NO NEED TO PROVE THAT… .

Реакцією на іронічну репліку-гіперболу користувача teezy-weezy (PCs have personality? Get outside much?) є персоніфікована гіпербола-табу Windows won't make you suck other men's cocks, but it will actually run all the popular software and games out there з імплікатурою PERSONALITY IS A METAPHOR. WINDOWS IS NOT SURE TO BE A PERSON PROPER BUT UNLIKE MACKINTOSH, THIS OS IS MORE USER-FRIENDLY, FEASIBLE, AND FLEXIBLE.

Звісно, такий агресивний комунікативний хід набуває відповідного перлокутивного ефекту і змушує прихильників Mackintosh негайно реагувати. У відповідь, користувач stephen-s використовує тактику демонстрації невразливості (“мені не боляче”) та тактику пониження статусу (“ви усі примітивні як і ваше обладнання”). Тактика демонстрації невразливості реалізується через активізацію концептуальної метафори СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА та ОБРАЗА - ЦЕ ЗБРОЯ, яка у свою чергу актуалізується у видовій концептуальній схемі НЕЕФЕКТИВНА ОБРАЗА - ЦЕ ПОГАНА ЗБРОЯ, ЩО НЕ ЗАВДАЄ ШКОДИ: Get back to me when you can come up with a more original insult than “elitist faggots”… it's as original and fresh as your OS. What, do you guys have some sort of newsletter that tells you all to use the same tired insults?

Стратегічно-комунікативні параметри відповідної ситуації мають конфліктний характер, оскільки кібербуллінг визначається як конфліктна взаємодія, як актуалізація агресивної поведінки в кіберпросторі. Комунікативна ситуація кібербуллінгу актуалізується нормативними та/або ненормативними інвективними одиницями, лексико-фразеологічними засобами з негативною оцінкою та інтенсифікаторами. Спостерігається висока частотність вживання займенника you, наказового способу дієслова, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій. До основних конфронтаційних стратегій кібербуллінгу належать стратегії дискримінації та дискредитації, що актуалізуються у тактиках пониження статусу, протиставлення, демонстрації досвіду, логічної та емоційної аргументації, образи, звинувачення, навішування ярликів. Зазначений тактико-стратегічний комплекс характеризує поведінку обох сторін дискурсу кібербуллінгу.

Висновки

Кібербуллінг є інтенціональною, спланованою агресивною поведінкою, збоку особи або групи осіб, у результаті якої жертва зазнає моральної та психологічної шкоди. Кібербуллінг актуалізується у кіберпросторі, який є сприятливим середовищем для дій агресора. Основними видами кібербуллінгу є флеймінг (перепалка), троллінг (провокативне підбурювання), кібердомагання (кіберхарасмент), кіберпереслідування (кіберсталкінг), наклеп (дискредитація), персонація, публічне викриття, виключення (кіберостракізм), хеппі слеппінг.

Головними ознаками Інтернет-тексту є інтертекстуальність і гіпертекстуальність. Гіпертекстуальність тлумачиться як ознака комунікації, що відображає особливу форму організації тексту та визначається нелінійним розташуванням і сприйняттям інформації. Інтертекстуальність є текстовою категорією, а інтердискурсивність - когнітивною, що відображає активну взаємодію різних знань і когнітивних процесів.

Інтернет-дискурс тлумачиться як процес і результат віртуальної мисленнєво-комунікативної діяльності (віртуальний дискурс) у всесвітній мережі Інтернет (мережевий дискурс) за допомогою різноманітних електронних засобів (комп'ютерний та електронний дискурси) і має вербальне та невербальне вираження. Найбільш поширеними комунікативними форматами в кіберпросторі є соціальні мережи, електронна пошта, форум (конференція, дискусійна група), чат, сайти електронних видань (ЗМІ), блог, персональний веб-сайт і гра онлайн. Явище кібербуллінгу найчастіше актуалізується у форматі форуму, чату, блогу, електронного видання та соціальної мережи.

До засобів актуалізації кібербуллінгу належать лексико-фразеологічні одиниці з негативною оцінкою, інтенсифікатори, нормативні та/або ненормативні інвективні одиниці, що об'єктивують стан агресії, висока частотність вживання займенника you, наказового способу дієслова, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій. Регулятивний взаємовплив у дискурсі кібербуллінгу постає як конфліктна взаємодія опонентів, що актуалізується у вигляді покрокових вербальних реплік-висловлювань, які можуть містити знаки інших семіотичних систем (піктограми, фото, відео та аудіо).

Рольова диференціація суб'єктів комунікативної ситуації кібербуллінгу та характер комунікативної взаємодії між ними актуалізує базові концептуальні метафори FLAMING IS WAR, CYBERHARASSMENT IS HUNTING, TROLLING IS PROVOCATION. До засобів реалізації кібербуллінгу належать лексико-фразеологічні засоби з негативною оцінкою, інтенсифікатори, нормативні та ненормативні інвективні одиниці, що об'єктивують стан агресії. Досліджуване явище також характеризується високою частотністю вживання займенника you, наказового способу дієслова, прецедентних феноменів, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій.

Головними стратегіями кібербуллінгу є дискримінація та дискредитація, які локалізуються у тактиках пониження статусу, протиставлення, демонстрації досвіду, логічної та емоційної аргументації, образи, звинувачення, навішування ярликів. Зазначений тактико-стратегічний комплекс характеризує поведінку обох сторін дискурсу кібербуллінгу.

Основні положення дисертації висвітлено в публікаціях автора

1. Дайнека Н. М. Аспекти дослідження феномену кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць. - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. - Вип.55. - С.79-83.

2. Дайнека Н. М. Інтердискурсивність кіберпростору як онтологічна передумова для актуалізації кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць. - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. - Вип.62. - С.109-112.

3. Дайнека Н. М. Кібербуллінг як актуалізація конфліктного Інтернет-дискурсу / Надія Миколаївна Дайнека // The Tenth European Conference of Languages, Literature and Linguistics ? “East West” Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH. - Vienna, 2016. - № 114. - Р. 30?35.

4. Дайнека Н. М. Кібербуллінг: онтологічні ознаки та типологія / Надія Миколаївна Дайнека // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : науковий журнал. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. ? Вип. 4 (70). ? С. 233?239.

5. Дайнека Н. М. Кіберфлемінг як вид інвективної комунікації в електронному просторі / Надія Миколаївна Дайнека // Science and Education a New Dimension. Philology. ? III(16). ? Issue: 62. ? Budapest, 2015. ? Р. 41?46.

6. Дайнека Н. М. Підходи до вивчення явища кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Житомирський державний університет імені Івана Франка, Навчально-науковий інститут іноземної філології.Тези доповідей всеукраїнської наукової конференції пам'яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935-2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». ? Житомир, 2014. ? С. 27?30.

7. Дайнека Н. М. Функціонально-прагматичні особливості реалізації комунікативної ситуації кіберфлемінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Національний авіаційний університет. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів : методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей». ? Київ, 2014. ? С. 394?398.

8. Дайнека Н. М. Особливості кібербуллінгу як фрагменту англомовного конфліктного Інтернет-дискурсу / Надія Миколаївна Дайнека // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: збірник наукових праць. ? Одеса: Видавництво Міжнародного гуманітарного університету, 2016. - Вип.24, Том 2. - С. 21-23.

9. Дайнека Н. М. Інтертекстуальність інтернет-текстів як категорія текстуальної відкритості та діалогічності / Надія Миколаївна Дайнека // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація» ? Херсон: Видавництво Херсонського державного університету, 2016. - Вип. 6. - С. 59-63.

Размещено на Allbest.ru