Особливості відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах

Функція забезпечення семантичних зв'язків та когерентності тексту реалізується за допомогою гри слів на основі полісемії та антонімії без повтору компонентів. Така гра слів часто втрачається ще на етапі прочитання тексту. Окрім того, структурно-семантичні відмінності між англійською та українською мовами у багатьох випадках не дозволяють відтворити усі семантичні пласти оригіналу. Це призводить до зменшення кількості самої гри слів і, як наслідок, - спрощення образності твору.

Гра слів, яка вживається у функції побудови діалогів, характеризується високим ступенем ідентифікації у тексті оригіналу завдяки гумористичності та розгорненості, що виявляється у повторі лексем, які кожен з персонажів прочитує по-своєму, таким чином скеровуючи розвиток діалогу. У трагедії вона використовується задля послаблення драматично напружених сцен комедійними епізодами. Від її успішного відтворення залежить когерентність діалогів, а саме: чи репліки героїв логічно йдуть одна за одною, чи їхню зв'язність порушено через втрату одного чи більше значень або й цілої гри слів. Саме це змушує перекладачів ретельніше підходити до її збереження у цільовому тексті. Звідси - більша кількість відтворених прикладів цього стилістичного засобу. Вилучення гри слів у перекладі призводить до спрощення структури, порушення семантичних зв'язків у межах діалогу, втрати частини інформації, закладеної у ній.

Характерною для трагедії та історичної хроніки є монологічна гра слів, яка головно зустрічається у серйозних поетичних сценах, але наявна також у прозових гумористичних висловлюваннях героїв неблагородного походження у “Henry IV”. Часто вона вертикальна і будується на полісемії чи омонімії без повторення компонентів, що підвищує її неперекладність. Однак, як показує аналіз, горизонтальна і легковпізнавана в оригіналі гра слів може також перетворюватися у справжню перешкоду для перекладачів. Більшість зразків монологічної гри слів - негумористичні, що створює додаткові труднощі для її збереження у перекладі, адже серйозна гра слів - радше ознака Шекспірових текстів і нехарактерна для творів ХХ-ХХІ століть. Вона найчастіше обмежена мікроконтекстом одного монологу і суттєво не впливає на побудову подальших висловлювань, а тому за кількістю відтворення значно поступається діалогічній грі слів.

Маскувальна функція поєднується з гумористичною та діалогічною функціями. Гра слів будується на різних основах і створює два семантичні пласти, а тому текст можна прочитати на абсолютно нейтральному, денотативному, поверхневому рівні та глибинному, прихованому, який містить непристойні конотації. Відтворення цього стилістичного засобу залежить не тільки від чинників, які загалом впливають на збереження гри слів у цільовому тексті, наприклад, її ідентифікації, лексико-семантичної основи та інших, а й від мовних норм, літературних традицій, ролі перекладу у полісистемі та ставлення до неї перекладачів. Аналіз засвідчує, що українські перекладачі загалом пом'якшують інтимний підтекст гри слів оригіналу, а інколи навіть вилучають частину тексту з цим зворотом. Гру слів у маскувальній функції відтворено за допомогою чотирьох способів: гра слів>не-гра слів, гра слів>гра слів, гра слів>редакторська техніка, гра слів>відсутність перекладу.

Відтворення Шекспірової гри слів залежить від низки чинників. Найголовнішими серед об'єктивних чинників є лексико-семантична основа, вид, функції гри слів, поширеність вживання та популярність певних видів гри слів на конкретному часовому етапі. Водночас відтворення гри слів значною мірою залежить від суб'єктивних чинників: таланту перекладача, його майстерності та сміливості відступати від оригіналу задля її побудови. Гра слів вимагає творчого ставлення перекладача у кожному конкретному випадку. Можемо стверджувати про еволюцію у відтворенні Шекспірової гри слів упродовж ХХ-ХХІ століть. Проте спостерігаємо, що інколи слабші переклади виходили після талановитіших, які містили не лише більшу кількість, а й цікавіші зразки перекладацьких знахідок щодо відтворення гри слів. Так, після винахідливих Кулішевих розв'язок заплутаних проблем гри слів з'являється переклад А. Гозенпуда, де ступінь відтворення гри слів нижчий.

Зважаючи на значну кількість невідтвореної гри слів, проаналізовані переклади - нерівнозначні оригіналам, що відкриває можливості для подальшої множинності інтерпретацій. Це також ставить нові завдання перед теоретиками та істориками художнього перекладу - глибше вивчити Шекспірову гру слів як перекладознавчу категорію та активізувати критику перекладів творів В. Шекспіра. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні інших українських перекладів творів В. Шекспіра, зіставленні перекладацьких стратегій відтворення гри слів у цільовому тексті, що дозволить поглибити методологію досліджень у сучасному шекспірознавстві та історії українського художнього перекладу.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях автора

1. Олексин О.З. Шекспірів каламбур та його відтворення у перекладі (на матеріалі комедій В. Шекспіра та їхніх українських перекладів) / О.З. Олексин // Філологічні студії. - Луцьк, 2007. - № 1-2 (39-40). - С. 37-42.

2. ОлексинО.З. Гра слів як перекладознавча проблема (на матеріалі Шекспірової драми “Макбет” та її українських інтерпретацій) / О.З.Олексин // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. Мовознавство. - 2009. - № 6. - С. 444-448.

3. Олексин О.З. Відтворення лексико-семантичного поля “любов”, вербалізованого за допомогою гри слів, в українських перекладах трагедії В. Шекспіра “Ромео та Джульєтта” / О.З. Олексин // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. Мовознавство. - 2010. - № 9. - С. 294-297.

4. Олексин О. Ідентифікація гри слів у творах Вільяма Шекспіра: перекладознавчий аспект / О. Олексин // Мандрівець. Всеукраїнський науковий журнал. - 2012. - № 4 (100). - С. 71-73.

5. Олексин О.З. Особливості відтворення Шекспірової гри слів у перекладах Ірини Стешенко / О.З. Олексин // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. Мовознавство. - 2013. - № 17 (266). - С. 165-170.

6. Олексин О.З. Особливості відтворення діалогічної гри слів у комедії В. Шекспіра “The Taming of the Shrew” українською мовою / О.З. Олексин // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологічна” : збірник наукових праць. - Острог: Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2014. - Вип. 45. - С. 289-291.

7. Олексин О. Відтворення гри слів у мовленні персонажів в українських перекладах трагедії Вільяма Шекспіра “Romeo and Juliet” / О. Олексин // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 2014. - Вип.127 (Част. 2). - С.269-275.

8. Олексин О.З. Зіставлення основ Шекспірової гри слів в оригіналі та українських перекладах / О.З.Олексин // Science and Education a New Dimension. Philology, IV (20). - Budapest, 2016. - Issue 85. - P. 47-50.

9. ОлексинО.З. Особливості перекладу Шекспірових каламбурів (на матеріалі українських перекладів комедії “The Taming of the Shrew”) / О.З.Олексин // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 року, м. Хмельницький. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 165-167.

10. Олексин О.З. Шекспірова гра слів у перекладах П. Куліша: зіставлення рукописних та редагованих І.Франком текстів / О.З. Олексин // Молодий вчений. - 2016. - № 4 (31). - С. 406-409.

11. Олексин О.З. Проблемы переводческой идентификации игры слов в произведениях У.Шекспира / О.З. Олексин // Актуальные вопросы переводоведения и практики перевода. Международный сборник научных статей. Выпуск 4. - Н. Новгород: Бюро переводов “Альба”, 2014. - С. 155-163.

12. Олексин О.З. Відтворення функцій каламбурів в українських перекладах комедій В.Шекспіра / О.З. Олексин // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції “Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу”. - Харків: НТМТ, 2007. - С. 96-97.

Размещено на Allbest.ru