Пейзажний образ в австралійській поезії XX століття: лінгвокогнітивний та лінгвосинергетичний аспекти

Наступним атрактором, що знаходиться в зоні слабкої позиції і окреслює гармонійний центр, постає словесний поетичний образ "The silver temples of Ceres" - "сріблясті храми Церери". Згорнуту інформацію, яка міститься в міфологемі Церера, вилучаємо за допомогою лінгвисинергетичної операції рекурсії, тобто взаєморозкладання смислів, що містяться у власній назві, та лінгвокогнітивної операції наративного мапування й процедури інтертекстуалізації. Відомо, що Церера - це римська богиня родючості та хліборобства, яка в пошуках своєї доньки забула про людство, яке страждало від голоду. Храми, які будувалися для Церери, мали низький дах куполоподібної форми, широкі дерев'яні колони та просторі внутрішні зали (Cassell's Dictionary of Classical Mythology). З часом храми використовувалися для збереження зерна. Знання про міфологічний образ проектуються на попередні та наступні словесні поетичні образи, синтаксично об'єднані підрядним зв'язком та шляхом конструктивного мапування. У такий спосіб небо постає куполоподібним дахом для рівнини, що є родючою та зберігає врожай, як храм Церери, а бункери - це колони, які підтримують дах храму. Основний смисл аналізованого віршу концентрується в ГЦ, де кульмінація припадає на прикметники brown, green, blond, які експлікують прагнення поета побачити родючість регіона Віммери, коли зорані борозни (brown) зазеленіють першими паростками (green) і дозріє врожай (blond). Атрактори as mortal as men, fits like a silver lid, які займають сильні позиції в аналізованому поетичному тексті, породжують новий смисл, а саме: лише наполеглива праця та спільна взаємодія людини і природи здатні відродити посушливі землі.

У четвертому розділі "Типологія пейзажних образів в австралійському поетичному тексті ХХ ст." через класифікацію пейзажних образів на основі концептуального аналізу розкрито особливості етнокультурного сприйняття природи. В пейзажному образі реалізуються основні принципи світобудови, а саме: космологічний, антропоцентричний та антропокосмічний, які репрезентують ступінь інтерналізації та екстерналізації природи людиною.

Космологічними визначаємо пейзажні образи, в яких відображається міфопоетична картина світу австралійської лінгвокультурної спільноти, тобто відтворюються первісні, архаїчні уявлення про природу як живу істоту. Космологічний пейзажний образ структуровано архетипними та стереотипними словесними поетичними образами, сформованими на основі синкретичного (космологічного за В.М. Топоровим), асоціативного та аналогового поетичного мислення. Центральними концептами, у термінах яких осмислюються інші концепти, постають ПРИРОДА, ГАРМОНІЯ, ЦИКЛ, ВІЧНІСТЬ.

Для космологічних пейзажних образів характерним є осмислення навколишнього світу через природні явища та об'єкти, яке увиразнюється у лінгвокогнітивних механізмах формування словесних поетичних образів, а саме в операціях аналогового мапування. Наприклад, у словесному образі: "linchen pours from the boughs like a green arrested waterfall" (M. O'Connor), - за допомогою прямого мапування онтологічно споріднених властивостей сутностей царин джерела waterfall і мети linchen відтворюється образ дерева, вкритого зеленим лишайником, що спускається по його стовбуру як застиглий водоспад.

Релятивне мапування сутностей царин словесного поетичного образу постає домінантним механізмом формування пейзажного образу. Основним принципом відображення образної картини світу встановлено антропоморфізм, де людина (мікрокосм) і природа (макрокосм) постають як невід'ємні сутності. Мапування ознак людини на природу відбувається на основі зіставлення за ознаками дії та руху, тобто ґрунтується на принципі психологічного паралелізму (О.М. Веселовський), який відтворюється через релятивне й синестезійне мапування сутностей царин словесного поетичного образу. У словесному поетичному образі: "Such thickets Earth draws round like a shawl to keep out heat and chill" (M. O'Connor), - простежується релятивне мапування шляхом проектування аналогічних дій з однієї царини на іншу, тобто вкриття Землі зеленими хащами порівнюється із одягненням людиною шалі.

Пейзажний образ визначаємо антропоцентричним, якщо переважна більшість концептів осмислюється у термінах концепту ЛЮДИНА. Антропоцентричний пейзажний образ формується за рахунок розширення й перегляду конвенційних концептуальних структур, які відтворюють географічний, економічний, соціальний, метеорологічний, культурний та духовний простори, шляхом ситуативного та конструктивно-творчого мапувань і різних лінгвокогнітивних операцій. Осягнення суті буття і законів природи відбувається крізь матеріальні речі, де людина постає креативною діючою істотою. Згідно з концептуальними схемами, зафіксованими у культурній моделі ВЕЛИКИЙ ЛАЦЮГ БУТТЯ (G. Lakoff, M. Turner), розуміння суспільства як форми буття людини метафорично осмислюється у термінах форм буття сутностей нижчих за ієрархічною шкалою.

У словесному поетичному образі: "Long greening waves cash themselves, foam change / sliding into Ocean's pocket" (L. Murray), - шляхом ситуативного мапування, проектування ситуації грошового обігу в суспільстві на опис хвилювання океану, та субститутивного мапування, де океан (Ocean) метонімічно осмислюється як банк, зелені хвилі (greening waves) як долари, піна (foam) як монети, і у такий спосіб розкриваються капіталістичні відношення у суспільстві. Якщо в космологічному пейзажному образі пляж та узбережжя - це місце для роздумів, межа стихій, в антропоцентричному пляж постає місцем буття та побуту. У підґрунті такого образу лежить концептуальна метафора ЖИТТЯ Є НЕСКІНЧЕННИЙ КОЛООБІГ ГРОШЕЙ. Образ пляжу втрачає ознаку місця одвічного блаженства і стає місцем, де гинуть людські мрії про рай.

Пейзажний образ як антропоцентричний, так і антропокосмічний постає як сплетення концептуальних метафоричних і метонімічних схем, що веде до формування образу-метаболи й образу-параболи з ризомним переплетенням.

В антропокосмічному пейзажному образі шляхом прямого та непрямого напряму мапувань сутностей царин ідіотипних і кенотипних словесних поетичних образів відтворюється фізіологічна взаємодія з природою, людські почуття перемежовуються й змішуються з екологічними процесами та феноменами. Концептуальні референти СВІТ, ПРИРОДА, ЖИТТЯ осмислюються через концептуальні кореляти КОСМОС, ГАРМОНІЯ, ДУХОВНІ й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЦІННОСТІ, АРТЕФАКТИ. У словесному поетичному образі: "Elsewhere the bio-sphere / is paper-thin, a waxed green blade thrust out / into the solar glare. Here / it's a hundred feet of fertile greening gloom" (M. O'Connor), - за допомогою атрибутивного мапування концепт ЖИТТЯ осмислюється через концепти АРТЕФАКТИ та ПРИРОДА. Якості й ознаки властиві номінативним одиницям paper-thin, waxed green blade проектуються на споріднені ознаки концепту ЖИТТЯ, об'єктивовані номінативними одиницями bio-sphere і fertile greening gloom.

В антропокосмічному пейзажному образі злиття людини з природою, відчуття космічної енергії та гармонії відбувається через мистецтво, танок, музику, яка створена людиною, космічну музику й музику природи. Музика стає провідником і єднальною ланкою між природою, людиною та космосом. У словесному поетичному образі краса побаченого краєвиду, який поглинає темрява, зображується через образи серця й музики: "The heart holds, as remembered music, / a landscape grown too dark to see" (G. Harwood), - шляхом аналогового мапування властивостей ритму музики на споріднені властивості серця. Так, відтворюється пейзажний образ, який змушує битися серце у музичному ритмі, назавжди закарбовуючи красу.

ВИСНОВКИ

З позицій лінгвокогнітивного підходу пейзажний образ розуміємо як тривимірний конструкт, що інкорпорує передконцептуальну, концептуальну і вербальну площини. У рамках лінгвосинергетичного підходу пейзажний образ тлумачимо як синергійне утворення, побудоване на тріаді людина (автор/читач - раціо) - природа (емоціо) - креативна діяльність (інтуіціо), кожен з елементів якої є її рівноправним членом і бере участь у вирішені протиріч між двома іншими, забезпечуючи цілісність пейзажного образу.

Запропонований інтегрований підхід до дослідження лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів творення пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття уможливив окреслення кола етноархетипів, що становлять підґрунтя пейзажного образу, реконструкцію складників змістової структури етноконцептів, які реалізуються в різних видах пейзажних образів (руристичних, урбаністичних), виокремлення фонографічних, лексичних і синтаксичних засобів творення пейзажного образу, вилучення етнокультурних смислів, актуалізованих пейзажним образом в австралійській поезії ХХ століття й розкриття етнокультурних особливостей концептуалізації навколишнього світу.

В онтологічному ключі пейзажний образ розглянуто на тлі змін уявлень людини про природу та місце її у Всесвіті, що супроводжуються зміною типів художньої свідомості й видів поетичного мислення, які детермінують, у свою чергу, форму, значення і функції пейзажного образу в поетичному тексті. Гносеологічні властивості пейзажного образу досліджено у зв'язку з його здатністю втілювати асоціативно-символічні смисли, які перетворюють його у засіб вираження почуттів і переживань, призму, крізь яку осмислюється навколишній світ і вибудовується ставлення до нього.

Передконцептуальна площина є ядром пейзажного образу, в якій втілені первісні знання й уявлення австралійської спільноти про першоелементи буття, про природу, викликані її емоційним досвідом. Доведено, що у підґрунті руристичного й урбаністичного пейзажних образів лежать різні архетипи та етноархетипи. Концептуальна площина пейзажного образу формується системною взаємодією етноконцептів BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOUSE, складники яких реалізуються в руристичному й урбаністичному пейзажних образах. Вербальне втілення складників передконцептуальної і концептуальної площин відбувається через реалізацію лінгвостилістичних засобів фонографічного, лексичного й синтаксичного рівнів, що актуалізуються у тексті за допомогою лінгвокогнітивних операцій та процедур і завдяки лінгвосинергетичних процесам, які становлять комплексний механізм формування пейзажного образу. Етнокультурні особливості концептуалізації навколишнього світу, а саме природи, виявлено через типологію пейзажних образів, серед яких виокремлюємо космологічні, антропоцентричні й антропокосмічні.

Подальші перспективи дослідження передбачають вивчення функціонування пейзажного образу в американських, ірландських та австралійських баладах, виявлення індивідуально-авторської специфіки репрезентації пейзажного образу в окремих поетів та письменників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Свірідова Ю. О. Семантико-когнітивні та культурологічні аспекти поетики пейзажу в австралійській поезії ХХ ст. / Ю. О. Свірідова // Науковий вісник Херсонського державного університету: Серія "Лінгвістика". - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - Вип. 5. - С. 353-359.

2. Свірідова Ю. О. Пейзаж чи геопоетичний образ: досвід лінгвокогнітивного аналізу (на матеріалі австралійської поезії ХХ ст.) / Ю. О. Свірідова // Наука і сучасність. Сер. Педагогіка. Філологія: зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Т. 59. - С. 229-236.

3. Свірідова Ю. О. Поетика пейзажу в історичній ретроспективі / Ю. О. Свірідова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : [зб. наук. праць / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка]. - К.: Логос, 2007. - Вип. 12. - С. 363-369.

4. Свірідова Ю. О. Іконічний спосіб зображення пейзажу в австралійській поезії ХХ ст. / Ю. О. Свірідова // Наукові записки. Серія Філологічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75 (3). - С. 102-105.

5. Свірідова Ю. О. Фонографічні засоби створення пейзажу в австралійській поезії ХХ століття / Ю. О. Свірідова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Вип. 42. - С. 216-220.

6. Свиридова Ю. А. Композиция пейзажа в поэтическом тексте (на материале австралийской поэзии ХХ столетия) / Ю. А. Свиридова // Научная дискуссия: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии. - Москва: Изд. "Международный центр науки и образования", 2013. - Вип. 7(14). - С. 47-54. - ISSN 2309-1924

7. Свірідова Ю. О. Опис природи і пейзаж: критерії розрізнення (на матеріалі австралійської поезії ХХ ст.) / Ю. О. Свірідова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - Вип. 2 (74). - С. 227-232.

8. Свірідова Ю. О. Методика аналізу поетики пейзажу в австралійських віршованих текстах ХХ століття / Ю. О. Свірідова // Науковий вісник Херсонського державного університету: Серія "Лінгвістика". - Херсон: Вид-во ХДУ, 2015. - Вип. 23. - С. 128-134.

9. Свірідова Ю. О. Передконцептуальна основа формування пейзажу в австралійській поезії ХХ століття / Ю. О. Свірідова // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали VI Міжвузівської конференції молодих учених( м. Донецьк, 28-29 січня, 2008 р.). - Донецький національний університет, 2008. - Т.2. - С. 69-72.

АНОТАЦІЯ

Свірідова Ю.О. Пейзажний образ в австралійській поезії ХХ століття: лінгвокогнітивний та лінгвосинергетичний аспекти. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2015.

У реферованій роботі виявлено лінгвокогнітивні та лінгвосинергетичні властивості пейзажного образу в австралійських поетичних текстах ХХ століття. Запропонований інтегрований підхід до дослідження лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів творення пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття уможливив окреслення кола етноархетипів, що становлять підґрунтя пейзажного образу, реконструкцію складників змістової структури етноконцептів, що реалізуються в різних видах пейзажних образів (урбаністичних, руристичних), виокремлення фонографічних, лексичних й синтаксичних засобів творення пейзажного образу, вилучення етнокультурних смислів, актуалізованих пейзажним образом в австралійській поезії ХХ століття й розкриття етнокультурних особливостей концептуалізації навколишнього світу.

З'ясовано, передконцептуальна площина пейзажного образу виражає глибинний смисл, імплікує емоціогенні передзнання, що репрезентують первісні реакції та уявлення людини про природу, які активуються когнітивним позасвідомим - архетипами й етноархетипами. Доведено, що в підґрунті руристичних та урбаністичних пейзажних образів лежать різні архетипи, осмислення яких приводить до матеріального формування передконцептуальної площини. Трансвимірний перехід забезпечує зміну структур мислення - від позасвідомих (архетипів) до свідомих (концептів) і подальшої вербалізації їхніх концептуальних ознак.

Описано концептуальну площину пейзажного образу, в якій відображаються особливості етнокультурної картини світу й індивідуально-авторське світобачення, що втілено в руристичному й урбаністичному пейзажних образах через складники етноконцептів BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOSE, реконструйованих в австралійських поетичних текстах ХХ століття.

Установлено, що в австралійських поетичних текстах ХХ століття пейзажний образ розгортається за допомогою різнорівневих лінгвостилістичних засобів, які формують пейзажний образ і вибудовують тривимірність простору шляхом лінгвокогнітивних та лінгвосинергетичних операцій і процедур.

Залежно від напряму мапування, виду мапування, принципу відображення й осмислення образної картину світу виділено космологічні, антропоцентричні та антропокосмічні пейзажні образи, які відображають етнокультурні особливості концептуалізації навколишнього світу, а саме природи.

Ключові слова: пейзажний образ, лінгвокогнітивні та лінгвосинергетичні механізми, передконцептуальна, концептуальна й вербальна площини, етноархетип, етноконцепт, біфуркація, трансвимірність.

АННОТАЦИЯ

Свиридова Ю.А. Пейзажный образ в австралийской поэзии ХХ столетия: лингвокогнитивный и лингвосинергетический аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Херсон, 2015.

В реферируемой работе на основе интегрированного подхода и комплексной методики исследования пейзажного образа в австралийской поэзии ХХ столетия выявлено его лингвокогнитивные и лингвосинергетические свойства. Пейзажный образ трактуем как лингвокогнитивный и синергетический конструкт, результат лингвокреативной и интерпретативной деятельности автора и читателя, суть которой объясняется через раскрытие механизмов создания этого образа, путём выявления лингвокогнитивных и лингвосинергетических операций и процедур его формирования.

С позиций лингвокогнитивного подхода пейзажный образ рассматриваем как трёхмерный лингвокогнитивный конструкт, инкорпорирующий доконцептуальную, концептуальную и вербальную ипостаси. В рамках лингвосинергетического подхода пейзажный образ определяем как cинергийное образование, целостность которого обеспечивается взаимодействием трёх элементов внутри триады - человек (автор/читатель - рацио) - природа (емоцио) - креативная деятельность (интуицио) - каждый из которых участвует в разрешении противоречий между двумя другими.

Интерпретационный и текстовый анализ австралийской поэзии ХХ столетия позволил установить комплекс критериев разграничения описания природы и пейзажного образа: 1) способ художественного отображения действительности (миметический, диегетический); 2) фигуро-фоновая организация; 3) присутствие человека; 4) наличие различных маркеров, которые отображают линейное или трехмерное пространство; 5) воспроизведение единичного впечатления или серии впечатлений от предмета; 6) изображение образов разрозненно или во взаимодействии.

Исследование сосредоточено на раскрытии онтологических и гносеологических свойств пейзажного образа. Установлены культурно-исторические предпосылки становления пейзажного образа как элемента образного пространства художественного текста, среди которых выделены изменения представлений человека о природе и о себе, о своём месте в окружающем мире, которые происходят на фоне смены типов художественного сознания и видов поэтического мышления. Гносеологические свойства пейзажного образа проявляются в его способности воплощать ассоциативно-символические смыслы, он становится средством выражения чувств и переживаний человека, призмой, через которую происходит осмысление окружающего мира и выстраивается отношение к нему.

Доказано, что лингвокогнитивным механизмом формирования пейзажного образа служит лингвокогнитивная операция картирования, сопровождающаяся лингвокогнитивными процедурами обобщения, конкретизации, компрессии, специализации, комбинации, наращивания, перспективизации и интертекстуализации. В качестве лингвосинергетических механизмов создания пейзажного образа рассматриваем бифуркацию и трансмерный переход, которые приводят к смыслопорождению и синтезу в сравниваемых объектах разнородных качеств, сопровождаясь процедурами взаимоналожения и рекурсии (взаиморазложения и взаимопорождения).

Возникновение глубинных смыслов в пейзажном образе представляет собой лингвосинергетический процесс самоорганизации смыслов, который опирается на первичные структурные форматы знания, архетипы. Комплексная методика исследования механизмов формирования пейзажного образа позволила очертить круг архетипов и этноархетипов, лежащих в его основе: Дух Земли (Spirit Country), Дух-Творец, Метаморфоза, Лабиринт, Развитие, Трикстер, Тьма, Вечный Странник. Они предстают триггерами, которые приводят в действие механизм извлечения этнокультурных смыслов.

Поэтико-когнитивный анализ концептуальной ипостаси пейзажного образа осуществлён для реконструкции составляющих содержательной структуры этноконцептов, которые реализуются в разных видах пейзажных образов (руристическом и урбанистическом). Основу концептуального пространства руристического пейзажного образа составляют концептуальные смыслы логико-понятийного слоя этноконцептов BUSH, PADDOCK, SALT, SWAGMAN и др., входящие в концептосферу субконцепта RURAL универсального концепта NATURE. Установлено, что логико-понятийный слой етноконцепта BUSH в руристическом пейзажном образе наполняется новым содержанием: путь в другую жизнь. Этноконцепт PADDOCK наполняет руристический пейзажный образ амбивалетными признаками: spiritual, holy, bread, massacre, disaster, vacant, salt.

Инференционный анализ семантики урбанистических пейзажных образов, в которых актуализированы концептуальные признаки этноконцептов CITY, HOUSE/HOME, позволил выявить спектр этнокультурных смыслов: "ограниченность", "закрытость", "чуждость", "одиночество", "хаос", "дисгармония", "духовная смерть", "порочность", "хаотическое движение", "несчастье", "гармоничность сосуществования", "сбалансированность", "организованность", "космическая энергия", "сила земли", "связь", "красота".

Вербальное воплощение передконцептуальной и концептуальной ипостасей происходит с помощью лингвокогнитивных операций и процедур, а так же благодаря лингвосинергетическим процессам, обеспечивающих комплексный механизм формирования пейзажного образа. Разные типы пейзажных образов (космологический, антропоцентрический, антропокосмический), выделенные на основе разработанных критериев разграничения, высвечивают этнокультурные особенности концептуализации окружающего мира, в частности природы.

Ключевые слова: пейзажный образ, лингвокогнитивные и лингвосинергетические механизмы, доконцептуальная, концептуальная и вербальная плоскости, этноархетип, этноконцепт, бифуркация, трансмерность.

SUMMARY

Sviridova Y. O. Landscape Image in the XX century Australian Poetry: Linguistic, Cognitive and Synergetic Aspects. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Specialty 10.02.04. - Germanic Languages. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2015.

This research focuses on revealing linguistic cognitive and synergetic properties of the landscape image in the XX century Australian poetry. It highlights cognitive and synergetic mechanisms that lead to the formation of the landscape image via author's linguistic and creative experience and reader's interpretive activity. The landscape image is viewed both as a cognitive construal which incorporates three planes: pre-conceptual, conceptual and verbal and as a synergic formation, which is based on the interaction of its elements within the triad: the author/reader (ratio) - nature (emotio) - creativity (intuitio). It is proved that the mechanisms of the landscape image formation in poetic texts are predetermined by cognitive operations of mapping alongside with cognitive procedures of generalization, extension modification, intertextualization, and perspectivization and synergetic processes of bifurcation and trans-dimensional transition alongside with procedures of gradual transit from disjunction to conjunction which trigger the generation of meaning and self-recurrence of images and senses.

The methodology of explicating ethno-archetypes incorporated in poetic texts is aimed at reconstruction of the pre-conceptual plane which embodies primeval emotional knowledge. Contours of the conceptual plane of the landscape image are revealed via the reconstruction of concepts and the analysis of their conceptual characteristics. The ethno-cultural peculiarities of the world's conceptualization are reflected through the different types of landscape images.

Key words: landscape image, linguistic, cognitive, synergetic mechanisms, pre-conceptual, conceptual and verbal planes, ethno-archetype, bifurcation, trans-dimensional transition.

Размещено на Allbest.ru