У процесі вивчення граматичної будови німецької мови, зокрема такого її аспекту як модальність, слов'янський лінгвіст потрапляє на доволі широкий арсенал вербального вираження волі, можливості, обов'язку. Функцій модальності, крім базових модальних дієслів і конструкцій (mьssen, sollen; wollen, mцgen; kцnnen, dьrfen; haben + zu + Infinitiv, sein + zu + Infinitiv) набувають дієслова machen i lassen у сполучанні з інфінітивами інших дієслів [3, 403,420].

Модальна граматична конструкція machen + Infinitiv станом на сьогодні залишається поза увагою германістів, що досліджують граматичну будову німецької мови. Обсяг модального значення цієї конструкції, порівняно з конструкцією lassen + Infinitiv, яка охоплює діапазон значень “давати (можливість) ”, “дозволяти”; “веліти”, “наказувати”, “змушувати” виявляється обмеженим і зводиться до примусу агенса з боку зовнішніх чинників:

Weltfernes Salbadern, in dieser Zunft wahrlich keine Seltenheit, machte sie [Hannah Arendt] gдhnen [26, 80].

Kein Mдdchen macht er weinen,. [12, 11].

[Faust]:

Das also war des Pudels Kern!

Ein fahrender Skolast?

Der Kasus macht mich lachen [13, 45].

У німецькій мові має місце персоніфікація зовнішніх чинників, тобто може відбуватися певною мірою їхня матеріалізація. В цьому випадку персоніфіковані зовнішні чинники беруть на себе в граматичному аспекті роль агенса, перетворюючі предмет примусу в пацієнс, об'єкт дії. Як приклад можна навести репліку Мефістофеля в бік головного героя однойменного твору Ґьоте:

[Mephistopheles]:

Ich salutiere den gelehrten Herrn!

Ihr habt mich weidlich schwitzen machen [13, 38].

У другому прикладі через персоніфікацію зовнішніх чинників об'єктом дії (пацієнсом) стає саме зовнішнє середовище, на яке спрямована енергія примусу "матеріалізованого" агенса. Як ілюстрацію наведемо уривок з віршу Гуґо фон Гофмансталя "Пророк" (Der Prophet):

Er aber ist nicht wie er immer war,

Sein Auge bannt und fremd ist Stirn und Haar.

Von seinen Worten, den unscheinbar leisen,

Geht eine Herrschaft aus und ein Verfьhren,

Er macht die leere Luft beengend kreisen Und er kann tцten ohne zu berьhren [15, 201].

У граматичному плані привертає на себе увагу віршований твір Ґеорґа Кайзера "Моління" (Flehruf), побудований на лексико-граматичному потенціалі дієслів machen i lassen.

Nicht mдcht'ger Schцpfer, lasse so geschehn, wenn Du zerfallne Formen wandelnd richtest, dass Mensch ich wieder. Dies mein Sterbenflehn, bevor du jetzt mich odemlos vernichtest.

Mach' mich zum Baum, den bald der Beilhieb fдllt.

Zur Ratte in dem gift'gen Maul der Schlange.

Zum Fuchs, der sich im Eisen heiser bellt.

Zum Lamm verzuckend in des Wolfes Fange.

Mach' mich zum Wurm, den jeder Schuh zertritt,

Zum Vogel mit zerbrochenem Gefieder.

Mach' leiden mich, wie nie solch Wesen litt.

LaЯ' so mich endlos sein. Nur Mensch nicht wieder [17, 223].

Художній зміст вірша ґрунтується на семантиці дієслова machen zu D "втілювати", "перетворювати". Поет звертається до Всевишнього mдcht'ger Schцpfer. Семантика ад'єктиву мотивована семантикою іменника Macht, який, своєю чергою, семантично пов'язаний з дієсловом machen ("робити", "мати владу, силу"). Шестикратне звернення mach mich zu. (Baum, Ratte, Fuchs, Lamm, Wurm, Vogel) автор підсумовує модальною конструкцією mach leiden mich, яка виступає загальним модальним знаменником стосовно речень з дієсловом machen zu D.

Академічні лексикографічні джерела фіксують і таке граматичне явище як machen + daЯ Nebensatz. Вважаємо, що є підстави тлумачити цей феномен як граматичну трансформацію вихідної модальної конструкції machen + Infinitiv. Прокоментуємо цей граматичний процес, використовуючи уривок з новели Т. Вайсенборна "Порочне зачаття".

Der bцse Feind lдЯt mich nicht einschlafen, der regnet die Zettel durchs Fenster, da stehen die Sachen drauf, die man nicht darf, die machen, daЯ ich an die Jungens denken muЯ, die schlafen im Sьdflьgel, so mache ich ein Gegenkreuz,. [25, 345].

У граматичній конструкції machen + daЯ Nebensatz, яку виділено в прикладі жирним підкресленим курсивом, дієслово machen втратило свої модальні потенції, себто вони перейшли цілковито до модального дієслова mьssen. За лексемою machen залишилось лише первинне лексичне значення робити, творити. Але через зворотну граматичну трансформацію конструкції machen + daЯ Nebensatz в конструкцію machen + Infinitiv можемо повернути дієслову machen його модальні потенції:

Die machen, daЯ ich an die Jungens denken muЯ = die machen [daЯ ich] mich an die Jungens denken [muЯ] = die mich an die Jungens denken machen.

Таку можливість зумовлено, на наш погляд, підпорядкованістю дієслів machen в головному реченні та дієслова denken з модальним дієсловом mьssen в підрядному реченні різним агенсам.

Принципова семантична відміна наступних схожих за граматичною формою (machen + daЯ Nebensatz) речень полягає в тому, що вони трансформуються не в модальні конструкції machen + Infinitiv, а в імперативні.

німецька мова граматична конструкція

Da liegt sein Lohn; und wenn er nun nicht macht, daЯ er rauskommt. [14, 13].

Macht, daЯ Ihr fortkommt! Euer treuer Isolan [22, 39].

macht, daЯ er rauskommt = komm raus!

Macht, daЯ Ihr fortkommt! = kommt fort!

Інакше кажучи, на підрядне речення зі сполучником da покладається функція уточнення, конкретизації загального значення ключового дієслова machen (робити, здійснювати). Це, своєю чергою, зумовлено підпорядкованістю загального дієслова machen і конкретизованого дієслова в підрядному реченні до одного агенса.

Слід звернути увагу ще на одне граматичне явище, яке практично не є зафіксованим в академічних лексикографічних джерелах [1, 3]. Йдеться про сполучуваність дієслова machen з дієприкметниками, зокрема про граматичну конструкцію machen + Partizip II, де дієприкметник у поєднанні з ключовим дієсловом вказує на створення певного стану пацієнса, на який спрямовано вплив цього дієприкметника:

Ich will meinen Schrecken vor dir her senden und alles Volk verzagt machen, dahin du kommst, und will dir alle deine Feinde in die Flucht geben [6,2. MOSE 23: 27].

(will. alles Volk verzagt machen - приведу в замішання (спантеличу) ввесь народ).

Und ich will Elam verzagt machen vor ihren Feinden und denen, die ihnen nach ihrem Leben stehen, und Unglьck ьber sie kommen lassen mit meinem grimmigen Zorn, spricht der Herr [6, JEREMIA 49: 37].

(Und ich will Elam verzagt machen vor ihren Feinden - і настрашу Елам перед їхніми ворогами) Dazu will ich vieler Vцlker Herz erschreckt machen, wenn ich die Heiden deine Plage erfahren lasse und viele Lдnder, die du nicht kennst [6, Hesekiel 32, 9].

(Dazu will ich vieler Vцlker Herz erschreckt machen - і занепокою Я серце численних народів) Macht es trunken (denn es hat sich wider den Herrn erhoben), daЯ es speien und die Hдnde ringen mьsse, auf daЯ es auch zum Gespцtt werde. [6, JEREMIA, 48, 26].

(Macht es trunken - Упійте його)

Nicht ohne Opfer macht man sie [falschen Mдchte] geneigt, und keiner lebet, der aus ihrem Dienst die Seele hдtte rein zurьckgezogen [22, 28].

(Macht man sie [falschen Mдchte] geneigt - їх роблять схильними (прихильними)

Через малу частотність уживання і невелику граматичну продуктивність в навчальних курсах теоретичної та практичної граматик німецької мови практично не розглядаються варіанти вживання дієслова tun у сполучанні з інфінітивами та дієприкметниками інших дієслів, а також конструкція tun + als (ob) Nebensatz. В академічному словнику [1, 453] знаходимо лише згадку про сполучуваність tun з інфінітивами інших дієслів як на різновид розмовної або діалектної форми. Відповідно до академічного словника [2] tun може мати статус допоміжного дієслова:

Tun Hilfsverb; gespr; 1 mst. im Prдsens od. Imperfekt verwendet, um das Vollverb zu betonen: Lьgen tu ich nie!; Er wusste die Antwort, aber sagen tat er sie nicht 2 bes. sьdd; verwendet, um den Konjunktiv II von Verben zu bilden: Ich tдt dir schon helfen, aber ich hab leider keine Zeit 3 mst von Kindern verwendet, um das Prдsens von Verben zu bilden: Tust du mir jetzt helfen? [2, 1000].

Нам здається, що tun як допоміжне дієслово виконує ще одну функцію, а саме, воно вказує на незавершеність дії, її тривалість, повторюваність, циклічність, тобто певним чином компенсує відсутність в німецькій мові граматичної категорії доконаність / недоконаність.

Da haben wir so manche Stund'

Gesessen wohl in froher Rund'

Und taten singen. [26, 135] (taten singen - співали)

Schau alle Wirkenskraft und Samen

Und tu nicht mehr in Worten kramen [13, 18].

(tu nicht mehr in Worten kramen - не копирсатимуся в словах)

Wer mцchte diesen Erdenball Noch fernerhin betreten,

Wenn wir Bewohner ьberall Die Wahrheit sagen tдten [9, 167].

(wir. die Wahrheit sagen tдten - ми. казали б правду)

Den lieben Gott laЯ ich nur walten;

der Bдchlein, Lerchen, Wald und Feld

und Erd und Himmel tut erhalten,

hat auch mein Sach aufs best bestellt! [11, 38].

(und Erd und Himmel tut erhalten - зберігатиме землю і небо)

Verstehen tue ich Deutsch ebenso gut wie der Wahnsinnsmensch, der es erfunden hat, aber sprechen tue ich es am besten durch einen Dolmetscher [5, 345].

(Verstehen tue - розумітиму; sprechen tue - розмовлятиму) Ще меншою продуктивністю і відповідно частотністю вживання стосовно конструкції tun + Infinitiv виявляється граматична формула tun + Partizip II. Відмінність зазначеної формули від еквівалента machen + Partizip II полягає в наступному. Якщо дієприкметник у поєднанні з ключовим дієсловом machen вказує на створення певного психологічного стану пацієнса, на який спрямовано вплив цього дієприкметника, то дієслово tun підкреслює певний психологічний стан агенса, справжній або удаваний, і водночас намагання агенса справити необхідне враження на реципієнта, або оточення, а також викликати у них відповідну реакцію.

Und tu mir doch nicht so vertraut!

Wie mancher hat nicht seine Braut Belogen und betrogen! [13, 35].

Und tu mir doch nicht so vertraut! - не вдавай з себе того, кому можна довіряти

Kornet: Der tat sehr erschrocken,

als man ihm sagt', es ginge nachher Wien [21, 125].

Der tat sehr erschrocken - він удавав, що дуже наляканий Семантичний зміст граматичних конструкцій machen + Nebensatz i tun + Nebensatz значною мірою визначають сполучники, за допомогою яких підрядні речення з'єднуються з ключовими дієсловами.

Як зазначалося вище, з дієсловом machen підрядне речення поєднується через сполучник daЯ і завдяки цьому підрядне речення уточнює, конкретизує загальне значення ключового дієслова machen (робити, здійснювати).

З дієсловом tun підрядне речення поєднується за допомогою сполучника als (ob), що детермінує вживання в підрядному реченні часових форм Konjunktiv II і відповідно вираження ірреальних дій та уявлень:

Manche fьhren noch ein Stьck mit, aber sie sprangen auch bald irgendwo ab und taten jedenfalls so, als wenn sie am Ziel wдren [7, 37].

„Nun denn“, sagte Herr Leonhard, „Frдulein Flora, die hier soeben tun will, als hцrte und wьЯte sie von der ganzen Geschichte nichts. [11, 146].

Ще одне з граматичних призначень допоміжного дієслова tun - утворення умовного засобу, Konjunktiv II (tдt (en) + Infinitiv) поруч з його відомими формами mцchte + Infinitiv, wьrde + Infinitiv; в цьому випадку усі три зазначені форми слугують для вираження ірреальних дій та уявлень: Wer mцchte diesen Erdenball Noch fernerhin betreten,

Wenn wir Bewohner ьberall Die Wahrheit sagen tдten [9, 167].

Man tдt es den Herrschaften gern ins Gesicht schreien, daЯ - na, Sie wissen ja. [19, 101].

Der Obama tдt mir noch gefallen, den wьrde ich gern mal bedienen [28, 134].

З другого боку, як зазначає видання німецької граматики DUDEN, багато форм кон'юнктиву не є однозначними, тобто вони не відрізняються від відповідних форм індикативу [4, 127].

Очевидно за змістом вони можуть так само збігатися з індикативними формами, інакше кажучи, вони можуть відображати реальний стан речей. Зокрема це стосується кон'юнктивної форми tдt (en) + Infinitiv, яку презентовано низкою прикладів з твору Ґете "Фауст":

Модальність дієслова lassen охоплює широкий діапазон значень: можливість, дозвіл, волю, наказ. Статус lassen як модальної мовної одиниці зафіксовано в академічних двомовних словниках [1, 15; 3, 403], при цьому в згаданих академічних джерелах спостерігаємо розбіжності в ранжируванні семантики зазначеного дієслова. Словник [1] визначає lassen, перш за все, як дієслово модальне (І mod), у словнику [3] первинним визначено лексичне значення “залишати”, “полишати”, “кидати”, “припиняти”. Модальні значення “давати (можливість) ”, “дозволяти”; “веліти”, “наказувати”, “змушувати” виявляються похідними від головного лексичного значення і посідають за ранжиром ІІІ місце (ІІІ з модальним значенням).

Слід зазначити, що статус дієслова lassen в мовній конструкції lassen + Infinitiv детерміновано функціонально-семантичними характеристиками головного дієслова, тобто інфінітива. Якщо в складі зазначеної граматичної формули виявляються акціональні дієслова (дієслова на позначення дій, процесів), зокрема такі базові акціональні дієслова як stellen, setzen, legen, hдngen - te,-t, stecken - te,-t та інших, то lassen набуває статусу модального дієслова.

Der Himmel lieЯ, nachsinnend seiner Trauer,

Die Sonne lдssig fallen aus der Hand [18, 134].

Den allersonnigsten Sonnenschein LдЯt uns der Himmel kosten [20, 162].

Warum habt ihr euch zu seinen Knechten machen lassen? [24, 101].

У сполучанні з дієсловами на позначення певного стану, зокрема таких одиниць як stehen, sitzen, liegen, hдngen-i-a, stecken-a-e, lassen зберігає основне лексичне значення “залишати”, “покинути”. У наведених нижче уривках з вірша Flehruf дієслово lassen у першому випадку ([nicht] lasse so geschehn,) вжито в значенні модального: Не дай відбутися так. Це зумовлено акціональною характеристикою головного дієслова geschehn. У другому випадку lassen, будучи поєднаним з дієсловом на позначення стану (sein), не набуває статусу модального: LaЯ' so mich endlos sein = Залиш мене бути таким назавжди.

Nicht mдcht'ger Schцpfer, lasse so geschehn, wenn Du zerfallne Formen wandelnd richtest, dass Mensch ich wieder. [17, 223].

Mach' leiden mich, wie nie solch Wesen litt.

LaЯ' so mich endlos sein. Nur Mensch nicht wieder [17, 223].

У класичних віршованих творах, написаних в стилі молитви, дієслово lassen у сполучанні з конструкцією Partizip II + sein так саме зберігає своє основне значення “залишати”: LaЯ uns nicht verloren sein = Не залиш нас на призволяще.

Auf dich hoffen wir allein

LaЯ uns nicht verloren sein [16, 53].

Наступний приклад так саме ілюструє збереження основного значення дієслова lassen (“залишати”, “покинути”), що пояснюється двома обставинами: поєднанням останнього з дієсловом на позначення стану (sitzen) і наявністю модального дієслова dьrfen:

Des Menschen Zierat ist der Hut, denn wer Den Hut nicht sitzen lassen darf vor Kaisern und Kцnigen, der ist kein Mann der Freiheit [21, 107].

Граматична формула j-n etw. machen lassen дорівнює граматичному еквіваленту j-d etw. machen soll bzw. darf. У випадку заміни однієї формули на іншу відбувається заміна дієслова lassen модальним еквівалентом sollen (dьrfen) [Die Lehrerin lдsst den Schьler die Kassette abspielen = Der Schьler soll die Kassette abspielen]. Водночас якщо крім дієслова lassen у поєднанні з акціональним дієсловом, вживається модальне дієслово, зокрема sollen (dьrfen, kцnnen), то в цьому випадку зберігається модальне значення дієслова lassen (дозволяти, спонукати):

Ich kцnnte nimmer mir vergeben lassen [22, 119].

Зазначена граматична формула j-n etw. machen lassen може трансформуватися в такий різновид як j-d j-n etw. machen, bzw. sein lдsst, при цьому lassen вживається в 2-й особі однини імперативу, зберігаючи модальне значення у сполучанні з акціональними дієсловами і значення “залишати”, “покинути" з дієсловами на позначення стану. Подібного роду конструкції трапляються в молитвах і віршах сакрального плану. В таких текстах граматико-семантичні ролі є читко розподіленими: агенсом виступає Бог, пацієнсом, переважно колективним, - люди.

Gott, laЯ uns dein Heil schauen,

Auf nichts Vergдnglichs trauen Nicht Eitelkeit uns freun!

LaЯ uns einfдltig werden,

Und vor dir hier auf Erden

Wie Kinder fromm und frцhlich sein!

Und, wenn du uns genommen, LaЯ uns in Himmel kommen, Du unser Herr und unser Gott!

Verschon uns Gott mit Strafen,

Und laЯ uns ruhig schlafen! [10, 59-60].

У випадку, коли lassen вживається в 2-й особі множини імперативу (lasst uns etw. machen), спостерігаємо два граматичних явища. У першому випадку зберігається розподіл семантичних ролей агенса і пацієнса. Семантична особливість тут полягає в тому, що агенс і пацієнс виступають переважно як колективні:

Drum, Menschengesichter, wir bitten euch sehr,

Drum laЯt uns gewдhren, und quдlt uns nicht mehr,

O laЯt uns gewдhren allein! [8, 61].

(laЯt uns gewдhren! = дайте (дозвольте) нам свободу дій!)

У другому випадку агенс і пацієнс поєднано в одній особі, оскільки заклик, як вербальну дію, що відходить від колективного агенса, спрямовано на цей самий агенс:

Lasst uns Bдume fдllen gehen! = Йдемо валити дерева!

Особливого коментаря потребує перший рядок четверовірша Й. Айхендорфа:

Den lieben Gott laЯ ich nur walten; der Bдchlein, Lerchen, Wald und Feld und Erd und Himmel will erhalten, hat auch mein Sach aufs best bestellt! [11, 7].

Речення у першому рядку побудовано за формулою j-d j-n etw. machen lдsst. За формальними граматичними ознаками агенсом у висловлюванні виступає людина (ich), а роль пацієнта відведено Всевишньому. За законами логічного аналізу взаємовідносини людини і Бога детерміновано в такий спосіб: Бог керує світом і судьбою людини, він не потребує з боку людини її волі, або інших санкцій на керування світом. Людина, висловлюючи фразу Den lieben Gott laЯ ich nur walten, не делегує Господу своїх повноважень на керування світом, а робить власний вибір і визначає свою роль у взаєминах з Богом. Отже в граматичному аспекті роль агенса залишається за Всевишнім, людина залишається об'єктом Божого керування (пацієнсом).

Розглянуті граматичні явища дають підстави для наступних висновків. Дієслова machen і lassen можуть слугувати як додаткові засоби вираження модальності поруч з основними модальними дієсловами. Семантичний обсяг дієслова lassen охоплює значення “давати (можливість) ”, “дозволяти”; “веліти”, “наказувати”, “змушувати”. Семантичний діапазон дієслова machen обмежено значеннями “наказувати”, “змушувати”. Дієслово tun має статус допоміжного і його вживання в сучасній німецькій мові можна пояснити тім, що воно слугує засобом вираження незавершеності дії, або її тривалості, циклічності.

Список використаних джерел

1. Большой немецко-русский словарь: в двух томах. / [под рук. проф.О.И. Москальской] - М., "Сов. Энциклопедия", 1969. Т.2 - 680 с.

2. Большой толковый словарь немецкого языка / Langenscheidts GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache. - М.: Издательство Март, 1998. - 1248 с.

3. Мюллер В. Великий німецько-український словник / Віталій Мюллер - К.: Чумацький Шлях, 2005. - 792 с.

4. Der kleine Duden „Deutsche Grammatik" [Bearb. von Rudolf u. Ursula Hoberg] - Mannheim; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 1988. - 399 S.

5. Скарбничка з германістики: Посібник-порадник для германістів / [автор-упорядник Б.І. Гінка]. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 352 с.

6. Die Bibel oder die ganze Heilige Schrift des Alten und des Neuen Testaments nach der deutschen Ьbersetzung von Dr. Martin Luther [Ausgabe 1912]. - Frankfurt am Main: Verlag Friedrich Bischof GmbH. - 1646 S.

7. Bцll H. Geschдft ist Geschдft / Bцll Heinrich // Frьhe Erzдhlungen - Bonn: Inter Nationes, 1997. - S.33-38.

8. Bьrger G. A. An die Menschengesichter / Gottfried August Bьrger // Deutsche Gedichte. [Hrg. von Carstens К]. - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.61. Busch W. Wer mцchte diesen Erdenball. / Wilhelm Busch // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens]. - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.167.

9. Claudius M. Abendlied. / Matthias Claudius // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.59-60.

10. Eichendorff J. Aus dem Leben eines Taugenichts. / Joseph von Eichendorff - Zьrich: Diogenes Verlag AG, 1978. - 161 S.

11. Germanische Gцttersagen - Berlin: Zsolnay, 1994. - 126 S.

12. Goethe J. W. Faust. Erster Teil. / Johann Wolfgang Goethe - Leipzig: Philip Reclam, 1971.

13. Hauptmann G. Die Weber. / Gerhardt Hauptmann - Frankfurt / M - Berlin - Wien: Verlag Ullstein GmbH, 1978. - 269 S.

14. Hofmannsthal H. Der Prophet / Hugo von Hofmannsthal // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S. 201.

15. Ignaz F. GroЯer Gott wir loben dich. / Franz Ignaz // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.53.

16. Kaiser G. Flehruf / Georg Kaiser // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.223.

17. Lenau N. Himmelstrauer. / Nikolaus Lenau // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.134.

18. Rinser Luise. Gefдngnistagebuch / Luise Rinser - Frankfurt am Main: Fischer Tagebuch Verlag, 1946 - 121 S.

19. Scheffel J. V. von. Wanderlied. / Joseph Victor von Scheffel // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.162.

20. Schiller F. Die Piccolomini / Friedrich Schiller - Stuttgart: Philip Reclam jun., 1972 - S.44-127.

21. Schiller F. Wallensteins Tod / Friedrich Schiller - Stuttgart: Philip Reclam jun., 1972 - 127 S.

22. Stifter A. Der Hagestolz / Adalbert Stifter - Kehl: SWAN Buch-Vertrieb GmbH, 1994 - S.15 - 153.

23. Vater Rhein erzдhlt seine Sagen [nacherzдhlt von Dr. Eugen Hollerbach] - Pulheim (Kцln): Rah - mel-Verlag GmbH - 126 S.

24. Weissenborn T. Eine befleckte Empfдngnis / Theodor Weissenborn // Deutsche Erzдhlungen aus drei Jahrzehnten. Deutschsprachige Prosa seit 1945. [Hrg. von Gregor-Dellin M.] - Tьbingen und Basel: Horst Erdmann Verlag, 1975 - S.344-350.

25. Zuccalmaglio A. W. F. Kein schцner Land in dieser Zeit / Anton Wilhelm Florentin von Zuccal - maglio // Deutsche Gedichte. [Hrg. von K. Carstens] - Bonn: Natur und Medizin, 1991. - S.135.

26. FOCUS № 42 17 Oktober 2005 S.80

27. STERN № 53 2009 S.134

Размещено на Allbest.ru