Специфіка стилістичного переміщення лексичних одиниць (на матеріалі текстів публіцистичного стилю)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'38

Специфіка стилістичного переміщення лексичних одиниць (на матеріалі текстів публіцистичного стилю)

О.В. Тихоненко

Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва

Тихоненко О. В. Специфіка стилістичного переміщення лексичних одиниць (на матеріалі текстів публіцистичного стилю). На матеріалі сучасних газет у статті аналізуються роль, місце, значення і функції таких активних пластів лексики, як жаргонізми, просторіччя, «знижена лексика», фразеологічні звороти, що значною мірою увиразнюють сказане та надають повідомленню, образності й емоційного забарвлення на тлі реалій сьогоднішнього дня. Проаналізовано переміщення лексичних одиниць розмовного стилю в текстах одного із українських періодичних видань, що пояснюється позамовними та внутрішньомовними чинниками. У зв'язку з цим спостерігається у пресі загальне зниження стилю, втрата поняття «літературної норми», вульгаризація мови.

Ключові слова: лексична одиниця, публіцистичний стиль, стилістичне переміщення, жаргонізм, просторіччя, фразеологічний зворот.

Тихоненко Е. В. Специфика стилистического перемещения лексических единиц (на материале текстов публицистического стиля). На материале современных газет в статье анализируются роль, место, значение и функции таких активных пластов лексики, как жаргонизмы, просторечия, «сниженная лексика», фразеологические обороты, в значительной мере подчеркивают сказанное и наделяют сообщение образностью и эмоциональной окраской в свете реалий сегодняшнего дня. Проанализированы перемещения лексических единиц разговорного стиля в текстах одного из украинских периодических изданий, что объясняется внеязыковыми и внутриязыковыми факторами. В связи с этим наблюдается в прессе общее снижение стиля, потеря понятия «литературной нормы», вульгаризация языка.

Ключевые слова: лексическая единица, публицистический стиль, стилистическая трансформация, жаргонизм, просторечие, фразеологический оборот.

Tykhonenko O. V. Specificity of the stylistic lexis transposition (on the material of texts of the publicistic style). The purpose of the article is the analysis of the transposition of the colloquial style in the modern publicistic. The achievement of the goal is the solution of tasks: to define the transposition nature, functions of the stylistic transposition of the lexis in the author's speech of newspaper materials. The sources of the research are texts of the newspaper. Specificity of the stylistic lexis transposition based on the material of texts of the publicistic style.

The role, place, value and functions of the active lexis: jargons, popular speech, "the lowered lexicon", phraseology are analyzed ОП the material of modern newspapers in the article. Transpozita emphasize told and allocate an author's newspaper report with figurativeness and emotional coloring in the light of realities of today in the article. The transposition of lexis of the colloquial style in texts of the periodical is analysed. It was revealed that the stylistic transposition is explained by intralingvistic and extralinguistic factors. The general decrease in the publicistic style, the loss of the concept "literary norm", the vulgarization of the publicistic style are observed.

Key words: lexis, publicistic style, stylistic transposition, jargon, colloquialisms, phraseology.

На початку XXI ст. динаміка розвитку мовних норм визначається не сферою художнього стилю, а сферою публіцистичного стилю. Це пояснюється тим, що інформаційний простір значно ширший і ЗМІ виразніше відображають живомовні процеси, оскільки лексика означеного стилю представляє всі сфери життя суспільства. Лексичні одиниці зазнають неологізації, архаїзації, семантичної перебудови і стилістичного переміщення, тобто відбуваються зміни їхнього стилістичного статусу, що відразу віддзеркалюють сучасні ЗМІ. Осмислення ознак стилістичної норми є підставою для дослідження стилістичного переміщення лексичних одиниць у сучасній українській літературній мові. Тому вивчення питань мови і стилю української періодики привертає увагу лінгвістів.

Мова публіцистики дає багатий матеріал для досліджень у сучасній лінгвостилістиці, з'ясування проблем функціональних стилів, які перебувають у живому співвідношенні і взаємодії, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко виділяється як окремий об'єкт вивчення [3].

Характерними особливостями сучасного стану лексичного складу україномовної преси є продукування великої кількості просторічної лексики, жаргонізмів і неологізмів, вульгаризація мови, втрата літературної норми і трансформація ставлення до неї, загальне зниження стилю й культури мови. У зв'язку з цим процеси, що протікають нині в мові публіцистичного стилю і характеризують нашу мову взагалі, потребують уважного спостереження й ретельного вивчення для пошуку шляхів подальшого розвитку й можливості ефективного і позитивного на них впливу.

Публіцистика змушена лінгвалізувати сучасну епоху, задовольняючи масові інформаційні інтереси і підтримуючи невибагливі смаки й запити широкої аудиторії, а також схильна спрощувати мову, застосовуючи експресію і привертаючи увагу шляхом використання жаргонізмів і зниженої лексики. Це визнає необхідність аналізу стилістичного переміщення (транспозиції) лексичних одиниць з інших стилів у газетних текстах початку XXI ст.

До питання транспозиції зверталися Н. Арутюнова, В. Бабайцева, Ш. Баллі, Е. Бенвеніст, В. Богданов, В. Гак, О. Земська, О. Кубрякова, Є. Курилович, О. Падучева, Ю. Степанов, Л. Теньєр та ін. Згадану проблему в українській мові плідно вивчають І. Вихованець, А. Габай, К. Городенська, Н. Гуйванюк, Н. Клименко, Н. Костусяк, А. Загнітко, Є. Карпіловська, В. Ожоган та ін. лексика фразеологічний стилістичний

Транспозицію розуміють як використання однієї мовної форми у функції іншої. Вузьке розуміння транспозиції, або функціональної транспозиції, стосується переходу слова з однієї частини мови до іншої або його вживання у функції іншої частини мови, щодо широкого розуміння - будь-яке переносне вживання мовної форми [5: 638]. Транспозити потребують ретельного і всебічного вивчення з метою виявлення основних закономірностей їх використання, з'ясування шляхів еволюції публіцистичної мови, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Метою статті є аналіз переміщення лексичних одиниць розмовного стилю до мови сучасної публіцистики. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань: з'ясувати сутність явища транспозиції, визначити функції стилістичного переміщення лексики в авторській мові газетних матеріалів. Джерельною базою дослідження слугували тексти одного з українських періодичних видань «Молодь України».

На початку XXI ст. мова публіцистики, переважно підстилю засобів масової інформації, є вагомою у плані формування, творення й поширення нових виражальних засобів, функціонального перегрупування лексики, витворення й закріплення нових мовних норм. На сторінках періодичних видань відбувається активна взаємодія і взаємовплив стилів. Сьогодні до словника публіцистичного стилю потрапляють одиниці з різних функціональних стилів мови. Попередні наші дослідження засвідчили, що продуктивне переміщення спостерігається лексичних одиниць розмовного й наукового стилів, менш помітні переміщення з художнього й офіційно-ділового стилів до публіцистичного. Це пояснюється багатофункційністю новітньої публіцистики, спрямованістю на велику аудиторію й універсалізацію.

Вивчення мовного матеріалу української преси свідчить про те, що на мову засобів масової інформації, зокрема газетну публіцистику, значно впливає усне мовлення. Очевидно, що таке проникнення розмовної лексики до публіцистичного стилю викликане як внутрішньомовними, так і зовнішньомовними причинами. До зовнішньомовних чинників належить становлення нового суспільного ладу, продовження демократичних перетворень у суспільстві, активізація політичних, економічних, наукових і культурних процесів, зняття цензури, протест проти відсталості суспільства, необхідність номінації явищ, нехарактерних для попередніх часів, зміна мовних смаків у бік спрощення, лібералізація, активізація суспільно-політичних процесів тощо. Внутрішньомовними чинниками є постійний пошук і використання нових засобів експресії на тлі інформаційного стандарту і стереотипних висловів, широке залучення в ужиток преси розмовно-просторічних елементів.

Специфіка публіцистичного стилю - спрямованість на масового, середньостатистичного читача і простота стилю, намагання зробити виклад матеріалу більш доступним, вплинути на емоції читача, зацікавити його, переконати [2]. Крім того, «публіцистично-газетний» стиль, безпосередньо відбиваючи живу мовну дійсність, міг порівняно з художньо-белетристичним значно швидше відобразити всі ті лексико-фразеологічні зрушення, що заявили про своє існування в живій розмовній мові, тоді як у художній мові нові вирази мусили переломитись у спектрі естетики слова, а в науковій пройти ще й фільтр нормативності [1]. Тож найхарактернішим стилістичним явищем, яке спостерігається в мові публіцистичного стилю, є проникнення в неї елементів розмовної мови, що значно підсилює експресивну функцію української преси [2].

Для дослідження було відібрано лексичні одиниці, що демонструють переміщення в текстах періодики. На підставі зібраного матеріалу з мови сучасної української періодики спробуємо виокремити деякі групи розмовних одиниць, визначивши причину їхнього використання та роль у публіцистиці.

Серед розмовних лексем у мові преси XXI ст. численну групу становлять ті, що позначають особу, яка обіймає певну посаду чи має певні здібності, інтереси, а саме: А для кіношників це дуже престижно, коли один і той же фільм високо оцінюють на кількох фестивалях світу [МУ №5: 2]; Затоплену консервацію «еменесники» радять не вживати [МУ №33: 1]; А от у стаціонарників усе набагато складніше [МУ №16: 3]; ... не було передбачено всіх певних ускладнень, які суттєво позначаються на долі тестувальників [МУ №28:1]; Отож «кроківці» вкотре довели, що українське кіно, українська анімація існує й процвітає! [МУ №5: 2]; ...затяті хабарники стають справжніми профі... [МУ №10: 2]. Використання таких просторічних слів акцентує, привертає увагу читача саме до них, а в останньому випадку ще й підтверджує закон економії мови.

Крім того, у публіцистичному мовленні вживаються пестливі та згрубілі лексеми, що зумовлене наміром надати виразності, образності тексту, висловити емоції автора, створити експресію для впливу на аудиторію: Регіонали прокинулися раненько [МУ №17: 1]; Така гарненька білявочка, аж сяє [МУ №21: 2]; Одне горе - стоїть цей міні-палацик - як на пороховій бочці [МУ №19: 2]; Замало назвати їх [акторів] молодими, вони молодюсенькі... [МУ №33: 5]; ...бо домашня корівка пасеться без дозиметра. [МУ №3: 2]; ...знищити все поголів'я п'ятачків... [МУ №2: 3]. У деяких випадках це дозволяє надати викладу іронічності, передати негативне суб'єктивне ставлення журналіста, що не завжди є доречним, необхідним: А дійсно до того, що свашка банкірши... [МУ №31: 4]; ...з ініціативи гламурненького московського журнальчика «ШО» ... відбулося збіговисько [МУ №12: 2].

Окрему групу переміщень складають просторіччя - назви буденних понять, явищ, що надають відтінку невимушеності: У сусідів температурив чотирирічний хлопчик [МУ №1: 1]; Почав вечорами виходити на львівську «стометрівку» - послухати дискусії старших [МУ №9: 1]; До Бутівки дітей підвозить «газелька» - область виділила школі автобус [МУ №14: 1]; Ми ведемо розмову на «гальорці» зали першого павільйону [МУ №22: 1]; ..які будували столичну підземку... [МУ №30: 1]; ...не повинні зруйнуватися навіть «хрущовки», якщо вони не в аварійному стані... [МУ №32: 2].

Розмовні лексеми, переміщені шляхом стягнення, потрапляючи до газетного тексту, надають йому спрощений вигляд: молодіжка (газета «Молодь України»), швидка (швидка допомога), шкірянка (шкіряна куртка), щитовидна (щитовидна залоза). Розглянемо в тексті: Від нас зі стаціонарного телефону викликали «швидку» [МУ №1: 1]; Що для вас тоді передусім було наукою - навчання у виші чи праця спецкором «молодіжки»? [МУ №13: 1]; Бо коли наша «щитовидна» не їсть потрібного їй йоду... [МУ №26: 1]; ...розповідав солідний чоловік в шкірянці й при краватці [МУ №32: 1]. Словоскладання як один із найпродуктивніших способів найчастіше застосовують у публіцистиці з метою економії мовних ресурсів і характеристики події, явища тощо. У газетній публіцистиці особливо часто вживаними є складні слова, що надають їй експресивності та яскравості, оскільки поява таких слів у публіцистичному тексті є неочікуваною.

Значний комунікативно-стилістичний потенціал притаманний переміщеним дієсловам із розмовного стилю: морозитися, нахімічити, промавпувати, нахапатися, муляти, гамнути, зам'яти. Таке вживання надає авторській мові журналіста високий ступінь негативно оцінного забарвлення й передає відповідні емоції та почуття - обурення, гнів, докір, осуд, жах, презирство тощо. Наприклад: Він відверто морозився ... [МУ №4: 1]; Нахімічити будь-що за столами, де видавалися бюлетні, практично не було змоги [МУ №5: 1]; Заруднєв «промавпував» недавній вчинок своєї партійної лідерки... [МУ №10: 1]; Потім і він сам неохоче підтвердив, що таки нахапався опромінення [МУ №11: 1]; Бо декому «муляють» 1600 гривень, які їм виплачує держава [МУ №28: 2]; До собак руки не тягніть, можуть «гамнути» [МУ №29: 2]; На тому кінці дроту цю тему якось зам'яли [МУ №34: 2].

Отже, наведені приклади свідчать про те, що розмовні одиниці вирізняються із загалу загальновживаних лексем і надають публіцистичним текстам відповідного стилістичного забарвлення. Порівняймо речення з переміщеним і нейтральними словами: Більшість економістів просто хихикають із цього [нового законопроекту] [МУ №13: 1] та Більшість економістів вважають це непотрібним [неактуальним, недоречним]... Лексема хихикати має значення «глузувати або насміхатися з кого- небудь, чого-небудь», надає тексту зневажливого відтінку. У читача відразу складається враження про безглуздість згаданого законопроекту, проте автор статті висловлює свою позицію, не вдаючись до розгорнутих конструкцій із нейтральною лексикою.

Термін транспозиція поширюють і на позначення метафоричного й іншого перенесення значень слів. Як бачимо, продукують у газетному дискурсі й розмовні слова, ужиті в переносному значенні, які в прямому значенні є нейтральними: Якось я відразу «вписалася» в колектив... [МУ №16: 1]; ...«світилася» на екрані... [МУ №16: 3]. Основним призначенням таких розмовних елементів є пожвавлення викладу й оновлення образності.

Чималу групу розмовних одиниць у мові преси становлять лексеми із значенням «грошові одиниці, операції з грішми»: зелений (долар), накрутка (додаткові накладні витрати або виплати), відкати, подачки (хабарі) тощо. Наприклад: «Зелений» забрався навіть у нашу політику... [МУ №13:1]; ... та й магазини роблять свою накрутку... [МУ №21:1]; .багатьох голів райдержадміністрації у кращому випадку лише відсторонюють від посади (і це при мільйонних «подачках-ліваках»!) [МУ №10: 2]; Суспільство, де звикли сплачувати хабарі, «відкати» - не відкрите [МУ №31: 3].

До транспонованої просторічної лексики належать слова з різко зниженим, експресивним забарвленням, які надають оцінку певним особам, подіям, явищам. Стилістично знижена лексика в мові газети використовується як зображувальний засіб, експресивно-оцінний засіб, засіб відтворення мовної характеристики [4: 38]. Наприклад: Он подивіться скільки дармоїдів сидять на майдані в наметах і днями жеруть горілку; А довкола вітер ганяє купу якогось агітаційного лайна та пакети з-під даблчизбургерів [МУ №4: 2]; Дізнаюся, що активність виборців на дільниці поліпшилась тільки після другої години, тому в спостерігачів така халепа [МУ №5:1]; А ось щоб «мізки не засохли», що треба робити?; ...значний відсоток ініціаторів і поширювачів цих побрехеньок особи зовсім не титульного походження [МУ №12: 2]; ... коли кожен дурень розуміє, що інформаційна війна триває. [МУ №14:1]; ..але у них [художників] паскудно виходить [МУ №17: 4]; ... що ми, даруйте, тупіші, ніж могли стати? [МУ №26: 2]. Використання подібних слів у мовній практиці публіцистів характерне здебільшого для відтворення побутового діалогу, де відбувається негативно оцінне опредмечування характерних рис учасників негативної комунікації.

Одним з елементів розмовного мовлення, що транспонується в мову газети, є жаргонізм. Їх використовують для посилення експресивності висловлення, адже такі мовні одиниці, незважаючи на періодичну присутність у пресі, мають обмеженість у функціонуванні й протиставляються своїми диференційними ознаками загальновживаному, нейтральному номінативному складу мови. Жаргонізми привертають увагу яскравою експресією, грубуватою дотепністю, почуттям простоти і жвавості. Утримуючи контакт з молоддю, автори іноді використовують жаргонізми, притаманні лексиці цій категорії суспільства: тусівка (тусняк), на шару, мобілка, попса, прикол, як-от: Зачитане наприкінці «тусняка» звернення з закликом ігнорувати всі вимоги... [МУ №12: 2]; ...розслідували багато епізодів, а зачепилися за прокол... [МУ №15: 2]; Вони лише хочуть взяти все готове - «Мерседес», мобілку, дачу. [МУ №16: 2]; ...примітивна московська попса [МУ №19: 1]; Ще був «прикол»... [МУ №30:1]. Також у мові газети трапляються жаргонізми правоохоронної сфери: мокра справа - вбивство, прокол - невдача, помилка. Наприклад: Уперше Тетяна виїжджала з бригадою розслідувати «мокру» справу... [МУ №15: 2].

Про стильову взаємодію також свідчить активне вживання в газетних текстах фразеологічних зворотів, що увиразнюють сказане та надають повідомленню образності й емоційного забарвлення, як-от: Справ міністерських у Юрія Павленка по саму зав'язку; Отож, роботи - непочатий край [МУ №2: 1]; Сьогодні я продовжую ловити політиків «за язики».; ...запитала. і зрозуміла, що сипонула солі на рану [МУ №4: 1]; . і все в хаті перевернули догори дригом [МУ №7:1]; Фінансування галузі дійшло до такої «ручки», що. [МУ №10: 2]; Рахункова палата б'є на сполох [МУ №24: 1]; А прийомні сім'ї «під прицілом» [МУ №28: 2].

Отже, на сучасному етапі розвитку української мови відмічено інтенсивне стилістичне переміщення лексичних одиниць розмовного стилю в текстах публіцистичного стилю, що зумовлене позамовними та внутрішньомовними чинниками. Найбільшу здатність до переміщення виявляють такі лексичні одиниці розмовного стилю, як просторіччя (25%), меншу - знижена лексика (10%), жаргонізми (7%) та фразеологічні звороти (8%). Використання таких переміщень підпорядковане меті висловлення - доступно й переконливо передати думку автора статті. Тут транспозити контрастують із нормами публіцистичного стилю, виділяючи те чи інше явище на тлі нейтрального викладу. Однак слід зауважити, що значна легкість вживання розмовної лексики призводить до розмивання меж між стилями, відволікає від основної теми матеріалу. Газетно-публіцистичний стиль мотивується прагматичною функцією і його завданням є апелювання до масової аудиторії. Попри це він має бути знаряддям, здатним і покликаним оберігати традиції й культурну спадщину літературного слова, знаряддям боротьби за чистоту і точність мови. А сьогодні в українській пресі помітне загальне зниження стилю, втрата поняття «літературної норми», водночас і вульгаризація мови.

Дослідження одного з аспектів поставленої проблеми й виявляє деякі напрями її вивчення в майбутньому. Звернення до текстів публіцистичного стилю заслуговує на особливу увагу для усвідомлення сучасних проблем української мови, наукового об'єктивного осмислення взаємозв'язку мовних норм з мовною культурою і мовною практикою. У цьому бачимо перспективу подальшого дослідження.

Література

1. Герман І. Мовностилістичні особливості періодичної преси Запоріжжя 20-х років: основні шляхи вдосконалення літературних норм та стилю / І. Герман [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1052.

2. Навальна М. Розмовна лексика в мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/mdex.php?act=article&article=2140.

3. Сербенська О. А. Мова газети і мовотворчість журналіста в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: 10.02.01 «Українська мова». - Львів, 1992. - 38 с.

4. Солганик Г. Я. Системный анализ газетной лексики и источники ее формирования: автореф. дис. на соискание научной степени д-ра филол. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / Г. Я. Солганик. - Москва, 1976. - 58 с.

5. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк. - Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005. - 752 с.

Размещено на Allbest.ru