Мотиваційні відношення функційної подібності в термінологічних іменниках-юкстапозитах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОТИВАЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ ФУНКЦІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ В ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ІМЕННИКАХ-ЮКСТАПОЗИТАХ

Азарова Л.Є., Радомська Л.А.

Вінницький національний технічний університет

Вивчення семантичних відношень, на основі яких формуються іменники-юкстапозити, є особливо важливим та актуальним для дослідження їхніх особливостей.

У статті проаналізовано мотиваційні відношення функційної подібності, установлені між компонентами термінологічних іменників-юкстапозитів. З'ясовано специфіку вияву цих семантичних відношень. Репрезентовано основні лексико-семантичні групи таких іменників, визначено особливості їхньої структури.

Ключові слова: мотиваційні відношення, функційна подібність, термінологічний іменник-юкстапозит, метафоричне перенесення.

термінологічний іменник юкстапозит семантичний

The study of semantic relations on which noun-juxtapositions are formed, are particularly important and urgent to study their features.The aim ofthe research is to analyze the motivational relations of functional similarities in the structure of terminological noun-juxtapositions.

The specific expression of functional similarities' semantic relations in the structure of terminological noun-juxtapositions are clarify. The main lexico-semantic groups of such nouns are reviewed, are find out features of their structure.

Key words: motivational relation, functional similarity, terminological noun-juxtaposition, metaphorical conversion.

Проблема складних слів, утворених способом словоскладання, бере свій початок від праць М. В. Ломоносова. Складання, на його думку, буває від “поєднання двох або багатьох висловлень в одну лексичну одиницю” [5, с. 409-410]. М. Греч у “Практической русской грамматике” дійшов висновку, що “[...] мета складання двох простих слів - це точніше визначення одного з них за допомогою іншого” [3, с. 215]. Проте ці дослідники не поділяли складні слова на різні групи й підгрупи; вони сформулювали тільки деякі принципові положення про утворення складних слів, що пізніше послужило підґрунтям для розкриття шляхів виникнення цих слів [1, с. 208].

У дослідженні складних слів сучасне мовознавство має вагомі й незаперечні здобутки. Це зумовлено використанням різних підходів, методів та прийомів до їхнього вивчення в традиційному словотворі, а також нових методик лінгвістичного аналізу. Складні одиниці продовжують і далі привертати увагу дослідників, постаючи в їхніх працях у досі невідомих аспектах і ракурсах. Актуальності проблематики складного слова сприяють значною мірою динамічні процеси в сучасному термінознавстві, які пов'язані з потребою виокремлення єдиних критеріїв для визначення статусу юкстапозитних утворень.

Відчутне поповнення складних слів новими одиницями сталося в останні десятиліття ХХ ст. Це відображено в сучасній літературі, пресі, а також у словниках української мови. Поняття “юкстапозит” у вітчизняному мовознавстві сформувалося порівняно недавно. Уперше його ввів А. О. Білецький, поглибила теорію Н. Ф. Клименко, а згодом цей термін усталився у працях сучасних українських лінгвістів.

У сучасному мовознавстві окреслено три підходи до потрактування обсягу поняття “юкстапозит” [7, с. 250]. Перший підхід сформувався на засадах здатності юкстапозитів розгортатися в словосполучення. Представником цього підходу є Н. Ф. Клименко, яка зарахувала до юкстапозитів кількаосновні складні слова з різним формальним вираженням - правописом через дефіс або разом [4, с. 6].

В основу другого підходу покладено розуміння юкстапозита як одиниці, утвореної внаслідок складання кількох окремих слів без сполучного голосного й оформленої через дефіс. Зокрема, його зреалізовано й обґрунтовано в працях К. Г Городенської, Л. Є. Азарової, О.А. Стишова, О. А. Лисенко, Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо, К. Брітікової, В. Нагель, Л. В. Козак, А. О. Ніколаєвої та ін.

Виокремлення третього підходу спричинено сумнівами щодо зарахування юкстапозитів до словотвірних явищ мови. Представники цього підходу одиниці, утворені внаслідок словоскладання, кваліфікують як одиниці несловотвірного рівня мови - синтаксичного чи проміжних [6, с. 169].

У пропонованому дослідженні використано другий найпоширеніший підхід, за яким поняття “юкстапозит” передбачає наявність двох чи більше окремих слів у складі лексеми, відсутність сполучного голосного та дефісний правопис [7, с. 250; 8, с. 6]. Статус іменників-юкстапозитів визначено на основі критеріїв постійної номінативності, семантичної цілісності, ідіоматичності та цільного оформлення [1, с. 242].

Утворення термінологічних іменників-юкстапозитів ґрунтується на встановленні між їхніми компонентами різних семантичних відношень. Вивчення семантичних відношень, на основі яких формуються іменники-юкстапозити, є особливо важливим та актуальним для дослідження особливостей цього різновиду складних слів.

Метою статті є з'ясування специфіки мотиваційних відношень функціональної подібності в термінологічних іменниках-юкстапозитах. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) проаналізувати особливості вияву семантичних відношень функційної подібності у структурі термінологічних іменників-юкстапозитів; 2) визначити фактори, за якими встановлюються ці семантичні відношення між мотивувальним та мотивованим компонентами іменників-юкстапозитів; 3) виявити й схарактеризувати основні лексико-семантичні групи таких іменників, з'ясувати особливості їхньої структури.

Об'єктом дослідження слугували термінологічні іменники-юкстапозити, предметом - мотиваційні відношення функційної подібності в їхній структурі.

Семантичні відношення подібності встановлюються між семемами компонентів іменників- юкстапозитів, що виявляється в їхній семантичній мотивації [9, с. 143]. За умов семантичної мотивації, на відміну від словотвірної, слово вживається в переносному значенні. До різновидів семантичної мотивації належить метафора, основою якої є відношення подібності зовнішніх чи внутрішніх ознак або функцій. Метафоричне перенесення на основі функційної подібності характерне для 41 термінологічного іменника-юкстапозита з відношеннями подібності між компонентами (41 % від загальної кількості іменників-юкстапозитів із семантичними відношеннями подібності).

Метафоричне перенесення на основі функційної подібності полягає в тому, що залежний, мотивувальний компонент юкстапозита виражає функційну подібність до нової номінованої реалії. Наприклад, за допомогою компонентного аналізу юкстапозит танк-амфібія можна умовно поділити на складники: головний - танк (бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається [10, Т 10, с. 33] і підрядний амфібія (земноводна тварина, личинка якої дихає зябрами, а дозріла особина - легенями; земноводна рослина, яка може жити і у воді, і на суші [10, Т 1, с. 40]. Унаслідок установлення мотиваційних відношень подібності функцій складника амфібія (можливість перебувати і діяти на суші й у воді) до нового номінованого поняття “танк, подібний до амфібії” утворено новий термін - танк-амфібія, тобто бойова броньована машина, здатна самостійно долати водні перешкоди, утримуватися на поверхні води, здійснювати бойові дії на суші й у воді.

Головний, мотивований компонент телескоп іменника-юкстапозита телескоп-гід позначає оптичний прилад для спостереження за небесними тілами [10, Т 10, с. 63]; мотивувальний компонент гід має значення особи, провідника-професіонала, який супроводить туристів і знайомить їх із визначними пам'ятками місцевості [10, Т 2, с. 64]. Властивість телескопа бути пристроєм для спостереження за небесними тілами, “супроводжувати” спостерігача як провідник була підставою для номінації нового поняття - телескоп-гід, напр.: Телескоп-гід для спостереження небесних об 'єктів містить оптичні деталі, розташовані в металевому циліндрі [18].

У групі термінологічних іменників-юкстапозитів, об'єднаних відношеннями функційної подібності, виокремлено такі лексико-семантичні підгрупи:

1. Назви приладів, пристроїв, механізмів, їхніх деталей: фільтр-пастка, балон-поплавець, верстат-хиталка, сляб-виливанець, драбина-штурмівка, драбина-приступка, вагон-термос, вагон-льодовня, літак-амфібія, літак-безхвістка та ін. Усі юкстапозити цієї групи утворені за моделлю, зображеною на схемі:

Т + З

де буквою Т позначено термін - головний, мотивований препозитивний компонент, а З - загальновживане поняття, мотивувальний, залежний компонент. Використання компонентного аналізу для виокремлення спільної семи (або сем) у їхній семантичній структурі вможливлює визначення відношень функційної подібності між компонентами, напр.:

фільтр-пастка: підставою для номінації є здатність фільтра виконувати функцію вловлювача (пастки), відокремлювати; відмежовувати;

балон-поплавець: здатність триматися на поверхні певної рідини, не тонучи, не опускаючись на дно - як поплавець;

вагон-термос: здатність зберігати певну температуру;

верстат-гойдалка: властивість виконувати коливальні рухи;

літак-амфібія: здатність виконувати функції, працювати у двох середовищах - і на воді, й у повітрі - як амфібія тощо, напр.: Конструктивно система очищення оргпротікань і продувальної води першого контуру СВО-2 містить два абсолютно однакові ланцюжки (нитки), що складаються з двох паралельно ввімкнених катіонітних фільтрів, послідовно ввімкненого аніонітного фільтра і фільтра-пастки зернистих матеріалів [21]; Розроблено алгоритм засобами векторної алгебри, кінематичного аналізу просторового шестиланкового важільного механізму приводу верстата-гойдалки моделі СК8 [19, с. 135]; Сьогодні при створенні нових літаків-амфібій постає завдання забезпечення міцності, надійності і великих ресурсів авіаційних двигунів у найкоротші терміни і з мінімальними витратами [11, с. 34].

2. Назви тварин: павук-птахоїд, павук-бокохід, павук-вовк, павук-стрибун, павук-нірник, жук-гнойовик, жук-стрибун, краб-плавунець, краб-скрипаль, рак-самітник, єнот-полоскун, метелик-листковертка, метелик-капустянка, метелик-коконопряд та ін. Ця група яскраво демонструє потужні можливості української мови послуговуватися власними виражальними засобами в термінотворенні. Юкстапозити цієї групи побудовані за моделлю “Т + З” із постпозицією мотивувального компонента. За допомогою компонентного аналізу виокремлено спільні семи між значеннями мотивувального (залежного) компонента і новоутвореного на основі відношень функційної подібності поняття, пор.:

метелик-капустянка: номінація спричинена властивістю цього виду метеликів відкладати жовтуваті яйця на нижній поверхні листків капусти - виконання функції в певному визначеному місці;

метелик-коконопряд: властивість відкладати сірі яйця щільним кільцем навколо тонких гілок плодових дерев - “прясти кокони”; виконання функції певним чином;

жук-гнойовик: визначальним для номінації є спосіб життя цих тварин, вони харчуються екскрементами і органічними речовинами, що розкладаються; підстава - виконання дій, спрямованої на певний об'єкт;

жук-стрибун, павук-стрибун: властивість полювати і рухатися стрибаючи - виконання дії певним чином;

краб-скрипаль: властивість за допомогою значно більшої однієї правої клешні видавати залякувальні або принаджувальні звуки під час руху - виконання функції схоже, як в об'єкта, позначуваного залежним компонентом;

павук-бокохід: здатність павуків цієї родини пересуватися боком - виконання функції, дії певним способом;

павук-птахоїд: властивість споживати в їжу птахів, представники цієї родини павуків живляться птахами - виконання функції щодо певного об'єкта;

павук-вовк: властивість тривалий час пересуватися в пошуках наживи (як вовк), влаштовуючи засідки, не плетучи павутину - виконання функції схоже, як в об'єкта, позначуваного залежним компонентом, тощо, напр.: Павуки-птахоїди, павуки-вовки, павуки-стрибуни, водяний павук- сріблянка під час полювання не використовують павутину, але деякі нею замотують схоплену здобич [20, с. 9]; Павуки-нірники сітку не плетуть, а підстерігають здобич у норах, заснованих павутиною [20, с. 9]; На сьогодні відомо близько 600 видів павуків-птахоїдів [20, с. 11]; У віночках квітів можна побачити павуків, зовні схожих на крабів, - це павуки-бокоходи [20, с. 10]; їхніми жертвами можуть бути бджоли, оси, джемелі, жуки-стрибуни та бабки [20, с. 17]; Виокремлює з-поміж інших родичів раків-самітників те, що черевце вони не підгинають, а ховають у порожні мушлі [20, с. 45]; Ваблячий краб, або краб-скрипаль, населяє прибережну смугу тропічних морів, де у твані мангрових боліт викопує собі нірку [20, с. 45]; Представник родини павуків-кругопрядів дістав назву за малюнок у вигляді хрестика на спинному боці черевця [20, с. 10]; Інформація, що надходить від усіх очей павука-стрибуна, аналізується в комплексі [20, с. 10]; Особливість цього чорного жука-гнойовика полягає в тому, що він, скачавши з гною великі кулі, відкладає в них яйця і закопує їх в землю в затишному місці [20, с. 20].

3. Назви явищ, об'єктів, абстрактних понять: об 'єкт-нащадок, об 'єкт-предок, програма- консультант, програма-коректор, план-прогноз, плащ-дощовик, числа-близнюки, присяга-гарантія, хромосома-емігрант та ін. Іменники-юкстапозити у групі побудовано за моделлю “Т + З”, головний компонент стоїть у препозиції. Мотиваційні відношення функційної подібності, виокремлені за допомогою компонентного аналізу, репрезентують такі семи:

об'єкт-нащадок, об'єкт-предок: підставою для номінації є функційна ознака “бути в послідовному підпорядкуванні, бути спорідненим”;

програма-диспетчер: здатність планувати дії, регулювати хід роботи;

програма-консультант: здатність надавати інформацію, допомогу, містити довідку, консультувати;

програма-коректор: здатність коригувати, виправляти помилки;

хромосома-емігрант: властивість рухатися за межами, емігрувати, виходити за межі тощо. Напр.: Іншими словами, вважається, що екземпляр похідного класу водночас є екземпляром базового класу; це дає можливість об'єктам-нащадкам використовувати атрибути і методи об'єктів-предківяк свої власні (хоча слід зазначити, що деякі мови програмування, наприклад C++, дозволяють встановлювати обмеження на доступ до атрибутів і методів предків з боку методів нащадків) [15, с. 191]; Для забезпечення діяльності ОПР в системі управління створено орган наукового забезпечення з такими функціями: [...]розроблення моделі операції (програми- диспетчера) для проведення тренувань та оперативного управління діями сил в ході операції [13, с. 33]; Для забезпечення виконання цього правила розроблено спеціальні процедури генерування початкової популяції та хромосом-емігрантів, а також схрещування та мутації [14, с. 72].

4. Назви суспільних інститутів, організацій: держава-донор, країна-конкурент, країна- окупант, організація-прикриття, фірма-одноденка та ін. У межах цієї групи продуктивною є модель поєднання головного термінологічного компонента в препозиції та підрядного, мотивувального “Т + З”. Структуру мотиваційних відношень подібності вказаних іменників- юкстапозитів репрезентовано за допомогою таких інтегральних сем: держава-донор: властивість (переносно) віддавати щось для покращення стану іншого; країна-конкурент: здатність конкурувати в чомусь, змагатися, протиставляти в чомусь; організація-прикриття: властивість бути прикриттям, приховувати щось, давати змогу працювати приховано, прикривати тощо, напр.: Під договором особливого гарантування держава-донор пропонує часткові гарантії на покриття кредитних утрат, а також реальну суму або відсоток покриття втрат [17, с. 11]; Rechtsanwaltskammern і організація-прикриття Ці'terreichischer Rechtsanwaltskammertag є органами державної влади, на які покладено публічно-правові обов'язки, такі, як пояснення усіх нових законопроектів [12]; Методологічним підґрунтям для побудови концепції міжнародної взаємодії в системі “ Україна - країна-конкурент - країна-партнер - ринок збуту'” є визначення актуальних і перспективних потреб суспільства та цілеспрямоване формування факторів його розвитку [16, с. 32].

Отже, метафоричне перенесення на основі функційної подібності встановлюється за умов, коли мотивувальний компонент іменника-юкстапозита виражає функційну подібність до нової номінованої реалії за допомогою спільної семи. Функційну подібність репрезентують термінологічні іменники-юкстапозити, об'єднані в такі лексико-семантичні групи, як: назви приладів, пристроїв, механізмів, їхніх деталей, назви тварин, назви явищ, об'єктів, абстрактних понять, назви суспільних інститутів, організацій тощо. Подальші дослідження семантичних відношень між компонентами іменників-юкстапозитів доцільні щодо вивчення вияву семантичних відношень між компонентами загальновживаних іменників-юкстапозитів, що дасть змогу поглибити й увиразнити теорію складних слів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азарова Л.Є. Проблема статусу іменників-юкстапозитів у сучасному мовознавстві / Л.Є. Азарова, Л.А. Радомська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика” : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2009. - Вип. IX. - С. 238-242.

2. Азарова Л.Є. Структурна та фонетична побудова складних одиниць у концепції “золотої” пропорції / Л.Є. Азарова. - Вінниця, 2001. - 284 с.

3. Греч Н.И. Практическая русская граматика / Н.И. Греч. - 10-е изд. - СПб., 1845. - 431 с.

4. Клименко Н.Ф. Словотвірна структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н.Ф. Клименко. - К. : Наук. думка, 1984. - 251 с.

5. Ломоносов М.В. Полное собрание сочинений: Труды по филологии / М.В. Ломоносов. - М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1952. - Т 7. - 422 с.

6. Нелюба А.М. Осново- і словоскладання в контексті словотвірної номінації / А. М. Нелюба // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2006. - № 2. - C. 169-184.

7. Радомська Л.А. Вивчення обсягу поняття «юкстапозит» у сучасному мовознавстві / Л. А. Радомська // Методичні студії: зб. наук.-метод. праць / укл. Михайло Вінтонів (відпов. ред.) [та ін.]. - Вінниця : ДонНУ, 2015. - Вип. 4. - С. 249-260.

8. Радомська Л. А. Семантичні відношення в термінологічних іменниках-юкстапозитах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 - українська мова / Л. А. Радомська. - Вінниця, 2016. - 20 с.

9. Радомська Л. А. Термінологічні іменники-юкстапозити з відношеннями подібності / Л. А. Радомська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць / [відп. ред. М. Я. Плющ.] - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. - Вип. 11. - С. 143-146.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

10. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР; Інститут мовознавства; [ред. колег.: І.К. Білодід (голова) та ін.]. - К. : Наук. думка, 1970-1980.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

11. Авіаційно-космічна техніка і технологія : [наук.-техн. журнал]. - Харків: Національний аерокосмічний ун-т ім. М. Є. Жуковського, 2009. - № 4.

12. Андрощук А. Професія юриста в країнах Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Аліна Андрощук // Юридичний журнал. - 2011. - № 2. - Режим доступу : http://www.justin-ian.com.ua/article.php?id=3652. (дата звернення : 07.12.2014). - Назва з екрану.

13. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки : [наук. журнал]. - 2012 - № 3. - Т 1.

14. Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія : [наук. журнал]. - 2008. - № 1 (11).

15. Ковалюк Т В. Основи програмування / Т В. Ковалюк. - К. : Вид. група ВНУ, 2005. - 384 с.

16. Наука та наукознавство : [міжнар. наук. журнал]. - 2013. - № 2.

17. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Економічні науки : [наук.-теор. журнал]. - 2016. - Вип. 16. - Ч. 2.

18. Прищак М. Д. Психологія. Ч. І : навч. посібн. / М. Д. Прищак, Л. А. Мацко. - Вінниця : ВНТУ 2013. - 98 с.

19. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ : [всеукр. наук.-техн. журнал]. - 2014. - № 4 (53).

20. Світ безхретних / автор-уклад. Т С. Жабська. - Х. : Фактор, 2007. - 64 с.

21. Щетько К. С. Дослідження поглинання борної кислоти на аніонітних фільтрах СВО-2 [Електронний ресурс] / К. С. Щетько // Сучасні інформаційні технології та телекомунікаційні мережі : тези доп. 48-ої наук. конф. молодих дослідн. ОНПУ-магістрантів. - Одеса : ОНПУ, 2013 - Вип. 48. - Режим доступу: http://storage.library.opu.ua/online/conference/tez_48/8-6.pdf (дата звернення: 28.08.2014). - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru