Значення метафори в розвитку української музичної термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення метафори в розвитку української музичної термінології

С.З. Булик-Верхола, Ю.В. Теглівець

Висвітлено роль метафори в процесі формування української музичної термінології. На основі семантичного аналізу українських музичних термінів виділено типи метафоризації залежно від джерела: переосмислення слів за подібністю форми, розміру, розташування частин; перенесення назви за подібністю якості та ознаки; перенесення значення за подібністю функцій; перехід власних назв у загальні. Обґрунтовано здатність метафори синтезувати конкретне й абстрактне, що робить її одним з найпоширеніших засобів номінації.

Ключові слова: метафора, термінологічна метафоризація, українська музична термінологія, термін.

Описана роль метафоры в процессе формирования украинской музыкальной терминологии. На основе семантического анализа украинских музыкальных терминов выделены типы метафоризации в зависимости от источника: переосмысление слов по сходству формы, размера, расположения частей; перенос названия по сходству качества и признака; перенос значения по сходству функций; переход имен собственных в общие. Обоснована способность метафоры синтезировать конкретное и абстрактное, что делает ее одним из самых распространенных средств номинации.

Ключевые слова: метафора, терминологическая метафоризация, украинская музыкальная терминология, термин.

The research of the metaphorical nomination peculiarities in the Ukrainian musical terminology becomes of special relevance. Yet the terminology is not only the part of the language lexical system, but it is simultaneously the evidence of the people's culture. The aim of the present research is to single out the metaphorical transfer types, which are widespread in the musical terminology creation, basing on the semantic analysis of the Ukrainian musical terminology.

The article has defined that as the result of the musical terms creation by change of meaning of the commonly used vocabulary the regularities, which are similar for different languages, appear in their semantic development, for example, the semantics widening and narrowing, the notions scope change, names transfer by different associations. These are the following examples: the words of the common literary vocabulary becoming terms (spoons, plates, sleeve, threshold etc.); reinterpretation of words by the similarity of shape, size, parts location (snail, slug, grasshopper etc.) etc. Thus, the Ukrainian language musical terminology, being an open system, is tightly connected with the entire language vocabulary.

Key words: metaphor, terminological metaphorization, Ukrainian musical terminology, term.

метафора українська музична термінологія

Термінологічна метафоризація посідає важливе місце у формуванні терміносистем для найменування раніше неномінованих понять. Метафоризація як когнітивний механізм термінотворення в галузі термінології є закономірним явищем, оскільки вона постає таким способом використання мови, коли буквальне значення слів використовують для вираження інших смислів. Важливою властивістю метафори є здатність створювати асоціативні зв'язки. Складні поняття чи явища, що безпосередньо не виявляються, через метафору зіставляються із простішими та знайомими явищами. Дослідження особливостей метафоричної номінації в українській музичній термінології набуває особливої актуальності, адже термінологія є не лише частиною лексичної системи мови, але одночасно і переконливим свідченням про культуру народу.

Мета дослідження - на основі семантичного аналізу української музичної термінології виокремити типи метафоричного перенесення, поширені у творенні музичної термінології. Матеріалом дослідження стала українська музична термінологія, а саме лексика на позначення музичних інструментів та їхніх частин, видів музичних творів, видів музичної діяльності, а також термінологія музичної теорії та естетики.

Особливості метафоричних найменувань розглядали як в українській лінгвістиці, так і в зарубіжному мовознавстві.

В. Прохорова зазначає, що «метафора - це завжди порівняння, здебільшого приховане» [4, с. 41]. Вторинне значення зіставляють з буквальним на основі певної внутрішньої форми, що лежить в основі порівняння. У цьому переосмисленні полягає сутність метафори: властивості того, про що йдеться, проглядаються через властивості того, чиїм іменем воно позначено [7, с. 173-203]. У такий спосіб метафора не лише формує уявлення про об'єкт, а й зумовлює спосіб та стиль мислення про нього [1, с. 5-32]. Метафора насичує текст виразними образами, що здатні надовго закріплюватися в пам'яті.

Розуміння термінології, засноване на вивченні семантики певного терміна, дає змогу виявити в структурі значення лексеми семантичні компоненти, які відповідають за її зв'язок з історією та культурою того чи того народу.

Музична термінологія - один з найважливіших складників культури, зокрема, музичної, оскільки вона, будучи одночасно і її продуктом, і інструментом, відбиває сутність і виявляє глибинні взаємозв'язки культурних традицій.

Поширеність метафоризації в галузі музичної термінології пояснюють тим, що музичних понять значно більше, ніж слів для їх номінації. Здатність метафори синтезувати конкретне й абстрактне робить її одним з найчастотніших засобів номінації.

Завдяки творенню термінології музики через метафоризацію відбувається не просто збагачення лексем новим семантичним відтінком, а й «навантаження цілком новим лексичним значенням» [3, с. 50], якого до цього часу ця лексема не мала. Слово, яке стало основою для виникнення нового терміна, продовжує функціонувати у своєму попередньому значенні. Можна говорити й про звуження лексичного значення слова, яке є твірним для того чи того терміна. Усі ці особливості залежать від специфіки певної галузі людських знань.

Унаслідок використання метафоричного творення термінологію поповнюють і кількісно (функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами), і якісно (за детермінологізації терміни одержують нове значення). Це зумовлює появу в мові омонімії та полісемії.

Метафоричне переосмислення слів ґрунтується на подібності функцій, форми і розміру, якості й ознак, розташування частин цілого. Роль метафори полягає в тому, що вона надає терміну яскраву образність, яка дає змогу заглибитися в те чи те наукове поняття, окреслити контури його семантики. Метафора сприяє емоційному забарвленню пояснюваного явища чи поняття. Утім, потрібно пам'ятати, що надлишок метафор у науковому тексті може негативно впливати на його сприйняття.

Семантичний аналіз українських музичних термінів дає змогу виокремити типи метафоризації залежно від джерела:

1. Переосмислення слів за подібністю форми, розміру, розташування частин.

Унаслідок метафоричного переосмислення слів за подібністю форми, розміру, розташування частин утворено значну кількість назв музичного інструментарію, особливо народного. Серед них виділяємо групи назв істот, найчастіше тварин: бугай `народний ударний інструмент', равлик, слимак `завиток у скрипковій головці', кінь, коник `смичкова колодка, резонаторні отвори у струнних інструментах, підставка для бокових струн у лірі', жабка `смичкова колодка' та частин їхнього тіла: ребро `флейта Пана, най', ріг, ріжок `народний духовий вівчарський інструмент, деталь у дуді', серце `душа, що з'єднує нижню та верхню деки струнних інструментів; ударник, бовкало у дзвоні'.

Переосмислення назв предметів побуту та домашнього господарювання відбулося у випадку створення таких термінів: підставка `деталь струнних музичних інструментів, що має форму вертикальної дерев'яної пластинки, на яку спираються струни', барильце `обруч у бербениці', міх `те саме, що й дуда, а також одна з деталей дуди', віко `верхня дека, верхняк', обід, облук, луби `обруч чи обичайка у струнних інструментах', плужок `приструнник, струнотримач, підгриф'; рубель, качалка, підкова, затула, луска, тарілки, ложки `назви побутових предметів, які використовують у народному музикуванні'.

Подекуди в музичній термінології метафорично переосмислюють назви абстрактних понять: душа `підставка, яка з'єднує нижню і верхню деки в струнних інструментах', обробка `надавання чому-небудь потрібного вигляду, доведення до певного стану' [5, т. 5, с. 568] і `видозміна музичного твору через гармонізацію, аранжування або транскрипцію' [8, с. 71].

2. Перенесення назви за подібністю якості та ознаки.

У випадку перенесення назви за подібністю якості та ознаки наявність загальної якості робить можливою появу метафори. На цьому ґрунтується перенесення в термінах: зеркальце, реприза, перпетуум-мобіле, стійкі звуки, нюанс та ін.

Стійкий -`здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню; для якого характерні стабільність, постійність; здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь' [5, т. 9, с. 710]; стійкі ступені ладу - `звуки ладу, на яких можна завершувати музичний рух' [8, с. 93].

Нюанс - `тонке розрізнення чого-небудь; ледве помітний відтінок' [5, т. 5, с. 457] і `відтінки в динаміці, темпі, засобах видобування, які посилюють художньо-емоційну виразність музичного твору' [8, с. 71].

Унаслідок метафоричного переосмислення слів образ, який ліг в основу метафори, стирається, метафора перестає сприйматися. Спеціалісти усвідомлюють лише термінне значення. Тому термінне значення, що виникло внаслідок метафоризації, та первісне значення слова можуть співіснувати в мові, не заважаючи одне одному. Омонімія, яка постає в разі метафоричного переосмислення слів, не є недоліком, бо сфери вживання термінного й первісного значень є далекими один від одного.

3. Перенесення значення за подібністю функцій.

Функційна подібність лягла в основу таких термінів музики: атака, банда, вождь, дзеркальна реприза, лад, ліга, партія, супутник та ін.

Слово вождь у загальнолітературній мові має значення `поводир війська, племені' [5, т. 1, с. 724]. Саме ця функція - бути на чолі чого-небудь - стала основою для метафоричного перенесення, внаслідок якого утворився музичний термін вождь зі значенням `тема фуги, що проводиться в головній тональності' [8, с. 21].

Слово атака в загальнолітературній мові означає `повальний напад, вирішальній стан наступу' [5, т. 1, с. 69], а в грі на інструменті - це `раптове напруження м'язів рук і кисті, потрібне для сильного акцентованого наступу' [8, с. 12]. Підставою для перенесення є подібність у функції: вирішальність.

Загальновживане значення слова лад - `стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил; упорядкованість' [5, т. 4, с. 432]. На основі елемента “упорядкування” відбулося метафоричне перенесення й утворився музичний термін лад: `система інтонаційних взаємозв'язків на основі організаційно стійких та нестійких звуків' [8, с. 57].

Зовнішня подібність і функційне перенесення можуть поєднуватися для утворення нових термінів. Наприклад, ключ має загальновживане значення `знаряддя для замикання та відмикання замка, засува' [5, т. 4, с. 192], а в музичній термінології - `знак на початку кожного рядка, за допомогою якого встановлюється висота та назва звуку' [5, т. 4, с. 193]. Отже, основою для перенесення є не лише деяка подібність у контурах, а й те, що є основним - здатність відкривати що- небудь: у першому випадку - засув, у другому - нотний стан.

Слово язичок є зменшено-пестливим утворенням до “язик” - `рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини' [5, т. 11, с. 631]. Саме рухливість, а також зовнішня подібність і є підставою для метафоричного переосмислення. У музиці термін язичок має таке значення: `деталь дерев'яних духових музичних інструментів; деталь язичкових музичних інструментів' [8, с. 113].

В'язка - `зв'язані, скріплені мотузкою або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети' [5, т. 1, с. 631] і `горизонтальна риска, що з'єднує кілька восьмих (шістнадцятих) і вживається замість хвостиків' [8, с. 22]. Підстава для метафоризації - здатність зв'язувати що-небудь, цей графічний знак має деяку зовнішню подібність до предмета, назва якого є загальновживаним словом.

4. Перехід власних назв у загальні.

У музичній термінології переносне значення подекуди ґрунтується на переході власного імені в загальне: катеринка (рос. шарманка, від популярної французької пісеньки, яку виконували бродячі музиканти в супроводі цього інструмента - charmante Catherine), варвара (назва басолі на Бойківщині).

До цього ж способу творення назв музичних інструментів можна віднести складні, переважно запозичені терміни, у яких одна зі складових частин є власною назвою (найчастіше складовою частиною терміна є прізвище винахідника) - саксгорн (нім. saxhorn, від horn - ріг), сарюсофон (фр. sarrussophone, від гр. phone - звук). Перший інструмент сконструйований бельгійським майстром Саксом у середині ХІХ ст., а другий створений 1856 р. за ініціативи французького капельмейстера Сарюса.

Термін вакханалія походить від лат. Bacch analia - свято на честь бога Вакха й означає `шумні забави, сп'яніння'.

Усі терміни музики, що виникли на основі метафоризації, можна поділити на дві групи:

1. Терміни, запозичені з термінологічних систем інших галузей: акцент - з мовознавчої, антракт - з театральної, мініатюра - з образотворчого мистецтва, амфібрахій, анапест, балада, новелета, діалог, дактиль - з літературознавства.

Музичні терміни можуть проникати в інші терміносистеми, зокрема, у термінологію образотворчого мистецтва (нюанс, тональність), хореографії (адажіо, алегро, кода, варіації), мовознавства (синкопа) та ін. Нерідко терміни, утворені через метафоризацію, уживають у віддалених галузях, унаслідок чого виникають омоніми: домінанта (лат. dominanta - панівна) - у музичній та фізіологічній; інтродукція (лат. introductio - вступ)

- у музичній та біологічній; модуляція (лат. modulatio - розміреність) - у музичній та радіотехнічній; лігатура (лат. ligare

- зв'язувати) - у музичній, металургійній, медичній, мовознавчій.

2. Терміни, утворені через термінологізацію слів загальнолітературної мови: головка, ложки, вождь, тарілки,

рукави, поріжок та ін.

Стаючи термінами, ці слова можуть зазнавати змін в окремих граматичних ознаках. Такі перетворення відбулися в категорії числа деяких термінів. Номінації, що утворилися через метафоризацію, можуть втрачати форму однини. Терміни на зразок бунти, лави, ложки, палички, рукави, ручки, смуги, тарілки не мають форми однини, однак у своєму прямому, нетермінному значенні в них наявні форми обох чисел.

Багато музичних термінів, утворених на основі метафори, є назвами із суфіксами оцінки або демінутиви: головка, жабка, кобилка, коник, місток, молоточок, паличка, поріжок, решітко, чопик, язичок. Під час переходу цих слів із загальновживаних у термінні номінації суфікси стають нейтральними, утрачають оцінювальний і демінутивний характер та емоційність.

У музикознавстві знаходимо чимало термінів, утворених через переосмислення назви тими мовами, з яких ці терміни засвоєно. Оскільки українською мовою запозичено лише їхнє термінне значення, то з'ясувати сутність перенесення можна, ознайомившись із семантикою цих слів у мові-першооснові: акорд (італ. accordo - узгодженість), клавіша (лат. clavis - ключ), кларнет (лат. clarus - ясний, чистий), корнет (лат. cornu - ріг), рояль (фр. roya - королівський), челеста (італ. celesta - небесна).

Унаслідок творення музичних термінів через зміни значення слів загальновживаного шару лексики в їхньому семантичному розвитку з'являються закономірності, спільні для різних мов, наприклад, звуження та розширення семантики, зміна обсягу понять, перенесення назв за різноманітними асоціаціями.

Отже, музична термінологія української мови як відкрита система тісно пов'язана з усім лексичним складом мови. Відбувається постійний обмін словами й між різними термінологічними системами, і між термінологією та загальнолітературною мовою. Метафоризація є особливо продуктивним способом творення найменувань народного музичного інструментарію різних регіонів України.

Метафора активізує асоціативне мислення, сприяє ущільненню інформації, привертає та утримує увагу. Утім, не потрібно зловживати термінами з переносним значенням, бо це може стати причиною нечіткості та неточності наукового тексту або призвести до детермінологізації музичної терміносистеми.

Бібліографічні посилання

1. Арутюнова Н. Метафора и дискурс / Н. Арутюнова // Теория метафоры: сб. статей. - М.: Прогресс, 1990. - С. 5-32.

2. Булик-Верхола С. Вторинна номінація як спосіб творення музичних термінів в українській мові / С. Булик-Верхола // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія: «Проблеми української термінології». - Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2008. - № 620. - С. 62-65.

3. Ковалик І. Вчення про словотвір / І. Ковалик. - Львів: Вид-во Львівського університету, 1961. - Вип. 2. - 84 с.

4. Прохорова В. Русская терминология (лексико-семантическое образование) / В. Прохорова. - М.: МГУ, 1996. - 126 с.

5. Словник української мови: в 11-ти томах. - К.: Наук. думка, 1970 - 1980.

6. Теглівець Ю. Проблема існування складених назв із метафоризованим значенням компонентів / Ю. Теглівець // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія: «Проблеми української термінології». - Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. - № 709. - С. 28-30.

7. Телия В. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 173203.

8. Юцевич Ю. Словник музичних термінів / Ю. Юцевич. - К.: Муз. Україна, 1971. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru