Мовна діяльність людини в фразеологічній системі офіційно-ділового стилю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ В ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ

Анотація

Стаття є продовженням циклу досліджень авторів щодо функціонування фразеологічних одиниць у службових текстах. Основну увагу приділено особливостям фразеологічної семантики в контексті офіційно - ділової комунікації. При спробі виділення фразеологічної одиниці враховано такі її ознаки, як цілісність значення, відтворюваність, відносна постійність структури, експресивність.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, межа фразеологізму, офіційно- діловий стиль, контекст.

Аннотация

ЯЗЫКОВАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЧЕЛОВЕКА В УСЛОВИЯХ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ОФИЦИАЛЬНО-ДЕЛОВОГО СТИЛЯ

Статья является продолжением цикла исследований авторов по функционированию фразеологических единиц в служебных текстах. Основное внимание уделено особенностям фразеологической семантики в контексте официально деловой коммуникации. При попытке выделения фразеологической единицы учтены такие ее признаки, как целостность значения, воспроизводимость, относительное постоянство структуры, экспрессивность.

Ключевые слова: фразеологическая единица, предел фразеологизма, официально-деловой стиль, контекст.

Annotation

LANGUAGE ACTIVITY OF THE PERSON IN THE CONDITIONS OF THE FRASEOLOGICAL SYSTEM OF OFFICIAL BUSINESS STYLE

The article is continuation of cycle of researches of authors in relation to functioning of phraseology units in official texts. At the attempt of establishment of limits of phraseology unit such her signs, as integrity of value, producibility, relative constancy of structure, expressivity, are taken into account.

Key words: phraseology unit, limit of phraseological unit, officially-business style, context.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із науковими та практичними завданнями

Фразеологія сучасної української літературної мови - одна з найбільш досліджуваних лінгвістичних дисциплін, основні поняття якої, обсяг проблематики та об'єкт вивчення незмінно привертають увагу науковців, а тому порушена в пропонованій розвідці проблема ще не має повного й усебічного вивчення в науковій літературі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ставляться й активно досліджуються найрізноманітніші питання фразеології сучасними вченими.

Українські дослідники розробляли різні аспекти цієї порівняно молодої дисципліни. Так, питання семантики знайшли своє висвітлення в працях М. Алефіренка, Л. Боярової, Л. Булаховського та ін. Стилістичний аспект фразеологічних одиниць привертав увагу І. Гнатюка, М. Жовтобрюха, П. Плюща та ін.

Історією, етимологією й становленням фразеологізмів цікавилися М. Демський, Л. Скрипник, В. Ужченко та ін.

Окремої уваги заслуговує дослідження фразеологізмів із погляду функціонування в стилістично маркованих текстах, адже вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно-функціональних стилях, виявляючи свою незалежність до кожного з них, а також до сфери як усної, так і писемної комунікації.

Найбільш яскраво своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні, тому чимало сучасних дослідників приділяють увагу проблемам фразеології, що містить у собі заряд експресії та емоційної наснаги і є важливим чинником процесу спілкування.

Проте фразеологізми офіційно-ділового стилю потребують ретельного й усебічного дослідження, оскільки вони є одним із засобів вираження національної специфіки мови, адже в текстах службових документів міститься низка тих оригінальних, неповторних особливостей української мови, що вирізняють її з- поміж інших близькоспоріднених.

Фразеологічні одиниці, які функціонують у діловому спілкуванні (як усному, так і в писемному), є доволі самобутніми. Своїм багатством офіційно-ділова фразеологія, на думку Ю. Мосенкіса, «репрезентує глибину традицій суспільно-правового життя, державних інституцій тощо» [6, с. 4].

Метою нашого дослідження є виявлення специфіки мовної діяльності людини через залучення фразеологізмів до текстової тканини офіційно-ділового стилю, яка, на жаль, у сучасному мовознавстві вивчена мало, оскільки мовні особливості цього стилю ще не знайшли свого всебічного висвітлення в працях сучасних лінгвістів.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- виявити специфіку вербалізації навколишнього світу в офіційно-діловій царині;

- описати фразеологічну семантику названого стилю як складову процесу ділової комунікації.

фразеологічний офіційний діловий семантика

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливим аспектом досліджень в царині лінгвістичної науки є взаємозв'язок мови й свідомості, мислення й діяльності людини, адже складність мови як явища, її роль в системі цінностей особистості, найактивніші зв'язки людини з навколишнім світом, які виражаються за допомогою мови та в мові, сприяють тому, що на різних етапах розвитку наукового пізнання, у різних наукових традиціях дослідники звертаються до тих чи тих сторін цього явища, характеризуючи 88 окремі його складники, у тому числі й засобами фразеології.

Відома дослідниця фразеології української мови Г. Їжакевич відзначила, що «не всі фразеологізми містять у собі заряд експресії та емоційної наснаги» [4, с. 15]. На її думку, є певна група фразеологізмів, неоднорідних за характером і силою спаяності складових компонентів.

Активне функціонування фразеологічних одиниць, характер і специфіка їх значення виявляються в процесі реалізації їх в мовленні, у контексті, оскільки, потрапляючи в контекст, фразеологізми стають його невід'ємною складовою частиною. Тому фразеологічні одиниці, перебуваючи поза межами контексту, несуть не повну інформацію про окремі явища об'єктивної дійсності, а складають абстрактну схему, яка в кожній мовленнєвій ситуації наповнюється особливим, характерним лише даному контексту, змістом. І тільки контекст у цій системі визначає те чи інше значення фразеологізму, посідаючи чільне місце в його інтерпретації.

У даному аспекті можна розглядати мову як засіб пізнання, за допомогою якого фіксується наше знання про внутрішній і зовнішній світи, яке з часом стає надбанням інших. Тому важливим є розуміння контексту як концептуальної й мовної моделей, що дає можливість науковцям досліджувати специфіку взаємовідношення мови й мислення в процесі пізнання навколишньої дійсності.

Фразеологізми офіційно-ділового стилю - це одиниці, що є наповнювачами двох вище названих стилістичних груп; особливість їх полягає в тому, що вони мають волюнтативне забарвлення й функціонують із метою регуляції людської поведінки. Сюди залучають насамперед ті фразеологічні одиниці, які відтворюють явища емоційно-вольової сфери психіки суб'єкта мовлення. Такі мовні одиниці апелюють до емоційно-вольової сфери психіки адресата й через неї - до інтелектуальної сфери.

Основними ознаками фразем, за допомогою яких відбувається процес вербалізації навколишнього світу, є, зокрема, їх автономність в комунікативному аспекті; вони використовуються як завершені судження про те, що власне й пояснюють.

Невизначеність самого поняття фразеологізму, а також недостатнє його дослідження в межах офіційно-ділового стилю створює значні труднощі при виокремленні фразеологічних одиниць із ділового контексту.

На думку мовознавців (В. Білоноженко, І. Гнатюк та ін.), фразеологи повинні зважати на те, що опис функціональних особливостей фразеологізмів передбачає їх аналіз як з погляду форми, так і змісту. Тому цілком слушно при доборі потрібної формули інтерпретації фразеологічної одиниці зважати також і на те, щоб уникати часто невиправданого розширення її меж.

Завданням фразеологічного тлумачення є розкриття семантики фразеологізму, показ особливостей його функціонування в мовленні, оскільки у фразеології; на думку О. Ахманової, «діють одночасно дві сили: доцентрова і відцентрова. Доцентрові сили створюють так званий внутрішній контекст фразеологічної одиниці, а також цілісність її номінації. Відцентрові ж сили, навпаки, забезпечують певну семантичну самостійність компонентів, зумовлену тим, що фразеологізми утворилися на базі окремих слів, за якими була закріплена певна семантична інформація» [1, с. 170]. Звідси випливає, що внутрішні зв'язки - це зв'язки між компонентами фразеологізму, а зовнішні - це зв'язки його з іншими елементами речення.

Встановлення меж фразеологічної одиниці при виділенні її з контексту тісно пов'язане, на нашу думку, із її змістом, оскільки він складається як із семантичного, так і прагматичного значення й не може бути представлений поза формою. Тому при доборі формули тлумачення повинне враховуватися не лише фразеологічне значення, але повинна враховуватися також і форма, або структура фразеологічної одиниці.

З огляду на різноманітність та специфіку використання фразеологічних одиниць у різних контекстах лінгвістам поки не вдалося виокремити певний загальновизнаний спосіб виділення та тлумачення фразеологізму. Тому при виділенні фразеологічних одиниць у нашому дослідженні ми користувалися загальними рекомендаціями в цьому аспекті, виходячи з основних ознак фразеологізму та критеріїв його виділення з контексту.

У процесі добору мовного матеріалу бралося до уваги поєднання двох і більше слів у семантично цілісну одиницю, оскільки саме нарізно оформленість є однією з визначальних ознак фразеологічних одиниць.

При спробі встановити межі фразеологізмів, які функціонують у текстах службових документів першої половини ХХ століття та сучасній документації, ми брали до уваги й такі їх ознаки, як цілісність значення, відтворюваність, відносну постійність структури фразеологізму та експресивність як виразову властивість фразеологізму.

Цілісність значення фразеологічної одиниці вирізняється внаслідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу та деактуалізації слів-компонентів, які входячи до складу фразеологізму, дещо втрачають свою предметну спрямованість (оголосити догану, брати уділ, гарячий вчинок, вшанувати довір'ям, викликати повагу, підносити питання, стати на службу тощо).

Відтворюваність фразеологічних одиниць виявляється в тому, що вони існують у мові як готові словесні формули, які органічно вплітаються в канву офіційно-ділового тексту.

Відносна постійність структури фразеологізмів передбачається тим, що порядок їх компонентів у більшості випадків є сталим, а це дозволяє нам залучати до фразеології офіційно-ділового стилю такі вислови: посадова особа, спеціалізація портфелів, кваліфікована особа, дипломатичні зносини, духовний суд, національний кадастр тощо.

Ще однією ознакою фразеологічної одиниці є експресивність. Дослідження показали, що в текстах офіційно-ділового стилю вона має специфічний характер, оскільки базується не на образності (як у інших функціональних стилях), а на певному зіставленні вільного й фразеологічного сполучень. Дослідження показали, що експресивність знаходить своє виявлення в текстах службових документах першої половини ХХ століття та в сучасній документації.

Експресивність фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю є своєрідним носієм конотації цих одиниць за парадигмами відповідних протиставлень: позитивне - негативне; добре - погане; високе - низьке; конкретне - абстрактне тощо. А це дозволяє говорити про те, що експресивність фразеології офіційно - ділового стилю не робить службовий текст експресивно забарвленим, тому до її складу залучаємо такі фразеологічні одиниці: хатні вороги українського народу, загребуща катівська рука, гітлерівський звір, боротьба скажених собак, пасинок партії тощо.

Помітний інтерес викликає фразеологічна семантика сучасних офіційно-ділових текстів. Особливо приваблює в цьому аспекті усна форма ділової комунікації, оскільки вона створює відповідні умови, що забезпечують взаємопорозуміння між учасниками комунікації.

Упродовж останніх років у контексті непростої економічної, політичної та соціальної ситуації в Україні все складнішим стає ділове спілкування еліт з народом, досягнення співрозмовниками згоди. А тому новітнім ораторам доводиться залучати окремі чинники успішності спілкування, серед яких ( поряд із потребою в комунікації, налаштованістю на внутрішній світ співбесідників) належне місце посідає вміння мовця варіювати методи мовної подачі реальної події чи власних поглядів на неї.

Крім цього, не можемо залишати поза увагою й такі складники успішності спілкування, як світоглядну налаштованість адресата й адресанта, час і місце ділової зустрічі, уміння аргументовано й виважено переконувати в правильності та дієвості своїх поглядів. І все частіше в цей процес спілкування залучаються фразеологічні одиниці, оскільки фразеологічна семантика, на відміну від лексичної, характеризується специфікою конотативного аспекту фразеологізмів, містить «семантичний залишок», «доважок», щось «над словом», «більше від слова», що дозволяє вміщати складні поняття в стислі й разом із тим семантично наповнені вислови.

Образна фразеологія була активним атрибутом офіційно- ділових текстів першої половини ХХ ст. (хатній ворог українського народу, вівтар Вітчизни, примазатися до подій тощо), не втрачає своєї вагомості вона і в сучасних комунікативних актах, адже завдяки вдало дібраному образному вислову можна здобути прихильність співрозмовників, заручитися їх підтримкою. Тому мовлення багатьох українських політиків, чиновників, громадських діячів рясніє фразеологізованими висловами, які нерідко ними й створені (п'ятничні квитки, сіра піраміда, московська зозуля, ефект чорного лебедя, сила безсилих тощо). Такі фразеологізовані утворення, з одного боку, сприяють полегшенню розуміння складних понять і явищ об'єктивної дійсності, а з іншого, - потребують відповідного лексикографічного опрацювання.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, специфіка вербалізації навколишнього світу в офіційно-діловій царині полягає, зокрема, в майстерності добору найвлучніших мовних формул із метою досягнення бажаного успіху в процесі публічної комунікації, адже фразеологічна семантика забезпечує повноту змістовності думки, а іноді - виконує функцію маніпулятивного впливу на співрозмовників.

У перспективі дослідження - подальше виявлення специфіки фразеології офіційно-ділового стилю й мовної діяльності людини в умовах фразеосистеми цього стилю.

Література

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. 4-е изд., стер. / О. С. Ахманова. М.: КомКнига, 2007. 570 с.

2. Бабкин А. М. Лексикографическая разработка русской фразеологии / А. М. Бабкин. М.: Наука, 1964. 76 с.

3. Білоноженко В. М. Функціональна та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. К.: Наукова думка, 1989. 155 с.

4. Іжакевич Г. П. Стилістична класифікація фразеологізмів / Г. П. Іжакевич // Укр. мова і літ. в школі. 1971. № 10. С. 13-21.

5. Загнітко А. П. Текст як лінгвістична категорія / А. П. Загнітко // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 1997. Вип. 3. С. 106131.

6. Мосенкіс Ю. Л. Всесвіт у дзеркалі японської мови: словесні символи культури Японії / Ю. Л. Мосенкіс, М. В. Якименко. К.: А+С, 2005. 352 с.

7. Сушко О. І. Функціонування фразеологічних одиниць у текстах службових документів першої половини ХХ століття: посібник / О. І. Сушко. Слов'янськ: Канцлер, 2005. 96 с.

Размещено на Allbest.ru