Словотвірний потенціал нових слів у мові української преси початку ХХІ століття

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Кафедра документознавства

Словотвірний потенціал нових слів у мові української преси початку ХХІ століття

Панченко Т.С., аспірант

Анотація

У статті розглядається використання нових слів у мові засобів масової інформації на початку ХХІ століття. На прикладах із друкованих періодичних видань окреслено специфіку вживання, охарактеризовано творення нових слів та зроблено пояснення їхнього значення. Зауважено, що досліджувана лексика виконує оцінну та інформативну функції. У статті здійснено короткий аналіз досліджень вітчизняних мовознавців щодо функціонування в українській мові мовних інновацій. Зроблено висновки, що слова-інновації утворюються за допомогою префіксоїдів квазі- та псевдо-, які мають негативно- оцінне значення, яким потім наділяють інноваційні лексеми, а також компонент кібер-, що є усіченою частиною слова «кібернетичний», що, крім оцінної функції, виконує й інформативну. Досліджено, що нові слова вживаються в різних тематичних групах, найчастіше у статтях, у яких описуються політичні події в нашій країні, відносини України та Росії, рідше - у кримінальній та економічній тематиці.

Ключові слова: нові слова, позамовні фактори, префіксоїд, усічена частина, мова преси, негативно-оцінне значення.

Панченко Т.С. Словообразовательный потенциал новых слов в языке украинской прессы начала ХХІ века

В статье рассматривается использования новых слов в языке средств массовой информации в начале XXI века. На примерах из печатных периодических изданий очерчено специфику употребления, охарактеризовано создание новых слов и сделано объяснение их значения. Отмечено, что исследуемая лексика выполняет оценочную и информативную функции. В статье осуществлен краткий анализ исследований отечественных языковедов относительно функционирования в русском языке языковых инноваций. Сделаны выводы, что слова-инновации образуются с помощью префиксоидов квазі- и псевдо-, которые имеют негативно-оценочное значение, которым потом наделяют инновационные лексемы, а также компонент кібер-, что является усеченной частью слова «кибернетический», что, кроме оценочной функции, выполняет и информативную. Исследовано, что новые слова употребляются в различных тематических группах, чаще всего в статьях, в которых описываются политические события в нашей стране, отношения Украины и России, реже - в уголовной и экономической тематике.

Ключевые слова: новые слова, внеязыковые факторы, префиксоид, усеченная часть, язык прессы, отрицательно-оценочное значение.

Panchenko T.S. Derivational potential of the new words in the language of the Ukrainian press in the early XXI century

The article discusses the use of new words in the language of the media in the early twenty-first century. Examples of printed periodicals outlined the specifics use, characterized by the creation of new words and the explanation of them. It was noted that the studied vocabulary performs evaluative and informative function. The article presents a short analysis of researches of linguists on the functioning of the Russian language is the language of innovation. There was made a conclusions that word-innovation are formed with the help of prefxed квазі- and псевдо-that have a negative estimated value, which then gives innovative lexemes and the component of the кібер-, which is a truncated part of the word «cybernetic» that, in addition to the evaluation function, and performs informative.

Key words: new words, extralinguistic factors prefixoid, the truncated part, the language of the press, a negative estimated value.

Постановка проблеми

У системі мови найбільш динамічним є лексико-семантичний рівень, розвиток якого пов'язаний, зокрема, з виникненням нових слів. Вони належать до історично змінних понять, адже є невід'ємною частиною пасивного словника, проте ще не ввійшли до активного вживання в мові. Новотвори номінують нові, ще не названі поняття та реалії, крім того, мовні інновації служать для заміни старих найменувань новими. Виникнення неологічних одиниць найбільш чітко відображається у публіцистичному стилі. «Роль публіцистики та мови засобів масової інформації в сучасній мовній динаміці дедалі зростає, адже саме ці функціональні стилі, сфери використання мови найоперативніше відгукуються на бурхливий перебіг подій в українському суспільстві, відбивають зміни в його житті» [2, с. 8].

Актуальність дослідження. На початку ХХІ століття спостерігаємо активне вживання новотворів у мові вітчизняної преси. Проте на сучасному етапі цей пласт лексичної системи сучасної української мови є недостатньо дослідженим, адже з часом виникають нові слова, які називають нові явища, предмети та процеси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Функціонування новотворів в українській мові досліджують Є.А. Карпіловська [2], Н.Ф. Клименко [2], Д.В. Мазурик [4], О.М. Стишов [9], Л.М. Томіленко [10], Г.В. Шаповалова [12] та ін.

Мета статті полягає в дослідженні процесу творення інноваційної лексики в мові сучасних друкованих мас-медіа та з'ясуванні їхньої ролі в тексті.

Завдання статті: зробити короткий огляд праць науковців щодо функціонування в українські мові нових слів; простежити їхнє вживання в публіцистичних текстах та визначити, яку вони виконують роль.

Виклад основного матеріалу

На поповнення лексичного складу мови впливає немало факторів. «Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології супроводжується появою нових слів» [3, с. 225]. О.Д. Пономарів до причин появи нових слів додає розширення й поглиблення зв'язків з іншими народами та державами; потребу замінити вже наявну назву точнішою, більш зрозумілою [7, с. 79].

За словами Л.М. Томіленко, до позамовних факторів, що призводять до виникнення нових слів, можна віднести еволюцію людського суспільства, його матеріальної й духовної культури, продуктивних сил, що виявляється в розвитку науки, техніки, культури, постійне збільшення відомостей про навколишній світ, розширення суспільних функцій мови та її стильової варіативності, ускладнення форм суспільного життя людей [10, с. 58].

Виникнення інноваційних одиниць найбільш чітко відображається в публіцистичному стилі. Як вважає Г.В. Шаповалова, серед основних тенденцій оновлення словникового фонду сучасних українських мас-медіа кінця ХІХ - початку ХХ століття є перерозподіл активної і пасивної лексики, а також розширення сполучуваності слів; оновлення української лексики новотворами іншомовного походження; детермінологізація спеціальної лексики тощо [12, с. 38-39].

Часто в мові ЗМІ початку ХХІ століття вживаються мовні інновації, у складі яких є префіксоїди псевдо-, квазі-; а також компонент складного слова кібер-. Дослідник лексики української мови кінця ХХ століття О.А. Стишов стверджує, що в текстах ЗМІ помітно активізувалися префіксоїди квазі- та псевдо- [9, с. 173]. Таку тенденцію простежуємо і в статтях вітчизняної преси початку ХХІ століття. Л.Б. Шутак переконана, що негативно-оцінні значення префіксоїдів квазі- та псевдо- ґрунтуються на семантиці інтенсивності та несправжності супровідних предикатів базових синтаксичних структур, на основі яких утворюються префіксальні іменники та прикметники [13, с. 9]. Похідні з основами квазі- та псевдо- виражають негативне ставлення до явищ, осіб, учень. Вони не поєднується з розмовною побутовою лексикою і не втрачають «нальоту» книжності [2, с. 166-168].

Словник української мови в 11-ти томах префіксоїд квазі- характеризує, як першу частину складних слів, що значенням відповідає прикметникам несправжній, уявний [8, IV, с. 128]. Префіксоїд квазі- вживається в прикметниках, які вказують на не справжню ознаку, що названа мотивуючим прикметником. «Лексично обмежений словотвірний тип з формантом квазі- поповнився новотворами із семантикою несправжності інституцій, організацій, ідеологій тощо» [9, с. 173].

Новотвори із формантом квазі- вживається в текстах різних тематичних груп. Так, при описі суспільно-політичних процесів та подій, що відбуваються в країні використовуються новотвори квазіпроцедура, що витлумачуємо, як «несправжні процедури», та квазікарбованці, значення якого «штучні карбованці». Пор.: Вони шокують своїми «квазіпроцедурами» (як це характеризує Карасьов), але чи існує в нинішній ситуації інший вихід (Україна молода, 20.05.2016). Левова частка жителів західних областей у буремні 1990-ті, коли зарплатню видавали ...мільйонами квазікарбованців, виживала завдяки переміщенню товарів через кордон (Урядовий кур'єр, 12.10.2016). Обидві неологічні одиниці квазіпроцедура та квазікарбованці мають негативно-оцінне значення.

У статтях про україно-російські відносини та утворення на окупованих територіях невизнаних самопроголошених республік використовуються новотвори квазівибори, квазірелігія, квазіуніверситет, квазіреспубліка, що трактуємо відповідно: «недійсні вибори», «несправжня релігія», «фальшивий університет», «фальшива республіка». Пор.: «А на цьому тижні одразу після проведення своїх квазівиборів, окрім артобстрілів, почали практикувати ще й запеклі штурми позицій сил АТО» (Україна молода, 7.11.2014). За багато років тоталітарна держава була виснажена гонкою озброєнь ...за поширення за будь-яку ціну комуністичної утопії (квазі-релігії) на всій земній кулі (День, 16.08.2016). І гарна нагода відмежуватися від квазі- університету, що залишився у стінах донецьких корпусів на окупованих територіях (День, 11.06.2016). «Офіційні» джерела «квазіреспубліки» писали про невелику кількість смертей - близько 30 осіб (Чорноморські новини, 27.02.2016). З'явилася інформація про те, що деякі з тих фанатів «Райо Вальєкано» ...воювали на боці бойовиків квазі-республік на сході нашої країни (Кримська світлиця, 17.02.2017). Новотвори несуть у собі негативну оцінку, пов'язану з тим, що українське суспільство не визнає самопроголошену владу ДНР та ЛНР, вважаючи ці утворення несправжніми та фальшивими.

Активно творяться нові іменники з префіксоїдом псевдо-. У Словнику української мови в 11-ти томах подається таке його значення: «перша частина складних слів, що означає: несправжній, мнимий, удаваний» [8, VIII, с. 372]. Н.Ф. Клименко звертає увагу на те, що серед новотворів, які мають у складі префіксоїд псевдо-, переважають слова з оцінним компонентом, що не є термінами, але вони не належать і розмовній побутовій мові [2, с. 168].

О.А. Стишов пропонує новотвори з префіксоїдом псевдо- поділити на три словотвірні типи:

1) назви осіб за характеристикою їхніх несправжніх ознак, функцій, за удаваною поведінкою;

2) номінації несправжніх явищ, процесів, дій;

3) назви на означення несправжності ідеологій та інституцій [9, с. 173]. Н. Ф. Клименко серед новотворів із формантом псевдо- виділяє назви осіб, назви ознак, назви течій у мистецтві, абстрактні поняття, дії, стани, ознаки, особи [2, с. 169].

Спостерігаємо тенденцію активного вживання новотворів із формантом псевдо- у тематиці «Україно-російські відносини», у межах якої розглядаємо і тематику «Функціонування самопроголошених ДНР та ЛНР». Аналізуючи тексти, виділяємо іменники, послуговуючись класифікацією О.А. Стишова, - назви осіб за характеристикою їхніх несправжніх ознак, функцій, за удаваною поведінкою (псевдоафганець, псевдодруг); номінації несправжніх явищ, процесів, дій (псевдовибори); назви на означення несправжності ідеологій та інституцій (псевдореспубліка, псевдоорган, псевдоміністерство). Пор.: ...варто перенести псевдовибори в захоплених бойовиками та окупантами районах на невизначений період (Україна молода, 18.03.2016). Окупація Донбасу стала можлива завдяки співпраці ФСБ та ГРУ з місцевими правоохоронними органами - міліцією, псевдо-афганцями (День, 30.11.2016). Корпусну систему псевдо-республік остаточно замінили єдиним оперативним командуванням (Демократична країна, 29.07.2016). Жодні інші документи так званих «ЛНР/ДНР» чи окупаційних псевдо-органів влади в Криму не визнаються світовою спільнотою (Демократична країна, 24.06.2016). Росія - важкий, але необхідний партнер, - втовкмачує, де тільки може, псевдо-друг України, близький до Саркозі політик П'єр Леллюш (Український тиждень, 3.10.2016). Сьогодні в Донецьку функціонує 24 псевдо-міністерства і відомства, включаючи так зване міністерство закордонних справ (Український тиждень, 26.10.2016). Новотвори псевдо-афганець, псевдо-друг, псевдо-вибори, псевдо-республіка, псевдо-орган, псевдо-міністерство позначають несправжність і виражають негативну оцінку автора, що проявляється в невизнанні процесів і явищ, що відбуваються на територіях, де ведеться неоголошена війна Росії проти України.

У статтях, у яких описуються суспільно-політичні процеси України, теж використовуються новотвори, які мають префіксоїд псевдо-: це назви осіб за характеристикою їхніх несправжніх ознак, функцій, за удаваною поведінкою (псевдо-інтелігенція та псевдо-еліта). Пор.: На жаль, у свідомості мас еліта - це олігархи або якісь напомаджені творчі натури, псевдо-інтелігенція (Український тиждень, 19.05.2016). ... тільки-но з'явиться точка біфуркації, коли українці переконаються, що крім віртуального вибору, який їм нав'язують Шустер чи інші медіа-проекти псевдо-еліти, є інший (Український тиждень,19.05.2016).

Новотвори псевдо-інтелігенція та псевдо-еліта виконують експресивну функцію, виражаючи негативну оцінку автора.

Спостерігаємо використання слів із частинкою псевдо- і при висвітленні кримінальних тем: лексема псевдо-альпініст позначає людину, яка займається злочинною діяльністю, грабуючи інших. Пор.: «Так звані псевдо-альпіністи приходять нібито помити вікна, а потім спускаються через вікно чи балкон і залазять у вашу квартиру» (Урядовий кур'єр, 27.02.2016). У тексті йде констатація факту: несправжні альпіністи грабують людей. Лексема псевдо-альпініст виконує інформативну функцію.

У мові преси початку ХХІ століття активно використовуються нові слова з основою кібер-. Вважаємо, що кібер- є усіченим сегментом лексеми кібернетика, значення якої Великий тлумачний словник подає в такому формулюванні: «наука про загальні закони одержання, зберігання, передачі та обробки інформації» [1, с. 539]. Розділяючи думку Є. А. Карпіловської та І. Я. Мисливої-Бунько, вважаємо, що кібер- має ширше значення: «те, що пов'язане з комп'ютерами, інформаційними технологіями, Інтернетом» [2, с. 72; 5, с. 81]. Г.В. Шаповалова частину складного слова кібер- називає препозитивним незмінним компонентом іншомовного походження [12, с. 117]. публіцистичний лексичний семантичний інновація

Найчастіше юкстапозити з основою кібер- вживаються в статтях, у яких ідеться про україно-російські відносини. Автори створюють нові слова на зразок кібератака (атака за допомогою інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету), кіберзлочинці (злочинці у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету), кіберармія (армія, зброєю якої є інформаційні технології, комп'ютери та Інтернет), кіберактивність (активність у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету), кіберальянс (об'єднання фахівців у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету). Пор.: Олександр Турчинов заявив, що за потужними кібератаками, які відбувались останнім часом, стоять кіберзлочинці з РФ (Український тиждень, 14.12.2016). Певним чином можна сказати, з дуже великою натяжкою, що це армія якась, кіберармія, але насправді мозковий центр лише там, в 18-у центрі ФСБ, який є головним координаційним центром для подібної кіберактивності (Кримська світлиця, 3.02.2017). ... анонс про гігабайти даних із поштових скринь кремлівських клерків, які мають у своєму розпорядженні активісти українського кіберальянсу, не є перебільшенням (День, 12.11.2016).

Не менш поширене вживання складних слів із компонентом кібер- у тематиці «Міжнародні відносини»: кіберзахист (захист за допомогою інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету), кібер-вояк (вояк у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету). Пор.: Між підрозділом НАТО з реагування на комп'ютерні інциденти і Групою реагування на комп'ютерні надзвичайні ситуації Європейського союзу були укладені технічні домовленості з кіберзахисту (Український тиждень, 12.02.2016). Ще до американський виборів накопичувалися свідчення того, що російські кібер-вояки націлилися на Європу (Дзеркало тижня, 10.01.2017).

У статтях про суспільно-політичні процеси в нашій країні вживаються юкстапозити кіберзагроза (загроза, яка може виникнути через інформаційні технології, комп'ютери та Інтернет), кібербезпека (безпека у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету), кіберполіція (поліція, яка слідкує за безпекою у сфері інформаційних технологій, комп'ютерів та Інтернету). Пор.: Це стосується, до речі, і новітніх кіберзагроз, які в часи Чорнобиля для нас ще просто не існували (Кримська світлиця, 29.04.2016). Мають розроблятися інші документи стратегічного планування у сфері забезпечення нацбезпеки, у тому числі... стратегія кібербезпеки (День, 12.11.2016). Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомив про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп (Дзеркало тижня, 12.02.2017).

На нашу думку, компонент кібер- виконує в тексті інформативну роль, та водночас він здатен виражати негативну оцінку, особливо тоді, коли новотвори стосуються кібервійни, що на початку ХХІ століття розгортається з великим розмахом. Тому новотвори кібератака, кіберзлочинці, кіберармія, кіберактивність, кібер-вояк, кіберальянс, кібершпигунство, кіберзагроза, кібербезпека, кіберполіція є складовими кібервійни і в залежності від теми статті виконують у тексті оцінну або інформативну роль.

Висновки

Отже, на початку ХХІ століття в мові друкованих мас-медіа активно продукуються нові слова. У творенні нових слів активними є префіксоїди квазі- та псевдо- і компонент кібер-. Мовні інновації, утворені таким чином, виконують переважно оцінну функцію, у якій проявляється осуд та зневага автора. Крім того, вони реалізовують інформативну функцію. Розглянуті новоутворення часто вживаються в текстах таких тематичних груп: «Україно-російські відносини», «Політичні процеси та події, що відбуваються в країні», «Міжнародні відносини», рідше - у статтях на кримінальну та економічну тематики.

Вважаємо, що питання вживання в українській періодиці нових мовних одиниць не вичерпане і потребує подальшого вивчення, адже у статті розглянуте лише творення нових слів за допомогою префіксоїдів квазі- та псевдо- і компоненту кібер-. На сьогодні спостерігається використання мовних інновацій, утворених іншими способами творення.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

2. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. - 336 с.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 368 с.

4. Мазурик Д.В. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.) [Текст]: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Д.В. Мазурик. - Л., 2002. - 212 с.

5. Мислива-Бунько І.Я. Складні слова в мові сучасної української преси: структура та стилістичні функції: дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І.Я. Мислива-Бунько. - Луцьк, 2014. - 276 с.

6. Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст.: [монографія] / М.І. Навальна. - К., Інститут української мови: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. - 328 с.

7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник / О.Д. Пономарів. - К.: Либідь, 1993. - 248 с.

8. Словник української мови: в 11 томах / за ред. І.К. Білодіда / Інститут мовознавства АН УРСР. - К.: Наукова думка, 1970-1980 рр.

9. Стишов О.А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): Монографія / О.А. Стишов. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.

10. Томіленко Л.М. Екстралінгвальні чинники як наслідок виникнення нової суспільно-політичної лексики / Л.М. Томіленко // Мовознавство. - 2014. - №1. - С. 58-61.

11. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М. Русанівський (співголова), О.О. Тараненко (співголова), М.П. Зяблюк та ін. - [2-ге вид., випр. і доп.]. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. - 824 с.

12. Шаповалова Г.В. Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти) [Текст]: дис... канд. філол. наук: 10.01.08 «Журналістика» / Г.В. Шаповалова. - Л., 2003. - 204 с.

13. Шутак Л.Б. Словотвірна категоризація суб'єктивної оцінки в сучасній українській мові [Текст]: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Л.Б. Шутак. - К., 2002. - 20 с.

References

1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. - Kyiv, Irpin: VTF «Perun», 2005. - 1728 s.

2. Klymenko N.F. Dynamic hni protsesy v suchasnomu ukrainskomu leksykoni: Monohrafiia / N.F. Klymenko, Ye.A. Karpilovska, L.P. Kysliuk. - K.: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2008. - 336 s.

3. Kocherhan M.P. Vstup do movoznavstva: Pidruchnyk dlia studentiv filolohichnykh spetsialnostei vyshchykh navchalnykh zakladiv / M.P. Kocherhan. - K.: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2001. - 368 s.

4. Mazuryk D.V. Innovatsiini protsesy v leksytsi suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy (90-i roky KhKh st.) [Tekst]: dys. kand. filol. nauk: 10.02.01 / D.V. Mazuryk. - L., 2002. - 212 s.

5. Myslyva-Bunko I.Ya. Skladni slova v movi suchasnoi ukrainskoi presy: struktura ta stylistychni funktsii: dys. kand. filol. nauk: spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / I.Ya. Myslyva-Bunko. - Lutsk, 2014. - 276 s.

6. Navalna M.I. Dynamika leksykonu ukrainskoi periodyky pochatku KhKhI st.: [monohrafiia] / M.I. Navalna. - K., Instytut ukrainskoi movy: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2011. - 328 s.

7. Ponomariv O.D. Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy: Pidruchnyk / O.D. Ponomariv. - K.: Lybid, 1993. - 248 s.

8. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh / za red. I.K. Bilodida / Instytut movoznavstva AN URSR. - K.: Naukova dumka, 1970-1980 rr.

9. Styshov O.A. Ukrainska leksyka kintsia XX stolittia (na materiali movy zasobiv masovoi informatsii): Monohrafiia / O.A. Styshov. - K.: Vyd. tsentr KNLU, 2003. - 388 s.

10. Tomilenko L.M. Ekstralinhvalni chynnyky yak naslidok vynyknennia novoi suspilno-politychnoi leksyky / L.M. Tomilenko // Movoznavstvo. - 2014. - №1. - S. 58-61.

11. Ukrainska mova: Entsyklopediia / Redkol.: V.M. Rusanivskyi (spivholova), O.O. Taranenko (spivholova), M.P. Ziabliuk ta in. - [2-he vyd., vypr. i dop.]. - K.: Vydavnytstvo «Ukrainska entsyklopediia» im. M.P. Bazhana, 2004. - 824 s.

12. Shapovalova H.V. Innovatsiini protsesy v suchasnomu mediateksti (funktsionalno-linhvistychni aspekty) [Tekst]: dys... kand. filol. nauk: 10.01.08 / H.V. Shapovalova. - L., 2003. - 204 s.

13. Shutak L.B. Slovotvirna katehoiyzatsiia subiektyvnoi otsinky v suchasnii ukrainskii movi [Tekst]: avtoref. dys... kand. filol. nauk: 10.02.01 «Ukrainska mova» / L.B. Shutak. - K., 2002. - 20 s.

Размещено на Allbest.ru