Главная Коллекция "Otherreferats" Иностранные языки и языкознание Переклад фразеологізмів з компонентом-зоонімом з української мови на турецьку

Переклад фразеологізмів з компонентом-зоонімом з української мови на турецьку

Порівняння синтаксису, фонетики та морфології української та турецької мов, правила побудови словосполучень або речень. Збереження семантики фразеологізму при перекладах текстів з компонентом-зоонімом. Аналіз праці “Теорія перекладу" В. Коміссарова.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2018
Размер файла 32,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

10

Переклад фразеологізмів з компонентом-зоонімом з української мови на турецьку

Фразеологізм пояснюється як “вираз, сталий зворот слів, зміст якого зазвичай відрізняється від реального значення та привертає до себе увагу” [Turk. Sozluk 2005, 517]. Але є фразеологізми, утворені в прямому значенні, хоча їх невелика кількість.

Кожна розвинена мова, як відомо, має у своєму складі значну кількість стійких словосполучень фразеологізмів, що вживаються носіями мови завжди у звичному, усталеному оформленні. Саме вони найвиразніше передають дух і нев'янучу красу мови, яку витворив народ протягом віків для потреб спілкування в усній та писемній формах Канд. філол. н., Університет Акденіз, факультет літератури і при-родничих наук, відділення турецької мови і літератури (eatmaca@akde- niz.edu.tr; eatmaca07@hotmail.com). Канд. філол. н., Університет Кастамону, факультет літератури і при-родничих наук, відділення тюркських мов і літератур (radzhumerova@ kastamonu.edu.tr; reshidekirim@gmail.com). Білоніженко В. М. та інші. Фразеологічний словник української мови. - Київ, 1993. - С. 3.. Разом із лексикою фразеологізми повністю, безпосередньо і в той же час через образність відображують матеріальне та духовне життя народу. Вони несуть у собі не тільки об'єктно-орієнтовану, а й естетичну інформацію: пробуджують уяву, збільшують хвилювання слухачів (промовця), прикрашають мову та відображують її дух.

Оскільки мова, як і кожне суспільне явище, безперервно розвивається, разом з нею в постійному русі перебуває і її фразеологічний фонд. Фразеологія національної мови збагачується і вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок і прислів'їв, афоризмів і професіоналізмів, анекдотів, дотепів і каламбурів, мовних штампів і кліше коротше кажучи, з усього того, що впродовж багатьох віків плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови народ Білоніженко В. М. та інші. Фразеологічний словник української мови. - Київ, 1993. - С. 3..

Під фразеологізмом розуміють семантично цілісні, відносно стійкі (з допуском варіантності), відтворювані й експресивні одиниці мови, організовані за моделлю словосполучення або речення Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. - Київ, 1998. - С. 3.. У лексиці української мови, крім окремих слів, існують стійкі словосполучення, вирази й навіть цілі речення, що мають одне лексичне цілісне, здебільшого переносне значення, і воно наближається до значення окремого повнозначного слова: байдики бити (ледарювати), накивати п'ятами (утекти), замилювати очі (брехати), клювати носом (дрімати), пекти раків (червоніти), товкти воду в ступі (робити одне й те саме), кров із молоком (здоровий), ані пари з уст (мовчати) Немировська Н. Г. Словник фразеологізмів та сталих виразів. - Харків, 2011. - С. 9..

“Порівняння двох мов передбачає прийняття непрямим чином того, що в словах, значеннях, синтаксисі, фонетиці або морфології цих мов є спільні риси, ґрунтуючись на яких треба виявити відмінності” [Topfu 2001, 131].

Фахівець у галузі теорії і практики перекладу Вілен Коміссаров (1924-2005) у своїй праці “Теорія перекладу” розповідає про існування трьох основних типів відповідностей образним фразеологічним одиницям оригіналу:

а)У першому типі відповідностей зберігається весь комплекс значень одиниці, що перекладається. У цьому випадку в мові, на яку робиться переклад, є подібний фразеологізм, що збігається з фразеологічною одиницєю оригіналу як за прямим, так і за переносним значенням (заснований на тому ж самому образі). Наприклад: The game is not worth the candles Гра не варта свічок.

б)У другому типі відповідностей однакове переносне значення передається в мову, на яку робиться переклад, за допомогою іншого образу при збереженні всіх інших компонентів семантики фразеологізму. Наприклад: А bird in the hand is worth two in the bush Краще синиця в руках, ніж журавель в небі. Цей фразеологізм на турецьку мову дослівно перекладається як Elindeki ba^tankara, gokyuzundeki turnadan iyidir. Але насправді такого виразу в турецькій мові немає, є лише така його відповідність Bugunku tavuk yarinki kazdan daha iyidir.

в)Третій тип відповідностей створюється шляхом калькування іншомовної образної одиниці. Наприклад: to put the cart before the horse ставити віз попереду коня. Але, згідно з Коміссаровим, про третій тип сумісності можна говорити, якщо в результаті дослівного перекладу буде ясно зрозуміло, про що йде мова. В іншому разі доведеться взагалі відмовитися від застосування фразеологічної відповідності і задовольнитися описом основного (тобто переносного) значення сполучення, що перекладається. Наприклад: to dine with Duke Humphrey ходити голодним, залишитися без обіду Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). - Москва, 1990. - С. 153-154..

Зоонімна лексика у складі фразеології неодноразово ставала об'єктом наукового аналізу. Вчені-мовознавці на матеріалі різних мов досліджували фразеологічні одиниці з компонентом-зоонімом. Зокрема, стаття А. Калюти “Російські та турецькі фразеологізми із зоонімічним компонентом” дуже приваблива з того боку, що в ній порівнюються фразеологізми двох мов. Сам автор доходить висновку, що “порівняльна фразеологія виявляється в ряду тих дисциплін, які сприяють розумінню відмінностей картини світу в очах націй” Калюта А. М. Русские и турецкие фразеологизмы с зоонимическим компонентом. 2008. 66дис-23 ДС100265. І. Л. Покровська, яка розглядала національну специфіку семантики турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом, у своїй праці теж робить порівняльний аналіз фразеологізмів в українській та турецькій мовах. Дослідивши 900 турецьких фразеологізмів, авторка робить висновок, що “повністю з них зазначеним чином на українську мову перекладається лише близько 80, що становить приблизно 10 % від загальної кількості досліджуваних ФО турецької мови. Даний факт свідчить про те, що решта 90 % фразеологізмів сучасної турецької мови характеризуються національною специфікою” Покровська І. Л. Національна специфіка семантики турецьких фра-зеологізмів з компонентом-зоонімом [Текст]: дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2006. - С. 15..

При визначенні українських фразеологізмів для цієї статті основними джерелами в нас були “Фразеологічний словник української мови' ' В. Д. Ужченка та Д. В. Ужченка, “Фразеологізми та ідіоматичні вирази української мови, їх еквіваленти (переклади) в кримськотатарській та російській мовах” С. М. Усеїнова та “Фразеологічний словник української мови” В. М. Білоноженко та інших. При визначенні турецьких фразеологізмів корисним став “Короткий російсько-турецький фразеологічний словник” Liliya Ermakova, Seving Uggul. Kisa Rusga-Turkge Deyimler Sozlu- gu. - istanbul, 1998.. Розглянуто близько 150 фразеологізмів української та турецької мов.

Переклад українських фразеологізмів з компонентом-зоонімом на турецьку мову показує, що за смисловим і структурним аспектами можна виділити 5 основних груп: I група: фразеологізми з компонентом-зоонімом, однакові за структурою і змістом; II група: фразеологізми, однакові за структурою і змістом, але з альтернативним компонентом-зоонімом; III група: фразеологізм української мови має компонент-зоонім, але його аналог у турецькій мові без зоонімічного компонента; IV група: фразеологізм турецької мови має компонент-зоонім, але його аналог в українській мові без зоонімічного компонента; V група: українські фразеологізми з компонентом-зоонімом, які зовсім не мають аналога в турецькій мові.

синтаксис фонетика український турецький

I. Фразеологізми з компонентом-зоонімом, однакові за структурою і змістом в українській та турецькій мовах

Українська

Турецька

Як вовка боятися, так і в ліс не йти

Kurttan korkan ormana girmez

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться

Kurdu ne kadar beslersen besle, o hep ormana dogru bakar

Зайшла гора в тяж, а привела мишу

Dag fare dogurdu

Дарованому коневі в зуби не дивляться

Bele§ atin divine (ya§ina, dizginine, yulanna) bakilmaz

Золота клітка солов'я не тішить

Bulbule altin kafes bile zindandir

Ганятися за двома зайцями

iki tav§ani birden kovalamak

Як риба у воді (як пташка у повітрі)

Kendini suda balik gibi hissetmek (kendini havada ku§ gibi hissetmek)

Жити як кішка з собакою

Kedi kopek gibi ya§amak

Лев'яча (левова) пайка (частка)

Aslan payi

Вільний птах

Ku§lar gibi hur

Риба від голови смердить

Balik ba§tan kokar

Лити крокодилячі сльози

Timsah gozya§lan dokmek

Не шукай теляти під биком

Okuz altinda buzagi arama

Собака гавка, а мажі йдуть

it urur kervan yurur

Знає (чує) кіт, чиє сало з'їв!

(Дослівно: Kedi kimin yagini yedigini bilir) Sut dokmu§ kediye donmek

Бійся пса не того, що гавкає, а

(Дослівно: Havlayan kopekten de-

того, що лащиться

gil de, surtunen/yalakalanan kopekten kork) Havlayan kopek isirmaz

Ворон воронові (ворона вороні)

ока не виклює

Karga karganin gozunu oymaz

Вовк вовка не кусає

Kurt kurdu yemez (it iti isirmaz)

Голодній курці просо на думці

Ag tavuk du§unde (ruyasinda) dari gorur

І собака на того не гавкає, чий

Kopek ekmek veren (yedigi) kapiyi

хліб їсть

tanir

Вовк линяє, але вдачі не міняє

Kurt koyunu (tuyunu) degi§tirir, huyunu degi§tirmez (Hain kimse, yer yurt, kilik kiyafet degi§tirse de kotu huylarim degi§tirmez)

Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш

iki tav§ani kovalayan higbirini yaka- layamaz

Вигріти (нагріти) гадюку (гадину) у пазусі (за пазухою)

Koynunda yilan beslemek

Працювати як кінь

At gibi gali§mak

Жити як свиня

Domuz gibi ya§amak

Нажертися як свиня

Domuz gibi igmek

Сердитий як вовк

Kurt gibi kizgin

Голодний як вовк

Kurt gibi ag

Замерзнути як собака

Kopek gibi u§umek

Втомитися як собака

Kopek gibi yorulmak

Померти як собака

Kopek gibi olmek

Ревнивий як собака

Kopek gibi kiskang

Боягузливий як заєць

Tav§an gibi urkek

Боязкий як заєць

Tav§an gibi korkak

Сильний (витривалий) як кінь

At gibi guglu

Очі як у кішки

Kedi gozlu

Чорна кішка пробігла

Araya kara kedi girmek

Вовк в овечій шкурі

Koyun postuna burunmu§ kurt

Черепашачою ходою

Kaplumbaga gibi yava§

Соловейком заливатися

Bulbul gibi §akimak

Пси виють, а місяць світить

(Дослівно: Kopekler urur ama ay i§imaya devam eder) it urur kervan yurur

Собака погавка, а вітер рознесе

(Дослівно: Kopekler havlar ruzgar savurur) it urur kervan yurur

Синя пташка

(Дослівно: Mavi ku§) Talih ku§u

Про вовка промовка а вовк у

(Дослівно: Kurdu Andigin gibi kurt

хату

evindedir) Ш an gomagi hazirla

Заяча душа / Заяче серце

(Дослівно: Tav§an yurekli) Tav§an yurekli

Злий собака спотайна рве

(Дослівно: Kizgin kopek sessizce saldirir) Isiracak kopek havlamaz

Ловити рибу в каламутній воді

(Дослівно: Bulanik suda balik avlamak) Bulanik suda balik avlamak (durumdan yararlanmak, kendi gikarlari igin hile yapmak)

Надутися як індик

(Дослівно: Hindi gibi kabarmak) Hindi gibi kabarmak (Gururlanmak, kurumlanmak, buyukluk taslamak)

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.

(Дослівно: Yalan soyleyen kopekten degil, tatli dilli olandan kork) Sessiz atin tekmesi pek olur

Як у горобця

(Дослівно: Sergeninki kadar) Ku§ kadar

Кішки скребуть на душі

(Дослівно: Kalbi kediler tirmalamak) igini kurt yemek (kemirmek) (surekli bir kaygi iginde bulunmak)

П'явки ссуть за серце

(Дослівно: (Kalbini sulukler emiyor) igini kurt yemek (kemirmek) (Birisi gile, kaygi gekiyor)

Як муха в сметані

(Дослівно: Kaymaga du§mu§ sinek gibi yava§) Kaplumbaga gibi / Okuz arabasi gibi (uyu§uk birisi igin kullanilan tabir, acele etmeden, yava§ga)

Не вчи плавати щуку, щука знає всю науку

(Дослівно: Turnabaligina yuzme ogretme, o kendisi bilir) Kirk senelik baliga yuzme ogretme

На безриб'ї і рак риба

(Дослівно: Baliksiz olma durumunda yengeg de balik sayilir) Koyunun olmadigi yerde kegiye Abdurrahman Oelebi derler

Вороні соколом не бути

(Дослівно: Kargadan §ahin olmaz) Kargadan bulbul olmaz

II. Фразеологізми однакові за структурою і змістом в українській та турецькій мовах - але з альтернативним компо нентом-зоонімом

Українська

Турецька

Куди баран, туди й вівці

(Дослівно: koyun (erkek koyunlar) nereye, koyunlar (di§i koyunlar) da oraya) = Kegi nereye gikarsa, oglagi da oraya gikar

І золоті вудила коневі не милі

(Дослівно: Altindan da olsa yular, atin ho§una gitmez) Bulbule altin kafes bile zindandir

Краще синиця в руках, ніж журавель у небі

(Дослівно: Elindeki ba§tankara, gokyuzundeki turnadan iyidir) = Bugunku tavuk yarinki kazdan daha iyidir

Витріщив очі, як цап на нові ворота

(Дослівно: Keginin yeni kapilara baktigi gibi bakmak) = Okuzun trene baktigi gibi bakmak

Сипати бісер перед свиньми

(Дослівно: Domuzlarin onune inci dokmek/sermek) = Ayiya kaval galmak

З паршивої вівці хоч вовни жмут

(Дослівно: Kotu koyundan bir yun koparmak) = Deveden bir tuy koparmak kardir

Одна паршива овечка всю отару поганить

(Дослівно: Bir kotu koyun tum suruyu bozuyor) = Bir uyuz kegi bir suruyu boklar

Кожний пес на своїм сміттю гордий

(Дослівно: Her kopek kendi goplugunde gururludur) = Her horoz zibilliginde oter

Усяк кулик до свого болота звик / Кожна жаба своє болото

хвалить

(Дослівно: Her gulluk kendi batakligina ali§mi§tir / Her kurbaga kendi batakligini over) = Her horoz zibilliginde oter

Робити з мухи слона (вола, верблюда) / Робити з комара вола (верблюда)

(Дослівно: Sinegi fil (okuz, deve) yapmak) = Pireyi deve yapmak

Коли рак [у полі] свисне / Як рак на дуба вилізе та й свисне

(Дослівно: Yengeg (tarlada) islik galdigi zaman / yengeg me§e agacina gikip islik galdigi zaman) = Balik kavaga giktigi zamanda

Тямити як свиня в дощ (як свиня в апельсинах)

(Дослівно: Domuzun yagmurdan (portakaldan) anladigi gibi anlamak) = E§ek ho§aftan ne anlar!

Ведмідь на вухо наступив

(Дослівно: Kulagina ayi basmi§tir) = Karga sesli olmak

Вбити двох зайців

(Дослівно: iki tav§am vurmak) = Bir ta§la iki ku§ vurmak

І вовк свої вовченята любить

(Дослівно: Kurt da kendi yavrularini sever) = kirpi yavrusunu pamugum diye severmi§

Людей як оселедців в бочці

(Дослівно: varilin iginde ringa baligi kadar gok insan var) = balik istifi gibi dizilmek

Товстий (жирний) як свиня

(Дослівно: domuz gibi §i§man) = dana (okuz) gibi §i§man

Шия як у гусака

(Дослівно: kaz boyunlu) = deve boyunlu

І мухи не образить

(Дослівно: sinegi bile incitmez) Karincayi incitmemek

Впертий як баран

(Дослівно: koyun gibi inatgi) Kegi inadi

Курям на сміх

(Дослівно: tavuklar guler buna) Kopekler guler buna

Вбити двох зайщв оразу

(Дослівно: bir kereden iki tav§ani vurmak) Bir ta§la iki ku§ vurmak

III. Фразеологізм української мови має компонент-зоонім, але його аналог у турецькій мові без зоонімічного компонента

Українська

Турецька

З вовками жити по-вовчому вити

(Дослівно: Kurtlarla ya§ayan kurt gibi ulur) kimin arabasina binerse onun turkusunu soylemek

Комар носа не підточить

(Дослівно: Sivrisinek burnunu bilemez) = dort dortluk

Купувати (купити) кота в мішку

(Дослівно: Cuval iginde kediyi satin almak) = Gozu kapali satin almak (neyi aldigini gormeden)

Ведмежа послуга

(Дослівно: Ayi hizmeti/yardimi) Ka§ yaparken goz gikarmak

Одна ластівка весни не робить

(Дослівно: Bir kirlangig bahari yapmaz) = Bir gigekle bahar gelmez

Пустити червоного півня

(Дослівно: kirmizi horozu salmak) Ate§e vermek

Битися як риба об лід

(Дослівно: baligin buza vurdugu gibi debelenmek) Bo§una didinmek

Грошей кури не клюють

(Дослівно: paralanni tavuklar gagalayamaz) Denizde kum onda para

Заливатися соловейком

(Дослівно: bulbul gibi §akimak) Edebiyat yapmak / lugat pargalamak

Гол як сокіл

(Дослівно: §ahin gibi girilgiplak) Dikili agaci olmamak

Тягнути кота за хвіст

(Дослівно: kediyi kuyrugundan gekmek) ipe un sermek

Ні пава, ні ворона

(Дослівно: tavusku§u da degil, karga da) Ne idugu belirsiz

Кіт наплакав

(Дослівно: Kedi gozya§lari kadar) Parmakla sayilacak kadar az

Як з гуся вода

(Дослівно: Kazin ustunden su akmi§ gibi) Viz gelmek / Hig takmamak

Г анятися за двома зайцями

(Дослівно: iki tav§ani birden kovalamak) Bir koltuga iki karpuz sigmaz

Два коти в одному мішку не помиряться

(Дослівно: iki kedi bir guvalda barinamaz) iki cambaz bir ipte oynamaz

I вовки ситі, і вівці цілі

(Дослівно: Kurtlar da tok, koyunlar da sag) ne §і§ yansin ne kebap

Битий жук

(Дослівно: Ez^^ bocek) Felegm gemberinden gegm^ (msan), g6rmu§ ge^rm^ (msan)

Стріляний горобець / вовк

(Дослівно: Vurulmu§ serge/kurt) Felegm gemberinden gegm^ (msan) g6rmu§ geg^m^ (insan) (Ba§indan gok і§ gegm^ gok tecrubeler edinmi§ her і§іп altindan kalkar)

Старий лис / лисиця

(Дослівно: Ya§li tilkl) Felegm gemberinden gegmlij (insan), gormu§ gegirmi§ (insan) (Ba§indan gok і§ gegml§ gok tecrubeler edinmi§ her і§іп altindan kalkar)

Де козам роги правлять

(Дослівно: Kegriere boynuzlarini dogrulttuklari yer) Dunyanin obur ucu / Dunyanin Ьіг ucu

Куди і ворон кісток не заносить

(Дослівно: Karganin Ьііє kemlk goturmedigi yer) Dunyanin obur ucu / Dunyanin Ьіг ucu

Надувся як миша на крупу

(Дослівно: Farenm ayni hububata kustugu glbl) Tav§an daga kusmu§, dagin haberi olmami§ (бnemsiz k^g бnemli k^ye kusse бnemli k^rnm umurunda Ьііє olmaz)

Глуха тетеря

(Дослівно: Sagir kekrik)

Іди к свиням

(Дослівно: Domuzlara gH:) Cehennemm dibine gH (Birisinden memnun degriken, sinirlenmi§ken kullanilir).

Муха сіла на ніс

(Дослівно: Burnuna smek konmu§) Burnundan solumak / (Ьігш moralsiz, sinirli, kizgin)

(Якась) муха вкусила

(Дослівно: Smek isirmi§) Burnundan solumak / (Віїтапіп sinirli, kizgin be tavirli durumu)

Ґедзь напав

(Дослівно: Atsmeg saldirmi§) Burnundan solumak / ВіїМпіп siпirli, kizgin be tavirli durumu

Мухи в носі грають

(Дослівно: Bumunda sinekler ugu§uyor) Burun §i§irmek (gururlu, kibirli birisi igin)

Дешева рибка погана юшка

(Дослівно: Ucuz balik kotu gorba) Ucuz etin yahnisi yavan (tatsiz) olur (Benzerlerine gore daha ucuza alinan mal, iyi nitelikte olmaz. Ondan bekledigimiz yarari saglayamayiz)

IV. Фразеологізм турецької мови має компонент-зоонім, але його аналог в українській мові без зоонімічного компонента

Турецька

Українська

Yatan okuze yem yok

(Дослівно: Лежачому бикові немає корму) Під лежачий камінь і вода не біжить

Yatan (yatar) arslandan, (kurttan) gezen (yelen) tilki yegdir (iyidir)

(Дослівно: Бродяча лисиця краще лежачого лева) Краще маленька справа, ніж велике ледарство

Dut yemi§ bulbul olmak

(Дослівно: Бути солов'єм, з'ївшим шовковицю) Набрати в рот води

Tav§ana kag taziya tut

(Дослівно: Казати зайцеві: біжи! А хорту: лови!) І нашим і вашим

Ugan ku§a borcu olmak

(Дослівно: Мати борг літаючому птахові) У боргах як у шовках

V. Українські фразеологізми з компонентом-зоонімом, які зовсім не мають аналога в турецькій мові

Українська

Турецька

Суха як в'ялена вобла

Дослівно: Kurutulmu§ balik gibi kuru

Кучерявий як пудель

Дослівно: Fino kopegi gibi kivircik

Очі як у рака

Дослівно: Yengeg gozlu

Потайний як вовк

Дослівно: Kurt gibi gizemli

Верещати як порося

Дослівно: Domuz yavrusu gibi ciyaklamak

Як корова язиком злизала

Дослівно: inek diliyle yalami§ gibi

Висновок

При порівнянні фразеологізмів з компонентом-зоонімом української та турецької мов ми бачимо низку подібностей та відмінностей. Для дослідження нами відібрано та розглянуто приблизно 150 українських та турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом. Фразеологізми з компонентом-зоонімом розділено за смисловим і структурним аспектами на 5 груп. Встановлено, що серед цих груп набагато більше фразеологізмів з компонентом-зоонімом у групі, де фразеологізми однакові за структурою і змістом як в українській, так і в турецькій мові. Ця група налічує 48 фразеологізмів. А в групах, де фразеологізми однакові за структурою і змістом в обох мовах, але з альтернативним компонентом-зоонімом, та в інших групах фразелогізмів набагато менше. Кількісні показники такі: фразеологізмів, однакових за структурою і змістом, але з альтернативним компонентом-зоонімом, налічується 30; у групі, де фразеологізм української мови має компонент-зоонім, але його аналог у турецькій мові без зоонімічного компонента, налічується 31 фразеологізм; у групі, де фразеологізм турецької мови має компонент-зоонім, але його аналог в українській мові без зоонімічного компонента, налічується 5 фразеологізмів; українських фразеологізмів з компонентом-зоонімом, які зовсім не мають аналога в турецькій мові, теж 5. Загалом при порівнянні українських та турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом виявлено 119 назв тварин. Деякі назви тварин як у турецькій, так і в українській мові стали стійкими метафорами, що позначають певну властивість або рису характеру людини. Звичайно, всі чисельні показники умовні, бо мови живуть, розвиваються і разом з ними розвивається їхній лексичний та фразеологічний склад, який залишається найдавнішим пластом у будь-якій мові.

Література

1. Білоніженко В. М. та інші. Фразеологічний словник української мови. Київ, 1993.

2. Калюта А. М. Русские и турецкие фразеологизмы с зоонимическим компонентом. 2008. 66дис-23 ДС100265

3. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Москва, 1990.

4. Немировська Н. Г Словник фразеологізмів та сталих виразів. Харків, 2011.

5. Покровська І. Л. Національна специфіка семантики турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом [Текст]: дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2006.

6. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ, 1998.

7. Усеїнов С. М. Фразеологізми та ідіоматичні вирази української мови, їх еквіваленти (переклади) в кримськотатарській та російській мовах. Сімферополь, 2009.

8. Aksoy О. Asm. Ttirk^e Deyimler Sozltigti. Istanbul, 1998.

9. Bezirci Asm. Deyimlerimizin Sozltigti. Istanbul, 1998.

10. Ermakova Liliya, Uggul Seving. Kisa Rusga-Turkge Deyimler Sozltigti (Короткий російсько-турецький фразеологічний словник). Istanbul, 1998.

11. Kalyuta Aleksandr. Rus?a Ve Ttirk^e'deki `Hayvan' lie Ilgili Deyimler / 1st International Symposium on Asian Languages and Literatures. Kayseri, 5-6 May 2011.

12. Pakalin Mehmet Zeki. Osmanli Tarih Deyimleri ve Terimleri Sozltigti (I-II-III). MEB. Yayinlan. Istanbul, 1983.

13. Topgu Nazmiye. “Fransizca ve Ttirk^e Renk Isimleri I^eren Deyimlerin Kar$ila$tirmali Incelenmesi”. Hacettepe Universitesi Egitim Faktiltesi Dergisi 20: 131-140, 2001.

14. http://stalivyrazy.org.ua/index.php Ukraynaca Deyimler Sozltigti (Eri§im Tarihi: 09.08.2015)

15. http://teka.ks.ua/viev_cat.php?cat=6 Ukraynaca Deyimler (Eri§im Tarihi: 09.08.2015)

16. http://bit.ly/2sTPjmb Ukrains'ki prykazky, prysliv"iay take ynshe: zbirnyky O. V. Markovycha y, (Ukraynaca Deyimler O. V. Markovych) (Eri§im Tarihi: 09. 08. 2015)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены