Лексична спорідненість термінолексики фахової мови екології в німецькій, англійській, українській і російській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Фахова мова екології потребує лаконізму, нормалізації термінологічної лексики, елімінації синонімії, створення уніфікованої мови як для спілкування між фахівцями-екологами, так і для досягнення максимальної однозначності в розумінні міждисциплінарної сфери екології. У світлі цих аспектів особливої значущості набуває лексична спорідненість термінологічних одиниць різних мов. Спорідненість розглядається як ступінь інтернаціоналізації термінолексики в різних мовах і рівень близькості терміносистем відповідних мов.

Питання термінологічної спорідненості відображено в роботах таких учених, як Я. Бачинський, В. Б'ялик, Р. Іваницький, Т. Кияк, Н. Курносова, О. Ріба, В. Синьо та ін., дослідження котрих проведено на матеріалі різних галузевих терміносистем фахових мов.

Мета статті полягає в з'ясуванні рівня лексичної спорідненості термінологічних одиниць фахової мови екології в німецькій, англійській, українській і російській мовах на основі їх внутрішньої та зовнішньої форм.

Якщо зіставити аналогічні термінологічні одиниці різних мов (напр., німецької, англійської, російської й української), то нерідко можна виявити більшу чи меншу невідповідність у їх обсягу змісту. Уникненню таких розбіжностей сприятиме міжмовна уніфікація термінів, основним чинником якої є лексична спорідненість. Уніфікація ґрунтується насамперед на п'яти елементах термінологій [1, с. 72]: 1) на поняттях і системах понять; 2) на описі понять (дефініції та ілюстрації); 3) на зовнішній формі термінів (особливо письмовій); 4) на внутрішній формі (буквальних значеннях складних термінів і термінів, які побудовані на перенесенні значень); 5) на системі запису термінів (тобто типів писемностей).

Т. Кияк пропонує розрізняти два види міжмовної уніфікації термінів: за зовнішньою і внутрішньою формами [2, с. 79].

Уніфікація за зовнішньою формою розуміється як повна інтернаціоналізація термінологічних одиниць, у результаті якої модифікуються лише окремі функціональні ознаки різних мов, які не виявляють суттєвого впливу на інтернаціональне звучання й значення фахових лексем [3, с. 13]. Кількість таких термінів перманентно зростає в молодих наукових галузях, зокрема й екологічній, і зумовлюється багатьма екстралінгвістичними чинниками.

Зіставлення буквальних значень німецьких екологічних термінів (5 052 термінологічні одиниці) з їх еквівалентними значеннями в англійській, російській та українській мовах дало змогу виділити 3 групи термінологічних одиниць за зовнішньою формою:

1) терміни, зовнішня форма яких повністю збігається, наприклад: die Sukzession (нім.) succession (англ.) сукцесія (укр.) сукцессия (рос.); die Ablation (нім.) ablation (англ.) абляція (укр.)-абляция (рос.); die Denudation (нім.) denudation (англ.) денудація (укр.) денудация (рос.); aerobe (англ.) der Aerobier (нім.) аероби (укр.) аэробы (рос.); das Edaphon (нім.) edaphon (англ.) едафон (укр.) эдафон (рос.);

2) терміни, зовнішня форма яких частково збігається, наприклад: abiotische Umwelt (нім.) abiotic environment (англ.).

- абіотичне довкілля (укр.) абиотическая среда (рос.); der Abbau der Ozonschicht (нім.) depletion of the ozone layer (англ.)

- руйнування озонового шару (укр.) разрушение озонового слоя (рос.); das Okoaudit (нім.) environmental audit (англ.) екологічний аудит (укр.) экологический аудит (рос.); die Korrosionsbestandigkeit (нім.) corrosion resistance (англ.) корозійна стійкість (укр.) коррозионнаяустойчивостъ (рос.);

3) терміни, зовнішня форма яких не збігається, наприклад: die Entwasserung (нім.) drainage (англ.) дегідратація (укр.) дренирование (рос.); die Kalkdtingung (нім.) liming (англ.) вапнування ґрунтів (укр.) известкование кислых почв (рос.); die Kunstdtinger (нім.) artificial fertilizer (англ.) штучні добрива (укр.) искусственные удобрения (рос.); die Rauchgasentstickung (нім.)-flue-gas denitrification (англ.) очищення димових газів від сполук азоту (укр.) денитрификация дымовых газов (рос.). У таблиці 1 подаємо результати цього дослідження.

Наступний етап дослідження полягав в аналізі термінів за внутрішньою формою. Процес міжмовної уніфікації термінологічних одиниць за внутрішньою формою (імпліцитна інтернаціоналізація) є складнішим, адже передбачає наявність однакових семантичних елементів у плані вираження; відсутність зайвих лексем, що вживаються лише в одній із порівнюваних мов; установлення однакових семантичних відношень між складовими компонентами [3, с. 14].

У результаті зіставлення внутрішніх форм екологічних терміноодиниць виділено 3 групи термінів: термінологічний синонімія інтернаціоналізація

- терміни, внутрішня форма яких повністю збігається, наприклад: die Wegeerosion (нім.) дорожная эрозия (рос.);

- die Wasserregenerierung (нім.) регенерація води (укр.); die Vogelwanderung (нім.) bird migration (англ.); die Eutrophierung (нім.)-эвтрофирование (рос.); die Vegetationskartierung(нім.) картування рослинності (укр.); nachwachsende Rohstoffe (нім.) renewable resources (англ.); stadtisches Okosystem (нім.) городская экосистема (рос.); atmospheric boundary layer (англ.) атмосферный пограничный слой (рос.); umwelttoxikologische Forderungen (нім.) еколого-токсикологічні вимоги (укр.); erneuerbareEnergie (нім.) -renewable energy (англ.); umgekehrte Osmose (нім.) обратный осмос (рос.); тип ґрунтоутворення (укр.) тип почвообразования (рос.); pathogenicity (англ.) патогенність (укр.); die Trockenheitsresistenz (нім.) засухоустойчивость (рос.); фенольна корозія (укр.) фенольная коррозия (рос.);

- терміни, внутрішня форма яких частково збігається, наприклад: grtine Energie (нім.) clean energy (англ.); regenerative properties (англ.) здатність до відновлення (укр.); der Umweltwissenschaftler (нім.) environmental scientist (англ.); environment (англ.) довкілля (укр.); area of environmental concern (англ.) район неблагополучный в природоохранном отношении (рос.); лужність пустих порід розкриву (укр.) щёлочность пустых пород вскрыши (рос.); die Umweltkapazitat (нім.) ёмкость окружающей (природной) среды (рос.); rainout (англ.)-загрязнения, оседающие на землю с дождём (рос.); das P-Verfahren (нім.) метод біологічної очистки з додаванням сполук фосфору (укр.); okologischer Umweltkrieg (нім.) военный экоцид (рос.); environmental impact (англ.) воздействие на окружающую среду (рос.); die Teichbeltiftung (нім.) аерація біологічних ставків (укр.); recycling rate (англ.) коэффициент вторичного использования отходов (рос.); техногенне довкілля (укр.) окружающая техногенная среда (рос.); die Schadlingskalamitat (нім.) инвазия вредителей (рос.); der Schutzgebiet der Biosphare (нім.) біосфернийрезерват (укр.);

4) терміни, внутрішня форма яких не збігається, наприклад: die Saurebestimmung (нім.) ацидиметрия (рос.); die Verwitterung (нім.) weathering (англ.); die Umweltbelastung durch unerwtinschte Organismen (нім.) біологічне забруднення навколишнього середовища (укр.); sauerstoffarm (нім.) deoxygenated (англ.); per capita sewage (англ.) норма водовідведення на одну людину (укр.); available water capacity (англ.) полезная влагоёмкость (рос.); salvage (англ.) відходи, придатні для переробки (укр.); die Rodungswirtschaft (нім.) подсечно-огневая система земледелия (рос.); average sewage (англ.) сточные воды средней концентрации (рос.); environmental objective (англ.) целевой экологический показатель (рос.); infiltration-percolation (англ.) просочування (метод фізичного очищення стічних вод) (укр.); hogging (англ.) дробление отходов лесопиления (рос.). Результати дослідження відображено в таблиці 2.

Дослідження терміносистеми екології виявили залежність рівня термінологічної спорідненості від лексичної довжини термінів. Лексичну довжину терміна визначають як кількість повнозначних слів, що входять до складу терміна-словосполучення [4, с. 79]. Під лексичною довжиною ми розуміли кількість основ екологічної терміноодиниці. Ідеальною довжиною терміна вважаємо таку, за якої кожен терміноелемент виражає одне поняття із системи понять окремої професійної галузі [5, с. 66-67]. За результатами проведеного аналізу встановлено середню лексичну довжину екологічних термінів для кожної з мов: 1) 1,96 основи в англійській мові; 2) 2,57 основи в німецькій мові; 3) 2,11 основи в українській мові; 4) 2,14 основи в російській мові.

Наступним етапом нашого експерименту стало виявлення залежності параметрів умотивованості від лексичної довжини термінів. Ці дослідження підтвердили тезу про те, що показники ступеня вмотивованості різко зростають зі збільшенням лексичної довжини, починаючи від одноосновних термінів і до чотириосновних, і, навпаки, знижуються при досягненні ними довжини в п'ять і більше основ. Це свідчить про великі потенції саморегулювання мови, яка здатна узгоджувати вимоги точності й повноти термінів [6, с. 16]. Найвищих показників ступінь умотивованості сягає в екологічних термінах, які складаються з трьох основ. У зв'язку з цим не можна не погодитися з думкою, що термін повинен містити одну родову і дві-три диференційні ознаки, а родове поняття має входити до складу терміна як виразник предметності, категоріальності, належності останнього до певної сфери й тематики [6, с. 16]. Результати експерименту подано в таблиці 3.

Табл. 1

Табл. 2

Табл. 3

Отже, отримані результати дослідження демонструють рівень близькості екологічних термінів у зазначених мовах, визначаючи можливу перспективу їх уніфікації, дають підстави зробити такі висновки: 1) найвищий ступінь спорідненості між українськими та російськими термінологічними одиницями екологічної терміносистеми (від 89,5% до 99,5% залежно від форми терміноодиниць) доводить факт природної близькості цих двох мов; 2) лексична спорідненість між англійською й українською та російською мовами становить високий відсоток через велику кількість міжнародних лексем і запозичень із англійської мови (80,5% та 81% за зовнішньою формою, 96,5% за внутрішньою формою); 3) найнижчий ступінь спорідненості серед чотирьох мов за зовнішньою формою в німецької (нім. укр. 78%, нім. рос. 76%, нім. англ. 76,5%), що пояснюємо частим намаганням заміни зовнішньої, але збереження внутрішньої форми, що засвідчує велика кількість імпліцитних інтернаціоналізмів (нім. укр. 95,5%, нім. рос. 96%, нім. англ. 97,5%); 4) екологічній терміносистемі німецької, англійської, російської й української мов властивий високий ступінь лексичної спорідненості, що підтверджує належний рівень її нормалізації в міжнародній практиці; 5) середня довжина досліджених термінологічних одиниць знаходиться в прямо пропорційній залежності від ступеня їх повної інтернаціоналізації; 6) причина найвищої середньої лексичної довжини німецької екологічної термінолексики полягає в особливостях термінотвірної архітектоніки цієї мови, для якої характерна велика кількість термінів-композитів, тоді як українській, російській та англійській мовам притаманне словотворення шляхом афіксації; 7) ступінь умотивованості певним чином корелює з довжиною терміноодиниці (триосновні терміни виявляють найвищі показники умотивованості). Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому вдосконаленні й поглибленні методики наукової нормалізації екологічної термінології.

Література

1. Курносова Н.О. Термінологія: проблеми упорядкування, стандартизації та уніфікації / Н.О. Курносова, Р.В. Курносова. Вісн. Житомир. інж.-технол. ін-ту фундамент, та гуманіт. науки, пробл. освіти. 1999.-№9.-С. 69-72.

2. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: [учеб, пособ.] / Т.Р. Кияк. К.: УМК ВО, 1989. 104 с.

3. Бачинский Я.В. Семантическая и формальная близость терминов русского, английского и немецкого языков / Я.В. Бачинский, Т.Р. Кияк, М.И. Книгницкая II Научно-техническая терминология. М., 1988,-Вып. 6.-С. 12-17.

4. Б'ялик В.Д. Структурно-семантичні параметри терміна і його вмотивованість /В.Д. Б'ялик II Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці: ЧДУ, 1997. Вип. 12. С. 78-82.

5. Лейчик В.М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина/В.М. Лейчик II Вопросы языкознания. 1981. -№ 2. -С. 63-73.

6. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 /' Р.В. Іваницький. Львів, 1995. 20 с.

Размещено на Allbest.ru