Лінгвостилістичні характеристики інформаційного жанру звіт (der bericht) у німецькій газеті

університету імені Тараса Шевченка

Статья посвящена исследованию отчета как информационного жанра в немецкой газете. Уточнено понятие «отчет», определены его общие структурно-композиционные черты, грамматические, лексические и стилистические особенности.

Ключевые слова: информационный жанр, немецкая газета, отчет, структурно-композиционные черты, лингвостилистические характеристики.

Summary

Morgun Y. Linguistic and stylistic characteristics of information genre report (der Bericht) in the German newspaper. The article deals with report as an information genre in German press. The paper specifies the notion “report”, identifies general structural and compositional; grammatical, lexical and its stylistic peculiarities.

Key words: information genre, German newspaper, report, structural and compositional peculiarities, linguistic and stylistic characteristics.

Постановка проблеми

Газети - це ті друковані медіа, які інформують читача про нагальні події країни та світу. Для передачі такої інформації використовуються інформаційні жанри, з-поміж яких виокремлюють звіт. На відміну від замітки [1, с. 223], звіт має розширений формат, частково повторюючи структуру замітки.

Об'єктом статті є газетний інформаційний жанр der Bericht - звіт [2, с. 117; 3 с. 42]; предметом - лінгвостилістичні характеристики цього жанру, зокрема, композиційна структура, синтаксичні та лексичні ознаки.

Мета статті полягає у поясненні жанрового статусу звіту як інформаційного жанру, встановленні та інтерпретації його структурно-композиційних та лінгвостилістичних ознак. Актуальність роботи полягає у широкому використанні цього жанру в періодичних виданнях та його універсальному характері. Крім того, жанр «звіт» зазнав значних композиційних трансформацій останнім часом, що спричинило появу його нових типологій. Отже, нині існує необхідність у комплексному вивченні звіту. Матеріалом дослідження стали газети: «Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Suddeutsche Zeitung» за 2016 рік.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

жанр звіт німецький газета

Інформаційні жанри німецької газети досліджували такі німецькі лінгвісти: X. Люгер [Н. Luger], В. фон ЛяРош [Walter von LaRoche], К. Фасель [С. Fasel], 3. Вайшенберг [S. Weischenberg], К. Мает [С. Mast], X. Бургер [Н. Burge]. Новий підхід до жанру звіт пропонують Т. Шрьодер [Т. Schroder] [4, с. 241], який наводить нову типологію цього жанру, та К. Шпіс [К. SpieB] [5, с. 277].

Виклад основного матеріалу

Звіт належить до категорії інформаційних жанрів [6, с. 214; 2, с. 117; 7, с. 129]: Bericht ist sachliche nicht ausgeschmtickte Darstellung, Erzahlung, Wiedergabe von Tatsachen in Wort oder Bild [8] (укр.: звіт - це змістовне, «не прикрашене» представлення інформації, розповідь, передача фактів за допомогою слів або фото» (переклад з німецької тут і надалі наш. - М.Ю.).

Типологія звіту, 3. Вайшенберг виокремлює піджанри газетного звіту: 1) фактологічний звіт (Tatsachenbericht), де на початку представлена головна інформація, а далі описуються деталі повідомлення; 2) подієвийзвіт (Handlungsbericht), у якому описується конкретна подія у просторі і часі до її кінцевої точки; 3) цитатний звіт (Zitatenbericht) - це компіляція висловлювань, дискусій, документації [9, с. 109].

X. Мюлер пропонує розрізняти зеіт-передісторію. Це є більш розширений звіт, який може містити 10 000 знаків і має на меті надати читачу чітку картину політичних, економічних, культурних подій [10, с. 357]. Т. Шрьодер [4, с. 241] надав свою типологію звіту: Additiver Bericht (доповнюючий звіт), Wiedergebende Bericht (звіт, що передає чужі висловлювання), Thematischer Bericht (тематичний звіт), Schildernder Bericht (описовий звіт), Exemplarischer Bericht (екземплярний звіт), Analysierender Bericht (аналізуючий звіт).

За типологією 3. Вайшенберга [9, с. 109] звіт Seltsames Extrablatt (Рис. 1) [15] можна віднести до виду цитатного звіту (Zitatenbericht), оскільки текст починається цитатою, а далі поширюється цитатами політиків стосовно теми повідомлення. Цитата на початку звіту відіграє роль вступу (Lead). За типологією Т. Шрьодера [4, с. 233] цей звіт можна віднести до типу аналізуючий звіт (Analysierender Bericht), де текст поширюється за рахунок інших поглядів та реакцій і подаються аргументи.

Звіт Generalbundesanwalt Range verlor in der Affare um das Internet-Portal seinen Job (Рис 1) [16] за типологією 3. Вайшенберга [9, с. 109] є прикладом фактологічного звіту (Tatsachenbericht), оскільки тут подаються факти стосовно однієї події. За класифікацією Т. Шрьодера це є тематичний звіт (Thematischer Bericht) [4, с. 241], адже в повідомленні вказано джерела інших видавництв (Tagesspiegel, das Blatt, Netzpolitik. org), де була висвітлена однакова тема.

За структурно-композиційними ознаками звіт схожий на замітку. Однак замітка описує лише нагальні, актуальні події, тоді як звіт може стосуватись і не актуальних, минулих або подальших подій, має більш розгорнуту структуру [3, с. 43]. Звіт будується за принципом «перевернутої піраміди» або «трикутника», спочатку відповідає на питання: Що?, Де?, Коли? і Як? сталося [11, с. 75; 2, с. 129]. Звіт починається з викладу найважливішої базової інформації. У подальших абзацах інформація подається у хронологічному порядку, доповнюючись новими деталями і відображаючи повну картину подій.

X. Люгер стверджує, що структура звіту складається із заголовку (Titel) та доповнення до заголовку (Titelgefuge, Titeleroffnung), головного тексту (Haupinhalt) та завершення тексту (Textschluss), який може закінчуватись певного думкою або прогнозом журналіста [2, с. 114]. X. Люгер вказує, що в головній частині журналіст, як правило, пише таке: а) як сталася подія; б) про деякі аспекти розгортання події; в) про наслідки розгортання події; г) про приналежність події до культурного / політичного / історичного контексту [2, с. 115]. М. Халлер зазначає, що невід'ємною умовою звіту є передача нової, актуальної інформації [12, с. 93; 11].

Звіт складається приблизно зі 100 рядків [3, с. 42]. Н. Бракер стверджує, що річ не в кількості рядків та слів, а у принципах подачі матеріалу [13, с. 21]. Тієї ж думки притримується Т. Ріг, зазначаючи, що звіт починається там, де з'являється ім'я журналіста, а інформація містить більше деталей [14]. Загалом метою звіту є швидка передача актуальної інформації.

Автор може коментувати перебіг подій та розширювати повідомлення за рахунок попередніх подій і базової інформації [5, с. 277]. К. Фасель стверджує, що звіт наслідує швидкість «короткого повідомлення», актуальність і стислість інформаційної замітки. Аналіз текстів звіту підтверджує, що автор може наводити різні погляди, висловлювання третіх осіб та їхні враження від подій, про які вони висловлюються [2, с. 113].

Звіт належить до типу «жорстких новин» (hard news), оскільки за допомогою цього жанру доповідають про актуальні події: нещасні випадки, природні катастрофи, кримінал, результати виборів, медичні прориви тощо. Тобто ті події, які мають стати відомими широкому загалу. Цей жанр є тим видом повідомлення, який стосується фактів, має переповідати інформацію об'єктивно і може вміщувати емоції, рефлексії, апеляції глядачів або учасників події. Він може мати оцінки подій, але не власну думку автора. Подія має залишатись у центрі уваги.

За лінгвостилістичними ознаками звіт може доповнюватися цитатами, непрямою мовою, маркерами дистанційності, емоційно забарвленою лексикою третіх осіб. Текстам звітів властиві описи, а також експлікативні та аргументуючі висловлювання. Оскільки тексти мають бути стислими, то можуть використовуватися стилістичні засоби задля мовної економії: метонімія, прийом субстантивації. У цьому жанрі використовується лексика на позначення категорій простору і часу, оскільки автор має чітко означити Де? і Коли? сталася подія; вживається політична, економічна, юридична, суспільна лексика залежно від теми повідомлення, яка має бути загальнозрозумілою без вжитку спеціальних термінів. З погляду синтаксису речення у звіті є поширеними, двоскладовими, за допомогою яких можна передати більше інформації у межах одного речення. Слова журналіста передаються за допомогою асертивів, оскільки головною функцією автора є передача стану речей, а експресиви можуть мати місце лише у висловлюваннях третіх осіб.

Розглянемо деякі приклади звітів і проаналізуємо їхні типологічні ознаки. У першому звіті «Seltsames Extrablatt» (Рис. 1) [15] наявні слова, які свідчать про певний аналіз і аргументацію, наприклад: aufierdem, hingegen, nicht mehr sondern, а також представлено прогнози: die Eigentliche dufte sein, ob solche Blatter eine Wirkung auf den Wahler habe, wird sich am Tag der Landtagswahl dem 4. September zeigen. У заголовку міститься питання: (Wer unterschtutzt die AFD bei Landtangswahlen?». Це дає зрозуміти, що йтиметься про різні погляди та думки стосовно окресленого питання. Перший абзац виявляє іменний характер мовлення, має багато субстантивованих словосполучень, містить значну кількість складних речень із сполучниками підрядності: weifi nicht, ob es tatsachlich gibt/ hatte es Kritik gegeben, ob das nicht eien unzulassige Parteifinazierung sei. Це сприяє логічному викладу матеріалу.

У тексті багато ввідних слів для передачі непрямої мови: hatte es Kritik gegeben, empfahl daher, versichert, richtete, machte auf, betont immer wieder. Вони відкривають висловлювання третіх осіб та слугують для підтвердження інформаційності й об'єктивності переданої автором інформації. Метонімія виявляється у таких словосполученнях: dieMecklendurg-Vorpommern rechnet sich die Afd Chancen aus, der Kreiseverband richtete, die NPD bekennt sich zu sich selbst, der Tagesspiegel berichtet. У наведених словосполученнях під назвою землі MecklendurgVorpommern мається на увазі влада землі Передня Померанія. Назви партійАД NPD означають представників цієї партії. Під словом der Kreiseverband маються на увазі представники спілки. Der Tagesspiegel означає журналістів згаданого видання. Такий прийом використовується у тексті для стислості висловлювання і загалом мовної економії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Звіт у німецькій газеті

У тексті наявні цитати з плакатів та оголошень: «Damit Deutschaland nicht zerstort wird», «Mehr Schutz fur Familie und Eigentum», «Merkel Mogelt weiter». Отже, цей звіт наповнений цитатами та представляє проблему з різних перспектив - з боку виборців та представників партій. Речення написані у Prateritum, Perfekt та Plusquamperfekt. Plusquamperfekt виражає більш ранні події. Це може свідчити про те, що звіти передають більш ранню інформацію або передісторію. Емоційно забарвлена лексика трапляється лише в реченнях, сказаних третіми особами: Merkel mogelt, ein riesengrofies Dankeschon. Журналіст надає джерела інформації: Grofiplakatmotive, Anzeige, die AfD, die NPD, що свідчить про достовірність переданих фактів. Модальні слова сумніву у тексті (vielleicht, der eigentliche Grund durfte sein) свідчать про те, що автор вводить у текст лише припущення, а не впевнені судження.

Звіт «Generalbundesanwalt Range verlor in der Affare um das Internet-Portal seinen Job» (Рис. 1) [16] містить значну кількість журналістських кліше, що вказують на джерело інформації: hatte am Montag berichet, berichtet das Blat, nach Berichten von Netzpolitik, Range hatte behauptet, meldete er. У звіті використано багато дієприкметникових зворотів: Range, der in der Folge der Affare seinen Posten verlor; Spater meldete er dasErgebnis eines externen Gutachters nach Berlin, der den Vorwurf in Teilen bekraftigte, worauf das Justizministeri um aktiv wurde. Також ужито Konjunktiv I: Nach dessen Darstellung sei die folgende Einstellung des Verfahrens im Einvernehmen erfolgt, die Staatssekretarin habe ihm mit der Entlassung gedroht, що вказує на те, що автор доповідає чужі висловлювання, а не наводить власні судження, а також цей прийом служить для мовної економії. Речення поширені, складні - складносурядні та складнопідрядні, ускладнені дієприкметниковими зворотами та вставними конструкціями. Вибір таких синтаксичних конструкцій має на меті надати якомога повнішу характеристику події, факту або особистості в межах одного речення. У такий спосіб думка автора є більш розгорнутою, враховує минулі події.

Висновки

Звіт з огляду на композиційно-структурні та лінгвістичні ознаки можна вважати окремим інформаційним жанром. До жанрових ознак звіту належать такі: 1) комплексна передача актуальних важливих подій; 2) наявність різних поглядів, політичних, соціально-культурних та історичних аспектів; 3) фактологічний, змістовний та об'єктивний характер висловлювань; 4) побудова за правилом «перевернутої піраміди», наявність заголовку, вступу та викладу основної інформації; 5) експлікативні та аргументуючі висловлювання; 6) іменний характер мовлення. До лінгвістичних ознак звіту можна віднести: 1) наявність описів і характеристик; 2) вживання пасиву, прямої, непрямої мови, введення цитат; 3) загальновживана лексика; 4) стилістичні прийоми (метонімія, Konjunktiv І) для мовної економії; 5) поширені двоскладові речення; 6) асертиви під час передачі інформації автором.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні інших інформаційних типів текстів, встановленні їхньої жанрової належності.

Література

1. Моргун Ю.С. Лінгвостилістичні характеристики замітки як інформаційного жанру у німецькій пресі / Ю.С. Моргун II Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. пр.]. К.: КНХ 2015. Вип. 51. Ч. 2.-С. 223-231.

2. Luger Н.Н. Pressesprache 2-е Auflage / Н.Н. Luger. Berlin: Walter de Grayter, 1995.P. 1693.

3. Fasel C. Textsorten / C. Fasel II Wegweiser Joumalismus Band 2. Konstanz:UVK Verlagsgesellschaft mbH, 2008. P. 84.

4. Schroder. T. Die Handlungsstraktur von Texten: ein integrativer Beitrag zur Texttheorie / T. Schroder. Tubingen: Gunter Narr Verlag, 2003. P. 276.

5. Spiess C. Diskurshandlungen: Theorie und Methode linguistischer Diskursanalyse am Beispiel der Bioethikdebatte (Sprache und Wissen (SuW), Band 7). Berlin - Boston: Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2011.-P.593.

6. Burger H. Mediensprache. Eine Einluhrung in Sprache und Kommunikationsformen der Massenmedien 3, vollig neu bearbeitete Auflage. Berlin - New York: Walter de Gruyter, 2005. 486 p.

7. La Roche von W. Einfuhrung in den praktischen Joumalismus / Walter von La Roche. Munchen - Berlin: Econ, 2008. P. 327.

8. Wahrig-Burfeind R. Deutsches Worterbuch / Renate Wahrig-Burfeind. Munchen: Wissen MediaVerlag, 2006. P. 1728.

9. Weischenberg S. Joumalistik. Theorie und Praxis aktueller Medienkommunikation. Bd. 1-3 / S. Weischenberg. Wiesbaden: VS Verlag fur Sozialwissenschaften, 2004. P. 392.

10. Muller H. Joumalistisches Arbeiten / Ludwig Hilmer, Undine SchmalfuB II Reihe: Mediengeschatzte Wissensvermittlung, Band 5. Dresen: Hochschulverlag Mittweida 1,2011.P. 433.

11. Purer H. Einluhrung in die Publizistikwissenschaft. Systematik - Fragestellungen - Theorieansatze - Forschungstechniken / Heinz Purer. Munchen: Olschlager, 1990.P. 160.

12. Haller M. Die Reportage. Ein Handbuch lur Joumalisten / Michael Haller. Konstanz: UVK Medien, 1997. P. 332.

13. BrackerN. Joumalistisches Schreiben. Teil I: Einleitung - Tatsachenbetonte Darstellungsformen / N. Bracker II Der Fachjoumalist. 2001. Nr. 1. P. 18-25. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. fachjournalist.de/PDF-Dateien/2012/04/F J_l_2001 -JoumalistischesSchreiben-l_Tatsachenbetonte-Darstellungsformen.pdf.

14. Rieg T. Infoblatt: Meldung/Timo Rieg/ Joumalistenburo [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.praktikanten.joumalistenbuero.com/ sjf02/'Infoblatt_Meldung.pdf.

15. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Frankfurt am Main:FAZ GmbH, 2016. Nr. 196/34.

16. Suddeutsche Zeitung.Munchen: SuddeutscherVerlag, 2016.Nr. 194.

Размещено на Allbest.ru