Засоби вираження категорії стану в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Засоби вираження категорії стану в сучасній німецькій мові

Крайняк О. М.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Анотація. У статті уточнено понятійний зміст категорії стану, проаналізовано лексичні та граматичні засоби для позначення категорії стану в сучасній німецькій мові.

Ключові слова: граматична категорія, категорія стану, предикат, пасив, статив.

Постановка проблеми. Вибір цієї теми зумовлений необхідністю ґрунтовного вивчення формально-граматичних і се- мантико-синтаксичних характеристик конструкцій зі словами категорії стану в німецькій мові, які ще не були об'єктом комплексного дослідження.

Сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються вивченням різних підходів щодо функціонування й розвитку граматичних систем німецької мови. Невизначеність питань, які пов'язані з різними способами тлумачення типології категорій стану в німецькій мові, наявність діаметрально протилежних поглядів на цю проблему зумовили зацікавленість в її системному дослідженні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій указує на те, що слова категорії стану вітчизняні та зарубіжні мовознавці вивчали переважно на матеріалі слов'янських мов, але з часом це лінгвістичне явище стало предметом серйозного обговорення й у німецькомовній лінгвістичній літературі (В. Адмоні, К. Винокурова, Н. Козинська та ін.) [1; 3; 6].

Метою статті є уточнення понятійного змісту категорії стану, а також визначення лексико-семантичних та граматико-син- таксичних особливостей цієї категорії.

Виклад основного матеріалу. Дотепер у сучасній лінгвістиці не існує однозначного визначення поняття категорії стану. В. Виноградов у своїй праці «Русский язык» вказує на те, що категорія стану - це особлива група слів, «аналітичних» за своєю формою, які вживаються в функції присудка [2, с. 421]. На думку М. Кочергана, категорія стану - незмінні слова, які означають стан і виконують функцію, співвідносну з присудком головного члена односкладного речення [7, с. 425].

О. Шахматов наводить таке визначення «станової категорії»: «Стан позначає різного роду відношення дії або стану, що виражені дієсловом, до його об'єкта» [11].

Якщо говорити про форму, то стан - це морфологічна категорія, яка характеризується зміною форм дієслова й утворюється на основі формальної репрезентації відношень основних його компонентів: підмет-присудок-додаток [10, с. 208]. Категорію стану як окрему частину мови виділяють на синтаксичній основі: слова категорії стану відрізняються від інших частин мови тим, що виступають у ролі присудків (через що їх називають предикативами), поєднуються з іменником або займенником у формі давального відмінка й мають синтаксичну категорію часу: «auf etw. abonniert sein» - «бути передплатником будь-якого видання»; «bei j-m abgemeldet sein» - «не користуватися довірою, успіхом у кого-небудь».

У мовознавстві поки що немає загальноприйнятої класифікації станів, однак у всіх класифікаціях згадується активний стан, коли носій дієслівної ознаки відповідає суб'єкту («die Schuler singen das Lied»), і пасивний, коли носій дієслівної ознаки відповідає об'єкту («das Lied wird von den Schulern gesungen»). Активний стан указує на те, що суб'єкт є активним носієм дії; пасивний стан сигналізує про пасивну дію суб'єкта, а визначальною характеристикою водночас є кінцевий результат діяльності.

Категорія стану виражається в мові за допомогою лексичних та граматичних засобів, які поєднуються між собою. Унаслідок цього категорію стану визначають як функціонально-семантичне поле, яке має центральні та периферійні засоби вираження.

У німецькій мові існує багато граматичних та лексичних засобів для позначення категорії стану. До основних засобів вираження предиката (або предикатива) належать: конструкція sein + прикметник, зворотний займенник sich, конструкція Stativ, безособові дієслова і т. п.

Різноманітність граматичних конструкцій, якими може бути виражений предикат стану в німецькій мові, представлено за допомогою трьох типів:

дієслівний предикат;

ад'єктивно-дієприкметниковий предикат;

субстантивний предикат.

Зазначені три типи предикативності є синонімічними конструкціями та можуть взаємозамінювати одна одну в реченні на позначення однакового стану. стан семантичний предикат німецький

Обов'язковим компонентом семантичної структури предиката є денотативний та оцінний (емоційний) компоненти. Вони дають предикату якісну оцінку й експресивне забарвлення, яке створюється за допомогою образного компонента конотації.

З прийняттям вербоцентричного принципу моделювання речення пов'язана складність у тлумаченні синтаксичних одиниць, які містять у собі предикативні прикметники: «Albert istfleifiig» - «Альберт старанний», awir sind glucklich» - «ми щасливі» [5, с. 10]. У мовознавців виникає питання, як інтерпретувати цей прикметник: як актант, який пов'язаний із дієсловом, чи як частину своєрідного дієслівного комплексу. Більш прийнятним є другий варіант, тому що звичайні дієслова й дієслова, що сполучаються з предикативними прикметниками, семантично рівноправні. Наприклад: verarmen = arm werden (зубожіти), erkranken = krank werden (захворіти). Носієм лексичного значення в таких випадках виступає прикметник, а граматичного - дієслово.

Найбільш уживаними в німецькій мові є поєднувальні дієслова sein, werden, bleiben. Рідше вживаються дієслова vorkommen, aussehen, scheinen. У чистому вигляді поєдну- вальна функція представлена дієсловом sein, яке слугує носієм дієслівних категорій (часу, особи, способу дії) та забезпечує координацію присудка з підметом.

Зворотний займенник sich є складовою частиною словосполучень, які виражають атрибутивні (процесуально-кваліфі- кативні) відношення, головним конституентом цих словосполучень є дієслово. Такі дієслова за своїм лексичним значенням потребують приєднання залежних конституентів, які надають дії якісну характеристику.

Дієслова зі зворотним займенником sich мають багато лек- сико-семантичних значень, тобто є полісемними, і без прикметника їх тлумачення залишається нез'ясованим. До таких дієслів належать ті, що мають досить широкий спектр значень і вказують:

а) на поведінку людини: sich halten (триматися, дотримуватися), sich benehmen (поводитися, триматися), sich verhalten (поводитися, триматися), sich betragen (поводитися);

б) на перебіг подій, завершення та результат дії: sich ablaufen (набігатися, втомитися від біганини), sich auslaufen (набігатися, находитися), sich verlaufen (заблукати, розійтися (про натовп людей)), sich tragen (одягатися, бути одягненим);

в) на сприйняття та психічну діяльність людини (так звані дієслова сприйняття, відчуття): sich fuhlen (почувати себе), sich freuen (радіти), sich wundern (дивуватися), sich argern (сердитися).

Залежний якісний прикметник поєднується з дієсловом за допомогою порівняльної частки wie, унаслідок чого розрізняють дві моделі:

модель дієслово + прикметник у нефлективній формі («sich gut benehmen» - «добре себе поводити»);

модель дієслово + wie + прикметник у нефлективній формі («sich wie toll gebaren» - «поводити себе якимось чином»),

У першій моделі наявна безпосередня оцінка якісної характеристики дії або процесу, наприклад: «sich unmoglich betragen» - «поводити себе нестерпно», «sich tapfer verhalten» - «поводитися сміливо», «sich gerade halten» - «триматися рівно», «sich hoflich auffuhren» - «поводитися ввічливо», «sich wohl befinden» - «почувати себе добре», «бути здоровим».

У словосполученнях із порівняльною часткою wie дія або стан суб'єкта характеризується з якісної сторони не прямо, а через порівняння зі способом виконання подібної дії іншим суб'єктом або з аналогічним станом іншого суб'єкта, наприклад: «er gebardet sich wie toll» - «він поводить себе як божевільний» [9, с. 166].

Зворотні дієслова в сучасній німецькій мові деякі науковці не відносять до категорії стану, а вказують на їх приналежність до дієслівних типів: прості, складні, допоміжні, зворотні, взаємні, безособові тощо [8].

Взаємний стан характеризується тим, що станові відношення в ньому формуються на основі двох активних суб'єктів, які здійснюють однакову конверсивно спрямовану дію, тобто обидва суб'єкти комунікативно рівнозначні.

Наступним способом для позначення категорії стану є конструкція sein + Partizip II (Stativ), яку відносять до пасивного стану. У «Словнику лінгвістичних термінів» пасивний стан означає дію, спрямовану на об'єкт, який у реченні має форму називного відмінка й виступає підметом, у той час як реальне джерело дії виражене орудним відмінком і виконує роль додатка: «Стадіон споруджується студентами» [4, с. 287]. У німецькій мові статив являє собою один із засобів вираження пасивного значення, унаслідок чого може розглядатися в межах категорії стану й у зв'язку з формами пасиву. Конструкція sein + Partizip II, або результативний пасив, має пасивне значення й утворюється лише від перехідних дієслів. Вона вказує на результат певної дії: «Das Buch ist von dem Jungen gelesen» - «Хлопчик читає книгу». Слід зазначити, що існують обмеження в уживанні часових форм статива. Найбільш уживаними вважають форми презенса й претерита, тоді як усі інші трапляються рідше. Дослідники цілком слушно припускають, що в німецькій мові існує певна тенденція до злиття пасива й статива в якості різновидових форм однієї парадигми [5, с. 114].

Конструкцію sein + Partizip II використовують для вираження емоційного стану людини, яка здатна проявляти свої емоції: «sie war aufgeregt» - «вона була схвильована», «er war gefreut» - «він зрадів».

Категорія стану як граматична категорія дієслова виражає суб'єктно-об'єктні відношення. Ця категорія може позначатися також за допомогою безособової форми дієслова: «es ist leid mir» - «мені прикро», «es ist hier schwul» - «мені тут важко дихати», «es ist ihm ubel» - «йому зле» для позначення психічного та фізичного стану людини.

Безособові речення виражають також природні явища, погодні умови, зміни природного середовища: «es donnert» - «гримить», «es regnet» - «дощить», «es schneit» - «сніжить»; кількість дієслів такого типу в німецькій мові обмежена.

Безособові дієслова зазвичай вважають семантично односкладними, вони позначають нерозчленовану уявну ситуацію дійсності. У зв'язку з цим у безособових реченнях можна виділити постійний семантичний елемент зі значенням «мати місце - бути наявним - існувати» і змінний - для позначення дієслів процесивної або стихійної дії природних явищ.

На відміну від тлумачення позиції безособового займенника es у традиційних граматиках німецької мови, де він розглядається як підмет, існує думка, що безособове дієслово не може мати актант - підмет [5, с. 15]. Це зумовлено тим, що лексема es не містить семантичного навантаження й не несе в собі детальну інформацію про позамовну дійсність. Тому безособове дієслово слід розглядати як граматично напівфунк- ціональне, яке здатне реалізувати саме в собі валентність зі значенням «мати місце».

Займенник es можна розглядати як вставний елемент, котрий функціонально нічим не відрізняється від es у реченнях такого типу: «es lauten die Lieder» - «співають пісні».

Висновки

З огляду на вищезазначене, ми отримали можливість дійти таких висновків: 1) для категорії стану як граматичної категорії характерне різноманіття дефініцій; 2) категорії стану притаманний широкий спектр семанти- ко-синтаксичних засобів, які використовуються носіями німецької мови для позначення фізичної, фізіологічної або емоційної характеристики індивіда; 3) основними граматичними та лексичними засобами на позначення категорії стану є конструкція sein + прикметник, зворотний займенник sich, конструкція Stativ, безособові дієслова.

Перспективним для подальшого вивчення аналізованої проблеми є дослідження типології категорії стану, станового поля, розгляд цієї категорії як окремої семантичної групи та вивчення зв'язку валентності слів із семантико-синтаксичною структурою речення в сучасній німецькій мові.

Література

АдмониВ. Синтаксис современного немецкого языка/В. Адмони. - Ленинград : Наука, 1973. - 368 с.

Виноградов В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) / В. Виноградов. - М. : Высшая школа, 1986. - 640 с.

Винокурова К. Предикаты состояния. Оценка психофизиологического состояния индивида по степени интенсивности. На материале немецкого языка : автореф. дисс. на соискание науч. степени кандидата филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / К. Винокурова. - Белгород : Белгород, гос. ун-т, 2002. - 22 с.

Ганич Д. Словник лінгвістичних термінів / Д. Ганич, І. Олійник. - К. : Вища школа, 1985. - 360 с.

Зеленецкий А. Теория немецкого языкознания: [учеб, пособие для студ. лингв, ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб, заведений] / А. Зеленецкий, О. Новожилова. -М. : Академия, 2003. - 400 с.

Козинська Н. Про категорію стану в германських мовах / Н. Козинська II Мовознавство. 1969. -№1.-С. 21-24.

Кочерган М. Загальне мовознавство : [підручник] / М. Кочерган - К.: Академія, 2008. - 464 с.

Соколова Н. Справочник по грамматике немецкого языка / Н. Соколова, И. Молчанова, Е. Гутрова. - М. : Просвещение, 1999. - 383 с.

Филичева Н. Синтаксические поля : [пособие по грамматике немецкого языка для ин-тов и фак. иностр. яз.] / Н. Филичева. - М. : Высшая школа, 1977. - 213 с.

Шапочкіна О. Типологія категорії стану германських мов у сучасних граматичних студіях / О. Шапочкіна II Молодий вчений. - № 3, жовтень 2016. - С. 208-211.

Размещено на Allbest.ru