Конфлікт у дзеркалі лінгвоонтоепістемологічної експертизи: за лаштунками "брані" між Ахіллом і Агамемноном

Текстуально зафіксовані результати

ПРОЦЕДУРНИХ «КРОКІВ» 6-9 ПЕРШОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРТИЗИ

IV

Послідов-ність експерт-них ДІЙ

Експертні дії:

ТЕКСТУАЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І НЕОБХІДНИЙ КОМЕНТАР

А-Г:

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ, ГРАДУАЛІЗАЦІЯ, ЗОНУВАННЯ «ПРИВАТНИХ» РОЗУМІНЬ, ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОНФЛІКТУ (в редакції автора статті):

1) Сирконстанти:

«ЧАС» - ДНІ МОРОВИЦІ + «місце» - агора:

а) знання («божественне знання», отримане через «провідника», Калхаса, яке - з огляду на свій статус - беззаперечно потрапляє до пресупозиційного фонду повсякденного спільного знання ахейської громади «на майбутнє»):

`Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

б) Проблематизація I (в аспекті причини):

`Що є причиною Фебового гніву проти ахейців?';

в) «приватне» розуміння проблематизованого знання:

`Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса';

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «приватного» розуміння:

тотожність розуміння для іншого - передбачає злагоду (злагода на агорі надалі переводить досягнуте «приватне» розуміння в розряд пресупозицій, що мають імовірнісний характер з огляду на залежність від дій авторизованого винуватця аномальної події, Агамемнона);

д) ЗОНУВАННЯ «приватного» розуміння:

е) ІДЕНТИФІКАЦІЯ можливого конфлікту: нема підстав.

Продовження таблиці ІІІ частини 2

Текстуально зафіксовані результати

ПРОЦЕДУРНИХ «КРОКІВ» 6-9 ПЕРШОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРТИЗИ

IV

Сирконстанти:

«ЧАС» - ДНІ МОРОВИЦІ + «МІСЦЕ» - агора:

а) знання:

а1) `Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

а2) `Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса' 91;

б) Проблематизація II (в аспекті наслідків):

`Ображання богів має бути (якось) нейтралізоване / покаране';

в) «ПРИВАТНЕ» РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИЗОВАНОГО ЗНАННЯ:

в1) підстава для «приватного» розуміння - отримане на попередньому етапі спільне знання `Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса'; в2) саме приватне розуміння проблематизації II на цьому етапі відсутнє, адже як покарати людину за образу божества,знає тільки божество - це спеціальна проблема зі сфери божественного знання, для «потрапляння» до якої потрібен «провідник»-професіонал, Калхас;

в3) відсутність на цьому етапі «приватного» розуміння проблематизації II передбачає її додавання до наступної проблематизації Ш;

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТНОГО» розуміння:

на цьому етапі неможлива через відсутність саме «приватних» розумінь, що передбачає користування старими пресупозиціями і звертання до «провідника»;

д) ЗОНУВАННЯ «приватного» розуміння:

е) ІДЕНТИФІКАЦІЯ можливого конфлікту:

нема підстав.

Сирконстанти:

«ЧАС» - ДНІ МОРОВИЦІ + «МІСЦЕ» - агора:

а) знання:

а1) `Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

а2) `Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса';

б) ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЇ ІІ-ІІІ (В АСПЕКТІ НАСЛІДКІВ):

1) ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ II:

`Ображання богів має бути (якось) нейтралізоване / покаране';

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ III:

в) «ПРИВАТНЕ» РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИЗОВАНОГО ЗНАННЯ:

`Тільки повернення Хрісу-жерцю його дочки цілою, неушкодженою й без викупу, а також ахейська гекатомба у Хрісі - святилищі божества здатні зупинити моровицю серед зайшлого війська' (= «умова Аполлона»);

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТНОГО» розуміння:

тотожність розуміння для іншого - передбачає злагоду, підкріплену необхідним характером повіданого на агорі птаховорожбитом Калхасом божественного знання, що переводить це знання і його спільне розуміння в розряд пресупозицій, отже, призводить до нарощування пресупозиційного фонду ахейської громади і підвищення рівня зрозумілості складників прототипічної ситуації;

д) ЗОНУВАННЯ «приватного» розуміння:

е) ІДЕНТИФІКАЦІЯ можливого конфлікту: нема підстав.

Текстуально за «фіксовані результати

ПРОЦЕДУРНИХ «КРОКІВ» 6-9 ПЕРШОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРТИЗИ

IV

Послідое-

НІСТЬ ЕКСПЕРТ-НИХ ДІЙ

Експертні дії:

ТЕКСТУАЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І НЕОБХІДНИЙ КОМЕНТАР

4) Сирконстанти:

«причина» - суперечка:

а) ЗНАННЯ (= ІІРЕСУПОЗИЩЙНИЙ фондгромади):

а1) `Мор серед ахейців - н аслідок гніву Ап оллона';

а2) `Агамсмнон знеславив бнга, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса';

а3) `Божество, .Аполлон, зазнало образи від людини, Агамемнона, яка знеславила бова безчестям його жерця, Хріса, тож люди повинні «відіграти ситуацію назад» і зняти образу відповідною жертвою-гекатомбою';

а4) `Тільки повернення Хрісу-жерцю його дочки цілою, неушкодженою й оез викупу, а також вхейська гекатомба у Хрісі - святилищі божества здатні зупинити моровицю серед зайшлого війська' (= «уміша Аполлона»);

б) Проблематизащя IV (в аспекті способу дії):

`Преба виконати «умову Аполлона», але як це іробиси с сористю / найменшими втратами для себе?';

в) «приватне» розуміння проблематизованого знання:

в1) підстава для «приватного» розуміння - отримане на попередньому' етапі «останпє» знання `Тільки повернення Хрісу-жерцю його дочки цілою), неушкодженою й без викупу', а також вхейська гекатомба у Хрісі - святилищі божества здатні зупинити моровицю серед зайшлого війська' (= «умова Аполлона»);

в2) `Воля божества, безумовно , ммє 'ути виконани, проте, аби не страждала царська гідність, втрачене має бути негайно компенсоване Атриду з попередньо вже розподіленої здобичі війоска' (= «умова Агамемнона-I»);

5) Сирконстанти:

«ПРИЧИНА» - СУПЕРЕЧКА + «УМОВА» - РОЗБРАТ і БЕЗЧЕСТЯ + «ОБРАЗ ДІЇ» - ГНІВ:

а) знання:

а1) `Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

а1) `.Агамемнон знеславив бога, Аполло на, безчестям його жерця, Хріса';

а2) `Божество, Аполлон,вазнало образо від людини, Агамемнона, яка зне славила бога безчестям його жерця, Хріса, тоже люди повинні «відідрати ситуацію назад» і зняти образу відповідною жертвою-гекатомбою';

а4) `Тільки повернення Хрі су-жерцю його дочки цілою, неушкодженою й без викупу, а також ахейська гекатемба у Хрісі - святилищі божества здатні зупижити морови цю серед зайшлого війська' (= «умова Лшоллона»);

б) Проблематизацп П, IV-V (в аспекті способу дії):

1) ПРОБЛЕМАТИЗАЩЯ II:

`Ображання богів має бути (якось) нейтралізоване / покаране';

ПРОБЛЕМАТИЗАЩЯ Iі!:

`Требо ваконети «умову Аполлона», але як це зробити з користю / найменшими втратами для себе?';

ПРОБЛЕМАТИЗАЩЯ V:

`Треба викоеали «умову Аполлона» та «умову Агамемнона-I», але як при цьому мшімiзудати втрати?';

Текстуально зафіксовані результати

ПРОЦЕДУРНИХ «КРОКІВ» 6-9 ПЕРШОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРТИЗИ

IV

Послідов-ність експерт-них ДІЙ

Експертні дії:

ТЕКСТУАЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І НЕОБХІДНИЙ КОМЕНТАР

в) «ПРИВАТНЕ» РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИЗОВАНОГО ЗНАННЯ:

в1) `Воля божества, безумовно, має бути виконана, проте, аби не страждала царська гідність, втрачене має бути негайно компенсоване Атриду з попередньо вже розподіленої здобичі війська' (= «УМОВА Агамемнона-I»: смислове «нарощування» «умови Аполлона» за рахунок 1) компенсації Агамемнона 2) «через МИНУЛЕ»); в2) `Агамемнон повинен повернути полонянку батькові-жерцю з подальшою (в рази!)

компенсацією понесених ним збитків, але не за рахунок попередньо захопленої здобичі, а з огляду на майбутню поживу у звойованій, за Зевсової ласки, Трої' (= «УМОВА АхіЛЛА-і»: смислове «нарощування» «умови Аполлона» за рахунок 1) компенсації Агамемнона 2)

«через МАЙБУТНЄ»);

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТНОГО» РОЗУМІННЯ.

РІЗНИЦЯ розуміння між Ахіллом та Агамемноном:

г1) передбачає НЕЗГОДУ, отже, певність у неочевидності двох «приватних» розумінь щодо часу компенсації збитків Агамемнона, або НЕПОРОЗУМІННЯ; г2) фіксує існування двох різних інтерпретацій одного й того ж розуміння («приватних» розу-мінь; у даному разі - за часом компенсації збитків Агамемнона на шкалі «минуле м майбутнє»);

г3) не призводить до нарощування наявного пресупозиційного фонду;

г4) забезпечує додавання ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЙ іі, IV, V до наступної ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЇ VI; г5) гранично підвищує рівень аномальності для сирконстантів «ПРИЧИНА», «УМОВА», «ОБРАЗ

ДІЇ» з огляду на невирішеність у суперечці героїв проблеми способу дії (див. г4); г6) є ПЕРЕДДВЕР'ЯМ КОНФЛІКТУ;

д) ЗОНУВАННЯ «ПРИВАТНОГО» РОЗУМІННЯ: + -;

е) ІДЕНТИФІКАЦІЯ МОЖЛИВОГО КОНФЛІКТУ:

переддвер'я конфлікту - НЕЗГОДА як різниця «приватних» розумінь, що провокує перехід до конфлікту - з одночасним ПОСИЛЕННЯМ значення владних повноважень акторів вихідного стану справ і ПРИМЕНШЕННЯМ значення наявності / сили чинної норми / норм та цінності звичного стану «мир» для ахейської громади.

6) Сирконстанти:

«ПРИЧИНА» - СУПЕРЕЧКА + «УМОВА» - РОЗБРАТ і БЕЗЧЕСТЯ + «МЕТА» - ПОМСТА ЗА ОБРАЗУ + «ОБРАЗ ДІЇ» - ГНІВ + «МІРА / СТУПІНЬ» - БЕЗМІРНИЙ і БЕЗМЕЖНИЙ:

а) ЗНАННЯ:

а1) `Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

а2) `Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса';

а3) `Божество, Аполлон, зазнало образи від людини, Агамемнона, яка знеславила бога безчестям його жерця, Хріса, тож люди повинні «відіграти ситуацію назад» і зняти образу відповідною жертвою-гекатомбою';

а4) `Тільки повернення Хрісу-жерцю його дочки цілою, неушкодженою й без викупу, а також ахейська гекатомба у Хрісі - святилищі божества здатні зупинити моровицю серед зайшлого війська' (= «умова Аполлона»);

б) ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЇ II, IV,V-VI (В АСПЕКТІ СПОСОБУ ДІЇ):

1) ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ II:

`Ображання богів має бути (якось) нейтралізоване / покаране';

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ IV:

`Треба виконати «умову Аполлона», але як це зробити з користю / найменшими втратами для себе?';

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ V:

`Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Агамемнона-I», але як при цьому мінімізувати втрати?';

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ VI:

`Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Агамемнона-I» або «умову Ахілла-I», але що чекає на героїв, якщо вони не пристануть на «умову Агамемнона-I» чи «умову Ахілла-I»?';

в) «ПРИВАТНЕ» РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИЗОВАНОГО ЗНАННЯ:

в1) `Воля божества, безумовно, має бути виконана, проте, аби не страждала царська гідність, втрачене має бути негайно компенсоване Атриду з попередньо вже розподіленої здобичі війська' (= «УМОВА Агамемнона-і»);

в2) `Агамемнон повинен повернути полонянку батькові-жерцю з подальшою (в рази!)

компенсацією понесених ним збитків, але не за рахунок попередньо захопленої здобичі, а з огляду на майбутню поживу у звойованій, за Зевсової ласки, Трої' (= «УМОВА Ахілла-I»); в3) `Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Агамемнона-I», силою компенсувавши при цьому частку Агамемнона з часток Ахілла, Аякса чи Одіссея, та продовжити дискусію пізніше' («умова Агамемнона-іі»);

в4) `Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Ахілла», інакше Ахілл із мірмідонським військом залишить ахейський стан і повернеться додому, у Фтію' («УМОВА АХІЛЛА-II»);

Текстуально зафіксовані результати

ПРОЦЕДУРНИХ «КРОКІВ» 6-9 ПЕРШОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРТИЗИ

IV

Послідов-ність експерт-них ДІЙ

Експертні дії:

ТЕКСТУАЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І НЕОБХІДНИЙ КОМЕНТАР

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТНОГО» РОЗУМІННЯ.

Різниця розуміння між Ахіллом та Агамемноном:

г1) передбачає незгоду, чи непорозуміння, що суттєво посилюється (упрозорюється) погрозою вирішити проблему порозуміння за допомогою сили - з боку Агамемнона або виходом із мирного простору великої спільної справи - з боку Ахілла; г2) фіксує існування двох різних інтерпретацій одного й того ж розуміння («приватних» розумінь; у даному разі - або з огляду на погрозу силового виконання «умови Агамемнона-II», або з огляду на погрозу, сказати б, «просторового» виконання «умови Ахілла-II»);

г3) призводить до нарощування наявного пресупозиційного фонду щодо наслідків «приватних» розумінь проблематизації VI як того, що знаходиться «у фокусі», є актуальним предметом мовлення, що «нейтралізує» (деактуалізує) попередні проблематизації II, IV, V; г ) підвищує рівень аномальності для сирконстантів «причина», «умова», «мета», «образ дії», «міра / ступінь» з огляду на невирішеність у суперечці героїв проблеми способу дії; г5) є переддвер'ям конфлікту з перспективою прямого переходу до конфлікту;

7) Сирконстанти:

«ПРИЧИНА» - СУПЕРЕЧКА + «УМОВА» - РОЗБРАТ і БЕЗЧЕСТЯ + «МЕТА» - ПОМСТА ЗА ОБРАЗУ + «ОБРАЗ ДІЇ» - ГНІВ + «МІРА / СТУПІНЬ» - БЕЗМІРНИЙ і БЕЗМЕЖНИЙ:

а) знання:

а1) `Мор серед ахейців - наслідок гніву Аполлона';

а2) `Агамемнон знеславив бога, Аполлона, безчестям його жерця, Хріса';

а3) `Божество, Аполлон, зазнало образи від людини, Агамемнона, яка знеславила бога безчестям його жерця, Хріса, тож люди повинні «відіграти ситуацію назад» і зняти образу відповідною жертвою-гекатомбою';

а4) `Тільки повернення Хрісу-жерцю його дочки цілою, неушкодженою й без викупу, а також ахейська гекатомба у Хрісі - святилищі божества здатні зупинити моровицю серед зайшлого війська' (= «умова Аполлона»); а5) фокуси мовлення:

5

а і) `Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Агамемнона-I», силою компенсувавши частку Агамемнона з часток Ахілла, Аякса чи Одіссея, та продовжити дискусію пізніше' («умова Агамемнона-II»);

а 2 ) `Треба виконати «умову Аполлона» та «умову Ахілла», інакше Ахілл залишить ахейський стан і повернеться додому' («умова Ахілла-II»);

б) Проблематизація VII (в аспекті визначення-уточнення):

`Наявні «умова Агамемнона-II» та «умова Ахілла-II», але якою є «перехресна» реакція на них із боку самих авторів цих умов?';

в) «ПРИВАТНЕ» РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИЗОВАНОГО ЗНАННЯ:

в1) `«Умову Агамемнона-II» буде виконано незалежно від будь-яких умов узагалі з боку

Ахілла 92, оскільки Агамемнон «владою вищий» [61 (1, от. 186)] за будь-якого опонента, натомість частку Агамемнона буде компенсовано виключно за рахунок попередньо здобутої долі Ахілла - разом із його дівою-полонянкою, Брісеїдою' (= «умова Агамемнона-III»); в2) `Умову Ахілла-II» буде виконано незалежно від будь-яких умов узагалі з боку Агамемнона, внаслідок чого Ахілл остаточно виходить із простору великої спільної справи - до момен-ту, поки її хід не примусить 1) усіх ахейців благати його про повернення, а 2) самого Агамемнона - краятися душею від люті [61 (1, от. 243)], в чому Ахілл і клянеться (= «умова Ахілла-III»);

IV

Послідов-ність ЕКСПЕРТ-НИХ ДІЙ

Експертні дії:

ТЕКСТУАЛЬНО ЗАФІКСОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І НЕОБХІДНИЙ КОМЕНТАР

г) ГРАДУАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТНОГО» РОЗУМІННЯ.

Суперечність розуміння між Ахіллом та Агамемноном г1) прямо передбачає конфлікт;

г2) фіксує існування двох суперечних інтерпретацій одного й того ж розуміння («приватних» розумінь; у даному разі - або з огляду на порушення базового для стану миру принципу «рівноправ'я сторін» в «умові Агамемнона-Ш», що, своєю чергою, прокує 1) образу БЕЗЧЕСТЯМ, 2) ЛЮТИЙ ГНІВ і 3) ЖАГУ ДО ПОМСТИ, або з огляду на порушення базового для стану миру принципу «велика спільна справа» в «умові Ахілла-Ш», що провокує стан конфлікту за принципом «не моє - це (теж) моє»); г3) призводить до завершення формування пресупозиційного фонду; г5) максимізує рівень аномальності для всіх сирконстантів прототипічної ситуації: «час» ,

«МІСЦЕ», «ПРИЧИНА», «УМОВА», «МЕТА», «ОБРАЗ ДІЇ», «МІРА / СТУПІНЬ» - з огляду на остаточне з'ясування в суперечці героїв вихідного стану справ; г6) є конфліктом;

д) ЗОНУВАННЯ «ПРИВАТНОГО» розуміння:

+;

е) ІДЕНТИФІКАЦІЯ МОЖЛИВОГО конфлікту:

стан конфлікту.