Структурні і стилістичні характеристики англомовних наукових статей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні і стилістичні характеристики англомовних наукових статей

Методика навчання майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованого наукового писемного мовлення (НПМ), що є передумовою успішного функціонування української системи освіти в межах європейського простору вищої освіти, передбачає вивчення лінгвістичних особливостей НПМ, зокрема структурних і стилістичних характеристик наукових текстів, що відображають основні риторичні норми англомовного наукового дискурсу (НД). Таким чином, актуальність дослідження структурних і стилістичних особливостей англомовних наукових статей продиктована необхідністю навчання магістрантів мовних спеціальностей писемного спілкування у межах цього мовленнєвого жанру англомовного НД, а також значною різницею у дискурсивній практиці україномовної та англомовної наукової комунікації, що відображається в особливостях власне англомовного НД, стильових і жанрових характеристиках наукової статті.

Дослідженням питання лінгвістичних особливостей англомовного НД займалось багато вчених. Так, питання мовленнєвої системності наукового функціонального стилю та функціонування англомовного НД у межах різних наукових текстів розглядали Р.С. Алікаєв [1], М.Н. Кожина [3], В.Е. Чернявська [6], С.В. Шепітько [7] та ін. Риторичне навантаження різних мовленнєвих жанрів НД досліджували Т В. Яхонтова [8], Дж.М. Суейлз (Swales J.M.) [11] та ін. Т М. Корж займалась проблематикою анотування англійських професійно орієнтованих статей [4]. О.С. Синекоп представила класифікацію підстилів наукового писемного спілкування у межах дослідження інтерактивного навчання НПМ з використанням комп'ютерних технологій [5]. О.М. Гніздечко запропонувала вирішення проблеми авторизації англомовного НД, проаналізувавши його комунікативно-прагматичний аспект [2]. Б. Фабер (Faber B.) [9] і С. Шалом (Shalom C.) [10] визначили риторичні норми написання і презентації англомовних тез доповідей. Проте дослідження композиційних і стилістичних особливостей англомовних наукових статей з проблематики методики навчання іноземних мов залишилось поза увагою дослідників.

Беручи до уваги актуальність проблеми і недостатній рівень її дослідженості, ставимо за мету статті визначити домінантні характеристики англомовного НД у межах виокремлених жанрових параметрів. Мета статті визначає її завданням: охарактеризувати особливості наукового функціонального стилю, розглянути класифікацію підстилів наукового функціонального стилю, описати жанрову парадигму НД для власне наукового підстилю, проаналізувати жанрові маркери для англомовних наукових статей.

Результати дослідження. Розглянемо насамперед поняття «функціональний стиль та його домінантні ознаки для НД».

Функціональний стиль (ФС), слідом за М.М. Ко - жиною і Т.В. Яхонтовою, ми розуміємо як відкриту систему екстралінгвістичної природи, об'єднану спільністю функції або сфери вживання [3, с. 114; 8, с. 121].

Основними ознаками наукового ФС, слідом за С.В. Шепітько, вважаємо креативність і професійну цінність [7]. Серед провідних ознак також варто назвати об'єктивність, інформативність, однозначність, логічну послідовність, точність, лаконічність; звідси випливає необхідність жорсткої композиційної та мовленнєвої регламентованості наукових текстів. Ін - тертекстуальність є ще однією ознакою, що вказує на різноманітні зв'язки між текстами і дискурсами у процесах їх історичного розвитку і синхронного існування [8, с. 97]. Завдяки інтертекстуальності науковий текст принципово діалогічний, а діалогічність - основа інтеракції комунікантів у межах цього типу дискурсу, сфокусована комунікативна спрямованість на адресата [6, с. 22; 7]. Інтертекстуальність - це не лише одна із провідних особливостей наукового висловлювання, але й універсальний принцип побудови наукового тексту на рівні змісту, що задає головну характеристику останньому як мікротексту у за - гальнонауковому макротексті [6, с. 49]. Діалогічність виражається у використанні проблемних запитань, чужої мови у вигляді цитат, часто з оцінкою наведеної думки, оцінних мовних засобів, вставних слів і конструкцій, підкресленого протиставлення різних поглядів на проблему, спростування позицій опонентів тощо. Крім того, чіткість і формалізованість структури наукового тексту виявляється у дуже жорстких вимогах щодо його оформлення. Отже, домінантними ознаками наукового ФС вважаємо: креативність, професійну значущість, об'єктивність, інформативність, однозначність, структурну формалізованість, логічну послідовність, точність, лаконічність, інтертекстуальність і діалогічність.

Науковий ФС розгалужений на підстилі, кожен з яких має свої характерні особливості.

Розглянемо класифікацію підстилів наукового ФС детальніше. Слідом за Р.С. Алікаєвим і О.С. Синекоп ми розрізняємо такі підстилі у парадигмі наукового ФС [1, с. 63; 5, с. 49]:

1) власне науковий, що включає такі жанри як монографія, стаття, тези доповідей, (авто) реферат, анотація тощо;

2) науково-навчальний, що відображається у таких жанрах як лекція, підручник та ін.;

3) науково-технічний, що репрезентований у науково-технічних специфікаціях, інструкціях тощо;

4) науково-популярний, що здебільшого представлений у жанрі науково-популярної статті;

5) довідниково-енциклопедичний, до яких належать словники, енциклопедії та довідники;

6) науково-діловий, що включає такі жанри як патент, авторське свідоцтво тощо.

У межах цієї статті ми докладно розглядаємо лінгвістичні характеристики наукового підстилю.

Загалом науковий підстиль традиційно характеризується підкреслено неемоційним авторським ставленням до предмета мовлення [2, с. 23]. Серед основних домінант власне наукового підстилю важливе місце займає некатегоричність викладу, тобто виваженість наукових оцінок, узагальненість і підкреслена доказовість [6, с. 22]. У межах власне наукового підстилю мета наукового спілкування - процес набуття знань про наукову картину світу [1, с. 61], і, очевидно, адресант і адресат є носіями цієї картини. Тому ще одна важлива ознака наукового ФС для власне наукового тексту - статусне рівноправ'я учасників НД у тому сенсі, що ніхто із дослідників не володіє монополією на істину, а безкінечність пізнання примушує кожного вченого критично ставитися як до чужих, так і до своїх наукових пошуків [2, с. 35]. Таким чином, для власне наукового підстилю характерною є симетрична наукова комунікація, а не комплементарна. Таким чином, аналіз особливостей наукового ФС дає можливість зробити висновок про те, що конститутивною ознакою власне наукового підстилю і основним способом створення НД є полемічний діалог учених, які в межах наукового етикету відстоюють свою точку зору щодо певної наукової проблеми.

Перейдемо до розгляду поняття мовленнєвий жанр (МЖ), який ми, слідом за ТВ. Яхонтовою, розуміємо як соціориторичну категорію і відносно стійкий тип висловлювання у межах ФС [8, с. 23, 36]. Жанрова парадигма НД для власне наукового підстилю може бути представлена в такому вигляді: її ядро включає первинні жанри (основними є монографія, дисертація, стаття, тези доповідей), а периферія - вторинні (основні - це анотація, (авто) реферат, тези доповідей, традиційна й електронна наукова кореспонденція). Первинні жанри передають наукові результати, які отримані безпосередньо в ході наукових досліджень і не спираються в композиційному плані на представлену іншим цілісним текстом концепцію. Первинний науковий текст відображає структуру пізнавальної діяльності суб'єкта науки у послідовності таких когнітивних фаз: проблемна наукова ситуація гіпотеза доведення висновок. Вторинні жанри містять кінцеві концептуальні результати аналітико-синтетичної переробки первинного тексту і виконують комунікативно-посередницьку функцію [6, с. 39]. Їхньою суттєвою рисою є семантична адекватність основному змісту базового твору, обмежена меншим порівняно з ним текстовим об'ємом. Вторинні тексти поділяються на науково-інформаційні (анотація, (авто) реферат, тези доповідей, резюме-висновки) та науково-критичні (рецензія, науковий відгук і критичний огляд) [6, с. 40].

Розглянемо тепер докладніше такий МЖ власне наукового підстилю як наукова стаття. З метою вивчення жанрових маркерів наукових статей ми вивчили теоретичний доробок науковців - дослідників цього жанру англомовного НД, а також проаналізували 150 наукових статей з методики викладання іноземних мов. Відбір текстів для лінгвістичного аналізу ми проводили за такими критеріями:

1) приналежність до наукового МЖ (лише наукові статті з методики навчання ІМ),

2) новизна й актуальність змісту (інформація не повинна бути застарілою, а повинна відображати новітні досягнення),

3) публікація в англомовному науковому фаховому виданні (друкованому чи електронному). Об'єктами лінгвістичного аналізу стосовно цього

жанру наукової прози були: структурні і стилістичні особливості наукових статей.

Перейдемо до детального розгляду жанрових маркерів англомовної наукової статті, що є репрезентативним первинним жанром і джерелом оперативної передачі інформації.

До композиційно-структурних параметрів та визначальних стильових ознак наукової статті належать стандартизація, лінеарність, цілісність і зв'язність, функціонально детерміновані прагматичними настановами ясності, точності в оформленні ідей, раціональним характером наукового висловлювання [2, с. 23]. Жанровою метою наукової статті є усунення не аксіологічного, а когнітивного дисонансу шляхом передачі нового наукового знання або інтерпретації уже відомого [11, с. 53]. Тому науковець має володіти аргументативною технікою мовлення, спрямованою на переконання адресата в істинності повідомлюваної інформації шляхом обґрунтування її об'єктивності, неупередженості і мотивованості через відповідне структурування англомовного НД [2, с. 18].

Проведений аналіз англомовних наукових статей дозволив нам встановити, що у композиційному плані стаття містить сім обов'язкових блоків і три потенційно можливих. До обов'язкових композиційно - логічних блоків належать: 1) заголовок, 2) анотація,

3) вступ, 4) методи і матеріали, 5) результати, 6) обговорення, 7) список використаних джерел.

До потенційно можливих композиційних блоків належать:

1) перелік вдячностей від автора,

2) відомості про автора,

3) додатки.

Важливою композиційною особливістю англомовної наукової статті є її структурування на довільну кількість підзаголовків, що у риторичному плані означає орієнтованість на зручність для сприйняття цілісного наукового продукту і його презентабельний вигляд. Таке структурування наукової статті продиктоване такою особливістю англомовних наукових текстів як промоційність, тобто набуття певних рис рекламного дискурсу як наслідок конкурентної боротьби на ринку науки [8, с. 171-172]. У таблиці 1 ми показали послідовне композиційне розгортання цього МЖ; знаком «+» позначена обов'язкова наявність композиційного блоку, знаками «+/-» позначена потенційно можлива його присутність у англомовній науковій статті (див. табл. 1).

Як бачимо, проведене дослідження композиційної структури англомовної наукової статті корелює з дослідженням Дж.М. Суейлза (Swales J.M.), у якому вчений розглядає наукову статтю як поєднання таких жанротворчих формальних композиційних фрагментів: вступ, методи і матеріали, результати, обговорення. У межах цієї статті ми зосередимося на розгляді обов'язкових композиційно-логічних блоків, оскільки саме дотримання обов'язкової композиційної структури забезпечує розвиток у майбутніх викладачів англійської мови дискурсивних умінь.

Заголовок англомовної наукової статті з методики навчання іноземних мов, згідно з результатами нашого аналізу, характеризується низкою промоційних елементів і виконує дві функції: рекламну й інформативну. На основі аналізу заголовків англомовних наукових статей ми встановили, що вони реалізуються у шести структурно-синтаксичних моделях:

1) номінативні конструкції (наприклад, The Benefits of Using Drama in the ESL/EFL Classroom)',

2) дієслівні конструкції з безособовими формами дієслова як опорними елементами (наприклад Building Fluency through the Repeated Reading Method);

3) прийменникові конструкції з об'єктним значенням, які починаються з прийменників (найчастіше on, to, toward(s)) (наприклад Towards an Understanding of Culture in L2/FL Education);

4) конструкції-речення, зокрема питальні (наприклад How to Effectively Use News Articles in the EFL Classroom?);

5) конструкції із двох частин, що належать до різних синтаксичних типів (наприклад Lessons from the Other Side of the Teacher's Desk: Discovering Insights to Help Language Learners);

6) імперативні конструкції (наприклад Create a Christmas quiz).

Підзаголовки англомовної наукової статті характеризуються згорнутістю мовних засобів (номінативні групи, еліптичні речення, риторичні запитання).

Отже, структурні і стилістичні параметри англомовної наукової статті передусім вказують на промоційність цього МЖ - спрямованість на заохочення потенційного читача ознайомитися з науковими здобутками автора.

Перейдемо до розгляду анотації як обов'язкового структурного компонента англомовної наукової статті. Основними жанровими параметрами анотації, слідом за Т М. Корж, вважаємо її мету, повноту передачі змісту наукової статті, стислість змісту, обсягові характеристики, зв'язність викладу інформації і відсутність авторських коментарів [4, с. 60]. Мета анотації - швидко дати читачу загальне уявлення про зміст, не вдаючись до розгляду конкретних даних, методів і висновків. Відповідно вона не може замінити первинного документа, а її завдання полягає в тому, щоб дати можливість науковцю скласти враження про доречність більш детального ознайомлення з первинним текстом (науковою статтею). Дослідження Т В. Яхонтової щодо структури анотації дозволяють нам описати її модель як послідовність таких композиційних блоків [8, с. 266]:

1) окреслення території дослідження;

2) презентація його цілей;

3) підсумок отриманих результатів (який може містити згадування про застосовану методику);

4) додаткове висвітлення окремих моментів статті (наприклад наголошення на наявності в основному тексті графічних ілюстрацій, прикладів, тестових завдань, наведення сумарної оцінки одержаних результатів);

5) ключові слова (необов'язковий структурний компонент в англомовній науковій статті).

На основі проведеного аналізу англомовних наукових статей можемо констатувати, що анотація закономірно пов'язана із самою статтею різнорівневими інтертекстуальними зв'язками, що проявляються через подібності у смисловому структуруванні, наявності деяких спільних жанрових елементів і мовних особливостей. Анотація реалізується у вигляді коротких текстів, написаних самими авторами статей. Обсяг анотації складає приблизно три-п'ять речень, домінантна структура - один абзац. Риторичні норми анотацій узгоджуються з відповідними рисами цього жанру та науковим ФС у цілому. Домінує нон-темпоральне (термін О.М. Гніздечко) вживання часів дієслова, коли час не є головним чинником вибору граматичних форм. Тому найуживанішим є Present Simple, який може позначати будь-який час (Historic Present), і лише у деяких випадках використовуються інші граматичні часи.

Вступ починається із загальних моментів - окреслення галузі дослідження, його контексту і поступово переходить до конкретної проблематики зі звуженням далі до методів і матеріалів. Після останніх, однак, починається зворотний рух до загального - від обговорення результатів до подальших перспектив, які збільшують масштаби дослідження, виводять його на рівень певних узагальнень [8, с. 162]. Відповідно до таких цілей і напряму аргументації змінюється і характер змісту структурних частин статті: він є більш концептуальним у вступі й обговоренні та конкретнішим в описанні методів і результатів. Така логіко-формальна побудова жанру статті відбиває специфіку когнітивних процесів у науковому пошуку, де постійно відбувається як презентація конкретних даних, так і абстрактне її осмислення [11, с. 121].

У композиційних блоках «вступ» та «обговорення» автор переважно застосовує риторичну стратегію зазначення прогалин у попередніх дослідженнях, перспектив подальших наукових пошуків і потенційних обмежень проведеного дослідження, що створює враження особливої наукової точності й ретельності, а також промоційні стратегії, що робить науковий виклад більш модальним, експресивно-емоційним з метою передачі авторського ставлення й оцінки і рекламування попередніх наукових досягнень. Дослідження Т.В. Яхонтової [8, с. 173-181] і проведений нами аналіз наукових статей дає підстави визначити засоби вираження промоційних авторських стратегій на лексичному і граматичному рівнях.

Слід також зазначити, що у композиційно - логічному блоці «результати» автор часто заздалегідь передбачає можливі запитання або зауваження з боку реципієнтів і не хоче відкладати пояснення на потім, для того щоб випередити потенційну критику і не дати їй чітко оформитися у свідомості читачів. Тому багато авторів суміщають композиційні блоки «результати» й «обговорення».

Список використаних джерел містить перелік посилань, що використовувались у науковій статті. Посилання як жанровий елемент є експліцитним проявом інтертекстуальності, свідченням того, що кожний науковий текст залежить від попередніх і виступає ланкою у неперервному діалозі з іншими текстами [9]. Оформлення посилань і бібліографії відповідає існуючим в англомовній культурі правилам.

Загалом в англомовній науковій статті проявляється загальна тенденція, притаманна гуманітарним наукам, до уникнення надмірного суб'єктивізму і наголошенню на аналітизмі й емпіричному пізнанні. Це виявляється й у форматуванні англомовних наукових статей: оформлення наукових текстів чітко відповідає існуючим позамовним стандартам: найчастіше вимогам Асоціації сучасних мов (MLA (Modern Language Association) guidelines - переклад наш) чи Американської асоціації психологів (APA (American Psychological Association) guidelines - переклад наш).

Висновки і перспективи. Отже, англомовна наукова стаття є первинним МЖ у структурі НД, що у композиційно-логічному плані характеризується стандартизацією, цілісністю, раціональністю, а також є конкурентоспроможним продуктом автора, що проявляється у його маркетизації. Автор чітко дотримується заданих формальних ознак цього мовленнєвого жанру і в композиційному плані умовно поділяє наукову статтю на сім обов'язкових структурних компонентів: заголовок, анотація, вступ, методи і матеріали, результати, обговорення, список використаних джерел. Аналіз стилістичних особливостей наукових статей переконливо доводить, що домінантними характеристиками цього мовленнєвого жанру є промоційність, тяжіння до розмовності, лінійний розвиток аргументації, а також авторська відповідальність за адекватне сприйняття змісту.

Перспективою подальших наукових досліджень у цьому напрямі може бути аналіз інших жанрів англомовного НД, які є релевантними для навчання майбутніх викладачів англійської мови, відбір типових зразків мовлення для навчання професійно орієнтованого НПМ у межах цього МЖ, розробка плану лінгвістичного аналізу англомовних наукових статей.

Література

англомовний науковий дискурс граматичний

1. Аликаев Р С. Язык науки в парадигме современной лингвистики / Аликаев Р С. - Нальчик: Эль-фа, 1999. - 318 с.

2. Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів): дис…. канд. Філолог. Наук: 10.02.04 / Гніздечко Оксана Миколаївна. - К., 2005. - 203 с.

3. Кожина М.Н. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими: учеб. Пособие / Кожина М.Н. - Пермь: Пермь. Гос. Ун-т, 1972. - 395 с.

4. Корж Т.М. Навчання студентів вищих технічних навчальних закладів анотування англійських професійно орієнтованих текстів: дис. канд. пед. наук.: 13.00.02 / Корж Тетяна Миколаївна. - Севастополь, 2008. - 256 с.

5. Синекоп О.С. Методика інтерактивного навчання англійського писемного мовлення майбутніх фахівців з інформаційної безпеки з використанням комп'ютерних технологій: дис. канд. пед. наук.: 13.00.02 / Синекоп Оксана Степанівна. - К., 2010. - 370 с.

6. Чернявская В.Е. Интерпретация научного текста: теоретическое учебное пособие / Чернявская В.Е. - Санкт-Петербург, 2004. - 128 с.

7. Шепітько С.В. Компоненти наукового дискурсу [Електронний ресурс] / С.В. Шепітько - Режим доступу до джерела: http:/ /www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_5/statti/39.pdf

8. Яхонтова Т.В. Лінгвістична генологія наукової комунікації: монографія / Яхонтова Тетяна Вадимівна. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 420 с.

9. Faber B. Rhetoric in composition: The formation of organizational discourse in Conference on College Composition and Communication abstracts / B. Faber // Written Communication. - Urbana, IL, 1996. - Vol. 13. - №3. - P 335-384.

10. Swales J.M. Genre Analysis: English in academic and research settings / J.M. Swales. - Glasgow: Cambridge Univ. Press. - 1990. - 260 p.

Размещено на Allbest.ru