Експліцитне гендерне маркування назв осіб в англомовній публіцистичній пресі України

Key words: gender, gender marker, gender stereotype, the English language publicistic press in Ukraine.

мова англійський маркування гендерний

Постановка проблеми в загальному вигляді.... Вивчення неоднозначного зв'язку між мовною граматичною категорією роду, природною категорією статі та соціокультурною категорією гендера є предметом наукового інтересу широкого загалу спеціалістів уже досить тривалий час. Отримавши значний поштовх для розвитку з початком суспільних рухів за права жінок у Європі та США, зазначена проблема особливо загострилася в середині ХХ століття. Гендерна лінгвістика та лінгвістична гендерологія тривалий час розвивалися в контексті боротьби проти мовного сексизму і за політичну коректність. Сьогодні загострилась увага до таких аспектів цієї проблеми, як зв'язок гендера з когнітивною діяльністю мовця, виявлення механізмів конструювання гендера в дискурсі, встановлення варіативності концептів маскулінності та фемінінності в межах різномовних дискурсів [4, с.4-5].

Аналіз досліджень і публікацій.... Вагомий внесок у розвиток гендерології здійснено О. Л. Бессоновою, О. І. Горошко, А. В. Кириліною, А. П. Мартинюк, Л. О. Ставицькою, О. О. Тараненко, Д. Камерон, Р. Лакофф, С. МакКоннелл-Гінет, К. Міллер, K. Свіфт, Д. Таннен та ін. Останнім часом гендерні дослідження здійснюються в тісному зв'язку з дискурсознавством та когнітивістикою. Такий міждисциплінарний підхід дає змогу виявити нові особливості зв'язку екстралінгвальної категорії гендеру з категоріями мови, дискурсу та ментального світу людини (Ю. В. Абрамова, О. С. Бондаренко, О. Л. Дудоладова, А. П. Мартинюк, Дж. Коутс ) [1; 4].

Попри значний доробок попередніх дослідників на базі англомовного дискурсу, його американського і британського варіантів, у мовознавстві відсутні праці, які б розкривали особливості репрезентації гендера в контексті англомовного дискурсу, здійснюваного українцями та на території України.

Формулювання цілей статті... Метою статті є опис варіативності експлікації гендера особи-референта в контексті англомовної публіцистичної преси України.

Виклад основного матеріалу... Проблема експліцитного гендерного маркування назв осіб англійської мови вимагає здійснення ґрунтовного теоретичного аналізу категорії репрезентації статі та гендера. Через відсутність в англійській мові категорії роду у статті використовується модель функціонально-семантичного поля (ФСП) при описі засобів репрезентації статі та гендера. ФСП статі розглядається як змістово-формальна єдність, що охоплює різнорівневі засоби мови, які репрезентують концептуальну категорію «стать» та «гендер». Оскільки в основі ФСП гендера англійської мови не лежить граматична категорія роду, то роль ядра поля виконують лексеми WOMAN та MAN, що найбільш узагальнено та абстраговано виражають ознаки гендера.

До центру ФСП статі та гендера тяжіють гендерні маркери. Гендерний маркер визначається як компонент семантичної, морфологічної, лексичної структури мовної одиниці, що репрезентує гендер її референта [4, c. 4-7].

Кожна група фемінітизмів та маскулінізмів, утворених окремим гендерним маркером, окрім власних семантичних значень лексем, виявляє конотації, надані цим гендерним маркером [2; 5]. В англійській мові існує ряд опозицій, які утворюють експліцитні гендерні маркери за ознаками віку, статусу та стосунків референтів з іншими особами. Наявність опозиційних відношень забезпечує не лише потребу в експлікації гендерної належності, а й імплікації низки вікових, статусних, реляційних характеристик.

Використання маркерів при утворенні маскулінізмів та фемінітизмів суттєво відрізняється в багатьох лексико-семантичних групах. Лакуни та розгалужені синонімічні ряди виявляють гендерну стереотипність. Показовими є групи назв осіб, що займаються кримінальною діяльністю (bad man, gunman, rodman, peteman), проституцією (kept woman, bad girl), важкою фізичною працею (bulldozerman, hawk-boy), задіяні у сфері обслуговування (cleaning lady, house-maid), де розподіл маскулінізмів та фемінітизмів украй асиметричний.

Одним з основних факторів, що формують статус особи, є посада, професія, вид діяльності. Назви осіб за професією становлять більшість серед експліцитно маркованих за гендером. Не виявлено експліцитно маркованих назв жінок за професією, що корелюють з маскулінізмами у тематичних групах «Будівництво», «Промисловість», «Морська служба», «Комунальне господарство», «Фінансування, податкова справа». На противагу цьому, типово жіночими вважаються професії у сфері обслуговування офісів, прибирання, домашнього господарства, догляду за дітьми. Домінують маскулінізми в назвах професій у сфері державного управління, політичної діяльності, сільського господарства, військової служби. Окрім назв осіб за професією, асиметрія спостерігається в термінах загального характеру[4, c. 7-9].

Паралелізм за гендерною ознакою спостерігається насамперед у назвах осіб за професіями, пов'язаними з розумовою діяльністю, творчістю, мистецтвом, легкою фізичною працею, а також у лексем, що є загальновживаними, перманентно використовуються в публіцистиці, теле- та радіопросторі, політичному дискурсі (draftsman-draftswoman, music-master - music-mistress, assembly-man - assembly-woman, Congressman - Congresswoman).

Превалювання експліцитно маркованих назв чоловіків у переважній більшості досліджених лексико-семантичних груп засвідчує наявність стереотипності в уявленнях про розподіл соціальних ролей. Стереотипність певною мірою базується на об'єктивному стані речей у суспільстві, а певною мірою історично зумовлена розвитком мови.

Ефективне опрацювання явищ відображення в мові соціокультурного феномену гендера неможливе поза контекстом конкретного, сформованого під впливом тих самих соціокультурних факторів дискурсу [3; 6]. Контекстом дослідження було обрано

англомовну публіцистичну пресу України. Вибір мотивовано тим, що ця преса одночасно є формою репрезентації англомовного дискурсу, відомого сфокусованістю на гендерній проблематиці, та українського публіцистичного дискурсу, який характеризується соціально- політичною тематикою, злободенністю. Крім того, англомовна публіцистична преса України - це малодосліджений сегмент української преси, вивчення якогоу г ендерному аспекті є актуальним і перспективним з огляду на проєвропейський вектор розвитку України, глобалізаційні та інтеграційні процеси[4, с. 7-10].

Розглядаючи гендер як один із факторів активного впливу на формування дискурсу, вважаємо необхідним визначення тендерної варіативності маркування назв осіб за гендеромт, адже жінки та чоловіки по різному оцінюють та позиціонують себе та один одного в мовленні. Узагальнення кількісних даних дослідження дало підстави для таких висновків:

• чоловіки схильні уникати в мовленні гендерно маркованих назв осіб (policeman - policewoman) або таких, що не є експліцитно маркованими, але мають відповідні аналоги в мові (businessperson, Congressperson);

• жінки частіше, ніж чоловіки, вживають у мовленні як гендерно марковані назви осіб (actress, authoress, business lady), так і дегендеризовані відповідники останніх (spokesperson, military officer),

що теж є значимим.

Виявивлено також низку спільних для чоловіків та жінок тенденцій:

• кількість зафіксованих назв осіб не перевищує 15 % від виявлених у лексикографічному описі і засвідчує, що для репрезентації гендера експліцитні маркери використовуються в обмеженій кількості авторами обох гендерів;

• кількісна перевага у використанні окремих лексем (businessman, businesswoman, countryman, statesman, serviceman, boyfriend), свідчить про стереотипність сприйняття гендера, а також про консервативність лексичної системи англійської мови, яка зберігає традиції експлікації гендера засобами окремих найуживаніших одиниць;

• той факт, що більша частина виявлених релевантних зразків є прикладами значимої відсутності експліцитних маркерів (business manager, council member, police officer, spokesperson), свідчить про врахування авторами рекомендацій щодо звільнення англійської мови від виявів сексизму;

• перелік гендерно нейтральних відповідників, які використовуються замість експліцитно маркованих (businessperson, camera operator, chair, chairperson, bartender, police officer, spokesperson, serviceperson, tax inspector та ін.), указує на те, що процеси дегендеризації характерні більшою мірою для загальновживаної лексики. Це можна пояснити їхньою високою частотністю в англомовному міжнародному, політичному, діловому, мистецькому дискурсі та відповідно використанням згідно з вимогами до політичної коректності;

• незважаючи на те, що в кількісному аспекті зафіксовано більше випадків значимої відсутності, ніж використання експліцитних маркерів у назвах осіб, їхній розподіл щодо кожної окремо взятої лексеми значною мірою варіюється;

• на процес експлікації гендера в контексті англомовної публіцистичної преси України впливають не лише гендерні стереотипи, а й рекомендації до дотримання рівності у мовних правах чоловіка та жінки, явища інтерференції (boyfriend, frontman, ombudsman, businessman), традиції у вживанні окремих лексем (poetess, authoress), їхня семантична багатозначність та сфера використання [4, с. 11-15].

Відмінні риси в експліцитній репрезентації гендера в назвах осіб мовцями чоловіками й жінками виявляються в таких особливостях:

• у фемінінному мовленні зафіксовано більше експліцитно маркованих одиниць, ніж відповідних зразків у мовленні чоловіків, разом з тим вищою є й кількість зразків їх значимої відсутності. При номінації осіб невизначеного гендеру жінки намагаються уникати експлікації гендера. Ц еілюструє більш активну позицію жінок щодо гендерних питань, їхнє свідоме ставлення до вимог із забезпечення антисексистської мови, бажання виявляти свою позицію;

• чоловіки схильні уникати експліцитно гендерно маркованих назв осіб переважно в мовленні про жінок, використовуючи дегендеризовані відповідники чи синонімічні нейтральні лексеми (airwoman - pilot, athletes - female athletes, chairwoman - chair, school mistress - school principal). У номінації чоловіків та групи осіб, особи узагальнено чоловіки вживають вищий відсоток гендерних маркерів (businessmen, councilmen, Englishmen, sportsmen). Такі факти засвідчують прагнення чоловіків уникнути звинувачень у гендерних стереотипах щодо жінок, оскільки такі звинувачення часто висуваються на адресу саме чоловіків;

• гендер групи осіб, який об'єктивно не визначений у дискурсі, представниками обох гендерів стереотипно співвідноситься з маскулінністю та репрезентується експліцитно маркованими маскулінізмами [4, с. 11-15].

Висновки та перспективи... Існують значні розбіжності між системою експліцитно гендерно маркованих назв осіб в англійській мові та тією її підсистемою, що використовується в англомовній публіцистичній пресі України. Ця підсистема обмежується вимогами публіцистичного стилю, тематикою й соціокультурним фоном англомовної публіцистичної преси України, явищами міжмовної інтерференції та вимогами до політичної коректності. Низький відсоток використання (10-15 % від виявлених у лексикографічному описі) експліцитно гендерно маркованих назв осіб у досліджуваному контексті доводить тенденцію їхнього витіснення з широкого вжитку, разом з тим, деякі лексеми демонструють стабільно високу вживаність.

Тема гендерних особливостей дискурсу та репрезентації гендера в дискурсі надзвичайно широка, має значні перспективи дослідження та розвитку. Зокрема це стосується вивчення імпліцитного маркування гендера, дискурсивної варіативності таких явищ, динаміки розвитку функціонально-семантичного поля гендера, порівняльного аналізу релевантних явищ у різномовних дискурсах тощо.

Список використаних джерел і літератури