Жанрові особливості англомовної літератури жахів та їх відтворення українською мовою

Порівняльний аналіз найхарактерніших лінгвостилістичних засобів утілення жанрової специфіки романів літератури жахів та їх перекладів. Перекладацькі труднощі в межах досліджуваного жанру та проаналізувати способи їх подолання в українському перекладі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2018
Размер файла 56,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЖАХІВ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Раті Андріана Олександрівна

Спеціальність 10.02.16 - перекладознавство

Херсон 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології і перекладу Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

ГУДМАНЯН АРТУР ГРАНТОВИЧ,

Національний авіаційний університет,

директор Навчально-наукового

Гуманітарного інституту,

професор кафедри англійської філології і перекладу

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор

ШВАЧКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА,

Сумський державний університет,

професор кафедри германської філології

кандидат філологічних наук, доцент

КОЛОДІЙ БОГДАНА МИКОЛАЇВНА,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри теорії та практики перекладу

з англійської мови

Захист відбудеться « 4 » квітня 2016 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано « 4 » березня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А. О. Цапів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено дослідженню жанрової специфіки англомовної літератури жахів у перекладі, встановленню когнітивної об'єктивації лексичного регістру літератури жахів у перекладі, окресленню основних лінгвостилістичних якостей втілення жанрових особливостей англомовної літератури жахів у джерело перекладацької праці.

Питання відтворення жанрових особливостей літератури жахів видається актуальним на теренах сучасної перекладознавчої думки в Україні, оскільки тривалий час означений жанр був на маргінесі на відміну від інших літературних жанрів, оскільки за радянськими історико-методологічними канонами не вважався повноцінним літературним жанром, який може естетично впливати на читача. І якщо в зарубіжному літературознавстві критичні праці, пов'язані з жанром літератури жахів, почали з'являтися досить давно, то як об'єкт вітчизняних літературознавчих та філологічних студій цей жанр утвердився лише протягом останніх десятиліть. Переважна більшість досліджень спрямована до жанру літератури жахів має спорадичний характер, оскільки дослідження проводяться лише в рамках вивчення історико-типологічних канонів готичної прози. У зв'язку з цим особливу увагу слід приділити жанровим особливостям літератури жахів. Проектуючи жанрову специфіку літератури жахів у площину перекладу, зауважимо, що наша робота насамперед пов'язана з жанровими теоріями перекладу (В. Демецька, О. Дзера, Т. Некряч, М. Новикова, Н. Романюга, Р. Ситар, О. Хан, І. Шама); лінгвостиліс-тичними особливостями перекладу (А. Гудманян, Р. Зорівчак, В. Карабан, Л. Коломієць, В. Коптілов, О. Чередниченко); критикою перекладу (Т. Некряч, В. Радчук); мовною об'єктивацією концептів у перекладі (О. Воробйова, С. Шурма); літературознавчими особливостями готичного жанру (О. Матвієнко, О. Білоус, В. Качуровський, І. Лімборський, Х. Пастух, А. Рудковська, С. Левітас). Перекладознавчий аналіз перекладацьких стратегій висвітлює теорію стилістичних зсувів у вторинному тексті (А. Попович).

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю українського і зарубіжного перекладознавства на опрацювання жанрових теорій перекладу, а також необхідністю виокремити жанрові особливості літератури жахів з позицій перекладознавства. Актуальність розвідки зумовлена й тим, що в сучасному українському перекладознавстві бракує системного опису перекладацьких прийомів при роботі з жанром літератури жахів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної наукової теми «Актуальні питання функціонування мов та перекладу в контексті сучасної філологічної освіти», що розробляється кафедрою англійської філології і перекладу Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, номер державної реєстрації 0113U000585. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 3 від 16 квітня 2015 р.)

Мета дослідження полягає у встановленні і порівнянні жанрових особливостей оригіналу і перекладу літератури жахів, а саме жанротвірного регістру та домінантних лінгвостилістичних засобів, а також у виокремленні домінантних прийомів їх відтворення.

Досягнення мети вимагає розв'язання таких завдань:

- уточнити поняття жанру з позицій сучасної науки про переклад та у фокусі специфіки літератури жахів;

- виявити жанрові особливості творів літератури жахів, які є визначальними для відтворення у перекладі;

- встановити та об'єднати у концептуальні групи домінантний жанротвірний регістр літератури жахів в оригіналі та перекладі;

- здійснити порівняльний аналіз найхарактерніших лінгвостилістичних засобів утілення жанрової специфіки романів літератури жахів та їх перекладів; жанровий література жахи переклад

- запропонувати комплексну методику дослідження жанрової специфіки англійськомовної літератури жахів у перекладі;

- з'ясувати основні перекладацькі труднощі в межах досліджуваного жанру та проаналізувати способи їх подолання в українському перекладі.

Об'єктом дослідження є жанрова своєрідність літератури жахів у контексті художнього перекладу з англійської мови українською.

Предметом дослідження є прийоми відтворення українською мовою жанротвірного регістру та лінгвостилістичних елементів як елементів оформлення жанротвірних чинників у романах класиків літератури жахів, а також адекватність ухвалених перекладацьких рішень.

Матеріалом дослідження слугують оригінали та переклади романів жахів, зокрема роману Б. Стокера «Дракула» в перекладі І. Базилянської; роману Д. Стокера і А. Голта «Дракула. Повстання мерців» у перекладі В. Горбатька; роману М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» у перекладі І. Базилянської. Усього опрацьовано близько 2 тисяч сторінок оригіналу та перекладу, що загалом становить близько 3 мільйонів друкованих знаків емпіричного матеріалу. Прийомом суцільної вибірки виявлено 477 уживань лексем жанротвірного регістру та 381 уживання лінгвостилістичних засобів; найпоказовіші уживання проаналізовано в дисертації.

Методи дослідження. Методика дослідження обумовлена метою і завданнями роботи та має комплексний характер, який полягає у застосуванні як загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення), так і філологічних та власне перекладознавчих методів аналізу: дефінітивний метод для надання визначення основних понять дослідження; індуктивний аналіз - для визначення напряму пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації; метод контент-аналізу для виокремлення характерних рис англійськомовної літератури жахів; метод формального аналізу для виявлення відмінностей жанрової будови англійськомовної літератури жахів, що відрізняє її з-поміж інших літературних жанрів; перекладознавчо-зіставний метод аналізу оригіналів і перекладів - для виявлення перекладацьких труднощів і способів їх подолання; дескриптивний - для висвітлення результатів дослідження, особливостей, типових труднощів та проблем відтворення жанрових особливостей у перекладі; лінгвостилістичний аналіз - для встановлення спільних і відмінних лінгвостилістичних засобів оригіналу й перекладу; метод суцільної вибірки - для створення корпусу фактичного матеріалу; а також метод лінгвістичної інтроспекції, що передбачає звернення до власної мовної інтуїції в процесі перекладацького аналізу. Для підтвердження об'єктивності одержаних результатів послуговуємося методом кількісних підрахунків.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в роботі вперше розглянуто проблему тлумачення жанру у фокусі специфіки творів літератури жахів; обґрунтовано потребу виокремлення жанру літератури жахів з позицій перекладу; виявлено домінантні жанрові особливості літератури жахів, встановлено прийоми досягнення їх перекладацької адекватності; виокремлено концептуальні групи об'єднання жанротвірного регістру в жанрі літератури жахів та вказано на необхідність збереження їх мовної об'єктивації у вторинному тексті; уперше запропоновано перекладознавчий аналіз лінгвостилістичних засобів оформлення жанрових особливостей літератури жахів; виокремлено основні стилістичні прийоми, якими послуговуються перекладачі, працюючи над перекладами досліджуваних творів; порівняно їх частотні характеристики.

Теоретичне значення дисертаційної праці визначається її внеском у розробку питань художнього перекладу. Встановлення жанрових особливостей літератури жахів доповнює сучасну теорію жанрів у перекладі. Виокремлення лінгвостилістичних засобів збагачує знання про лінгвостилістичні аспекти теорії та практики перекладу в рамках контрастивної стилістики. Виявлення лінгвостилістичної домінанти слугує підґрунтям для дослідження відтворення ідіостилю в перекладі з урахуванням специфіки. Отримані результати сприятимуть подальшому вивченню лінгвокультурних особливостей жанру жахів у царині лінгвокультурології та лінгвокогнітології.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що його висновки можуть бути використані безпосередньо в перекладацькій діяльності під час роботи з літературою жахів, а також у процесі викладання навчальних курсів з теорії та практики перекладу (розділи «Актуальні проблеми перекладознавства», «Вступ до перекладознавства», «Основи професійної діяльності перекладача»), контрастивної стилістики («Стилістика англійської та української мов»), спеціалізованих курсів з жанрової теорії перекладу, міжкультурної комунікації, лінгвокультурології, а також при укладанні науково-практичних посібників з художнього перекладу та в наукових дослідженнях студентів й аспірантів.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної праці було обговорено на засіданнях кафедри англійської філології і перекладу Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (Київ, 2012-2015 рр.) та оприлюднено на VI, VII, VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика» (квітень 2013, 2014, 2015 рр., м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ключові проблеми сучасної германської та романської філології» (30-31 травня 2013 р., м. Луганськ), Міжнародній науково-практичній конференції «Эволюция научной мысли» (21 лютого 2014 р., м. Уфа),

VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурна комунікація: мова-культура-особистість» (3-4 квітня 2014 р., м. Острог), ІІІ Міжнародній конференції «Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей»

(11-12 червня 2015 р., м. Київ).

Публікації. Головні теоретичні положення та результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях: п'яти статтях, опублікованих у наукових виданнях, затверджених ДАК України як фахові, двох статтях - у зарубіжних збірниках та чотирьох доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях.

Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки машинописного тексту, з них - 196 сторінок основного тексту. Список використаних джерел налічує 275 позицій, з них 250 - науково-критичні праці(у тому числі 40 - іноземними мовами), 6 - літературні джерела та 19 - довідкова література. Додаток А містить кількісні показники відтворення мовної об'єктивації концептів англомовної літератури жахів українською мовою. У Додатку Б представлено кількісні показники відтворення лінгвостилістичних засобів оформлення жанрової специфіки англомовної літератури жахів українською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; окреслено об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання роботи; описано методику дослідження; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Тлумачення жанру літератури жахів у контексті сучасного перекладознавства» окреслюється теоретико-методологічне підґрунтя дослідження. Уточнено поняття жанру в рамках перекладознавства, виокремлено поняття література жахів, визначено місце теми в контексті сучасних досліджень, з'ясовано методологію підходу до обраної проблеми, а також окреслено жанрові особливості англомовної літератури жахів, що вимагають адекватного відтворення у перекладі.

У науковій літературі є різні визначення поняття «жанр», що зумовлює варіативність напрямів його аналізу. Загальна концепція, яка усталилася в радянських студіях, є структуралістською (Н. Арутюнова, М. Бахтін, А. Вежбицька, В. Виноградов, В. Гольдін), , проте в сучасних наукових розвідках спостерігається її трансформація в когнітивну (Т. Бовсунівська, Дж. Лакофф, Г. Стен, М. Тернер), спрямовану на дослідження не лише сталих, але й змінних ознак жанру, які загалом і детермінують означене поняття. У нашому дослідженні ми, слідом за Н. Бернадською і Т. Яхонтовою, визначаємо жанр як художнє ціле, у якому взаємодіють домінантні та змінні ознаки, що знаходять своє вербальне оформлення за допомогою системи засобів мови.

Радянська літературознавча та лінгвістична думка вважала літературу жахів явищем масової літератури, яке за канонами радянської історико-літературної методології не мало у своєму арсеналі чинника естетичного розвитку, однак переосмислення літературного процесу в Україні спричинило пожвавлення в процесі дослідження колись ігнорованого жанру.

Історія україномовного перекладу зарубіжного роману жахів свідчить про те, що в нашій країні відношення читача до іншомовного твору жанру літератури жахів формувалося залежно від історико-методологічних канонів суспільства на певному етапі її історичного розвитку, що спричинило, подекуди, некваліфікований підхід до відтворення творів жанру літератури жахів на пострадянському просторі.

Критики, літературознавці та лінгвісти (Є. Жаринов, І. Качуровський, І. Лімборський, Н. Керол, М. Класен, С.Т. Джоші, А. Лойд-Сміт, М. Тімн, Д. Варма), одностайно вважають, що джерелом жанру літератури жахів є готичний роман, який зародився наприкінці XVIII ст., а в кінці XIX - на початку XX ст. отримав статус престижного.

На сучасному етапі розвитку наукової філологічної думки в Україні фрагментарний характер мають лінгвістичні праці прямо чи опосередковано пов'язані з витоками жанру літератури жахів. Так, О. Матвієнко досліджувала загальні традиції готики в англійській літературі; О. Білоус вивчала готичну традицію у літературі США та її трансформацію у творчості В. Персі; об'єктом дисертаційного дослідження Х. Пастух була еволюція готичної поетики на матеріалі роману Е. Бронте «Буреверхи»; С. Левітас розглядала жіночі образи у готичній новелі; метою дослідження А. Рудковської стали лінгвопоетичні особливості французької готичної прози; лінгвокогнітивний вимір образу і символу в американському готичному оповіданні визначив тему дослідження С. Шурми. Разом з тим, слід констатувати той факт, що в українських перекладознавчих студіях відсутні системні наукові розвідки щодо вивчення англомовної літератури жахів.

Базуючись на різних класифікаціях літератури жахів, наявних в сучасному літературознавстві, ми дотримуємося узагальненої концепції поділу творів літератури жахів на сентиментальні й френетичні (В. Вацуро, Л. Мацапура, А. Радкліф). Фактичним матеріалом нашого дослідження є саме френетична література жахів (франц. frenetique - шалений), що славиться розробкою найбільш ефективних прийомів вираження поетики «жахливого», характерними ознаками якої виступають особлива авторська настанова на естетизацію «жахливого» та особливий тип головного героя-іммораліста. Френетична модель літератури жахів впливає на розвиток нових гібридних жанрових форм, які так чи так стосуються поетики «жахливого».

Оскільки в перекладознавстві немає системних досліджень літератури жахів як жанру, у дисертації зроблено спробу встановити жанрові особливості літератури жахів, що повинні адекватно відбиватися в перекладі.

Аналіз теоретичного і практичного матеріалу з окресленої проблематики дозволяє констатувати, що жанротвірними ознаками жанру літератури жахів можна вважати такі:

1. Жанротвірна лексика, об'єднана в три концептуальні групи: СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА, кожна з яких реалізується в межах певних когнітем: СМЕРТЬ - тварини, що пророчать смерть; мертве тіло; ЖАХ - захоронення, фізична слабкість; ОГИДА - скалічене й понівечене людське тіло та його органи, кров.

2. Портретування персонажів: злодія, героїні та другорядного героя, що актуалізуються за допомогою деталізації та підсиленої експресивності.

3. Спеціальний хронотоп як часово-просторовий континуум у сюжеті, що реалізується з допомогою локальних індикаторів (топос замку, будинку тощо); пейзажних описів та описів місць; нагромадження темпоральних індикаторів;

4. Емотивне поле жанру, що витворюється такими ознаками: позначення негативних емоцій (пряма номінація), з-посеред яких переважають агонія, лють, злість, ненависть; контекстуальний опис негативних емоцій; зображення емоцій за допомогою змалювання фізіологічних процесів з використанням домінантних соматизмів серце і кров.

Викладова парадигма художніх творів жанру літератури жахів, специфіка змістового оформлення ключової проблеми чи ідеї становить проблему їх лінгвостилістичного оформлення. Особливість мовного вираження таких текстів полягає у деталізації, розлогості та скрупульозності лінгвостилістичних засобів, які відтворюють відтінки авторського бачення та ставлення до зображувальної реальності. Саме тому, метою перекладачів є уникнення скорочення розлогості описів, що суперечить широкій манері викладу у творах жанру літератури жахів, уникнення надмірної імплікації та максимальне збереження усіх мовностильових засобів. Основна складність перекладу творів означеного жанру полягає у необхідності досягнення адекватності перекладу на рівні макротексту, через адекватне відтворення форми першотвору. Це пояснюється властивостями жанру літератури жахів, його смисловою насиченістю.

Методологічне підґрунтя дослідження обраної проблеми окреслює комплексний характер використання методик та методів аналізу теоретичного та практичного матеріалу, релевантних визначеним у роботі завдань, застосування яких передбачає певну поетапну послідовність.

Так, на першому етапі нашого дослідження за допомогою методу контент-аналізу були виокремлені домінантні риси жанрової будови англійськомовної літератури жахів, що кардинально відрізняються від аналогічних особливостей будови, притаманних традиційній літературі. Зокрема, застосувавши метод формального аналізу, нам вдалося з'ясувати, що на жанровому рівні організації цих романів рисами, що суттєво виділяють її з-поміж інших жанрів, виступають розлогість хронотопних описів, портретування героїв, емотивного поля персонажів у контексті містики, жаху та таємничості, наявність специфічного жанротвірного регістру, що детермінує жанр.

На другому етапі дослідження, користуючись таким методом логічного мислення, як синтез, ми систематизували дані про окремі характерні риси лексичної будови текстів літератури жахів, що були отримані в ході попереднього етапу дослідження, та виокремили три концептуальні групи: СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА. Виокремлення цих трьох груп дало змогу визначити чіткі орієнтири подальшого комплексного дослідження та розробки практичних способів подолання проблем, що виникають в процесі перекладу мовної об'єктивації концептів. Результати, отримані на цьому етапі дослідження, слугували основою для проведення подальшого, вже безпосередньо перекладознавчого, аналізу труднощів, що якнайчастіше виникають у процесі перекладу англійськомовної літератури жахів.

Крім того, на другому етапі дослідження за допомогою зіставного методу було проведено порівняння мовної об'єктивації переважаючих концептів, а саме СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА серед усіх обраних авторів, та в результаті системного підрахунку усіх спільних та відмінних параметрів було зроблено висновок про доцільність взаємодії усіх трьох концептів, враховуючи, що мовна об'єктивація одного подекуди є схожою до іншого, що є релевантним для досліджуваного нами жанру.

На третьому етапі, залучаючи лінгвостилістичний метод та метод порівняльного-перекладацького аналізу було подано розлогий аналіз жанрової специфіки літератури жахів крізь призму її лінгвостилістичного оформлення. Було встановлено, що магістральним для перекладачів вбачається збереження скрупульозного портретування героїв, відтворення локальних та темпоральних маркерів у хронотопному контексті та передача емотивних замальовок первинного тексту, в основі якого лежить концепція жаху і таємниці. Цей етап уможливлює виокремлення головних чинників, що викликають труднощі в процесі транскодування текстів письменників англійськомовної літератури жахів, та, використовуючи метод комплексного перекладознавчого аналізу, віднайти дієві шляхи їх практичного подолання. Зокрема, за допомогою методу лінгвостилістичного, компаративного функціонального аналізів текстів оригіналу та перекладу було систематизовано ряд головних неспівпадінь жанротвірного характеру, що найчастіше виникають в процесі перекладу досліджуваних романів. За рахунок кількісного аналізу були підраховані відсоткові показники відтворення тієї, чи тієї лексеми жанротвірного регістру та стилістичного засобу увиразнення у контексті втілення жанрових ознак досліджуваної літератури.

На четвертому етапі дослідження метод логічного синтезу, а також метод індуктивного умовиводу уможливили виокремлення перекладацьких способів та прийомів для адекватної інтерпретаційної передачі українською мовою текстів оригіналів англійськомовної літератури жахів. Зокрема, були встановлено, що добір стилістичного відповідника є оптимальною перекладацькою тактикою у процесі відтворення жанротвірного регістру, а також прийом стилістичного підсилення є релевантним для досліджуваного жанру та дозволяє осягнути перекладацький продукт високої якості.

Нарешті, на п'ятому етапі дослідження були сформульовані остаточні ключові положення стосовно специфіки перекладацьких дій, а також своєрідності жанрових властивостей, що характеризують тексти англійськомовної літератури жахів, та обумовлюють особливості її відтворення засобами української мови.

Отже, комплексна методика дослідження зорієнтована на вивчення жанрової специфіки англійськомовної літератури жахів та специфіки її відтворення у перекладі. Застосування низки методів на різних етапах дослідження уможливило виокремлення жанрових ознак досліджуваної літератури та дозволило прослідкувати особливості їх передачі засобами цільової мови.

У другому розділі «Мовна об'єктивація концептів англомовної літератури жахів у площині перекладу» здійснюється зіставний аналіз оригіналів і перекладів з метою виявлення специфіки мовної об'єктивації трьох визначальних концептів СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА у жанрі літератури жахів. Визначаються домінантні ознаки ідіостилів письменників у межах кожного із концептів, досліджуються українськомовні переклади їхніх творів на рівні відтворення жанротвірного регістру та подається характеристика перекладів з позицій адекватної передачі когнітивної інформації, закладеної у першотвір.

Концепт СМЕРТЬ в англомовній літературі жахів має домінантний статус. Бажання авторів утілити провідну тему жанру в текстове полотно романів реалізується за допомогою когнітеми тварини, які пророчать смерть та когнітеми мертве тіло, що постають концептотвірними. Жанротвірний регістр, який має емоційно-експресивний характер і мовно об'єктивує когнітеми, подекуди викликає в перекладача значні труднощі. В. Горбатько послуговується стилістичними підсиленнями змальовуючи щурів, удається до стилістичних послаблень емоційно-експресивних лексем у зображенні великих птахів. У перекладі роману «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» І. Базилянська, відтворюючи мовну об'єктивацію когнітеми тварини, що пророчать смерть у рамках концепту СМЕРТЬ, послуговується стилістичними відповідниками, тим самим зберігаючи короткі замальовки собак, що постійно гинуть. Відтворюючи мовну об'єктивацію когнітеми тварини, що пророчать смерть, І. Базилянська, перекладач роману «Дракула» Б. Стокера, добирає стилістичні відповідники для змалювання кажанів; уносить у текстову тканину перекладу жанрово-композиційні затьмарення в зображенні щурів та вдається до стилістичного послаблення для відображення мертвого собаки, наприклад: Early this morning a large dog, a half-bred mastiff belonging to a coal merchant close to Tate Hill Pier, was found dead in the roadway opposite its master's yard. It had been fighting, and manifestly had had a savage opponent, for its throat was torn away, and its belly was slit open as if with a savage claw(Брем Стокер). Сьогодні рано-вранці знайшли мертвим великого собаку, що належав торговцеві вугілля, поблизу Тет Хілл, Пір, на дорозі проти двору його господаря. Він із кимось побився, і мабуть, зі скаженим супротивником, оскільки горло пса було розірване, а черево розпороте неначе величезними пазурами (Інна Базилянська). В уривку бачимо докладний опис мертвого собаки, знайденого на вулиці. Реалізацію концепту СМЕРТЬ можна простежити на прикладі використання таких негативно-забарвлених лексем, як fighting, savage, opponent, torn away, savage claw. На початку уривка автор зазначає породу собаки та його розміри large dog, a half-bred mastiff, що асоціативно говорить про небезпеку, а також використовує соматизми для опису скаліченого тіла та фізичних ран belly, throat. У перекладі мовна об'єктивація когнітеми віддзеркалена не повністю через елімінацію перекладачем певних особливостей. Недалекоглядним уважаємо рішення перекладача елімінувати назву породи собаки, оскільки автор першотвору навіть наголошує на тому, що собака був напівпородистим. Усі решта елементів відтворені адекватно, здебільшого прийомом добору стилістичних відповідників.

Відтворюючи у вторинному тексті мовну об'єктивацію когнітеми мертве тіло, І. Базилянська в перекладі роману «Дракула» доволі часто надінтерпретує оригінал, нав'язуючи тим самим читачеві своє бачення ситуації, що подекуди спричинено недостатньо вмілим балансуванням між емоційною та змістовою структурами твору, однак водночас доволі часто вдається до стилістичного підсилення жанротвірного регістру у вторинному тексті за допомогою стилістичних засобів увиразнення. І. Базилянська, відтворюючи зображення мертвого тіла в перекладі роману «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», послуговується стилістичним підсиленням у зображенні емоцій від побаченого мертвого тіла, однак стилістично послаблює подекуди змалювання зовнішнього фізичного стану мертвого. В. Горбатько, намагаючись зберегти змалювання мертвого тіла, припускається неточностей у передачі відтінків кольору шкіри мертвого, елімінує художні деталі очей, що відіграють важливу жанрово-композиційну роль у побудові твору, проте успішно втілює прийом стилістичного підсилення в зображенні людської плоті, наприклад: Countess Elizabeth Bathory stood upon the green copper dome opposite the ruins of the Lyceum Theatre. Smoke rose, carrying to her the intoxicating aroma of seared human flesh (Дейкр Стокер і Айен Голт). Графиня Баторі стояла на зеленому мідному куполі напроти руїн театру «Ліцей». У повітря здіймався дим, доносячи до її ніздрів приємний та підбадьорливий запах горілої людської плоті (Володимир Горбатько). Передача автором запаху горілого людського тіла свідчить про фатальні наслідки. В уривку знову фіксуємо колоративну лексему green, що змальовує колір купола, на якому стояла героїня і вдихала запах горілої людської плоті, та відтворена стилістичним відповідником зеленому. Викликає перекладознавчий інтерес лексема intoxicating, що відтворена як приємний та підбадьорливий. Перекладач, спираючись на стилістичне підсилення, ураховує особливість жанру у відтворенні мовної об'єктивації концепту СМЕРТЬ та контекстуально успішно втілює його в тексті перекладу.

Важливість концепту ЖАХ як одного з базових концептів літератури жахів зумовлена основною метою досліджуваного жанру - пробудження в читача відчуття стану заціпеніння від жахливого. Концепт ЖАХ в аналізованих романах реалізований за допомогою когнітем захоронення та фізична слабкість.

У романі Б. Стокера «Дракула» лексема fear та похідні від неї фіксуються 204 рази, що свідчить про високий рівень наповненості атмосферою жаху текстового полотна першотвору та намагання автора надати жаху домінантного статусу. У межах когнітеми захоронення базовий жанротвірний регістр реалізується в таких кількісних показниках: лексема corpse спостерігається 14 разів, coffin - 18, tomb - 16, grave - 41. У романі «Дракула. Повстання мерців», авторами якого є Д. Стокер і А. Голт, лексема fear та похідні від неї спостерігаються 109 разів, що майже удвічі менше, ніж у попередньому творі, що свідчить про використання авторами іншого жанротвірного регістру для позначення жаху, а також про перевагу використання описового контексту для змалювання емоції над її номінацією. Мовна реалізація концепту ЖАХ у творі М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» налічує 78 лексем fear та їх похідних у першотворі. Найменш потужно зображує жах автор-жінка. Наприклад, у когнітемі захоронення лексема fear поєднується з основними жанротвірними лексемами так: лексемою corpse - 10 разів, coffin - 7, tomb - 3, grave - 10.

Відтворюючи мовну об'єктивацію когнітеми захоронення в романі Б. Стокера «Дракула», І. Базилянська вдається до прийомів стилістичного підсилення та добору стилістичних відповідників, зберігаючи атрибутику захоронення, однак її переклад зазнає стилістичної втрати унаслідок нехтування умисними лексичними повторами кольороназв, які є важливим засобом створення напруження текстової тканини. В. Горбатько успішно відтворює атрибутику захоронення й смерті, добираючи стилістичні відповідники, проте вдається до стилістичного послаблення, відтворюючи емоції переляку, як реалізацію жаху. І. Базилянська, працюючи над передачею мовної об'єктивації когнітеми захоронення в романі «Франкештейн, або Сучасний Прометей», послуговується стилістичним послабленням у відтворенні страхітливих елементів захоронення та подекуди надінтерпретує оригінал, зокрема порівнюючи тіло чудовиська з мумією, що призводить до нагнітання емоції жаху у вторинному тексті. Уривок з роману «Дракула. Повстання мерців»: The image of Lucy lying un-dead in her coffin forever scared his heart. Her true death that day was an event that had scared him for life (Дейкр Стокер і Айєн Голт). Образ не померлої Люсі у домовині назавжди залишив шрам у Артуровому серці. А її справжня смерть отого вікопомного дня назавжди залишила шрам на всьому його житті (Володимир Горбатько). Автори першотвору описують відчуття жаху, спричинене баченням мертвої, а потім ожилої людини, яка внаслідок воскресіння стала вампіром. Лексеми, що позначають атрибутику смерті та номінують смерть un-dead, coffin, death, утілено в тексті перекладу не померла, домовина, смерть. Лексема scare, що позначає жах, двічі вжита в тексті уривка, відтворена в перекладі іменником шрам. Контекстуально-стилістичний відповідник, дібраний перекладачем, викликає перекладацьку критику. Лексема жанротвірного регістру з потужним емоційним зарядом номінує в тканині першотвору саме жах та переляк як відчуття, які будуть назавжди закарбовані у свідомості людини при згадці про смерть коханої людини. Лексема менш потужного емоційного заряду шрам послаблює емоційність тексту, тим самим приглушуючи відчуття жаху в читача. Такий переклад дозволяє констатувати стилістичне послаблення жанротвірного регістру.

Когнітема фізична слабкість кидає виклик перекладачам на вміння приборкати оригінальну лексичну фактуру першотвору, яка займає важливе місце у реалізації концепту ЖАХ. Досягненню мети авторів у зображенні жаху крізь фізіологічні симптоми, слугує жанротвірний регістр, який сполучається з лексемою fear та формує когнітему в рамках досліджуваного концепту. Так, спільними лексемами, що найчастіше сполучаються з лексемою fear у когнітемі фізична слабкість, є shudder, tremble, horror, horrible/horribly, terror, terrified/terrible/terribly, danger та похідні від неї, violence та похідні від неї. Так, у Б. Стокера лексема shudder фіксується 24 рази, tremble - 14, horror - 37, horrible/horribly - 33, terror - 29, terrified/terrible/terribly - 111, danger та похідні від неї - 52, violence та похідні від неї - 15 Основні жанротвірні лексеми в Д. Стокера і А. Голта розсіяні по сторінках твору так: лексема shudder фіксується 7 разів, tremble - 7, horror - 45, horrible/horribly - 16, terror - 12, terrified/terrible/terribly - 42, danger та похідні від неї - 31, violence та похідні від неї - 18. У романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» фіксуємо таку кількісну сполучуваність лексем: лексема shudder спостерігається 12 разів, tremble - 17, horror - 51, horrible/horribly - 15, terror - 11, terrified/terrible/terribly - 14, danger та похідні від неї - 24, violence та похідні від неї - 24.

І. Базилянська, відтворюючи мовну об'єктивацію когнітеми фізична слабкість, змальовану Б. Стокером, удається то до стилістичного послаблення, то до стилістичного підсилення у процесі перекладу лексем, що позначають жах, та керується прийомом добору стилістичного відповідника, відтворюючи соматичну лексику. В. Горбатько створює якісний переклад, уникаючи стилістичних послаблень та втрат, натомість удаючись до стилістичного підсилення у відтворенні описів фізичної слабкості та добору стилістичних відповідників у відтворенні емоцій. Відтворюючи особливості мовного втілення фізичної слабкості в романі М. Шеллі, І. Базилянська стилістично послаблює лексеми, що зображають жах, тим самим позбавляє емоційно-експресивного заряду текстову тканину перекладу, наприклад: I trembled violently, apprehending some dreadful misfortune. The inside of the cottage was dark, and I heard no motion; I cannot describe the agony of this suspense (Мері Шеллі). Я тремтів, побоюючись якогось жахливого нещастя. Усередині хатини було темно й не чутно було ні звуку; не можу описати, якою болісною була ця невідомість (Інна Базилянська). Автор зображує атмосферу жаху, використовуючи жанротвірну лексику, що позначає переживання: tremble, violently, agony, suspense, dreadful. Для відтворення її в перекладі перекладач послуговується різними прийомами. Недалекоглядним, на нашу думку, є рішення перекладача відтворити словосполучення trembled violently як тремтів. Вилучення прислівника violently, який є жанротвірним та мовно актуалізує концепт ЖАХ, є недоречним і свідчить про стилістичне послаблення у вторинному тексті, що для досліджуваного жанру є неприйнятним. Ще одним невдалим перекладацьким кроком уважаємо відтворення лексеми agony як болісна. Потужне відчуття агонії як емоції люті перекладач відтворив стилістично послабленим лексичним регістром, що не дозволяє передати читачеві відчуття жаху, закладене автором оригіналу в першотвір. Усі решта лексем відтворені адекватно, прийомом добору стилістичного відповідника.

Особливість впливу літератури жахів на читача полягає в парадоксальній привабливості огидного, відштовхувального й відлякувального, саме тому наявність відразливого складника в текстовій тканині літератури жахів є жанрово детермінувальним чинником.

Одним з домінантних концептів жанру літератури жахів є концепт ОГИДА, який мовно реалізується за допомогою когнітем скалічене й понівечене людське тіло та його органи й кров. Відтворення мовної реалізації концепту за допомогою цих когнітем вимагає від перекладача зберегти відразливий складник. Найпродуктивнішим прийомом для збереження цього складника вважаємо добір стилістичного відповідника у вторинному тексті. Відтворюючи мовну об'єктивацію когнітеми скалічене й понівечене людське тіло та його органи в романі Б. Стокера «Дракула», І. Базилянська послуговується прийомом добору в перекладі стилістичних відповідників соматичної лексики та лексики, що позначає огиду. В. Горбатько апелює до стилістичних відповідників у відтворенні соматичної лексики, керується стилістичним підсиленням у зображенні відразливого опису обличчя та у відтворенні інтенсифікаторів відразливого компонента, однак у текстах цього перекладача подекуди спостерігаємо стилістичне послаблення у відтворенні жанротвірного регістру, що позначає смерть як огидний складник. І. Базилянська, відтворюючи мовну об'єктивацію згаданої когнітеми у творі М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», доволі часто вдається до стилістичної втрати лексем, що позначають огиду. Фрагмент з роману «Дракула. Повстання мерців» : Feeling cold and unsteady, he looked down. He had been gutted from his chest to his privates, and his innards were spilling out of his body. Marrow felt ill, and a strong urge to vomit. But as he tumbled back, he realized he no longer had the stomach for it (Дейкр Стокер та Айєн Голт). Хитаючись і відчуваючи смертельний холод, він поглянув униз. Його розірвало від грудей до статевих органів, а нутрощі викинуло назовні. Марроу стало зле і він відчув сильний позов до блювання. Але, падаючи на спину, він устиг збагнути, що йому блювати нічим, бо шлунка він уже не мав (Володимир Горбатько). За допомогою соматизмів chest, privates, innards, stomach автори докладно описують скалічене та понівечене тіло людини, надаючи йому відразливих характеристик. Перекладач, знову ж таки, послуговується стилістичними відповідниками груди, статеві органи, нутрощі, шлунок, відтворюючи соматизми. Лексеми gutted, splilling out, що позначають дію, відтворені вдалими потужними стилістичними відповідниками розірвало, викинуло, які підтримують жанротвірний регістр у перекладі та зображення відразливого компонента. Автори першотвору послуговуються лексемою to vomit, що позначає огиду, та атрибутивним словоспосполученням-інтенсифікатором strong urge. Перекладач успішно просувається в процесі відтворення жанротвірного регістру об'єктивації когнітеми перекладаючи словосполучення як сильний позов до блювання, зберігаючи номінацію відразливого відчуття у вторинній текстовій тканині. Не нехтує перекладач також важливою деталлю - відсутністю внутрішніх органів no longer had the stomach - шлунка він уже не мав, зберігаючи намір авторів оригіналу та відтворюючи його в перекладі з урахуванням жанротвірного регістру оригіналу.

Дослідження свідчить про загальні тенденції, які можна простежити в процесі вербалізації авторами першотворів концепту ОГИДА за допомогою когнітеми кров. Так, Д. Стокер і А. Голт у своєму жанротвірному регістрі використовують лексему blood 347 разів; сторінки твору Б. Стокера «Дракула» містять 121 лексему blood; лексема blood у романі М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» фіксується 22 рази.

Намагаючись зберегти мовну об'єктивацію когнітеми кров у вторинному тексті, В. Горбатько послуговується стилістичним підсиленням жанротвірного регістру в змалюванні зґвалтованих тіл у калюжах крові, тоді як І. Базилянська, відтворюючи мовну об'єктивацію цієї когнітеми у «Франкенштейні, або Сучасному Прометеї», стилістично послаблює лексеми, що позначають огиду від крові, і в романі «Дракула» теж керується стилістичним послабленням та втратою жанротвірного регістру в зображенні запаху крові, властивого графу, а також повністю позбавляє вторинний текст деяких фрагментів тексту першотвору, які несуть жанрово-композиційну інформацію. Уривок з роману «Дракула. Повстання мерців»: Three hundred years ago, Elizabeth Bathory raped and butchered six hundred and fifty peasant girls and bathed in their blood (Дейкр Стокер і Айєн Голт). Чотириста років тому Єлизавета Баторі зґвалтувала та порубала на шматки шістсот п'ятдесят сільських дівчат, купаючись у їхній крові (Володимир Горбатько). Автори продовжують зображувати графиню в її відразливих вампірських вчинках. Жанротвірна лексика оригіналу raped, bathed, blood перекладена прийомом добору стилістичних відповідників зґвалтувала, купалася, кров. Особливу увагу привертає до себе відтворення лексеми жанротвірного регістру butchered за допомогою лексеми з потужним емоційно-експресивним зарядом порубала, що не тільки підтримує жанротвірні ознаки оригіналу, а й максимально витворює відразливий складник та стилістично підсилює його.

Отже, проаналізувавши відтворення мовної об'єктивації концептів СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА, резюмуємо, що про бажання перекладача віднайти кожній лексемі жанротвірного регістру першоджерела еквівалент у тексті перекладу свідчить найбільша частка використання прийому добору стилістичного відповідника (51,7 %). Звернення перекладачів до прийомів стилістичного послаблення та втрат (27,5 %) дозволяє констатувати некваліфікований підхід до відтворення жанротвірного регістру у вторинному тексті, однак послаблення є неминучим у здійсненні перекладу з мови, яка значно різниться від мови перекладу. Вагомий відсоток застосування такого прийому говорить про часті випадки несанкціонованого співавторства перекладача з автором, надінтерпретації оригіналу, нав'язування читачеві свого бачення ситуації, що унеможливлює створення якісного перекладу. В арсеналі перекладачів спостерігаємо також прийом стилістичного підсилення (20,6 %), що є релевантним для досліджуваного жанру й свідчить про віднайдення перекладачами вдалої інтенсифікації, яка не суперечить первинному задуму автора, а, навпаки, доповнює його на рівні контексту.

У третьому розділі «Лінгвостилістичний вимір жанрової специфіки англомовної літератури жахів у перекладі» визначаються жанрово-детермінувальні ознаки літератури жахів з погляду перекладознавства та окреслюються прийоми відтворення їх лінгвостилістичної вербалізації в українськомовних текстах перекладів.

До основних жанрових ознак англомовної літератури жахів, що є важливими для перекладознавчого аналізу творів англомовних класиків жанру літератури жахів, слід віднести такі:

1. Портретування персонажів: злодія, героїні та другорядного героя, що реалізуються в деталізації та підсиленій експресивності.

2. Спеціальний хронотоп як часово-просторовий континуум у сюжеті, що реалізується з допомогою локальних індикаторів (топос замку, будинку тощо); пейзажних описів та описів місць; нагромадження темпоральних індикаторів;

3. Емотивне поле жанру, що витворюється такими ознаками: позначення негативних емоцій (пряма номінація), з-посеред яких переважають агонія, лють, злість, ненависть; контекстуальний опис негативних емоцій; зображення емоцій за допомогою змалювання фізіологічних процесів з використанням домінантних соматизмів серце і кров.

І. Базилянська вдається до добору стилістичних відповідників у відтворенні зросту та віку злодія, проте доволі часто недбало послуговується стилістичним послабленням під час змалювання одягу, обличчя, носа, вух, що порушує жанрову побудову вторинного тексту й не дозволяє читачеві пізнати всю глибину образу персонажа. Натомість В. Горбатько, відтворюючи образ злодія в романі «Дракула. Повстання мерців», послуговується стилістичними відповідниками, щоб зберегти порівняння з твариною та епітети, що змальовують очі як художню деталь, а також апелює до стилістичного підсилення, відтворюючи епітетизовані описи іклів, очей за допомогою метафор і порівнянь, що є релевантним для досліджуваного жанру та дозволяє якомога досконаліше увиразнити намір автора. Відтворюючи портретний образ злодія в романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», І. Базилянська вдається до збереження стилістичними відповідниками кольору очей, рухів тіла; зберігає соматизми; епітети, що змальовують зуби, відтворює порівняннями, однак послаблює описи перших ковтків повітря чудовиська та надінтерпретує опис шкіри обличчя. Уривок з роману «Дракула. Повстання мерців»: Bathory's fair skin contrasted sharply with her midnight hair, and she moved with the silent grace of a predator. Her icy blue eyes searched for any movement in the street as another flash of lightning brightened the grounds before her (Дейкр Стокер і Айєн Голт). Світла шкіра графині сильно контрастувала з її чорним, як ніч, волоссям, а рухалася вона з тихою граційністю хижака. Коли ще одна блискавка знову освітила пагорб, крижано-блакитні очі графині пильно зиркнули довкола, вдивляючись найменший порух (Володимир Горбатько). У наведеному прикладі бачимо гру контрастів на колоративних лексемах fair skin - midnight hair, за допомогою якої автори зображують світлу шкіру обличчя графині на тлі її темного волосся. Метафора midnight перекладена за допомогою іншого стилістичного засобу - порівняння чорним, як ніч, волоссям, у яке перекладач уводить лексему чорне для експлікації та максимально точної передачі змісту оригіналу. В уривку бачимо також порівняння ходи графині з граційністю хижака the silent grace of a predator, що збережено в перекладі прийомом добору стилістичних відповідників. Метафора, в основі якої лежить художня деталь - колір очей icy blue eyes, удало відтворена перекладачем стилістичними відповідниками крижано-блакитні очі, що зберігає жанротвірні ознаки портретування вампіра в досліджуваному жанрі.

Під час відтворення образу героїні перекладачі застосовують різні перекладацькі тактики. Так, І. Базилянська, відтворюючи жіночий образ твору Б. Стокера «Дракула» у вторинному тексті, послуговується стилістичним підсиленням для опису перших проявів вампіризму, змалюваннях кольору шкіри, губ, ясен та щік, удається до стилістичних відповідників в описах очей, проте послаблює епітети, що описують руки. У романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» ця перекладачка надінтерпретує опис структури волосся та елімінує його колір, а також нехтує епітетами, що вказують на колір шкіри. В. Горбатько, переносячи на полотно вторинного тексту образ жіночої краси й огиди одночасно, послуговується стилістичними відповідниками у відтворенні порівнянь жіночої ходи з ходою кішки, однак подекуди фіксуємо несанкціоновані втручання цього перекладача в першотвір, зокрема стилістичні втрати метафор в описах волосся та надінтерпретацію опису губ.

У відтворенні портретних характеристик другорядних героїв, які не мають важливу жанротвірну ознаку, спостерігаємо тенденцію перекладачів до збереження стилістичних засобів оригіналу та подекуди звуження й генералізації, що, однак, не заважає створити переклад високої якості.

Топос замку, будинку, замковий інтер'єр з обов'язковими потаємними переходами, підземеллями, каплицями, ідилічний або страшний «краєвид з руїнами», контрастні картини дикої, стихійної або умиротвореної природи, часті зміни погодних стихій - усе це формує часово-просторову домінанту жанру літератури жахів.

Намагаючись зберегти топос вілли в романі «Повстання мерців», у якій мешкала графиня Баторі, В. Горбатько зберігає стилістичними відповідниками метафори й епітети, що описують зовнішній вигляд вілли, дверей, даху, сходи, довгий коридор, а також переносить у вторинний текст порівняння тиші в будинку із цвинтарем. Натомість І. Базилянська, відтворюючи просторовий континуум замку Дракули, не зберігає алітерації, що стилістично послаблює замок варварського вигляду, елімінує опис вікон, як важливого хронотопного елемента, вилучає епітети в описах старих меблів, однак зберігає важливу деталь - відсутність дзеркал та епітети в описах цвинтаря. Уривок з роману «Дракула»: In the gloom the courtyard looked of considerable size, and as several dark ways led from it under great round arches, it perhaps seemed bigger than it really is (Брем Стокер). У мороці двір здавався просторим, але, можливо, він, як і деякі темні доріжки, що ведуть від нього до великих круглих арок, виглядав більшим, ніж був насправді (Інна Базилянська). … Then he took my traps, and placed them on the ground beside me as I stood close to a great door, old and studded with large iron nails, and set in a projecting doorway of massive stone (Брем Стокер). Потім він примостив мої речі біля мене на викладеному масивним камінням майданчику, на який виходили величезні старі двері, оббиті великими залізними цвяхами (Інна Базилянська). Автор починає змалювання замку Дракули з опису власне місця, де будівля була розташована, та двору біля самого замку. Алітерація звука r сприяє створенню в тексті оригіналу страхітливого, грубого, достатньо варварського та неестетичного екстер'єру. У перекладі алітерації не виявлено, що свідчить про стилістичне послаблення з боку перекладача й незбереження ефекту нагромадження приголосних звуків для змалювання темного просторого двору, у якому стояв замок графа. Епітети great round, що змальовують арки, відтворені стилістичними відповідниками великі круглі, епітети great door, old and studded with large iron nails, що описують двері, теж збережені в перекладі стилістичними відповідниками величезні старі двері, оббиті великими залізними цвяхами.

Роман М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» не має топосу приміщення. Текст наповнений докладними пейзажними описами, що розкривають переживання героя та вербалізують атмосферу твору. Перекладач удається до стилістичних підсилень у відтворенні метафор, що змальовують дощ, небо, грозу, епітетів, що описують море, зберігає стилістичними відповідниками порівняння в описах блискавки та відтворює метафорами епітети, що змальовують гори, стилістично послаблює епітети, що описують грім, туман. В. Горбатько, прагнучи бути максимально близьким до першотвору, зберігає стилістичними відповідниками метафори й порівняння в описах туману, а також персоніфікацію й метонімію; епітети, що змальовують вітер, відтворює ономатопією й алітерацією; зберігає метафори, що описують тишу; метафори, що зображують темноту, відтворює українськими фразеологізмами, а епітети, що змальовують поля, передає за допомогою метафор. І. Базилянська, відтворюючи пейзажні описи роману «Дракула», не змогла зберегти всі елементи специфічного хронотопу, про що свідчить часте залучення стилістичного послаблення. Перекладач послуговується стиліс-тичним підсиленням у відтворенні метафор, що описують пагорби, однак стилістично послаблює епітети, що змальовують дерева, та порівняння в описах тиші, зберігає стилістичними відповідниками метафори, що змальовують тінь, туман, місяць, послаблює метафори в описах вітру та підсилює описи снігу.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.