Семантико-етимологічний аналіз орнітонімічних прізвищ запорозьких козаків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 811.161.2'373 232 (477. 64 - 2)

Запорізький національний університет

СЕМАНТИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОРНІТОНІМІЧНИХ ПРІЗВИЩ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ

Грозовська Н.А.

м. Запоріжжя

Історична спадщина запорозького козацтва була і залишається ґрунтовним джерелом для досліджень історії, культури, традицій, мови українського народу. Архівні джерела дають змогу лінгвістам дослідити лексичну скарбницю минулих століть, зосередити увагу на особливостях вживання, творення, походження та семантичного вмотивування як загальних, так і власних назв.

“Архів Коша Нової Запорозької Січі (1713-1776)” [1] є однією з найвизначніших писемних пам'яток історичного періоду формування української нації, національної мови та сучасної антропонімічної системи.

Українська антропоніміка, як галузь ономастики, що вивчає власні назви людей: імена людей, їх прізвища і прізвиська, псевдоніми [6, Т. 11, с. 667], покликана в діахронічному зрізі розкривати засоби та способи ідентифікації людини. Прізвище - найменування особи, набуте при народженні або вступі у шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість [6, Т. 8, с. 108]. Комплексний аналіз прізвищ сприятиме осмисленню історії та культури українського народу, його національного характеру, соціальної та політичної структури, побуту, звичаїв, вірувань.

Мета нашого дослідження - виявити та проаналізувати тематичну групу прізвищ запорозьких козаків, які утворені від орнітологічних назв. Розкрити семантичне підґрунтя цих назв та з'ясувати їх походження.

Вказана мета актуалізується тим, що українська антропоніміка досліджена ще не в усьому. Основна увага мовознавців була приділена вивченню ономастики за “Реєстром війська Запорізького 1640 р.”: П. Білоусенко “Козацькі прізвища” [2], О. Домбровська “Лексична база прізвищ Війська Запорізького за “Реєстром Війська Запорізького 1649 р.” [3], І. Ільченко “Прізвища Надвеликолузького регіону, утворені від назв постійного заняття” та ін.

Джерельною базою нашого дослідження є “Архів Коша Нової Запорозької Січі (1713-1776)” [1].

Загальновідомо, що людина, яка приходила на Січ, змінювала своє прізвище або ім'я. Нові прізвища давали козакам за іменем, родом занять, місцем проживання, етнічною належністю, зовнішністю, характером та ін. Помічаючи подібність з якоюсь рисою представників фауни і флори, особливо птахів, запорозькі козаки давали такі ж прізвища своїм товаришам. Прізвища, що походять від назв птахів, прийнято називати орнітонімічними.

Проаналізувавши досліджуване історичне джерело, встановлено, що до козацьких прізвищ, які утворені від орнітологічних назв, належать: Ворона, Голуб, Деркач, Крячок, Кулик, Куликівський, Лелека, Орлов, Півень, Півненко, Синицький, Сич, Сорока, Сорочинський, Тетеря, Чайка, Чайківський, Шпак.

Ворона (Іван Ворона - бугогардівський полковник [1, с. 69]). 'Ворона' - хижий птах із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів; про неуважну людину; ґава, роззява. Біла ворона - про того, хто раз перелякався і потім усього боїться; дуже обережний; видно справжню суть людини з її поведінки [6, Т. 1, с. 740]. Лексема 'ворона' (р. ворона, бр. варона, др. ворона, п. wrona, ч. слн. vrana, слц. vrana, болг. м. врана, схв. врана, стсл. epaNa) виводиться від псл. *vornb 'ворон, крук' (з огляду на подібність обох птахів і на менший розмір ворони остання могла сприйматись як самиця ворона), що спостерігається і в інших індоєвропейських мовах: лит. varna, лтс. varna, прус. warne 'ворона', лат. cornix 'ворона' (тут corn- може відповідати псл. *vorn-) [4, Т. 1, с. 427]. Таке прізвище козак міг отримати за галасливу вдачу або ж за неуважність.

Голуб (Федір Голуб - шафар Кодацького перевозу [1, с. 73]) 'Голуб' - птах ряду голубоподібних з різнобарвним пір'ям та великим волом; пестливе називання чоловіка переважно при звертанні [6, Т. 2, с. 118]. Лексема 'голуб' (р. голубь, бр. голуб, др. голуб, п. gotqb, ч. слц. holub, болг. гълъб, м. гулаб, схв. голуб, слн. golob, стсл. голуб) походить від псл. *golgbb, що виводиться з іє. *ghel- 'жовтий' і зіставляється з лит. gulbe, прус. gulbis 'лебідь', оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів. Можлива зміна значення 'жовтий' на 'голубий' пояснюється паралеллю лат. flavus 'блідо- рожевий': двн. blao 'голубий'. Ймовірніше, псл. * golgbb 'голуб' походить від прикметника *golgbb 'голубий' [4, Т. 1, с. 555-556]. Прізвище могло характеризувати людину делікатної, доброзичливої та миролюбної поведінки.

Деркач (Дем'ян Деркач - полковник Бугогардівської паланки [1, с. 75]). 'Деркач' - невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком; брехач - як деркач: усе дерчить [6, Т. 2, с. 252]. Лексема 'деркач' (р. деркач, бр. дзеркач, драч, п. derkacz, dzierkacz, dyrkacz, drekacz, dziergacz, ч. drkac, болг. дъркавец, дърдавец, слн. derez) утворена від звуконаслідувального дієслова 'деркати', пов'язаного з вигуком 'дер', що імітує крик птаха [4, Т. 2, с. 40]. Носій цього прізвища міг бути крикливою або ж балакучою й невгамовною людиною.

Крячок (Андрій Крячок - товариш Кущівського куреня [1, с. 110]). 'Крячок' - водяний птах родини мартинів [6, Т. 4, с. 380]. Лексема 'крячок' - водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям [6, Т. 4, с. 124], може бути суфіксальним утворенням від дієслова 'крякати'. 'Крякати' (р. крякать, бр. крякаць, п. krakac, ч. krakat, krekati 'кричати', слц. krakat', бол. крякам, крекна 'крякнути', м. крека 'кричить, горлає', схв. кречати, слн. krekati 'крякати') походить з псл. *krgkati, krakati і є звуконаслідувальними дієсловами, що споріднені з лит. krenkti 'крякати' [4, Т. 3, с. 116]. В українських словах кореневе -ра- може походити як з давнього *-ra-, так і з -ря- давнього * -r§-, що зазнало діалектичного ствердіння. Людина з таким прізвищем могла характеризуватись як криклива, невдоволена, гомінка.

Кулик (Дмитро Кулик - самарський полковник [1, с. 107], Іван Кулик - козацький полковник [1, с. 61, 72, 102, 103, 108, 132, 133, 161]). 'Кулик' - невеликий болотяний птах з довгими ногами та довгим дзьобом. Лісовий кулик - благородна птиця, трохи менша як голуб, темно-рудуватого кольору, з довгим, як у всіх куликів, дзьобом і довгими ногами [6, Т. 4, с. 390]. Лексема 'кулик' (р. кулик, бр. кулік 'представник ряду куликів', п. kulik, ч. kulik, слц. kulik, схв. kulik) походить від псл. *kulikb, що очевидно утворене від псл. *kul- (*kаul-) 'кістка, нога', оскільки споріднене з лит. kaulas 'кістка, нога' [4, Т. 3, с. 133]. Назва птаха обумовлена великим розміром ніг кулика. Куликівський (Максим Куликівський - козак, депутат старшини [1, с. 47]). Прізвище походить від орнітологічної назви 'кулик' й утворене за допомогою суфіксів -ів, -ськ. Козакам могли дати таке прізвище за кремезну статуру, довгі ноги або ж за фізичні здібності.

Лелека (Степан Лелека - перевізький полковник [1, с. 41, 161]). 'Лелека' - великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами [6, Т. 4, с. 474]. За твердженням науковців, лексема 'лелека' (р. леклек 'біла чапля, лелека', болг. схв. лелек 'лелека') - запозичення з тюркських мов: тур. крим.-тат. lailak 'лелека', аз. leijak, кирг. leklek, каз. lajlek зводиться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak 'лелека' і є звуконаслідувального походження [4, Т. 3, с. 217]. Носій цього прізвища міг бути делікатної, поважної, м'якої поведінки, або ж повільної та помірної вдачі.

Орлов (Гнат Орлов - депутат полковника [1, с. 134]). 'Орел' - великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу; про сильну, мужню людину [6, Т. 5, с. 743]. Лексема 'орел' (р. орёл, бр. арол, др. орьлъ, п. orzel, ч. orel, слц. orol, болг. орел, м. орел, схв. орао, слн. orel, стсл. орьлъ) походить від псл. * орьлъ, що споріднене з лит. ertlis, arelis 'орел', лтс. ёrglis, erelis, прус. arelie, гот. ara, гр. opviq 'птах', пов'язаним з гр. opvvpi, лат. orior 'піднімаюся' [4, Т. 4, с. 211]. Таке прізвище міг отримати сильний, сміливий, мужній козак із ясним розумом та гострим зором. орнітологічний назва прізвище лексема

Півень (Півень - колодник [1, с. 65]). 'Півень' - свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки [6, Т. 6, с. 380]. Лексема 'півень' (р. пивень, певень, бр. певень, п. piwen) утворена від дієслова піти 'співати'. Дієслово ж піти 'співати' (р. петь, бр. пець, др. пкти, п. ріас, ч. рёи, слц. piei', болг. пея, м. пее, схв. пёвати, пёти, слн. рей, стсл. птти) походить з псл. *рёи 'співати' [4, Т. 4, с. 418]. Для порівняння можна навести аналогічні приклади щодо семантики й творення цієї назви в різних мовах: р. петух від петь, схв. певац 'півень' від пёвати 'співати' [4, Т. 4, с. 384]. Півненко (Півненко - козак Дерев'янківського куреня [1, с. 113]). Прізвище походить від орнітологічної назви 'півень' й утворене за допомогою суфікса -енко. Такі прізвища могла отримати задиракувата, пихата, емоційна людина. А також людина, яка мала добрий голос і любила співати.

Синицький (Синицький - капітан Рязького піхотного полку [1, с. 185]). 'Синиця' - маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних [6, Т. 9, с. 182]. Лексема 'синиця' (р. синица, бр. сініца 'синиця', п. sinicа 'синиця блакитна', болг. синигер, м. сеница, схв. с/еница, слн. sinica 'синиця') не має загальноприйнятого пояснення. Ймовірно, що лексема походить від назви кольору 'синій'. Прикметник 'синій' (р. синий, бр. сіні, др. синии, п. siny, ч. слц. siny, болг. м. син, схв. сйтй 'синій', слн. sinji, стсл. синь) походить від псл. * sin/ь, що споріднене зі * s^ati 'сяяти', *sivъ 'сивий' [4, Т. 5, с. 236]. Зафіксоване прізвище могло характеризувати людину лякливу, тиху, непомітну, яка весь час перебувала у схвильованому стані.

Сич (Василь Сич - кошовий отаман [1, с. 26, 28, 30, 31]). 'Сич' - хижий нічний птах бурого кольору родини совиних; похмура, невдоволена, гордовита, пихата, нелюдима особа; відлюдок [6, Т. 9, с. 209]. Лексема 'сич' (р. бр. сыч, п. syczek 'совка-сплюшка', ч. syc 'сич', слц. syc 'сич хатній') походить від псл. *syt'ь, що утворене від псл. *syceti 'сичати' [4, Т. 5, с. 248]. Вірогідно, що птах, коли сердиться, починає сичати. Тобто, лексема 'сич' може бути звуконаслідувальним утворенням. Людина вередлива, сердита, яка втомлює інших своїми причіпками, незадоволенням з будь-чого могла отримати зазначене прізвище.

Сорока (Василь Сорока [1, с. 177]). 'Сорока' - лісовий птах родини воронових з довгим хвостом і чорно-білим пір'ям, що видає характерні звуки - скрекотіння; надмірно балакуча людина [6, Т. 9, с. 463]. Лексема 'сорока' (р. сорока, бр. сарока, др. сорока, п. sroka, ч. слц. straka, болг. м. сварка, схв. сварака, слн. sraka) походить від псл. *sorka і *svorka. Перший варіант псл. * sorka споріднений з лит. sarka, прус. sarke 'сорока'; другий svorka можна зіставити з псл. svwcati 'видавати звук, сюрчати' [4, Т. 5, с. 356]. Сорочинський (Сорочинський - курінний отаман [1, с. 24]). Прізвище є похідним від орнітологічної назви 'сорока' й утворене за допомогою суфіксів -ин, -ськ зі зміною приголосного основи к - ч. Носії такого прізвища могли бути говіркими, балакучими, або ж непосидючими, вертлявими, занадто рухливими.

Тетеря (Павло Тетеря - переяславський полковник [1, с. 91]). 'Тетеря' - великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці - пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною; нерозумна або вайлувата, неповоротка, глуха людина [6, Т. 10, с. 102-103]. Лексема 'тетеря' (р. тетерев, тетеря, бр. цяцера, цецярук, др. тєтєрь, п. cietrzew, ч. tetrev, слц. tetrov, болг. тетрев, м. тетреб 'глухар', схв. тётрёб 'глухар, тетерев', слн. tetrev, р.-цсл. тєтрпвь 'фазан') походить з псл. *tetervb, споріднене з лит. teterva 'тетерка', лтс. Шегш'т 'тетеря, тетерев', прус. tatarwis 'тетерка', лат. tetrinno 'крякаю' [4, Т. 5, с. 562]. Назва виникла як звуконаслідувальне утворення внаслідок редуплікації вигука *ter-, що передає квоктання птаха. Прізвище могло позначати нерішучу, кволу, безхарактерну людину, яка позбавлена сили волі.

Чайка (Павло Чайка - осавул [1, с. 133]). 'Чайка' - морський водоплавний птах родини сивкових; наземний денний птах ряду сивкоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах [6, Т. 11, с. 264]. Лексема 'чайка' (р. бр. болг. чайка, др. чаица, п. czajka, ч. cejka, ст. cёjka, слц. cajka слн. cajca, стсл. чаика) походить з псл. *cajbka із *caja 'чайка' і є звуконаслідувальним утворення від крику птаха [4, Т. 6, с. 276]. Чайківський (Василь Чайківський - полковий старшина [1, с. 156]). Прізвище походить від орнітологічної назви 'чайка' й утворене за допомогою суфіксів -ів, -ськ. Сильна духом, наполеглива, кмітлива та розумна людина могла отримати таке прізвище.

Шпак (Омелян Шпак - полковник [1, с. 111, 116, 117]). 'Шпак' - невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми [ 6, Т. 11, с. 513]. Лексема 'шпак' (р. бр. шпак, п. szpak, ч. spacek, spak) походить з псл. *scbpakb, що є похідним від *scipati із значенням 'дражнити, дратувати' [4, Т. 6, с. 456]. Особливістю шпака є його здатність передражнювати (імітувати) голоси інших птахів. Носій такого прізвища міг бути розсудливою, урівноваженою, кмітливою, дотепною людиною.

Проаналізовані власні прізвища козаків є свідченням багатої і розвиненої тогочасної антропонімічної системи староукраїнської мови. Семантико-етимологічний аналіз орнітонімічних козацьких прізвищ “Архіву Коша Нової Запорозької Січі (1713-1776)” показує, що основним способом їх творення був лексико-семантичний та частково морфологічний. Такі прізвища надавались козакам за їх фізичні особливості, риси характеру або вдачі. Орнітологічні назви, що послужили основою для творення козацьких прізвищ, переважно праслов'янського походження. Подальше дослідження антропоніміки минувшини на основі історичних матеріалів, безперечно, збагатить історію української мови.

Література

1. Архів Коша Нової Запорозької Січі (1713-1776) / Упорядн. Л. З. Гісцова,

Л. Я. Демченко. - К. : Наукова думка, 1994. - 232 с.

2. Добровольська О. Я. Лексична база прізвищ Війська Запорозького за “Реєстром Війська Запорізького 1649 р.” : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 / О. Я. Добровольська ; Ужгородський університет. - Ужгород, 1995. - 261 с.

3. Етимологічний словник української мови : У 7 т. [ред. колег. О. С. Мельничук (головн. ред.) та ін.] . - Т. 1-6. - К. : Наукова думка, 1982-2012.

4. Ільченко І. Прізвища Надвеликолузького регіону, утворені від назв постійного заняття / І. Ільченко // Вісник ДНУ. Серія : Філологічні науки. - 2004. - №11. - С. 56-63.

5. Словник української мови : У 11 т. - [ред. колег. І. К. Білодід (голова) та ін.]. - К. : Наукова думка, 1970-1980.

Анотація

У статті здійснено семантичний та етимологічний аналіз орнітонімічних прізвищ запорозьких козаків. Зокрема, приділено увагу орнітологічним назвам, які стали основою для творення цих прізвищ. Проаналізовано джерела фіксації досліджуваних прізвищ. Указано на семантичне значення твірних лексем. Розкрито походження орнітологічних назв. Проведено паралелі за їх спорідненістю та відмінністю. Враховано способи творення та функціонування.

Ключові слова: лексема, семантика, етимологія, номінація, назва, прізвище, тематична група.

В статье осуществлён семантический и этимологический анализ орнитонимических фамилий запорожских казаков. В частности, уделено внимание орнитологическим названиям, которые стали основой для образования этих фамилий. Автор анализирует источники фиксаций исследуемых фамилий. Акцентировано внимание на семантическом значении образующих лексем. Раскрыто происхождение орнитологических названий. Проведены параллели по их подобию и отличию. Учтены способы образования и функционирования.

Ключевые слова: лексема, семантика, этимология, номинация, название, фамилия, тематическая группа.

The historical past of Zaporozhye Cossacks was and remains the main source in the study of history, culture, traditions, language of the Ukrainian people. Archival sources help linguists explore the lexical component of past centuries. Focus on the peculiarities of use, education and semantic motivation of common and proper names. Ukrainian anthroponymics set a goal to disclose the ways and means of education of the names of a person.

The purpose of this study is to identify and analyze the thematic group of names of Zaporozhye Cossacks, formed from ornithological names. Scientists call these surnames ornithological names.

The source of the research is “Archive of Kosh of the New Zaporozhye Sich”. The names studied include: Vorona, Golub, Derkach, Kryachok, Kuluk, Kulukivskiy, Leleka, Orlov, Piven', Pivnenko, Sunuc'kuy, Such, Soroka, Sorochuns'kuy, Teterya, Chaika, Chaikivs'kuy, Shpak.

These names are derived from the names of birds. The semantic meaning of these names is revealed in the Dictionary of the Ukrainian language. The etymology of the names of birds originates in the Proto-Slavonic period. Surname Vorona descended from the Proto-Slavonic word *vornb 'raven'- predatory bird with black and gray feathers. Surname Golub descended from the Proto-Slavonic word *golgbь 'blue'- the bird has a blue color. Surname Derkach descended from the word 'derkatu'. By this principle, the surname is formed Kryachok - the bird screams out specific sounds *-ra-, *-rq-. Surnames Kuluk, Kulukivskiy are educated from the Proto-Slavonic word *kulikb, which was formed from the word *kul- (*kaul-) and means 'bone, leg'. Given name Leleka is derived from the name of the bird 'stork'. Lexeme 'leleka' is borrowed from the Turkic languages lailak, leijak, leklek, lajlek. The surname Orlov is formed from the Proto-Slavic *орьлъ - large bird of prey high flying. Surnames Piven', Pivnenko are educated from the Proto-Slavonic word *рёи - 'sing'. Surname Sunuc'kuy descended from the Proto-Slavonic word *sinjb - 'gray-haired'. The name Such descended from the Proto-Slavonic word *sytb, formed from Proto-Slavonic word *syceti - 'sow, hiss'. Surname Soroka and Sorochuns'kuy come from the Proto- Slavonic words *sorka and *svorka - 'make a sound, squeak'. Research surname Teterya descended from the Proto-Slavonic word *tetervъ and means - 'a pheasant'. Formed the name of the interjection *ter- - scream of a bird. Surnames Chaika, Chaikivs'kuy are derived from Proto-Slavonic word *cajbka which is *caja. Which that too are formations from the scream of a bird. Surname Shpak descended from the Proto-Slavonic word *scbpakb, which is the generator of the word *scipati and means teasing.

After analyzing your own names, there is reason to believe that the Cossacks were given the names of the birds for the similarity of their character, behavior, skills, habits. They are formed from ornithological names of the Proto- Slavonic origin. Further research on the anthroponomy of the past will help to uncover the history of the lexical composition of the Ukrainian language.

Key words: lexeme, semantics, etymology, nomination, name, surname, thematic group.

Размещено на Allbest.ru