Абстрактні іменники на -ьва, -ова у словотвірній системі праслов’янської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Абстрактні іменники на -ьва, -ова у словотвірній системі праслов'янської мови

Сіроштан Т.В., к. філол. н., докторант

Запорізький національний університет

вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна

tanyasiroshtan@ukr.net

У статті досліджується словотвірна структура абстрактних іменників із суфіксами -ьва, -ова на матеріалі праслов'янської мови, з'ясовуються особливості їхньої мотивації та визначається продуктивність лексико- словотвірних типів. Аналізовані деривати найчастіше утворюються від дієслівних (із загальним значенням `опредметнена дія'), рідше - від прикметникових основ (`узагальнена ознака, якість'). Вивчення специфіки словотворення абстрактів дописемного періоду дає важливий матеріал для розуміння будови й функціонування таких слів у дериваційній системі української мови.

Ключові слова: абстракт, дериват, словотвірний формант, суфікс, мотивувальна основа, лексико- словотвірний тип.

Абстрактные имена существительные на -ьва, -ова в словообразовательной системе праславянского языка. Сероштан Т.В.

В статье исследуется словообразовательная структура абстрактных имен существительных с суффиксами -ьbа, -оbа на материале праславянского языка, выясняются особенности их мотивации и определяется продуктивность лексико-словообразовательных типов. Анализируемые дериваты наиболее часто образуются от глагольных основ (с общим значением `отвлеченное действие'), реже - от имен прилагательных (`отвлеченный признак, качество'). Изучение специфики словообразования абстрактов дописьменного периода дает важный материал для понимания строения и функционирования таких слов в деривационной системе украинского языка.

Ключевые слова: абстракт, дериват, словообразовательный формант, суффикс, мотивирующая основа, лексико-словообразовательный тип.

The abstract nouns with suffixes -ьва, -ова in the word-building system of the old slavonic language. Siroshtan T.V.

The article studies abstract nouns denoting mental categories, posture, mind, define various generic concepts, generalize generalized concepts, indicate quality and acts, processes and conditions, properties, characteristics, temporal and spatial realities etc. They may express different degrees of intensity of the abstract and approach to specific nouns by its meaning. These names point also the appropriate grammatical categories of abstraction due to usage of only specific word-forming suffixes and absence of the plural category.

The relevance of this research is based on the fact that the Old Slavonic language throughout its history created its own vocabulary of abstract terms, so the study of the word-building structure of the abstracts provides important material for understanding such words' structure and functioning in the derivative system of the Ukrainian language. Suffixes ^ba, -oba were formed as a result of integration of Indo-European origin formant -ba and bases of primary abstracts with thematic suffixes -а- or -о-.

Verbal derivatives have main meaning “substantive action” and have structures that occupy an intermediate position between the verb and noun. They combine several word-forming types with more specific semantics: the nominations of people's deeds (*bornьbа, *dаrьbа, *dёlitьbа, *krаdьbа, *strёlьbа), the names of generalized acts performed by a person, animal or elemental forces of nature (*gqdьbа, *kиrьbа, *^1Ыа, *lіcьbа, *nаgodьbа), the nominations of thought processes and their speech implementation (*ЬО2ЬЬО, *gаnьbа, *grozьbа, Ча^а, *zQlobd), the names of agricultural operations, industrial processes (Че^а, *gordьbа, *^і^а, *krаsьbа, *onbа), the nominations of the internal condition, mood, feeling person (Ч'и^а, *nаdьbа, ^ёг^а), the names of actions that occur between people and indicate their relationship (*druzbba, *galbba, *mirbba), time concepts (*berbba, *gostbba, *linbba), the names of movements (*xodbba, *lazbba), of workflow (*mytbba, *nosbba).

Adjective abstracts include the presence of an object's properties, called by denotative word, or the state, pointed by denotative adjective. In the Old Slavonic language they represented a small number of different word-forming meanings: the names of feelings, moods, internal human condition (*g^doba, *Knoba, *zbloba), the nominations of the physical condition of human, his appearance (*xudoba, *lbgoba, *mъdьlobа), the names of generalized signs in color (*beloba, *bKdoba, *crnoba).

Substantive derivatives in the Old Slavonic language do not form a distinct wordbuilding types (*gnusoba, *lekoba). In the Old Slavonic language formants -bba, -oba showed activity in the creation of abstract names from verb and less often from adjective bases. Studying the history of abstracts' word-forming types of the next stages of development of the Ukrainian language is the prospect of further investigation, so as it will display the features of formation of Ukrainian noun's word-building system and of the ordering of its elements.

Key words: abstract, derivative, word-building formant, suffix, denotative base, word-forming type.

У сучасному мовознавстві абстрактними вважають іменники, які позначають розумові категорії, стан, психіку, називають різні родові поняття, узагальнюють уже узагальнені поняття, вказують на якості та дії, процеси й стани, на властивості, ознаки, часові й просторові реалії тощо. Вони можуть виражати різний ступінь інтенсивності абстрактного і своїм значенням наближатися до конкретних іменників [2, с. 31-32]. Ці найменування “засвідчують і відповідне граматичне вираження категорії абстрактності, за допомогою властивих лише їм словотворчих суфіксів і відсутністю категорії множини” [4, с. 29].

Абстрактна лексика неодноразово привертала увагу вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема Н. Медведовської, О. Микитюк, В. Німчука, Л. Полюги, Л. Попової, В. Сташайтене, H. Томи, І. Чепіги та ін. Особливості словотворення абстрактів окремих тематичних груп різних етапів розвитку слов'янських мов висвітлені у працях С. Бевзенка, П. Білоусенка, М. Войтили-Свержовської, Л. Гумецької, В. Ґрещука, однак особливості дериваційної структури абстрактних назв дописемного періоду з суфіксами -ьва, -ова не були предметом спеціального дослідження. Це зумовлює актуальність розвідки, адже “праслов'янська мова протягом своєї історії створила власний словник абстрактних термінів” [1, с. 528] і вивчення словотвірної структури абстрактів дає важливий матеріал для розуміння будови й функціонування таких слів у дериваційній системі української мови. абстрактний іменник словотвірний суфікс

Суфікси -ьва, -ова, на думку дослідників, виникли в результаті нашарування праіндоєвропейського за походженням форманта -Ьа на основи первинних абстрактів на -ь- або -о- [5, с. 62]. У словотвірній системі праслов'янської мови зафіксовано переважно віддієслівні, рідше - відприкметникові похідні на -ьва, -ова з абстрактною семантикою.

I. Для творення численних девербативів використовується переважно формант -ьЬа. Такі похідні мають основне значення `опредметнена дія' та є структурами, які посідають проміжне місце між дієсловом і номеном [6, с. 25]. Вони об'єднуються в кілька лексико- словотвірних типів із більш конкретною семантикою.

1.1. Назви вчинків людей у суспільстві й побуті становлять значну частину абстрактів праслов'янської мови: *ЬогпьЬа (ЭССЯ 2 209, Slawski І 327) `захист, оборона' мотивується дієсловом *bomitr; *ЬогьЬа (ЭССЯ 2 218, Slawski І 337) `боротьба; битва; бій' від *borti; *darbba (ЭССЯ 4 192) `дар, подарунок; талант; дарування' від дієслова *dariti; *йеШьЬа (ЭССЯ 4 234, Slawski ІІІ 138) `розподіл (майна); ділення на частини' (*dёШi); *йё1ьЬа (ЭССЯ 5 210, Slawski ІІІ 146, ЕСУМ ІІ 90) `розподіл (спадку, добичі); ділення, розкладання на частини' (*d&Uti); *ёйьЬа (ЭССЯ 6 48) `споживання їжі' (*dsti); *godbba (192) `угода; вдалий випадок' (*goditi `домовлятися, погоджуватися'); *gostbba (ЭССЯ 7 68, Slawski І 61) `пригощання, перебування у гостях, гостювання' (*gostiti); *коІьЬа (ЭССЯ 10 166) `сварка, сутичка' (*koUti, *koUi `колоти'); *кгайьЬа (12 85) `крадіжка, злодійство' від *krasti, *kradQ, пор. також *ктй}ьЬа (84) з аналогічним значенням; *ІоіьЬа (16 128) `парі; заклад' мотивується дієсловом *loziti `класти; закладатися'; ^bs^a (17 99) `лестощі, обман, хитрість' від *lbstiti (sg) `лестити'; *шнйьЬа (20 169) `зволікання, затримка' (*muditi `зволікати, затримуватися'); *пасьЬа (21 230) `пригощання' (*naciti `пригощати'); *паг%йьЬа (22 245) `наказ, розпорядження' (*nargditi `розпорядитися; довести до ладу'); *obdarbba (26 147) первинно - назва дії з подальшою конкретизацією значення `весільні подарунки' від *obdariti `обдарувати'; *obzenbba (31 239) `одруження' (*obzeniti `одружити'); *sluzbba (Slawski І 61, ЕСУМ V 309) `служіння' (*sluziti `служити'); *strelbba (Slawski І 62, ЕСУМ V 444) `стріляння' мотивується дієсловом *striliti `стріляти'; *dlzbba (Slawski III 241) `борг, заборгованість' від *dlziti.

1.2. Іменники на позначення узагальненої дії, яку виконує людина, тварина або стихійні сили природи: *cehba (ЭССЯ 3 181) `зцілення' (*ciliti); *gqdbba (ЭССЯ 7 81, ЕСУМ I 613) `гудіння, гул; музика' мотивується дієсловом *gqdёti, *gqditi `гудіти', пор. більш конкретизоване значення у Ф. Славського *gqdbba (Slawski I 61) `грання на музичному інструменті' від *gQdQ, *gQsti `грати на інструменті'; *kurbba (ЭССЯ 13 133) `куріння, хурделиця' (*kuriti `пилити, порошити, диміти'); *kvilbba (167) `плач, крик, писк' (*kviliti `жалісно плакати, скиглити'); *lyzbba (14 167) `лежання' (*lezati); *licbba (15 83) `краса, миловидність' (*liciti `личити, підходити'); *licbba (83) `знамення, ознака, оголошення, оповіщення' (*liciti `оголошувати, повідомляти'); *litbba (159) `вилив; багатоденний сильний дощ; злива' (*liti); *lgcbba (ЭССЯ 16 134, ЕСУМ III 315) `розкол; розділення, розкладання' від *lQciti `гнути, згинати, вигинати'; *nagodbba (ЭССЯ 22 42, ЕСУМ IV 20) `подія, випадок' мотивується дієсловом *nagoditi “статися, трапитися, вчасно з'явитися”; *orzporgdbba (ЭССЯ 34 142) `розпорядок; розташування, порядок' (*orzporgditi `вказати; розташувати').

До цього ж лексико-словотвірного типу варто віднести іменник *ocbba (32 17) `людина висока на зріст' з первинним значенням дії від дієслова *ociti - `те, на що дивляться; те, чому дивуються'.

1.3. Найменування розумових процесів та їх мовленнєвого виявлення, тобто абстракти з вторинним значенням `слова, вислови, пов'язані з певними діями': *bozbba (ЭССЯ 2 228, Slawski I 344, ЕСУМ I 219) `присягання іменем бога' від *boziti sg; *ganbba (ЭССЯ 6 100, ЕСУМ I 467) `сором; несхвалення' (*ganiti `сварити, ображати'); *grozbba (ЭССЯ 7 143, ЕСУМ I 600) `погроза, залякування' (*groziti); *xvalbba (ЭССЯ 8 120, ЕСУМ VI 162) `хвальба, вихваляння' (*xvaliti); *karbba (ЭССЯ 9 154) `сварка, розбрат' (*kariti `засмучувати; дорікати'); *korbba (11 128) `докір; сварка' (*koriti `докоряти, дорікати'); *kudbba (13 84) `наклеп, засудження' (*kuditi `засуджувати, дорікати'); *lajbba (14 21) `лайка' мотивується дієсловом *lajati; *modlbba (ЭССЯ 19 94, ЕСУМ III 501) `прохання, мольба; молитва' від *modliti `благати'; *obsgdbba (ЭССЯ 30 22) `обговорення' (*obsQditi); *obtgzhba (ЭССЯ 30 199) `звинувачення' (*obtqziti `подати скаргу'); *orzsgdbba (34 293) `міркування, розмірковування' (*orzsQditi `розмірковувати, вирішити'); *zaloba (Slawski I 61, ЕСУМ II 186) `нарікання, жаль, скарга' від *zaliti(sg) `жалітися, скаржитися'.

1.4. Назви сільськогосподарських дій, виробничих процесів, різних дій у тваринництві: *berbba (ЭССЯ 1 200, Slawski I 215) `збір, прибирання (плодів)' (*bbrati); *gordbba (ЭССЯ 7 38, ЕСУМ I 571) `будування' (*gorditi `городити, загороджувати'); *kositbba (ЭССЯ 11 143) `косіння' (*kositi); *kosbba (181) `косіння' (*kositi); *krasbba (12 106) `фарбування, прикрашання' (*krasiti); *lgcitbba (16 134) `відділення, вилучення овець зі стада' мотивується дієсловом *lQciti `розлучати'; *lucbba (164) `нічне виловлювання риби за допомогою вогню (луча)' (*luciti `цілитися'); *melitbba (18 83) `молотіння на млині' мотивується дієсловом *melti; *moltbba (19 200) `молотьба, молотіння' (*moltiti); *mytbba (21 85) `розчищення лісу під пашню; вирубка лісу' від дієслова *mytiti `розчищати під пашню; вирубати'; *orbba (ЭССЯ 32 230, ЕСУМ IV 207) `орання, оранка' (*orati `орати'); *rezbba (Slawski I 61, ЕСУМ V 92) `вирізання, різьблення, різьба' (*rezati `різати'); *derbba (Slawski III 62) `дертя, дряпання, очищення шляхом обдирання' від *drati.

1.5. Узагальнені найменування внутрішнього стану, настрою, почуттів людини: *l'utbba (ЭССЯ 15 237) `гнів, лютість; злоба, злість' (*l'utiti `злити, дратувати'); *ludbba (16 169) `безумство; спокуса, спокушання; обман' (*luditi `обманювати; вабити'); *nadbba (22 21) `надія' твориться, як зазначають учені, формально від дієслова *naditi `приваблювати; приєднувати, збільшувати', а семантично - від *nаdё(jа)ti `сподіватися, надіятися'; *неіьЬа (25 106) `ніжність' (*mziti (sf) `ніжити, ніжитися'); *оїсьЬа (32 52) `пост; голод, відчуття голоду' від дієслова *olciti `відчувати голод'.

1.6. Іменники на позначення дій, що відбуваються між людьми, вказують на їх стосунки: *йтпіьЬа (ЭССЯ 5 135, Slawski І 61, ЕСУМ ІІ 133) `дружба, приятелювання' (*druziti `дружити, приятелювати'); *galbba (ЭССЯ 6 97) `ласка; пустощі; жарти' (*galiti `пестити'); *тігьЬа (19 57) `мир, домовленість, примирення' (*miriti); *orzdruzbba (33 59) `сварка, розрив дружби' мотивується дієсловом *orzdruziti `припинити, розірвати дружбу'.

1.7. Часові поняття, пов'язані з певними діями, процесами, мабуть, виникли в результаті розширення первинного значення опредметненої дії і мають менший ступінь інтенсивності абстрактності [2, с. 32]: *ЬегьЬа (ЭССЯ 1 200, Slawski І 215) `час прибирання (плодів)' (*bbrati); *gostbba (ЭССЯ 7 68, ЕСУМ І 517) `час сільських свят' (*gostiti); *ІіпьЬа (ЭССЯ 15 113) `час линяння' (*liniti, *lin'ati); *тоНьЬа (19 200) `час молотьби' (*moltiti).

1.8. Назви узагальнених дій, що характеризують пересування у просторі, називають певні рухи: *сагьЬа (4 27) `мазня' мотивується дієсловом *cariti `креслити, проводити лінію'; *gоnьЬа (7 27) `переслідування; полювання' від *goniti, пор. *gоnоЬа (Slawski І 61, ЕСУМ І 560) `гоніння, гноблення, спустошення' від *gonobiti `тиснути, давити'; *xоdьЬа (ЭССЯ 8 52, ЕСУМ УІ 192) `ходіння' (*xoditi); ЧагьЬа (ЭССЯ 14 77) первинно - назва дії з подальшою конкретизацією значень від *laziti `лазити, повзати'.

1.9. Найменування трудових процесів: *хогпьЬа (8 79) `зберігання' (*xorniti `зберігати; годувати, насичувати'); *kladbba (9 180) від *klasti, *kladq>; *krytbba (13 72) `покриття, укривання' (*kryti); *тепьЬа (ЭССЯ 18 178, ЕСУМ ІІІ 479) `обмін, розмін' (*тётti, *тёц1аиУ; *mytbba (ЭССЯ 21 85) `миття' мотивується дієсловом *myti `мити'; *nosbba (25 220) `носіння' (*nositi).

1.10. Назви магічних дій представлені іменниками *сагьЬа (4 27) `чаклунство, чари' мотивується дієсловом *cariti; *nаhudьЬа (22 90) `вчинок, яким завдається шкода комусь (шляхом чаклування), хвороба, нещастя як наслідок такого впливу' від *nahuditi `зашкодити' .

2. Відприкметникові найменування узагальненої ознаки передбачають наявність у предмета в широкому розумінні якості, властивості, названої мотивувальним словом, або його стан, на який вказує мотивувальний прикметник [3, с. 113]. Абстракти на -оЬа у праслов'янські мові, за нашими даними, представлені невеликою кількістю похідних із різними лексико- словотвірними значеннями.

2.1. Назви почуттів, настрою, внутрішнього стану людини за певними ознаками: *gbrdoba (ЭССЯ 7 205) `гордість, упертість' від *gbrdb `гордий'; *xudoba (ЭССЯ 8 110, ЕСУМ V! 219) `злість' (*xudb `поганий, худий'); *lenoba (ЭССЯ 14 207) `лінощі' мотивується прикметником *^ПЬ; *miloba (19 36) `скорбота, туга; блаженство' (*milb `такий, що викликає співчуття; милий, люб'язний, приємний'); *zbloba (Slawski І 61, ЕСУМ ІІ 266) `зло, злість' (*zblb `злий, недобрий, поганий'), пор. також префіксальне утворення *nezbloba (ЭССЯ 25 92) `беззлобність'.

2.2. Фізичний стан людини, її зовнішній вигляд, на нашу думку, характеризують такі абстракти: *xudoba (ЭССЯ 8 110, Slawski І 61) `хворобливість' від *xudb `худий, малий, бідний'; *xvoroba (ЭССЯ 8 128, ЕСУМ VI 168) `хвороба, неміч' (*xvorb `хворий, слабкий'), пор. *ch(v)oroba (Slawski І 61); *lbgoba (ЭССЯ 17 65) `полегшення (від хвороби, болю)' від прикметника *lbgb(jb) `м'який, легкий', хоча не виключається і віддієслівне походження від *lbgnQti `відчути полегшення'; *mbdbloba (20 209) `слабкість, безсилля, запаморочення' (*mbdblb(jb) `слабкий, в'ялий').

2.3. Назви узагальненої ознаки за кольором засвідчують такі іменники: *beloba (ЭССЯ 2 68, Slawski І 233, ЕСУМ І 195) `білизна, білий колір' від *Ьё1ь `білий'; *bledoba (ЭССЯ 2 111) `блідість' (*Ь1ёёь `блідий'); *crnoba (Slawski ІІ 234) `чорнота' (*сть `чорний').

3. Відіменникові похідні представлені у праслов'янській мові поодинокими найменуваннями, що мотивуються назвами предметів, об'єктів, речовин, з якими безпосередньо пов'язані, й не утворюють виразних лексико-словотвірних типів: *gnusoba (ЭССЯ 6 182) `забрудненість; огидність' від *gnusb `бруд, огида'; *lekoba (14 198) `лікування' (*1ёка, *1ёкъ `ліки'), пор. також *1ёсьЬа (177) від *1ёка, *1ёкъ, проте мотивувальним словом, на наш погляд, у цьому випадку ймовірніше є дієслово *Ueiti(s$); *orlbba (32 179) `оранка' від *orlb, *orlb `оранка' (*orti + Іь); *tatbba (Slawski І 62, ЕСУМ V 528) `крадіжка, грабунок' твориться від іменника *tatb `злодій'.

Отже, хоча в сучасній українській мові суфікс -ьЬа вважають малопродуктивним [3, с. 72], а -оЬа - непродуктивним [Там само, с. 116], у праслов'янській мові ці форманти виявляли активність у творенні абстрактних найменувань від дієслівних, рідше - від прикметникових основ. Узагальнене значення опредметненої дії девербативів конкретизується в лексико- словотвірних типах назв вчинків людей у суспільстві та побуті; найменувань розумових процесів і їх мовленнєвого вияву; назв трудових процесів, внутрішнього стану, настрою людини тощо. Декад'єктиви зі значенням узагальненої якості, властивості утворюють лексико-словотвірні типи назв почуттів, настрою, найменувань фізичного стану людини, а також окремі назви за ознакою кольору. Поодинокі десубстантиви розгляданого періоду не оформлюють виразних лексико-словотвірних типів.

Вивчення історії лексико-словотвірних типів абстрактів на -ьЬа, -оЬа наступних етапів розвитку української мови становить перспективу подальших досліджень, оскільки дозволить висвітлити особливості формування словотвірної системи українського іменника та впорядкування її елементів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов / за ред. О. С. Мельничука. - К. : Наукова думка, 1966. - 596 с.

2. Полюга Л. М. Українська абстрактна лексика XTV - першої половини XVH ст. / Л. М. Полюга. - К. : Наукова думка, 1991. - 240 с.

3. Словотвір сучасної української літературної мови. - К. : Наук. думка, 1979. - 408 с.

4. Тома Н. М. Семантико-стилістичні параметри функціонування абстрактної лексики у творах Петра Могили : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Наталія Михайлівна Тома. - К., 2011. - 227 с.

5. Slawski F. Zarys slowotworstwa praslowian'skiego / F. Slawski // Slownik praslowian'ski. - Wroclaw. Warszawa. Krakow. Gdan'sk. - T. 1. - 1974. - S. 43-141.

6. Wojtyla-Swierzowska M. Praslowianskie abstractum. Slowotworstwo. Semantyka / Formacje tematyczne. - PAN. Prace Slawistyczne. 30 - Wroclaw - Warszawa, 1992. - 185 s.

REFERENCES

1. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов. За ред. О. Мельничука. Київ: Наукова думка, 1966.

2. Полюга, Лев. Українська абстрактна лексика XIV - першої половини XVII ст. Київ: Наукова думка, 1991.

3. Словотвір сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка, 1979.

4. Тома, Наталія. “Семантико-стилістичні параметри функціонування абстрактної лексики у творах Петра Могили”. Дис. канд. філол. наук, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, 2011.

5. Slawski, Franciszk. Zarys slowotworstwa praslowian'skiego. In Slawski, Franciszk. Slownik praslowian'ski, T. 1, 43-141. Wroclaw. Warszawa. Krakow. Gdansk, 1974.

6. Wojtyla-Swierzowska, Maria. Praslowianskie abstractum. Slowotworstwo. Semantyka / Formacje tematyczne, PAN. Prace Slawistyczne. 30. Wroclaw - Warszawa, 1992.

Размещено на Allbest.ru