Стратегія дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя в американському кінодискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На сьогоднішній день американська кіноіндустрія виробляє культурний продукт у глобальних масштабах [12, с. 58]. Особливе місце при цьому посідають кінофільми, які репрезентують сучасну американську кіногероїку. Центральними персонажами в них є герої та антигерої (лиходії), які втілюють цінності та відповідні антицінності американської культури [22, с. 33; 25, с. 16-17; 27, с. 25 та ін.]. Зокрема, одним із втілюваних ціннісних аспектів є поведінкові стереотипи, які асоціюються з відповідними образами носіями американської лінгвокультури. Створення цілісного та вірогідного образу персонажа є складним для автора завданням, оскільки персонаж має бути символом з одного боку і особистістю з іншого [23]. Отже, дослідницький інтерес становить комунікативна поведінка героїв та антигероїв у взаємодії як одне з одним, так і з іншими персонажами колегами, знайомими, членами родини тощо. Одним із аспектів такої поведінки є дистанціювання.

Дистанціювання у психології та соціальній психології розглядається як копінг-стратегія [13], оцінка ступеню сприйняття своєї соціальної ролі [7] або вияв динаміки соціальних стереотипів у формі позитивної або негативної ідентифікації [15]. У лінгвістиці ж дистанціювання описано як «дискурсивний факт», у межах якого суб'єкт дискурсивної діяльності наближається або віддаляється від інших складників комунікативної ситуації [10], загальний комунікативний вектор групи стратегій увічливості [8] комунікаційну тактику [11] або тактику стратегії групової ідентифікації [3]. Особливості дистанціювання як складника комунікативного репертуару героя та антигероя, у якому також маніфестовано цінності й антицінності американської культури, досі в лінгвістиці не розглядалися.

Отже, актуальність дослідження визначається, по-перше, глобальним культурним впливом кіноіндустрії США, по-друге, необхідністю всебічного дослідження комунікативної поведінки героя та антигероя як окремого аспекту втілення асоційованих з їхніми образами цінностей та, по-третє, інтересом сучасної наукової спільноти до явища дистанціювання у його психологічних, соціальних та лінгвістичних аспектах.

Звідси постає мета дослідження, яка полягає у вивченні особливостей реалізації стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя в американському кінодискурсі. Досягнення поставленої мети вимагає розв'язання таких завдань: 1) окреслити теоретичний апарат дослідження стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя; 2) розробити номенклатуру тактик і прийомів, за допомогою яких реалізується відповідна стратегія; 3) схарактеризувати особливості реалізації стратегії дистанціювання героєм та антигероєм.

Об'єктом дослідження є стратегія дистанціювання у дискурсивній поведінці героя та антигероя, а предметом особливості її реалізації за допомогою набору відповідних тактик засобами англійської мови.

Матеріалом дослідження слугували 194 приклади використання дискурсивної стратегії дистанціювання героєм або антигероєм, дібрані методом суцільної вибірки зі сценаріїв та скриптів діалогів 17 кінофільмів, що репрезентують сучасну американську кіногероїку.

Методологія дослідження спирається на доробок сучасної комунікативно-дискурсивної парадигми лінгвістичної науки [1; 2; 14; 16; 19]. Контекстуально-ситуативний аналіз надає змогу зробити припущення про інтенції адресата у відповідному контексті дискурсивної взаємодії, а методика прагмалінгвістичного аналізу дозволяє виокремити тактики й прийоми, вживані героєм та антигероєм для реалізації стратегії дистанціювання.

Стратегія дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя.

Звернімося до теоретичних підвалин дослідження стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя в американському кінодискурсі.

Теоретичні підвалини дослідження дискурсивної поведінки у лінгвістиці.

За О.С. Іссерс, мовленнєве спілкування є «спільною діяльністю комунікантів, у процесі якої вони взаємно регулюють дії, керують мисленнєвими процесами, коригують уявлення, переконання партнера у комунікації» [5, с. 33]. Тобто, у процесі спілкування учасники прагнуть досягти певного впливу на співрозмовника. Відповідно до поставленої мети обирається формат спілкування, обсяг мовних засобів, кількісна пропорція розподілу та ступінь докладності інформації, порядок її подання, модальність тощо [6, с. 121; 21, с. 13]. Підґрунтям дискурсивної стратегії є комунікативна настанова базове для прагмалінгвістичних досліджень поняття, яке характеризує стратегію як знаряддя досягнення певних цілей [18, с. 246].

У природній комунікації вирішення комунікативного завдання вимагає кількох ходів, адже поставленої мети важко досягти за допомогою єдиного звернення до співрозмовника. Комунікативна поведінка мовців коригується відповідно до розвитку комунікативної ситуації, але в цілому залишається у межах єдиного надзавдання. Таке надзавдання та відповідні комунікативні ходи, здійснювані задля його виконання, корелюють із поняттями стратегії та тактики [4, с. 52].

Підкреслюючи зв'язок між когнітивними підвалинами стратегії та вибором засобів її реалізації, І.Є. Фролова визначає дискурсивну стратегію як «комунікативний намір мовця, сформований на підставі використання суспільного досвіду для власних індивідуальних потреб і бажань, і мовну об'єктивацію цього наміру, що надає йому інтерактивного статусу через осмислення вербалізованого наміру усіма суб'єктами» [20, с. 85].

З точки зору родо-видових відношень, тактика є однією чи декількома діями, що сприяють реалізації стратегії. Власне, завдання опису стратегій, які маніфестуються у мовленні, полягає в тому, щоб розробити номенклатуру типових тактик, за допомогою яких вони реалізуються. Оскільки тактики є практичним інструментом реалізації відповідної цілі (яка формується в когнітивному вимірі), саме тактики видаються одиницями, які можна аналізувати та класифікувати [4, с. 111].

Важливим аспектом аналізу комунікативної поведінки героя та антигероя, безпосередньо пов'язаним з особливостями кінодискурсу як поєднання візуального та аудіального кодів [9; 28; 29], є співвідношення вербального та невербального планів мовленнєвого впливу. Вербальний мовленнєвий вплив здійснюється засобами мови та за допомогою мовних одиниць, а невербальний реалізується за допомогою сигналів, що супроводжують мовлення, але виражаються без допомоги засобів мови [17, с. 56-57]. Невербальні компоненти комунікації, за визначенням Л.В. Солощук, включають компоненти немовного характеру, «які мовець створює в результаті фізичної (а саме моторно-вокалічної) діяльності під час комунікації та використовує разом із вербальними засобами через набуття ними комунікативно значущого характеру в процесі спілкування» і які мають функціонально-динамічний характер [16, с. 31]. Відповідно до ключових характеристик невербальних засобів, серед яких рух, простір та час, та базової системи відображення та сприйняття (акустична та зорова), невербальні комунікативні компоненти поділяються на такі класи: кінесичні (жестові та мімічні), проксемічні (зміни особистого простору) та просодичні (інтонаційне оформлення) [там само, с. 35-38]. Тож, доцільно припустити, що стратегія дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя як персонажів кінотвору реалізується із залученням також і невербального коду.

Дискурсивна стратегія дистанціювання та відповідні тактики у комунікативному репертуарі героя та антигероя.

Виділяючи стратегію дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя, ми спираємося на поняття комунікативної близькості та комунікативної віддаленості [24; 26]. Полюсу комунікативної близькості відповідає максимальне скорочення комунікативної відстані, а полюсу комунікативної віддаленості максимальне дистанціювання. Тож, комунікативною настановою для стратегії дистанціювання в цьому випадку є збільшення комунікативної відстані між адресантом та адресатом або припинення дискурсивної взаємодії між ними. Стратегія дистанціювання реалізується у таких тактиках:

- самозахист (вербалізується за допомогою заперечних займенників та конструкцій або демонстрації сумніву або незгоди з певною характеристикою, наданою іншим учасником взаємодії);

- ухиляння (зміна теми, надання невизначених або беззмістовних відповідей (Idon't know, I'm not sure, not really та ін.) проксемічна складова невербального коду (to look away, to stride away, to turn around);

- стислий виклад інформації (короткі відповіді, номінативні речення); комунікативний кинодискурс антигерой дистанціювання

- підкреслення розбіжностей (заперечення схожості, використання особистих та присвійних займенників для створення опозицій між адресатом та адресантом, акцентування конфліктних аспектів взаємодії як реакція на спробу скоротити комунікативну відстань);

- виключення зі спільної діяльності (мовчання замість відповіді, відмова взяти участь у запропонованій діяльності (I will not, I can't, I'm not going to, I don't want, I don't need та ін.);

- демонстрація песимізму (демонстрація скептичного ставлення до ситуації, у якій відбувається дискурсивна взаємодія, або можливості її позитивного розвитку).

Далі зупинимося на особливостях реалізації стратегії дистанціювання у комунікативній поведінці героя.

Особливості реалізації стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці героя.

У 80% випадків від загальної кількості прикладів застосування стратегії дистанціювання у вибірці її було вживано саме героєм. Тож, для героя дистанціювання є більш характерним, ніж для антигероя.

Використання героєм тактик демонстрації песимізму та підкреслення розбіжностей засобами вербального та невербального коду ілюструє приклад (1):

(1) ALFRED: Endure, Master Wayne. Take it. They'll hate you for it, but that's the point of Batman... he can be the outcast. He can make the choice no one else can face. The right choice. (Wayne shakes his head.)

WAYNE: Today I've found out what Batman can't do. He can't endure this. (rueful smile) Today you get to say `I told you so ' (The Dark Knight). У наведеному епізоді Брюс Уейн (Bruce Wayne), альтер-его героя Бетмена (Batman), опиняється у ситуації, коли ті, кого він захищає, звинувачують його в тому, що саме через нього їм загрожує небезпека. Герой може або розкрити світові свою особу, як вимагає антигерой Джокер (Joker), або спостерігати, як Джокер та його спільники далі вбивають людей. Уейн дистанціюється від свого «героїчного» альтер-его, існування якого сприймається ним як важкий обов'язок, використовуючи тактику підкреслення розбіжностей. Означена тактика реалізується через уживання займенників першої та третьої особи однини (I та he) та відповідної номінації (Batman) для розділення своїх двох різних іпостасей. Водночас, тактика демонстрації песимізму реалізується у використанні кінесичного компоненту невербального коду, який виказує песимістичну оцінку можливого розвитку ситуації (shakes his head) та модального дієслова can з часткою not на позначення неможливості позитивного вирішення проблеми, яка склалася. Таким чином герой відсторонюється від ситуації, не бажаючи нести відповідальність за можливі негативні результати.

Використання героєм тактики ухиляння ілюструє приклад (2):

(2) (Clark looks more and more nervous the closer she gets to it.)

CLARK: (trying to fake her out) Lois, I don t have the vaguest idea as usual what you 're LOIS: (cutting through it) Don't fake me out, Clark. (pause) Or whoever you are.

CLARK: Whoever, I (acting «patient») Look, maybe you ought to take a walk and clear your head. I'II meet you back at the motel.

(Desperate to get out of this tight spot, he turns and starts to walk away.) (Superman II)

У наведеному прикладі Кларк Кент (Clark Kent), докладає усіх зусиль, щоб дистанціюватися від Лоіс Лейн (Lois Lane), яка здогадалася, що він і є Супермен. Лоіс ставить йому прямі запитання, через які Кларк нервує (looks more and more nervous the closer she gets to it) та від відповіді на які Кларк ухиляється, вдаючись до вербальних та невербальних засобів. До вербальних засобів належить заперечення розуміння змісту питання (I don't have the vaguest idea <... > what you 're [talking about]), зміна теми розмови зі своєї особи на особу співрозмовника (maybe you ought to take a walk and clear your head). До невербальних засобів належить зміна фізичної відстані між співрозмовниками (проксемічна складова) та уникання зорового контакту, повернення спиною (кінесична складова). У наведеному епізоді Кларк використовує обидві складові фраза meet you back at the motel є сигналом про те, що він залишає Лоіс та повертається до мотелю, після чого Кларк розриває зоровий контакт (he turns) та фізично збільшує дистанцію (starts to walk away).

Використання тактики вилучення зі спільної дії ілюструє наступний приклад:

(3) BEN: You must learn the ways of the Force if you 're to come with me to Alderaan.

LUKE: (laughing) Alderaan? I'm not going to Alderaan. I've got to so home. It's late, I'm in for it as it is.

BEN: I need your help, Luke. She needs your help. I'm getting too old for this sort of thing. LUKE: I can't get involved! I've got work to do! It's not that I like the Empire. I hate it! But there S nothing I can do about it right now. It's such a long way from here.

(Star Wars: Episode IV A New Hope) У наведеному прикладі Люк Скайуокер (Luke Skywalker), який тільки-но розпочав свій шлях героя, отримує запрошення від свого майбутнього наставника Бена Кенобі (Ben Kenobi) приєднатися до нього у місії на планету Алдераан (come with me to Alderaan). Результатом місії може стати допомога руху повстання в Галактиці. Проте Люк не хоче мати проблем. Він дистанціюється і від Бена, і від перспективи приєднатися до повстання через заперечення можливості своєї участі (I can't get involved!), та підкреслення розбіжності у обра-них маршрутах (I'm not going to Alderaan. I've got to go home).

Тож, за результатами дослідження, герой вдається до дистанціювання у ситуаціях, коли він не бажає конфліктувати з іншим учасником дискурсивної взаємодії, але й не хоче підтримувати таку взаємодію, тому намагається її припинити. Також герой удається до стратегії дистанціювання, коли хоче збільшити комунікативну відстань між собою та співрозмовником, захищаючи свій особистісний простір від небажаного втручання. Ще одним контекстом для використання означеної стратегії є відмова героя приймати обставини, що склалися, та висловлення такого неприйняття через дистанціювання від ситуативного контексту у мовленні або за допомогою невербального компоненту комунікації. Означена стратегія в дискурсивній поведінці героя реалізується усіма виокремленими для неї тактиками.

Далі розглянемо особливості реалізації стратегії дистанціювання антигероєм.

Особливості реалізації стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці антигероя. Стратегія дистанціювання значно менш поширена у комунікативному репертуарі антигероя порівняно з героєм (20% від загальної кількості використання стратегії дистанціювання).

Використання антигероєм тактики самозахисту ілюструє приклад (4):

(4) LUKE: Your thoughts betray you, father. I feel the good in you... the conflict.

VADER: There is no conflict (Star Wars: Episode VI Return of the Jedi).

У наведеному епізоді герой Люк Скайуокер (Luke Skywalker) перебуває в дискурсивній взаємодії з антигероєм Дартом Вейдером (Darth Vader), який виявився його батьком. Під час останньої битви Люк намагається переконати батька повернутися на Світлу сторону. У певний момент він починає переважати у двобої і домінувати у дискурсивній взаємодії, порушуючи особистісний простір співрозмовника (I feel the good in you... the conflict). Вейдер дистанціюється, захищаючи свій особистісний простір через заперечну конструкцію (There is no conflict).

Застосування тактики підкреслення розбіжностей у прагматиконі антигероя ілюструє наступний приклад:

(5) THOR: I will not fight you, brother.

LOKI: I am not your brother. I never was (Thor).

У наведеному прикладі дискурсивна взаємодія відбувається між героєм Тором (Thor) та антигероєм Локі (Loki). Перетворенню Локі на лиходія у великій мірі сприяло те, що, як виявилося, він не є Торові братом і взагалі не належить до звичного йому світу. Під час фінального етапу протистояння Тор намагається зупинити конфлікт, відмовляючись боротися з Локі та апелюючи до їхньої приналежності до однієї родини (звертання brother). Реакцією Локі, який не хоче погоджуватися з перебігом ситуації, є застосування протилежної за своїм механізмом стратегії дистанціювання. Тактика підкреслення розбіжностей вербалізується через заперечення наявності родинного зв'язку (I am not your brother), а також відцурання минулого, яке поєднує братів (I never was).

Дистанціювання застосовується антигероями у ситуаціях конфліктної взаємодії, коли герой починає переважати та здійснювати більш інтенсивне втручання в особистісний простір антигероя, а також в епізодах, коли антигерой відмовляється погоджуватися з несприятливим для нього перебігом ситуації. Означена стратегія реалізується здебільшого тактиками самозахисту та підкреслення розбіжностей та поодинокими тактиками ухиляння та виключення зі спільної діяльності.

Таким чином, стратегію дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя представлено тактиками самозахисту, ухиляння, стислого викладу інформації, підкреслення розбіжностей, виключення зі спільної діяльності та демонстрації песимізму, які мають як вербальні, так і невербальні засоби реалізації. Установлено, що для героя дистанціювання є більш характерним, ніж для антигероя. Герої вдаються до дистанціювання, бажаючи уникнути конфлікту, в цілях захисту свого особистісного простору від втручання, або прагнучи абстрагуватися від несприятливого для себе ситуативного контексту. Антигерої, у свою чергу, використовують стратегію дистанціювання як реакцію на небажане втручання у свою особистісну сферу або відмежовуючись від невигідної для себе ситуації. Перспективи дослідження вбачаємо в аналізі характерних особливостей використання інших стратегій у комунікативній поведінці героя та антигероя американського кінодискурсу.

Література

1. Безугла Л.Р. Діалог, діалогічний текст та діалогічний дискурс / Л.Р. Безугла // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. 2009. № 867 (Вип. 60). С. 7-14.

2. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. пр]. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. С. 11-16.

3. Гарєєва М.Р. Реалізація опозиції «ми» «вони» за допомогою комунікативних стратегій і тактик у французькому медіа-дискурсі / М.Р. Гарєєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 73-81.

4. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О.С. Иссерс. [5-е изд.]. М.: Изд-во ЛКИ, 2008. 288 с.

5. Иссерс О.С. Речевое воздействие: [учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальности «Связи с общественностью»] / О.С. Иссерс. [2-е изд.]. М.: Флинта: Наука, 2011. 224 с.

6. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление / С.Д. Кацнельсон. Л.: Наука, 1972. 213 с.

7. Кравченко А.И. Социология в вопросах и ответах: [учеб. пособие] / А.И. Кравченко. М.: Проспект, 2014. 240 с.

8. Ларина Т.В. Категория вежливости и стиль коммуникации. Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций / Т.В. Ларина. М.: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. 512 с. (Язык. Семиотика. Культура).

9. Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики / Ю.М. Лотман. Таллин: Ээсти Раамат, 1973. 140 с.

10. Морозова Е.И. Дистанцирование как способ вторичного конструирования эмотивных смыслов / Е.И. Морозова // Вісник КНЛУ Серія: Філологія. 2012. Т 15, №2. С. 111-116.

11. Панченко І.В. Присвійні детермінативи сучасної французької мови: комунікативно-прагматичний аспект / І.В. Панченко, Н.О. Дем'янова // Мова. 2016. № 25. С. 5-10.

12. Почепцов Г. Мерлін, Супермен і Гаррі Поттер: конструювання нематеріального в масовій культурі / Г. Почепцов. К.: Спадщина, 2013. 288 с.

13. Сазонова О.В. Дослідження співвідношення між домінуючими копінг-стратегіями, рівнем тривожності та самооцінки учнів / О.В. Сазонова // Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 23. С. 562-573.

14. Серякова И.И. Невербальный знак коммуникации в англоязычных дискурсивных практиках: [монография] / И.И. Серякова. К.: Изд. центр КНЛУ, 2012. 280 с.

15. Сикевич З.В. Социальное бессознательное / З.В. Сикевич, О.К. Крокинская, Ю.А. Поссель. СПб.: Питер, 2005. 267 с.

16. Солощук Л.В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі: [монографія] / Л.В. Солощук. Харків: Константа, 2006. 300 с.

17. Стернин И.А. Основы речевого воздействия: [учеб. издание] / И.А. Стернин. [Изд. 2-е, испр.]. Воронеж: Истоки, 2012. 178 с.

18. Фролова І.Є. Дискурсивна стратегія як організуючий конституент вербально-соціальної інтеракції / І.Є. Фролова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 242-249.

19. Фролова І.Є. Регулятивний потенціал стратегії конфронтації в англомовному дискурсі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / І.Є. Фролова. Харків, 2015. 36 с.

20. Фролова І.Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі: монографія / І.Є. Фролова. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. 344 с.

21. Янко Т.Е. Коммуникативные стратегии русской речи / Т.Е. Янко. М.: Языки славянской культуры, 2001. 384 с. (Studia philologica).

22. Alsford М. Heroes and Villains / M. Alsford. Waco, TX: Baylor University Press, 2006. 158 p.

23. Cooper P. Writing the Short Film / P. Cooper, K. Dancyger. [3rd ed.]. Burlington, MA ; San Diego, CA ; London: Elsevier Focal Press, 2005. 359 p.

24. Culpeper J. Early Modern English Dialogues: Spoken Interaction as Writing / J. Culpeper, M. KyW. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 472 p.

25. Fingeroth D. Superman on the Couch: What Superheroes Really Tell Us about Ourselves and Our Society / D. Fingeroth ; foreword by S. Lee. New York ; London: Continuum, 2004. 192 p.

26. Koch P Sprache der Nahe Sprache der Distanz: Mundlichkeit und Schriftlichkeit im Spannungsfeld von Sprachtheorie und Sprachgeschichte / P. Koch, W. Oesterreicher // Romanistisches Jahrbuch. 1985. Band 36. S. 15-43.

27. Mackey-Kallis S. The Hero and the Perennial Journey Home in American Film / S. Mackey-Kallis. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press, 2001. 272 p.

28. Metz C. Language and Cinema / C. Metz. The Hague: Mouton & Co. N.V., Publishers, 1974. 303 p.

29. Wildfeuer J. Film Discourse Interpretation: Towards a New Paradigm for Multimodal Film Analysis / J. Wildfeuer. New York, NY: Routledge, 2014. 284 p.

Размещено на Allbest.ru