Функціонально-стилістичні вияви оказіоналізмів у мові сучасної української газетної періодики

У статті на матеріалі українських друкованих засобів масової інформації проаналізовано нові оказіональні утворення та визначено їх стилістичну роль. Зроблено висновок, що у мові преси початку XXI ст. помітне інтенсивне творення оказіоналізмів. Це зумовлено передусім пошуком нових i неординарних виражально-зображальних, оцінних та номінативних засобів. Оказіоналізми виконують у мові сучасної публіцистики оціночну та експресивну функції.

Ключові слова: оказіоналізм, мова української газетної періодики, тематика публікацій, стилістична роль.

В статье на материале украинских печатных средств массовой информации проанализированы новые окказиональные образования, определена их стилистическая роль. Сделан вывод о том, что в языке прессы начала XXI в. заметно интенсивное образование окказионализмов. Это обусловлено прежде всего поиском новых и неординарных выразительно-изобразительных, оценочных и номинативных средств. Окказионализмы выполняют в языке современной публицистики оценочную и экспрессивную функции.

Ключевые слова: окказионализм, язык украинской газетной периодики, тематика публикаций, стилистическая роль.

Key words: occasionalism, language of Ukrainian periodicals, topics of publications, stylistic role.

Вступ

В останнє десятиліття у мові новітніх українських мас-медіа суттєво зросла кількість оказіоналізмів. Це пов'язано з тим, що преса щоденно інформує про новини в різних галузях життя, науки, політики, виробництва і відображає дійсність у всій її цілісності, в діалектичному розвиткові й має невичерпні можливості поповнювати словниковий склад літературної мови.

Хоча мова періодики постійно є об'єктом аналізу, але поява оказіоналізмів із новими виражальними можливостями -- це безперервний процес, який впливає на систему мови, а тому потребує постійної уваги і нових досліджень, що ж визначило актуальність наукової розвідки. Мета статті -- виявити оказіоналізми в мові української преси початку ХХІ ст. та визначити 'їх стилістичну роль. Критичний огляд літератури, концептуальних рамок, гіпотез тощо. Різноаспектне дослідження оказіональності висвітлювали у своїх працях О. Жижоми [1], Є. Карпіловська [2], Ж. Колоїз [3], О. Стишов [4], О. Турчак [5] та ін. Вони досліджували способи творення оказіоналізмів, їх відповідність чи невідповідність словотвірним типам мови, намагалися визначити продуктивні та непродуктивні способи творення оказіональних слів, з'ясовували спектр їх виражальних можливостей, причини появи оказіоналізмів у мовленні, місце та роль у лексичній системі мови, визначали критерії їх виділення, встановлювали принципи класифікації тощо. Але постала проблема аналізу нових оказіоналізмів, які під дією позамовних чинників актуалізувалися в мові української періодики.

Методологія дослідження. У статті для вивчення оказіоналізмів у мові української періодики початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження лексичних одиниць.

Результати дослідження та обговорення

Останнім часом у мові ЗМІ простежується тенденція до інтенсивного зростання кількісного складу інноваційних іменників та прикметників, утворених основоскладанням. Зокрема, чистим основоскладанням сформовані слова мандатоносці, міністропад, вилоносець, ротодупи, банкопад. Пор.: А от серед виборців «вилоносця» Ляшка -- найменше (24 %) («Високий замок», 07.11.2014); Олігархічна влада надалi пресуватиме малих i середніх підприємців, щоб обирати їх та перевести у категорію люмпенів, «ротодупів» («Україна молода», 16.04.2015); А почався тутешній «міністропад» і ще на початку весни («Україна молода», 17.07.2015); Хто і що ділив і яка роль у цьому ««Правого сектору», «мандатоносців» Ланя та Балоги -- питання до правоохоронців («Високий замок», 16.07.2015); ...суми зловживань стають меншими, але лише для одного казнокрада, а не для країни в цілому («Дзеркало тижня», 21.03.2015); У НБУ назвали дату завершення «банкопаду» (заг.) («Експрес», 01.05.2015). Вони є не лише виявом негативного ставлення до політичних діячів сучасності, але й свідченням дії закону мовної економії, надзвичайно важливого для сучасних мас-медіа.

Через напружені стосунки між Україною та Росією у мові української періодики вживають авторські новотвори, що негативно характеризують президента сусідньої держави та процеси, пов'язані з ним: кривосуддя, рашист, рашизм, путі-хвилинки, пропагандони та ін., напр.: Пут-хвилинки ненависті (заг.) («Українська правда», 17.04.2015); Російський народ захворів Путіним і рашизмом («Газета по-українськи», 01.02.2015); ...не наважилися на рішучу відсіч тупій, по-варварськи дикій агресії «рашистів» («Вісник Переяславщини», Сподіватися від путінського «кривосуддя» на виправдальний вердикт у справі української льотчиці -- на грані фантастики («Високий замок», 01.10.2015); Чи няньо-Путлер такого завдання своїм закарпатським пропагандонам не давав? («День», 01.05.2015).

Оказіоналізм путінобачення засвідчує, що російське телебачення повністю підтримує політику свого президента. Пор.: .у багатьох росіян контакт з батьками абсолютно втрачено, -- ті під повним контролем путінобачення («Кримська світлиця», 4.03.2016). Лексема путінобачення має насмішкуватий та зневажливий відтінок.

Аналізовані лексеми негативно характеризують політичні дії сусідньої держави та вказують на відверте негативне ставлення до них українських журналістів.

Оказіоналізмами з негативнооцінним значенням автори описують різні ситуації, пов'язані з росіянами: русофобія, русотуристофобія, русотуристоідентофобія. Пор.: Русофобія -- страх перед будь-чим російським. Русотуристофобія -- страх зустріти російських туристів за кордоном... Бути в середовищі російських туристів -- означає викликати й до себе певне ставлення. Але з цього народжується ще один страх, якого не уникнути нам, вихідцям із тюрми народів. Він називається русо- туристоідентофобія («Український тиждень».

Через складну ситуацію на півострові Крим у газетних текстах вживають оказіоналізми, що характеризують стан справ там. Оскільки дії Росії щодо української території сприймаються вкрай негативно українським суспільством, то й газети реагують відповідно. У журналістських текстах на цю тематику спостерігаємо чітке негативне маркування оказіоналізмів: Кримбас (збірно про Донбас та Крим), кримнашівський (про окупантів Криму). Напр.: Годі годувати Кримбас (заг.) («Українська правда», 06.11.2014); Аж доки не настав 2014 рік із його «кримнашшським» божевіллям («Україна молода», 17.07.2015); Кримнаш зірвав старт курортного сезону в Ялті (заг.) («Експрес», 04.05.2015).

Фіксуємо часте використання оказіоналізму кримнаш у мові української періодики, напр.: . Коли доходить до посилів, то виявляється, що «кримнаш», хоча він і « отруює життя Росії, Україні та Європі», як висловився Навальний... («День», 23.01.2015); Ані серед захисників безмозкого актора (а таких виявилося чимало не тільки в лавах «кримнашів»), ані серед його щирих ганьбителів чомусь не знайшлося нікого, хто сказав би: ««Річ не в тім, що не можна натягати каску “Пресса" і шмаляти в ній із кулемета» («Український тиждень», 6-13.11.2014).

Щоб підкреслити своє негативне ставлення до подій на сході України, журналісти вживають оказіональні одиниці, які негативно характеризують новоутворені Луганську та Донецьку республіки, напр.: Та вже наступного дня після голосування згадка про Росію і «ЛуганДон» кудись із депутатського рішення вивірилась («Високий замок», 29.01.2015); Не дивно, що і так звані ватажки Лугандонії і Кремль ще не так давно хором закликали миротворчий контингент на Донбас («Високий замок», 19.02.2015).

Політичні процеси в країні описують оказіоналізмами клептократ, клептократія, олігархократія, мародерократія та ін. Пор.: Тут відбуваються наймасовіші марші наприкінці 2011 р. -- на початку 2012 р., коли в Україні було тихо, і здавалося, що своїх клептократів Москва скине раніше («Кримська світлиця», 4.03.2016); Олігархократія, яка за мирних умов була клептократією, в умовах війни стала мародерократією («Україна молода», 16.04.2015). За допомогою цих оказіоналізмів автори висловлюють ставлення до політиків та їхнього режиму, засуджуючи неправомірні дії та називаючи крадіями, грабіжниками й експлуататорами людей.

У кримінальній тематиці натрапляємо на лексему бурштинорий, утворене від словосполучення «рити бурштин». Пор.: Стали залучати до охорони добровольчі батальйони і громадські формування. На що «бурштинориї» відповіли багатотисячними маршами («Волинська газета», 26.11.2015). Оказіоналізм бурштинорий номінує людей, котрі займаються незаконним видобутком бурштину.

Висновки

Отже, у мові мас-медіа початку XXI ст. помітне інтенсивне творення оказіоналізмів. Це зумовлено передусім пошуком нових i неординарних виражально-зображальних, оцінних та номінативних засобів, що «оживляють» мову сучасної публіцистики.

Автори за допомогою оказіоналізмів висловлюють своє негативне ставлення до політиків та їхнього режиму, засуджуючи їхні неправомірні дії, подекуди з іронією та сарказмом.

Оказіоналізми утворилися під дією позамовних чинників, особливо вони актуальні в тематичних групах, що стосуються російсько-українських відносин, кримінального та політичного спрямування. Такі новотвори виконують у мові сучасної публіцистики оціночну та експресивну функції. Оказіоналізми вживають з метою мовної економії, нерідко ці новотвори вульгаризують публіцистичний текст.

Стаття не вичерпує всіх проблем цієї тематики, адже оказіональні утворення відкриті для поповнення і тому потребують додаткових досліджень, зокрема глибшого аналізу їх словотвірного потенціалу.

Література

1. Жижома О.О. Індивідуально-авторські новотвори у поетичному дискурсі 80-90-х років ХХ століття : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Жижома О.О. -- Донецьк, 2003. -- 18 с.

2. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : [монографія] / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. -- К. : Вид. дім Дмитра Бурого, 2008. -- 336 с.

3. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація : [монографія] / Ж.В. Колоїз. -- К. : Акцент, 2007. -- 310 с.

4. Стишов О.А. Сучасне українське словотворення: основні тенденції розвитку / О.А. Стишов // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. на пошану проф. К. Городенської з нагоди її 60-річчя. -- Черкаси, 2009. -- Вип. 8. -- С. 135-146.

5. Турчак О.М. Оказіоналізми в мові української преси 90-х років ХХ століття : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Турчак О.М. ; Дніпропетр. нац. ун-т. -- Д., 2004. -- 19 с.

1. Zhyzhoma, O.O. (2003). І^ууШиаІпо-ауїогзкі novotvory u poetychnomu dyskura 80-90-kh rokrv XX stoHttm [The Author's Individual New Formations іп Poetic Dmcourse іп 80-90s of 20 Century]. Extended abstract of candMate's dissertation. Donetsk, 18 p.

2. Klymenko, N.F., Karptiovska, Ye.A., & KysHuk., L.P. (2008). DynamKhm protsesy v suchasnomu ukramskomu leksykorn: monografim [Dynamm Processes іп Modern Ukrammn Lexmon: monograph]. Kyiv, Vydavnychy! DTh Dmytra Buraho, 336 p.

3. KoloTh Zh.V. (2007). Ukramska okazrnnalna deryvatsna: monografim [Ukrammn Occasrnnal Derivation: monograph]. Kyrv, Aktsent, 310 p.

4. Styshov, O.A. (2008). Suchasne ukramske slovotvorennm: osnovrn tendentsn rozvytku [Modern Ukrammn Word Formation: Mam Tendendes of Development]. Movoznavchy! vmnyk. Zb. nauk. prats na poshanu prof. K. rodens z nahody іі 60-richm, 8, 135-146.

5. Turchak, O. M. (2004). Okazionalizmy v movi ukt'ams^ presy 90-kh rokrv ХХ stoHttm [OccasrnnaHsms іп the Language of Ukrammn Press of 90s of 20 Century]. Extended abstract of candMate's dissertation. Drnpro, 19 p.

Размещено на Allbest.ru