Українське термінознавство сьогодні
Здобутки українського термінознавства в організаційному, науковому, навчальному, лексикографічному аспектах. Організація конференцій і нарад. Співпраця України з міжнародними термінологічними організаціями. Видання посібників з термінознавства, словників.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.07.2018 |
Размер файла | 62,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, кім. 343, Львів, 79000
Українське термінознавство сьогодні
Кочан І.М.,
kim1950@i.ua
Анотація
У статті проаналізовано здобутки українського термінознавства в організаційному (проведення конференцій, нарад, семінарів; співпраця з міжнародними термінологічними організаціями), науковому (захист кандидатських дисертацій, написання монографій), навчальному (наявність підручників, посібників з термінознавства), лексикографічному (видання термінологічних словників) аспектах.
Ключові слова: українська мова, термінознавство, конференції, дисертації, монографії, підручники, посібники з термінознавства, видані в Україні.
Аннотация
Кочан И.
Украинское терминоведение сегодня
В статье идет речь о достижениях украинского терминоведения в организационном (проведение конференций, совещаний, семинаров, сотрудничество с международными терминологическими организациями), научном (защита кандидатских диссертаций, написание монографий), учебном (наличие учебников, научных пособий по терминологии), лексикографическом (издание терминологических словарей) аспектах.
Ключевые слова: украинский язык, терминоведение, конференции, диссертации, монографии, учебники, пособия по терминологии, изданные в Украине.
Annotation
Kochan
Today's Ukrainian Terminology
The article analyses the achievements of Ukrainian terminology in the management (conferences, meetings, seminars, cooperation with international terminological organizations), scientific (presenting doctoral dissertations, writing monographs), educational (availability of textbooks, manuals on terminology), lexicographic (publication of terminological dictionaries) aspects.
The word "today" mentioned in the name implies the period from 1991, when Ukraine gained its independence. The goal is to show all the achievements and losses of this science for a certain period. The achievements are the following: establishment of terminological centers in different regions of Ukraine, holding terminological conferences, meetings, seminars, where the issues of Ukrainian terminology are discussed, and the successful cooperation of our terminologists in the international arena. Ukraine is represented in 9 international, European and regional standardization, metrology and certification organizations.
Significant achievements are observed in scientific activity, when about 300 doctoral dissertations on terminology (and since 2000 -- more than 200) have been presented, where the Ukrainian terminology systems are in the field of researchers. They consider biological, legal, economic, military, sports, physical, artistic, radio engineering, publishing, building terms, etc., as well as special vocabulary in Ukrainian dialects. There are a number of monographs, both collective and authors, which refer to general and individual problems of national science.
In the curricula of higher educational institutions the discipline "Ukrainian Terminology" has been introduced, where it occupies the prominent place both in normative and in the sample disciplines (in each higher education in its own way). Introduction to the terms and terminology is provided by the Ministerial Programmes and in the course "Ukrainian Language in Professional Direction" This requires the provision of educational materials in the form of textbooks, manuals, workshops and other types of educational and methodological literature. In 1990-2016 many textbooks, manuals and other educational books were published on both the general issues of terminology and professional subjects. Their review is carried out in the article.
Key words: Ukrainian language, terminology, conferences, dissertations, monographs, textbooks, manuals on terminology, published in Ukraine.
Вступ
Українське термінознавство має давню історію та цілу низку напрацювань. Її витоки сягають ще періоду Київської Русі. Зазначаючи у назві слово «сьогодні» маємо на увазі відлік від 1991 р., тобто від часу отримання Україною незалежності. Ставимо за мету показати усі здобутки і втрати українського термінознавства за певний період. Оскільки сама наука має значно більшу кількість напрямів, зокрема виділяють теоретичне і практичне термінознавство, історичне, галузеве, перекладне, кожен із яких має своїх дослідників. Зупинимося лише на кількох.
Розглядати сучасне термінознавство можна з різних позицій: стандартизації та уніфікації, створення баз даних, співпраці у міжнародних організаціях, особливості перекладу та термінів, редагування термінологічних праць, однак обмежимо огляд термінологічних надбань українців лише в організаційному, науково-навчальному та лексикографічному напрямах.
Критичний огляд літератури, концептуальних рамок, гіпотез тощо. Узагальненим оглядам термінологічних надбань присвячені статті В. Іващенко, Л. Симоненко, Л. Туровської, Н. Яценко та ін. Зокрема, проф. В. Іващенко запропонувала виокремити новий напрям термінознавства -- історіографію, який займається історією становлення й удосконалення предмета, методів і структури термінознавства, його місця в системі наук, формування його теорій і принципів, а також окремих термінологічних шкіл. Вона також подала традиційні виміри періодизації історії становлення української наукової термінології на тлі термінологічної діяльності в Україні [1, 2]. У співавторстві з Н. Яценко вони проаналізували становлення функціональної дослідницької парадигми в слов'янському галузевому термінознавстві, починаючи від кінця ХІХ -- середини ХХ ст. на основі праць російських, українських, білоруських, польських, чеських, болгарських, словацьких, словенських, македонських дослідників [4]. В окремій праці Н. Яценко узагальнила здобутки перекладного термінознавства в Україні кінця ХХ -- початку ХХІ ст. [12].
Наукові праці проф. Л. Симоненко присвячені як загально термінологічним проблемам, так і суто розвитку української термінографії [5-10].
Сьогодні практичне термінознавство переважає над теоретичним. Дослідники надають першість опису конкретних галузевих терміносистем, укладанню термінологічних словників фахового спрямування. Л. Туровська в контексті системно-структурної дослідницької парадигми проаналізувала й узагальнила теоретичні праці українських термінологів, спрямовані на з'ясування особливостей розвитку окремих галузей терміносистем [11]. Однак огляду науково-навчальної продукції з українського термінознавства там немає. Не звернено увагу і на організаційний напрям. Деякими штрихами необхідно доповнити й українську термінографію цього періоду. Усе перелічене й зумовлює актуальність вибраної теми.
1. Результати дослідження та обговорення
Почнімо з організаційного. Він охоплює створення термінологічних осередків, наукових установ, проведення термінологічних нарад, конференцій, семінарів, співпрацю з міжнародними термінологічними центрами тощо.
Термінологічні осередки (за хронологією):
1992 р. -- за наказом Міносвіти та Держстандарту України було створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології на базі Львівського політехнічного інституту.
1994 р. -- Український мовно-інформаційний фонд започаткував і координує програму зі створення серії україномовних словників нового покоління -- «Словники України», яка вже налічує понад 60 праць.
У Харкові сьогодні активно діє Термінологічний центр в інституті НДПІАСУтрансгаз.
1995 р. -- Термінологічний центр, укладаючи тримовні тлумачні словники для потреб галузі, створив Єдину термінологічну базу даних (ЄТБД), яка містить близько 26 000 українських термінів, їх російські та англійські відповідники (вибір цих мов зумовлено тим, що саме англійською та російською в Україну надходить основний потік науково-технічної інформації).
2000 р. -- Українське термінознавче товариство, яке заснували українські спеціалісти-термінологи.
Найважливіша роль припадає на Комітет наукової термінології НАН України, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, Інститут української мови НАНУ.
Конференція -- це своєрідна форма наукової діяльності, при якій дослідники представляють і обговорюють свої доповіді, присвячені певній проблемі. На термінологічних конференціях основну проблему виносять в її назву, а супровідні -- у назви її секцій. У період з 1990-х до 2017 років в Україні відбулися термінологічні конференції на таку тематику:
-- Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць (Чернівці, 1991);
-- Проблеми української термінології (Львів, 1992, 1993, 1996, 1998, 2000, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010, 2012, 2014, 2016);
-- Українська термінологія і сучасність (Київ, 1997, 1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2009, 2011, 2013, 2015, 2017);
-- Наукова термінологія нового століття: теоретичні і прикладні виміри (Рівне, 2016);
-- Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад (Київ, 2017, КНУ імені Т. Шевченка);
-- Слов'янська термінологія: сьогодні й завтра (Варшава, 2017).
Нарада -- спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.
У травні 2009 р. Міністерство освіти і науки України провело Всеукраїнську нараду «Сучасний стан термінознавства в Україні та шляхи розроблення стандартів наукової термінології», учасники якої намагалися визначити сучасні проблеми термінології та способи 'їх розв'язання.
На семінарах, на відміну від нарад, йде жваве обговорення конкретних проблем українського термінознавства. У 1990-х роках на базі Національного університету «Львівська політехніка» відбувалися постійні засідання термінологічного семінару, на якому розглядали найактуальніші питання щодо українських термінів. термінознавство словник лексикографічний
2012 р. у Київському національному університеті культури і мистецтв проведено Міжнародний науково-теоретичний семінар з термінології документознавства.
Сьогодні на базі Харківського національного університету імені В. Каразіна відбуваються засідання Всеукраїнського наукового термінознавчого семінару, на який запрошують провідних термінологів України та всіх, кому не байдужа доля української наукової мови.
Міжнародна співпраця. Україна представлена у 9 міжнародних, європейських і регіональних організаціях зі стандартизації, метрології та сертифікації:
-- Міжнародній організації зі стандартизації (ISO);
-- Міжнародній електротехнічній комісії (IEC);
-- Європейському комітеті зі стандартизації (CEN);
-- Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC);
-- Міжнародній організації законодавчої метрології (OIML);
-- Генеральній конференції з мір і ваги (CGPM);
-- Організації Євразійського співробітництва державних метрологічних установ (СООМЕТ);
-- Європейській асоціації національних метрологічних інститутів (EURАMET);
-- Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР).
Україна є повноправним членом ISO з 1993 р. Як національний комітет-член входить до складу комітетів: CASCO, STACO, DEVCO, REMCO, CAPOLCO. 25 Технічних комітетів Держспоживстандарту України співпрацюють з 96 ТК та ПК ISO. Україна бере активну участь у роботі спільного ТК ISO/IEC СТК1 «Інформаційні технології», створеного у 1987 р.
У своїй роботі ISO підтримує зв'язки з майже 400 міжнародними організаціями, які працюють над питаннями стандартизації. Автономною організацією в складі ISO є Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС). ISO й ІЕС здійснюють тісне співробітництво з питань стандартизації з різними міжнародними та регіональними організаціями, які займаються економічною і науково-технічною діяльністю. Торговельно-правовий законодавчий зв'язок стандартизації з міжнародною торгівлею й економічним співробітництвом країн перебуває у центрі уваги таких міжнародних організацій, як Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), Європейське товариство (ЄС), GATT, WTO тощо.
Україна набула членства у Європейському комітеті зі стандартизації (CEN) у 1997 р. у статусі члена-кореспондента (статус було передбачено спеціально для країн, що мають наміри інтегруватися до ЄС).
1 січня 2005 р. український національний орган у сфері технічного регулювання отримав у CEN статус Партнерського органу зі стандартизації (PSB). Такий статус надав право українським фахівцям брати участь у роботі трьох технічних комітетів CEN.
З 1 січня 2008 р. Україна представлена в CEN як афілійований член.
Кандидатські дисертації термінологічного спрямування до 2000 року
Роки |
К-ть дисертацій |
Автори |
|
1991 |
1 |
Бухтій М.В. |
|
1992 |
3 |
Жовтобрюх Н., Марченко В.С., Москаленко Н.А. |
|
1993 |
1 |
Ліпкевич І.Г. |
|
1994 |
4 |
Годована М.П., Поліщук Н.М., Наконечна Г., Петрова О.Б. |
|
1996 |
5 |
Корнейко І.В., Овчаренко Н.І., Огар Е.І., Покровська О.А., Халімоненко Г.І. |
|
1997 |
5 |
Бібла С.В., Бойко Л.П., Микитюк О.Р., Мурашко Л.В., Яремко Я.П. |
|
1998 |
2 |
Рибалка Я.І., Чумак О.Г. |
|
1999 |
4 |
Процик І.Р., Соколовська Т.Г., Сташко М.В., Стецюк Б.В., Малевич Л., Деркач В.В. |
|
Міжнародні термінологічні організації та центри:
-- Міжнародний термінологічний інформаційний центр (International Information Centre for Terminology (InfoTerm)) http://www.infoterm.info;
-- Термінологічний центр (Centre de Terminologia (TERMCAT)) http://www.termcat.cat;
-- Міжнародна термінологічна мережа (International Network for Terminology (TermNet)) http://www.termnet.org.
Науково-навчальні матеріали. Як відомо, науковий стиль має низку підстилів, пов'язаних зі сферою застосування. Окрім того, невід'ємною ознакою останніх є наявність термінів. Власне науковий підстиль характерний для таких жанрів, як монографія, дисертація, наукова доповідь тощо.
Монографія -- це наукова праця, у якій детально розглянуто якесь наукове питання. Монографії з термінознавства -- окремий шар наукових видань. Вони можуть бути колективними й індивідуальними. У колективних зазвичай автори торкаються якихось глобальних проблем. В індивідуальних, як правило, детально описано терміносистему конкретної галузі знань або глибоко висвітлено одну наукову тему чи проблему.
У зазначений період світ побачили такі наукові праці.
1991 р. Симоненко Л. Формування української біологічної термінології.
1993 р. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / Л.О. Симоненко, С.О. Соколова, І.В. Короненко та ін.; АН України, Ін-т укр. мови. -- К. : Наук. думка, 1993. -- 237 с.
1995р. Перхач В. Роздуми про український науково-технічний стиль. -- Львів, 1995.
1997р. Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури.
2000р. Дяков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення.
2004р. Кочан І.М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. -- Львів, 2004. -- 519 с.; Процик І. Українська фізична термінологія на зламі століть (Львів).
2005 р. Туровська Л.В. Військові звання та посади в Україні: історико-генетичний аспект вивчення української військової термінології. -- К. ; Ірпінь : Перун, 2005. -- 158 с.
2006р. Куньч З.Й. Українська риторична термінологія: Історія і сучасність : монографія. -- Львів, 2006. -- 215 с.
2007р. Матвієнко П.В., Розпутенко І.В. Українська інтерпретація фінансово-банківських англомовних термінів. -- К. : Наук. думка, 2007. -- 208 с.
2008 р. Ляшук А.М. Семантична структура лексики на позначення понять права української та англійської мов. -- Кіровоград : КОД, 2008. -- 188 с.;
Цимбал Н. Сучасна українська термінологія органічної хімії (Умань).
2009р. Яценко Н.О. Формування назв військового одягу в українській мові : монографія. -- К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2009. -- 181с.
2010 р. Солоіденко Г. Українська бібліотечна термінологія: становлення та основні етапи розвитку : монографія.
2011 р. Комова М.В., Симоненко А.О. Документознавча термінологія: шляхи творення та функційні особливості : монографія. -- Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011. -- 316 с.
2012 р. Руденко С.М. Специфіка термінотворення в українській підмові ресторанного господарства (Харків);
Яремко Я.П. Нариси з історії української військової термінології. -- Дрогобич : Посвіт, 2012. -- 403 c.
2013 р. Дорошенко С. Українська термінологія нафтогазової промисловості: становлення і розвиток (Полтава).
2015 р. Вакуленко М.О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз (Івано-Франківськ);
Томіленко Л.М. Термінологічна лексика в сучасній лексикографії сучасної української мови (Івано-Франківськ);
Туркевич О.В. Становлення термінолексики методики викладання української мови як іноземної (Львів);
Яремко Я.П. Сучасна політична термінологія: на перетині когніції та комунікації. -- Дрогобич : Посвіт, 2015. -- 434 с.
2016р. Селігей П.О. Світло і тіні наукового стилю.
До 2000 р. було захищено близько 80 дисертацій термінологічного спрямування. У них розглянуто біологічні, юридичні, економічні, військові, спортивні, фізичні, мистецькі, радіотехнічні, видавничі, будівельні терміни, а також спеціальну лексику в українських говірках (табл. 1).
Протягом 2000-2016 рр. було захищено близько 200 кандидатських дисертацій термінологічного спрямування (україністика) (табл. 2).
Кандидатські дисертації термінологічного спрямування за період 2000-2016 рр.
Роки |
К-ть дисертацій |
Роки |
К-ть дисертацій |
|
2000 |
17 |
2009 |
17 |
|
2001 |
8 |
2010 |
9 |
|
2002 |
10 |
2011 |
15 |
|
2003 |
10 |
2012 |
11 |
|
2004 |
14 |
2013 |
10 |
|
2005 |
4 |
2013 |
10 |
|
2006 |
12 |
2014 |
11 |
|
2007 |
8 |
2015 |
7 |
|
2008 |
13 |
2016 |
4 |
|
Це, зокрема, дисертації термінологічного спрямування за такими профілями:
— економічна галузь (15) (Барвінська Г.К., Винник С.П., Жданова Н.О., Зеніна А.В., Коваленко В.В., Кришталь О.М., Курмар Л.В., Михайлевич О.М., Навальна М.І., Олійник А.Д., Рудякова Г.М., Чорновол Г.В., Чорна О.В., Чуєшкова О.В., Шапран Д.П.);
— правнича галузь (18) (Атаманчук В.М., Баланаєва О.В., Білоусова О.І., Вербенець М.Б., Винник О.П., Гапонова Л.Є., Каленюк О.М., Луньо П.Є., Любченко М.Л., Лящук А.М., Монастирська Р.Л., Паночко М.М., Руколянська Н.В., Сергеєва Г.А., Смуаниця Л.І., Толста С.А., Трач Н.С., Шпильківська О.В.);
— медична галузь (16) (Вікторіна О.М., Гимер Н.О., Дидик-Меущ Г.М., Дмитрук М.В., Іваненко І.М., Калько В.В., Лепеха Т.В., Луковенко Т.О., Місник Н.В, Морозова Г.О., Омелькович О.С., Перхач Р., Стрижаковський О.С., Ткач Л.В., Файчук Т.Г., Цісар Н.З.);
— науково-технічна (10) (Гавриш І.В., Гаращенко А.Б., Кухарєва В.І., Мартиняк О.А., Михайлова Т.В., Радченко О.І., Ракшанова Г.Ф., Скорейко-Сіверський І.П., Теглівець Ю.В., Чернишова Л.І.);
— лінгвістична (7) (Жирик А.С., Лящук Н.А., Медведь О.В., Рогач Л.В., Якимович-Чапран Д.Б., Ярошевич І.А., Циганок Г.М.);
— програмування і комп'ютерна галузь (6) (Дерба С.М., Лабезна Н.В., Ніколаєва А.О., Сліпецька В.Д., Філюк Л.М., Щур І.І.);
— сакральна галузь (5) (Ворона І.І., Ковтун А.А., Осінчук Ю.В., Піддубна Н.В., Пуряєва Н.В.);
— мистецька галузь (5) (Булик-Вархола С.З., Гриджук О.Є., Гурко О.В., Марянко Я.Г., Рисич Ю.Й.);
— спортивна галузь (4) (Боровська О.В., Карпець Л.А., Струганець Ю.Б., Янків І.Т.);
— сільськогосподарська (4) (Голіченко Л.М., Ємельянова Є.С., Любарський С.Б., Тцур О.М.);
— фізична галузь (3) (Волкова І.В., Микульчик Р.Б., Процик І.Р.);
— військова галузь (3) (Андріянова О.А., Литовченко І.О., Яценко Н.О.).
Інші галузі мають по 2 або й менше досліджень: астрономічна (Богущ О.М., Соломахін А.Ф.), видавнича (Медведь М.М., Процик М.Р.), географічна (Данилюк О.К., Потапчук І.М.), журналістики (Гонтар М.О., Польщикова О.М.) тощо.
Також у полі зору науковців перебували такі сфери: авіаційна (Халіновська Л.), автомобільна (Нікуліна Н.В.), адміністративно-територіальна (Жила Т.І.), археологічна (Локайчук С.М.), архівна (Зозуля С.М.), будівельно-дорожня (Книшенко Н.П.), гірнича (Колган О.В.), гідромеліоративна (Малевич Л.Д.), городництва (Марченко Т.А.), громадського харчування (Руденко С.М.), державного управління (Коцюба Н.Й.), екологічна (Овсейчик С.В.), машинобудівна (Литвин О.Г.), металургійна (Ктитарова Н.К.), митної справи (Дейнека В.М.), музейництва (Фецко І.М.), нафтогазова (Дорошенко С.М.), педагогічна (Зелінська О.Ю.), садівництва (Костенко Л.М.), соціолінгвістики (Бутковська О.С.), торгівлі (Мороз А.В.), хімічна (Цимбал Н.А.), хореографічна (Федькова Л.А.) тощо.
За 2017 рік уже захищено 3 дисертації термінологічного спрямування.
Навчальні книжки (підручники, посібники, інші навчальні видання). Завданням вищої школи сьогодні є виховання висококваліфікованих спеціалістів, які не лише набувають певних професійних знань і навичок, а й розуміють закономірності творення назв наукових понять, вміють грамотно застосовувати термінолексику в усіх сферах професійної діяльності. Тому в навчальні плани вищих навчальних закладів уведено дисципліну «Українське термінознавство», де вона посідає чільне місце як серед нормативних, так і вибіркових дисциплін (у кожному виші по-своєму). Так, спеціальності «видавнича справа та редагування» вимагають читати цей курс у переліку нормативних дисциплін (два предмети: «Сучасна українська термінологія» та «Термінологічне редагування»), на факультетах гуманітарного профілю -- як вибіркова дисципліна «Основи термінознавства» чи «Українське термінознавство», на факультетах технічного спрямування -- у курсі «Українська мова (за професійним спрямуванням)», а на юридичних -- як частина курсу «Юридична лінгвістика». У Київській національній академії керівних кадрів культури і мистецтв ця обов'язкова дисципліна має назву «Термінологічна культура фахівця».
Термінологія (через навчальний процес) стає для студента основою його професійних навичок на рівні фахової комунікації. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні навчитися диференціювати нормативне і ненормативне словота терміновживання, вибрати із низки дублетних форм ту, яка відповідає не лише вимогам семантичної точності, але й стилістичної доречності, граматичної та стилістично правильної сполучуваності
Викладання термінознавства вимагає навчального забезпечення у вигляді навчальних підручників, посібників, практикумів та інших видів навчально-методичної літератури. Вона покликана забезпечити комплексне знання термінології обраного фаху, допомогти зорієнтуватися у змінах, що сталися за останні роки в термінології.
У 1990-2016 рр. вийшло чимало підручників, посібників та інших навчальних книжок із загальних питань термінознавства та суто фахових (табл. 3).
Видання навчальних джерел за період 1990-2015 рр.
Рік |
К-ть видань |
Рік |
К-ть видань |
|
1994 |
1 |
2005 |
2 |
|
1995 |
1 |
2006 |
5 |
|
1996 |
- |
2007 |
4 |
|
1997 |
1 |
2008 |
3 |
|
1998 |
- |
2009 |
2 |
|
1999 |
1 |
2010 |
4 |
|
2000 |
2 |
2011 |
3 |
|
2001 |
5 |
2012 |
1 |
|
2002 |
3 |
2013 |
2 |
|
2003 |
10 |
2014 |
? |
|
2004 |
2 |
2015 |
? |
|
Серед аналізованих навчальних видань виявлено такі:
— книжки загального спрямування (19). Сюди належать такі підручники: Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк «Українське термінознавство». (1994), М. Зарицький «Актуальні проблеми українського термінознавства» (2004); посібники:
О.В. Бондарець, Л.Я. Терещенко, В.В. Дубічинський, Г.Д. Павлова «Основи українського термінознавства та перекладу науково-технічної літератури» (2002), О.Г. Михайлова, А.А. Сидоренко, В.Ф. Сухопара «Українська наукова термінологія» (2002), Л.А. Васенко, В.В. Дубічинського й ін. «Прикладне термінознавство» (Х., 2003), О.І. Павлова «Основи термінознавства» (2011), С.З. Булик-Верхола, Г.В. Наконечна, Ю.В. Теглівець «Основи термінознавства» (2013);
— фахові посібники вузької спеціалізації. Проблеми правничої термінології розглянуто в посібниках «Правова термінологія» (укл. Л.В. Наумовська) (2001), Н.В. Артикуци «Мова права і юридична термінологія» (2002), М.І. Скригонюка «Криміналістична термінологія» (2003), Л.І. Чулінди «Українська правнича термінологія» (2011) та ін.
Привертає увагу й посібник «Документознавча термінологія», який підготувала М.В. Комова (2003). Сюди належать і праці Н. Нікуліної «Термінознавство: лінгвістичний опис української термінологічної системи автомобілебудування» та «Термінознавство: лінгвістичний опис української термінологічної системи автомобілебудування» (2006).
Медичним терміносистемам присвячено такі навчальні посібники: «Анатомічна термінологія» (уклад. К.А. Дюбенко, К., 2001); Н.П. Литвиненко, Н.В. Місник «Українська медична термінологія у фаховій мові лікаря» (К., 2001).
Серед посібників спортивного спрямування вийшли друком такі навчальні книжки: І.В. Пущина, В.М. Зайцева «Сучасна українська спортивна термінологія» (Запоріжжя, 2003); Зайцева В.І. «Сучасна спортивна термінологія» (К., 2004); «Гімнастична термінологія (з елементами музично-ритмічного виховання)» / упор.: В.І. Малець, М.М. Желізний, Т.І. Харченко, В.В. Черняков. (Чернігів, 2006), Салямін Ю.М, Терещенко І.А., Прокопюк С.П., Левчук Т.М. «Гімнастична термінологія», Р.П. Карпюк, Л.П. Сущенко «Термінологія вищої фізкультурної освіти з напряму «Адаптивне фізичне виховання» (К., 2011), Л.П. Сергієнко «Терміни і поняття у фізичній культурі» (Т., 2011). У 2012 р. видавництво Львівської комерційної академії випустило у світ навчальний посібник «Гімнастична термінологія», яку підготували Райтер Р.І., Завійська В.М., Іваночко В.В., Блащак І.М., Лукасевич Л.В. У книзі автори намагалися максимально адаптувати українську гімнастичну термінологію до вимог сьогодення, враховуючи лексичне та фразеологічне багатство української мови, характер і форми гімнастичних вправ тощо. Терміни й термінологію вміщують окремі параграфи у підручниках і посібниках «Українська мова за професійним спрямуванням».
Лексикографічний напрям (термінографія).
Упродовж 1990-2001 рр. вийшло у світ понад 550 термінологічних словників із найрізноманітніших галузей знань. Практично протягом усього десятиліття простежується тенденція до зростання та високий рівень динамічності термінологічної лексикографії:
Високий рівень репрезентативності притаманний словникам з таких галузей, як хімія (21), інформатика, комп'ютерна техніка (27), ділове спілкування (17), програмування, математика (13), екологія (11), техніка (12), будівництво (12), біологія (8), сільське господарство (9), політологія (9), педагогіка (8), мовознавство (7), військова справа (6), електроніка (6), авіація, ракетно-космічна техніка (6). Найбільш ґрунтовно опрацьовано спеціальну лексику економіки й менеджменту (73), медицини (57), юриспруденції (30). Вона широко відображена в перекладних, тлумачних, тлумачно-перекладних словниках. За підрахунками українських лексикографів їх кількість за перше десятиліття незалежності є такою (табл. 4):
Рік |
К-ть |
Рік |
К-кість |
|
1990 |
6 |
1996 |
51 |
|
1991 |
11 |
1997 |
60 |
|
1992 |
29 |
1998 |
51 |
|
1993 |
76 |
1999 |
39 |
|
1994 |
55 |
2000 |
70 |
|
1995 |
53 |
2001 |
50 |
|
Це словники різних типів, а саме: перекладні, енциклопедично-довідкові, тлумачно-перекладні, частотні, словники-тезауруси, словники нових термінів.
Лексикографічні праці економічної тематики відображають як галузеву термінологію загалом, так і за напрямами економічної сфери: банки, фінанси, мікроекономіка, ринкова економіка, зовнішня економіка, фондовий ринок, біржова торгівля, бухгалтерія тощо.
Медична термінологія відображена у словниках, які охоплюють до 50 різноманітних термінологічних підсистем медицини: стоматологію, хірургію, травматологію, кардіологію, онкологію, ортопедію, фармакологію, імунологію, судову медицину, військову медицину, дерматологію, неврологію та ін. Привертає увагу численність авторських колективів, які паралельно опрацьовують термінологію зазначених вище галузей, передусім медицини. Тому особливо актуалізується проблема вироблення єдиних методологічних засад укладання термінологічних словників, уніфікації та стандартизації поняттєво-термінологічного апарату, прийняття узгоджених рішень щодо термінотворення і терміновживання.
За авторством і статусом 'їх можна умовно поділити на кілька груп:
1) невеличкі лексикографічні додатки до підручників, посібників, збірників наукових праць, періодичних видань;
2) матеріали до словників, зазвичай як додатки до дисертацій;
3) практичні словники для щоденного ужитку;
4) авторські словники (напр., «Українсько-латинсько-англійський медичний словник» / за ред. М. Павловського, Л. Петрух, І. Головко);
5) академічні видання (напр., «Російськоукраїнський словник наукової термінології» (близько 320 тис. термінів) у 3-х книгах, перша з яких «Суспільні науки» (до 100 тис. термінів) вийшов у 1994 р., друга -- «Біологія. Хімія. Медицина» (близько 100 тис. термінів) -- 1996 р., третя -- «Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю і Космос» (близько 120 тис. термінів) -- 1998 р.)
Окрім того, словники можуть охоплювати:
1) кілька наукових галузей («Російсько-український словник наукової термінології» у 3-х кн.);
2) одну наукову галузь («Фінансовий словник» / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.);
3) один із розділів цієї галузі («Малий античний олімпійський словник» / Попеску І.К.)
За кількістю мов термінологічні словники можуть бути одномовні, двомовні, тримовні та багатомовні.
Серед тримовних вже згаданий «Українсько-латинсько-англійський медичний словни» / за ред. М. Павловського, Л. Петрух, І. Головко; більше мов: «Словник фізичної лексики. Українсько-англійсько-німецько-російський» В. Козирського, В. Шендеровського; «Педагогічний словник-лексикон: (укр.-англ.-пол.)» / А. Василюк, Т. Мацей. -- Вид. 2-ге, уточн. і допов. -- Київ ; Варшава : Лисенко М.М., 2013. -- 222 с.; «Ілюстрований українсько-російсько-англійський словник термінів з нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки : [для студ. вищ. техн. навч. закл.] / О.Т. Башта, О.В. Джурик ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. авіац. ун-т. -- Вид. 2-ге, стер. -- К. : НАУ, 2013. -- 169 с.
Висновки
Термінознавство сьогодні має значні здобутки у різних напрямах. Особливо посилилася така робота після 2000 р. Українські термінознавці відроджують національні терміни, обговорюючи кожен з них на відповідних термінологічних семінарах, нарадах, вилучають термінологічні покручі (неправильно перекладені з іноземних мов через російську мову), тісно співпрацюють з міжнародними термінологічними організаціями, виробляючи міжнародні термінологічні стандарти. Постійно в полі зору термінологів України перебуває питання унормування й кодифікації термінів.
За вказаний період захищено чимало дисертацій, об'єктом яких стали галузеві терміносистеми або науково-технічна лексика. На основі таких наукових праць нерідко з'являються монографії. У вищих навчальних закладах викладають термінознавство в курсі «Українська мова за професійним спрямуванням» або як окремі спецкурси (в основному на філологічних спеціальностях). Збільшилася кількість термінологічних словників. Усе це свідчить про значні здобутки українського термінознавства сьогодні. Однак до втрат чи недоліків цього періоду зараховуємо такі:
1) небажання держави взяти на себе координацію термінологічної праці, регулювання термінологічної діяльності;
2) відсутність єдиного нового правопису, який би усунув численні розбіжності в нормуванні термінів та їх кодифікації;
3) термінологічні дослідження здійснюються на волонтерських засадах, які часто вимагають відповідного державного фінансування;
4) видання термінологічних словників досить відповідальна, копітка і тривала в часі робота, яка вимагає не лише тісної співпраці фахівців та філологів, а й знову ж таки -- відповідного фінансування.
У статті ми торкнулися лише окремих аспектів термінознавства. Тому в перспективі можуть бути розглянуті й інші напрями.
Література
1. Іващенко В.Л. Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : зб. наук. пр. -- К., 2013. -- Вип. 2 (1). -- С. 5-20.
2. Іващенко В.Л. Періодизація історії становлення української наукової термінології на тлі термінологічної діяльності в Україні: традиційні виміри / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : зб. наук. пр. -- К., 2015. -- № 3 (1). -- С. 5-17
3. Іващенко В.Л. Слов'янське зіставне, порівняльне і типологічне термінознавство кінця ХХ -- початку ХХІ століть / В.Л. Іващенко, Л.В. Туровська // Мовознавство. -- 2014. -- № 2. -- С. 24-43.
4. Іващенко В.Л. Галузеве слов'янське термінознавство функціонально-дослідницької парадигми кінця ХХ -- початку ХХІ століть / В.Л. Іващенко, Н.О. Яценко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. -- К., 2013. -- Вип. ІХ. -- С. 5-26.
5. Симоненко Л.О. З історії розвитку української термінографії / Л.О. Симоненко // Українське мовознавство. -- 1992. -- № 19 -- С. 89-96.
6. Симоненко Л.О. Основні аспекти розбудови української наукової термінології другої половини ХХ -- поч. ХХІ ст. / Л.О. Симоненко // Конгрес україністів. Мовознавство : зб. наук. пр. -- К., 2007.
7. Симоненко Л.О. Українська термінографія 90-х років ХХ ст. / Л.О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. -- К, 1998. -- С. 228-232.
8. Симоненко Л.О. Українська термінологічна лексикографія на роки незалежності: здобутки та прорахунки / Л.О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. -- К., 2003. -- Вип. V. -- С. 18-22.
9. Симоненко Л.О. Українська термінологія кінця ХХ ст. (теорія і практика) / Л.О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. -- К., 1997. -- С. 10-14.
10. Симоненко Л.О. Українське термінознавство: від витоків до сьогодення / Л.О. Симоненко // Наукова термінологія нового століття: теоретичні і прикладні виміри : зб. наук. пр. -- Рівне, 2016. -- С. 16-19.
11. Туровська Л.В. Галузеве термінознавство в Україні на початку ХХІ століття / Л.В. Туровська // Дивослово -- 2013. -- № 11. -- С. 38-42.
12. Яценко Н.О. Перекладне термінознавство в Україні кінця ХХ -- початку ХХ століття /
H. О. Яценко // Українська мова. -- 2012. -- № 3. -- С. 94-110.
REFERENCES
1. Ivashchenko, V.L. (2013). Istoriohrafiia terminoznavstva: metamova i strukturni pidrozdily [Historiography of Terminology: Metamorphosis and Structural Subdivisions]. Kyiv, Terminological Bulletin: collection of scientific works, 2 (1), 5-20.
2. Ivashchenko, V.L. (2015). Periodyzatsiia istorii stanovlennia ukrainskoi naukovoi terminolohii na tli terminolohichnoi diialnosti v Ukraini: tradytsiini vymiry [Periodization of History in Development of Ukrainian Scientific Terminology against the Background of Terminological Activity in Ukraine: traditional dimensions]. Kyiv, Terminological Bulletin: Collection of scientific works, 3 (1), 5-17.
3. Ivaschenko, V.L. & Turovska, L. V (2014). Slovianske zistavne, porivnialne i typolohichne terminoznavstvo kintsia ХХ -- pochatku ХХІ stolit [Slavic Comparative, Comparative and Typological Terminology in the End of the 20th -- at the Beginning of the 21st Centuries]. Linguistics, 2, 24-43.
4. Ivashchenko, V.L., & Yatsenko, N.O. (2013). Haluzeve slovianske terminoznavstvo funktsionalnodoslidnytskoi paradyhmy kintsia ХХ -- pochatku ХХІ stolit [Branch Slavic Terminology of the FunctionalResearch Paradigm in the End of the 20th --Beginning of the 21st Centuries]. Ukrainian Terminology and the Present: collection of Scientific Papers, 9, 5-26.
5. Simonenko, L.O. (1992). Z istorii rozvytku ukrainskoi terminohrafii [From the History of Ukrainian Terminology Development]. Ukrainian Linguistics, collection of science works, 19, 89-96
6. Symonenko, L.O. (2007). Osnovni aspekty rozbudovy ukrainskoi naukovoi terminolohii druhoi polovyny XX pochatku XXI st [Essential Aspects of Development of Ukrainian Scientific Terminology of the beginning of 20th -- early 21st centuries]. Congress of Ukrainianists. Linguistics: collection of scientific works, Kyiv.
7. Symonenko, L.O. (1998). Ukrainska terminohrafiia 90-kh rokiv XX st. [Ukrainian Terminology of 90s of the 20th Century]. Ukrainian Terminology and Modernity: collection of scientific works, 228-232.
8. Simonenko, L.O. (2003). Ukrainska terminolohichna leksykohrafiia na roky nezalezhnosti: zdobutky ta prorakhunky [Ukrainian Terminological Lexicography -- the Years of Independence: Achievements and Miscalculations]. Ukrainian Terminology and Modernity, collection of scientific works, 18-22.
9. Symonenko, L.O. (1997). Ukrainska terminolohiia kintsia XX st. (teoriia i praktyka) [Ukrainian Terminology of the End of 20th Century: Theory and Practice]. Kyiv, Ukrainian Terminology and Modernity, pp. 10-14.
10. Simonenko, L.O. (2016). Ukrainske terminoznavstvo: vid vytokiv do sohodennia [Ukrainian Terminology: from Origin to the Present]. Rivne, Scientific Terminology of New Century: Theoretical and Applied Dimensions, pp. 16-19.
11. Turovskaya, L.V. (2013). Haluzeve terminoznavstvo v Ukraini na pochatku XXI stolittia [Sectoral Terminology in Ukraine at the Beginning of 21st Century]. Dyvoslovo, 11, 38-42.
12. Yatsenko, N.O. (2012). Perekladne terminoznavstvo v Ukraini kintsia XXpochatku XX stolittia [Translated Terminology in Ukraine of the End of the 20th --beginning of the 21st Century]. Ukrainian language, 3, 94-110.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вживання іншомовних запозичуваних слів в українській мові та витоки їх появи. Короткий термінологічний словничок. Укладання перекладних багатомовних словників. Проблеми української термінології, основні напрями дослідження та розвитку термінознавства.
лекция [28,4 K], добавлен 17.05.2009Поняття та функції термінологічної лексики. Історія становлення і розвитку українського, англійського юридичного термінознавства. Тремінологічні словосполучення в мові юридичної терміносистеми. Види юридичних термінів за словобудовою в українській мові.
дипломная работа [158,3 K], добавлен 12.09.2010Вивчення основ педагогічної лексикографії. Історія створення двомовних словників. Характеристика структури англо-українського перекладача бібліотечної, економічної термінології та навчального із методичними коментарями і граматичними таблицями.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 03.02.2010Галузеві терміни - це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань. Основні напрямки дослідження в сучасному термінознавстві, їх коротка характеристика. Термінографія – наука, що займається складанням словників спеціальної лексики та термінології.
презентация [2,7 M], добавлен 24.11.2010Витоки давньоукраїнського красномовства (Київська Русь), видатні оратори. "Повчання" Володимира Мономаха. Українське красномовство в ХІІІ-ХVІІ ст. Розвиток українського риторичного слова за часів панування Російської та Австро-Угорської імперій.
презентация [464,4 K], добавлен 21.10.2013Поняття теоретичної і практичної лексикографії та напрямки її розвитку. Принципи класифікації словників, що вміщують інформацію про речі, явища, поняття та слова. Різниця між енциклопедичними та лінгвістичними (одномовними й багатомовними) словниками.
реферат [27,9 K], добавлен 28.03.2014Лексикографія як розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Староукраїнська лексикографія. Українська лексикографія з кінця XVIII ст. по ХХ ст. Етапи розвитку концепції і принципів укладання словників.
статья [25,8 K], добавлен 14.02.2010Задачі та історія тлумачного словника. Переваги електронних словників. Характеристика найпопулярніших тлумачних словників англійської мови та механізм роботи з ними. Якість тлумачень лексики: загальновживаної, сленгової, спеціалізованої та неологізмів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2009Періодизація історії українського радянського мовознавства. Боротьба офіційної комуністичної політики проти української мови й культури початку 30-х років ХХ ст. Зародження української лінгвостилістики у 50—60-ті роки. Видатні українські мовознавці.
презентация [2,4 M], добавлен 27.04.2016Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009