Семантичні перетворення мовних одиниць як механізм розвитку семантичного поля "Навчання"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Семантичні перетворення мовних одиниць як механізм розвитку семантичного поля «Навчання»

Костенко Н.Д.

Анотація

Стаття присвячена вивченню механізмів семантичних перетворень мовних одиниць семантичного поля «навчання». У ході дослідження визначено найбільш актуальні семантичні механізми з урахуванням новітнього мовного матеріалу. Проведено аналіз семантичних неономінацій та встановлені найбільш частотні моделі створення одиниць досліджуваного поля.

Ключові слова: семантичне поле семантична деривація, метафора, метонімія, антономазія.

Аннотация

Статья посвящена изучению семантических преобразований языковых единиц семантического поля «обучение». В ходе исследования определено наиболее актуальные семантические механизмы с учетом нового языкового материала. Проведено анализ семантических неономинаций и установлены наиболее частотные модели образования этих единиц исследуемого поля.

Ключевые слова: семантическое поле, семантическая деривация, метафора, метонимия, антономазия.

Annotation

The article is devoted to revealing the existing semantic changes of innovative units of the semantic field LEARNING. The most actual semantic mechanisms with regard to the newly language material are defined.

Therefore the notions of semantic derivation as well as metaphor and metonymy are specified. Semantic transformation process is done due to the content change of the existing words and rethinking of their semantics, as a result new nominations are formed that are correlated with other reality fragments. The well-known classification of semantic derivation types ranges innovations according to meaning widening and narrowing as well as other various semantic changes. The majority of semantic changes belong to either metaphoric or metonymic ones. Metaphor is a mechanism due to which one lexical unit denoting a specific object, phenomenon or a process is used to denote another object that have some kind of similarity in meaning.

The newly created lexical units ranging with regard to a definite correlate allows defining two main sphere-sources from where borrowing new attributive features is done. These sources are “the sphere of a human being” and “the sphere of nature” moreover they have their own thematic groups such as “tools and mechanisms”, “household things”, “new technologies”, “social activities”, “food”. Metonymy is a semantic change in which something is called by a new name that is related in meaning to the original thing or concept. During the metonymic process rethinking is done quite subjectively as this process can be of incidental nature. Any kind of connection allows to transfer the nominations but the most recurrent ones are “a part of a body - a human being” and “material - object”. Antonomasia as a type of semantic change helps to coin new semantic units with regard to the proper names shift of meaning. Antonomasia is not a powerful tool for new semantic units creating. Therefore only 5% of the units were coined due to it.

Key words: semantic field, semantic derivation, metaphor, metonymy, antonomasia.

Серед найважливіших і найхарактерніших ознак будь-якої мови, англійської зокрема, є її рухливість і мінливість, як наслідок прагнення до вдосконалення в результаті адаптування до змін навколишньої дійсності. Зазначений розвиток мови знаходить віддзеркалення, перш за все, у її лексико-семантичній системі, формуючи нові слова і значення за рахунок різноманітних засобів, ресурсів та механізмів.

Одним із таких базових механізмів змістовної динаміки мовної системи є семантична деривація - «утворення похідних значень від вихідних без зміни форми знака» [Никитин 1996, с. 275]. Процес семантичних трансформацій здійснюється шляхом перетворення змістовної частини вже наявних слів, переосмислення їхньої семантики, у результаті чого відбувається формування номінативних одиниць, що співвідносяться з іншими фрагментами дійсності. А отже, специфіка створення подібних неономінацій, що вербалізують навчальний процес, становить мету цієї статті.

Відповідно до поставленої мети планується розв'язання наступних завдань: визначення семантичної деривації та її основних механізмів у відповідно до нових реалій дійсності; окреслити існуючі сфери-джерела семантичних дериватів; проаналізувати існуючі моделі утворення неономінації відповідно до кількісних показників.

Об'єктом дослідження є семантичні інноваційні одиниці, які вербалізують предмети, явища та поняття навчального простору. Предметом аналізу стали механізми семантичних змін лексичних інновацій, які репрезентують семантичне поле «навчання» в сучасній англійській мові.

Загальновживана класифікація різновидів семантичної деривації ранжує інновації згідно з розширенням, звуженням значень, а також різного роду семантичними зрушеннями та перетвореннями [Баранов 2003]. У статті ми дотримуємося думки лінгвістів, згідно з якою переважна частина моделей семантичних змін належить до одного з двох великих кластерів - метонімічних зсувів та метафоричних переносів [Арутюнова 1990; Lakoff 1993]

Відповідно, ми трактуємо семантичну деривацію як процес утворення нових лексико- семантичних формацій від одного вихідного джерела шляхом метафоризації або метонімізації. У разі семантичного розвитку слова та однотипної зміні його семної структури відбувається формування нового значення за певною метафоричною або метонімічною моделлю [Шабалина 2007, с. 7]. Окрім того, термін «семантична деривація» можна застосувати не тільки до процесу, але й до результату семантичних перетворень, використовувати його як у синхронії, так і в діахронії, бо, вказуючи на похідність, він не уточнює її природи [Зализняк 2001, с. 13].

Наразі антропоцентрична парадигма займає головні позиції серед сучасних гуманітарних наук. Людина визнається центральним чинником, який визначає своєрідність певного кола філологічних явищ:«Розвиток лінгвістики як сучасної науки на антропологічних засадах передбачає створення єдиної теорії мови й людини, яка вивчає сукупність проблем взаємовпливу людини та її мови, відтак і шляхи реалізації такої взаємодії»[Бехта 2004, с.22]. Затвердження антропологічного принципу як методологічного базису дає підстави для гуманітарних досліджень з позицій загальної лінгвістичної методології.

Метафора є механізмом, принцип якого полягає у вживанні слова на позначення певного класу предметів, явищ чи процесів для характеристики і номінації іншого об'єкта, що входить до іншого класу, або ж номінації іншого класу об'єктів, що схожі із зазначеним у будь-яким чином. Тобто в процесі метафоризації відбувається зміна корелята. Ранжування вторинних неономінацій семантичного поля «навчання» за принципом віднесеності до певного корелята дозволило виокремити дві основні вихідні сфери, з яких відбувається запозичення ознак для здійснення процесу метафоризації (85% від загалу семантичних дериватів): «світ людини» і «світ природи», які, у свою чергу, мають певні тематичні групи. Зокрема, сфера-джерело «світ людини» представлена такими тематичними групами як «предмети побуту», «пристрої та механізми», «технічні процеси», «компютерні технології», «соціальна діяльність», «продукти харчування», «спорт».

Найчисленніші позиції посідають артефактні інновації, що належать до побутової сфери. Кількість метафоричних неономінацій групи «предмети побуту» складає 16% від загального кількості метафоричних новоутворень семантичного поля «навчання» в складі сфери «світ людини». Пізнання абстрактної галузі навчання людина пропускає крізь призму вже відомих побутових реалій, матеріалізуючи неосяжне у своїй свідомості, наприклад: thresholder - «молода людина на порозі дорослого життя, особливо після здобуття освіти, яка занепокоєна з приводу необхідності приймати самостійні «дорослі» рішення»; teacup - «студент коледжу з нестабільною слабкою психікою»; bookmark - «відмітка сайту чи веб-сторінки в браузері, що дозволяє легко знайти його в процесі навчання»; patch - «додаток до програми, що виправляє виявлені в ній помилки».

Менш численною сферою образного осмислення нових навчальних явищ є група «пристрої та механізми» (14%), наприклад: burner - «студент, який не виправдав певних очікувань»; to bomb - «провалити іспит»; scaffolding - «метод навчання, коли вчитель моделює бажану навчальну стратегію, підтримує учнів, а потім перекладає відповідальність на учнів; dipstick - «проводити певні заходи з виховною або навчальною метою».

Низка понятійних сфер, що охоплює результати інтелектуальної та фізичної праці людства, представлена такими тематичними групами:

- «технічні процеси» (12%), наприклад: roton - «першокурсник біохімічного факультету, який проводить постійну «ротацію» між лабораторіями»; nanodegree (nanodegree) - «курс навчання, значно коротший від стандартного університетського курсу та сфокусований на отриманні певної навички, що необхідна для подальшої роботи, особливо комп'ютерні навички»; sweep room - «шкільне приміщення, у якому утримуються учні, які запізнилися». семантичний мовний неономінація

- «спорт» (12%), наприклад: rugbian - «учень - колишній вихованець закритого навчального закладу»; baller - «людина, яка добре розуміється в одній сфері, зокрема в академічній»; boomeranger - «доросла людина, що після закінчення коледжу повертається жити з батьками»;

- «комп'ютерні технології» (8%), наприклад: node - «вузлова точка, центральний сайт»; webinar - «вебінар, тобто онлайн-семінар»;

- «соціальна діяльність» (6%), наприклад: handwaving - «ігнорування складної навчальної ситуації, не помічаючи її»;

- «продукти харчування» (6%), наприклад: meatsheet - «книга, у якій містяться імена та фотографії першокурсників».

До складу вихідної сфери-джерела «світ природи» входять дві тематичні групи: «флора та фауна» (14%) і «природні явища» (12%).

Зазначені царини представлені практично однаковою кількістю неономінацій-метафор. Тварини та рослини, що здавна оточують людину, стають джерелами запозичення головних ознак для втілення процесу метафоризації, наприклад: scrub - «першокурсник»; bitch - «складний курс в коледжі»; mosquito - «прилад з високочастотним звуком, який здатні почути лише діти або підлітки, для того, щоб відвадити їх від певних місць»; monster - «складний курс у коледжі»; promzilla (prom+godzilla) - «студенка-старшокласниця, яка під час планування свого випускного стає особливо егоїстичною та заслуговує осуду»; slumdog - «дуже бідна дитина, позбавлена засобів існування та можливості навчатися, яка живе в нетрях»; sheeple (sheep + people) - «люди, яких в процесі навчання легко переконати».

Процес пізнання в доволі абстрактному навчальному просторі пов'язується в людському мисленні з архетипною «природою», наприклад: all-nighter - «студент, який старанно готується всю ніч до іспиту»; osmosis - «стан, коли учень-зубрило засинає над книгами»; breeze - «легкий навчальний курс у коледжі».

Під метонімією, у свою чергу, розуміємо перенесення найменування на основі просторових, часових та узуальних зв'язків як один із видів семантичних змін. Як зазначають учені, «метонімія звертає увагу на ті риси, які індивідуалізують предмет, дозволяючи адресату виділити зазначений предмет мови зі сфери спостереження» [Арутюнова 1978, с. 335]. При метонімічному способі перенесення відбувається не за подібністю понять, коли ознаки переосмислення сприймаються досить суб'єктивно, адже саме переосмислення відбувається випадково [Рунова 2006, с.205]. Він базується на об'єктивній суміжності понять. Реальний зв'язок предметів дозволяє переносити найменування одного предмета на інший.

Як механізм семантичних змін, метонімія відзначається помітно меншою активністю порівняно з метафоричним переосмисленням (10% від загалу семантичних дериватів). Серед конституентів семантичного поля «навчання» можна виділити низку нових одиниць, які було створено за такими метонімічними моделями:

- «частина тіла» > «людина»: datahead - «студент-всезнайка»; net-head - «людина, яка обожнює Інтернет»; no-brainer - «легкий курс у коледжі»; brain-on-a-stick - «розумна людина, якій бракує емоцій та соціальних навичок»; mouthbreather - «нерозумна людина», freshman 15 - «студент першокурсник, який набрав зайву вагу (число 15 в цій номінації репрезентує кількість набраних зайвих фунтів)»:

- «предмет (елемент одягу)» > «людина»: redshirting - «практика виховання, коли дитина пропускає рік навчання в дитячому садку перед школою з метою покращення її подальших академічних і соціальних досягнень»; no-collar - «працівник, котрий не має освіти й належних навичок»;

- «матеріал» > «предмет»: patchwriting - «копіювання, викрадання чужого тексту, який містить занадто багато оригінальних авторських слів і синтаксису, трансформуючи його у більш доступний текст»; p-book (paper book) - «надрукована паперова книга».

Комбінацією метафоричних і метонімічних перенесень деякі дослідники вважають антономазію [Кальниченко 1996]. Антомазійні одиниці включають імена і назви, які вживаються в узагальненому, символічному значенні, і складають (5% від загалу семантичних дериватів). Розглянемо специфіку дії механізму антономазії в утворенні інноваційних одиниць семантичного поля «навчання».

У сучасних умовах комп'ютеризації та інтернетизації «суспільства знань» навчальне середовище тісно пов'язане з кіберпростором та нині є його невід'ємною частиною. Наприклад, популярність соціальної мережі Twitter спричинила виникнення таких інноваційних одиниць, як twinternship - «робота переважно для студента або випускника, яка передбачає просування компанії за допомогою соціальних мереж Twitter або Facebook», та twintern - «людина (студент або випускник), яка займається просуванням компанії за допомогою соціальних мереж Twitter або Facebook». Наразі можливо відзначити значний дериваційний потенціал ергоніма Twitter, який стає базою для утворення значної кількості новотворів, що безпосередньо стосуються семантичного поля «навчання», наприклад: twiducate (twitter+educate) - «соціальна мережа для освітніх цілей».

Ергонім Google також демонструє значний словотворчий потенціал. До семантичного поля «навчання» входять новотвори googleability (googlability) - «здатність легко знаходити інформацію або людину через пошукову систему»; googlewhacking - «намагання знайти комбінацію двох або більше слів, на яку пошукова система Google™ видасть лише один результат».

На основі імен реально існуючих та вигаданих людей, часто літературних персонажів, утворено декілька антомазійних одиниць. Наприклад, прикметник bunyanesque - «щось надзвичайно вражаюче, навіть надлюдське» походить від імені Paul Bunyan - персонажа американського фольклору. Номінація Ken Jennings відбиває архетипізоване уявлення про людину-генія, адже походить від імені добре знаного гравця знаменитого інтелектуального шоу в США «Jeopardy» Кена Дженінгса, який 74 рази перемагав у цьому шоу.

До неономінацій, утворених внаслідок дії механізму антономазії, слід віднести й інноваційну одиницю Stepford, що позначає цілком слухняну людину, яка швидко навчається та виконує все, що від неї вимагають. Ця неономінація походить від топоніма, який міститься в назві книги американської письменниці Іри Левін The Stepford Wives. Екранізація цього роману стала більш відомою, а отже, номінація набула особливої популярності після рімейку фільму в 2004 році.

Отже, як свідчить опрацьований мовний матеріал, творення неологізмів за рахунок «внутрішніх» ресурсів і резервів, тобто на базі вже наявних у мові одиниць, є дієвим механізмом творення інновацій семантичного поля «навчання».

Важливо також зазначити, що семантична деривація являє собою не тільки один із варіантів поповнення мови неономінаціями, але й становить багатоаспектне явище мовної системи, що існує в тісному взаємозв'язку з процесами пізнавальної діяльності людського мислення. Зв'язок семантики лексичної одиниці та пізнавального сприйняття зумовлено тим, що в слові, яке виступає матеріальним субстратом, вербальним втіленням елементів об'єктивного світу, фіксуються результати пізнавальної діяльності людини, зокрема процесу навчання.

Перспективним вважаємо подальше дослідження функціонально-семантичного аспекту формування інноваційних одиниць семантичного поля «навчання», де можна виділити (за традиційною класифікацією) термінологізацію (використання слів загальновживаної мови у вузькоспеціальних значеннях), транстермінологізацію (зміна значення внаслідок перенесення слів з однієї терміносистеми в іншу), детермінологізацію (перехід термінів у загальновживану мову).

Література

1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры. - М. : Прогресс, 1990. - С. 5-32.

2. Арутюнова Н. Д. Функциональные типы языковой метафоры / Н.Д. Арутюнова // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. - М. : Наука, 1978. - Т. 37. - № 4. - С. 333-343.

3. Баранов А. Н. О типах сочетаемости метафорических моделей / А. Н. Баранов // Вопросы языкознания. - М. : Наука, 2003. - № 2. - С. 73-94.

4. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. А. Бехта. - К. : Грамота, 2004. - 304 с.

5. Зализняк А. А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «каталога семантических переходов» / А. А. Зализняк // Вопросы языкознания. - 2001. - № 2. - С. 13-25.

6. Кальниченко А. А. Английские эпонимические имена и лексикография / А. А. Кальниченко, Н. Н. Кальниченко // Вестник Международного Славянского ун-та. Серия : Филология. - 1999. - № 4. - Т. 2. - С. 25-27.

7. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики : учебное пособие / М. В. Никитин. - СПб. : Научный центр проблем диалога, 1996. - 756 с.

8. Рунова Н. В. Когнитивные основы образования новых метонимических значений существительных: на материале английского языка : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Н. В. Рунова. - Калининград, 2006. - 247 с.

9. Шабалина Н. Ю. Когнитивные модели субстандартной семантической деривации (на материале тематической группы субстандартных глаголов умственной деятельности современного английского и русского языков) : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / Н. Ю. Шабалина. - Тюмень, 2007. - 25 с.

10. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor / G. Lakoff // Metaphor and Thought ; [ed. by A. Ortony]. - 2^nd ed. - Cambridge : Cambridge University Press, 1993. - P. 202-251. Размещено на Allbest.ru